Розвиток болгарсько-українських відносин у ХХ-ХХІ століттях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Розвиток болгарсько-українських відносин у ХХ-ХХІ століттях

Роботу виконала:

Іванченко Надія Петрівна,

учитель-методист, вчитель вищої категорії

Білоцерківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1

з поглибленим вивченням слов'янських мов

Білоцерківської міської ради Київської області

Біла Церква

2016

Зміст

Вступ

Розділ І. Політичне співробітництво Болгарії та України у 1991-2006 рр.

1.1 Сучасний стан і перспективи розвитку болгарсько-українських зв'язків

1.2 Болгарський досвід трансформації політичної системи і її структур

Розділ ІІ. Міжнародні економічні відносини країн

2.1 Співробітництво Болгарії та України на сучасному етапі

Розділ ІІІ. Розвиток болгарсько-українських культурних зв'язків на початку ХХІ ст.

3.1 Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств

3.2 Болгарська меншина в Україні

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Після проголошення незалежності Україна активно налагоджує зв'язки зі всіма державами світу. Важливе місце в цьому процесі належить болгарсько- українським зв'язкам, історія яких в різних галузях політичного, наукового, культурного, громадського життя сягає глибини століть. Офіційно дипломатичні стосунки між Україною та Республікою Болгарія встановлено 13 грудня 1991 р. За цей час підписано більше 70 міждержавних угод, договорів, конвенцій, протоколів, з яких 52 ратифіковано.

Наші держави все активніше працюють в напрямку налагодження тісного співробітництва задля реалізації спільних завдань. Але треба визнати і той факт, що сучасний стан болгарсько - українських відносин ще далекий від того, який може існувати між двома прикордонними державами.

Лишається тільки сподіватись, що трохи згодом вони активізуються і наповняться новим змістом, враховуючи багатовікові традиції та досвід.

Болгарію і Україну багато чого об'єднує на сучасному етапі.

Це і Дунай, і Чорне море, і наявність на території України найбільшої діаспори болгар, і важкі умови трансформаційних процесів.

Питання взаємовідносин України та Болгарії особливо гостро постали під кінець 2006 р. Пов'язано це з тим, що вже 1 січня 2007 р. Європейське співтовариство відчинило для Болгарії двері. Це безумовно відкрило перед країною нові перспективи, про які Україна може, поки що, тільки думати.

Ми сподіваємось, що нові історичні умови розвитку Болгарії і України врешті решт призведуть до нових форм співробітництва двох братніх народів. Вибір пріоритетного напрямку в зовнішній політиці є визначальним для подальшої долі держави. Таким чином актуальність нашої роботи полягає у спробі об'єктивно розглянути історію взаємовідносин Болгарії й України та стан цих відносин на сучасному етапі.

Об'єктом наукової роботи є болгарсько - українські зв'язки на сучасному етапі.

Предметом дослідження - є розвиток політичних, економічних, культурних зв'язків та науково-технічного співробітництва між Республікою Болгарія та Україною.

Хронологічні межі робота охоплює 90-і роки ХХ ст. - початок ХХІ ст. Пояснюється це тим, що в 1991 р. Україна здобула незалежність, одразу після чого почала налагоджувати контакти з різними державами, серед яких і Болгарія.

Мета роботи полягає в дослідженні політичних, економічних, культурно-освітніх аспектів відносин між Болгарією та Україною , а також у висвітленні становища та діяльності болгарської діаспори в Україні на сучасному етапі.

Мета роботи реалізується через виконання системи дослідницьких завдань:

- Зібрати, вивчити, систематизувати,існуючу літературу та наявні джерела з теми;

- проаналізувати розвиток політичних відносин між Болгарією та Україною на сучасному етапі;

- дослідити стан болгарсько-українського економічного та науково-технічного співробітництва;

- висвітлити розвиток культурних зв'язків між двома державами;

- з'ясувати становище болгар України, визначити місце і роль діаспори у розвитку болгарсько-українського співробітництва;

- охарактеризувати діяльність болгарських товариств на території України.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу матеріалів періодичної преси та інших сучасних джерел, комплексно досліджуються стосунки між Болгарією та Україною кінця ХХ - початку ХХІ ст.

Практичне значення даної роботи полягає в тому, що матеріали її можуть

бути використані під час написання доповідей і рефератів. Матеріали її будуть цікаві для всіх хто прагне вивчати історію та культуру болгарського народу.Вона може стати корисною і для тих, кому не байдужа історія, зокрема історія болгарського народу, і кого цікавлять проблеми двосторонніх болгарсько -українських відносин.

Розділ І. Політичне співробітництво Болгарії та України у 1991-2006 рр.

1.1 Сучасний стан і перспективи розвитку болгарсько- українських зв'язків

болгарія україна відносини політичний

Останні десятиліття, які характеризуються стрімкими і кардинальними перетвореннями в світі, призвели до створення цілком нової геополітичної карти, змінили внутрішньо - та зовнішньополітичні орієнтири цілої низки країн, системи цінностей та ідеалів. В окремих випадках загострились протиріччя, які роками тамувалися. В інших - відкрився шлях до переоцінки подій минулого. Результатом всіх цих процесів сьогодні ми маємо цілком нову картину, яка докорінно відрізняється від тієї, що була на початку 90-их років. І ця картина вимагає від світового товариства нових підходів, у тому числі і до реалізації зовнішньополітичних інтересів. Не є винятком у цьому зв'язку і болгарсько- українські відносини.

