Сучасний погляд на значення офшорних зон у світі та Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

сучасний погляд на значення офшорних зон у світі та Україні

MODERN VIEW ON THE VALUE OF THE OFFSHORE ZONES IN THE WORLD AND UKRAINE

Кобзар Т.С.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу Дніпропетровського державногоуніверситету внутрішніх справ

Розглянуто найбільш істотні тенденції розвитку ринку офшорних послуг. Досліджено походження інституту офшорного бізнесу, механізму його здійснення, наслідків функціонування для розвитку міжнародних економічних відносин.

Ключові слова: офшори, офшорні зони, відплив капіталу, інвестиції, офшорні послуги.

Рассмотрены наиболее существенные тенденции развития рынка оффшорных услуг. Исследовано происхождение института оффшорного бизнеса, механизма его совершения, последствий функционирования для развития международных экономических отношений.

Ключевые слова: оффшоры, оффшорные зоны, отток капитала, инвестиции, оффшорные услуги.

The most essentiel trends in the development of the market of offshore services. Investigated the origin of the institution of offshore business, the mechanism of its Commission, the consйquences of the operation for the development of international йconomie relations.

Key words: offshore, offshore zones, outflow of capital, investments, offshore services.

Постановка проблеми. Сьогодні стрімко зростає переміщення міжнародних капіталів, посилюється конкурентна боротьба між суб'єктами господарювання, тому виникає потреба в появі нових форм і методів ведення бізнесу. Саме через ці потреби і чинники ми спостерігаємо появу такого поняття, як «офшорна зона». Створення на території офшорної зони компаній є одним із способів податкової оптимізації доходів. Особливість їхньої діяльності полягає в здійсненні підприємництва з метою отримання найбільшого прибутку порівняно з темпами зростання витрат через зниження оподаткування.

У зв'язку з тим, що розвиток сучасного українського бізнесу органічно пов'язаний із глобалізацією економіки, вільний рух капіталів, лібералізація іноземних інвестицій створюють нові можливості для аналізу офшорного підприємництва. Однак сьогодні відплив капіталу до офшорних зон спричинює негативні наслідки для економіки України, оскільки це впливає на рівень податкових надходжень до державного бюджету, знижує ефективність вітчизняної економіки. Тому виникає необхідність дослідження функціонування офшорних зон і оцінки впливу офшорного бізнесу на економіку України.

Стан опрацювання. Питання офшорної діяльності, зважаючи на те, що воно певною мірою належить і до економічних, і до податкових, досліджували різні вчені, а саме: Н.М. Борейко, В.О. Гайдуков, О.А. Гарасюк, А.Р. Горбунов, О.І. Зоріна, О.В. Климовець, І.А. Літвінчук, А.І. Марущак, В.А. Новицький, П.В. Павлов, Л.І. Попова, І.М. Удачина й інші.

Метою статті є дослідження походження інституту офшорного бізнесу, механізму його здійснення, наслідків функціонування для розвитку міжнародних економічних відносин.

Виклад основного матеріалу. Офшорні зони стали з'являтися в другій половині XX ст. Вони залучають клієнтів, передусім, тим, що це вкрай сприятливий валютно- фінансовий режим, низький рівень оподатковування або його цілковита заміна на фіксований платіж. Ще одна обставина - високий рівень таємності будь-якої банківської та комерційної діяльності. А це - анонімність реальних власників компанії, можливість довірчого керування акціями офшорної компанії місцевими номінальними власниками.

Загалом, офшорною зоною (від англ. offshore - «поза берегом») називають країну або її окрему частину, де діють особливі правила реєстрації та надаються податкові й інші пільги іноземним компаніям за умови, що вони не здійснюють господарських операцій на території означеної країни [6, с. 134].

У вітчизняному законодавстві, а саме - у Податковому кодексі України, вживається термін «офшорні зони», який охоплює держави та їхні території, зокрема й території, залежні від них, на яких можуть створюватися та діяти суб'єкти господарювання, що мають офшорний статус [4].

