Діяльність транснаціональних корпорацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність транснаціональних корпорацій

Вступ

На рубежі XX-XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК) приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

Загалом дослідження даної теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

Мета реферату. Дослідити теоретичні концепції діяльності транснаціональних корпорацій.

Завдання, які необхідно розглянути:

· проаналізувати теоретичні концепції ТНК;

· визначити позитивні та негативні аспекти ТНК у приймаючих країнах;

Об'єктом дослідження курсової роботи виступають ТНК, оскільки вони відіграють одне з панівних положень у світовій економічній системі.

Предметом дослідження є специфіка функціонування, особливості діяльності ТНК у міжнародних відносинах, а також тенденції розвитку і їх вплив на світові економічні процеси.

Теоретичні концепції діяльності ТНК

Зростання могутності сучасних ТНК, широкий діапазон форм їх діяльності, охоплення операціями переважної частини країн світу - ці та інші риси ТНК обумовили розробку різноманітних теоретичних концепцій діяльності ТНК. Велика різноманітність теоретичних концепцій, що сформувалися у 80-і роки ХХ століття була зумовлена:

1) різноманітністю типів міжнародного виробництва ТНК: ресурсно-базовий, імпортозаміщуючий, експортоорієнтований, глобальноорієнтований. Кожний з них має свої особливості і по різному впливає на домашні та приймаючі країни;

2) різними рівнями аналізу (макроекономічним - міжнародні, глобальні тенденції; мезоекономічним - галузевий рівень; мікроекономічним - тенденції зростання окремої фірми). Різні рівні визначають різні теоретичні підходи до аналізу ТНК. транснаціональний корпорація міжнародний

3) акцентами на різних розділах економічної теорії (теорії міжнародного руху капіталу, міжнародної торгівлі, розміщення виробництва, мікроекономіці, тощо)[1, с. 76].

Різноманітність типів виробництва ТНК, рівнів аналізу їх операцій, акцентів на тих чи інших розділах економічної теорії визначила велику різноманітність концепцій ТНК, які умовно можна поділити на чотири групи:

1) теорія ринкової влади (у тому числі теорія фірми С. Хаймера);

2) теорії інтернаціоналізації;

3) теорії міжнародної конкурентоспроможності галузі;

4) біхевіористська теорія. [1, с. 83].

1) Теорія ринкової влади. Американський економіст С. Хаймер одним з перших заперечив ортодоксальні неокласичні теорії міжнародної торгівлі і руху капіталу, які передбачали, що в промислово-розвинутих країнах існує надлишок капіталу і дефіцит іншого фактора виробництва - робочої сили. Це зумовлює відносно низьку норму прибутку і ставку процента, високу заробітну плату і призводить до вивозу капіталу в формі прямих іноземних інвестицій в країни, що розвиваються, де існує дефіцит капіталу і надлишок робочої сили. Однак у другій половині ХХ століття основні потоки прямих іноземних інвестицій спрямовувались у промислово-розвинені країни, що заперечувало неокласичний підхід.

Хаймер та його послідовники обгрунтували тезис про те, що ТНК виступає як суб'єкт ринкової влади. Згідно теорії ринкової влади на початкових стадіях росту фірма збільшує свою частку на ринку шляхом злиття та поглинання, збільшуючи концентрацію виробництва і капіталу. Коли подальше підсилення ринкової влади у своїй країні стає неможливим (ринок вже поділений між двома трьома олігополіями), фірма змушена інвестувати прибуток за кордон, що зумовлює аналогічну ситуацію на закордонних ринках [2, с. 135].

2) Теорія інтернаціоналізації, що ґрунтується на дослідженнях Кейвза, Дагмана, Пенроуза, Вільямсона (70-80-і рр. ХХ ст.), акцентує свою увагу на аналізі міжнародного виробництва ТНК з позиції економії на масштабі сфери діяльності і транзакційних (операційних) витратах.

Економія на масштабі сфери діяльності, названа англійським економістом Е. Пенроузом "економією зростання", виникає внаслідок незбалансованого розвитку фірми, на якій постійно виникають нові, не використані в даний момент часу виробничі і фінансові ресурси. Економія від використання цих ресурсів і є стимулом до розширення сфери діяльності фірми.