Болгарський і український народи споріднені не тільки своїм слов'янським походженням, кириличною азбукою, яку подарували нам брати Кирило і Мефодій, етнічною і мовною близькістю, але й спільністю історичної долі, багатовіковими відносинами в релігійному, культурному, господарському, суспільно-політичному житті. Багато що поєднує Болгарію і Україну і сьогодні: приблизно однаковий економічний і суспільно-політичний розвиток, що ускладнюється сучасними соціальними проблемами, і важкі умови трансформаційних процесів, що характерні для посттоталітарних держав, і відмінні від Росії позиції щодо НАТО і ЄС, і прагнення позбутись енергетичної і сировинної залежності від Москви, і чорноморське сусідство. Тому природно, що уряди і народи наших країн прагнуть до тісного співробітництва, спільної реалізації завдань.

Хоч сучасний стан болгарсько- українських відносин ще далекий, за словами екс-голови Верховної Ради Володимира Литвина, до оптимально можливого для сусідніх дружніх країн рівня, і вони повинні активізуватись і наповнитись новим змістом з врахуванням багатих історичних традицій і досвіду. А досвід свідчить про безперервність і інтенсивність цих відносин, причому як в період існування державності у обох народів (наприклад, міждержавні відносини між Київською Руссю і Першим Болгарським царством, Українською Народною Республікою і Болгарією), так і в часи їхньої бездержавності, коли взаємні зв'язки здійснювались на рівні громадськості. [1.10:1]

Міжнародні зв'язки України зі своїми сусідами були і являються одним з важливих факторів її господарського, суспільно-політичного і культурно-просвітницького розвитку. Це наочно підтверджують відносини між Україною і Болгарією, котрих Чорне море не розділило, а об'єднало, оскільки стало природною з'єднувальною артерією між двома державами і народами.

Приємно констатувати, що протягом останніх років ці відносини засвідчують стійку тенденцію до розширення контактів як на високому, так і на експертному рівнях, збільшення прямих зв'язків між регіонами та суб'єктами господарювання.

Сучасний стан і перспективи розвитку болгарсько- українських зв'язків здебільшого залежать від політичної волі і можливостей державного керівництва, національно-політичних еліт, всіх суб'єктів двосторонніх відносин продовжувати історичні традиції дружби і співробітництва. Це новий етап, що розгортається на фоні поглиблення європейської і трансатлантичної інтеграції, потребує суттєвого вдосконалення системи співробітництва і розширення її структур. До цих процесів буде правильним інтенсивніше залучати регіони обох країн і територіальні громади, широкі кола громадськості. Постійного і системного характеру має набути співробітництво між органами законодавчої влади. [1.10:5]

З 5 грудня, коли Болгарія однією з перших держав світу визнала незалежність України і встановила з нею дипломатичні відносини (13 грудня), офіційно починається нова сторінка історії розвитку взаємин між двома країнами і народами. Зміна політичних режимів в Україні і Болгарії за принципово нових геополітичних обставин призвела до ситуації «вибудування» відносин практично з нуля. Важливу роль в болгарсько- українських зв'язках відігравав фактор проживання на території України найчисельнішої болгарської діаспори. Вже 5 жовтня 1992 року під час візиту в Софію Президента України Л. М. Кравчука було підписано Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Болгарія (набув чинності 2 березня 1994 року). Він був розрахований на 10 років, складався з 22 статей, де обумовлено співробітництво в усіх галузях суспільного життя, в т. ч. в економічній, політичній, військовій. [2.4:109]

Договір став одним із перших міжнародних політичних документів незалежної України, що поклав початок створенню договірно-правової бази і достатньо розгалуженої системи двосторонніх українсько-болгарських взаємовідносин на новому етапі історичного розвитку. Починаючи з 13грудня 1991 року (дата встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Болгарія) підписано більше 70 міжнародних договорів, протоколів і конвенцій, з яких 52 документи ратифіковано. Серед них найбільшу вагу мають вже згадуваний Договір про дружні відносини і співробітництво від 5 жовтня 1992 року і спільна Декларація президентів обох країн про подальший розвиток і поглиблення співробітництва між Україною і Болгарією від 25 березня 1998 року, в якій проголошено стратегічне партнерство між нашими державами.

В грудні 1994 року вперше з офіційним візитом Україну відвідав Президент Болгарії Желю Желев. В ході візиту він відвідав Генеральне консульство в Одесі, де передусім обговорювались питання будівництва Болгарського культурного центру. А от зустріч в Болгарії відбулась на рівні радника Президента (Желю Желев в силу своєї зайнятості не зміг прийняти делегацію), і тому основні питання залишились невирішеними. [2.12:237]

Вищим представницьким законодавчим органом в Україні є Верховна Рада, в Болгарії - Народні Збори. Правовий статус та структура, організаційні питання діяльності та компетенція визначаються національними конституціями та спеціальними нормативними актами - регламентами: розділ IV Конституції України - «Верховна рада України», статус Народних Зборів Болгарії визначено у багатьох статтях Конституції. Слід відзначити, що не з багатьма постсоціалістичними державами Центральної і Південно-Східної Європи у України склалася така регулярна система взаємодії із законодавчими органами, як із Болгарією. Причому велику активність проявила болгарська сторона. Вже в квітні 1991 року Україну відвідала делегація її Великих Народних Зборів, пізніше болгарські парламентарі вели в Києві з ВРУ переговори про розвиток співробітництва в листопаді 1995 троку, в листопаді 1996 року, в жовтні 1997 року. В кінці 90-их років ХХ століття ці зв'язки, на жаль, втратили в своїй динаміці. Контакти і переговори здійснювались в основному на багатосторонніх форумах, в т. ч. в рамках Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва. [1.10:5]

