Торгова війна з Російською Федерацією: оцінка потенціалу географічної диверсифікації експорту України з метою нівелювання ризиків торговельних відносин з РФ
Країни-імпортери української експортної продукції за найбільшими товарними групами. Оцінка ступеня географічної диверсифікації експорту. Оцінка потенціалу України у розширенні її ринків збуту продовольчих товарів з країнами ЄС та іншими країнами.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.12.2017 |
Размер файла | 308,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Торгова війна з Російською Федерацією: оцінка потенціалу географічної диверсифікації експорту України з метою нівелювання ризиків торговельних відносин з РФ
Татаренко Н.О., проректор з наукової роботи і міжнародних зв'язків Дипломатичної академії України при МЗС України, к.е.н., професор
Розглядаючи існуючий список з 44 товарними групами можливого запровадження ембарго щодо українського продовольства, українські політики та науковці фактично не говорять про ймовірність його розширення. Цей сценарій не можна не брати до уваги на момент виникнення нових часових точок ескалації міжнародного конфлікту між Кремлем та країнами Заходу щодо подальшого місця України на новій гео- політичній мапі. В той час, поки всі зайняті розглядом ембарго щодо товарних груп, які складають лише 3,82% від усього експорту з РФ і 0,7% від експорту в світ, набагато небезпечніше виглядає розширення ембарго щодо тих 40 найбільших на сьогодні товарних груп, які становлять понад 45%, не беручи до уваги одну з найбільших товарних позицій «сир та творог», яка входить до попереднього санкційного списку по ембарго.
Аналізуючи ступінь диверсифікованості ринків, які можуть гіпотетично підлягати введенню ембарго РФ щодо найбільших експортних товарних груп України, можна побачити, що деякі товарні групи повністю або значно залежать від російського імпортера і не зможуть без зміни технології виробництва чи технологічного призначення готового продукту знайти збут на ринках інших країн, передусім тих, що не знаходяться в лоні СНД чи Митного союзу. Особливо це стосується виробництв машинобудування та видобувного сектору, виробів для будівництва, друкованої продукції. Водночас краще виглядає потенціал швидкої географічної диверсифікації та відходу від російських ринків за такими товарними групами, як монітори та проектори (ринок ЄС, зокрема Угорщина та Естонія), товари металургії (ринок ЄС, Близький Схід, Азія), шоколадні вироби (ринок СНД), електричні прилади для замикання і розмикання електричних ланцюгів (ринок ЄС) (див. таблицю 1).
Таблиця 1.
Країни-імпортери української експортної продукції за найбільшими товарними групами. Оцінка ступеня географічної диверсифікації експорту
Товарна група експорту України до РФ |
Код SITC |
Країни-імпортери української експортної продукції. Ступінь географічної диверсифікації експорту. |
|
1 |
2 |
3 |
|
Залізничні транспортні засоби, включаючи потяги на повітряній подушці і пов'язане з ними обладнання |
791 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1-Російська Федерація -71,8%, 2- Казахстан -6,8%, 3-Білорусь -3,3%, 4-США, 5-Туркменістан, 6-Латвія, 7-Болгарія, 8- Німеччина, 9-Грузія, 10-Азребайджан, 11-Польща, 12-Молдова, 13-Литва, 14- Великобританія, 15-Австрія, 16-Туреччина |
|
Двигуни і мотори, неелек- тричні, крім включених до групи 712, сімсот тринадцятому 718, деталі цих двигунів і моторів, не включені в інші категорії |
714 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -64%, 2- Іран -10%, 3-Китай -9%, 4 - Індія -5,5%, 5-Білорусь, 6-Казахстан, 7-Вьетнам, 8- Польща, 9-Ізраїль, 10- Перу, 11-Об'єднані Арабські Емірати, 12-Узбекистан, 13-Куба, 14- Чад, 15- М'янма, 16- Чехія, 17-Алжир, 18-Колумбія, 19-Азер- байджан, 20- Туркменістан |
|
Алюмінієві руди і концентрати, включаючи глинозем |
285 |
Диверсифікація неможлива. 1-Російська Федерація -99,4% 442 млн. доларів США, 2- Білорусь, 3- Німеччина, 4-Франція,5- Польща, 6-Нідерланди |
|
Папір та картон |
641 |
Слабкий потенціал диверсифікації. . 1- Російська Федерація -73%, 2-Казах- стан -5,6%, 3-Білорусь -3,9%, 4- Узбекистан, 5-Азербайджан, 6- Польща, 7- Молдова, 8-Киргизстан, 9-Румунія, 10-Таджикістан, 11-Грузія, 12-Сербія, 13- Швейцарія, 14-Туркменістан, 15-Туреччина |
|
Вироби з чавуну або не- легованої сталі, одержувані плоскою прокаткою, не- плакований, без або іншого покриття |
673 |
Високий потенціал диверсифікації. 1- Туреччина -16%, 2-Польща -9,7%, 3-Російська Федерація -9%, 4-Болгарія, 5- Італія, 6-Ірак, 7-Сінгапур, 8-Ніге- рія, 9-Обєднані Арабські Емірати, 10-Індія, 11-Єгипет, 12- Саудівська Аравія, 13-Словаччина, 14- Ізраїль |
|
Труби та пустотілі профілі і трубні фітинги з чавуну або сталі |
679 |
Високий потенціал диверсифікації. 1-Російська Федерація -26% 292,1 млн. доларів США, 2 - Туркменістан -16%, 3-США -9%, 4-Німеччина, 5- Казахстан, 6-Польща, 7-Азербайджан, 8-Італія, 9-Туреччина, 10-Об'єднані Арабські Емірати, 11-Білорусь, 12-Єгипет, 13- Саудівська Аравія, 14- Молдова, 15- Сербія, 16- Узбекистан, 17- Румунія, 18- Південна Корея |
|
Сир та творог |
024 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1-Російська Федерація -65% 79,1 млн. доларів США, 2- Казахстан -16% , 3-Білорусь -8%, 4-Молдова, 5- Азербайджан, 6-Грузія , 7- США, 8- Киргизстан, 9- Об'єднані Арабські Емірати, 10-Туркменістан, 11- Ізраїль, 12-Узбекистан, 13- Вірменія, 14- Панама, 15-Саудівська Аравія |
|
Камінь, пісок і гравій |
273 |
Диверсифікація неможлива. 1-Російська Федерація -85,6%, 2-Білорусь -6%, 3- Литва -2%, 4-Молдова, 5- Італія, 6-Польща,7-Узбекистан, 8-Індія, 9- Азербайджан, 10-Китай, 11-Вьєтнам, 12-Грузія, 13-Латвія, 14-Німеччина |
|
Шоколад та інші харчові продукти, що містять какао, не включені в інші категорії |
073 |
Високий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -30,6% 88,3 млн. доларів США, 2- Білорусь -9,9%, 3-Азербайджан -7,2%, 4- Казахстан, 5-Грузія, 6-Молдова, 7-Туркменістан, 8- Киргизстан, 9-Латвія, 10- Монголія, 11-Таджикістан, 12- Вірменія, 13-Литва, 14- Узбекистан, 15-Ізраїль, 16- США. |
|
Електроенергетичні машини, крім роторних електроенергетичних установок, включених до групи 716, і їх деталі |
771 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -64,2% 133 млн. доларів США, 2- Казахстан -5,8%, 3-Індія -4,8%, 4- Аргентина, 5-Німеччи- на, 6-Уругвай, 7-Угорщина, 8-Іран, 9-Білорусь, 10- Грузія, 11-Азербайджан, 12- Туркменістан, 13-Литва, 14- Молдова, 15-Вьєтнам, 16-Естонія |
|
Вироби з неблагородних металів, не включені в інші категорії |