Друга причина виникнення ТНК - це економія на операційних витратах. Ці витрати пов'язані із здійсненням ринкових, договірних відносин і виникають тоді, коли здійснюється перехід товару (послуги) від однієї технологічно відокремленої структури до іншої, тобто коли відбувається транзакція (операція) - контракт, договір, угода.

3) Однією з перших концепцій міжнародної конкурентоспроможності була модель "життєвого циклу товару" Р. Вернона. Вона грунтувалася на тому, що на початковій стадії обсяг виробництва збільшується по мірі росту попиту на ринку. Через певний проміжок часу попит досягає максимуму, виробництво стабілізується, товар починає морально старіти. Це зумовлює зменшення попиту і випуску. З метою збереження прибутків ТНК змушена шукати нові ринки збуту (виробництва) продукту, тобто збільшувати життєвий цикл товару (аналогічно галузі).

4) Розвиток і ускладнення функцій управління зумовили створення біхевіористської теорії ТНК. Біхевіоризм - напрямок американської психології ХХ ст., який вважав предметом психології не свідомість, а поведінку людей. Згідно цієї теорії, основною умовою появи ТНК є характер поведінки і мислення керуючих (управлінців) [2, с. 141].

Засновником біхевіористської теорії ТНК є Г. Перлмуттер. Він вважав, що можна виділити три типи корпоративної орієнтації: етноцентризм, поліцентризм і геоцентризм. Причому вид орієнтації залежить від відношення вищого керівництва до характеру діяльності корпорації, її політики, стратегії розвитку і філософії бізнесу.

1. Для етноцентричної орієнтації ТНК характерним є чітко виражене домінуюче положення материнського підприємства у всій корпоративній системі. Централізація управління максимальна.

2. Поліцентрична орієнтація характерна для тих фірм, вище керівництво яких сприяє певній ідентичності дочірніх підприємств з місцевими компаніями. Це стосується назви філіалу, національності і громадянства певної категорії керівників, за виключенням декількох ключових посад, на які призначаються громадяни країни походження ТНК, більшої децентралізації у вирішенні певних питань.

3. Принцип геоцентризму передбачає не утотожнення національної належності і рівня професійної компетенції. Головним принципом геоцентризму є глобальний підхід як до діяльності центральної штаб-квартири, так і до діяльності кожного філіалу. Кожен філіал слід розглядати не як "сателіт", не як повністю незалежне підприємство, а як елемент загальної корпоративної системи. Децентралізація управління максимальна [3, с. 142].

На початку 80-х рр. ХХ ст. професор Рединського університету Дж. Даннінг, грунтуючись на уже відомих теоретичних концепціях і не заперечуючи їх, запропонував багатофакторний підхід до дослідження діяльності ТНК, який отримав у світовій економічній літературі назву "еклектична теорія" ("еклектична парадигма", " парадигма Даннінга"). Поява еклектичної парадигми стала логічним етапом еволюції теорій ТНК і відбулася на грунті існуючих концепцій.

Сама вже назва концепції Дж. Даннінга свідчить про те, що вона об'єднує окремі елементи зовсім різних теоретичних підходів до дослідження ТНК, оскільки еклектизм - технічне поєднання різнорідних, часто протилежних принципів, поглядів, теорій, художніх елементів. Даннінг вважав, що існуючі теорії ТНК, описуючи лише той чи інший аспект діяльності ТНК, не можуть запропонувати об'єктивну картину діяльності ТНК. Тобто, виникла необхідність в створенні своєрідної парадигми, яка б об'єднала всі існуючі елементи попередніх економічних теорій, які найбільш адекватно описують різнопланову діяльність ТНК. [3, с. 201].

Згідно теорії Даннінга ріст міжнародного виробництва ТНК здійснюються на основі врахування трьох груп факторів (переваг):

1) Переваги власності (конкурентні переваги).

Як підкреслює Дж. Даннінг всі активи, що створюються фірмою можна поділити на видимі (фізичний капітал, гроші) та невидимі (технологія, знання, досвід - нематеріальні активи). Саме невидимі активи і визначають значною мірою конкурентні переваги ТНК. Ці конкурентні переваги можуть бути зумовлені двома факторами:

- власністю на унікальні чи особливі активи, наприклад, передова технологія;

- власністю на сукупні (загальні) додаткові активи, наприклад, здатність до творчих рішень, підприємницький досвід.