1.2 Болгарський досвід трансформації політичної системи і її структур

Ситуація почала змінюватись після підписання в Києві в червні 2003 року Протоколу про співробітництво між ВРУ і Великими Народними Зборами Болгарії. І вже в листопаді того ж року Болгарію відвідала делегація Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції для вивчення досвіду роботи болгарських законодавців з підготовки вступу країни до Європейського Співтовариства . Для України особливий інтерес представляють болгарські теорія і практика законодавчо-нормативної гармонізації ринкових економічних реформ і оптимізації їх соціальних наслідків в сучасних умовах». [1.10:5] Стосовно конституційно-законодавчого забезпечення політичної реформи в Україні, то заслуговує увагу болгарський досвід трансформації політичної системи і її структур. Протягом 90-их років цю країну не один раз ворушили справжні соціально-політичні кризи, що супроводжувались зміною різних за своєю ідейною спрямованістю політичні сили. Крім партійно-політичних кабінетів, в Болгарії діяли позапартійні «уряди спеціалістів» або «чиновничі уряди» і коаліційна влада. Внутрішньополітичне становище в державі стабілізувалось на початку

2000-их років. Остаточно сформувався склад демократичних інститутів, притаманних демократичним державам. В Болгарії кожні 4-5 років відбуваються парламентські вибори та вибори Президента. Країна наближається до парламентської республіки з однопалатним парламентом. [2.15:199]

Для України безумовно будуть цікавими і повчальними уроки еволюції болгарського суспільства від фази політичних потрясінь до суспільного ладу, встановлення цивілізованих «правил гри» між основними та політичними силами, відмова від виносу політики «на вулицю», а долі держави і політичної стабільності - на розсуд мітингу-юрби. Сучасний болгарський досвід свідчить, що навіть країна, котра довгий час знаходилась в стані суспільно-політичної кризи - майже всі 90-ті роки, коли не багатьом урядам вдавалось працювати більше одного року (за цей час змінилось 8 урядів) і котру Європа вважала яскравим прикладом внутрішньополітичної нестабільності, здатна за короткий строк шляхом консолідації суспільства, зростання рівня політичної культури забезпечити стабільність політичного життя і кардинально змінити свій міжнародний імідж. Такий досвід заслуговує того, щоб уважно його вивчити і взяти з нього все корисне.

Зі свого боку Україна могла б поділитися і рядом власних напрацювань, до котрих слід віднести послідовну роботу ВРУ з формування законодавчо-нормативної бази державної етнонаціональної політики. Це прямо стосується болгар, що мають на українських теренах одну з найбільших закордонних спільнот. За результатами Всеукраїнського перепису населення вона складає 204574 болгар, з них 87% у Одеській та Запорізькій областях. Найбільш компактним місцем проживання болгарського населення є Одеська область, тут мешкає 74% всіх українських болгар. [2.12:45]

В контексті сучасної політичної реформи в Україні, навколо якої ще продовжується протистояння різних політичних сил у ВРУ, для нас мають практичне значення деякі позитиви парламентсько-президентської республіки в Болгарії. Разом з тим, одної кропіткої роботи з формування цілісної системи двостороннього болгарсько- українського співробітництва на сучасному етапі недостатньо. Очевидні процеси глобалізації. Перші кроки в цьому напрямку Болгарія зробила на початку 90-их років ХХ століття. Війна проти Югославії фактично змусила її впритул наблизить до НАТО. [2.16:83]

Об`єктивні процеси європейської і регіональної інтеграції потребують принципово нових підходів до формування системи міждержавної взаємодії Болгарії і України . З цього випливає, що зовнішньополітичне співробітництво України і Болгарії в нових геополітичних умовах треба націлювати на здійснення спільних кроків на міжнародній арені. Сучасні політики стверджують, що зараз жодна з невеликих або середніх держав не спроможна самостійно, без підтримки партнерів повністю забезпечити реалізацію своїх національно-державних інтересів у зовнішньополітичній сфері. Болгарія і Україна, котрі задекларували стратегічне партнерство, також можуть налагоджено діяти в цьому напрямку.

12 липня 2005 року між Україною та Болгарією був підписаний План заходів та Домовленість між міністерством оборони України та Республіки Болгарія про двостороннє співробітництво на 2006 рік. Україна та Болгарія були представлені міністрами оборони Олександром Гриценком та Веселіном Блізнаковим. Документ цей був підписаний в США, де відбулась 10-а щорічна конференція міністрів оборони країн Південно-Східної Європи. Під час двосторонніх переговорів міністри обговорили питання регіональної безпеки, проаналізували стан співробітництва між воєнними відомствами, обмінялись думками стосовно реформування національних військових сил. [1.26] Після демократичних перетворень партнерство значно розширилось. Були підписані угоди про співробітництво між Києвом і Софією, Чернівцями і Плевеном, Запоріжжям і Бургасом, Харковом і Варною, Харковом і Пловдивом, Куп'янськом і Карлово, Луганською і Хасківською областями, Бердянськом і Ямболом, Львовом і Русе. Поновлено співробітництво на якісно нових підставах між Відіном і Рівним, Врацою і Сумами, Перником і Луганськом, Шуменом і Херсоном. Підприємці Луганщини провели кілька вдалих бізнес-форумів зі своїми колегами з Хасківської області. Розвиваються ділові контакти між бізнесменами Запорізької і Бургаської областей. В такому співробітництві особливим мостом виступає болгарська діаспора півдня України. [1.20:3]

Під час майже всіх українсько-болгарських двосторонніх зустрічей звучала фраза, що Україна і Болгарія є стратегічними партнерами. Та не дивлячись на це, обидві країни визнають, що сучасний стан справ незадовільний. Це пояснюється передусім зовнішньополітичними концепціями, а точніше тим, наскільки повно вони реалізовувались на практиці.

Україна та Болгарія - це дві держави, що стали на шлях перетворень ще на початку 90-х років ХХ століття. Болгарія ще в 1992 році задекларувала свої європейські і євроатлантичні цілі. Вже під час роботи Празького самміту НАТО в листопаді 2002 року країну було запрошено до членства в цьому важливому і авторитетному пакті, а в квітні 2003 року в Брюсселі підписано протокол про приєднання Болгарії до Північноатлантичного альянсу. [1.20:3]

Таким чином, окреслений інформаційний інструментарій помітною мірою формує громадську думку щодо необхідності євроінтеграційного вибору Болгарії та відкриття вигідних для неї в цьому зв'язку перспектив.