699 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -58,6% 204,5 млн. доларів США , 2- Німеччина -5,8%, 3-Білорусь -4,8%, 4- Польща, 5-Італія, 6-Індія, 7-Казахстан, 8-Грузія, 9-Узбекистан, 10- Молдова, 11- Данія, 12- Південна Корея, 13-США, 14- Нідерланди, 15-Литва. |
|
Радіоактивні та пов'язані з ними матеріали |
525 |
Диверсифікація неможлива. 1-Російська Федерація -99,94% 259,6 млн. доларів США, 2- Білорусь, 3- Німеччина, 4-Франція,5- Польща, 6-Нідерланди |
|
Роторні електроенергетичні установки та їх деталі, не включені в інші категорії |
716 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -78,6%144, 5 млн. доларів США, 2- Казахстан -6,8%, 3-Китай -2,3%, 4- Саудівська Аравія, 5-Польща, 6-Туркменістан, 7-Білорусь, 8-Угорщина, 9-Таджикістан 10- Монголія, 11-Індія, 12- Грузія, 13-Великобританія, 14- Панама, 15-Ні- меччина. |
|
Алкогольні напої |
112 |
Високий потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -46,8% 80,8 млн. доларів США, 2- Молдова -7,6%, 3-Білорусь -7,4%, 4- Грузія, 5- Азербайджан, 6-Німеччина, 7-Литва, 8-Казахстан, 9-Вірменія, 9-Латвія, 10- Естонія, 11- Ізраїль, 12- Китай, 13- США, 14-Кіпр, 15- В'єтнам. |
|
Насоси рідинні, обладнані або які не обладнані вимірювальними пристроями, рідинні підйомники, деталі таких насосів і підйомників рідинних |
742 |
Слабкий потенціал диверсифікації. Значна залежність від Російської Федерації. 1 - Російська Федерація - 72,5%, 2 - Казахстан - 5,7%, 3 - Білорусь - 3,2%, 4 - Китай - 1,7%, 5 - Індія - 1,7%, 6 - Саудівська Аравія, 7 - Литва, 8 - Узбекистан, 9 - Азербайджан, 10 - Ірак, 11 - Туркменістан, 12 - Німеччина, 13 - Молдова, 14 - Грузія, 15 - Польща. |
|
Меблі й її деталі, постільні речі, матраци, опори для матраців, подушки і аналогічні меблі з набиванням |
821 |
Ринок диверсифікований. 1 - Російська Федерація - 39,7%, 2 - Польща - 14,8%, 3 - Казахстан - 13,4%, 4 - Білорусь - 5,7%, 5 - Німеччина - 4,7%, 6 - Данія, 7 - Молдова, 8 - Італія, 9 - Грузія, 10 - Туркменістан, 11 - Нідерланди, 12 - Киргизстан, 13 - Швеція, 14 - Австрія, 15 - Литва. |
|
Папір і картон, нарізані за розміром або формату, та вироби з паперу або картону |
642 |
Ринок слабко диференційований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація-55%, 2-Білорусь-12,05%, 3-Польща-6,5%, 4-Ка- захстан-5,9%, 5-Республіка Молдова-4,37%, 6-Республіка Чехія-2,52%, 7-Фінляндія-2%, 8-Румунія-1,8%, 9-Грузія-1,2%, 10-Угорщина, 11-Латвія, 12-Монголія, 13-Литва, 14-Азерйбаджан, 15-Арменія |
|
Монітори та проектори, що не включають до свого складу приймачі телевізійного сигналу, приймачі телевізійного сигналу, включати чи не включати до свого складу радіоприймачі, звуко- або відеозапису або відтворюючу апаратуру |
761 |
Ринок диверсифікований. Часткова залежність від Російської Федерації. 1-Угорщина-47%, 2-Російська Федерація-41,7%, 3-Естонія-3,2%, 4-Рес- публіка Молдова-2,2%5-Німечинна-1,19%, 6-Казахстан, 7-США, 8-Нідер- ланди, 9-Киргистан, 10-Білорусь, 11-Азерйбаджан, 12-Республіка Чехія, 13-Литва, 14-Обєднані Арабські Емірати, 15-Ізраїль |
|
Насоси, крім рідинних насосів, повітряні або інші газові компресори та вентиляційні установки, витяжні шафи для вентиляції або центрифуги, фільтруючі або очисні апарати, їх деталі рециркуляції з вентилятором, забезпечені або не забезпечені фільтрами |
743 |
Слабкий потенціал диверсифікації. Часткова залежність від Російської Федерації. 1.Російська Федерація -45,4%, 2. Казахстан -5,3%, 3. Польща -4,8%, 4. Білорусь - 4,3%, 5. Туркменістан -4,2%, 6.Узбекистан -3%, 7.Кіпр -2,2%, 8. ОАЕ -1,7%, 9. Азербайджан -1,4%, 10.Грузія -1,4%, П.Чехія -1,4%, 12. Великобританія -1,4%, 13. Франція -1,3%, 14.Литва -1,3%, 15.Іран -1,3% |
|
Будівельні матеріали з глини і вогнетривкі будівельні матеріали |
662 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1.Російська Федерація -60,4%, 2. Казахстан -14%, 3. Молдова -7,2%, 4.Білорусь -5,5%, 5.Азербайджан -2,5%, 6.Ук- бекистан -1,9%, 7. США -1,7%, 8. Польща -1,1%, 9.Румунія -1,1%, 10. Німеччина -0,7%, 11. Угорщина -0,7%, 12.Канада -0,7%, 13. Туреччина -0,5%, 14.Латвія -0,4%, Киргизстан -0,4% |
|
Чушковий чавун, дзеркальний чавун, губчасте залізо, залізні чи сталеві гранули та порошки, феросплави |
671 |
Ринок диверсифікований. 1.Туречинна -21%, 2.Італія -17,3%, 3.США -13,6%, 4.Російська Федерація -10,9%, 5.Нідерланди -9,1%, 6. Республіка Корея -6,5%, 7.Польща -3,1%, 8.Єгипет -3%, 9.Білорусь -1,4%, 10.Німечиина -1,2%, 11.Фінляндія -1,2%, 12. Литва -1%, 13.Словаччина -0,9%, 14.Румунія -0,9%, 15.Швеція -0,9% |
|
Інша мінеральна сировина |
278 |
Ринок диверсифікований. 1.Російська Федерація -35,9%, 2.Італія -16,9%, 3. Іспанія -11,8%, 4.Туреччина -6,5%, 5.Польща -6,3%, 6.Білорусь -5,5%, 7.Ін- дія -1,8%, 8.ОАЕ -1,5%, 9.Молдова -1,3%, 10.Австрія -1,27%, 11.Словаччина -0,9%, 12.Німеччина -0,88%, 13.Саудівська Аравія -0,84%, 14.Єгипет -0,83%, 14. Румунія -0,72 %, |
|
Пластмаси у формі пластин, листів, плівок і смуг |
582 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1- Російська Федерація -43,03% 56 млн. доларів США, 2- Білорусія -30,62%, 3- Республіка Молдова -6,36%, 4- Словаччина -5,77%, 5- Казахстан -2,69%, 6- Польща -2,61%, 7- Чеська Республіка -2,44%, 8- Естонія -2,15%, 9- Латвія -0,95%, 10- Азербайджан -0,49%, 11- Литва -0,47%, 12- Грузія -0,37%, 13- Австрія -0,34%, 14- Угорщина -0,28%, 15- Німеччина -0,28% |
|
Опалювальне і холодильне обладнання та його деталі, не включені в інші категорії |
741 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1- Російська Федерація -56,8% 124 млн. доларів США, 2- Узбекистан -9,67%, 3- Білорусія -6,13%, 4- Казахстан -5,96%, 5- Словаччина -4,5%, 6- Туркменістан -2,44%, 7- Польща -1,25%, 8- Німеччина -1,21%, 9- Литва -0,93%, 10- Грузія -0,9%, 11- Азербайджан -0,9%, 12- Республіка Молдова -0,89%, 13- США -0,7%, 14- Киргизстан -0,61%, 15- Алжир -0,6% |
|
Електричні машини й пристрої, не включені в інші категорії |
778 |
Слабкий потенціал диверсифікації. 1- Російська Федерація -40,68% 83 млн. доларів США, 2-Угорщина -12,91%, 3-Казахстан -5,81%, 4- Білорусія -4,49%, 5- Франція -9,93%, 6- Данія -3,1%, 7- Республіка Молдова -2,5%, 8- Польща-2,22%, 9- Іспанія -2,21%, 10- Грузія -1,72%, 11- Азербайджан -1,66%, 12- США -1,36%, 13- Туркменістан -1,22%, 14- Бразилія -1,06%, 15- Чехія -1,01% |
|
Друкована продукція |
892 |
Диверсифікація неможлива. 1-Російська Федерація -80,57% 122 млн. доларів США, 2- Білорусія -7,1%, 3- Казахстан -2,25%, 4- Німеччина -1,53%, 5- Республіка Молдова -1,23%, 6- Азербайджан -1,19%, 7- Грузія-1,07%, 8-Ки- тай-1,01%, 9- Вірменія -0,47%, 10- Польща -0,46%, 11- Італія-0,4%, 12- Інші -0,28%, 13- США -0,28%, 14- Киргизстан -0,27%, 15- Монголія -0,23% |
