Інтеграційні аспекти формування партнерства України та Республіки Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

інтеграційні аспекти формування партнерства України та Республіки Польща

Остап'як В. І.,

кандидат політичних наук, директор Навчально-методичного центру політичних та євроінтеграційних досліджень Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Україна, Івано-Франківськ)

Проводиться дослідження ключових аспектів інтеграції України у світове співтовариство та роль Республіки Польщі у зазначених процесах. Аналізуються ключові політичні, економічні та соціальні показники, котрі впливають на формування ефективного партнерства між Україною та Республікою Польщею. Доводиться необхідність подальшого детального аналізу реформування української політико--адміністративної системи в умовах загроз військового характеру та реакції ЄС і Республіки Польща.

Досліджується співробітництво на шляху інтеграції України в ЄС, підкреслюється, що доволі значний вплив на процеси формування партнерства між Києвом та Брюсселем відіграє Варшава. Зазначається проведення вмілої політики підтримки європейського напрямку руху України Республікою Польщею, що можна прослідкувати не тільки в економічному і політичному просторі, але й в підтримці демократичних ініціатив після Революції гідності та у викликах «гібридних протистоянь».

Ключові слова: партнерство, конфлікт, трансформація, інтеграція, Україна.

Постановка наукової проблеми та її значення

Прагнення об'єднання та інтеграції світової спільноти і процеси глобалізації невід'ємно взаємопов'язані з розвитком політичної і економічної систем. Спостерігаємо, що процес глобалізації стрімко почав змінювати політичну кон'юнктури в ХХ столітті. Спочатку процеси глобалізації, що базувалися на економічній доцільності призвели до стрімкого розвитку світового господарства, котре в свою чергу почало впливати і на політичні процеси в системі міжнародних відносин. З погляду на використання економіки та фінансів у процесах глобалізації їх потрібно було систематизувати і впорядкувати, що вдалося зробити завдяки налагодженні політики партнерства. Зрозуміло, що дослідження політичних процесів на регіональному та міжнародному рівні проводилося та й проводиться, проте вважаємо основним конструктивним чинником глобалізації саме налагодження ефективної системи партнерства в політичних вимірах. Нам видається цікавою оцінка процесу глобалізації відомого американського економіста Дж. Стігліца: «Ті, хто описують глобалізацію, занадто часто випускають з уваги її корисні результати. Однак прихильники глобалізації відрізняються ще більшою упередженістю. Для них глобалізація і є прогрес, країни, що розвиваються, повинні прийняти його, якщо вони хочуть ефективного росту та подолання бідності. Однак великому числу країн глобалізація не принесла обіцяних економічних вигод» [4, с. 23]. Вважаємо, що налагодження ефективного політичного партнерства в системі міжнародних відносин здатне виступити чинником якісної протидії глобальним загрозам, зокрема «гібридним війнам» і міжнародному тероризму.

Спостерігаючи за налагодженням співробітництва на шляху інтеграції України в ЄС, варто підкреслити, що доволі значний вплив на процеси формування партнерства між Києвом та Брюсселем відіграє Варшава. Проведення вмілої політики підтримки європейського напрямку руху України Республікою Польщею можна прослідкувати не тільки в економічному і політичному просторі, але й в підтримці демократичних ініціатив після Революції гідності та у викликах «гібридних протистоянь».

Варто також зазначити, що загалом світова продемократична спільнота докладає значних зусиль на шляху підтримки України і подальшої інтеграції нашої держави у світове співтовариство. Дослідження чинників і аспектів, що впливають на трансформаційні процеси України, потребують детального розгляду, тому що деталізації політичної і економічної складової допоможе проаналізувати і пришвидшити процеси подальшої інтеграції Центрально - Європейського регіону у систему світового господарства, безпеки, політики. Використання в процесі дослідження компаративного аналізу надасть можливість більш ефективно проаналізувати вплив політики Республіки Польща на процеси інтеграції України в структуру ЄС і дозволить визначити чинники деструктивного впливу на інтеграцію. Відповідно визначивши причини та недоліки деструктивного впливу, зможемо здійснити спробу та запропонувати шляхи подолання дезінтеграції.

Основним завданням, яке варто розкрити при проведенні аналізу взаємодії Республіки Польща та Україною, варто зазначити саме пошук основних інтегруючих аспектів, що впливають на вироблення ефективної системи партнерства. А відтак визначити ефективні та деструктивні чинники партнерства, як складової розвитку системи міжнародних відносин в умовах глобалізації.

