Інформаційні стандарти в сучасній системі міжнародних зносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 321.01

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Інформаційні стандарти в сучасній системі міжнародних зносин

Король А.

Україна, Київ

Становлення інформаційного суспільства має комплексний характер, покладає завдання створення та впровадження інформаційних систем (комплексів) у всі сфери суспільної життєдіяльності. Не є винятком і система міжнародних зносин. Феномен інформатизації все більш активно проникає в цю сферу, обумовлює її трансформацію як з точки зору технічного супроводу, так і в частині зміни їх принципового характеру і суті. Зупинимось на розгляді цих питань більш детально. Насамперед варто розкрити зміст поняття інформаційного ресурсу системи міжнародних зносин. Воно є складником більш загального поняття “інформаційний ресурс”, зміст якої охоплює певну сукупність документів в інформаційних системах, сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації [1, с. 7].

При цьому варто враховувати, у якому саме значенні вживається поняття інформаційного ресурсу. На думку Р. Марутян, у широкому значенні інформаційний ресурс - це важливий засіб, джерело соціального розвитку і прогресу, який актуалізується в людській діяльності та ефективно використовується в якості інструмента соціальних перетворень. У вузькому значенні - це продукт виробництва й обміну, об'єкт протиборства, суперництва, сировина для цілеспрямованої соціально-економічної діяльно сті людини, під час якої створюється інформаційний (інтелектуальний) продукт, задовольняються потреби та інтереси людини [2] .

Зміст інформаційного ресурсу дослідники розглядають у двох аспектах - як процес поступового розвитку інформаційної сфери та як продукт (об'єкт) інтелектуальної праці людини. Зміст інформаційного ресурсу - це внутрішній стан, сукупність процесів, що характеризують взаємодію їх компонентів між собою і середовищем та зумовлюють їхнє існування та розвиток. У цьому розумінні зміст інформаційних ресурсів є процесом творення та відтворення інформаційної сфери. Отже, зміст інформаційного ресурсу - це система чи сукупність засобів задоволення інформаційних потреб людини. Як будь-яка система, інформаційні ресурси та інформаційна інфраструктура, постійно змінюються, відповідно змінюється їх зміст. Інформаційним ресурсом є лише та інформація, що актуалізована в суспільстві - використана й ефективно реалізована, інформація, яка входить у систему людської діяльності, має практичне значення у соціальному житті (там же). Зокрема, незаперечним є значення інформаційних ресурсів у сфері міжнародних зносин, яка внаслідок стрімкої динаміки свого розвитку потребує постійного залучення нової інформації.

Важливим результатом інформатизації життя суспільства є значно більш інтенсивна, швидка й ефективна взаємодія, обмін даними між суб'єктами. Тому інформаційні ресурси, які формуються в суспільстві у дедалі більшому обсязі, і підвищення темпів їх споживання в системах управління усіма сферами життєдіяльності суспільства за допомогою соціально-інформаційних технологій є головними ознаками інформаційного суспільства, ключовими факторами оптимізації його розвитку [3, с. 430]. Це повною мірою стосується такої важливої сфери розвитку суспільства, як система міжнародних зносин, роль якої в умовах глобалізації стає все більш важливою.

Від ставлення суспільства до специфічного інформаційного ресурсу залежать перспективи інтеграції до глобальної інформаційної інфраструктури. Усвідомлення вирішальної ролі інформаційного ресурсу державами, що прагнуть інтегруватися у світове інформаційне співтовариство в найближчому майбутньому, стає важливою передумовою здійснення інтеграційних процесів. Становлення інформаційного суспільства супроводжується потужним соціальним замовленням на ринку інформаційних послуг. Нове інформаційне середовище стає природним середовищем для людей. Глобальний інформаційний простір як якісно нове середовище функціонування й розвитку міжнародних відносин, органічно містить у собі економічні, політичні, соціальні й культурні процеси, а самі інформаційні технології стають значною змістовною характеристикою цих процесів, створюють принципово нові умови функціонування й розвитку інформаційних ресурсів [2].

