Імплементація європейського досвіду соціальної інклюзії як елементу соціальної регіональної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет, м. Миколаїв

Імплементація європейського досвіду соціальної інклюзії як елементу соціальної регіональної політики

О. І. Котикова,

д. е. н., професор, завідуюча кафедрою економіки підприємств,

М. М. Бабич,

к. е. н.,доцент, докторант кафедри економіки підприємств

Анотація

інклюзія євроінтеграція гарантія соціальний

Статтю присвячено питанню подальшої євроінтеграції українського суспільства та окресленню орієнтирів формування соціальної політики регіону на засадах соціальної інклюзії населення. З цією метою досліджено результативність соціальної регіональної політики через показники соціального захисту населення Миколаївської області, зокрема, проаналізовано: динаміку, склад та структуру індикаторів державних соціальних стандартів, гарантій та допомоги; рівень організації соціальнопобутового та медичного обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах; діяльність закладів соціального захисту бездомних громадян. На основі прогресивного досвіду соціальної політики країн ЄС запропоновано вдосконалення соціальної регіональної політики шляхом стимулювання соціально відторгнутих категорій населення до виходу зі стану утримання за рахунок збільшення обсягу доходів, які не підпадають під облік під час працевлаштування.

Ключові слова: соціальна інклюзія, соціальна політика, соціальний захист, соціальна допомога, соціальні гарантії.

Annotation

O. I. Kotykova,

doctor of economics, professor, head of the department of business economics, Mykolayiv natsіonal agrarian unіversity, Mykolaiv

М. М. Babych,

PhD, assistant professor, the doctoral student of department of business of economy

Mykolayiv National Agrarian University, Mykolaiv

Implementation of the european experience of social inclusion as an element of social regional policy

The article is devoted to the issue of further European integration of Ukrainian society and the elaboration of guidelines for the formation of the social policy of the region on the basis of social inclusion of the population. To this end, the effectiveness of social regional policy through the indicators of social protection of the population of the Mykolayiv region was investigated, in particular, the dynamics, composition and structure of indicators of state social standards, guarantees and assistance were analyzed; The level of organization of socialhousehold and medical services for the elderly, invalids, patients, other citizens who are in difficult living conditions; Activities of social protection institutions for homeless people. On the basis of the progressive experience of the social policy of the EU countries, the improvement of social regional policy was proposed through the promotion of socially excluded categories of the population before leaving the state of affairs by increasing the amount of incomes that were not accounted for during employment.

Key words: social inclusion, social policy, social protection, social assistance, social guarantees.

Постановка проблеми. Процеси сучасної міжнародної (і зокрема -- європейської) інтеграції України тісно пов'язані зі змінами не лише системи національного законодавства в частині його адаптації до принципів та норм міжнародного і європейського права, а й з докорінним переглядом самих основ правового забезпечення державного управління у найважливіших сферах життєдіяльності і розвитку суспільства. Очевидно, що однією з найважливіших сфер суспільного життя є соціальна сфера, що тісно пов'язана з питаннями соціального забезпечення і соціального захисту громадян. З цього погляду наближення України до європейських стандартів життя прямо передбачає й удосконалення системи державного управління соціальним захистом громадян [1].

На вимогу дотримання соціальних принципів Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державамичленами, з іншої сторони набуває своєї актуальності питання подальшої імплементації європейських практик соціальної інклюзії населення на засадах удосконалення інституту соціальної політики України з підвищенням ефективності соціальних програм з урахуванням вимог, зазначених у главі 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей». Посилюється важливість забезпечення соціальних гарантій відповідно до зобов'язань України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Міжнародної організації праці № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення та Європейського кодексу соціального забезпечення [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідники проблематики ефективної реалізації політики соціального захисту виокремлюють різні підходи. Серед наукових праць, в яких розкриваються теоретикометодологічні аспекти соціальної політики, здійснюється порівняльний аналіз моделей соціального захисту в європейських країнах, встановлюється міра впливу факторів на розвиток сучасних систем соціального захисту, слід виділити дослідження таких авторів, як: Дж. Бьюкенен, А. Вокер, М. Філдстейн, Т. Ганслі, Н. Болотіна, В. Єлагін, І. Ледях, Е. Лібанова, М. Москаленко, С. Корецька, Т. Семигіна, В. Скуратівський, Л. Церкасевич, П. Шевчук, І. Ярошенко та ін.

