Участь України у міжнародних валютних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постановка проблеми. Сучасні міжнародні валютні відносини дуже нестабільні, ситуації, що виникають на валютних ринках відрізняються великим ризиком і невизначеністю для учасників валютних операцій. Все це примушує багато країн брати участь в координації економічної політики в цій області. Цю координацію на практиці здійснюють такі органи, як Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку. Однак, вплив міжнародного кредитування на економіку країни не завжди є однозначним, особливо в контексті отримання Україною чергового кредиту від МВФ. Необхідність визначення можливих переваг та ризиків для економіки України внаслідок зовнішніх запозичень фінансових ресурсів й обумовлює актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом співробітництво України з міжнародними валютно-фінансовими організаціями є однією із найбільш важливих проблем, які обговорюються науковцями, аналітиками та політиками. Дослідженням даної проблеми займалися такі науковці як: І. Антоненко, М.С. Бех, Т.Р. Вахненко, В.К. Гальчинський, В.Г. Кабанов, О.М. Іваницька, І. В. Фурман та ін.

Постановка завдання. Дослідження сучасного стану і тенденцій міжнародного кредитування через систему зовнішніх запозичень в рамках відносин України та МВФ-МБРР.

Виклад основного матеріалу дослідження

Після отримання незалежності в 1991 році Україна брала участь у кількох програмах, підтримуваних МВФ (у тому числі після фінансової кризи 2008 року), але жодна не досягнула мети неухильного проведення реформ. Програма 2010 закінчилася невдачею, і макроекономічні проблеми України загострилися. заробітні плати і витрати виробництва росли, тоді як продуктивність не збільшувалася.

Говорячи про напрям використання кредитів МВФ Україною необхідно зауважити, що значна частина цих коштів пішла на надання кредитів Міністерству фінансів України і була використана для обслуговування зовнішнього боргу, фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів, у тому числі закупівель по імпорту для багатьох сфер діяльності, включаючи паливно-енергетичний комплекс, сільське господарство та ін. Необхідно також відмітити, що надані Україні кредити мають не інфляційний характер. Враховуючи вплив інфляції на скорочення ВВП, не важко оцінити, що кредити МВФ, які були надані в скрутний час, вигідні Україні: без них розміри економічної кризи та її наслідки були б для нашої країни значно гіршими. Формування, у тому числі завдяки позикам МВФ, валютних резервів валютного банку України, дозволило підтримувати стабільність національної валют, успішно провести реформу, ввести з часом повну конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищують рівень довіри до неї.

На теперішньому, тобто VI етапі співробітництва України з МВФ, який розпочався з 11 березня 2015 р., Рада Директорів МВФ ухвалила рішення щодо чотирьохрічної програми співробітництва з Україною в рамках механізму розширення кредитування (EFF) обсягом 17,5 млрд. дол. США, що відповідає 900% квоти. У рамках зазначеної програми Україна отримала терміново 5 млрд.

дол. США, з них 2,7 млрд. дол. США (1,915 млрд. СПЗ) буде направлено до Державного бюджету України.

- вивести економіку на шлях підйому,

- відновити зовнішньоекономічну стійкість,

- зміцнити державні фінанси і підтримати економічне зростання шляхом проведення структурних реформ та реформ управління,

- захистити найбільш вразливих громадян країни.

Економічна програма, розроблена разом з МВФ, передбачає:

На рис. графічно зображено зв'язок заборгованості за позиками міжнародних фінансових організацій та валовим внутрішнім продуктом за 2007-2014 рр.

За розрахунками експертів МВФ очікується зменшення реального ВВП на 5,5% через зниження курсу національної валюти, підвищення тарифів на газ і опалення. Прогнозується подальше зростання темпів інфляції, до 27% у 2015 р. Очікується, що зниження валютного курсу та нарощення боргу в 2015 р. призведе до збільшення зовнішнього боргу до 158% ВВП.

Варто підкреслити, що Україна, отримавши кошти від МВФ, вирішує проблему зростаючого дефіциту державного бюджету і державного боргу, нарощуючи ті самі борги. Стрімке нарощування боргу, його обслуговування та погашення вимагає нових запозичень.