Офшорні зони є різновидом вільних економічних зон, які створюють для бізнесменів сприятливий валютно-фінансовий і фіскальний режим, а також високий рівень банківської та комерційної таємниці. Вони стимулюють інвестиційну діяльність і збільшують надходження до бюджетів депресивних територій, економічний ефект яких ґрунтується на явищі зростання державних доходів завдяки розширенню податкової бази (використанню її особливого виду доходів, отриманих лише від здійснення зовнішньоекономічної діяльності) та мінімізації величини податкового навантаження. Доходи від офшорного бізнесу становлять до половини обсягу державних бюджетів [2, с. 14]. Діяльність, що проводиться в межах таких спеціальних зон, називається офшорною.

Так, в економічній і юридичній літературі найчастіше під офшорною діяльністю мається на увазі діяльність фірм і компаній поза юрисдикцією будь-якої держави (території), а «офшорні юрисдикції» розуміються як країни, в яких учасники фінансово-кредитних операцій не є резидентами держави, на території якої укладаються й виконуються угоди. За такої умови учасники зазначених операцій маєть особливий правовий і податковий статус, але важливою характеристикою є заборона офшорним компаніям на ведення діяльності на території країни реєстрації [2, с. 15].

Найважливішим критерієм класифікації офшорних зон є їхній імідж (престижність), що визначається загальним обсягом і характером переваг, які пропонуються іноземним компаніям. Наприклад, О.С. Шутова здійснює розподіл офшорних зон на чотири типи.

До першого типу належать деякі офшорні зони, де не стягується податок на доходи або приріст капіталу й інші податки (на подарунок, нерухомість - Т. К.). Вони, здебільшого, розташовані в Карибському басейні.

Представниками другої групи є офшорні юрисдикції з дуже низьким рівнем оподаткування. Наприклад, Британські Віргінські острови, а також голландські Антили, де пропонуються дуже низький податок на доходи, спеціальні податкові привілеї для холдингових, авіаційних, судноплавних фірм.

Третій тип офшорних центрів, де оподатковується дохід із внутрішніх джерел, але виключено оподаткування доходів з іноземних джерел, - це такі країни та території, як Панама чи Гонконг.

До четвертої групи належать країни, що пропонують спеціальні податкові привілеї та є привабливими як податкові гавані тільки для окремих цілей, тобто намагаються стимулювати розвиток у певних регіонах або заохотити індустріалізацію країни. Прикладом може бути Республіка Ірландія, яка вилучає з оподаткування експортні доходи корпорацій, що організували промислові підприємства в окремих регіонах [10, с. 144].

Крім того, Форумом фінансової стабільності розвинутих країн, створеним колишнім президентом Бундесбанку (центрального банку Німеччини - Т. К.), визначено рейтинг офшорних зон за ступенем їхньої надійності: до першої групи належать Швейцарія, Люксембург, Дублін, Гонконг, Сінгапур, острови Гернсі, Мен і Джерсі; до другої групи надійності віднесено Лабуан, Монако, Мальту, Андорру, Бахрейн, Гібралтар, Бермуди, Макао, Барбадос; до третьої групи увійшли Кіпр, Ліхтенштейн, Антигуа, Ліван, Панама, Ангілья, Кайманові, Британські та Віргінські острови, Беліз, Аруба, острів Куку, Багамські острови. Доцільно зауважити, що чинник сприятливого інвестиційного клімату країн 2-ї та 3-ї груп відіграє важливу роль у виборі об'єктів інвестування українськими господарськими суб'єктами [3,с. 118].

Що ж сприяє утворенню офшорних зон у згаданих регіонах? Так, основними причинами є, по-перше, наближеність до центрів ділової активності та відсутність у держав внутрішніх ресурсів для розвитку (прикладом створення саме на такій підставі є офшорні зони в Сполучених Штатах Америки (далі - США), Канаді, Великобританії, Швейцарії, Нідерландах тощо - Т. К.); по-друге, гнучкість законодавства та його лібералізація щодо суб'єктів господарювання (наприклад, офшорні зони в острівних державах Атлантичного і Тихого океанів - Т. К.). Ці країни свідомо пішли на ухвалення законодавчих актів, що сприяли залученню іноземних капіталів. Для деяких держав доходи від офшорного бізнесу є основним джерелом фінансових ресурсів, адже надходжень до бюджету від сплати реєстраційних зборів достатньо для підтримки високого рівня життя населення. Крім того, завдяки припливу в державу офшорних компаній створюється багато робочих місць, а виручка фірм, що створюють і обслуговують офшорні компанії співрозмірна з надходженнями від сплати реєстраційних зборів [9, с. 62].

