Роль співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки
Участь Північноатлантичного альянсу в процесах протидії сучасним видозміненим викликам і загрозам. Цілі Стратегії національної безпеки України. Сфери співробітництва країни з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності. Причини його гальмування.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2017 |
| Размер файла | 15,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Київська гуманітарна академія»
Кафедра міжнародних відносин
Роль співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки
Вонсович О.С., кандидат політичних наук, доцент
Анотація
Досліджено роль співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки. Автором на конкретних прикладах продемонстровано участь Північноатлантичного альянсу в процесах протидії сучасним видозміненим викликам і загрозам. Під час написання статті, автором були використані наступні методи: аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція. Основні одержані висновки полягають в наступному: роль співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки є надзвичайно важливою; посилення та розвиток відносин сприяють і сприятимуть в майбутньому не тільки стабілізації ситуації на сході, вирішенню воєнних, політичних, економічних та інших проблем, але і, в позитивному відношенні, позначаться на процесі інтеграції нашої держави до євроатлантичного простору.
Ключові слова: Україна, НАТО, співробітництво, національна безпека, обороноздатність.
Основною проблемою, яку аналізує автор в даній статті, - є дослідження сутності та практичного значення ролі співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки. Такими, які раніше не були достатнім чином обґрунтовані, видаються наступні аспекти: сучасний стан відносин України з НАТО в сфері національної безпеки та оборони, роль Північноатлантичного альянсу в процесі врегулювання конфліктних протиріч на сході України, практичний досвід та внесок Альянсу в процес підготовки особового складу Збройних Сил України та ряд інших.
Серед останніх досліджень і публікацій, присвячених досліджуваній тематиці, автор виділяє наступних вітчизняних авторів: О. Александров, В. Кремень, В. Ткаченко, Л. Чечеюк. В їх публікаціях були досліджені такі питання, як: реалії і перспективи співробітництва України з НАТО в умовах політики позаблоковості, утвердження української ідентичності, розвиток конструктивного партнерства України з НАТО та ін. Також були використані документи та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Організації Північноатлантичного договору, матеріали ЗМІ.
Метою даної статті - є дослідження ролі співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки.
Попри те, що набуття членства України в НАТО на сьогоднішній день є неможливим з точки зору практичної реалізації з огляду на ряд деструктивних причин, таких як конфліктні протиріччя на сході, політичні розбіжності в політичному істеблішменті, скрутна економічна ситуація та ряд інших, відносини нашої держави з Альянсом продовжують перебувати в центрі уваги як у Києві, так і в Брюсселі. В конструктивному розвитку відносин Україна - НАТО зацікавлені обидві сторони. Насамперед, це зумовлюється тим, що такі відносини об'єктивно підтримують цивілізаційний вибір України - приєднання до спільного простору, який визначається євроатлантичними та європейськими цінностями демократії, верховенства права і свободи. Крім того, ефективне співробітництво надає можливість Україні ефективно використовувати західний досвід в оборонному будівництві та реформуванні безпекової сфери, а також брати участь у різноманітних міжнародних навчаннях і місіях НАТО. Альянсу ж партнерство з Україною надає можливість використання українських оборонних ресурсів у своїх операціях за кордоном та для підготовки своїх військових на українських полігонах [1, с. 35].
Враховуючи складну ситуацію на сході України та фінансову неспроможність підтримувати і розвивати вітчизняні збройні сили, збільшилась чисельність спільних військових навчань, в тому числі і за участю підрозділів НАТО. Так, наприклад, з 20 по 31 червня 2015 р. на Яворівському полігоні в Львівській області проходили багатонаціональні навчання НАТО «Saber Guardian/Rapid Trident - 2015». Під час цих навчань, згідно з домовленостями із Держдепартаментом США, відбулись спільні навчання-тренінги 173-ї повітрянодесантної бригади армії США та бойових підрозділів Національної гвардії України [2]. Основними напрямами маневрів були: робота артилерії, перша медична допомога, рукопашний бій, воєнна тактика, і т.д. Такого роду навчання є корисними для нашої держави з точки зору підвищення рівня боєздатності, обороноздатності, укріплення національної безпеки, а також адекватного реагування на сучасні виклики і загрози.