Спільність зовнішньополітичних орієнтирів, якими є європейська та євроатлантична інтеграція, єдині демократичні цінності для Болгарії та України , традиційні партнерські взаємини створюють підґрунтя для нового, ще вищого рівня двостороннього співробітництва. Цьому сприятиме дедалі більше усвідомлення того, що в нинішніх умовах болгарсько- українське партнерство може збагатити не лише наші дві держави, а й розглядатиметься як здобуток усього регіону Чорного моря та Південно-Східної Європи. І те, наскільки ці сприятливі умови будуть використані, залежить від нас самих.

Розділ ІІ. Міжнародні відносини країн

1.1 Економічне та науково-технічне співробітництво Болгарії та України на сучасному етапі

Всебічне співробітництво країн слов'янського світу після розвалу світової системи соціалізму і розпаду Радянського Союзу втратило свій динамізм і притягальну силу і стало вже надбанням історії. Проте вивчення цього широкомасштабного співробітництва дозволяє в нових історичних умовах використати все те цінне, що було у ньому, і виробити політику, яка виведе ці країни на шлях економічного прогресу.

Важливе місце в системі міжнародних економічних відносин належить економічному і науково-технічному співробітництву Болгарії і України. В основу їх співробітництва були покладені такі програмні документи економічних відносин країн Ради Економічної Взаємодопомоги, як Комплексна програма дальшого поглиблення соціалістичної економічної інтеграції країн-членів РЕВ (1971 р.), Комплексна програма науково-технічного прогресу країн-членів РЕВ до 2000 р. (1986 р.), Генеральна схема спеціалізації і кооперування в галузі матеріального виробництва, Довгострокові цільові програми співробітництва, Довгострокова програма розвитку економічного і науково-технічного співробітництва на період до 2000 р. та ряд інших.

В 90-х роках ХХ століття була укладена договірно-правова база торгівельно-економічних зв'язків між Болгарією та Україною. Домовленість про торгівельно-економічне співробітництво укладено 9 жовтня 1992 р. в Софії, а в грудні 1994 р. в Києві - Домовленість про сприяння і взаємний захист інвестицій, Декларацію про принципи та основні напрямки торгівельно-економічного співробітництва, Домовленість про автомобільні перевезення вантажів і пасажирів.

Характер двостороннього економічного і науково-технічного співробітництва між Болгарією і Україною в цілому визначається особливостями складних процесів, що відбуваються в обох країнах. Але навіть за цих умов переконливим свідченням взаємної зацікавленості в збереженні традиційних двосторонніх зв'язків стало доволі швидке зростання нормативно-правової бази українсько-болгарських відносин, зокрема економічних.

Значний спад виробництва в Болгарії та Україні через непослідовність ринкових реформ, негативно вплинула на обсяг взаємної торгівлі. Старі коопераційні контакти між різними підприємствами обох країн, що доволі інтенсивно розвивалися у 70-80-ті рр. ХХ ст., було розірвано, а нові формувались повільно.

Перспективним напрямком стало співробітництво в енергетичній галузі і металургії, сільському господарстві, будівництві.

В той же час економічна система Болгарії, в силу проведення ринкових реформ, особливо після 1999 р., все більш активно звертала увагу на Захід. Туризм, культура, інформація - це ті сфери, які в сучасному світі є реальним показником успішності тієї чи іншої країни. От і в Болгарії провідною галуззю економіки стала туристична, куди було направлено значні іноземні інвестиції. Після введення візового режиму дещо скоротився потік українських туристів на болгарські курорти. За 2002 рік кількість відпочиваючих зменшилась на 44 %. З 2001 року віза в Україну для громадян Болгарії коштувала 50 дол. США. Болгарська статистика показує, що в Україну завітало 13 тис. болгар, в тому числі 867 туристів, а в Болгарію - 80 тис. українців. [1.1:1] Але, з іншого боку, залишається невикористаним потенціал створення спільних болгарсько-українських закладів в рекреаційній сфері.

Удільна вага Болгарії в загальному обсязі українського експорту складає

0,9 %, імпорту - 0,7 % (для порівняння, параметри обміну з Польщею відповідно 2,3% і 2,9 %, з США - 2,8 % і 2,7 %). При цьому Болгарія зберігає позитивне сальдо торгівлі, яке складає 100,8 млн. дол.. США. [2.4:110]

Станом на 2003 рік Україна займала 18 місце в товарообміні Болгарії. Болгарія ввозила до України, в основному, продукцію хімічної промисловості, техніку, обладнання, напої, тютюн, пластмаси, сільськогосподарську продукцію, а з України вивозились чорні метали, вугілля, мінерали, особливо марганцеві руди, трубопрокат. [2.4:111]

Двосторонні торгівельно-економічні відносини успішно розвиваються, а товарообіг має позитивну динаміку. В 2001 році він становив 364 млн. дол.. США. [2.6:110] В 2002 р. товарообіг склав майже 400 млн. дол. США. При цьому українська доля в ньому переважає, позитивне сальдо в 2002 р. склало 245 млн. дол.. США. [1.20:3] У 2005 р. між Україною та Республікою Болгарія тривало нарощування обсягів взаємної торгівлі товарами та послугами. За 9 місяців загальний товарообіг склав більш як 470 млн. дол.. США, що на 5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Обсяги українського експорту перевищили 370 млн. дол. США. Імпорт з Болгарії в Україну досягнув майже 80 млн. дол.. США. Як і раніше чільне місце в українському експорті до Болгарії належало продукції металургійної, видобувної, машинобудівної галузей. [2.13:5] Керівництво обох країн єдине в тому, що слід відродити той рівень співробітництва, який історично витримувався впродовж багатьох років. Можливості для цього є. Вони реалізовуватимуться через проекти, щодо яких досягнуто принципових домовленостей. Це - нарощування товарообігу, будівництво спільних підприємств, відкриття транспортних коридорів. Під час візиту Президента Болгарії Г. Пирванова до України в лютому 2003 р. Президент України Л. Кучма, виступаючи на українсько-болгарському бізнес форумі, наголосив, що Україна - це перспективний ринок. Він висловив сподівання, щоб надалі „основу українського експорту становила технологічна продукція, а не сировина, як зараз”. [2.20]

