Регіональна політика країн Вишеградської четвірки: досвід для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Іван Артьомов

У статті досліджено основні напрями співробітництва між Україною та Вишеградською групою. Розглянуто можливість використання Україною євро- інтеграційного досвіду країн Вишеградської четвірки. У ході проведеного аналізу транскордонного та міжрегіонального співробітництва були виявлені проблеми, що стоять на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в євро регіонах, та запропоновані шлях їх подолання.

Постановка проблеми

Відносини з країнами Вишеградської четвірки (В-4) для України завжди мали фундаментальне значення. По-перше, три з чотирьох країн Вишеградського об'єднання є сусідніми для України державами, з якими вона мала історично дружні відносини. А, по-друге, всі чотири країни стали прикладом успішного набуття членства в ЄС, а відтак підтримка та авторитет об'єднання для просування євроінтеграційних прагнень України перетворилися на цінне джерело запозичення корисного досвіду.

Стан дослідження

На сьогодні проблематика відносин в форматі «В-4 + Україна» досить досліджена. Окремої уваги у розробці цього питання потребує збірник наукових праць за результатами конференції «Україна і Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин» Україна і Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин: збірник наук. праць / упоряд. В. Пулішова, Т. Отражай. -- Братислава, 2010. -- 166 с., Монографія Кіш Є.Б. «Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції» Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції: Монографія. -- Ужгород: Ліра, 2008. -- 440 с. та аналітична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень «Співробітництво з країнами Вишеградської Четвірки як інструмент європейської інтеграції та модернізації України» Співробітництво з країнами Вишеградської Четвірки як інструмент європейської інтеграції та модернізації України: аналіт. доп. / О.І. Мітряєва, М.О. Лендьел, А.Д. Стряпко, А. М. Крижевський [та ін]. -- К.: НІОД, 2014. -- 128 с.. Особливої уваги заслуговують надбання навчально-наукового інституту євроінтеграційних досліджень ДВНЗ «УжНУ», а саме: навчальний посібник «Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи» Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи: навчальний посібник. -- Ужгород: Гражда, 2013. -- 500 с., монографія «Моделі і механізми регулювання євроре- гіонального співробітництва України» Моделі і механізми регулювання єврорегіонального співробітництва України: Монографія / За заг. ред. І.В. Артьомова, О.М. Ващук, О.М. Руденко. -- Ужгород: МПП «Гражда», 2013. -- 612 с. та навчально-методичний посібник «вро- регіональне співробітництво України: проблеми і перспективи» Артьомов І.В., Діус Н.О. Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи: навч.-метод. посібник. -- Ужгород: ПП «Шарк», 2014. -- 368 с..

Виклад основного матеріалу. Міжнародна регіональна інтеграція центральноєвропейських країн зумовлюється низкою причин: їх спільним історичним минулим та регіональними інтересами, географічним положенням, а також політичними і економічними зв'язками, схожими можливостями та прагненнями.

Заснування регіонального об'єднання «Вишеградська четвірка», куди увійшли Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща, відбулося 15 лютого 1991 року у місті Вишеград в Угорщині. За назвою цього міста об'єднання отримало назву «Вишеградський трикутник», а після розпаду Чехословаччини на 2 незалежні держави -- «Вишеградська четвірка».

П'ять основних позицій чітко визначали мету Вишеградського об'єднання центральноєвропейських країн Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі єврорегіональної інтеграції: моногр. / Є.Б. Кіш. -- Ужгород: Ліра, 2008. -- С. 136.:

• відновлення державної незалежності, демократії і свободи;

• ліквідація залишків тоталітарного режиму у всіх сферах життя суспільства економіки;

• формування парламентської демократії і сучасної правової держави поряд із дотриманням основних прав людини і свобод;

• створення сучасної ринкової економіки;

• повна інтеграція у європейські політичну, економічну, безпекову і правову системи.