Україна сьогодні поступово відходить від політики позаблоковості і скеровує свій курс в бік інтеграції до НАТО, але ряд деструктивних причин, які були означені вище, не дозволяють зробити цей процес швидким. Тому на даному етапі наша держава намагається посилювати військове, військово-технічне, політичне та економічне співробітництво з Альянсом. 23 квітня 2015 р. Указом Президента України було затверджено Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2015 р [3]. В ній основну увагу зосереджено на тому, що в умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації стосовно України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік набула особливого значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав-членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації шляхом задоволення невідкладних потреб у короткостроковій перспективі та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу [3]. Практична реалізація положень даної Програми, на думку автора, надасть можливість не тільки посилити і розвинути співробітництво з Альянсом, але і отримати необхідний досвід проведення різного роду операцій та маневрів в контексті протидії російській агресії.
У рамках реалізації нового зовнішньополітичного курсу, а також з урахуванням тенденцій і динаміки розвитку сучасного безпекового середовища, в Україні впроваджується новий комплекс стратегічних документів у сфері національної безпеки і оборони. 26 травня 2015 р. Указом Президента України було введено в дію нову Стратегію національної безпеки України. Основними цілями цієї Стратегії є:
- мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави;
- утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО [4].
Досягнення визначених цілей потребує:
- зміцнення Української держави шляхом забезпечення поступального суспільно-політичного й соціально-економічного розвитку України;
- якісно нової державної політики, спрямованої на ефективний захист національних інтересів в економічній, соціальній, гуманітарній та інших сферах, комплексне реформування системи забезпечення національної безпеки та створення ефективного сектору безпеки і оборони України;
- нового зовнішньополітичного позиціонування України у світі в умовах нестабільності глобальної системи безпеки [4].
На думку автора, ця Стратегія повинна стати ключовим документом в сфері забезпечення національної безпеки, а також основним інструментом державної політики в сфері протидії проявам агресії. Це, в перспективі, в позитивному відношенні, може позначитись на процесі інтеграції нашої держави до НАТО.
На розгляд Кабінету міністрів внесено проект державної цільової оборонної програми оптимізації та реорганізації Збройних Сил України на наступні два роки. Прес-офіцер Міністерства оборони України В. Кушнір підкреслила, що головним пріоритетом Міноборони є «створення високомобільних, професійних, добре оснащених Збройних Сил, готових до виконання завдань за призначенням для забезпечення обороноздатності держави та стримування військової агресії на сході країни» [5]. Також вона заявила, що оборонне відомство підготувало Військову доктрину України, концепцію розвитку сектору безпеки і оборони, концепцію державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил на 2015-2020 роки, а також стратегічний оборонний бюлетень [5].
Виходячи з цього, автор акцентує увагу на тому, що в нормативно-правовому відношенні, зроблено чимало стратегічно важливих кроків на шляху зміцнення обороноздатності, національної безпеки, але, нажаль, поки що тільки невелика частина положень вищезазначених документів знаходять своє практичне втілення. Причиною цього є деструктивна внутрішня і зовнішня політична, економічна та безпекова ситуація. Все це в своїй сукупності перешкоджає інтеграції України до євроатлантичного простору безпеки.
Активізується, також, співробітництво між Україною і НАТО в подоланні загроз невоєнного характеру. У цій сфері головна увага приділяється результатам роботи Робочої підгрупи Україна - НАТО з питань кібернетичного захисту, в рамках якої Україна отримує експертну допомогу НАТО в підготовці національної стратегії протидії кібернетичним загрозам, розвитку інфраструктури кібернетичного захисту та системи реагування на кіберзагрози.
Продовжується співпраця у сферах боротьби з відмиванням «брудних» коштів, контрабандою наркотиків, зброї та незаконним переміщенням людей.
Триває співробітництво між Україною і НАТО у сферах науки та захисту довкілля. За рівнем співробітництва в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» наша держава залишається другою після Росії серед країн-партнерів. Ключовими в цій сфері є проекти: «Очищення авіабази в м. Прилуки» [6], освоєння гранту НАТО для Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН [7], «Моніторинг і передбачення ризиків паводків річки Прип'ять» [8] тощо.