Болгарію і Україну географічно об'єднує з Румунією, Туреччиною, Грузією і Росією Чорне море. Всі ці країни - приморські сусіди. Останнім часом значно зростає геополітичне і геостратегічне значення чорноморського регіону. Він стає перехрестям євро-азійських енергетичних, торгівельних шляхів, своєрідним з'єднувальним мостом господарського співробітництва між Європою і Азією. Це є необхідністю тісної і скоординованої роботи всіх чорноморських держав над реалізацією стратегічно важливих проектів - наприклад, транзиту каспійської нафти і природного газу в країни ЄС. Розвитку торгівельного, інвестиційного співробітництва має сприяти діяльність Організації Чорноморського економічного співробітництва і Чорноморського банку з торгівлі і розвитку з можливим перетворенням цього стратегічно важливого як для України, так і для Болгарії регіону в зону вільної торгівлі.

Республіка Болгарія посідає важливе місце на балканському напрямку зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено геополітичним положенням Болгарії на Балканах, близькістю інтересів у Чорноморському й Придунайському регіонах.

У кожної з причорноморських країн, включаючи Болгарію і Україну, є власні стратегічні інтереси в реалізації великомасштабних трансконтинентальних проектів. Це стосується і маршруту транзиту енергоносіїв. Багато країн зацікавлені, щоб нові нафто - і газопроводи проходили через їхні території, що дозволить отримати серйозні додаткові транзитні платежі.

Болгарія та Україна співпрацюють в рамках євразійського коридору. 17 листопада 2006 р. виповнилось 28 років з дня відкриття поромної лінії Іллічівськ-Варна. Її історія почалась ще в 1975 р., коли СРСР та Болгарія підписали відповідну угоду. Сама лінія була відкрита в 1978 р. За радянських часів ця переправа відігравала велику роль в економічних зв'язках. Однак на початку 90-их рр., через кризову ситуацію в економіці України, поромна лінія не могла працювати на повну міць, тому і постала проблема її відродження. Перший крок у її вирішенні було зроблено ще в 1993 р., під час відзначення 15-річного ювілею лінії. Тоді ж було наголошено на тому, що поромна лінія займає значне місце в українсько-болгарських економічних відносинах.

Окрім цієї, функціонує ще одна поромна лінія - Ізмаїл-Сілістра. Ця форма економічної співпраці дає свої результати для більш дешевого перевезення товарів, палива, пасажирів обох країн. [1.29]

Окрім Чорного моря ще один географічний об'єкт природно поєднує Болгарію та Україну - ріка Дунай. Він є водною артерією 11 країн, котрих і єднає в єдиний європейський дім.

Слід зауважити, що обидві країни мають хороші перспективи співробітництва в галузі спільного виробництва наукоємної, високотехнологічної продукції, розробки інноваційних технологій. Станом на 2003 р. в процесі реалізації знаходились 14 спільних дослідницьких проектів в таких пріоритетних областях, як біотехнологія, зв'язок, телекомунікації, генна інженерія. Іншим прикладом є реалізація спільної програми INTAS в області молекулярної біології і генетики.

Важливою характеристикою євроінтеграційних прагнень обох країн є активізація співробітництва в міжнародних регіональних організаціях - ЦЄІ, ОЧЕС, Дунайської комісії. Спеціалісти з України і Болгарії плідно співпрацюють і в інших проектах - лінії оптоволоконного зв'язку, в міжнародному центрі економічних досліджень (ICBSS).

Процеси глобалізації, що відбуваються сьогодні в світовій економіці, підштовхують і українське, і болгарське керівництво шукати нові форми співпраці. В цьому контексті Україна і Болгарія мають значні можливості ля співробітництва в області розвитку інфраструктури транспортних коридорів, що проходять територією наших країн. Україна може і повинна стати активним партнером Болгарії в постачанні конструкцій і матеріалів для будівництва мостів, тунелів, ліній електропередачі, реконструкцій морських і річкових портів.

Вступ Болгарії до ЄС відкриває нові перспективи і перед українсько-болгарським торгівельно-економічним співробітництвом, особливо якщо буде досягнуто прогрес в створенні зони вільної торгівлі між Україною і ЄС.

Розділ ІІІ. Розвиток болгарсько-українських культурних зв'язків на початку ХХІ ст.

3.1 Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств

Український і болгарський народ мають родинні корені і спільне слов'янське походження, спільність історичної долі, багатовікові відносини в релігійному, культурному житті. Болгарію і Україну єднає етнічна, мовна спорідненість. Культурні зв'язки між Україною і Болгарією встановлюються шляхом конференцій, міжнародних симпозіумів, на яких розглядаються питання просвітництва, культури, історії. Велика роль відводиться освіті. Держави обмінюються досвідом, спеціалістами, студентами, болгарська сторона надає допомогу літературою.

Одним з найбільш пріоритетних напрямів сучасного болгарського відродження є збереження і розвиток рідної мови. Буквально 20 років тому представники болгарської інтелігенції і уявити не могли, що колись болгарська мова буде представлена в навчальному плані. А сьогодні в Україні завдяки толерантній етнополітиці та ініціативі ряду вчених - болгаристів це стало можливим.

