Особливості розвитку та основні напрямки співпраці між Україною та Японією на сучасному етапі (2012-2015 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку та основні напрямки співпраці між Україною та Японією на сучасному етапі (2012-2015 роки)

Лисак В.Ф.

доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, Маріупольський державний університет (Україна, Маріуполь)

Іванець Т. М.

аспірантка кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, Маріупольський державний університет (Україна, Маріуполь)

Аналізуються особливості та основні напрямки співпраці Японії та України на сучасному етапі, для чого використовуються такі методи наукового дослідження як аналіз, синтез, систематизація даних. Були виділені основні напрямки двосторонніх українсько-японських відносин: серед них є як традиційні сфери - торгівельно-економічна, інвестиційна, науково-технічна співпраця, так і нові сфери - співробітництво у попередженні та ліквідації наслідків аварії на атомних станціях. Проаналізовано особливості співпраці по лінії Офіційної допомоги розвитку Японії на сучасному етапі, зміни у структурі допомоги, її обсягах. Розглянута динаміка розвитку співпраці між Україною та Японією на сучасному етапі до 2015 року включно, проаналізовані останні угоди, підписані сторонами, та гранти, виділені Японією Україні.

Ключові слова: Україна, Японія, торгівельно-економічна співпраця, інвестиції, Офіційна допомога розвитку, науково-технічне співробітництво.

український японський торгівельний інвестиційний

Україна у своїй зовнішній політиці завжди дотримувалася принципу багатовекторності. Японія, як одна з найрозвиненіших країн світу, розглядалася українською стороною в якості вигідного партнера, співпраця з яким може принести вигоду. Японська зовнішня політика традиційно була направлена на азіатський регіон, однак у ХХІ столітті у цій сфері відбуваються кардинальні зміни. Японія бере курс на збільшення своєї ролі у світі, починається активна територіальна диференціація японської зовнішньої політики. В рамках нової зовнішньополітичної концепції регіон Східної Європи стає одним з пріоритетних для Японії, і як наслідок - активізується співпраця з Україною.

Проблемами, пов'язаними з особливостями розвитку двосторонніх українсько-японських відносин, займається багато дослідників. Стан співробітництва між Україною та Японією висвітлюється в працях В. Алексєєвої, О. Гетманчук, Л. Гордієнко, С. Пронь. Основні напрямки співпраці розглядають дослідники Ю. Костенко, М. Кулінич, І. Мандрик. Існують праці, присвячені окремим аспектам двосторонніх відносин. Наприклад, співпраця в науково-технічній сфері детально висвітлюється в роботах Т. Лахманюк, економічне співробітництво аналізує І. Мандрик, Т. Лахманюк, роль громадських організацій в двосторонніх відносинах розглядає Ю. Шульгін [1]. Однак, на сьогоднішній день співпраця між Україною та Японією дуже швидко набирає обертів, з' являються нові сфери співробітництва, які не були характерними для минулого періоду, тому дослідження цього питання на сьогоднішньому етапі є актуальним.

Метою статті є комплексне дослідження двосторонньої співпраці України та Японії на теперішньому етапі. Автори вважають доцільним охарактеризувати традиційні напрямки українсько- японської співпраці та проаналізувати нові аспекти двосторонніх відносин України та Японії.

Розглядаючи особливості двосторонньої співпраці України та Японії, можна виділити декілька основних напрямків. Серед них, по-перше, політична співпраця, яка є базовою основою для усіх інших галузей. Другим пунктом можна виділити традиційні для України та Японії відносини в торгівельно-економічній сфері. Особливої актуальності набуває співробітництво по лінії Офіційної допомоги розвитку Японії (далі - ОДР) - його ми виділимо в третій пункт. Після японського землетрусу 11 березня 2011 року до пріоритетної групи потрапило питання попередження та ліквідації наслідків аварії на АЕС - по цій лінії двосторонні відносини також набули надзвичайного пожвавлення. Своє значення має також науково-технічне співробітництво, яке завжди займало важливе місце в українсько- японських відносинах.