Аналіз нинішньої ситуації показує, що двома головними причинами гальмування співробітництва України з НАТО є наступні:
1. Наслідки проведення в Україні адміністративної реформи. Різке зменшення чисельності співробітників Секретаріату Кабінету Міністрів і скорочення кількості центральних органів виконавчої влади створює певні організаційні перешкоди в реалізації заходів співробітництва з Альянсом. Сьогодні в органах виконавчої влади фактично немає окремих підрозділів, що відповідають за співробітництво з НАТО, а підготовка відповідних документів виконується фахівцями, у яких зазначена проблематика в переліку посадових обов'язків не є пріоритетною.
2. Низька ефективність координації діяльності українських міністерств з питань співробітництва з НАТО. Зазначений фактор традиційно негативно впливав на реалізацію планів співробітництва України з Альянсом. Цю тенденцію мав припинити Указ Президента «Про забезпечення продовження конструктивного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору», спрямований на створення системи координації співробітництва України з НАТО. Однак, за оцінками експертів, реалізувати таку мету поки що повною мірою не вдається [9, с. 263]. Це пояснюється переважно призначенням Міністерства закордонних справ головним органом, відповідальним за організацію діяльності Комісії з питань партнерства України з НАТО та національних координаторів співробітництва з Альянсом.
Цілком очевидно, що роботу із забезпечення виконання головних завдань, покладених на згадану Комісію, в т.ч. такого, як «підготовка та внесення в установленому порядку пропозицій Президенту України щодо ... оптимізації механізму забезпечення узгодженої діяльності центральних органів виконавчої влади ... розроблення проектів нормативних актів України з цих питань...», не можна покладати на будь-яке міністерство або відомство «за сумісництвом» [10]. Цю роботу мають здійснювати фахівці, безпосередньо відповідальні за налагодження конструктивного партнерства України з НАТО. Вони повинні аналізувати цю діяльність, робити експертні висновки, розробляти методологію, а також вносити дієві пропозиції Президенту з питань удосконалення такої взаємодії. З технічної точки зору, вони мають також забезпечувати підготовку засідань, формувати їх порядок денний, готувати протокольні рішення, здійснювати належний контроль над їх виконанням, а також здійснювати міжвідомчу координацію відповідних заходів. Для ефективного виконання таких завдань необхідно мати окремий орган. На думку експертів, ним може стати спеціальний підрозділ, створений в Секретаріаті Кабінету Міністрів або Апараті РНБО (враховуючи успішний досвід такої діяльності попередніх років і нещодавнє збільшення вдвічі граничної чисельності Апарату РНБО).
Найсерйознішим фактором, що стримує розвиток партнерства між Україною та Альянсом, є суттєве скорочення в органах державної влади підрозділів, які забезпечують цей процес, а також низька ефективність координації діяльності українських міністерств з питань співробітництва з НАТО. Одним із шляхів покращення ситуації може стати створення окремого підрозділу із забезпечення діяльності Комісії з питань партнерства України з НАТО в Секретаріаті Кабінету Міністрів або Апараті РНБО України.
Підсумовуючи вищевикладене, автор робить висновок про те, що роль співробітництва України з НАТО в контексті підвищення рівня обороноздатності та укріплення національної безпеки є надзвичайно важливою. Посилення та розвиток відносин сприяють і сприятимуть в майбутньому не тільки стабілізації ситуації на сході, вирішенню воєнних, політичних, економічних та інших проблем, але і, в позитивному відношенні, позначаться на процесі інтеграції нашої держави до євроатлантичного простору.
Найголовнішим завданням залишається остаточна ліквідація позаблокового статусу у всіх площинах і 100 відсотковий перехід до процесу інтеграції. Для цього потрібно сконцентрувати увагу на проведенні необхідних реформ в таких галузях, як оборонно-промисловий комплекс; військове будівництво; літако-, судно-, автомобілебудування; виробництво стрілецької зброї і т.д. Також потрібно вирішити найбільш актуальні нагальні проблеми, які пов'язані із політичною, економічною, науково-технічною, соціальною та іншими сферами.
Складною залишається ситуація у фінансовій сфері, яка пов'язана із збільшенням чисельності видатків на військову галузь. Можливим виходом із цієї ситуації - може стати розширення співробітництва з НАТО у фінансово-технічній сфері. Це надасть можливість отримати необхідну допомогу, яка стане корисною для подальшого розвитку процесів в сфері національної безпеки та оборони.