На сьогодні в Україні офіційно діють 14 національно-культурних болгарських організацій. До мережі загальноосвітніх закладів, де вивчається болгарська мова, належать:

- Болгарська гімназія ім. Раковського та 44 школи у 8 районах

Одеської обл..

- Приморський регіональний українсько-болгарський ліцей та 22 школи у 4 районах Запорізької обл.

- Середня школа м. Миколаєва.

- Загальноосвітня Вільшанська школа у Кіровоградській обл.

- Білоцерківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням слов'янських мов у Київській обл.

Також болгарська мова викладається у Київському національному університеті ім.Тараса Шевченка, Слов'янському університеті(м. Київ), Львівському національному університеті ім. Івана Франка та Одеському національному університеті.

Київський славістичний університет проводить Всеукраїнські олімпіади з різних предметів, в тому числі і з болгарської мови. Учні, БСШ І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням слов'янських мов , постійно приймають участь в олімпіадах займаючи призові місця. МОН Болгарії всіляко заохочує учнів до вивчення болгарської історії, мови, культури.

Іншою формою вивчення болгарської мови є недільні школи, які існують на базі багатьох товариств Криму, Києва, Одеси, Іллічівська, Бердянська, Дніпропетровська, Луганська. За сприяння Запорізького міського болгарського товариства на базі ЗОШ № 2 відкрита болгарська недільна школа, де дві групи учнів (одна - діти, інша - доросле населення) отримали можливість вивчати болгарську мову, літературу, історію, мистецтво, а англійська мова вивчається за болгарською методикою.

Заслуговує на увагу багаторічний досвід двох шкіл з болгарським складом учнів - Кам'янський НВК Ізмаїльського району і Городненська ЗОШ І-ІІІ ступенів Болградського району. Декілька років тому директори цих шкіл - Тамара Саказли і Марія Пінті - добились дозволу на введення в початковій школі крім українських і російських, ще і болгарських класів. Таким чином в

1-4 класах навчання там здійснюється болгарською мовою з поглибленим вивченням української мови. При переході на ІІ і ІІІ ступені діти навчаються українською мовою, але поглиблено вивчають болгарську мову і літературу, історію рідного краю і традиції народу. [2.12:215-216]

На сьогоднішній день в Україні значно виріс рівень знань з болгарської мови, історії, культури.

Радник МОН Болгарії Є. Міланов і МОН України 4 червня 2004 р. в Києві підписали протокол щодо співпраці між міністерствами освіти і науки України та Болгарії на 2004/2005 рр., 2005/2006 рр., 2006/2007 рр. [1.6:2]

Як вже неодноразово наголошувалось, Болгарія приділяє багато уваги проблемам болгар, що мешкають поза межами країни. Під час кожного візиту в Україну представників болгарських органів влади, суспільних організацій, бізнес-кіл, болгарські центри культури Одеси, Запоріжжя, Болграда та інших міст отримували в подарунок методичну та художню літературу. На початку 2006 р. з Болгарії на адресу Генерального консульства в м. Одеса прийшла 12-тонна посилка, що складалась з історичної, навчальної, художньої літератури, а також національного одягу для народних болгарських ансамблів. Тепер учні як старших, так і молодших класів мають можливість якісно і більш глибоко вивчати болгарську мову, знайомитись з літературою та культурою болгарського народу.

Ще один подарунок отримали болгари Таврії. Поки наші вчені та поліграфісти збиралися видати навчальну та художню літературу, необхідну для викладання болгарської мови в школах регіону, МОН Республіки Болгарія подарувало 2500 примірників наукової, художньо літератури, зокрема абетки і читанки для 1 і 2 класів, болгарську мову для 2, 3, 4, 5, 6, 7 класів болгарську літературу для 9 класу, тести з болгарської мови, історії болгарського народу. Подарунок цей отримали школи міста Бердянськ. [1.6:2]

Активно розвивається і міжвузівське співробітництво. Освіта і наука - це ті компоненти сучасного суспільства, які становлять його основу. В умовах глобалізації та прискорених темпів розвитку інформаційного суспільства належний рівень освіти, науки може бути з повним правом віднесений до стратегічних напрямів забезпечення національної безпеки. Без цього держава втрачає здатність відігравати роль повноцінного, відповідно до сучасних вимог члена міжнародного співтовариства.

Регіональне співробітництво в галузі освіти постійно підкріплюється домовленостями. От і в березні 2005 р. експерт МОН Республіки Болгарія відвідав з робочим візитом Одеську область. В рамках візиту відбулась зустріч з ректором ІДГУ О. Лебеденко, в рамках якої обговорили пропозицію ректора Русенського університету про співробітництво, а точніше про обмін студентами і науковими співробітниками.

Протягом 2005 р. були укладені угоди про співробітництво між Київським державним торговельно-економічним університетом і Софійським університетом національного то світового господарства, між Національною академією державної податкової служби України та Варненським вільним університетом „Чорноризець Храбр”, між Київським національним університетом ім. Т. Г. Шевченка та Південно-західним університетом ім. Неофіта Рильського (м. Благоєвград), між Київським національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова та Софійським університетом ім. Климента Охридського. Встановлено зв'язки між Балканським центром „Бізнес-університет” і Болгарською Академією інформсоціології та низкою провідних українських закладів аналогічного спрямування, зокрема інституту кібернетики НАН України. [2.13:5]

Цікаво, що в 2001 р. у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбулась презентація нового видання творів Т. Г. Шевченка болгарською мовою під назвою «Кратък Кобзар” („Малий Кобзар”). Книга вийшла в світ в одеському видавництві „Маяк” в рамках Державної програми видання літератури для представників національних меншин і за підтримки Асоціації болгар України.