Політичні відносини України та Японії мають довгу історію. Японія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року. 26 січня 1992 року між державами були встановлені дипломатичні відносини. З того часу неодноразово відбувалися візити глав держав, урядів, міністрів тощо. На новий рівень політична співпраця країн виходить у 2011 році, коли 18 січня під час зустрічі на вищому рівні була підписана Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства, в якій були визначені основні напрямки подальшого двостороннього співробітництва. Було виокремлено коло пріоритетних задач. По-перше, співпраця по лінії проведення засідань Координаційної ради по економічній співпраці з Японією при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України та Комітеті по співпраці з Україною при Ніррон Кейданрен з метою розширення ділових контактів. Було зроблено акцент на необхідності розширення інвестиційних контактів, оптимізації механізмів отримання японської допомоги. Україна виказала готовність стабільно постачати сільськогосподарську продукцію на японські ринки.

По-друге, спільна діяльність у сфері боротьби зі зміною клімату та охорони навколишнього середовища. Крім того, важливе значення мала науково-технічна сфера, зокрема, планувалося її розширити. В рамках цього напрямку окрема увага приділялась Українсько- японському центру та його подальшій діяльності. Також визначалася спільна позиція по основним глобальним питанням, таким, наприклад, як роззброєння та ядерна загроза, робився акцент на співпраці в рамках інших міжнародних організацій, таких як ООН чи ГУАМ. Ця заява стала своєрідним планом подальшої співпраці України та Японії [16].

Відносини в політичній сфері між Україною та Японією завжди розвивалися стабільно, не маючи якихось сплесків. Активізувалася політична активність Японії відносно України під час української політичної кризи взимку 2014 року. У цей час Міністерство закордонних справ Японії неодноразово активно закликало сторони до мирного вирішення конфлікту. 24 лютого 2014 року міністр закордонних справ Японії офіційно висловив таку позицію: “Японія надає великого значення демократії, ринковій економіці, верховенству закону та територіальній цілісності України заради стабільності та процвітання країни. У зв'язку з цим, Японія очікує, що новий уряд, який буде відображати волю народу, буде сформований у найближчий час шляхом демократичних виборів” [20].

Японія на офіційному рівні не визнала референдум у Криму, як такий, що порушує Конституцію України. У якості підтвердження своєї позиції по цьому питанню були заморожені переговори Японії з Російською Федерацією стосовно спрощення візового режиму, переговори відносно нової інвестиційної угоди та угоди щодо співпраці у космічній сфері [18]. 29 квітня 2014 року Японія заявила, що долучається до санкцій спрямованих проти Російської Федерації. Було заборонено видачу японських віз 23 російським громадянам [19].

На зустрічі міністрів іноземних справ 17 липня 2014 японська сторона окреслила три основних напрямки, які вона вважає пріоритетними у подальшому розвитку України: покращення економічної ситуації, поновлення демократії, сприяння внутрішньому діалогу та об'єднанню. Японія запропонувала конкретні кроки підтримки у цих сферах [14].

Під час саміту АСЕМ-10 в Мілані 17 жовтня 2014 року відбулася зустріч С. Абе та П. Порошенко. Лідери країн обговорили питання співпраці, умови надання допомоги для України з боку Японії. С. Абе виказав Президенту України свою підтримку та бажання і в подальшому розвивати двосторонні відносини [15].

Взагалі, з початком конфлікту в Україні політичні контакти з японською стороною стали більш тісними. Японія не лише неодноразово виказувала підтримку українській державі, але й підкріплювала свої заяви різного виду грантами та проектами.

Однією з традиційних сфер українсько-японської співпраці були та залишаються торгівельно-економічні відносини. Позитивну динаміку порівняно з 2009 роком у 2013 році показав товарообіг. Він збільшився понад в два рази і склав 1445,0 млн. дол. США. Експорт збільшився за цей час у чотири рази, а імпорт майже вдвічі [6].

Серед основних статей українського експорту в Японію можна виділити зернові культури (в основному кукурудза) - 72% експорту, руди та метали (20%), феросплави (4%), водень та інертні гази (3%), алюміній необроблений (2,4%). В свою чергу Україна імпортує з Японії автомобільні засоби (53%), шини та покришки - (5%), трансформатори (4%).