Подальший розвиток процесу інтеграції України до НАТО, в позитивному відношенні, позначатиметься на захисті національних інтересів та цінностей, а також сприятиме входженню нашої держави до євроатлантичного без пекового простору.
В подальшому, дослідження даної проблематики надасть можливість більш детально дослідити специфіку відносин України з НАТО в сфері національної безпеки та оборони. Високий рівень динаміки видозміни сутності безпекових процесів в світі спонукає до збільшення чисельності досліджень в цій сфері, в тому числі і на локальному рівні. Виходячи з цього, актуальність даної теми в подальшому залишатиметься високою. Матеріали даної статті можуть слугувати основою для подальших розробок в цьому напрямі.
північноатлантичний безпека обороноздатність
Список використаних джерел
1. Александров О. Реалії і перспективи співробітництва України з НАТО в умовах політики позаблоковості [Текст] / Національна безпека і оборона. - 2012. - №2/3. - С.34-37.
2. «Rapid trident - 2015»: как проходят военные учения Украины и НАТО / Зеркало недели. Украина.
3. Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
4. _Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України» / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
5. Підготовлена нова Воєнна доктрина України - Міноборони / ЛІГА.Новости
6. Про затвердження Річної національної програми на 2010 рік з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
7. УРАН - GEANT2: перспективи співпраці / Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт».
8. Чечеюк Л. В. Розвиток конструктивного партнерства України з НАТО / Державна служба експортного контролю України.
9. Кремень В.Г. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації [Текст]: навч. посіб. / В.Г. Кремень, В.М. Ткаченко. - К.: Видавн. центр «ДрУк», 1998. - 446 с.
10. Партнерство Україна - НАТО: час усвідомлення реалій, потреб і нових підходів [Текст] / Національна безпека і оборона. - 2012. - №2-3. - С.2-9.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія і основні етапи становлення двостороннього співробітництва України та НАТО, їх сучасний стан та оцінка подальших перспектив. Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО. Політика президента Барака Обами відносно співробітництва з Києвом.
контрольная работа [71,9 K], добавлен 16.04.2010Правова основа існування та принципи діяльності НАТО. Можливі шляхи гарантування безпеки України. Умови вступу до Організації північноатлантичного договору. Результати та перспективи співробітництва з НАТО. Розвиток та нинішній стан відносин Україна–НАТО.
реферат [101,8 K], добавлен 18.12.2010Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009Процес створення Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Розвиток зовнішньополітичної діяльності Сполучених Штатів Америки після закінчення Другої світової війни. Оформлення британсько-американських взаємин у формі співробітництва в межах НАТО.
статья [50,4 K], добавлен 11.09.2017НАТО: сутність, стратегії, цілі та основні завдання, його розширення як процес внутрішньої трансформації Альянсу. Відношення Росії до розширення зони впливу НАТО. Програми партнерства та еволюція політики "відкритих дверей". Україна в інтересах Альянсу.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 16.06.2011Євроатлантична інтеграція України - основа для побудови партнерських взаємин з країнами Центрально-Східної Європи. Підвищення обороноздатності країни - один з позитивних факторів для української держави від розробки геополітичного проекту "Міжмор’я".
статья [15,0 K], добавлен 11.09.2017Розгляд транскордонного співробітництва як основної умови інтеграції України до Європейського Союзу. Дослідження особливостей безпосередніх контактів та взаємовигідного співробітництва між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії.
статья [42,3 K], добавлен 20.11.2015Розвиток і нинішній стан відносин Україна-НАТО. Практичне обговорення підходів України та НАТО. Процес входження. Переваги членства. Процес вироблення і прийняття рішень щодо подальшого розвитку європейської і євроатлантичної безпеки. Фінансовий аспект.
статья [15,8 K], добавлен 04.01.2009Нормативно–правова база відносин України і НАТО. Основи функціонування НАТО. Можливі негативні наслідки вступу України до НАТО та перешкоди. Наслідки вступу України до НАТО для взаємовідносин з Росією. Скільки коштуватиме українцеві членство в НАТО.
реферат [51,2 K], добавлен 21.10.2008НАТО як міжурядова організація, характеристика роботи у сферах безпеки, довкілля, науки та техніки. Особливості діяльності Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи. Аналіз результатів співпраці Україна - НАТО у невійськовій сфері.
контрольная работа [33,4 K], добавлен 28.11.2010