|
Конструкції та елементи конструкцій, не включені в інші категорії, з чавуну, сталі або алюмінію |
691 |
Слабкий потенція диверсифікації. 1- Російська Федерація-62,68% 98 млн. доларів США, 2-Казахстан -9,35%, 3-Білорусія -4,16%, 4- Литва -1,02%, 5- Азербайджан -3,51%, 6- Нігерія -2,52%, 7- Республіка Молдова -2,18%, 8- Туркменістан -2,12%, 9- Німеччина -1,27%, 10- Екваторіальна Гвінея -1,13%, 11- Данія -0,85%, 12- Чеська Республіка -0,62%, 13- Грузія -0,61%, 14- Австрія -0,48%, 15-Нідерланди -0,45% |
|
Не включені в інші категорії вироби з пластмас |
893 |
Слабкий потенція диверсифікації. Російська Федерація - 51,37%, Молдова - 10,56%, Білорусь - 10,45%, Казахстан - 5,58%, Грузія - 2,7%, Польща - 2,44%, Угорщина - 2,31%, Азербайджан - 1,9%, Китай - 1,6%, Швеція - 1,46%, Бельгія - 0,84%, Литва - 0,8%, Вірменія - 0,73%, Румунія - 0,64%, Німеччина - 0,59%. |
|
Продукти із зернових та продукти з борошна або крохмалю, фруктового або овочевого |
048 |
Слабкий потенція диверсифікації. Російська Федерація - 45,91%, Казахстан - 11,86%, Молдова - 6,7%, Білорусь - 4,2%, Азербайджан - 4,04%, Грузія - 3,91%, Туркменістан - 3,68%, Узбекистан - 2,45%, Польща - 1,49%, Німеччина - 1,36%, Румунія - 1,29%, Литва - 1,21%, Латвія - 1,19%, Вірменія - 1,07%, Чехія - 0,98%. |
|
Інші машини та обладнання, спеціально призначені для конкретних секторів промисловості, їх деталі, не включені в інші категорії |
728 |
Ринок диверсифікований. Російська Федерація - 27,17%, Польща - 17,84%, Латвія - 14,94%, Чехія - 12,84%, Словаччина - 5,77%, Єгипет - 4,67%, Туреччина - 3,3%, ОАЕ - 3,17%, Німеччина - 2,47%, Бразилія - 1,46%, Індія - 1,02, Бельгія - 0, 69%, Боснія та Герцеговина - 0,65%, Китай - 0,53%, Мексика - 0,49%. |
|
Вироби з легованої сталі, одержувані пласкою прокаткою |
675 |
Ринок диференційований. 1-Російська Федерація - 36,51%, 2- Індія-24,95%, 3-В'єтнам -15,75%, 4-Білорусь-8,9% 5-США-4,57, 5-Бразилія - 3,09% 6-Туреччина-1,77%, 7-Польща , 8-Ефіопія, 9-Ізраїль, 10-Лівія, 11-Азербай- джан, 12-Італія, 13-Єгипет, 14-Бельгія, 15-Грузія |
|
Вантажно-розвантажувальне обладнання і його деталі, не включені в інші категорії |
744 |
Ринок диверсифікований. Потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -37,5%, 2- Казахстан -26,2%, 3-Німетчина -6,4%, 4- Румунія -4,8%, 5- Естонія -2,1%, 6-Узбекистан -2,1%, 7-Італія -1,9%, 8-Білорусія -1,7%, 9-Молдова -1,5%, 9-Грузія -1,5%, 10- Гватемала -1,4%, 11- Фінляндія -1,4%, 12- Латвія -1,3%, 13- Данія -1,2%, 14-Гуана -0,8%, 15- Польща-0,7%. |
|
Харчові продукти та препарати, не включені в інші категорії |
098 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації Потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -45,9%, 2- Казахстан -11,8%, 3-Молдова -6,6%, 4- Білорусія -4,2%, 5- Азербайджан -4%, 6-Грузія -3,9%, 7- Туркменістан -3,6%, 8- Узбекистан -2,4%, 9-Польща -1,5%, 9- Німеччина -1,3%, 10- Румунія -1,2%, 11- Литва -1,2%, 12- Латвія -1,1%, 13- Вірменія -1%, 14-Чехія -0,9%, 15- Болгарія -0,8%. |
|
Вимірювальні, контрольні, регулюючі інструменти та прилади, не включені в інші категорії |
874 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації Потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -55,2%, 2- Казахстан -3,6%, 3-Бангладеш -3,2%, 4- Китай -2,7%, 5- Чехія -2,6%, 6-Словаччина -2,6%, 7-Польща -2,4%, 8-Німеччина -2,2%, 9-Білорусія -2,1%, 9-Узбекистан -2,1%, 10- Індія -1,7%, 11- Екваторіальна Гвінея -1,7%, 12- Таїланд -1,2%, 13- США -1,2%, 14-Румунія -1,1%, 15- Угорщина-1%. |
|
Залишкові нафтопродукти, не включені в інші категорії, та аналогічні матеріали |
335 |
Високий потенціал диверсифікації. Потенціал диверсифікації. 1 - Російська Федерація -27,1%, 2- Польща -17,8%, 3-Латвія -14,9%, 4- Чехія -12,8%, 5- Словаччина -5,7%, 6-Єгипт -4,6%, 7-Туреччина -3,2%, 8-ОАЕ -3,1%, 9-Ні- меччина -2,4%, 9-Бразилія -1,4%, 10- Індія -1%, 11- Бельгія -0,6%, 12- Боснія та Герцеговина -0,6%, 13- Китай -0,5%, 14- Мексика -0,4%, 15- Канада -0,4%. |
|
Вироби з чавуну або не- легованої сталі, одержувані пласкою прокаткою, плаковані, з покриттям або облицюванням |
674 |
Слабкий потенціал диверсифікації 1 - Російська Федерація -83,2%, 2- Білорусь -5,43%, 3- Азербайджан -5,04%, 4- Молдова -3,87%, 5-Турція, 6-Індія, 7-Польща, 8-Узбекистан, 9-Німеччина, 10-Туркменистан, 11-Киргизстан, 12-Румунія, 13-Ізраїль, 14-Словакія, 15-Грузія |
|
Електричні прилади для замикання і розмикання електричних ланцюгів, для захисту електричних ланцюгів або для підключення до електричних або з'єднання електричних ланцюгів |
772 |
Ринок диверсифікований. 1-Російська Федерація -37,4%, 2-Німеччина -27,9%, 3-Угорщина-5,9%, 4-Болгарія-4,04%, 5-Білорусь -3,4%, 6-Поль- ща-3,11%, 7-Республіка Чехія -2,4%, 8-Казахстан-2,21%, 9-Грузія-1,88%, 10-Республіка Молдова-1,69%, 11-Латвія-1,56%, 12-Китай-1,15%, 13-Індія, 14-Туркменістан, 15-Велика Британія |
|
Інші генераторні установки та їх деталі, не включені в інші категорії |
718 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації 1-Ро- сія - 76,3%, 2-Білорусь - 4,63%, 3-Німеччина-3,68%, 4-Казахстан-3,22%, 5-Китай-1,7%, 6-Італія - 1,23%, 7-Індія - 0,94%, 8-Таджикістан - 0,88%, 9-Бангладеш - 0,76%, 10-В'єтнам - 0,6%, 11-Перу - 0,6%, 12-США - 0,57%, 13-Куба - 0,35%, 14-Литва - 0,34%, 15-ОАЄ - 0,34% |
|
Овочі, коренеплоди і бульбоплоди, приготовлені або консервовані, не включені в інші категорії |
056 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації 1-Ро- сія - 57,37%, 2-Казахстан - 9,47%, 3-Німеччина - 6%, 4-Польща - 5,58%, 5-Білорусь - 5,54%, 6-Молдова - 3,67%, 7-Чехія - 3,5%, 8-Грузія-1,21%, 9-Литва-1%, 10-Австія -0,94%, 11-Киргизстан - 0,76%, 12-Узбекістан - 0,76%, 13-США - 0,65%, 14-Латвія - 0,61%, 15-Азербайджан - 0,45% |
Не виключається, що в перспективі можуть виникати технологічні торговельні війни РФ з Заходом. В спільних з європейськими виробниками технологічних виробничих ланцюгах можуть опинитися й певні українські виробництва машинобудування, які братимуть участь в спільних схемах вертикальної виробничої інтеграції. Тому задля попередження можливих зупинок поставок через майбутні геополітичі та геоекономічні конфлікти українським виробникам продукції промислового призначення, що включені в міжнародні ланцюги вартості, варто вже зараз по можливості переорієнтовувати ринки з російського на інші країни, зокрема Близького Сходу та Азії.