За перше півріччя 2014 року товарооборот з Японією скоротився на 19% та склав 467 млн. доларів. При цьому український експорт збільшився на 15% (133 млн. доларів), а японський імпорт скоротився на 27% (334 млн. доларів) [26].

Важливою статтею економічної співпраці є інвестиційна сфера. Прямі японські інвестиції в українську промисловість на сьогоднішній день досягають майже 180 млн. доларів, а якщо враховувати інвестиції філіалів японських компаній, які розташовані в Європі, то ця цифра складає близько 300 млн. доларів. Найбільший відсоток приходиться на автомобільну промисловість - 63%, на переробну промисловість припадає 35%. Серед японських компаній, які представлені в українському економічному просторі, можна виділити Сумітомо, Іточу, Міцуї, Марубені, Міцубісі, Соджіц, Мітсубісіхевііндастріз [6].

Велике значення для подальшого розвитку співпраці в інвестиційній сфері має підписана 5 лютого 2015 року у Києві Угода між Японією та Україною про заохочення та захист інвестицій [17]. В документі прописані основні поняття, які мають використовуватися у даній сфері - серед них “інвестиції", “договірна сторона”, “площа", “вільно використовувана валюта” та інші. Визначаються принципи, на базі яких мають діяти партнери, правове поле, механізм вирішення суперечок між сторонами тощо[11].

Ця угода стала першим всеохоплюючим документом між двома країнами в інвестиційній діяльності. Зважаючи на той факт, що до цього часу не було спеціального документу, який би регламентував дану сферу двосторонніх відносин, угода 2015 року сприймається на сьогодні як великий крок на шляху активізації співпраці України та Японії.

Зазначимо, що сьогодні активізувалася співпраця японського уряду з Україною по лінії офіційної допомоги розвитку. Серед пріоритетних напрямків ОДР Японії по відношенню до України виділяються наступні:

галузі сталого просування економічного зростання

- сільське господарство, промисловість,

енергозбереження, інвестиційний клімат;

поліпшення умов для споживача - підтримка охорони здоров'я, пом'якшення наслідків аварії на ЧАЕС, поліпшення освітнього середовища в сільській місцевості [23].

Всі кошти, які японська сторона виділила Україні, можна поділити на три групи: безоплатна допомога, кредити, гранти технічного співробітництва. У 20092013 роках найбільша за розмірами допомога від Японії була надана у 2011 року і складала 112,13 млрд. доларів США [24]. З 2012 року сума допомоги різко скоротилася (8,09 млрд. доларів США), що пов'язано з загальною кризою в Японії.

У березні 2014 року японський уряд виділив 1,5 млрд. доларів, направлені на підтримку України у зв'язку з погіршенням соціальної ситуації, з них 3,5 млн. доларів непроектного гранту для імпорту медичного обладнання [13].

Допомогу, яку Україна отримала від Японії протягом 2014-2015 років, можна класифікувати наступним чином.

Кредитна допомога:

кредит на політику розвитку, направлений на фіскальну консолідацію - 400 млн. доларів (2014-2015 роки);

проект модернізації Бортницької станції аерації у місті Київ - 1,1 млрд. доларів (2015 рік).

Грантова безвідплатна допомога:

надання медичного обладнання дитячим лікарням Центральної та Східної України (2014 рік);

надання обладнання для відновлення східних регіонів (2015 рік);

екстрена грантова допомога для внутрішньо переміщених осіб (2014 рік).

Допомога через міжнародні організації - 26 млн. доларів:

допомога на підтримку демократизації, надана через ОБСЄ та Раду Європи (2014-2015 роки);

грантова допомога для відновлення Донбасу, надана через ПРООН, ЮНІСЕФ, МОМ та МФЧХ (2014-2015 роки).

Фінансова допомога:

кредитна лінія агентства “Nippon Exportand Investment Insurance” (NEXI) для страхування торгівлі - 300 млн. доларів (2014 рік).

Технічне співробітництво:

пілотне дослідження JICA та NEDO - впровадження енергозберігаючих технологій та альтернативних видів палива у Харківській області - 79 млн. доларів (2015 рік);

підвищення ефективності енергооб'єктів з комбінованим циклом у місті Київ - проект підвищення енергоефективності Київського метрополітену (2015 рік) [3].

