Традиції та політико-дипломатичні здобутки (на прикладі Республіки Кенія)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Традиції та політико- дипломатичні здобутки (на прикладі Республіки Кенія)

У міжнародних відносинах початку XXI століття пильну увагу дослідників привертає зовнішньополітична та дипломатична діяльності держав, а саме - її інституціональна та соціально-економічна складова. Цей інтерес обумовлений тим, що в сучасному світі політика, дипломатія та економіка дійсно є унікальними інструментами політичного регулювання, які є здатними гармонізувати міжнародний клімат, залагоджувати гострі кризи й конфлікти, активізувати суспільно-політичні процеси та інформаційно-комунікаційні зв'язки, зближати людей різної етнічної, релігійної та соціально-політичної приналежності. На сьогодні будь-яка держава поставлена перед новими викликами і загрозами часу в глобалізованому світі. Зокрема, це стосується проблем культурної експансії, інтернаціоналізації, інституціоналізації.

Ці проблеми актуалізують питання місця й ролі держави в політико-дипломатичних системах і сприяють більш ефективному використанню глобалізова-ним співтовариством соціально-економічного потенціалу в інтересах тієї чи іншої держави. Уряди держав світу чутливо ставляться до зазначених проблем і чітко фіксують їх шляхи вирішення в міжнародній і національній нормативно-правових базах. Незважаючи на різноманітний спектр підходів до реалізації зовнішньополітичних доктри- нальних документів, фактично на сьогодні лише деякі держави володіють дійсно ефективною й ба- гатовекторною зовнішньою політикою й ефективною дипломатією.

Процес інституційно-регіональної інтеграції та стрімке зростання у ХХІ столітті політико-ди- пломатичного співробітництва на регіональному й міжнародному рівнях дозволило Республіці Кенія заявити про себе в новому столітті як про самостійного гравця на міжнародній арені, залучити її як нового міжнародного актора до політико-дипло- матичної системи та інтеграційних процесів, які на сьогодні стрімко розвиваються на Африканському континенті, зокрема - у Східній Африці, та у світі.

На сьогодні Республіка Кенія є однією із найбільш успішних держав Східної Африки, яка динамічно розвивається і набуває політико-диплома- тичної ваги й статусності регіонального рівня.

З перших же років державності, в якості своїх головних пріоритетів у сфері зовнішньої політики і дипломатії Республіка Кенія задекларувала перш за все - незалежність й активність, рівновіддале- ність від конфронтаційних блоків («принцип позитивного нейтралітету»). У цілому ж, на основі компаративного аналізу, можемо констатувати, що серед основних напрямів зовнішньої политики Республіки Кенія (держави Заходу, Росія і Китай), найбільш традиційними і вкоріненими в кенійській зовнішньополітичній практиці є відносини з Великою Британією. До сьогодні Велика Британія зберігає можливості вливати на колишню колонію, успішно облаштувавшися і пристосувавшися до нових політико-дипломатичних реалій у Східній Африці. Європейський Союз на сьогодні не виявляє значної зацікавленості в посилені політичних відносин з Кенією, але в той же час намагається посилювати економічну складову співпраці з державами Східноафриканського регіону. США в цілому зацікавлені лише у військово-технічних контактах та у своїй військовій присутності в регіоні з безпекових міркувань. Враховуючи посилення глобалізаційних світових процесів, маємо констатувати в цілому пріоритетність інтернаціоналізації політичних, політико-інституційних і дипломатичних зв'язків у міждержавних відносинах Республіки Кенія у ХХІ столітті.

Із середини 1980-х років найважливішу позицію в шкалі зовнішньополітичних і дипломатичних пріоритетів Республіки Кенія займає регіональне співробітництво. Головна мета її міжнародної діяльності на сьогодні - це створення сприятливих зовнішніх умов для соціально-економічного розвитку Республіки Кенія, її становлення як демократичної держави, а також сприяння побудові багатополярного (поліцентричного) світоустрою ХХІ століття.

Республіка Кенія тривалий період часу перебувала в десятці лідерів за показниками політичної та соціально-економічної стабільності на Африканському континенті. Цієї репутації вона набула ще в роки перебування при владі її першого Президента Джомо Кеніати, який на безальтерна- тивній основі та подавляючою більшістю голосів переобирався на цю посаду в 1969 і 1974 роках. Однак, президентські вибори, які відбулися у грудні 2007 року, на яких отримав перемогу Мваі Кібакі (уперше обраний на цю посаду у 2002 році), ледве не зруйнували цю репутацію. Головний суперник М. Кібакі - Раіла Одінга, який також прагнув обійняти президентський пост, оскаржив підсумки виборів і закликав своїх прибічників до масових акцій протестів. Вони вилилися у хвилю кривавих етнічних сутичок по всій країні на початку 2008 року. Їх вдалося спинити лише завдяки втручанню колишнього Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, якому вдалося вмовити протидіючі сторони сісти за стіл переговорів і розв'язати проблему дипломатичним шляхом¹.