Дані таблиці 2 свідчать, що з спектру виробництв, які виготовляють і/або збувають продукцію за товарними групами, що підпадатимуть швидше за все під ембарго РФ принаймні з 1 січня 2016 р. до 6 серпня 2016 р., лише деякі не зможуть швидко переорієнтуватися на інші ринки. Найбільші проблеми будуть за такими товарними групами, де російські імпортери займають домінуючі позиції в споживанні української продукції, зокрема: 0203 Свинина свіжа, охолоджена або заморожена, 0201 М'ясо крупної рогатої худоби свіже чи охолоджене, 0405 Вершкове масло, інші жири та масла, виготовлені з молока, 0406 Сири та творог, 0702
Томати свіжі чи охолоджені, 0704 Капуста качан- на, цвітна, кольрабі, 0705 Салат- латук та цикорій, 0710 Овочі сирі та варені, які заморожені, 0808 Яблоки, груші та айва свіжі, 0809 Абрикоси, вишні і черешні, персики, сливи, 0810 Інші свіжі фрукти, 1601 Ковбаси та аналогічні вироби з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові, 210690 Готові харчові продукти, виготовлені на їх основі готові продукти, включаючи сири і сир на основі рослинних жирів.
Позитивні моменти від введення ембарго: наприклад, свіже та охолоджене м'ясо рогатої худоби з товарної позиції 0201 переводити у товарну групу 0202 М'ясо рогатої худоби заморожене. За цією товарною позицією ринок українського експорту є досить добре географічно диверсифікованим. Отже, виробникам м'яса прийдеться здійснити закупівлю морозильного обладнання та освоювати технологію заморозки і транспортування на віддалені ринки - до Азербайджану, Туркменістану та Туреччини.
Таблиця 2.
Країни-імпортери української експортної продукції за товарними групами, стосовно яких може бути запроваджене ембарго. Ступінь географічної диверсифікації експорту
Код товарної групи за ТН ЗЕД |
Назви товарних груп, за якими може бути введене ембарго для України -не пізніше 1 січня 2016 р. |
Країни-імпортери української експортної продукції. Ступінь географічної диверсифікації експорту. |
|
1 |
2 |
3 |
|
0201 |
М'ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене |
Ринок не диверсифікований. Повна залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 96,6%, 2- Білорусь-1,58%, 3-Молдова- 1,54%, 4-Азербайджан, 5- Туреччина, 6- Панама, 7-Китай, 8-Гонконг. |
|
0202 |
М'ясо великої рогатої худоби, заморожене |
Високий потенціал диференціації. Суттєва залежність ринку від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 44,9%, 2- Білорусь-30,5%, 3-Азербайджан -9,4%, 4-Туркменістан - 6,6%, 5- Молдова - 4,2%, 6- Казахстан -1,3%, 7- Грузія, 8- Вірменія, 9-Китай, 10-Туреччина, 11-В'єтнам, 12-Панама, 13-Кіпр, 14-Греція |
|
0203 |
Свинина свіжа, охолоджена або заморожена |
Ринок поки слабко диверсифікований. Суттєва залежність ринку від Російської Федерації. 1-Молдова - 54%, 2- Російська Федерація -44,1%, 3- Білорусь -1,1%, 4-Вірменія - 0,33%, 5-Панама, 6- Кіпр, 7-Туречина, 8-Гре- ція, 9- Велика Британія, 10-Німеччина, 11-Китай, 12- Сінгапур, 13-Гон- конг, 14-Данія, 15-Нідерланди |
|
0207 |
М'ясо та харчові субпродукти свійської птиці, зазначеної в товарній позиції 0105, свіжі, охолоджені або заморожені |
Ринок сильно диференційований. 1- Ірак - 19,6%, 2-Нідерланди - 14,1%, 3-Казахстан- 11,1%, 4-Узбекистан- 6,97%, 5-Молдова -6,96%, 6-Білорусь -6,8%, 7- Російська Федерація - 4,76%, 8- Грузія, 9-Киргизстан, 10-Німеч- чина, 11-Йорданія, 12-Вірменія, 13-Ліван, 14- Сирія, 15-Румунія |
|
0210 |
М'ясо солоне, в розсолі, сушене чи копчене |
Ринок поки слабко диверсифікований. 1-Молдова - 59,5%, 2- Російська Федерація -20,4%, 3- Франція -14,74%, 4-Об'єднані Арабські Емірати - 1,06%, 5-Панама- 1,02, 6- Велика Британія, 7-Нідерланди, 8-Казахстан, 9-, 10-Кіпр, 11-Естонія, 12- Польща, 13-Німеччина, 14 - Маршалові острови, 15-Туреччина, 16-Гонконг |
|
0302 |
Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні |
Ринок не диверсифікований і повністю незалежний від Російської Федерації. 1-Туреччина - 90,3%, 2-Німеччина -1,78%, 3- Кіпр - 1,77%, 4-Гон- конг- 1,2%, 5-Маршалові острови, 6-Сінгапур, 7-США, 8-Греція, 9-Панама, 10-Велика Британія, 11-Австрія, 12-Багами, 13-Норвегія, 14-Росія -0,11%, 15-Сейшельські острови. |
|
0303 |
Ринок сильно диференційований і повністю незалежний від Російської Федерації. 1- Молдова - 34,25%, 2-Грузія- 19,2%, 3-Латвія- 14,8%, 4-Ка- нада-10,66%, 5-Німеччина - 8,5%, 6-Польща- 5,2%, 7-Польща, 8- Панама, 9-Сінгапур, 10- Російська Федерація -0,53%, 11-Кіпр, 12-Гонконг, 13-Гре- ція, 14-Туреччина, 15-США |
||
0304 |
Ринок диференційований і повністю незалежний від Російської Федерації. 1-Німеччина - 63,1%, 2- Литва-15,9%, 3-Франція -13,5%, 4-Нідерлан- ди-4,07%, 5-Польща-1,15%, 6-Канада, 7-Італія, 8-Швейцарія, 9-Панама, 10- Маршалові острови, 11-Сінгапур, 12-Мальта, 13-Австрія, 14-Туреччи- на, 15-Молдова. |
||
0305 |
Ринок сильно диференційований. 1- Молдова - 31,25%, 2-Німеччина- 21,7%, 3-Ізраїль- 17,8%, 4-Литва-11,99 %, 5-Вірменія - 8,23%, 6- Російська Федерація - 2,66%, 7-Грузія, 8-Польща, 9-Кіпр, 10-Австралія, 11-Ка- захстан, 12-Велика Британія, 13- США, 14-Об'єднані Арабські Емірати, 15-Туреччина |
||
0306 |
Ринок не диверсифікований. Повна незалежність від Російської Федерації. 1-Білорусь - 93,62%, 2- Китай-0,04 %, 3-Данія - 0,02%, 4-Німеччина, 5- Гібралтар, 6-Греція, 7-Гонконг. |
||
0307 |
Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні |
Ринок не диверсифікований. Повна незалежність від Російської Федерації. 1-Польща - 73,21%, 2-Румунія-25,34%, 3-Панама-0,58%, 4-Кіпр- 0,17%, 5-Італія, 6-Маршалові острови, 7-Сінгапур. |
|
0401 |
Молоко й молочна продукція |
Ринок поки слабко диверсифікований. Повна незалежність від Російської Федерації. 1-Молдова - 68,44%, 2- Грузія -18,3%, 3- Туркменістан-5,8%, 4-Азербайджан- 2,39%, 5-Таджикістан, 6- Німеччина, 7-Вірменія, 8-Лівія, 9- Об'єднані Арабські Емірати, 10- Велика Британія, П-Панама, 11-Ка- захстан, 12- Кіпр, 13-Російська Федерація, 14-Маршалові острови, 15-Ту- реччина |
|
0402 |