13 березня 2015 року були підписані контракти щодо грантової допомоги на дев'ять проектів програми “Кусаноне” в Україні у 2015 році. В рамках цих контрактів було виділено 810 тисяч доларів, які мають бути надані школам та медичним закладам у східних районах України [2].

Також, 30 березня 2015 року була підписана угода про надання грантової допомоги непроектного типу для постачання продукції малих і середніх японських підприємств та для закупки медичного обладнання. На кожен з цих проектів Японія передбачає виділити по 4,2 млрд. доларів. Вони будуть спрямовані на формування системи швидкої медичної допомоги та відновлення інфраструктури Донбасу [9].

Таким чином, ми бачимо, що Японія намагається активно підтримувати Україну, виділяючи кошти на проекти у різних сферах. Пріоритетною сьогодні являється гуманітарна сфера: забезпечення населення медичною допомогою та відновлення східних регіонів. Однак, кошти виділяються і на більш традиційні сфери, які завжди були важливими для Японії: модернізація об'єктів, енергозберігаючі програми, розвиток демократії.

Після землетрусу, який відбувся 11 березня 2011 року та призвів до аварії на атомній станції Фукусіма-1, одним з пріоритетних завдань внутрішньої та зовнішньої політики японського уряду стало попередження та подолання наслідків аварії на атомних електростанціях. Японія, активізувавши свої зусилля у даному напрямку, виявила зацікавленість і до українського досвіду та виступила з ініціативою підписання двостороннього договору. У грудні 2011 року Японія передала українській стороні проект майбутнього договору. Починаючи з 2012 року ведуться активні дії у напрямку розробки нової сфери співпраці. 26 січня 2012 року проходив перший раунд переговорів у Києві щодо домовленостей відносно співпраці для просування діяльності по реагуванню на наслідки нещасних випадків на атомних електростанціях. Порушувалося це питання і в офіційних дипломатичних листах, якими обмінялися лідери країн з приводу 20- річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією [25].

В результаті, 18 квітня того ж року було підписано Угоду між урядами Японії та України щодо співпраці в питанні попередження та ліквідації аварійних ситуацій на атомних станціях. Передбачається співробітництво в питанні попередження аварій на атомних станціях та ліквідації наслідків аварій для навколишнього середовища та людей (стаття 1).

Угода має реалізовуватися через наступні пункти: обмін інформацією; обмін дослідниками, технічним персоналом, експертами; проведення спільних заходів, таких як семінари тощо (стаття 2). Для ефективної співпраці створено спільний комітет, який збирається один раз на рік в Україні чи Японії [12].

Перше засідання комітету відбулося 19 липня 2012 року у Токіо. Була обговорена стратегія щодо захисту громадян, моніторинг, управління ризиками та академічна співпраця. А також проект Токійського університету та Державного космічного агентства України щодо відстеження розвитку подій у Фукусіма та Чорнобилі за допомогою мікросупутника. Цей проект був започаткований під час візиту делегації Токійського університету та японської компанії №0 ІПєгСоб до Державного космічного агентства України 18 червня 2012 року [21].

18 липня 2013 року пройшло друге засідання спільного комітету України з питань співробітництва для попередження та ліквідації аварійних ситуацій на атомних станціях. На цей раз воно проходило у Києві. Обговорювалися насамперед питання, пов'язані з теперішнім станом атомних електростанцій, майбутня політика в цьому напрямку, проблеми евакуації, радіаційного захисту, моніторингу та управлінню ризиками, компенсація за ядерні збитки та співпраця з академічним товариством [22].

Питання, пов'язані з ліквідацією та попередженням аварії на АЕС, обговорювалися і на зустрічах міністрів іноземних справ, які відбувалися у вересні 2012 року, серпні 2013 року, липні 2014 року. Ці питання завжди виносилися окремим пунктом порядку денного, що свідчить про їхню неабияку актуальність для сторін [25].