Стає зрозумілим, що як для іноземних, так і для місцевих суб'єктів господарювання причинами привабливості офшорних фінансових центрів є низка чинників, а саме: мінімальне офіційне регулювання; практично відсутні податки та контроль за управлінням портфельними інвестиціями; виконання посередницьких функцій для позичальників і депонентів; діяльність іноземних банків на їхній території сприяє збільшенню зайнятості місцевого населення; підвищення рівня життя в країнах розміщення офшорних банківських центрів завдяки накопиченню коштів від видачі ліцензій, витрат банків та інших платежів.

Однак не все так однозначно у функціонуванні офшорних зон і їхньому впливі на світову економічну ситуацію. З одного боку, для суб'єктів господарювання дуже зручно здійснювати свій бізнес в офшорних зонах із тих причин, які ми зазначили вище, проте така лояльність до сектора бізнесу, з другого боку, призводить до значних зловживань.

Тож не випадково об'єктивне міжнародне значення офшорної зони негативне, оскільки капітали перетікають до країн, які навмисно створюють пільги саме для іноземних компаній, зареєстрованих на їхніх територіях, а також міжнародна спільнота звертає увагу на тенденції негативного впливу таких зон на економічну безпеку держави загалом, а не тільки окремого суб'єкта господарювання.

Зауважимо, що сьогодні до несприятливих чинників розвитку світового інвестиційного та фінансового ринку у зв'язку з діяльністю офшорних юрисдикцій відносять такі: криза Єврозони може позначитися на зміні інвестиційної стратегії країн, що володіють найбільшими міжнародними резервами, і їх переорієнтації з державних і корпоративних боргових інструментів на матеріальні активи; песимістичні настрої ділового співтовариства щодо відновлення світової економіки, особливо з боку топ- менеджменту компаній таких галузей, як: ПЕК; активізація інвестиційної діяльності через світові офшорні юрисдикції; глобальна економічна реструктуризація власності, криза суверенних боргів; продаж активів банків із метою підвищення коефіцієнта достатності капіталу [8, с. 159].

У такому аспекті цікаві дослідження О.В. Томковича, який у своїх наукових працях відзначає такі негативні тенденції розвитку та функціонуванні офшорних зон, які з'явились за довгі роки їхнього існування: послаблення банківської таємниці; посилення прозорості корпоративних структур (заборона акцій на пред'явника, необхідність надання інформації про власників компаній); обмін інформацією (офшорні зони укладають договори про обмін інформацією між державами); протидія діяльності офшорних зон (офшорні зони, що не відповідають новим вимогам, практично втрачають конкурентоспроможність через жорстку протидію міжнародної спільноти і національних органів влади) [7,с. 137].

Водночас звернемо увагу на те, що такі тенденції впливають і на Україну. Варто зазанчити непрямий негативний вплив офшорної юрисдикції, який подекуди позначається на економічній ситуації нашої країни, хоча українське законодавство регламентує порядок ведення господарської діяльності в офшорних зонах (прикладом такої регламентації є розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перелік офшорних зон» від 23 лютого 2011 р. [5]).

Якщо ж говорити про використання офшорних зон бізнесменами України, необхідно зазначити, що вони вперше дістали можливість відкривати офшорні компанії в 1991 р. Пропонувалася не тільки допомога у створенні безподаткових компаній, але й підтримка їхньої діяльності, щорічних внесків до бюджету країни базування, забезпечення секретарських послуг з оброблення нерегулярної пошти, організація щорічних зборів акціонерів, складання балансів тощо.

Розвиток співробітництва з офшорними зонами для України посідає значне місце, з кожним роком зростають обсяги офшорних операцій. Наші підприємці й олігархічна верхівка чудово розуміють усі наведені вище позитиви, які надаються учасникам. Саме тому особливе значення для України має співпраця з Кіпром як найближчою офшорною зоною. І така кількість операцій із капіталом становить велику частку експортно-імпортних операцій України [1,с. 44].

Сьогодні в Україні через те, що без вороття вивозять капітали не тільки бізнесу, а й влади, проблема тіньових офшорних операцій набула досить вагомого значення. На цей час Україна займає 16-те місце у світі за масштабами тіньових операцій із капіталом. Причиною такої проблеми є несприятлива атмосфера для ведення бізнесу. Незначна можливість економіки продуктивно притягувати капіталовкладення, зневіра у владі, нестійкий макроекономічний стан, недостатній розвиток фінансового ринку породжують незручні умови для притягнення капіталовкладень. У результаті інвестори розташовують свої кошти в сприятливішій бізнес-атмосфері.