Слід зауважити, що в українській науковій думці, як і у свідомості переважної більшості населення, не прослідковується чітка позиція відносно реалізації принципів соціальної інклюзії. Разом з тим, порівняльний аналіз індикаторів людського та економічного розвитку в європейських країнах та Україні переконливо свідчить на користь соціальних програм, якими передбачено створення системи соціальних послуг, спрямованих на соціальне залучення (інклюзію), що має знаходити своє відображення в національній стратегії соціальноекономічного розвитку регіону.

Постановка завдання. Оцінка результативності соціальної регіональної політики через показники соціального захисту населення з метою обґрунтування пріоритетів її удосконалення на засадах реалізації принципів соціальної інклюзії населення в європейських країнах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із ключових напрямів соціальної інклюзії є соціальний захист населення, який є найважливішим завданням соціальної політики держави. Стаття 46 Конституції України визначає: "Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом".

Перш за все, слід відзначити, що в ЄС діє Комітет соціального захисту Європейського Союзу (SPC), створений відповідно до статті 160 Договору про функціонування ЄС (SFEU). Даний Комітет консультує інституції ЄС з усіх аспектів політики соціального захисту та відіграє ключову роль у здійсненні моніторингу ефективності політики соціального захисту країн ЄС. Крім того, даний Комітет: контролює соціальні умови в ЄС та розробляє політику соціального захисту в країнахчленах, звітує про соціальну інтеграцію, охорону здоров'я, тривалу допомогу та пенсії за соціальним відкритим методом координації; сприяє обговоренню та узгодженню політичних підходів між національними урядами та Комісією, готує дискусії Ради з питань соціального захисту та рекомендацій щодо конкретних країн, готує звіти та висновки за власною ініціативою або на прохання Ради або Комісії.

В Україні немає органу, схожого за своїми функціями до Комітету соціального захисту Європейського Союзу, а моніторинг ефективності політики соціального захисту населення країни проводиться, переважно, науковцями за даними офіційної статистики. Відтак дослідження стану соціального захисту населення Миколаївської області нами проведено за наявними офіційними статистичними даними.

На кінець 2015р., за оцінкою, у регіоні проживало 253,1 тис. осіб у віці 60 років і старше (на 0,7% більше, ніж на кінець 2014р.), з яких 163 тис. (64,4%) - жінки. За даними переписів населення, Миколаївська область уже в 1959р. була на порозі демографічної старості, оскільки 11,2% загальної кількості населення складали особи старше 60 років. У 1970р. цей показник збільшився до 14,1%, у 1989р. склав 16,6%, у 2001р. - 19,8%. У подальшому частка осіб віком 60 років і старше у загальній чисельності населення невпинно зростала і у 2015р. сягнула 21,9%.

За даними департаменту фінансів облдержадміністрації, у 2015р. фінансування місцевих бюджетів на соціальний захист і соціальне забезпечення склало 1982,6 млн. грн, що на 21,8% більше ніж у 2014р. (рис. 1).

Рис. 1 Видатки зведених місцевих бюджетів Миколаївської області на соціальний захист та соціальне забезпечення (загальний та спеціальний фонди)

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Теж саме можна відзначити і про державні соціальні стандарти і гарантії (табл. 1). При чому темпи зростання, починаючи з 2011 року, за всіма показниками практично однакові.