Ринок сильно диверсифікований. 1-Казахстан - 17%, 2-Туркменіс- тан-9,3%, 3- Бангладеш-8,7% , 4-Вірменія- 7,7%, 5- Російська Федерація - 6,5%, 6-Грузія-6,3%, 7- Нігерія, 8-Азербайджан, 9-Молдова, 10-Алжир, 11-Сирія, 12-Таджикистан, 13-Єгипет, 14-Білорусь, 15-Узбекистан. |
||
0403 |
Ринок поки слабко диверсифікований. Повна незалежність від Російської Федерації.. 1-Молдова - 70,%, 2- Грузія -14,2%, 3- Азербайджан - 9%, 4- Об'єднані Арабські Емірати - 3,6%, 5-Вірменія- 2,5%, 6- Панама, 7-Кіпр, 8-Російська Федерація -0,07%, 9-США, 10-Туреччина, 11-Німеч- чина, 12-Латвія, 13-Велика Британія, 14-Маршалові острови, 15-Мальта, 16-Сінгапур |
||
0404 |
Ринок сильно диференційований. 1-Казахстан - 22,7%, 2- Російська Федерація -19,1%, 3- Білорусь-10,3% , 4-Пакистан- 6,2%, 5- В'єтнам - 5,8%, 6-Єгипет, 7- Туркменістан, 8-Узбекистан, 9-Нігерія, 10-Азербайджан, 11-Йорданія, 12-Грузія, 13-Південна Корея, 14-Мьянмар, 15-Молдова |
||
0405 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 56,93%, 2- Казахстан -17,9%, 3- Білорусь-5,5%, 4- Вірменія -5,2%, 5-Молдова- 4,8%, 6-Грузія, 7-Азербайджан, 8-Сирія, 9-Канада, 10-Йорданія, 11-Іран, 12- Туреччина, 13-Ливан, 14-Кувейт, 15-Гамбія. |
||
0406 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 65,9%, 2- Казахстан -16,9%, 3- Білорусь-8,19 %, 4- Молдова - 5,99%, 5-Азербайджан -1,31, 6-Грузія, 7-США, 8-Кир- гизстан, 9- Об'єднані Арабські Емірати, 10-Туркменістан, 11-Ізраїль, 12-Узбекистан, 13-Вірменія, 14-Панама, 15- Саудівська Аравія. |
||
0701 |
Овочі, їстівні коренеплоди і бульбоплоди |
Ринок диверсифікований. 1-Білорусь -37,98%, 2- Російська Федерація -36,74%, 3- %, 3-Грузія- 20,5%, 4-Азербайджан - 3,63%, 5-Панама, 6-Ірак, 7- Кіпр, 8-Вірменія, 9-Молдова, 10-Маршалові острови, 11-Туречина, 12- Велика Британія, 13-Німеччина, 14-Китай, 15-Греція |
|
0702 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 68,29%, 2- Білорусь -31,2%, 3- Румунія-0,23%, 4- Литва, 5-Молдова, 6-Латвія, 7-Естонія, 8-Панама, 9-Кіпр, 10- Велика Британія, 11-Німеччина, 12-Гонконг, 13-Китай, 14-Греція, 15-Туреччина |
||
0703 |
Ринок диференційований. 1-Російська Федерація -33,1%, 2- Біло- русь-19,1% , 3-Грузія-17,41%, 4-Ірак - 13,23%, 5- Польща - 7%, 6-Вірменія, 7-Естонія, 8-Канада, 9-Молдова,10-Німеччина, 11-Канада, 12-Об'єднані Арабські Емірати, 13-Словаччина, 14-Кіпр, 15-Велика Британія |
||
0704 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 61,1%, 2- Білорусь -24,1%, 3- Молдова -11,8%, 4- Панама -0,62%, 5-Китай, 6-Гонконг, 7-Боснія та Герцеговина, 8-Велика Британія, 9-Кіпр, 10- Велика Британія, 11-Румунія, 12-Нідерланди, 13-Ні- меччина, 14-Сінгапур, 15-Маршалові остови |
||
0705 |
Овочі, їстівні коренеплоди і бульбоплоди |
Ринок не диверсифікований. Повна залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 87,1%, 2-Об'єднані Арабські Емірати - 8,2%, 3-Гонконг-0,65%, 4- Греція, 5-Білорусь, 6-Туркменістан, 8-Китай, 9-Поль- ща, 10-Сінгапур, П-Італія |
|
0706 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 58,8%, 2- Білорусь -21%, 3- Молдова -18,6%, 4-Нідерланди- 0,36%, 5-Німеччина, 6-Естонія, 7-Панама, 8-Литва, 9-Польща, 10-Кіпр, 11-Велика Британія |
||
0707 |
Ринок не диверсифікований. Повна залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 90,1%, 2- Білорусь-8,8%, 3-Чеська Республіка -1,03%, 4- Панама, 5-Кіпр, 6-Гонконг, 7-Німеччина, 8-Молдова, 9-Велика Британія, 10-Китай |
||
0708 |
Ринок диверсифікований. 1-Нідерланди -43,23%, 2-Пакистан - 24,2%, 3-Німеччина- 22,1%, 4-Греція- 6,24%, 5-Болгарія -3,3%, 6-Боснія та Герцеговина - 0,5%, 7-Російська Федерація - 0,3%, 8-Панама, 9-Кіпр, 10-Гон- конг, 11-Туреччина, 12-Сирія, 13- Ліберія. |
||
0709 |
Ринок диверсифікований. 1- Російська Федерація - 48,22%, 2-Поль- ща-19,9%, 3-Німеччина- 13,45%, 4-Литва -7,25%, 5- Білорусь -6,83%, 6- Швейцарія, 7-Чехія, 8-Молдова, 9-Італія, 10-Сан-Маріно, 11-Австрія, 12- Об'єднані Арабські Емірати, 13-Панама, 14-Кіпр |
||
0710 |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська Федерація - 76,7%, 2- Білорусь-6,23%, 3-Німеччина -1,94%, 4- Литва-1,55%, 5-Молдова, 6-Нідерланди, 7-Ізраїль, 8-Чехія, 9-Грузія, 10-Франція, 11- Сербія, 12-Словаччина, 13-Канада |
||
0712 |
Ринок диверсифікований. 1- Польща - 30,4%, 2- Російська Федерація - 16,3%, 3-Латвія -9,2%, 4- Молдова - 8,3%, 5-Литва - 7,7%, 6-В'єтнам - 7,3%, 7-Франція -6,1% , 8- Білорусь -5,7%, 9 Ізраїль, 10- США, 11- Сан Маріно, 12-Казахстан., 13- Норвегія, 14-Нідерланди, 15- Об'єднані Арабські Емірати |
||
0713 |
Ринок диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації.1-Ін- дія- 28,3%, 2-Пакистан -14,3%, 3-Велика Британія - 8,6%, 4-Нідерланди -5,5%, 5-Італія, 6-Малайзія, 7-Іспанія, 8- Ізраїль, 9- Об'єднані Арабські Емірати, 10-Камерун, 11-Єгипет, 12-Польща, 13-Туречина, 14-Того, 15- Білорусь |
||
0801 |
Фрукти і горіхи |
Ринок слабо диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. 1 - Об'єднані Арабські Емірати - 67,8%, 2-Грузія - 14,8%, 3 - Білорусь - 10,5%, 4 - Молдова - 6,2%, 5-Російська Федерація - 0,6%, 6-Сінгапур, 7-Гонконг, 8 - Велика Британія, 9-Індія, 10 - Туркменістан. |
|
0802 |
Ринок сильно диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. 1-Франція - 15,6%, 2 - Іран - 14,5%, 3-Румунія - 12,5%, 4-Ірак - 9,7%, 5-Туреччина-7,5%, 6-Угорщина-5,6%, 7 - Греція - 4,4%, 8-Азербайджан -4%, 9-Лебанон - 3,7%, 10-Нідерланди - 3,2%, 11-В'єтнам, 12- Російська Федерація, 13-Іспанія, 14-Німеччина, 15 - Молдова. |
||
0803 |
Ринок диверсифікований. Повна незалежність від Російської Федерації. 1-Панама-30%, 2-Італія-22%, 3-Кіпр-4,9%, 4-Німеччина-4,7%, 5-Нідер- ланди-4%, 6-Туреччина-3,6%, 7-Греція-3,5%, 8-Сінгапур-3,5%, 9-Гон- конг-3,5%, 10-Велика Британія-2,7%, 11-Маршалові острови-2,5%, 12-Ко- рея-2%, 13-США, 14-Китай, 15-Мальта. |
||
0804 |
Ринок слабко диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. 1-Молдова-49,1%, 2-Об'єднані Арабські Емірати-26%, 3-Італія-14,2%, 4-Велика Британія-6,6%, 5-Російська Федерація-2,2%, 6-Сінгапур-1,25%, 7-Кіпр-0,44%, 8-Нідерланди-0,24%, 9-Греція-0,09%. |
||
0805 |
Фрукти і горіхи |