Бізнес в Україні не відчуває підтримки з боку держави, у кризових умовах податкове навантаження тільки зростає, за цей час закордонні інвестори продали майже всі портфельні інвестиції в Україні. Отже, щоб зменшити відплив капіталу Україні необхідно вжити таких заходів: встановити жорсткі вимоги до подачі інформації про здійснення електронних переказів; посилити перевірку джерел доходів політичних діячів; посилити вимоги щодо контролю транзакцій, здійснюваних публічними особами, а також осіб, що їх оточують, зокрема, членів сімей, помічників, радників та ін.; розширити список злочинів, які використовують для відмивання грошей; посилити вимоги щодо виконавчих органів боротьби з відмиванням коштів.

На нашу думку, офшорний сектор настільки закріпив свої позиції в нашій країні, що вже є істотним чинником стабільності економічного розвитку, виходу підприємств із кризових ситуацій, дієвим інструментом інвестиційних процесів. Регулююча функція держави повинна зводитися не до всіляких заборон, а до вдосконалення чинного законодавства і використання практики, що забезпечує нарощення інвестиційного потенціалу України.

Висновки

офшорний послуга бізнес економічний

Підсумовуючи зазначене вище, розуміємо, що діяльність офшорних зон - це один із способів ведення бізнесу, розвитку економіки, залучення інвестицій, а отже, крок уперед до нового етапу в поліпшенні економічного потенціалу країни загалом. До позитивного досвіду «офшорів» можна віднести простоту систем регулювання підприємницької діяльності на територіях зі зниженим податковим тиском, що обумовлює незначну вартість і високу ефективність схем податкового планування з використанням офшорних компаній. Прямим доказом позитивних моментів діяльності офшорних зон на території держави є залучення додаткових інвестицій в її бюджет.

Отже, позитивний ефект від діяльності офшорних юрисдикцій у країнах-реципієнтах, який пов'язаний із притоком капіталу, є таким: створення сприятливого інвестиційного клімату та збільшення обсягів інвестування, а отже, і позитивних наслідків для економіки країн від капіталовкладень (розвиток фінансових ринків, створення робочих місць, відсутність необхідності контролю за діяльністю офшорних компаній органами влади цих країн).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Волкова Ю.О. Розвиток офшорних центрів у системі міжнародного бізнесу / Ю.О. Волкова II Формування ринкових відносин в Україні. - 2008,- №1.-С. 43-48.

2. Д'яконова І.І. Діяльність офшорних зон у міжнародних фінансових відносинах : значення та регулювання / І.І. Д'яконова II Збірник наукових праць. -2014. - № 38. - С. 14-20.

3. Москаленко Н.В. Проблеми, зумовлені функціонуванням офшорних юрисдикцій, та шляхи їх розв'язання / Н.В. Москаленко II Актуальні проблеми економіки. - 2009. -№10.-С. 117-121.

4. Податковий кодекс України : Кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : іійр://2акоп4. rada.gov.ua. - Назва з екрана.

5. Про перелік офшорних зон : розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-2011-%D1%80. - Назва з екрана.

6. Руденко В.В. Інвестиційна діяльність в офшорних зонах : особливості реалізації та перспективи розвитку / В.В. Руденко II Вісник Хмельницького національного університету. -2015.-№1. -С. 133-141.

7. Томкович А.В. Тенденции развития свободных экономических зон на территории ЕС / А.В. Томкович II Балтийский экономический журнал. - 2010. -№1.-Т.З.-С. 130-137.

8. Харчук О.О. Негативні наслідки діяльності офшорних зон та шляхи їх подолання в україні / О.О. Харчук, С.А. Коритнік II Міжнародний науковий журнал. -2016. - № 6. -Т.З.- С. 157-160.

9. Шереметинська О.В. Вплив офшорних зон на економіку України /О.В. Шереметинська, І.В. Савчук// Економічний простір. -2016. - № 105. - С. 58-66.

10. Шутова О.С. Правова природа офшорних зон/О.С. Шутова// Часопис Київського університету права. -2012. - №2. - С. 143-146.

Размещено на Allbest.ru