Малий бізнес Франції

Размещено на http://www.allbest.ru

Для багатьох Франція - це насамперед держава з легендарною історією та багатими культурними традиціями. Однак і в цій оповитою романтикою країні кипить ділове життя. Однією з її складових є малий бізнес.

Мале підприємництво у сучасній Франції зародилось одразу після здійснення Великої французької революції. Саме тоді почали відкриватись перші мануфактури, які сприяли виникненню так званого класу буржуазії. З того часу критерії віднесення малого бізнесу у Франції зазнали чималих змін.

На сьогоднішній день у Франції до категорії малих належать підприємства, на яких працює менше 50 найманих працівників.

Зараз з 3 млн малих підприємств, що існують у Франції близько 1,5 млн. відноситься до індивідуального або сімейного бізнесу і обходиться взагалі без найманого персоналу, а на 1200 тис. Підприємств трудиться менше ніж по 10 чоловік. Доходи фірм і компаній малого бізнесу не мають чітких законодавчих обмежень. Можна лише констатувати, що, по податковим даними, в середньому доходи малих підприємств коливаються від 10 до 100 тис. Євро на рік. Враховуючи те, що станом на 1 січня 2015 року населення Франції становило 65073482 чол., то на 10000 населення припадає 461 мале підприємство, що одним з найвищих показників у Європі.

Частка найманих працівників малого бізнесу у Франції складає 59 % від усіх найманих працівників, а частка реалізованої продукції, що вироблена найманими працівниками малого бізнесу складає понад 64 % від реалізації валової продукції у Франції.

У Франції застосовуються спеціальні (спрощені) податкові режими для малих та середніх підприємств залежно від величини їхнього обороту. Такі підприємства не подають декларації про податок на додану вартість, проте виплачують прибуткові податки, рівень яких залежить від сфери діяльності (торговельні операції, послуги тощо).

При спрощеному податковому режимі застосовується спрощена форма звітності - малі та середні підприємства подають до податкових органів основні дані про свій баланс, основні фонди, розмір інвестицій та фінансові результати діяльності. Підприємства, що надають послуги, можуть зменшити свій оподатковуваний дохід, якщо пройдуть перевірку в офіційного аудитора.

Обліковий процес на мікропідприємствах Франції пов'язаний із веденням книг обліку закупівель та обліку надходжень (наведені суми документально підтверджуються) й обліком копій рахунків про сплату ПДВ (з позначками, що ПДВ не сплачується, тому що мінімальне граничне значення величини річного обороту не перевищено).

Для малих та середніх підприємств у Франції діє спрощений режим декларування прибутку та сплати податків, за яким фактичні видатки та витрати відносять на виробництво. Середні й малі підприємства зобов'язані реєструватися платниками ПДВ, але сплачувати зазначений податок не щомісячно, а щоквартально. До обліку та звітності таких підприємств ставляться менш жорсткі вимоги у порівнянні з великими підприємствами. Малі та середні підприємства, що мають статус юридичної особи і належать фізичним особам, застосовують знижену ставку податку на прибуток 19%, а не 33,8%. Частина оподатковуваного прибутку, з якого стягується зменшена ставка податку, має бути використана підприємством для капіталовкладень.

Саме собою виникає питання: а чи не ухиляються власники малих підприємств Франції від сплати податків, скромно занижуючи у звітах суми своїх справжніх доходів? малий підприємництво бізнес прибуток податок

Справді відомо, що представники малого і середнього бізнесу Франції віртуозно володіють різними прийомами відходу від податків. Самими неслухняними в цьому відношенні є представники вільних професій - дантисти, адвокати, художники, косметологи, автомеханіки і т.п. Саме серед них розрахунки з клієнтами нерідко здійснюються "чорним налом" без відповідного документального оформлення, що, звичайно, заборонено законом. Пояснюється таке ведення бізнесу дуже великими податковими ставками і необхідністю робити дуже серйозні відрахування в соціальні каси.

Ні для кого не секрет, що існують у Франції (найчастіше у великих містах) і підпільні майстерні, на яких "вчорну" трудяться іммігранти, у тому числі і нелегальні. Взагалі активний догляд від податкових виплат почався у Франції з 60-х років ХХ століття, коли в країну прийшла велика хвиля імміграції. Звичайно, такого розмаху в податкових порушеннях, як в Італії, де ухилення від податків вважається мало не національною традицією, у Франції немає. Тим більше що податкова інквізиція, як її називають французи, не дрімає. А тому безкарно йти від сплати податків вдається далеко не всім бізнесменам-правопорушників.

У Франції приватний бізнес підлягає контролю держави за трьома основними каналами - податкового банківському і кримінальній. Податковий контроль здійснюється вибірковою перевіркою декларацій про доходи, що подаються всіма фізичними та юридичними особами або раз на рік (у березні), або тричі на рік з розбивкою сплати. До декларації додаються підтвердні документи по кожному виду доходів. Вони поштою надходять всім платникам податків. Частота контрольних перевірок коливається залежно від галузі або спеціальності. Наприклад, за рік вибірково перевіряються 150 фермерів, 75 агентів з продажу нерухомості тощо Настільки ж регулярно, але теж вибірково проводяться перевірки бухгалтерської звітності у фінансових відділах фірм (близько 50 тис. На рік). Банківський контроль полягає в тому, що банки - як державні, так і приватні - зобов'язані повідомляти центральному банку Франції про всі великих платежах при купівлі-продажу власності (рухомої і нерухомої), а при перекладах за кордон - навіть про порівняно невеликих сумах порядку 2 тис . євро.

