Особливості розвитку мексикансько-канадських торговельних відносин у контексті членства Північноамериканської зони вільної торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МЕКСИКАНСЬКО-КАНАДСЬКИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН У КОНТЕКСТІ ЧЛЕНСТВА В НАФТА

Постановка проблеми. Важливість дослідження мексикансько-канадських відносин визначається процесами інтеграції та глобалізації. Мексикансько- канадські відносини є моделлю, яка демонструє зміну складних відносин між країнами, які входять до Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА). Характерною рисою відносин у рамках НАФТА є тісні торговельно-економічні, політичні, соціальні відносини обох країн із США [1]. І в той час як США є найважливішим партнером на світовому ринку і для Канади, і для Мексики, відносини між самими країнами формувалися та проявилися лише в ході реалізації проекту НАФТА, який, у свою чергу, вплинув на форми двосторонньої взаємодії. Асиметрія потенціалів двох країн (різниця природних ресурсів та економічних показників) зумовила характер інтеграційного об'єднання, а його аналіз демонструє моделі поведінки держав, а також їх вплив на комплекс міждержавних відносин.

У лютому 2014 року під час зустрічі прем'єр-міністра Канади з президентом Мексики було оголошено оновлений план спільних дій Канади та Мексики на 2014 -- 2016 рр., який встановлював чотири пріоритетні напрями для двосторонніх відносин: сприяння формуванню конкурентоспроможних і стійких економік, захист громадян обох країн, підвищення співпраці між населенням та проектування партнерства на регіональному і глобальному рівнях [2]. Тому аналіз динаміки торговельних відносин між Мексикою та Канадою за період їх участі у НАФТА є дуже актуальним.

Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичною основою дослідження є праці іноземних та вітчизняних фахівців у галузі інтеграції та інтернаціоналізації господарського життя країн Північної Америки, таких як: Є. Ф. Авдокушин, А. Д. Бородаєвський, К. Вілсон, М. А. Вільярреал, А. В. Даркін, Л. Доусон, Є. Г. Журавська, А. Б. Парканський, О. С. Передрій, І. А. Спірідонов, Я. Ф. Фергюссон [3, 4, 5, 6, 7].

Однак дослідженню особливостей торговельних взаємовідносин між Мексикою та Канадою в асиметричному інтеграційному об'єднанні приділялося недостатньо уваги.

Цілі статті. Мета дослідження полягає в аналізі динаміки та особливостей розвитку мексикансько-канадських торговельних відносин у контексті їхньої участі в НАФТА.

Виклад основного матеріалу. За прогнозами фахівців міжнародної мережі компаній РшС, до 2030 року економіка Мексики стане восьмою економікою світу за рахунок її участі в північноамериканській зоні вільної торгівлі НАФТА: вона забезпечує і буде забезпечувати далі канадський бізнес перевагами попиту ринку, що розвивається, з низькими ризиками, маючи два десятиліття досвіду інтегрованих торгових правил та практик. Таким чином,

саме економіка Мексики може стати платформою для підвищення глобальної північноамериканської конкурентоспроможності [8].

При цьому, наприкінці XX століття економіка Мексики пройшла складний і суперечливий шлях розвитку. Ще з початку 1990-х років Мексика зіткнулася з суттєвими економічними проблемами:

1) неефективність державних механізмів контролю над ключовими галузями економіки;

2) залежність державного бюджету від нафтової ренти, яка різко змінюється через волатильність цін на нафту;

3) зовнішній борг і валютна криза;

4) бідність населення та нерівність доходів;

5) неконкурентоспроможність та ізольованість вітчизняних галузей-промисловості;

6) відсутність довіри з боку зовнішніх інвесторів

[4].

Мексиканський уряд почав вирішувати ці проблеми через проведення внутрішніх реформ у поєднанні з зовнішньоекономічною спрямованістю, яка включала членство в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ), і встановленні більш тісних економічних і торговельних зв'язків із США. Ці дії та фінансові гарантії з боку США допомогли заспокоїти міжнародних кредиторів і стабілізувати песо (національна валюта Мексики). Мексика також отримала пільговий доступ до ринків для своєї експортної індустрії (яка тільки почала зароджуватися) завдяки підписанню договору про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі [4].