Значення інформаційного ресурсу знаходить вияв у дедалі ширшому використанні інформації, спрощенні умов доступу до баз та потоків даних, що вводить відповідний інструментарій доступу в систему фундаментальних цінностей людства. Інформатизація є основним предметним наповненням економічної діяльності в суспільстві майбутнього, вона зумовлює нові цінності культури, формує зміст життя окремих людей, докорінно змінює соціальну інфраструктуру, механізм міжнародних зносин ]4].

Як зауважує О. Скаленко, людські спільноти як у цивілізаційних, так і у національних вимірах формуються, існують, розвиваються й удосконалюються на основі саме інформаційного ресурсу як глобально ключових, об'єктивно орієнтуючих знань про закономірності перебігу природних процесів. З урахуванням актуально існуючих реалій і тенденцій розвитку людство взагалі, як і кожне людське суспільство, має чіткий фундаментальний вимір - воно за своєю сутністю є глобально-інформаційним. На думку дослідника, життєглобалізуючий інформаційний ресурс в сучасному світі використовується незрівнянно інтенсивніше, динамічніше, ніж на попередніх етапах розвитку людства. Тому об'єктивно закономірно змінюються та прискорюються процеси інформаційного обміну, практично змістовного використання цього ресурсу в усіх без винятку процесах соціально-економічної діяльності й розвитку, зокрема - у сфері міжнародних зносин [5, с. 382].

Незалежно від конкретного змісту інформаційних ресурсів, їм притаманні одна або декілька характеристик з наведених нижче: інформаційні ресурси визнаються цінними для певного кола суб'єктів; їх неможливо замінити без затрат коштів, часу, інших ресурсів або їх поєднання; за відсутності інформаційних ресурсів виникає загроза для основної діяльності [6, с. 58].

У сфері міжнародних зносин інформаційні ресурси є ключовим складником системи міжнародної інформації. Поняття міжнародної інформації в широкому значенні охоплює інформацію, що циркулює між державами і використовується у керуванні міжнародними процесами. У вузькому значенні міжнародна інформація - це інформація, що відбиває взаємовідносини держав. До головних видів міжнародної інформації належать: економічна, політична (дипломатична), правова, науково- технічна, естетична, історична, спортивна [7, с. 301].

Відповідно міжнародні інформаційні ресурси можуть бути визначені як інформаційні ресурси, що підлягають юрисдикції міжнародного законодавства, є доступними для суб'єктів інформаційних та інформаційно- інфраструктурних зносин, зміст яких розкривають названі вище види міжнародної інформації. Інформаційні ресурси як стратегічна категорія міжнародних зносин визначають роль і місце кожної держави у світовій ієрархії, тому проблема міжнародного співробітництва в інформаційній сфері нині набуває глобального значення.

Інформаційний фактор постає ключовим чинником міжнародних впливів, інструментом дипломатії та глобальної стратегії світового порядку. Інформаційна та комунікаційна революції суттєво змінюють усі аспекти міжнародного співробітництва. Їх вплив є особливо помітним у ставленні до інформації, у методах прийняття рішень, у засобах та характері управління. Інформація нині є рушійною силою, яка сприяє порозумінню між різними культурами і розширенню участі людей у прийнятті рішень, що впливають на їхнє життя [8, с. 351].

Зовнішньополітична інформаційно-пропагандистська діяльність кожної держави охоплює декілька складових, а саме: інформацію в її зовнішньополітичному застосуванні;

основні державні, громадські, приватні структури, що забезпечують таке функціонування інформації в системі міжнародних зносин; функціонування механізмів зовнішньополітичної інформаційно-пропагандистської роботи і державних структур, що забезпечують цю діяльність [9, с. 5].

Таке визначення узгоджується з розумінням дослідниками інформаційної складової системи існування людського співтовариства на сучасному етапі як одного з основних елементів цієї системи. Інформаційні цінності охоплюють не лише різні відомості, документи, але й комунікації, засоби організації громадського життя, призведені до просторової впорядкованості соціокультурного середовища. Інформаційні ресурси нині стають головним предметом і продуктом праці в інформаційній економіці, важливим чинником створення глобального суспільства [10, с. 52].