В 1994 р. в Україні 24 травня оголошено офіційним Днем слов'янської писемності та культури. Цей день болгари України відзначають особливо урочисто. Культурні зв'язки двох держав ще здавна набули особливого характеру. Історичні події національного відродження та національно-визвольної боротьби поважаються обома країнами однаково особливо. Одним з прикладів є 3 березня, коли Болгарія святкує звільнення від турецького ярма. Це свято болгарами України сприймається як національне свято. [1.21:2]

Отже, можна сказати, що Асоціація болгар України взяла на себе відповідальність за захист інтересів болгар. Її Президент, А. І. Кіссе, запевняє, що до сьогодні вже багато зроблено і робиться для збереження національної ідентичності болгар, традицій і фольклору, розвитку рідної мови і зміцнення міждержавних зв'язків України і Болгарії. При цьому українські болгари твердо заявляють про свою громадянську позицію по відношенню до неньки-України. Настав час третього етапу розвитку болгар України, який творити вже нам, молодим.

3.2 Болгарська меншина в Україні

Вже більше 200 років проживає болгарська спільнота в Україні в мирі і злагоді поруч з українцями та іншими багаточисленними національними меншинами. Болгарська спільнота є однією з найбільших національних об'єднань України. І тим вагоміший той факт, що представники етнічних болгар беруть і будуть брати активну участь в політичному і суспільному житті Української держави, у вирішенні проблем, які на сьогодні є надзвичайно актуальними і для болгар, і для українців, і для всіх громадян України - представників інших національностей.

На початку ХХІ сторіччя болгарська діаспора України відіграє вагому роль в соціально-економічному і культурному розвитку української держави. Чільне місце в розвитку болгарської культури займає інтелігенція. Показником цього є її присутність у всіх гілках влади, зайняття керівних посад у вищих навчальних закладах, на промислових підприємствах. Багато болгар працюють на ниві українського бізнесу, сприяючи соціально-економічному розвитку нашої держави. Для ілюстрації дійсного становища справ потрібно скористатися даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. [2.12:44]

За даними перепису 2001 р., болгари за чисельністю займають шосте місце серед національних меншин України(204 тис. осіб, або 0,4% населення країни).

При цьому болгарська меншина в Україні є найбільшою серед болгарських меншин у світі. Переважна більшість осіб болгарської національності проживає в Одеській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Кіровоградській областях.

Для задоволення культурних потреб болгарської меншини, розвитку її національних традицій та звичаїв у 1998 році, за сприяння органів місцевої державної влади, у м. Болград Одеської обл. було відкрито перший в Україні Обласний науково-методичний центр болгарської культури.

З набуттям незалежності України болгари мають повноцінні умови для духовного відродження, розвитку та вивчення болгарської мови, збереження звичаїв та традицій. З моменту становлення незалежності нашої держави, Конституцією та законами України визначені права національних меншин, які мешкають на території нашої держави. У Конституції України зазначено, що всі громадяни України, незалежно від їхньої національної приналежності, віросповідання, походження, місця проживання, політичних переконань, культурної та мовної самоідентифікації, утворюють український народ. Про те, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України зазначено у статті 11 Конституції України, а в статті 24 викладено, що не може бути у громадян привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного походження і статтею 53 гарантовано громадянам, які належать до національних меншин, право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Серед українських болгар є чимало видатних осіб - політиків, бізнесменів, менеджерів, професорів, лікарів, письменників, журналістів. Серед них: В.В. Мітков - кандидат технічних наук, голова обласного товариства болгар, автор книг про історію життя болгар Запорізького краю; В.І. Мільчев - кандидат історичних наук, викладач ЗНУ; C.I. Пачев - кандидат історичних наук, викладач Мелітопольського університету; О.Д. Воїнов - кандидат філологічних наук, викладач ЗНУ; В.В. Калаянов - відомий болгарський поет, автор збірок для дітей; З.І. Штирьова - заслужений працівник культури Росії, народний майстер з національних костюмів. Життя переконує, що енергія, творчий дух етносів не лише не затухає, але розвивається по висхідній. Важливо спрямувати її в русло творення.

Таким чином, практично все болгарське населення України розмістилося на Півдні України.

Асоціація болгар України взяла на себе відповідальність за захист інтересів болгар. Її Президент, А. І. Кіссе, запевняє, що до сьогодні вже багато зроблено і робиться для збереження національної ідентичності болгар, традицій і фольклору, розвитку рідної мови і зміцнення міждержавних зв'язків України і Болгарії. При цьому українські болгари твердо заявляють про свою громадянську позицію по відношенню до неньки-України. Настав час третього етапу розвитку болгар України, який творити вже нам, молодим.

Можна висловити впевненість, що болгарська община робить гідний внесок в розвиток і процвітання нашої незалежної держави разом з усіма народами України. Тільки всі разом, пишаючись досягненнями наших предків, маючи унікальні мову і культуру, ми маємо бути вдячні за надану нам честь творити в цій державі. Розвиток і збагачення славних традицій - моральний обов'язок нашого покоління.

Висновки

Співробітництво з Болгарією розширило смугу стабільності миру довкола України, сприяло її утвердженню як впливової європейської держави. Розгалужені та стабільні стосунки України з Болгарією стали однією з передумов інтегрування України у сім'ю європейських народів, її активної участі в регіональному та субрегіональному співробітництві.

Становлення і розвиток відносин Болгарії з Україною з огляду на низку історичних, геополітичних, культурних та інших факторів мають свої особливості.

По-перше, це подібність соціально-економічних і політичних проблем, які доводиться вирішувати на шляху докорінної трансформації наших суспільств. По-друге, це спільна зацікавленість у швидкому підключенні до європейських інтеграціних процесів.

По-третє, це визнання того факту, що будучи історично спорідненими державами, належачи до одного географічного регіону, і Україна, і Болгарія є впливовими чинниками східноєвропейського розвитку.

Розбудова рівноправних партнерських відносин відповідає не лише безпосереднім інтересам України і Болгарії, а й інтересам усієї Європи. Між цими країнами розвиваються двосторонні стосунки як на загальнодержавному рівні, так і різноманітні форми регіонального та субрегіонального співробітництва.