Основні інститути кенійської державності були сформовані в перші роки незалежного розвитку держави. Разом з тим, суттєві зміни в інституці- онально-політичному та політико-дипломатич- ному розвиткові Республіки Кенія відбулися внаслідок масштабних ліберально-демократичних перетворень кінця 1990-х - початку 2000-х років². Головними підсумками реформ стали: відхід від влади та політичної діяльності військових сил, та введення в країні реальної багатопартійності і прямих президентських виборів. На початку ХХІ століття в Кенії значно підвищилася роль законодавчих органів влади та інституціональний розвиток держави³.

Науковці відзначають нові тенденції в інститу- ційно-політичному розвиткові Республіка Кенія⁴. На Африканському континенті набуває поширення в політико-правовому контексті ідея федерації. У Східній Африці федералізм вже набув практичного застосування як на внутрішньому, так і на міждержавному або регіональному рівнях. В Ефіопії діє система «етнічного» федералізму, в Сомалі вже створюються федеративні політичні інститути. Інституційно-політичні процеси щодо федеративного типу державного устрою набувають поширення і в Республіці Кенія. Так, на сьогодні, можемо констатувати, що у 2014-2015 роках все більше посилюється тенденція до зміни державного устрою Кенії в напрямі децентралізації за етнорегіональним принципом. Федералізація торкнулася Східноафриканського регіону у цілому, що знайшло своє відображення у створенні Східноафриканського співтовариства. Однією із головних цілей якого - є формування політичної федерації під гаслом «Один народ, одна доля».

На сьогодні - Республіка Кенія це регіональний центр торгівлі і фінансів Африки, і в той же час - аграрна країна з відносно високим рівнем розвитку багатогалузевого сільського господарства. Гірнича промисловість розвинена досить слабко й відіграє незначну роль в економіці та загальній структурі господарської діяльності країни, хоча Кенія багата на розвідані поклади корисних копалин⁵.

У Кенії на сьогодні зосереджено дві третини усіх національних парків Африки, тому туризм має стати одним із напрямів соціально-економічного розвитку цієї країни. Туристична подорож або сафарі-туризм цією країною - прекрасна можливість познайомитися з прадавньою культурою племені масаїв, відпочити на відмінних пляжах узбережжя Кенії. Сафарі проходять по знаменитих парках Кенії «Масаї Мара», «Цаво», «Амбоселі». Їх тривалість становить від двох-трьох днів до декількох тижнів. Класичні варіанти сафарі інколи пропонують поєднувати з екзотичними формами відпочинку, як наприклад, - з елементами орнітології (спостереження за птахами та їх географічним розповсюдженням). Для тих, хто віддає перевагу рибній ловлі, то вам запропонують сафарі в Кенії сумістити океанською риболовлею на узбережжі Індійського океану

Для того, щоб у сучасному глобалізованому світі, Республіці Кенія, як й іншим державам Африки, вистояти і прогресувати у розвиткові, їм необхідно протиставляти свою самобутню африканську культуру західним цінностям і стандартам. Держави Африканського континенту мають запропонувати свій альтернативний шлях політичного, соціально- економічного й інституціонального розвитку, при цьому зберігаючи свою ідентичність і глибоко розуміючи проблеми, що стоять перед континентом⁶.

Сучасний стан світового фондового ринку характеризується посиленням нестабільності в умовах системної невизначеності глобальної інститу- ціональної динаміки. Уповільнення зростання світової економіки, падіння цін на нафту призводять до зростання диспропорційності між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, поглиблюючи кризові явища в бюджетному та фінансовому секторах цих країн, у т.ч. - й країн Африканського континенту⁷.

На сьогодні доводиться констатувати, що в країнах Африки існує усвідомлене розуміння глобальних проблем сьогодення, але конкретних ефективних спільних шляхів їх вирішення до поки не знайдено і не запропоновано. Африка, «...обіймає останнє місце за показниками внутрішньорегіо- нальної торгівлі й інвестицій»⁸.