Відповідно поняття інформаційного ресурсу системи міжнародних зносин є складним і багатоаспектним. Як зазначає О. Петкова, у політичній науці уявлення про суперечливу природу інформаційного ресурсу відображають зростання обсягу, ускладнення й впливу інформаційних технологій, зокрема, всеохоплюючої інформатизаціївсіх сфержиттєдіяльності світової спільноти на міжнародну політику та політичне позиціонування держав у глобальному інформаційному середовищі. Основними ознаками сучасного високотехнологічного суспільства дослідниця визначає: заміну інформацією, інформаційними потоками й технологіями реальних товарів, грошей; роботу з обслуговування інформації в усіх її проявах як один з основних видів зайнятості в інформаційному високотехнологічному суспільстві; зміщення акцентів у соціальній організації з виробничої й економічної сфери в культурну сферу й сферу інформаційної оснащеності, доступність не тільки інформації, але й знань; трансформацію політики у рольову форму, у сферу телекомунікацій; зростання загрози різних соціальних патологій, зумовлених маніпуляціями з інформацією [11, с. 7].

Тому в межах нашої роботи розгляд ролі інформаційних технологій збору та використання міжнародної інформації у сучасних міжнародних зносинах набуває актуальності як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Зокрема, у резолюції №120 Асамблеї Ради Європи “Про вплив нових комунікативних та інформаційних технологій на демократію” (1997 р.) зазначено, що розвиток та масове застосування нових комунікативних та інформаційних технологій дасть реальну соціальну вигоду. Такі технології мають сприяти користуванню громадянами їх свободами, підвищувати рівень їх самореалізації, спонукати їх до активнішої участі у громадських справах, стимулювати економічний розвиток і зайнятість, заохочувати соціальний та культурний розвиток, удосконалювати освіту й здобуття знань. Їх потрібно використовувати в інтересах людини, соціального прогресу, демократії та миру [12, с. 108]. З цього приводу дослідники зазначають: “Ми рухаємося до зовсім іншої структури сил, що розділяє світ на три чітко визначені протилежні ворогуючі цивілізації. Символ першої, як і колись - мотика, другої - конвеєр, третьої - комп'ютер. Народи цивілізації третьої хвилі продають або подають у формі гуманітарної допомоги інформацію та нововведення, менеджмент, нові технології та програмне забезпечення усім іншим народам світу” [13, с. 22].

Інформаційні технології, що все ширше засто совуються у системі міжнародних зносин, кардинальним чином змінюють повсякденне життя мільйонів людей. Вони привносять зміни не тільки до внутрішньої політики різних за рівнем розвитку країн світу, але й у міжнародні зносини між цими країнами, змінюючи роль, яку відіграють у світовій системі міжнародні організації, суспільні рухи, фінансові групи, злочинні організації та окремі особи [14. с. 245]. Теоретичне осмислення сучасних міжнародних зносин без урахування ролі нових інформаційних технологій збору та використання міжнародної інформації стає просто неможливим.

Подібні якісні зміни безпосередньо впливають на процес вироблення зовнішньополітичних рішень. Аналітики, які вирішують конкретні міжнародні проблеми, нині постійно зустрічаються з наслідками інформаційної революції не тільки при вивченні певного питання міжнародного життя: інформаційні технології якісно змінюють саму аналітичну працю дослідників- міжнародників. Усвідомлення природи таких змін є необхідною передумовою для вирішення практично будь-якого прикладного завдання. Для цього, по-перше, варто визначити вплив нових інформаційних технологій на сучасні міжнародні зносини (зокрема, на зміну ролі держави в міжнародних зносинах, у формах міжнародного конфлікту). По-друге, потрібно усвідомлювати, які зміни нові інформаційні технології вносять до процесу дослідження міжнародних зносин [15, с. 167].

У наш час інформація в основній своїй масі є продуктом даних, зібраних електронними сенсорами. Електронні засоби зв'язку розширюють зону, в якій є можливим своєчасний обмін інформацією. Програмне забезпечення для обробки даних і апаратна частина також розвиваються швидкими темпами. Інтернет створив безпрецедентну потребу в постійному швидкому обміні інформацією у військовому, урядовому і приватному секторах. Подібні якісні зміни в процесах збору даних, їх переробки в інформацію і поширенні цієї інформації складають основу так званої інформаційної революції. У сфері міжнародних зносин інформація зараз є стратегічним ресурсом, який має використовуватися ефективно для того, щоб досягнути переваги [16]. інформаційний ресурс стратегічний влада