Таблиця 1.Державні соціальні стандарти і гарантії

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Традиційно, більша частка витрат, пов'язана з витратами на пенсійне забезпечення. Значна частка витрат на пенсійне забезпечення є характерною ознакою багатьох країн Європи, наслідком чого стало збільшення віку виходу на пенсію. Низьким порівняно з країнам ЄС є рівень соціальної допомоги в разі хвороби та медичного забезпечення в Україні. Станом на 2013 р. найвищі показники були в Хорватії та Нідерландах (35,4% та 34,9%), найнижчі - у Данії та на Кіпрі (20,2% та 20,6%) [2].

За даними табл. 2 співвідношення середнього розміру призначених пенсій та прожиткового мінімуму у 2015 році склало 121,0 %, що більше, порівняно з 2000 та 2005 роками, але менше, порівняно з 20102014 роками.

Таблиця 2 Співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій та прожиткового мінімуму

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

На початок 2016р., за даними Пенсійного фонду, Міністерства соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України, у регіоні налічувалось 66,4 тис. інвалідів, у тому числі 55 тис. пенсіонерівінвалідів (табл. 3). На кожну 1000 жителів припадало у середньому 57 інвалідів (по Україні - 61). Серед інвалідів 9,7% віднесено до першої групи, 29,4% - до другої, 54% - до третьої і 6,9% склали дітиінваліди.

Таблиця 3 Кількість пенсіонерівінвалідів у Миколаївській області

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Ратифікація Верховною Радою України 16 грудня 2009 р. Конвенції ООН про права інвалідів підвищила актуальність перед державою та українським суспільством питання вдосконалення інституціонального забезпечення реалізації прав людей з інвалідністю та їх реабілітації. Однак соціальний захист є статтею витрат із найнижчим значенням, що не вписується в межі витрат по країнах Європи (від Кіпру та Мальти (3,3% та 3,9%) до Хорваті та Данії (17,0 та 13,1)) [3, с. 512].

Однією з надійних форм соціального захисту громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, є організація їх соціальнопобутового та медичного обслуговування через мережу інтернатних установ, територіальних центрів і відділень соціальної допомоги, яка постійно удосконалюється.

На 1 січня 2016р. в області функціонувало 10 будинківінтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей) на 1553 місця, в яких на повному державному забезпеченні утримувалось 1484 особи.

Як свідчать дані таблиці 4, у динаміці показники кількості будинківінтернатів не змінилась, при цьому кількість обслугованих громадян похилого віку та інвалідів (дорослих та дітей і молоді) за вказаний період збільшилась на 115 осіб або 8,4 %. Хоча варто заначити, що кількість місць у будинкахінтернатах для дорослих також зросла на 136 місць або 9,6 %.

Таблиця 4 Будинкиінтернати для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих та дітей і молоді) системи Мінсоцполітики

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Як альтернатива стаціонарним установам, організовано соціальне обслуговування для громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян вдома.

З цією метою створено 24 територіальні центри соціального обслуговування, які мають 129 підрозділів, у тому числі: 28 відділень соціальної допомоги вдома, 29 відділень соціальнопобутової адаптації, 20 стаціонарних відділень для постійного або тимчасового проживання, 16 відділень соціальномедичних послуг, 25 відділень організації надання адресних грошової та натуральної допомоги та 11 інших підрозділів (відділень реабілітації дітейінвалідів, пунктів прокату засобів реабілітації) (табл. 5).

У 2015р. органами соціального захисту населення обслуговано 78,5 тис. таких громадян, переважна їх більшість (50,8 тис.) жителі сільської місцевості. Це уразлива в Україні категорія громадян.