Співпраця з Україною розвивалася як на двосторонньому рівні, так і в форматі Вишеградська четвірка плюс. Проте в деяких сферах співпраця, розпочата вже після відновлення Вишеградської групи у 1998 році, вступу країн В-4 до Європейського Союзу, а пізніше підкріплена багатообіцяючими політичними змінами в Україні взимку 2004 року, може вважатися імпульсом для більш ґрунтовної співпраці.

Відомо, що єврорегіональний рівень інтеграції базується на спільності територіальних кордонів держав, які інтегруються, на схожих шляхах історичного розвитку і доповнюються природним, економічним, транспортно-комунікаційним, науково-технічним потенціалом, спільністю економічних проблем, зовнішньополітичних та геополітичних інтересів. З огляду на розставлені акценти у сфері єврорегіональної інтеграції України, досвід країн Вишеградської четвірки є цікавим і може бути використаним для дослідження Артьомов І.В. Актуальні аспекти єврорегіонального співробітництва України в контексті досвіду країн Вишеградської четвірки / І.В. Артьомов // Україна та Више-градська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин. -- Братислава, 2010. -- С. 158.: вишеградський співпраця україна досвід

• стану єврорегіонального співробітництва України в умовах активізації «східного» вектору зовнішньої політики після президентських виборів 2010 року;

• відповідних кроків ЄС щодо України, які випливають з ініціативи «Східне партнерство», і в першу чергу посилення діалогу щодо асоційованого членства і зони вільної торгівлі;

• співвідношення єврорегіонального співробітництва України з реанімацією українсько-російського діалогу і практичних дій у площині взаємовигідної співпраці східних регіонів держави з Росією, Білоруссю та окремими азійськими країнами.

З урахуванням практики співпраці країн Вишеградської четвірки в Україні активізується єврорегіональне співробітництво по багатьох напрямах. Відомо, що існують чотири рівні реалізації єврорегіональної співпраці:

¦У міжнародний рівень: реалізується політика загальноєвропейських інтересів, здійснюється координація національних регіональних політик для участі у збалансованому розвитку європейського простору;

¦У державний рівень: виробляється національна політика розвитку євро- регіонального співробітництва та узгоджуються національні інтереси з загальноєвропейськими, а також здійснюється гармонізація національних та регіональних цілей;

¦У регіональний рівень: реалізується політика єврорегіонального співробітництва з урахуванням інтересів держави та місцевих органів влади, здійснюється координація між регіонами сусідніх країн;

¦У місцевий рівень: здійснюється координація планів розвитку місцевої влади, з істотною увагою до регіональних та національних інтересів, відбувається конкретна співпраця між суб 'єктами прикордонних територій.

Застосування практики взаємодії наших найближчих західних сусідів і партнерів, апробованих у рамках «Вишеграду» механізмів, форм і видів співпраці спроможне сприяти нарощуванню зусиль щодо реалізації європейської інтеграційної стратегії Української держави, пошуку нею додаткових важелів, які могли б вплинути на поглиблення стосунків держави з Євросоюзом та нашими найближчими сусідами.

Україна та Вишеградська четвірка

Одним з важливих для України та країн Вишеградської четвірки є питання транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Подібне співробітництво розглядається сторонами як складова загального європейського інтеграційного процесу. У грудні 2005 р. в м. Братислава за принципово новими стандартами було укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Словацької Республіки про транскордонне співробітництво.

У цьому контексті, зокрема у період з 2004 по 2006 рр., Європейська Комісія запропонувала Україні розпочати «сусідські програми» з метою більш плідного прикордонного співробітництва України з ЄС. Реалізація цих програм сприяла продовженню активної роботи України та країн Вишеградської четвірки з Європейською Комісією. Відповідно до представленого списку «сусідських програм» Україні було запропоновано участь у трьох із них: 1) співробітництво України, Польщі та Білорусі; 2) співробітництво Угорщини, Словаччини та України; 3) співробітництво України з країнами Центральної та Східної Європи (CARDS). Учасникам програм була надана можливість самостійно визначати сумісні пріоритети для прикордонного співробітництва та формувати спільні керівні структури.