Якщо невидимі активи першого виду можуть бути продані іншим фірмам у вигляді патентів, ліцензій, то сукупні додаткові активи не мають ринку збуту у традиційному розумінні.

Сукупний вид переваг власності - це загальний організаційний потенціал фірми, підприємницький досвід та інтелектуальний потенціал її менеджерів, репутація фірми, довіра до неї на міжнародних ринках капіталу, її політичні контакти, довгострокові ділові зв'язки з іншими фірмами.

2) Переваги інтернаціоналізації - пов'язані з можливістю отримання більш високих і довгострокових прибутків шляхом самостійної діяльності на закордонних ринках (мажоритарні філіали) в порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів, ліцензіатів.

Переваги інтернаціоналізації зумовлені:

· уникненням витрат на пошук партнерів і переговори;

· уникненням витрат на захист прав власності;

· можливістю уникнення державного втручання (квоти, тарифи);

· можливістю контролювати поставки і умови продажу;

· уникненням витрат на подолання невпевненості покупця відносно суті й вартості технології, що передається;

3) Переваги розміщення - визначають райони, де здійснюватиметься діяльність ТНК. Ці переваги пов'язані з розміром ринку, забезпеченістю факторами виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичними ризиками, психологічними (національно-культурними) цінностями, витратами міжнародного транспорту та зв'язку.

Динамічність феномену ТНК зумовлює необхідність подальшого розвитку теоретичних концепцій ТНК[3, с. 176].

Позитивні та негативні аспекти діяльності ТНК в приймаючих країнах

ТНК в останній четверті ХХ ст. перетворилися на найважливіший фактор розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносин. Їх бурхливий розвиток в останнє десятиліття зумовив загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного поділу праці. ТНК сьогодні є безпосередніми учасниками всього спектру світових господарських процесів, "локомотивом" світової економіки.

Вплив ТНК на світову економіку носить дуалістичний характер. З одного боку, ТНК є наслідком (продуктом) міжнародних економічних відносин, що динамічно розвиваються, з іншого - самі виступають потужним механізмом впливу на них, формуючи нові та видозмінюючи існуючі.

Хоча певний вплив ТНК почали відігравати вже в кінці ХІХ ст., протягом останніх п'ятидесяти років їх вплив особливо динамічно зростає. Ядро світогосподарської системи складають близько 500 найбільш потужних ТНК, які володіють практично необмеженою економічною владою. При цьому в промислово-розвинених країнах в кожній галузі домінують два-три супергіганти, які конкурують між собою на ринках всіх країн. Ці 500 ТНК реалізують 80% усієї зробленої електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% продукції машинобудування [4, с. 147].

Провідну роль у світовій економіці відіграють 100 найбільших ТНК. Більшість з них розміщуються в промислово-розвинених країнах. 100 провідних ТНК контролюють 70% усіх прямих іноземних інвестицій. Географічна структура розміщення 100 найбільших ТНК: США приблизно 30%; Японія - 20% ; Німеччина і Франція по 10%; Великобританія - 7 %; Швейцарія - 5 % (за даними доповіді ЮНКТАД). Загалом у цих шести країнах розміщено 82 із 100 ТНК. Щодо загальної суми активів 100 найбільших компаній світу, то на дві країни США і Японію припадає 70% активів 100 ТНК. Регіональний розподіл активів ТНК: 40% вартості майна 100 найбільших ТНК перебуває за межами країни базування.

Основними галузями діяльності ТНК є (галузева структура 100 ТНК): хімія-фармацевтика (21 ТНК); електронна і електротехнічна промисловість (18 ТНК); автомобілебудівна (14 ТНК); нафтопереробна (13 ТНК); харчова промисловість (9 ТНК); диверсифікована галузева структура (7 ТНК).

У найбідніших країнах світу ТНК віддають перевагу капіталовкладенням у видобувну промисловість, але головним чином вони нарощують товарний експорт. В даному випадку розгортається жорстока конкурентна боротьба між ТНК за просування своїх товарів на місцеві ринки.