Таблиця 5 Обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, хворих, інших громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують соціального обслуговування, у 2015 році

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Зміна ролі держави у напрямі регулювання системи інституційних взаємодій задається передусім необхідністю ефективного менеджменту на всіх рівнях реалізації заходів соціальної політики, що виявляється у спробах створення додаткової, недержавної інституційної підсистеми соціальної підтримки. Головна особливість сучасного етапу - пошук і розвиток адекватних ринковим умовам технологій взаємодії державних (тих, які «традиційно» займаються вирішенням соціальних проблем) і недержавних структур (неурядових організацій, альтернативних ініціатив, добродійних проектів), котрі забезпечують нову якість управління в соціальній сфері, - управління гнучкішої, динамічнішої, реалізованої за принципом «мережевої» дії та зорієнтованої насамперед на ресурсозберігання [4].

Привертає до себе увагу робота закладів з такою категорією громадян, як бездомні та ті, що звільнені з місць позбавлення волі. Упродовж 2015р. центром (відділенням) реінтеграції обліку для бездомних громадян обслуговано 207 осіб, з яких 78,7% - працездатні громадяни працездатного віку, 24,6% - звільнені з місць позбавлення волі, 15,5% - інваліди, 15% - громадяни похилого віку (табл. 6).

Таблиця 6 Діяльність закладів соціального захисту бездомних громадян у Миколаївській області

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Ці установи надавали громадянам допомогу у відновленні документів, тимчасовій реєстрації, працевлаштуванні, одержанні житла тощо.

Неможна не звернути увагу на такий значний показник питомої ваги працездатних громадян працездатного віку, які відносяться до категорії бездомних громадян. Слід також відмітити, що до 2012 року динаміка індикатора була спадаючою, а з 2012 року - знову почала зростати.

На кінець 2015р. на обліку в службі у справах дітей облдержадміністрації перебувало 3,4 тис. дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Торік статус дитинисироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надано 471 дитині. Під опікою перебувало 2,3 тис. дітей (рис. 2).

Рис. 2 Кількість дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у Миколаївській області, осіб

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області.

У 2015 році у регіоні працювало 35 будинків сімейного типу (з 207 вихованцями) і 173 прийомні сім'ї (з 341 вихованцем) (табл. 7). Працювало 5 центрів соціальнопсихологічної реабілітації, в яких перебувало 637 дітей.

Таблиця 7 Дитячі будинки сімейного типу і прийомні сім'ї

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Важливим напрямком соціальної політики Уряду є державне регулювання, перерозподіл доходів з метою посилення соціальних гарантій найбільш незахищеним верствам населення. На початок 2016р. цільову грошову допомогу одержувало 8,7 тис. непрацездатних громадян із мінімальними доходами. Середній її розмір становив 42,86 грн (табл. 8).

Таблиця 8 Надання цільової грошової допомоги непрацездатним громадянам із мінімальними доходами органами Пенсійного фонду

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Упродовж 2015р. 7,5 тис. громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах, одержали від органів соціального захисту населення адресну грошову допомогу (табл. 9).

Середній розмір адресної грошової допомоги малозабезпеченим громадянам склав 627 грн (у 2,6 раза більше ніж у 2014р.), середній розмір адресної натуральної допомоги - 122,7 грн (на 16,2% менше).

Таблиця 9 Надання цільової допомоги непрацездатним громадянам із мінімальними доходами органами Пенсійного фонду

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам на початок 2016р. одержувало 2,8 тис. осіб (на 17,3% більше ніж рік тому) (табл. 10). Загальна сума призначеної місячної допомоги з урахуванням надбавок, підвищень та сум індексації становила 3 млн. грн, а середній її розмір - 1065,67 грн. У порівнянні з 2014р. на 4,6% зменшилась сума державної допомоги сім'ям з дітьми і склала 816,3 млн. грн.

Таблиця 10 Надання органами соціального захисту населення окремих видів державної допомоги сім'ям з дітьми у 2015 році

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

За державною соціальною допомогою у 2015р. звернулись 33,7 тис. малозабезпечених сімей (на 18,4% більше ніж у попередньому році), призначено її 30,9 тис., середній розмір призначеної допомоги склав 1889,59 грн (табл. 11). Слід відмітити, що найвищим рівень середньої призначеної соціальної допомоги був у 2013 році, а кількість сімей, яким призначено допомогу, у 2015 році.