Ринок диверсифікований Панама-19,3%, Франція-17,2%, Німеччи- на-16,5%, Російська Федерація-11,6%, Сполучені Арабські Емірати-8%, Кіпр-3,5%, Казахстан-2,3%, Великобританія-2,2%, США-2%, Гон- конг-1,6%, Сінгапур-1,4%, Туреччина-1,3%, Маршалові острови-1,3% |
|
0806 |
Ринок слабко диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. Молдова-53,7%, Польща-28,4%, Грузія-8,9%, Російська Федерація-2,9%, Білорусь -2,1%, Сполучені Арабські Емірати-1,1%, Панама-0,6%, Велика Британія-0,5%, Кіпр-0,3%, Німеччина-0,2%, США-0,14%, Естонія-1,4%, Туреччина-0,13%, Ірландія-0,12%, Греція-0,09% |
||
0807 |
Ринок слабко диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. Білорусь-51,9%, Польща-12,8%, Латвія-12,6%, Естонія-10,9%, Лит- ва-6,5%, Молдова-4,4%, Російська Федерація-0,8%, Панама-0,01% |
||
0808 |
Ринок недиверсифікований. Повна залежність від Російська Федера- ція-96,1%, Білорусія-2,2%, Казахстан-0,6%, Шрі-Ланка-0,4%, Сполучені Арабські Емірати-0,2%, Монголія-0,13%, Панама-0,08%, Туреч- чина-0,06%, Кіпр-0,05%, Гонконг-0,03%, Великобританія-0,03%, Гре- ція-0,02%, Німеччина-0,02%, Італія-0,01% |
||
0809 |
Ринок недиверсифікований. Повна залежність від Російської Федерації. I- РФ- 99,5%, 2-Білорусь- 0,397%, 3-Кіпр- 0,016%, 4-Маршалові острови - 0,013%, 5-Сінгапур- 0,01%, 6-Китай- 0,008%, 7-Велика Брита- нія-0,007%, 8-Туреччина- 0,005%, 9-Панама- 0,004%, 10-США- 0,003%, II- Нідерланди, 12-Гонконг, 13-ОАЕ, 14-Ірландія, 15- Гібралтар |
||
0810 |
Ринок слабко диверсифікований. 1-Російська Федерація-43,5%, 2-Польща- 36,2%, 3-Литва- 9,7%, 4-Молдова- 6,9%, 5-Естонія- 3,03%, 6-Казахстан- 0,1%, 7-ОАЕ- 0,08%, 8-Франція- 0,02%, 9-Кіпр- 0,01%, 10-Велика Британія, 11-Панама, 12-Сінгапур, 13-Республіка Корея, 14-Німеччина, 15-Ірландія |
||
0811 |
Ринок диверсифікований. Незалежність від Російської Федерації. 1-Поль- ща- 32,3%, 2-Італія- 17%, 3-Німеччина- 8,3%, 4-Нідерланди- 6,4%, 5-Лит- ва- 5,9%, 6-Австрія- 5,2%, 7-Чехія- 4,7%, 8-Франція- 3,9%, 9-Швейца- рія- 3,5%, 10-РФ- 3%, 11-Латвія- 2%, 12-Бельгія- 1,9%, 13-Швеція- 1,4%, 14-Данія- 0,8%, 15-Білорусь- 0,7% |
||
0813 |
Ринок диверсифікований. 1-Російська Федерація - 32,1%, 2-Польща- 17,9%, 3-Австрія- 15,7%, 4-Італія- 6,7%, 5-Німеччина- 6,6%, 6-Литва- 3,8%, 7-Латвія- 3,6%, 8-Франція- 2,4%, 9-Казахстан- 2%, 10-Нідерлан- ди- 1,6%, 11-Чехія- 1,5%, 12-Білорусь- 1,1%, 13-Болгарія- 1%, 14-Маке- донія- 0,8%, 15-США- 0,4% |
||
1601 |
Ковбаси та аналогічні вироби з м'яса, м'ясних субпродуктів чи крові, готові харчові продукти, виготовлені на їх основі |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. 1-Російська федерація - 74,9%, 2-Молдова - 21,8%, 3-Грузія - 1,3%, 4-Панама - 0,6%, 5-Кіпр - 0,3%, 5-США - 0,2%, 6-Турція - 0,2%, 7-Вірменія, 8-Маршаллові острови, 9-Греція, 10-Об'єднане королівство, 11-Німеччи- на, 12-Мальта, 13-Сінгапур, 14-Бр.Вірджинські острови, 15-Польща |
|
190190 |
Готові продукти, включаючи сири і сир на основі рослинних жирів |
Ринок слабко диверсифікований. Залежність від Російської Федерації. I- Російська федерація - 61,6%, 2-Казахстан - 12,7%, 3-Туркменістан - 5,9%, 4-Узбекістан - 5,7%, 5-Грузія - 3,8%, 6-Азербайджан - 3,1%, 7-Кир- гістан - 2,2%, 8-Вірменія - 1,8%, 9-Молдова - 0,9%, 10-Туніс - 0,5%, II- Таджикістан - 0,5%, 12-Ангола - 0,3%, 13-Білорусь - 0,2%, 14-Монго- лія - 0,2%, 15-Ізраїль - 0,1% |
|
210690 |
Харчові продукти - продукти, що містять в своєму складі молоко, на основі рослинних жирів |
Ринок слабко диверсифікований. 1-Росія - 49,8%, 2-Казахстан - 20,25%, 3- Азербайджан -7,19%, 4-Республіка Молдова- 6,83%, 5- Грузія -3,88%, 6- Туркменістан -3,16%, 7- Лівія- 2,11%, 8- Єгипет 1,11%, 9- Білорусія 0,9%, 10- Узбекистан -0,71%, 11- Вірменія -0,57%, 12- Польща -0,5%, 13- Ізраїль -0,42%, 14- Латвія- 0,4%, 15- Албанія -0,37%. |
Показники торговельних відносин України з Європейським Союзом за 2014 - 2015 роки скоро- тились в кількісному вимірі, але зросли в якісному. Якщо в 2013 році експорт України до ЄС становив 17002906,8 тис.дол. США, то у 2014 - 16758614,8 тис.дол. США. Загальний показник експорту за перше півріччя 2015 року склав 6 млрд. 62,8 млн. дол. США, тобто зменшився на 35,6% або на $3,36 млрд. у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Проте порівняно з іншими торговельними партнерами України спад експорту до ЄС співпадає з загальними тенденціями падіння експорту і є не таким значним - наприклад, скорочення експорту до РФ склав 52,2%, до країн СНД - 48,7%.
Водночас, слід зупинитись на групах товарів, які внесені до списку заборонених на ввезення до РФ з січня 2016 року та можуть, в свою чергу, поповнити статті експорту до Європейського Союзу.
За 2014 - 2015 роки значні зміни в зовнішньоекономічній діяльності України обумовлені процесом імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за період 2014 - 2015 роки. В Розділі IV Угоди «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» регламентуються питання з відповідністю вітчизняних товарів стандартам та фітосанітарним нормам Спільноти. За офіційними даними, станом на 2015 рік серед зареєстрованих українських експортерів до ЄС є: 41 підприємство по експорту технічного казеїну, 34 підприємства - шкури тварин, 22 підприємства - мед та продукція бджільництва, 15 підприємств - риба та рибопродукти, 4 підприємства - курятина, 2 підприємства - яйця та яєчні продукти, 18 підприємств - тепличні овочі, горіхи та інша продукція. Слід також зазначити, що за період січень-вересень 2015 року експорт українських «санкційних» товарів зріс до країн Європейського Союзу. Це дає можливість і в подальшому сподіватись на поступове відкриття ринків Європейського Союзу для сільськогосподарських товарів України. експортний товарний збут ринок
Щоб оцінити перспективи збільшення обсягів експорту на ринки ЄС українських сільськогосподарських товарів, необхідно розглянути попередню динаміку (див. табл.3), так і прогноз попиту на ці товари на ринку сільськогосподарської продукції ЄС.
Таблиця 3.
Експорт сільськогосподарських товарів з України в ЄС у 2010-2014 рр.