Країна провела серйозні неоліберальні реформи і перейшла до політики інтеграції в рамках глобальної економіки і усвідомлення необхідності регіональної економічної взаємодії. Інтеграція Мексики в світову економіку зажадала проведення серії перетворень у всіх сферах національного господарства, а також серйозний перегляд зовнішньоекономічної стратегії.

В той же час зовнішньоекономічна політика Канади в 1980-х роках включала зниження протекціоністських торговельних бар'єрів, щоб дати можливість канадській промисловості проникнути на міжнародні ринки, стати конкурентоспроможною і розширити доступ на внутрішній ринок найбільшого торгового партнера -- США. Вже до середини 1990-х років Канада здійснила перехід до більшої відкритості зовнішньої торгівлі, і з 1987 по 1996 рр. канадський експорт товарів і послуг подвоївся, обсяг канадських прямих іноземних інвестицій зріс із 11 млрд до 37 трлн дол. США, а ВНП Канади збільшився на 33% [4, 9].

Структура канадського експорту також змінюється: частка сировинних товарів знизилася, у той час як частка наукомістких товарів і послуг збільшилася. У виробничому секторі також збільшилося виробництво, що вимагало високого рівня спеціалізації -- промислової і сільськогосподарської техніки і літаків [10].

Більше ніж 80% канадського експорту направлялося до США, тому Канада була мало зацікавлена в мексиканському ринку [10]. Крім того, канадська влада була стурбована тим, що, додавши Мексику до зони вільної торгівлі, Канада втратить своїх покупців на американському ринку. Однак США вирішили, що створення північноамериканської зони вільної торгівлі є їх пріоритетом для безмитного доступу США на ринки Канади і Мексики.

В умовах, коли США залишаються основним торговельним партнером Канади, підписання в 1994 році договору про північноамериканську зону вільної торгівлі істотно стимулювало динаміку двосторонніх мексикансько-канадських торговельних відносин (рис. 1) [4, 10]. В договорі країнам надавалися наступні можливості: зменшення або усунення (за деякими статтями) тарифів у взаємній торгівлі, встановлення загальних стандартів і вимог до технічних бар'єрів, зниження ризиків завдяки прозорим механізмам врегулювання спорів.

На рис. 1 можна побачити, що кількість товарообігу між країнами стрімко зростає, однак є суттєва різниця між експортом (імпортом) обох держав. У Мексики торговельне сальдо з Канадою є позитивним, а у Канади з Мексикою -- від'ємним. Мексика -- п'ятнадцята за величиною країна-екс- портер у світі. Протягом 2008 -- 2013 рр. світовий експорт Мексики виріс на 5,7% за рік, з 287 млрд дол. в 2008 році до 379 млрд дол. в 2013 році. Сьогодні Мексика є третьою за величиною країною -- торговельним партнером Канади в світі (після США (63,7%) і Китаю (7,5%)) [11].

Створення НАФТА стимулювало зростання двосторонніх мексикансько-канадських торговельних відносин за такими секторами, аерокосмічний, автомобільний і агропромисловий комплекси, фінансові послуги, інформаційні та комунікаційні технології, сприяло зниженню ризиків для канадських інвесторів у банківському та видобувному секторах Мексики (рис. 2, 3) [4, 6].

Роль договору про створення північноамериканської зони вільної торгівлі для розвитку двосторонніх мексикансько-канадських торговельних відносин важко переоцінити. Сьогодні дуже незначна частка продукції в цьому регіоні повністю виробляється в одній країні і повністю споживається в інший, оскільки виробничий цикл включає в себе не тільки добування корисних копалин, збір врожаю або виробничі завдання, але й багато видів афілійованих послуг, від бухгалтерського обліку до транспортування. Загальне виробництво розбите за країнами, щоб мінімізувати витрати. Для Канади в регіональному поділі праці головними перевагами є наявність досвіду у виробництві товарів з великою доданою вартістю та запаси капіталу. Для Мексики в якості переваг виступають велика кількість дешевої робочої сили та ємкість внутрішнього ринку.

Таким чином, поставки між країнами-партне- рами формують дієву економічну систему, в якій кінцевий результат залежить від якості роботи окремих ланок виробництва, розташованих в різних країнах: відомі канадські фірми розташовують виробництва по збірці своєї продукції в Мексиці, що забезпечує зниження ії собівартості.