На сучасному етапі транскордонне та міжрегіональне співробітництво між Україною та країнами В-4 відбувається у таких формах:

• реалізація програм сусідства;

• діяльність єврорегіонів;

• діяльність міжнародних регіональних організацій та асоціацій;

• міжрегіональна співпраця (угоди про транскордонне співробітництво, укладені з усіма країнами В-4, до яких залучені Львівська, Волинська, Вінницька, Чернівецька, Закарпатська та інші області).

Одним з ключових питань під час всіх формальних та неформальних переговорів керівництва України з Вишеградською четвіркою вже протягом багатьох років залишається проблема візового режиму, зокрема його лібералізація.

Так, обидві країни, підписавши Угоду про малий прикордонний рух, фактично здійснили перший крок до безвізових поїздок між громадянами України та ЄС. Поряд з цим, як зазначають європейські експерти, дорожня карта до безвізового режиму для українських громадян ще не є запорукою досягнення реальних змін. Зокрема тому, що запропонований ЄС план пов'язаний з багатьма жорсткими умовами.

Загалом можна констатувати, що досягнуті за результатами систематичних зустрічей на різних рівнях домовленості між країнами В-4 та Україною за тривалий проміжок часу успішно реалізуються.

Свідченням цього є те, що успішно виконуються План ЄС щодо лібералізації візового режиму з Україною та Національного плану України з цих питань. З 01 липня 2013 року почала діяти Угода з Євросоюзом про спрощений порядок видачі віз для громадян України З 1 липня українці отримуватимуть візи до ЄС за спрощеною схемою [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/politics/_z-1-lipnya-ukrajinci- otrimuvatimut-vizi-do-es-za-sproschenoyu-shemoyu/497185.

Як Україна, так і країни Вишеградської Групи (ВГ) надають важливе значення розвитку регіонального та транскордонного співробітництва. Адже Україна має значні потенційні можливості щодо розвитку транскордонного

співробітництва, яке розглядається як інструмент розвитку прикордонних територій та складова євроінтеграційного процесу України.

Насамперед йдеться про необхідність створення сучасної прикордонної інфраструктури, в першу чергу в пунктах перетину на кордоні України з Польщею, Словаччиною та Угорщиною.

Важливе значення регіональне і транскордонне співробітництво має для ефективного і взаємовигідного економічного співробітництва прикордонних областей України та країн-сусідів, а також об'єднання спільних дій для розв'язання екологічних проблем, регулювання потоків жителів прикордонних областей міграційних процесів, пов' язаних з працевлаштуванням. Науковець- регіоналіст Є.Кіш виділяє такі пріоритетні напрями співпраці Кіш Є. Регіональна політика Європейського Союзу / Є. Кіш // Регіональна політика в країнах Європи. Уроки для України: [Проект Київського центру Ін-ту Схід- Захід]. С. Максименко, Є. Кіш, М. Лендьел, І. Студенніков;за ред. С. Максименка. -- К.: Логос, 2000. -- С. 35-36.:

S сприяння структурній перебудові та розвитку депресивних регіонів;

S надання фінансових ресурсів регіонам, де спостерігається стагнація економічної діяльності;

S боротьба з тривалим безробіттям та підтримка ініціатив зайнятості;

S адаптація підприємців, робітників промисловості та виробничої сфери до системних проблем, які загрожують безробіттям;

S фінансування розвитку сільськогосподарських територій та прискорення структурної перебудови сільського господарства.

Варто підкреслити, що В-4 має усі можливості стати енергетичним союзом, який використовуватиме геополітичне положення країн-учасниць для координування транзитної політики. Словаччина, Чехія, Польща й Угорщина разом з Україною є важливими транзитерами російського газу і його споживачами. Через їхню територією здійснюється значний відсоток постачання газу з Росії до Європи (80% російського і середньоазійського газу до ЄС, що становить близько 40% від загального обсягу імпортованого Євросоюзом газу). Збереглася і залежність економіки країн регіону від російських енергоносіїв: Словаччини майже на 100%, Польщі -- на 92%, Угорщини -- на 90%, Чехії -- на 74%.