Таблиця 11 Надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у Миколаївській області

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Упродовж 2015р. субсидії населенню на відшкодування оплати житловокомунальних послуг призначено 140 тис. сімей (на 47,0 % більше, порівняно з 2000 роком) на загальну суму 45,3 млн. грн, що в середньому на одне домогосподарство складає 323,47 грн (на 719,7 % більше, порівняно з 2000 роком) (табл. 13).

Таблиця 13 Надання населенню субсидій на відшкодування оплати житловокомунальних послуг

Джерело: складено за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Звіти Комітет соціального захисту Європейського Союзу підтверджують факт подібності проблем соціального захисту та забезпечення в Україні та країнах ЄС. В ЄС вирішення питань у цій сфері відбувається на засадах соціальної інклюзії населення, яка включає дві складові: координацію соціального забезпечення та модернізацію соціального захисту (табл. 14).

Таблиця 14 Координація соціального забезпечення та модернізацію соціального захисту в ЄС

Джерело: складено за даними EURLex (доступ до законодавства ЄС)

Висновки

На людський розвиток в Україні впливає велика кількість дестабілізуючих чинників і невизначеності, що істотно підвищує рівень соціального ризику для людей стати відторгненими. Суттєвими факторами підвищення ризику соціального відторгнення є наявність утриманців (пенсіонерів, дітей, безробітних): за рахунок збільшення чисельності утриманців із числа безробітних збільшується навантаження працюючих членів домогосподарства, що формує передумови соціальної ексклюзії.

Вирішити дану проблеми можна скориставшись досвідом європейських країн - через використання нових інституційних структур у сфері соціальної політики, що дозволяють використовувати нові соціальні ініціативи й благодійну допомогу від бізнесу. Мова йде про значне розширення змісту та обсягів соціальної підтримки населення завдяки мережевому охопленню цією підтримкою соціальних груп, які не задіяні традиційними формами.

Література

1. Калюжна Н. М. Розвиток національного законодавства у сфері державного управління соціальним захистом в аспекті європейської інтеграції [Електронний ресурс] / Н. М. Калюжна // Наукові праці МАУП. - 2012. - Вип. 4. - С. 9499. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npmaup_2012_4_19

2. Перегудова Т. В. Соціальна інклюзія як елемент соціальної політики: європейські уроки для України [Електронний ресурс] / Т. В. Перегудова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - 2016. - Вип. 19. - С. 98102. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_eim_2016_19_22

3. Національні рахунки соціального захисту (НРСЗ) України у 2014 році: Статистичний бюлетень / Державна служба статистики України / Відп. за вип. О.О. Кармазіна. - Київ, 2016. - С. 10.

4. Ярова Л. Креативний досвід європейських країн у політичній практиці поєднання понять «соціальна держава» і «соціальний менеджмент» / Л. Ярова // Вісник Львівського університету. Серія філос.політолог. студії. - 2013. - Випуск 3. - С. 257264.

References.

1. Kaliuzhna, N. M. (2012), “Development of national legislation in the field of public administration in the field of social protection in the aspect of European integration”, Naukovi pratsi MAUP, vol. 4, pp. 9499.

2. Perehudova, T. V. (2016), “Social Inclusion as an Element of Social Policy: European Lessons for Ukraine”, Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, vol. 19, pp. 98102.

3. State Statistics Service of Ukraine (2016), “National Accounts of Social Protection (NRCP) of Ukraine in 2014. Statistical bulletin” [National Accounts of Social Protection (NRCP) of Ukraine in 2014. Statistical bulletin], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

4. Yarova, L. (2013), “The creative experience of European countries in the political practice of combining the notions of “social state” and “social management”, Visnyk Lvivskoho universytetu, vol. 3, pp. 257264.

Размещено на Allbest.ru