Аналіз останніх досліджень

Проводячи дослідження налагодження ефективного партнерства та аналізуючи основні чинники взаємодії України та Республіки Польща на світовій арені, також в контексті інтеграційних трансформацій з ЄС, варто звернути увагу на праці таких зарубіжних дослідників, як ''Глобалізація” І.Веллерстайна, “Зіткнення цивілізацій” С.Хантінгтона, “Глобальний капіталізм” А.Гідденса, “Великий розрив” Ф.Фукуями, “Шок майбутнього” О.Тоффлера та інші. Окремо варто згадати вітчизняних дослідників, зокрема А.Новак, Н. Пирець, П.Пашко, І.Бережнюк, М.Тонєв, С.Боротничек, Т.Трошкина, А.Кругленя, Я.Малик, О.Білорус, І.Грицяк, Н Надольний, В.Князєва, І.Кравченко, С.Майборода, Т.Мотренко, В.Мунтіян, Є.Макаренко, Н.Нижник, Г.Немиря, І.Розпутенко, С.Пірожкова, І.Погорська, В.Токовенко, В.Юрчишин.

Аналізуючи інтеграційні трансформування партнерства України та Республіки Польща нам не траплялися дослідження взаємопов'язані з взаємодією інтеграційних процесів та партнерства, вважаємо, що варто саме в такому контексті проводити дослідження.

Мета і завдання дослідження

Здійснена спроба проаналізувати використання ефективного політичного управління в країнах перехідного типу і в країнах із сталим розвитком є визначальним на шляху подальшої глобалізації, тому нам цікавий досвід Республіки Польща на шляху інтеграції в ЄС, адже саме цей шлях є оптимальним в умовах глобалізації для України. Бачимо, що подолання низки проблем країн, що розвиваються і налагодження ефективного партнерства між ЄС та країнами партнерами триває.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів

Для Варшави в сучасних умовах виникло декілька загрозливих факторів, котрі взаємопов'язані з глобальними загрозами і відображають основні проблеми всієї Єврозони. Від вирішення проблем пов'язаних з існуванням ЄС залежатиме не тільки доля подальшого розвитку Польщі, але й доля України, і такими проблемами можна вважати:

- «кризу єврозони», котра показує певну невизначеність європейських політиків, щодо вирішення економічних проблем. Відповідно взаємопов'язаність польської економіки з економікою ЄС доволі деструктивно впливає саме на сільське господарство РП, що відображається в певному стримуванні розвитку сільського господарства, а відтак і економіки Польщі загалом. Згодом спостерігатимемо за карколомними змінами в економічному житті нашого західного сусіда (Варшави). Після виборів нового Президента Анджея Дуди та виборів до парламенту, на котрих перемогла партія «Право та справедливість», отримавши більшість, ця партія зможе сформувати уряд, який за прогнозами аналітиків проводитиме доволі неординарні зміни в курсі розвитку РП [3]. В цьому контексті, аналізуючи економічні і політичні взаємозв'язки, варто згадати саме про Німеччину, котра виступає основним політичним і економічним партнером Польщі. Взаємопов'язаність експортних операцій між вищезазначеними країнами є доволі високою, що в свою чергу позначається на залежності Варшави від курсу розвитку диктованого Берліном. Спостерігаючи за взаємопроникненістю економіки Польщі та Німеччини, Варшава здійснює пошук нових економічних партнерів, зокрема за межами ЄС. Саме тому наміри Республіки Польщі допомогти інтегруватися Україні в Європейське співтовариство є такими активними. Польська економіка потребує залучення нових та дешевих інвестицій, котрі можна реалізувати, використавши Україну, як простір для подальшого розвитку з дешевою робочою силою. Варто також згадати і про проблеми з демографією і природною міграцією продиктованою перерозподілом продуктивних сил після входження Польщі в економічну і політичну структуру ЄС. Попри негативні наслідки має також і безліч конструктивних індикаторів, котрі позитивно впливають на поглиблення політичної і економічної інтеграції, що саме по собі може зміцнити ЄС. Відповідно зміцнення економічних зв'язків РП та ЄС позитивно впливатиме на подальшу інтеграцію України в європейський простір;