Країни В-4 також є імпортерами і можливими транзитерами електроенергії з України до інших країн Європи. Головним партнером «Укрінтеренерго» (державний оператор експорту електроенергії) з постачання української електроенергії в Європу є угорська компанія System Consulting, співпраця з якою почалася ще у 1994 р. В перспективі можуть стати партнерами для української сторони й компанії інших країн ВГ.

Як зазначає науковець-регіоналіст А. Кудряченко, «значне місце в питанні забезпечення енергетичної незалежності України може мати досвід країн В-4 у переході на світові ціни розрахунку за російські енергоносії, адже раніше ці країни, як і Україна, мали пільгові ціни на постачання енергоресурсів. Особливо може стати в нагоді досвід Польщі, яка перейшла на ринкові ціни ще у 2006 році» Кудряченко А.І. Україна і Вишеградська четвірка: стан та перспективи співпраці /

A. І. Кудряченко // Україна та Вишеградська четвірка: на шляху до взаємовигідних відносин. -- Братислава, 2010. -- С. 44-45..

Відомо, що Європейська комісія (ЄК) підготувала 12 програм сусідства, у трьох з яких бере участь Україна разом із Вишеградськими партнерами:

1. Програма сусідства «Польща-Білорусь-Україна». В Україні поширюється на Волинську, Закарпатську, Львівську області.

2. Програма сусідства «Угорщина-Словаччина-Україна». В Україні поширюється на Закарпатську область.

3. Україна приєдналась і до четвертого раунду транснаціональної програми СЛБ8Е8 (програма сприяє транснаціональній співпраці для Зони Центральної Адріатики-Дунаю-Південно-східної Європи). В Україні поширюється на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Одеську, Чернівецьку та Тернопільську області.

Активною є співпраця України з сусідніми країнами ВГ в рамках євро- регіонів відповідно до наявних двосторонніх та багатосторонніх угод, з метою розв'язання спільних проблем та узгодження механізмів їх реалізації. Відомо, що на сьогодні в Україні діє 6 єврорегіонів, у 2 з яких входять території країн Вишеградської четвірки:

^ «Буг» (Україна, Польща, Білорусь);

^ Карпатський єврорегіон (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія).

Окрім цього, Україна активно підтримує одну з останніх ініціатив конгресу Ради Європи зі створення нового єврорегіону в басейні Чорного моря.

Проте на перешкоді виконанню важливих цілей регіональної співпраці в єврорегіонах існує багато проблем, найголовнішою серед яких є відсутність необхідних повноважень місцевої влади для плідної співпраці, а також надто великий розмір єврорегіонів, зокрема Карпатський єврорегіон сягає більше 140 тис. км², що позначається на ефективності функціонування Кудряченко А.І. Україна і Вишеградська четвірка... -- С. 48-49..

Слід зазначити надзвичайно важливе значення міжрегіональної співпраці України з сусідніми країнами ЄС і, в першу чергу, у сфері узгодження та реалізації стратегічних пріоритетів регіональної політики, які тісно пов' язані з вирішенням завдань соціально-економічного розвитку та досягнення економічної безпеки, у першу чергу Двостороннє співробітництво «Україна-ЄС» у сфері узгодження стратегічних пріоритетів регіональної політики щодо Меморандуму «Діалог Україна-ЄС» про регіо-нальну політику та розвиток регіонального співробітництва» // Національний Конвент України щодо ЄС, рекомендації робочих груп / Укр. незал. центр політ. досл.; за заг. ред.