У сучасній зовнішній політиці і дипломатії Республіки Кенія присутній і український контекст. Адже « .упродовж останніх років Африка демонструє світові порівняно високі темпи економічного розвитку, що спонукає Україну приділяти дедалі більше уваги цьому континенту. Африка має стати важливим джерелом отримання окремих сировинних матеріалів та цінних природних ресурсів і потенційним ринком збуту продукції українських виробників. . На часі - створення трансафриканської мережі точкової присутності із забезпечення українських торговельно-економічних інтересів, керованої з базових регіональних дипломатичних представництв України в Єгипті, ПАР, Нігерії/Гані та Кенії/ Замбії тощо.»⁹.

Республіка Кенія зі свого боку також зацікавлена в розвиткові взаємовигідних кенійсько-українських відносин, зміцненні міждержавних зв'язків на всіх рівнях і напрямах двостороннього торговельно-економічного, політичного. Військово-технічного і культурно-гуманітарного співробітництва.

Важливою складовою нової системи суспільних відносин - є сучасні інформаційні технології. Сьогодні ми спостерігаємо тенденцію, коли формування економіки, базисом якої є сучасні знання, стає одним із основних стратегічних пріоритетів політики як розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, які вбачають в сучасних інноваційних технологіях ефективний інструмент, здатний забезпечити стійкий соціально-економічний розвиток держави в цілому. Республіка Кенія в умовах глобалізованого світу обрала одним із перспективних напрямів свого розвитку - інформаційне суспільство з рівноправною інтеграцією в глобальний інформаційно-комунікаційний простір¹⁰.

На сьогодні в Кенії є наявним достатньо розвинений інформаційно-комунікаційний сектор. Але, незважаючи на деякі порівнянні успіхи й досить високий ріст кількості абонентів, сотовий (мобільний) зв'язок у Кенії продовжує розвиватися у 2013-2015 роках переважно в південних районах, де розташовуються найбільші промислові центри країни, зокрема, такі як: Найробі, Момбаса і Кісумі.

Кенійське керівництво надає значної уваги поширенню інформаційних технологій в країні. Ця перспектива розвитку знайшла своє відображення в кенійському стратегічному путівникові - «Бачення 2030» (Kenya Vision 2030). «Kenya Vision 2030» - це загальний програмний документ, який було прийнято у 2008 році, і який являє собою програму розвитку країни на період 2008-2030 роки, спрямовану на перетворення Кенії «в промислово розвинену країну із середнім статком, яка забезпечує своїм громадянам високий рівень життя»¹¹.

Зрозуміло, що цей документ охоплює досить значний період часу і демонструє загальне бачення того, якою має стати Республіка Кенія до 2030 року. Відповідно до цієї програми в розвитку країни виокремлюються три невід'ємні складові, три опорні стовпи - економічну, соціальну і політичну сфери. Головна мета, яку переслідує кенійський уряд, полягає в тому, щоб до 2030 року створити в країні конкурентоздатне на міжнародній арені й процвітаюче кенійське суспільство з високим рівнем життя.

Отже, зовнішня політика і дипломатія ХХІ століття - є важливими елементами єдиної стратегічної політики держави, спрямованої на демократичний, суспільно-політичний і економічний розвиток, зміцнення національної ідентичності, захист національних інтересів, цінностей, прав людини, забезпечення безпеки її громадян та держави.

На сьогодні світові економіки посилили свій вплив і своє економічне суперництво в Африці, перш за все - у Східній Африці, чим - відповідно, надають державам Африканського континенту можливість (певний унікальний шанс!) змінити роль Африки в сучасній моделі світової економіки та диверсифікувати економіки африканських країн згідно з новими умовами та потребами соціально- економічного розвитку ХХІ століття. Однак цей шанс може бути успішно реалізований лише за наступних умов: професіоналізація населення; підвищення рівня освіти населення; спільні та узгоджені дії й зусилля африканських держав щодо накопичення людського капіталу тощо.

У зовнішньополітичній, зовнішньоекономічній та дипломатичній сферах Республіки Кенія у ХХІ столітті, перш за все, варто відзначити якісні зміни - перехід її політики у всіх сферах на позиції прагматизму, але на основі й з урахуванням особливостей її історичного розвитку як колонії Великої Британії.

Масштабні зміни, які відбуваються на початку ХХІ століття в політико-дипломатичній, соціально-політичній, соціально-економічній та безпеко- вій ситуації в регіоні Близького Сходу та Північної Африки під загальним визначенням «арабська весна», актуалізували й обумовили необхідність під новим кутом зору проаналізувати роль, яку на сьогоднішній день відіграють держави Африки, зокрема - й Республіка Кенія, в інституціонально- му та політико-дипломатичному розвиткові глобалізованого світу ХХІ століття.

кенія державність політика

Размещено на Allbest.ru