Практичним результатом співпраці країн у цьому напрямку став запуск двох супутників 20 червня 2014 року. Це супутники НоДоуоБЫ-З і НоДоуоБЬЇ-4, розроблені спеціалістами Аерокосмічного Центру передових технологій Токійського університету. Їх запуск відбувся за допомогою української ракети “Дніпро”. Ці супутники мають збирати інформацію стосовно атомних станцій Фукусіма та Чорнобиль, а також прилеглих до них територій, замірювати рівень радіації, робити знімки та інше [4].

Крім того, необхідно окремо виділити допомогу, яку надала японська сторона Україні для подолання наслідків аварії на ЧАЕС та нерозповсюдження ядерного матеріалу (205 млн. доларів). Зокрема, це будівництво нового саркофагу на ЧАЕС (116,3 млн. доларів), будівництво у Чорнобилі сховища відпрацьованого ядерного палива (45,9 млн. доларів), допомога на денуклеаризацію, захист та контроль ядерних матеріалів (22 млн. доларів), гуманітарна допомога постраждалим від аварії на ЧАЕС, закупівля медикаментів, медичного обладнання та інше (21 млн. доларів) [3].

Аналізуючи розвиток українсько-японських відносин, необхідно також виділити науково-технічну сферу. Японія являється світовим лідером у цій галузі, тому Україна зацікавлена розвивати двосторонні відносини. Важливим механізмом стала Українсько- японська комісія з науково-технічного співробітництва, установче засідання якої відбулося 15 лютого 2006 року. На ньому було визначено основні форми співпраці, які передбачали не лише спільні наукові заходи, але й обмін спеціалістами. Серед ключових галузей визначалися нано-, радіо-, біо- та інформаційні технології, енергозберігаючі проекти, матеріалознавство. Друге засідання проходило 16-19 листопада 2011 року в Токіо, під час якого українська делегація зустрілася з депутатами Палати Представників. 6 грудня 2013 року на Третьому засіданні сторони підписали наступні документи: Меморандум про взаєморозуміння і наукове співробітництво між Державним фондом фундаментальних досліджень (Україна) та Японським товариством сприяння науки та Протокол, що передбачає грантову підтримку Україні на найближчі 2 роки [7].

Важливе значення у науково-технічній співпраці має Українсько-японський центр, заснований у липні року Міністерством економіки України та Міністерством зовнішніх справ Японії. Центр діє на декілька напрямків: культурно-освітній напрямок (курси японської мови, мистецтв, відкрита бібліотека); координація співпраці з науковими, промисловими та урядовими структурами; програми обміну. В рамках діяльності Центру розвивається співпраця між Японським агентством міжнародного співробітництва (ЛСЛ) та Національним технічним університетом України “Київський політехнічний університет” (протокол про співпрацю був підписаний 22 травня року).

В рамках співпраці в науково-технічній сфері виконуються спільні проекти, дослідження в межах угод між окремими установами України та Японії. Всього до цієї роботи долучено близько 30 установ Національної академії наук України. Проводяться стажування українських фахівців у навчальних програмах ЛСЛ. За останні чотири роки пройшли стажування 30 українських спеціалістів у галузі охорони навколишнього середовища, геології, статистики та зовнішньої торгівлі, близько 40 українських аспірантів проходять стажування в різних наукових установах Японії [4].

В жовтні 2013 року на базі Одеського національного політехнічного університету відбулася Міжнародна українсько-японська конференція з питань науково- промислового співробітництва. З японської сторони були присутні заступник міністра освіти, культури, спорту науки та технологій Ф. Канзі, президент Агентства з науки та технологій Японії Н. Мічіхару, виконавчий директор цього ж Агентства О. Мічіо. На конференції представили результати своїх наукових досліджень та доробок 50 вузів України. Ця конференція сприяла подальшому розвитку наукового діалогу між сторонами [5].

Важливою для співпраці являється космічна сфера. Україна співпрацює з Японським агентством аерокосмічних досліджень (1ЛХЛ), Токійським університетом, компанією №0 ІпїегСоє. 6 березня 2013 року Центр космічного права при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України та дослідницький Центр космічного права Університету Кейо підписали Угоду про співробітництво. Реальним втіленням цієї співпраці став запуск 20 червня 2014 року супутників з метою моніторингу зон Чорнобиля та Фукусіми [4].