Продукти |
Вартість експорту в ЄС, млн.. євро |
|||||||
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2014 до 2013, % |
Середні темпи змін у 2010-2014, % |
||
Зернові - крім пшениці та рису |
88 |
552 |
1275 |
1496 |
1465 |
-2% |
168% |
|
Насіння олійних - крім соєвих бобів |
510 |
547 |
587 |
719 |
469 |
-35% |
-2% |
|
Рослинні олії - крім пальмової та оливкової |
513 |
496 |
641 |
464 |
614 |
32% |
5% |
|
Макуха |
171 |
260 |
458 |
405 |
502 |
24% |
31% |
|
Соя |
48 |
181 |
394 |
320 |
211 |
-34% |
45% |
|
Пшениця |
18 |
267 |
373 |
21 |
180 |
754% |
78% |
|
Лоза, очерет, матеріали для плетіння |
20 |
31 |
50 |
61 |
79 |
28% |
42% |
|
Фрукти свіжі та сухі - крім цитрусових та тропічних фруктів |
46 |
53 |
46 |
39 |
45 |
14% |
-1% |
|
Горіхи |
17 |
34 |
37 |
50 |
50 |
1% |
31% |
|
Казеїн |
25 |
36 |
37 |
23 |
33 |
45% |
7% |
|
Фруктові соки |
20 |
8 |
31 |
31 |
38 |
23% |
18% |
|
Овочі свіжі, охолоджені, сухі |
24 |
15 |
31 |
22 |
25 |
17% |
1% |
|
Макаронні, кондитерські, хлібні вироби |
14 |
17 |
22 |
25 |
29 |
18% |
21% |
|
Яйця, мед |
5 |
10 |
16 |
30 |
40 |
32% |
71% |
|
Шоколад, вироби з какао, морозиво |
17 |
14 |
13 |
11 |
17 |
52% |
0% |
|
Решта сільськогосподарських товарів |
83 |
102 |
121 |
118 |
159 |
35% |
18% |
Протягом 2010-2014 рр. найбільш динамічно розвивався експорт в ЄС зернових, насамперед, кукурудзи, пшениці, сої, макухи, меду, горіхів, матеріалів для плетіння, макаронних, кондитерських виробів і соків.
В умовах дії з травня 2014 р. односторонніх торговельних преференцій з боку ЄС експорт сільськогосподарської продукції України в ЄС зріс у 2014 р. на 5,7%. Проте протягом 8 місяців 2015 р. було експортовано на 32% менше продукції, ніж у відповідному періоді 2014 р. Нестійкі темпи розвитку українського сільськогосподарського експорту, зокрема, і до країн ЄС, пояснюються його товарною структурою з переважанням сільськогосподарської сировини, попит і ціни на яку на світових ринках характеризуються значною волатильністю. Так, у структурі українського експорту сільськогосподарських товарів до країн ЄС сировинні товари у 2014 р. склали 66,4%. 38,5% сільськогосподарського експорту склали зернові, 27,9% - насіння олійних рослин (див. рис.1.
Шлях вирішення цих завдань полягає у запо- чаткуванні експорту на ринки ЄС вітчизняної продукції вищого ступеню переробки в рамках виділених Україні тарифних квот, а у перспективі - збільшення обсягів цих тарифних квот.
Для багатьох видів української сільськогосподарської продукції та продукції харчової промисловості на сучасному етапі розвитку проблема полягає не стільки у вкрай обмежених обсягах річних квот, скільки у нездатності виконати вимоги щодо якості та безпечності продукції для отримання дозволів на експорт в ЄС. У результаті, якщо експортні квоти в рамках режиму автономних торговельних преференцій ЄС 2015 р. на кукурудзу,
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Таким чином, пріоритетним завданням є нарощування експорту в ЄС продукції з вищою часткою доданої вартості, що зумовлено необхідністю хоча б часткової компенсації втрати ринків Російської Федерації, основу експорту на які становила продукція з вищим рівнем переробки, зменшення залежності від високої вола- тильності попиту та цін на сільськогосподарську сировину на світових ринках. Слід також зазначити, що деякі українські продукти є конкурентними на ринку ЄС і при експорті поза тарифною квотою. Так, у 2014 р. із 26 тис. тонн меду тільки 5 тис. тонн були експортовані в межах тарифної квоти, решта - з 17,3% -м митом.
Конкурентними на ринку ЄС є виробники сокових концентратів, які у 2014 р. продали на ринку ЄС 86 тис. тонн своєї продукції, з них тільки 10 тис. тонн за тарифною квотою, решту - з 18% ставкою митного тарифу поза квотою ЄС. Проте високе ввізне мито на м'ясо птиці не дозволяє виробникам курятини вийти на ринки ЄС з обсягами, що перевищують виділені їм вкрай обмежені квоти.
Проте за багатьма продуктами, імпорт яких в ЄС квотується, масовий вихід українських виробників на ринки ЄС є досить проблематичним навіть після модернізації їх виробництва за стандартами ЄС. Зокрема, за прогнозом, зробленим у Європейської Комісії на основі її агроекономічної моделі, імпорт молочних продуктів в ЄС незначний, а споживається переважно місцева продукція. Імпорт сирів та сухого молока не досягає 1% від обсягів внутрішнього споживання в ЄС, а імпорт масла становить приблизно 2% в обсягах внутрішнього споживання. Не прогнозується також і збільшення обсягів імпорту молочних продуктів. Отже, отримання дозволів на експорт в ЄС молочних продуктів скоріше сприятиме виходу вітчизняних виробників на ринки третіх країн.
У січні-вересні 2015 року активізувався експорт до країн - членів ЄС на ринку м'ясних продуктів. Зокрема, Нідерланди посіли 3-є місце в рейтингу, закупивши українського м'яса та субпродуктів на 26,6 млн. дол. США - 9,6%. На п'ятому місці - Німеччина, яка за 9 місяців цього року більш, ніж у 5 разів наростила обсяги імпорту українського м'яса - до 12,3 млн. дол. США. До 20-ки імпортерів цієї групи продукції за результатами 9 місяців 2015 року увійшла також Ірландія -0,6%.
Досить насиченим є ринок свинини ЄС. Тільки 0,08% обсягів споживання свинини задовольняється за рахунок імпорту. Проте у середньостроко- вій перспективі згідно із прогнозом Європейської Комісії очікується зростання імпорту свинини з 17 тис. тонн у 2014 р. до 21 тис. тонн у 2015-2020 рр. Буде розвиватися й імпорт м'яса птиці та яловичини і телятини в ЄС. У 2014 р. на ринку ЄС споживалося 6% імпортного м'яса птиці та 4% імпортної яловичини і телятини. Отже, ринки м'яса ЄС є перспективними для українських експортерів.
Для прикладу, проаналізуємо тенденцію зміни кількості і вартості експорту України великої рогатої худоби, свіжої та замороженої. У січні - вересні 2012 рр. по даній позиції експорт до РФ становив 20821,6 тис. дол.США, до Казахстану - 4564,8 тис.дол.США, до Європи - 2,5 тис.дол. США, до країн Азії - 81, 5 тис.дол.США, у січні-вересні 2014 року експорт до РФ - 15909,5 тис.дол.США, до Європи - 3,3 тис.дол. США, до країн Азії - 8,7 тис.дол.США, у зазначений період 2015 року експорт до РФ - 23222,4 тис.дол.США, до Європи - 4,9 тис.дол. США, до країн Азії - 1686,5 тис.дол. США - додаток 6.
Тенденція, яку можна спостерігати, також свідчить про загальну поступову переорієнтацію експорту української продукції на ринки Азії та Європи.
За період зниження експортно-імпортних відносин України з РФ, Україна встигла значно ди- версифікувати ринки збуту власного продовольства, за останні три роки Україна втроє скоротила залежність від російського ринку з 35% до 12,5%. Головними покупцями наразі виступають не лише географічно близькі країни ЄС, але й Китай, держави Близького Сходу та Північної Африки. Ухва - лено рішення про допуск української молокопереробної продукції на ринок Китаю, харчових яєць - Ізраїлю, пташиного м'яса - Єгипту.
У 2015 році простежується активна динаміка експорту української продукції в Об'єднані Арабські Емірати, Ємен, Ірак, Кувейт. Найбільшим попитом в арабських країнах користуються українська курятина, яйця та кондитерські вироби. Такі групи товарів як фрукти, овочі і гриби (у свіжому, замороженому і консервованому вигляді), готові продукти (ковбаси або заморожені напівфабрикати) в країнах арабського світу не затребувані через іншу харчову культуру і релігійні вимоги. Разом з тим регіони Близького Сходу, Північної Африки, а також деякі країни Азії готові активно розширювати споживання риби і молочних продуктів (маргарин, масло, морозиво, сири, сухе молоко, вершки і т. п.).
Арабські країни характеризуються високою ресурсозабезпеченістю і на 75% імпортозалежні за сільськогосподарськими та готовими харчовими товарами. Наприклад, потреба в імпортному м'ясі на 69% задовольняється бразильським продуктом, ще майже 30% припадає на Нову Зеландію, Австралію і Північну Америку. В той час як транспортування з України є рентабельнішим. Такі тенденції підкріплені документально. Затверджена 11 грудня 2014 Верховною Радою України програма діяльності Кабінету Міністрів України в розділі «нова економічна політика» передбачає підписання до 2018 р. угоди про створення зон вільної торгівлі з низкою країн. Серед них - Рада співробітництва арабських держав Перської затоки - РС'АДІ ІЗ. до якої входять Бахрейн, Катар, Королівство Саудівської Аравії, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати і Оман.