Унаслідок того, що інформація відіграє таку важливу роль, будь-яка дія в інформаційній сфері може мати наслідки для матеріальної сфери (сировина, персонал, фінанси) та для духовної сфери (система переконань). Інформаційні технології збору та використання міжнародної інформації роблять оточення, в якому ведуться міжнародні зносини, більш динамічним і непередбачуваним. Їх застосування робить національні економіки більш чутливими до глобального розвитку, підвищує культурну і політичну свідомість частини світового населення, і водночас активізує радикальні рухи, які підштовхують світову фрагментацію й дестабілізацію. Технології інформаційної ери можуть представити результати військових дій (малих або великих) глобальній аудиторії майже негайно. Образи війни та миру - реальні або створені - можуть впливати на національну волю та громадську думку ще до того, як аудиторія перевірить їх автентичність [17, с. 24].

У зв'язку з застосуванням інформаційних технологій збору та використання міжнародної інформації змінюється сам предмет міжнародних зносин, оскільки якісні новації змінюють і процес прийняття зовнішньополітичних рішень. Новітні технології трансформують зносини між державами, сприяють виходу на міжнародну арену нових акторів: суспільних рухів, фінансових груп та релігійно-політичних спільнот [18, с. 8]. Сучасні процеси інформатизації суспільства призводять до зміни структури і технології влади, перерозподілу впливу на користь тих, хто керує інформаційними потоками та ресурсами.

Інформаційні потоки нині виходять за межі національного суверенітету й інтегруються у світовий інформаційний простір, чому значною мірою сприяє вдосконалення в ході інформаційної революції комунікаційних систем і способів використання космічного простору для передачі інформації. Удосконалення комп'ютерних мереж і супутникового зв'язку дає змогу досягти більш високого рівня взаємодії й оперативності, тобто -конкурентоспроможності. Інтенсивний розвиток нових інформаційних і телекомунікаційних технологій збору та використання міжнародної інформації надає принципово нову якість трансграничному інформаційному обміну, стає рушійною силою економічних, політичних, соціальних змін у світі. Він справляє значний вплив на зносини як між країнами на світовому рівні, так і між іншими членами інформаційного суспільства [19].

Завдяки інформаційній революції, що розгортається на тлі процесів глобалізації, можна говорити про те, що міжнародні зносини вступають у нову стадію. Інформаційний прес набуває в сучасних міжнародних зносинах пріоритетне значення, що дає всі підстави віднести інформацію до розряду факторів, що визначають корінні соціальні зміни в сучасному світі. З другого боку, можливості сучасного інформаційного суспільства не завжди піддаються точному прогнозу, що скеровує дії політиків і міжнародних організацій. Це призводить до того, що Інтернет-простір поступово стає головним актором в міжнародних зносинах [20].

Масове впровадження нових технологій збору та використання міжнародної інформації дає змогу миттєво передавати інформацію на великі відстані. Природно, ці нові обставини створюють нові проблеми для дипломатичної служби. В першу чергу - це необхідність швидко освоювати ці технології (наприклад, робота в Інтернеті або інформаційному кіберпросторі). Не варто забувати і про ті канали передачі й здобуття інформації, яке нині прийнято вважати традиційними. Йдеться як про електронні ЗМІ (телебачення, радіомовлення), так і про друковані (газети, журнали, книги). Крім того, у системі міжнародних зносин, навіть в умовах сучасного масштабного інформаційного стрибка, зберігає велику значущість такий канал здобуття інформації, як безпосереднє людське спілкування (колективне й індивідуальне).

Список використаних джерел

1. Запорожець О.Ю. Міжнародна інформація. Конспект лекцій / О.Ю. Запорожець. - К. : Центр вільної преси, 2010. - 38 с.

2. Семенков О. Информация / О. Семенков // Всемирная энциклопедия: Философия. - М. : АСТ ; Мн. : Харвест, Современный литератор, 2001. - С. 428-430.

3. Скаленко О.К. Глобально-системний вимір національних інтересів України / О.К. Скаленко // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - 2009. - Вип. 15. - C. 377-384.

4. Симонов С.В. Технологии и методики классификации информационных ресурсов / С.В. Симонов // Труды ИСА РАН. - 2006. - Т. 27. - С. 58-73.