Нажаль, для погашення заборгованості перед МВФ, Україна вимушена брати нові кредити у досить великих розмірах, у зв'язку з чим фінансовий борг країни стане нагадувати фінансову піраміду. Україна через надмірні зовнішні запозичення перетворюється на державу, яка сидить на «кредитній голці». Окрім того, за рахунок залучення зовнішніх коштів економіка розвиватись не буде та досягти за короткий чотирьохрічний термін структурних реформ неможливо. Держава не може сподіватись на одночасне вирівнювання платіжного балансу через фінансову позику, стійкого економічного зростання можна досягли лише з позитивним зовнішньоторговельним сальдо та міцним вітчизняним виробництвом.

1,Проведення в Україна економічних реформ більш швидкими темпами має надати можливість в подальшому працювати з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями без залучення від них коштів, а саме шляхом технічної допомоги та консультативної підтримки. Дуже важливим є використання статусу України як члена Фонду. Серед пов'язаних з цим організаційних проблем слід виділити статус та дієвість українського представника в МВФ. Його офіційний статус було знижено у зв'язку зі змінами в групі голосування,- внаслідок чого ми стали не другою, а третьою країною групи за кількість голосів. Це позначилося й на дієвості українського представника, яка фактично стосується лише інформування та організації переговірного процесу з МВФ щодо кредитів для України, залишаючи поза незалежною увагою питання глобальної діяльності МВФ, її реформування та взаємодії з іншими країнами поза групою, з якими Україна могла б мати спільну позицію з різних питань(підвищуючи, таким чином, вагу України у МВФ в цілому). У цьому ж контексті слід вказати на те, що українська влада фактично самоусунулася від роботи з українцями (у тому числі громадянами України), які працюють в апараті МВФ-МБРР. Цілеспрямована кадрова робота щодо підтримки залучення українців до роботи в МВФ-МБРР підвищила б статус України в експертному середовищі. Накопичений досвід співпраці та наявний кадровий потенціал також дають Україні підстави для безпосереднього доручення до процесу реформування МВФ, про необхідність якого деталі частіше говорять експерти.

Одночасно зі вступом до МВФ Україна стала також учасником Міжнародного банку реконструкції та розвитку, передплативши 908 акцій на суму у 1315,9 млн дол.,основного капіталу. За Статусом країна може бути членом Банку лише коли вона є членом МВФ, а проекти здійснюються в разі наявності співпраці з Фондом. За роки співробітництва Світовий банк затвердив для України 47 позик загальним обсягом 7,5 млрд дол.. На даному етапі співробітництво з і Світовим банком здійснюється на основі прийнятої у лютому 2012 р. нової «Стратегії партнерства з Україною» на 2012-2016 рр., яка спрямована на допомогу уряду в реалізації програми економічних реформ та інтеграції з ЄС. Основну увагу зосереджено на стратегічних пріоритетах розвитку країни, включаючи стале економічне зростання, підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки, ефективне реформування державних фінансів та поліпшення якості державних послуг. Банк планує надавати позики в секторах з позитивним досвідом співробітництва. Сьогодні це будівництво доріг, енергетичний і соціальний сектор. Визначальним у досягненні цих стратегічних результатів СПУ буде поліпшення впродовж поточного портфеля проектів Світового банку. Нинішній кредитний портфель інвестиційних проектів складається з 8 проектів. Запланована програма інвестиційних проектів передбачає другий проект покращення автодоріг та безпеки дорожнього руху та другий проект розвитку міської інфраструктури. У 2015-2016 фінансових роках передбачена можливість фінансування інвестиційних проектів в таких сферах: транспорт, енергоефективність, комунальні послуги та охорона здоров'я, Стратегією також передбачена можливість надання Україні програмних позик фінансування бюджету. Надання таких позик залежатиме від оцінки Банком проведення структурних реформ в Україні. Проекти, які створює Світовий банк в Україні спрямовані на вдосконалення інфраструктури, зокрема в енергетичному на транспортному секторах, поліпшення інвестиційного клімату, сприяння іноваціями, впровадження нових технологій. Крім того, подолання світової економічної і фінансової кризи, яке потребує мобілізації ресурсів для допомоги щодо реабілітації фінансового сектора та додаткової підтримки бюджету. Криза ще більше посилила нагальну потребу в подальшій співпраці зі світовим банком щодо питань, пов'язаних із фіскальною реформою. Світовий банк увійшов у групу підтримки України, яка оголосила у березні 2014р. про надання фінансової допомоги у суму понад 27 млрд дод. США.