- навалу мігрантів з Близького Сходу та Африки, також доволі негативно впливає на політичне середовище ЄС і викликає певні побоювання, пов'язані з асиміляцією європейського населення християнського спрямування, населенням близькосхідним з протилежною ісламською релігією, котре значно адаптивніше в культурному просторі. До прикладу польський політик Богдан Борусевич зазначає « ... в нас цих мігрантів немає. Вони прямують або до Німеччини, або до Швеції. А побоювання все ж є.» [5]. Проте керівництво Республіки Польща погоджується також з тим, що варто приймати на власну територію вихідців з України, і це зрозуміло, бо українці більш близькі полякам за культурними і релігійними звичаєвими традиціями, ніж жителі Африки та Близького Сходу. Саме явище міграції доволі складне та безсумнівно впливає на економічний розвиток, зокрема ринки праці, інвестиції і т.д. Безумовно трудова міграція населення з України складає загрозу для економіки, проте цей процес є природнім і потребує подальшого дослідження. Якщо виходити з конструктивної точки зору, то доцільним видається міграція з України до країн сусідів, котрі є близькими за культурним рівнем розвитку до нашої країни, зокрема маємо на увазі Республіку Польщу. Ефективна міграційна політика сприятиме налагодженню конструктивних економічних, політичних та культурних зв'язків, що в свою чергу розвиватиме ефективну інтеграцію України в систему ціннісних орієнтирів демократичного світу та європейського простору. Відтак можна припустити, що міграційна політика Польщі та України здатна ефективно вплинути не тільки на культурні та економічні взаємозв'язки, але й на подальшу глобалізацію всього європейського простору. Не варто занижувати значення міграції, як чинника інтеграції суспільств у світове співтовариств, а налагодження ефективної політичної і міграційної політики партнерства сприятиме розвитку добросусідських відносин та в подальшому виступатиме каталізатором євроінтеграційних змін. Налагодження та розробка ефективної міграційної політики між Республікою Польщею та Україною також може сприяти налагодженню міждержавного партнерства, котре відіграватиме основоположного значення при вступі України в ЄС. Відповідно для застосування ефективної міграційної політики потрібно проводити реформування не тільки міграційних служб, але й системи контролю за рухом робочої сили. Тому варто досліджувати процеси міграції не тільки на рівні ЄС та Республіки Польщі, але також варто враховувати вищезазначені процеси міграції на території України та інших сусідніх держав, що толерують демократичний розвиток;

- український конфлікт, що своїм загостренням, поширенням і підтримкою з боку РФ завдав непоправного удару системі колективної безпеки, котра була сформована після ІІ Світової війни. Бачимо значне занепокоєння ЄС і зокрема Республіки Польща стосовно протистояння, котре отримало нових і неочікуваних рис, які можна характеризувати терміном «гібридна війна». Конфлікт на Сході України може бути основною загрозою не тільки для Республіки Польща і ЄС, але й для процесу глобалізації. Спостерігаємо, що в сучасних умовах і ЄС і Республіка Польща докладають значних зусиль для подолання конфлікту, в якому перебуває Україна на її східних рубежах [6]. Окремим пунктом варто зазначити підтримку українського волонтерського руху громадськими та урядовими організаціями ЄС та РП. Попри значну стурбованість Варшави, конфліктом на території України та анексією Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, можна помітити налагоджену діяльність ЄС із США з приводу запобігання і розгортання «гібридних воєн». Бачимо, що НАТО виявляє значну стурбованість та ефективно рефлексує на прояви гібридних конфліктів шляхом вивчення цього явища. Відповідно Київ за останні 2 роки спротиву з терористичними ЛНР та ДНР виробив ефективний механізм протистояння пропагандистській та інформаційній війні «гібридного типу». Безумовно налагодження партнерства між Україною та Республікою Польщею триває, а обмін інформацією з приводу проведення інформаційного спротиву «гібридної війни» є невід'ємною частиною налагодження ефективної системи партнерства. Відповідно можемо констатувати той факт, що партнерство є ключовим орієнтиром в міждержавних комунікаціях, котрий сприяє зміцненню інтеграції та трансформації суспільств на шляху глобалізації і демократизації. Бачимо, що подальша демократизація нашого суспільства не можлива без впровадження ефективного партнерства, яке може виступати запорукою стабільного розвитку в економіці, соціальній сфері та політиці. Проте не варто відкидати також можливість деструктивних впливів партнерства, як засад дестабілізації, котру ми можемо спостерігати на прикладі непорозумінь в ЄС.

Спостерігаючи за розвитком та формуванням партнерства між Україною та ЄС і зокрема з РП, варто підкреслити значний вплив Москви на ці процеси. Київ неодноразово протистояв і протистоїть гібридним впливам РФ, основні методи, котрі були проаналізовані Карлом фон Клаузевицем, де описувалося війну не тільки як акт насильства, але й таким, «що має на меті змусити супротивника виконати нашу волю» [2, с. 34]. Можемо спостерігати, що інформаційна війна, котра триває проти нашої країни, також спрямована і направлена на дестабілізацію структури ЄС. Застосування ЗМІ в проявах гібридної війни відобразилося не тільки на українських інформаційних потоках, адже наш східний сусід застосовує міжнародні канали поширення інформації, вміло маніпулюючи думкою європейського населення. Основна ціль Москви сприяти адміністративній реформі та запустити механізм федералізації нашої країни, що в сучасних умовах фактично призведе до краху України та несе в собі загрози дестабілізації у просторі Центрально - Східної Європи. Звісно, що ні Київ, ні Брюссель в цьому не зацікавлені і логічним виходом з скрутного становища може бути налагодження ефективної системи партнерства. Відповідно першочерговим, на нашу думку, може бути налагодження партнерства між Україною та Республікою Польщею. Використання сучасних про європейських (польських) підходів до модернізації економіки та ресурсний потенціал (українського господарства) спроможні пришвидшити процеси економічного і фінансового зростання.