5. Шемятенков В.Г Европейская интеграция / В.Г Шемятенков. М. : Международные отношения, 2003. - 400 с.

6. Капінус О. Міжнародні організації у системі сучасних інформаційних відносин / О. Капінус // Вісник Львівського університету. - Серія міжнародні відносини. - 2008. - Вип. 25. - C. 351-358.

7. Шадский А.В. Информационное обеспечение внешнеполитической деятельности России (анализ, современность и перспективы) : автореф. дисс. ... канд. полит. наук : 23.00.04 / А.В. Шадский ; Дипломатическая академия МИД России. - М., 2004. - 26 с.

8. Аникин В.И. Теория и практика управления во внешнеполитической деятельности: Учебник / В.И. Аникин. - М. : Научная книга, 1999. - 180 с.

9. Петкова О.В. Політичні імперативи позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі: автореф. дис. . канд. політ. наук : 23.00.04 / О.В. Петкова ; Інститут світової економіки і міжнародних зносин НАН України. - К., 2010. - 18 с.

10. Дорош Л. Інформаційно-психологічна безпека особи, суспільства та держави: новітні виклики міжнародній безпеці / Л. Дорош // Українська національна ідея: реалії і перспективи розвитку. - 2013. - Вип. 25. - C. 107-112.

11. Тоффлер Е. Створення нової цивілізації. Політика третьої хвилі / Е. Тоффлер, Х. Тоффлер // Часопис “Ї”. -- 2000. -- №19. - С. 21-25.

12. Шемятенков В.Г. Европейская интеграция / В.Г. Шемятенков. М. : Международные отношения, 2003. - 400 с.

13. Мадіссон В.В. Сучасна українська геополітика: Навч. посібник / В.В. Мадіссон, В.А. Шахов. - К. : Либідь, 2003. - 176 с.

14. Мадіссон В.В. Сучасна українська геополітика: Навч. посібник / В.В. Мадіссон, В.А. Шахов. - К. : Либідь, 2003. - 176 с.

15. Зінько С.Ю. Країни Близького Сходу в сучасних міжнародних інформаційних відносинах: Монографія / С.Ю. Зінько. Львів : Ліга-Прес/ 2009. - 364 с.

Анотація

Аналізується роль інформаційного ресурсу в інтенсифікації та демократизації системи міжнародних зносин; підкреслюється, що завдяки інформаційній революції, що розгортається на тлі процесів глобалізації, можна говорити про те, що міжнародні зносини вступають у нову, більш активну й розгалужену стадію; інформаційний прес набуває в сучасних міжнародних зносинах пріоритетне значення, дає підстави віднести інформацію до розряду факторів, що визначають корінні соціальні зміни в сучасному світі; разом з тим, можливості сучасного інформаційного суспільства не завжди піддаються точному прогнозу, що потребує більш глибокого порозуміння (та узгодження дій) між дипломатами, політиками та міжнародними організаціями.

Ключові слова: людина,політика, міжнародні зносини, культура, інформаційні ресурси, демократія.

The role of information resources in the intensification and democratization of international relations; stresses that due to the information revolution that is unfolding against the backdrop of globalization, we can say that international relations enter a new, more active and extensive stage; Press information acquired in contemporary international relations priority gives grounds include information classified as factors determining the fundamental social changes in modern world; However, the possibilities of modern information society is not always amenable to accurate prediction, which requires a deeper understanding (and coordination) between diplomats, politicians and international organizations.

Keywords: people, politics, international relations, culture, information resources, democracy.

Анализируется роль информационного ресурса в интенсификации и демократизации системы международных отношений; подчеркивается, что благодаря информационной революции, которая разворачивается на фоне процессов глобализации, можно говорить о том, что международные отношения вступают в новую, более активную и разветвленную стадию; информационный пресс приобретает в современных международных отношениях приоритетное значение, дает основания отнести информацию к разряду факторов, определяющих коренные социальные изменения в современном мире; вместе с тем, возможности современного информационного общества не всегда поддаются точному прогнозу, что требует более глубокого понимания (и согласования действий) между дипломатами, политиками и международными организациями.

Ключевые слова: человек, политика, международные отношения, культура, информационные ресурсы, демократия.

Размещено на Allbest.ru