Сфери діяльності ТНК: 60% міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва; 37% - у сфері послуг; 3% - у видобувній промисловості і сільському господарстві. Головною тенденцією кін. ХХ - поч. ХХІ століть є зростання інвестицій у сферу послуг і наукомісткі виробництва, а також паралельно зниження частки інвестицій у видобувну промисловість, сільське господарство і ресурсомістке виробництво. [4, с. 214].

Переваги чи позитивні аспекти, зумовлені діяльністю ТНК:

· зростання зайнятості, зниження безробіття, соціальної напруженості;

· підвищення рівня кваліфікації робочої сили, зростання доходів населення;

· збільшення податків до державного та місцевого бюджетів;

· зростання капіталовкладень у країні, підвищення технічного рівня виробництва;

· впровадження останніх досягнень науково-технічного прогресу;

· зниження товарного імпорту (імпортозаміщуючий тип виробництва), або зростання експорту (експортоорієнтований тип виробництва) і, як наслідок, зміцнення зовнішньоторгівельних позицій країни, а це, в свою чергу, зумовлює стабілізацію курсу національної грошової одиниці;

· стимулювання національних виробників впроваджувати останні досягнення НТП, підвищувати кваліфікацію персоналу, якість продукції, обслуговування споживачів;

· зростання доходів постачальників та суміжних організацій.

Негативні аспекти, зумовлені діяльністю ТНК:

· забруднення навколишнього середовища - в кінці ХХ століття спостерігалася тенденція переміщення шкідливих виробництв з розвинутих країн з високими екологічними нормами і стандартами у країни, що розвиваються;

· вилучення ресурсів з країн, що розвиваються шляхом застосування внутрішньофірмових трансфертних цін;

· розорення місцевих виробників і, як наслідок, збільшення безробіття, соціальної напруженості, зниження податкових надходжень;

· ТНК можуть здійснювати тиск на уряди країн, через міжнародні організації, такі як Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Світову організацію торгівлі;

· порушення національного законодавства внаслідок поширеної практики підкупів чиновників;

· підрив економічної політики держав, коли інтереси ТНК не співпадають з інтересами держави. [5, с. 66].

Загалом вплив ТНК на економіку окремої держави залежить від багатьох чинників та від специфіки кожної країни, від рівня державного регулювання економіки. Але загалом, як засвідчила практика останніх десятиріч, він є позитивним на економіку приймаючої країни.

Висновки

Мета цього реферату досліджена і на підставі цього можна зробити висновки.

ТНК відображають такий стан світової економіки, у якому рух капіталу і технологій набули високої мобільності, саме діяльність ТНК сприяє перетворенню світу в єдине ціле, де його окремі частини стають функціонально взаємозалежними, і, де виникають нові тенденції і закони розвитку.

Основними джерелами ефективної діяльності ТНК є використання переваг володіння на природні ресурси (чи доступу до них), капіталом; можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах із урахуванням обсягу їхньої внутрішньої ринку, темпів економічного зростання, цін, і кваліфікації робочої сили в, вартості і доступності інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, і навіть політико-правових чинників, серед яких найважливішим є політична стабільність; можливість акумулювання капіталу рамках в усій мережі ТНК; використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу тощо.

Список використаної літератури

1. Булатів А.З. Світова економіка: підручник для вузів / А.З. Булатів. М.: Економіст, 2004. С. 270

2. Медведєв У. Глобалізація економіки: тенденції та страшної суперечності / У. Медведєв //МЭ і МО. 2004. № 2.С. 234

3. Хасбулатов Р. І. Світова економіка: підручник для вузів. Т.1. / Р. І. Хасбулатов. М.: Економіка, 2001. С. 473

4.Губайдуллина Ф.З. Прямі іноземні інвестиції, діяльність ТНК і глобалізація /Ф. З.Габайдуллина //. 2003. № 7.С. 350

5. Зименков Р., Романова Є. Інвестиційна активність американських ТНК як суб'єктів процесу глобалізації / Р.Зименков, Є. Романов. 2004. № 2.С.350

Размещено на Allbest.ru