При цьому вже існує конкуренція між підприємствами Канади і Мексики в низці галузей на американському ринку. Сьогодні, як і раніше, США залишаються основним торговим партнером Канади: більше ніж 70% канадського експорту направляється на американський ринок.

Торговельні відносини Мексики зі США отримали сильний поштовх до розвитку саме зі створенням НАФТА і продовжують набирати силу дотепер, хоча й досі знаходяться в різкому контрасті з масштабами торговельних відносин між Канадою та США [4, 6].

Що ж до динаміки двосторонніх торговельних відносин між Мексикою та Канадою, то вона вже зазнала значних змін і має всі умови для розвитку (рис. 4, 5) [4, 9]. угода вільний торгівля економіка

У 2014 році Мексика була четвертим найбільшим експортним ринком для канадських продуктів, імпортуючи більше товарів лише зі Сполучених Штатів, Китаю та Великої Британії. У вартісному вираженні обсяг продажів з Канади до Мексики склав 10,1 млрд дол., що на 755% вище, ніж у 1993 році. Середньорічний темп зростання експорту з Канади до Мексики між 1993 і 2014 рр. склав 10,8%. Мексика продовжує бути третім за величиною постачальником товарів у Канаду після США та Китаю. Мексика експортує в Канаду товарів на суму 26 млрд дол., що в 10 разів більше, ніж у 1993 році. Середньорічний темп зростання експорту з Мексики в Канаду в період існування НАФТА склав 11,1% [11].

Висновки. Таким чином, надійні відносини з Мексикою в рамках НАФТА забезпечили Канаду доступом до зростаючого мексиканського ринку товарів та послуг, дозволили державам побудувати на вже існуючих зв'язках між країнами-партнера-ми менш ризиковане та вигідніше торговельно-економічне середовище, що сприятиме подальшому економічному процвітанню разом, ніж країни б могли досягти самостійно.

Взаємовигідна торгівля в рамках НАФТА є фундаментом для подальшого розвитку економік обох країн. За роки членства в НАФТА Мексика стала найбільшим експортером в Латинській Америці, що експортує більше промислових товарів, ніж всі країни Латинської Америки. Країна як і раніше залежить від експорту в США, але стала на шлях диверсифікації економіки та зовнішньої торгівлі.

Економіка Канади розвивалася іншим шляхом, але ж співпраця з Мексикою дала нові поштовхи для встановлення більш тісних відносин у рамках НАФТА і можливості для подальшого економічного розвитку.

Література

1. Даркин А. В. Интеграция в рамках НАФТА / А. В. Даркин // Региональные исследования. -- М., 2010. -- № 2.

2. Авдокушин Е. Ф. Міжнародні економічні відносини : підручник для ВНЗ / Е. Ф. Авдокушин. -- М .: Юристъ, 2006. -- 466 с.

3. Передрій О. С. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / О. С. Передрій. -- К.: Знання, 2008. -- 264 с.

4. Міжнародні економічні відносини : підручник / за ред. А. П. Голікова, О. А. Довгаль. -- Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. - 464 с.

Анотація

У статті розглядається динаміка торговельних зв'язків між Канадою і Мексикою, значне зростання яких відбувається протягом останніх двадцяти двох років, після набуття чинності в 1994 році Угоди про зону вільної торгівлі між трьома країнами Північної Америки, оскільки важливою характеристикою сучасного світу є зростання взаємозалежності країн, інтеграційних процесів і перехід країн від замкнутих хазяйств до економіки відкритого типу.

Ключові слова: НАФТА, інтеграційне об'єднання, зона вільної торгівлі, митні тарифи, транскордонні поставки.

В статье рассматривается динамика торговых связей между Канадой и Мексикой, значительный рост которых происходит в течение последних двадцати двух лет, после вступления в силу в 1994 году Соглашения о зоне свободной торговли между тремя странами Северной Америки, так как важной характеристикой современного мира является рост взаимозависимости стран, интеграционных процессов и переход стран от замкнутых хозяйств к экономике открытого типа.

Ключевые слова: НАФТА, интеграционное объединение, зона свободной торговли, таможенные тарифы, трансграничные поставки.

Размещено на Allbest.ru