Кримінальний контроль проводиться фінансовими бригадами (відділами) поліції, які існують у всіх префектурах і підпорядковуються відповідному головному управлінню МВС. Мета цього контролю полягає в розкритті всіляких економічних злочинів.

Умисне ухилення від податків, не кажучи вже про особливо тяжкі протиправні дії в економічній сфері, карається у Франції досить суворо: штрафом від 40 тис. Євро і п'ятьма роками тюремного ув'язнення.

За останні чверть століття в країні створена значна державна система стимулювання малого бізнесу. Нові малі підприємства на 2 роки звільняються від податку на акціонерні товариства і від місцевих податків. Для них знижуються прибутковий податок і податок з інвестованого частини прибутку. Особливу лояльність держава виявляє до тих, хто вирішив відкрити свій бізнес в економічно депресивних зонах. На таких підприємців поширюються знижки та скасування виплат до фондів соціального забезпечення (охорони здоров'я, пенсійного фонду, фонду для багатосімейних, в касу допомоги для безробітних). В окремих випадках підприємцям виплачуються підйомні. Для безробітних, які вирішили створити власний бізнес, розроблена своя система підтримки. Вони звільняються від податків вже не на 2, а на 3 роки і на рік від обов'язкових соціальних виплат в каси соцстраху. Безробітним, які стали підприємцями, видаються спеціальні книжки, відривними чеками з яких можна розплачуватися за консультації з менеджменту, юриспруденції, бухгалтерського обліку тощо Практично всі власники малих підприємств можуть розраховувати на отримання пільгових кредитів, позичок і субсидій.

Заохочення створення підприємств і запобігання їх банкрутств є однією з ключових сфер співробітництва держави і бізнесу. Цим займається спеціальна установа - Національне агентство по створенню підприємств (АНСІ), яке не тільки сприяє майбутнім приватним підприємцям, а й вишукує можливості скупки підприємств при виникненні загрози банкрутства.

Поряд з АНСІ державну допомогу при створенні підприємств надають органи міністерств з облаштування територій, торгово-промислові палати, виборні органи місцевого самоврядування - регіональні та генеральні ради, а також приватні фонди, створені великими корпораціями, які отримують у свою чергу цільові податкові пільги (фонди Жака Дуса , Жака Гійомарка та ін.). На території всієї країни існують портові та вільні економічні зони, де також створюються максимально сприятливі умови для створення і розвитку бізнесу.

Малий бізнес Франції істотно змінився за останні 20-30 років. До цього часу невеликі виробничі підприємства представляли собою дуже архаїчний сегмент ринку, бо їхні власники могли дозволити собі придбання лише дешевого або застарілого обладнання. Сьогодні ситуація якісно інша. Сучасні малі підприємства, особливо у виробничій сфері, працюють на високих технологіях. У більшості випадків це відбувається тому, що великим корпораціям тепер невигідно все виробляти своїми силами. Вони стали співпрацювати на принципах підряду чи субпідряду з більш дрібними підприємствами, які і випускають для промислових гігантів окремі комплектуючі. При цьому великі підприємства на комерційній основі допомагають дрібним фірмам обладнанням, сировиною, передачею технологій тощо Раніше впевнено почувають себе малі підприємства, що працюють у сфері сервісу. Дуже широко поширені комбіновані точки обслуговування. Наприклад, що складаються з кафе, тютюнової крамниці і залу з розповсюдження десятків видів лотерейних квитків. Популярна і комбінація заміської бензозаправної станції з невеликим магазинчиком і закусочної. Як правило, кожен такий невеликий комплекс належить одному господареві.

У глибинці власники крамниць, майстерень та інших дрібних підприємств - шановані люди. Влада намагаються йти їм назустріч. Адже, якщо господар магазинчика або перукарні скаже своїм клієнтам, що підняв ціни на товари або послуги через погані умов, створених місцевою владою, це може негативно позначитися на результатах чергових виборів У великих містах набагато престижніше бути, наприклад, чиновником або педагогом, ніж дрібним підприємцем. Виняток становлять представники вільних професій і ті, хто працює у сфері високих технологій.

Провідною організацією, створеною для лобіювання підприємницького співтовариства, є Рух французьких підприємців (МЕДЕФ).У МЕДЕФ на автономних засадах входить Загальна конфедерація малого та середнього бізнесу, що складається їх 400 галузевих федерацій. Власники малих підприємств досить жорстко і рішуче відстоюють свої права в діалозі з державою. Особливо коли справа стосується податків і відрахувань у всілякі фонди. Нерідко підприємці влаштовують страйки, одночасно закриваючи свої майстерні, перукарні або магазини, і, треба сказати, домагаються свого.

В даний час у Франції зареєстровано близько 3 млн малих підприємств. З них 1500000 працює у сфері послуг, 780 тис. - В торгівлі, 350 тис. - У будівництві, 303 тис. - У промисловості. Це - класична структура постіндустріальної економіки. Щорічно в країні відкривається близько 250 тис. Малих підприємств, а банкрутує 50 тис. При цьому 40-50% нових робочих місць, створюваних у Франції, припадає саме на підприємства малого бізнесу. Цей внесок у життя держави важко переоцінити. Адже 10-12% самодіяльного населення французької республіки числяться безробітними, що є головною економічної, соціальної та політичної проблемою країни. Не випадково кожен новий уряд починає свою діяльність саме з обіцянок хоча б частково впоратися з безробіттям. Правда, поки це зробити не вдається. І якби не зусилля малого бізнесу, проблема зайнятості у Франції стояла б ще гостріше.

Размещено на Allbest.ru