B. Лупація, Ю. Тищенко. -- К., 2012. -- С. 94-95.:

'ґ дотримання курсу на лібералізацію, відкритість ринків та економічну інтеграцію як основи розвитку та партнерства;

'ґ створення підґрунтя для вирішення спільних викликів;

'ґ узгодженість політики щодо модернізації економіки країн-партнерів;

'ґ сприяння мобільності громадян та вільному руху капіталу товарів та послуг;

'ґ посилення стабільності та безпеки на кордонах, що включатиме боротьбу з нелегальною міграцією, створення інтегрованих структур управління кордонами, приведеним у відповідність до законодавства ЄС;

'ґ посилення можливостей правоохоронних і судових органів у боротьбі проти корупції та організованої злочинності;

'ґ розробки та прийняття двосторонніх транскордонних проектів та удосконалення системи транскордонного транзиту енергоносіїв;

'ґ залучення коштів програм транскордонного співробітництва для створення проектів з модернізації вітчизняних об'єктів та запровадження енергоефективних технологій;

'ґ законодавче розширення повноважень місцевих органів влади у питаннях з вирішення завдань єврорегіонального співробітництва, а також запровадження у практику регіонального самоврядування спеціальних договірних відносин -- угод про міжрегіональну співпрацю.

Таким чином, співпраця між Україною та Вишеградською четвіркою здійснюється у політико-безпекових сферах, є ефективною та перспективною, здебільшого в плані отримання стимулів та допомоги Україні на шляху інтеграції до Європейського Союзу.

Висновки. Зважаючи на проведений аналіз, можна з упевненістю визнати, що країни Вишеградської четвірки розвинули доволі гнучкі та різноманітні зовнішні стосунки й співробітництво з Україною в рамках вироблення й реалізації добросусідської політики ЄС. Мова йде про такі основні напрями співробітництва України та Вишеграду:

1) забезпечення солідарної підтримки країнами Вишеграду європейських інтеграційних прагнень України;

2) передача країнами Вишеграду досвіду їх європейської інтеграції Україні;

3) координація зовнішньополітичної діяльності України і Вишеградської групи на дво- та багатосторонній основі;

4) формування багаторівневого механізму співробітництва Вишеграду і України у формі участі українських представників у засіданнях різних више- градських структур та спеціально створених комісіях;

5) поширення програм Вишеградського фонду на Україну.

Поряд з названими напрямами співробітництва України та Вишеграду слід виділити значення регіональної співпраці, що особливо важливо для використання в практичній діяльності органів місцевого самоврядування та впровадження в практику нових елементів єврорегіонального співробітництва України, враховуючи, що співпраця сприяє Кіш Є.Б. Центральна Європа в сучасній системі... -- С. 128.:

'ґ кращому розумінню перспектив міжрегіонального та транскордонного співробітництва України з сусідніми державами ЄС;

V імплементації головних принципів регіональної політики ЄС у національне законодавство України;

V створенню відповідної прикордонної інфраструктури із врахуванням специфіки адміністративного поділу України та ін.

Окреслена канва співробітництва між Україною та Вишеградською групою була підкріплена конкретними пропозиціями та рішеннями у таких сферах, як: політичне співробітництво, торговельно-економічна кооперація, співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ, в інфраструктурі транспорту, енергетики та зв'язку, а також у сфері культури, освіти, взаємних контактів між людьми.

Перелік цих об'єктивних і суб'єктивних факторів лежить у площині обох сторін, як-то: незадовільний темп структурних та економічних реформ в Україні і адаптації законодавства, норм та стандартів України до існуючих в ЄС, з одного боку, та повільна лібералізація візової політики, цих країн щодо громадян України і недостатній рівень фінансової підтримки ЄС, запропонованих Вишеградською групою, програм розвитку тощо.

Якщо робити загальний висновок, то слід відзначити, що модель євро- регіонального співробітництва країн Вишеградської четвірки не може бути повністю застосована. В Україні головна причина полягає в тому, що Україна не має рівнозначних партнерів для інтеграції, а також не має згоди серед її громадян щодо напряму розвитку країни. Цей факт дає нам часткову відповідь на питання,яке неодноразово піднімалося в минулому: чи могла б Україна стати членом Вишеградської групи?

Размещено на Allbest.ru