Попри позитивний вплив партнерства на економічну складову формування сучасної України, варто підкреслити про доволі значний вплив партнерства також на політичну складову розвитку. Адже застосування демократичних підходів до управління з врахуванням польського досвіду дозволить більш ефективно провести не тільки адміністративну реформу, але й нівелює деструктивні процеси в політичному просторі. Варто зазначити, що налагодження ефективного партнерства спроможне демократизувати Україну, налагодити комунікативні зв'язки із ЄС та конструктивно вплинути на подальший процес глобалізації. Партнерство за своєю суттю виступає тим каталізатором, котрий спроможний перехідні суспільства, зокрема суспільства пострадянського простору, трансформувати та пришвидшити процес економічного та політичного злиття і подальшої трансформації на шляху побудови нового світового порядку.

Висновки і перспективи подальших досліджень

україна польща партнерство співтовариство

В умовах значних протистоянь як в Україні так і на світовій арені варто продовжити досліджувати вплив «гібридної війни» та партнерства на глобальне інформаційне середовище [1]. Адже саме партнерство виступає ключовим елементом побудови нового світового порядку. Проводячи аналіз архітектури системи міжнародних відносин, потрібно підкреслити основну роль демократизації перехідних суспільств та адаптації демократичних суспільств до викликів та загроз сьогодення.

Бачимо, що криза розвитку демократичних союзів, зокрема ЄС та військового блоку НАТО, потребує детального аналізу задля усунення деструктивних процесів. Деструктивність глобалізації носить в собі одночасно і позитивні риси, котрі стимулюють розвиток нашої цивілізації. Попри конструктивізм, криза в собі приховує безліч небезпек, зокрема загрожує існуванню сучасної економіки, що беззаперечно може призвести до руйнування фінансової системи. Тому налагодження ефективного глобального та регіонального партнерства і дослідження цього процесу потребує складної деталізації. Отже, вважаємо доцільним проводити подальше дослідження розвитку та налагодження партнерства зокрема на регіональних рівнях. Від налагодження партнерства між Україною та ЄС і зокрема з Республікою Польща залежатиме не тільки сталий розвиток України, але й всього Центрально - Східного регіону.

Торкнувшись проблеми сталого розвитку суспільств, варто підкреслити необхідність сприйняття процесів розвитку в системі міжнародних відносин взаємопов'язаних з кризами до сприйняття як одного цілого, тобто як природній механізм еволюції сучасної цивілізації. Відповідно в цьому контексті партнерство є інструментом подолання криз та стимулом до трансформаційних перетворень суспільств, зокрема на регіональних рівнях. Відповідно є складовою інтеграції та побудови партнерства між Україною та Республікою Польща на регіональному рівні, що сприятиме побудові також на глобальному рівні нового світового порядку.

Список використаних джерел

україна польща партнерство співтовариство

1. Василенко И. Информационная война как фактор мировой политики / И. Василенко «Государственная служба» . - 2009. - №3. - С.80-86

2. Клаузевиц К. фон. Принципы ведения войны / К. фон. Клаузевиц. - М.: Центрполиграф, 2009. - 224 с.

3. «Право і справедливість» самостійно зможе сформувати уряд [Электронный ресурс] // espreso.tv. - 25.10.2015. - Режим доступа: http://espreso.tv/news/2015/10/25/quotpravo_i_ spravedlyvistquot_samostiyno_zmozhe_sformuvaty_uryad

4. Стиглиц Дж.Ю. Глобализация: тревожные тенденции / Пер. с англ. Г.Г. Пирогова // Дж.Ю. Стиглиц. - М.: Национальный общественно-научный фонд, 2003. - 304 с.

5. Спікер польського Сенату: Росія застрягне в Сирії [Электронный ресурс] // www.dw.com . - 09.10.2015. - Режим доступа: http://www.dw.com/uk/спікер-польського-сенату-росія-застрягне-в-сирії/a-18772570

6. У Харкові переселенцям розпочали роздавати польську гуманітарку [Електронний ресурс] // http://tyzhden.ua. - 19.12.2014. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/126176

Размещено на Allbest.ru