Керівники двох держав останнім часом підкреслюють високий рівень міждержавних політичних стосунків, який склався між країнами. Софія і Київ активно співпрацюють в рамках Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ), ПАЧЕС та інших міжнародних оганізацій. В Україні з розумінням віднеслись до вступу Болгарії до НАТО і ЄС. Цим, мабуть, і пояснюється введення Болгарією з 1 жовтня 2001 р. в одностороньому порядку візового режиму для громадян України. Сторони проявляють стійкий інтерес до розвитку взаємовигідних економічних і торгівельних відносин. Керівники обох країн висловили готовність розширювати зв'язки і контакти на рівні урядів, міністерств і відомств, регіонів, окремих підприємств і підприємницьких структур для надання нового імпульсу в ровитку торгівельно-економічних відносин між двома країнами. Хороші перспективи для цього є в металургії, машинобудівництві, хімічній промисловості, сільському господарстві, туризмі, в розвитку транспорту, в гуманітарній сфері. Позитивний досвід накопичено і в розвитку регіонального співробітництва.

Успішно розвиваються культурні зв'язки, набираючи все більших обертів з кожним роком. Дві незалежні держави з повагою ставляться до історичних та культурних традицій українського і болгарського народів. Уряди обох країн сприяють тісному співробітництву в галузі культури, освіти, науки. Це в більшій мірі відбувається через обмін між державними вищими навчальними закладами, науковцями, викладачами, студентами, в ході яких йде взаємозбагачення інформацією та досвідом.

Важливим фактором у зміцненні відносин між двома країнами є конституційні гарантії з боку України і практична допомога всіх рівнів влади для всебічного розвитку болгарської діаспори в Україні. Болгари компактно проживають в Одеській, Запорізькій областях та АРК. Будучи повноправними громадянами нашої країни, вони мають всі можливості для розвитку національної культури і зміцнення зв'язків зі своєю історичною батьківщиною

Список використаних джерел та літератури

1. Андреева М. Министърът на външните работи Соломон Паси посети Украйна. // Украйна: българско обозрение.- 2005. - № 3. - С.1.

2. Вицепремиерът на България посети Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2005 . - № 22. - С. 1.

3. Договор о сотрудничестве между Измаильским государственным гуманитарным университетом (Украина) и Великотырновским университетом им. Святых Кирилла и Мефодия (Болгария) от 02.11.2001 г. и 05.10.2006 г.

4. Договор о сотрудничестве между Измаильским государственным гуманитарным университетом (Украина) и Юго-западным университетом им. Неофита Рилского (Болгария), от 10.01.2005 г. 2.14.

5. Дойко В., Генчев Н., Димитров С. Развитие на дунавския туризъм и Украйна. //из приносът на историко-юридическия факултет за развитието на българското образование и наука - Велико Тирново: университетско издателство «Св. Св. Кирил и Мефодий», 2005. - С. 389-394.

6. Желяскова С. Връзките укрепват. // Украйна: българско обозрение.- 2006. - № 17. - С. 2.

7. Желяскова С. Юбилейна олимпиада по български език и литература. // Украйна: българско обозрение.- 2005. - № 5. - С. 3.

8. Драгнева С. Висши училища на Одесса и София се договарят за сътрудничество. // Роден край. - 2004. - 3 49. - С. 1-2.

9. Драгнева С. Образователните връзки между Украйна и България. // Роден край. - 2005. - № 13. - С. 1-2.

10. Литвин В. Украинско-болгарские отношения: прошлое как перспектива будущего. // Голос Украины. - 2004. - № 13. - С. 1, 4-5.

11. Литвин В. Украинско-болгарские отношения: прошлое как перспектива будущего. // Голос Украины. - 2004. - № 14 - С. 1-2.

12. Макарова А. Визит дружбы.// Porto franco. - 2004. - № 21. - С. 4.

13. Перели М. Възстановяване на историческите названия на българските поселения в Одеска област. // Роден край. - 2006. - № 20. - С. 2.

14. Попова М. Встреча имела конструктивный характер.// Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 21. - С. 2.

15. Попова М., Пенчева С. Вицепрезидентът на Република България на посещение в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2005. - № 20. - С. 1 - 2.

16. Попова М. Работна визита в България. // Украйна: българско обозрение. - 2005. - № 5. - С. 1.

17. Примата на българската поп-музика пристига в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 8. - С. 1.

18. Протокол между Министерството на образованието и науката на Украйна и Министерството на образованието и науката на Република България за Болградската гимназия «Георги С. Раковски» (Одеска област) от 29.07.2000 г.

19. Соглашение между педагогическим факультетом и факультетом гуманитарных наук Шуменского университета (Болгария) и Измаильским государственным педагогическим институтом от 01.11.2001 г.

20. Соседям дружить и сотрудничать: европейская интеграция (интервью с Чрезвычайным и Полномочным Послом Украины в Болгарии Вячеславом Похвальским. // Одесские известия. - 2003. - 23 мая. - С. 3.

21. Стефанова А. Конференцията на Асоциацията на българите в Украйна. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 19. - С. 2 -3.

22. Терзивец А. В сърцето на Украйна 13 века живее българския дух. // Украйна: българско обозрение. - 2006. - № 26. - С. 1 -3.

23. Терзивец А. Украино-болгарские отношения имеют большой потенциал. // Електронні вісті. - 2002. - № 37. - С. 1.

24. Украина и Болгария в руководстве вновь созданной Ассоциации. // Роден край. - 2006. - № 23. - С. 1.

25. http: // www.geocities.com.ua

26. http: // www.newsmediaport.info

27. http: // www.podrobnosti.com.ua

28. http: // www.rbc.ua

29. http: // www.mincult.gov.ua

Размещено на Allbest.ru