Серед основних проблем співробітництва з МБРР експерти вказують на непрозорість системи відбору проектів (головним чином, на основі «міністерського лобіювання», а не відкритого тендеру або, хоча б. експертного обговорення) та відсутність реальної оцінки ефективності реалізації проектів.

Наслідками цих недоліків є те, що пріоритетні з точки зору уряду, проекти, наприклад, т.зв. «національні проекти » можуть відчувати нестачу фінансових ресурсів та відсутність висококваліфікованої експертизи. У той час, як проекти Світового банку в Україні не знаходять логічного продовження у вигляді подальшого використання результатів в наступних пріоритетних урядових проектах. Відсутність повної оцінки проектів на стадії підготовки техніко-економічного обґрунтування не дозволяє здійснити вибір найбільш ефективного шляху реалізації таких проектів, а автоматичне гарантування повернення кредиту з боку уряду сприяє виникненню «ризику безвідповідальності» - несерйозного ставлення розробників та менеджерів проекту до його обгрунтування та забезпечення реальної фінансової ефективності у зв'язку з тим, що повернення витрачених коштів автоматично гарантується урядом (при тому, що прийматимуть рішення та повертатимуть кредит зовсім інші уряди, що, по суті, повність знімає будь-яку відповідальність з безпосередніх учасників проекту з українського боку).

Отже протиріччя полягає в тому, що з одного боку Україні необхідно відновлювати співробітництво з міжнародними фінансовими інститутами задля подолання кризи, з іншого боку чи зможу Україна це зробити самостійно, без допомоги зарубіжних кредитів.

З одного боку Україні слід здійснити конкретні кроки, спрямовані на підвищення рівня співпраці у відносинах з Міжнародним валютним фондом з тим, щоб забезпечити реальну можливість продовження кредитної програми та (у разі необхідності) реструктуризації боргу України перед МВФ. З цією метою необхідно приділити більше уваги не лише виконанню програми економічних дій, узгодженої з МВФ, та забезпеченню її сприйняття державними установами як плану заходів, які потрібні не тільки для утримання кредитів, але й для реального реформування економічної системи України, для розвитку відносин з МВФ стосовно інших напрямів діяльності цієї міжнародної організації. У цілому розвиток співробітництва з МВФ має здійснюватися у відповідності до довгострокової стратегії співробітництва, України з міжнародними фінансовими організаціями, яка повинна бути складовою концепцією зовнішньоекономічної політики України. Необхідно, щоб така стратегія передбачала, серед іншого, також поза кредитну співпрацю, зокрема в питаннях валютного регулювання монетарної політики, інституційної структури фінансової стабілізації (у т.ч. консолідованого нагляду за фінансовими установами), державної боргової політики та ін.

З іншого боку як показує практика, успіху у співпраці з МВФ досягають лише ті країни, які розробляють і реалізують власні програми виходу з кризи, приймаючи допомогу фонду тільки в мінімально необхідному обсязі. Таким чином, основним завданням уряду України повинно бути не відновлення співробітництва з МВФ, а перебудова економічної політики. Отримання наступних траншів, не є засобом подолання кризи, а лише відтягує час до неминучого дефолту.

Аргументи на користь співпраці з МВФ:

1. Україні дуже потрібні гроші.

У 2015 країні знадобиться 40 мільярдів доларів, щоб уникнути дефолту. Також потрібно відновити резерви Національного банку та стабілізувати фінансовий сектор.

Участь у програмі МВФ забезпечує частину коштів для цих цілей. Також це сигналізує іншим донорам, що Україна на правильному шляху. Це допоможе країні отримати іншу фінансову підтримку.

2. В України немає іншого вибору, окрім як провести структурні реформи.