Серед останніх українсько-японських проектів можна виділити співпрацю, пов'язану с модернізацією українських теплоелектростанцій та формуванням в Україні інфраструктури геопросторових даних. Якщо говорити відносно першого проекту, то він бере свій початок зі Спільної заяви про співпрацю між Україною та Японією у сфері енергетичної політики та вугільної теплоенергогенерації, яка була підписана 05 серпня 2014 року Міністром економіки та промисловості Японії та Міністром енергетики та вугільної промисловості України. В заяві йшлося про технічну співпрацю в цій галузі. В рамках цього договору 3 лютого 2015 року відбувся українсько-японський семінар з питань енергетичної безпеки. Організаторами виступили Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Японський центр вугільної промисловості, Японський інститут енергетичної економіки. Японські представники зазначили, що мають намір підтримати переоснащення українських ТЕС, які працюють на вугіллі. Приділили увагу технології чистого вугілля. Також сторони заявили про готовність поглибити співпрацю в енергетичній сфері [8].

Другий проект розпочався у серпні 2013 року з подання Земельним відомством України заявки до Японської агенції міжнародної співпраці на отримання технічної допомоги для формування Національної інфраструктури геопросторових даних. У березні 2015 року в результаті тритижневих консультацій було досягнуто домовленостей щодо надання японської технічної допомоги та узгоджені наступні дії щодо розробки детального плану по реалізації проекту. Базою реалізації проекту стане Фастівський район Київської області. Планується проводити аналіз роботи системи та створити платформу для поступового розширення

Національної інфраструктури геопросторових даних на територію всієї України [10].

Таким чином, сьогодні двосторонні відносини між Україною та Японією розвиваються доволі динамічно. Про це свідчать стабільні торгівельно-економічні відносини, які слід віднести до традиційних форм співробітництва і так само науково-технічне співробітництво. Співпраця в науково-технічній галузі розвивається досить стабільно і, не дивлячись на складну ситуацію в Україні, Японія продовжує фінансувати нові проекти, що свідчить про її зацікавленість. Безумовно, сьогодні є значні досягнення у відносинах між державами. В першу чергу це співробітництво у сфері попередження та ліквідації наслідків аварій на атомних електростанціях, модернізації українських теплоелектростанцій та формування в Україні інфраструктури геопросторових даних. Японія виявляє активну зацікавленість у подальшій долі України, демонструючи це не тільки офіційними заявами на вищому рівні, але й підкріплюючи їх фінансовою допомогою. Кінець 2014 - початок 2015 року ознаменувався підписанням важливих договорів та угод про надання грантів для України, що надає нові можливості для подальшого розвитку нашої держави і двосторонніх відносин загалом. В перспективі ми плануємо проаналізувати, як будуть виконуватися ці угоди, чи матимуть вони реальні результати або залишаться декларативними.

Список використаних джерел

1. Алексєєва В. Стан співробітництва України з Японією / В.

2. Алексєєва. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com /12_ЕК_2008/Есопотіс8/31208.4ос.Мш; Гетьманчук О. Україна, Японія та корисні сусіди / О. Гетьманчук. - Режим доступу: http://gazeta.zn.ua/POLITICS/ukraina,_yaponiya_i_poleznye_sosedi.h tml; Гордієнко Л. Українсько-японські відносини на сучасному етапі / Л. Гордієнко // Вісник Київського ін-ту “Слов'янський унт”. - 1998. - Вип.1: Історія. Культура. Політологія. Міжнародні відносини. - С.37-46; Костенко Ю. Україна - Японія: грані співробітництва / Ю. Костенко // Політика і час. - 2004. - №9. - С.3-11; Кулінич М. Україна і Японія: глобальне партнерство і ефективна двостороння взаємодія / М. Кулінич // Зовнішні справи. - 2011. - №1. - С.54-58; Лахманюк Т. Основні тенденції торгівельно-економічної співпраці між Україною та Японією (1991-2011 рр.) / Т. Лахманюк. - Режим доступу: http://dspace.tnpu.edu.Ua/bitstream/123456789/4676/4/Lakhmanyuk.p df; Лахманюк Т. Співробітництво між Україною та Японією в науково-технічному вимірі (1991-2011 рр.) / Т. Лахманюк. - Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv

3. /с^ігЬ^_64.єхє?С21СОМ=2&і21 ПВК=иЖИ&Р2 ШВ^иЖИ&І MAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ues_2014_ 13_17.pdf; Мандрик І. Основні напрями українсько-японського співробітництва / І. Мандрик, О. Іпатюк // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2007. - №7. - С.87-92; Пронь С. Україна та Японія: зовнішньополітичні відносини в ХХІ столітті / С. Пронь // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. - К.; Миколаїв, 2008. - Вип. 14. - С.251-260; Шульгін Ю.

4. Діяльність громадських організацій в українсько-японських відносинах / Ю. Шульгін, Г. Зінов'єва // Вісник Львівського університету. - 2011. - №53. - С.66-71.

5. Грантова допомога по проектах людської безпеки програми “Кусаноне” в Україні у 2015 році. - Режим доступу: http://www.ua.emb-japan.go.jp/jpn/taishi/info/2015report_13_uk.html

6. Допомога Японії Україні 1 квітня 2015. - Режим доступу: http://www.ua.emb-japan.go.jp/jpn/bi_ua/oda/150401_summary_ua.pdf

7. Науково-технічне співробітництво між Україною та Японією. - Режим доступу: http://japan.mfa.gov.ua/ua/ukraine-japan/science

8. Розпочалася Міжнародна українсько-японська науково-промислова конференція 25.10.2013. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246794563

9. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Японією. - Режим доступу: http://japan.mfa.gov.ua/ua/ukraine-japan/trade

10. Україна та Японія мають намір активізувати науково-технічне співробітництво 06.12.2013. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246902314 &cat_id=244276429

11. Україна та Японія опрацьовують питання щодо впровадження японських технологій на українських ТЕС з метою підвищення їх ефективності 03.02.2015. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247923656

12. Церемонія підписання грантової допомоги непроектного типу для поставки продукції малих і середніх підприємств Японії та закупівлі медичного обладнання. - Режим доступу: http://www.ua.emb-japan.go.jp/jpn/taishi/info/2015report_16_uk.html

13. Японія надасть Україні технічну допомогу в створенні Національної інфраструктури геопросторових даних 06.03.2015. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247995618

14. Agreement between Japan and Ukraine for the promotion and protection of investment. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/files/000074843.pdf

15. Agreement between the government of Japan and the government of Ukraine concerning cooperation to advance aftermath response to accidents at nuclear power stations. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/announce/announce/2012/4/pdfs/0418_02_01.p df

16. Japan's Assistance to Ukraine 24 March, 2014. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/files/000032431 .pdf

17. Japan-Ukraine Foreign Ministers' Meeting 17.07.2014. -Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/erp/c_see/ua/page22e_000461.html

18. Japan-Ukraine Summit Meeting 10.10.2014. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/erp/c_see/ua/page18e_000112.html

19. Joint Statement on Japan-Ukraine Global Partnership. -Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/region/europe/ukraine/visit1101/joint1101.html

20. Signing of the Japan-Ukraine Investment Agreement. -Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/press/release/press4e_000624.html

21. Statement by the Minister for Foreign Affairs of Japan on the Measures against Russia over the Crimea referendum 18.03.2014. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/press/release/press4e_000239.html

22. Statement by the Minister for Foreign Affairs of Japan on the Sanctions against Russia over the situation in Ukraine 29.04.2014. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/press/release/press4e_000281.html

23. Statement by the Minister for Foreign Affairs of Japan on the Situation in Ukraine 24.02.2015. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/press/release/press4e_000204.html

24. The First Meeting of the Japan Ukraine Joint Committee for the cooperation to advance aftermath response to accidents at nuclear power stations. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/announce/event/2012/7/0719_01.html)

25. The Second Meeting of the Japan-Ukraine Joint Committee for the cooperation to advance aftermath response to accidents at nuclear power stations. - Режим доступу: http://www.mofa.go.jp/press/release/press6e_000158.html

Размещено на Allbest.ru