Завдяки розвитку співпраці з арабськими країнами лише експорт м'яса птиці з України в 2014 р. зріс на 18%. В українській продукції зацікавлені практично всі країни Близького Сходу та Північної Африки, зокрема Ірак, ОАЕ, Йорданія, Оман, Ємен, Кувейт, Лівія, Єгипет.
У січні-вересні 2015 року зберігалася позитивна тенденція диверсифікації та переорієнтації експорту українського м'яса та субпродуктів з російського ринку на ринки країн Європи та Азії.
На азійському напрямі активно розвивається торгівля з Іраком, Йорданією, остання за січень- вересень 2015 року закупила українського м'яса та субпродуктів майже втричі більше, ніж у 2014 році - на 8,8 млн дол. США. Посилюють свої позиції імпортерів українського м'яса та субпродуктів й інші країни Азії. Єгипет -2,5%, Об'єднані Арабські Емірати -2,0%, Гонконг -1,0%. До топ-20 також увійшли В'єтнам, Лівія, Кувейт та Ліван. Загалом, зазначені азійські країни споживають приблизно 30% вітчизняних поставок продукції цієї групи за кордон.
Отже, за січень-вересень 2015 року обсяг українського експорту риби та ракоподібних до РФ становив 2063,4 тис. дол. США, що майже в половину менше ніж експорт за цими товарними групами до Німеччини -3209,5 тис. дол. США та Франції -1562,8 тис. дол. США. Відповідно, обсяги українського експорту до РФ не є великими і можуть бути перенаправлені до ринків країн Азії.
Експорт українських горіхів до Російської Федерації характеризувався значними обсягами, проте не найбільшими. Безумовно, враховуючи, що Україна входить в п'ятірку виробників волоських горіхів, поряд з США, Францією, Молдовою, Китаєм, експорт для неї є необхідним. На частку України припадає 22,5% валових зборів горіхів в Європі. З усього зібраного в Україні врожаю горіхів близько 50% його експортується. Більшість країн Європи є споживачами горіхів з України. Тенденції до розвитку співпраці на цьому ринку мають Італія, Німеччина, країни Скандинавії та інші, що розкриває нові перспективи для безпечного переформатування експорту даного товару на ринки Європейського Союзу.
Переорієнтація на нові ринки чекатиме і українських виробників-експортерів молока та молочної продукції. Найбільш ємним та перспективним ринком вбачається китайський. У 2014 році Китай надав доступ на свій ринок 18 українським компаніям з експорту молока та молочних продуктів. Адміністрація по сертифікації та акредитації Китаю після проведення ветеринарного нагляду та державної системи контролю безпеки при виробництві молочної продукції в Україні визнала її еквівалентною китайській. Разом з тим, слід враховувати що на даний момент китайський ринок зайнятий представниками інших країн, а з країнами АСЕАН діє нульовий митний збір. Специфікою є і укладення експортно-імпортних контрактів китайською стороною, які не приймають передплату, що може бути загрозою для українських підприємців, які не зможуть за 90 днів повернути валютні надходження.
Специфікою є і смакові якості китайців, які сприймають молочні продукти незвично. Показник річного споживання молока на одну особу в Китаї становить 30 кг, в той час як в США в 10 разів більше. Разом з тим, за прогнозом експертів, до 2018 року споживання молока в КНР зросте до 37 кг на душу населення, що буде потребувати задоволення споживчих потреб, а отже, є потенціал розширення співпраці з Україною за даними товарними групами.
Українським виробникам молочної продукції слід також звернути увагу на близькосхідний ринок і Північну Африку, де спостерігається зростання споживання і існують можливості для експорту продукції.
У зв'язку із загостренням відносин із Російською Федерацією, беручи до уваги геополітичні особливості регіонів традиційного українського експорту - Центральної Азії та Причорномор'я, де РФ має значний вплив, деякі країни Близького Сходу та Африканського континенту видаються перспективними ринками збуту продукції українських товаровиробників.
Ринки країн означених регіонів мають свої особливості, як економічні - рівень розвитку, ресурсозабезпеченість, попит, пропозиція та конкуренція, так і культурні - соціальні, ментальні та релігійні особливості суспільства. При цьому також необхідно враховувати традиційну історичну залежність багатьох країн від колишніх метрополій, що також подекуди ускладнює конкурентну боротьбу за ринки збуту.
Високим є потенціал українського експорту сільськогосподарської продукції до Ізраїлю, зокрема за такими товарними позиціями, як олія соняшникова, нут, ячмінь, пшениця, яєчний порошок тощо.
Відповідно до проведеного аналізу, розширення експорту до багатьох країн Африканського континенту та Близького Сходу можливо за рахунок збільшення обсягів поставок зернових і харчової продукції. Так найбільш перспективними товарами для експорту до країн Західної Африки, Алжиру, Кенії, Лівану, Сирії, Палестини, Ізраїлю, Тунісу та Саудівської Аравії є пшениця, кукурудза, ячмінь та продукти їх переробки, борошно та крупи, а також фуражне зерно (Палестина та Саудівська Аравія).
На такі окремі товарні групи, як продукція рослинного походження й жири та олії тваринного або рослинного походження зберігається попит в Ізраїлі, Лівані, Сирії та Палестині.
Перспективними є поставки цукру до країн Західної Африки, а також натуральних фруктових соків, томатної пасти, овочевих консервів, кондитерських виробів до Лівії.
Можливим вбачається збільшення експорту до Йорданії кондитерської продукції, молочної продукції та плодово-овочевої продукції з урахуванням її реекспортного потенціалу.
Окремою товарною групою, яка заслуговує на увагу, є м'ясо великої рогатої худоби морожене, м'ясо та їстівні субпродукти птиці, попит на які зберігається у Єгипті, Лівані та Сирії. В той же час перспективними для Лівії є поставки живої великої рогатої худоби, овець, м'яса птиці.
Подобные документы
Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013Загальна характеристика Франції та аналіз зовнішньоекономічних і торговельних відносин Франції та України. Обґрунтування доцільності експортних операцій по торгівлі соняшниковою олією між країнами. Складання плану експортної операції ЗАТ "ДОЕЗ".
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.07.2010Зовнішньоекономічні зв’язки України з материковими країнами Південно-Східної Азії: В’єтнамом, М’янмою, та з острівними країнами даної частини світу: Сінгапуром, Індонезією та Брунеєм. Аналіз та оцінка подальших перспектив, тенденції цих зв’язків.
реферат [29,7 K], добавлен 13.05.2014Маркетингова оцінка світового та українського ринків цукру. Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні. Нормативно-правові умови здійснення експорту до Росії. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру.
дипломная работа [877,5 K], добавлен 26.08.2013Місце України в міжнародній економіці, аналіз географічної і товарної структури експорту та імпорту товарів та послуг, інвестиційної діяльності. Співпраця України з міжнародними організаціями та розробка стратегії міжнародної економічної діяльності.
курсовая работа [227,0 K], добавлен 06.03.2010Розгляд та аналіз перспектив, можливих ризиків та загроз поглибленої і всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та країнами Європейського Союзу. Характеристика особливостей зовнішньоторговельної діяльності України в рамках ЗВТ з країнами СНД.
статья [241,6 K], добавлен 21.09.2017Загальна характеристика світогосподарських зв’язків України. Стан зовнішньоторговельного режиму України з країнами СНД: міжнародні економічні взаємовідносини з Росією, Білорусією, Молдовою, Туркменістаном, Казахстаном, Туркменістаном, країнами Кавказу.
реферат [32,6 K], добавлен 16.12.2014Оцінка привабливості Тунісу для бізнесу та рівня конкурентоспроможності країни. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі Тунісу. Товарна та регіональна структура експорту та імпорту товарів. Співробітництво України та Тунісу.
реферат [1,1 M], добавлен 11.05.2019Розробка плану приведення українського законодавства у відповідність до норм і стандартів Європейського Союзу. Зобов’язання України стосовно учасників Європейського Союзу, політичне та військове протистояння з РФ. Угода про Асоціацію "Рух капіталу".
дипломная работа [72,8 K], добавлен 07.08.2017Загальна характеристика геополітичної ситуації в Україні в останнє десятиріччя ХХ віку. Три годовні рівні світового товарного ринку. Динаміка змін регіональної структури зовнішньої торгівлі України. Структура експорту та імпорту з РФ й іншими країнами.
научная работа [38,7 K], добавлен 11.03.2013