Глобальна трансформація світової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародного менеджменту

Міні група № 2 "Дослідити характер глобальних трансформацій дослідити та охарактеризувати фактори глобальних трансформацій, сучасна специфіка структури глобальної економіки"

Студентів 405 групи

5 курсу , МФМ

денного відділення

Волосянко В

Лущик В

Черевач В

Бабінський Б

Київ 2015

Трансформація -- це дія або процес зміни форми, вигляду, природи або характеру суспільства або окремої структури. Трансформація означає перетворення сутнісних компонентів соціуму, всіх сторін сфер суспільного життя. трансформація глобалізація світовий економіка

Глобалізамція (англ. globalization) -- процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні -- перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.

Розвиток сучасної цивілізації характеризується рядом кардинальних тенденцій, які визначають образ суспільства в цілому і функціонування окремих сфер. Однією з найважливіших є тенденція прискорення і удосконалення суспільних процесів, яка виявилася з початку минулого сторіччя.

Істотною особливістю нашого часу є та, що темпи життя сучасних народів, у тому числі і конкретних індивідів, постійно зростають. Проілюструвати це можна фактом зростання чисельності населення нашої планети. С початку раннього палеоліту людей на нашій планеті було приблизно 100--200 тисяч, пройшовши рубіж в 6 млрд., людство і сьогодні не знижує, а підвищує темпи свого кількісного зростання.

Серед основних причин явища глобалізації можна назвати прискорення темпів суспільного розвитку сучасного світу і його тенденцію до цілісності, що вимагає особливої напруги, пошуку внутрішніх резервів поступального розвитку, нового рівня концентрації зусиль, координації всіх складових явища, надзвичайної саморегуляції і організації.

Іншою характеристикою цього процесу є рух до цілісного функціонування явища як нероздільного, нерозчленованого.

Особливо важливою характеристикою цілісності є сувора підпорядкованість всієї системи (явища, предмета) певній домінанті. Завдяки цьому система і виступає як різноманітна єдність всіх її виявів. Аналізуючи сучасний світ за останнє сторіччя, можна переконатися, що прискорений розвиток і його взаємозв'язок -- фактично нероздільні процеси. Сучасний світ складний, багатогранний, динамічний і суперечливий; це світ драматичних альтернатив і вибору, тривог і надій. Людина, як ніколи раніше, піднялася до висот творіння, але, як ніколи, стала уразливою перед досягненнями, які сама створила.

Глобалізація представляє собою складний, суперечливий процес соціальних перетворень. Загальність змін. Глобалізація пронизує всі рівні соціальної структури і проникає у всі соціальні шари, які перестають бути замкненими в собі; формує сіткові структури спілкування, підтримки і соціального контролю. Все стає швидкотекучим, змінюється і набуває скороминущого характеру.

Послаблення національно-державного чинника. Глобалізація підриває національні структури на всіх рівнях їхнього вияву: державному, національно-етнічному, особистому.

Явище глобалізації -- це обов'язковий період в розвитку сучасної цивілізації, коли вона прийшла до необхідності розв'язання питань, без яких її подальший гуманістичний розвиток практично неможливий; передусім це питання про основні, пріоритетні напрями розвитку людства. їхнє обґрунтовування вимагає копіткого порівняльного аналізу соціально-економічних, духовно-культурних, державно-правових і, перш за все, світоглядних основ сучасної і майбутньої цивілізації.

Таким чином, глобалізація представляє собою незворотний, історично унікальний об'єктивний процес, викликаний розвитком капіталізму, який передбачає інтенсифікацію виробничо-економічних, соціальних, політичних і культурних інтеракцій у всесвітньому масштабі. В кожній сфері життя суспільства глобалізація активізує цілий комплекс проблем:

у виробничо-економічному вимірі це -- лібералізація ринку і символізація фінансової сфери, а також необхідність захисту стратегічно важливих галузей від економічної неефективності;

в соціальній сфері це -- динаміка багатства і бідності, проблема нерівності, безробіття, неконтрольована міграція і "викачка мозків", демографічні, а також викликані техногенною дія- льністю екологічні проблеми;

в політичному вимірі -- деетатизація (тобто проблема прозорості державних кордонів), протистояння глобалізму і антиглобалізму, феномен міжнародного тероризму;

в культурному вимірі -- проблеми культурної, релігійної і національної ідентичності, проблема віртуалізації, уніфікація і такі її наслідки як масовізація і соціокультурна шаблонізація.

Глобалізація охоплює практично всі сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, самі умови існування людства. Глобалізація виражається в таких процесах:

зміцнення зв'язків між найвіддаленішими куточками планети, небувале поширення по всій планеті ідей та інформації, технологій, культури, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки;

зростаюча інтенсивність взаємозв'язків у сфері торгівлі, фінансів, міграції населення в наслідок розвитку всеосяжних систем транспорту та комунікацій;

виникнення спільних для світового співтовариства проблем, процес зростання загальнолюдських інтересів у всіх сферах людського буття, стертя граней між місцевими й всепланетарними подіями.

Для сучасних процесів економічної глобалізації характерними рисами є: інтенсифікація економічних зв'язків; наявність жорсткої конкуренції за сфери впливу, поглиблення взаємозв'язків між провідними центрами; поєднання гострої конкуренції із розширенням елементів взаємодії і співробітництва; інтернаціоналізація виробничих зв'язків у високотехнологічних галузях; формування глобальних ринків; інтенсифікація зусиль щодо розв'язання глобальних мереж безпеки.

Глобальна трансформація світової економіки:

Прояви глобалізації:

1. Дуже значні,постійно випереджаючі виробництво, темпи зростання світової торгівлі.

2. Періоди розвитку: темпи торгівлі в 1.5 разів більше ніж вир-ва.1913-1950 років темпи торгівлі були нижчі. Причини війна та протекціонізм. 1950 темпи торгівлі зростають 6% темп торгівлі, 3.6% виробництво. Небачене зростання прямих інвестицій з 1970 до 1999 році. 20 млрд. 330 - 340 млрд.

3. Рух короткострокового капіталу на валютних ринках - 200 млрд. дол. кожень день. 1.6 трл. дол. кожень день.

4. Зростання міжнародного транспорту. В 50-му році міжнародні перевезення 800 млн. Повітряні перевезення зростають на 23%.

5. Інформаційні трансакції зросли в 1000 разів.

6. Значно прискорився обмін технологіями.

7. Значно зростають темпи міграції робочої сили (глобалізація ринків праці)

Причини та рушійні сили:

1. Технологічні зміни

2. Політика лібералізації та відкриття ринків

3. Комбінація 1 та 2, що породжує розширення діяльності ТНК.

4. Інформаційна революція - нова постіндустріальна модель розвитку.

Риси:

1. Значно зростають витрати на науку та їх питома вага зростає

2. Зростає наукомісткість товарів

3. На перше місце виходить людський капітал

4. Рушійні зміни в реорганізації виробництва

5. Струкурні зміни в світовій торгівлі

7. Посилюється технологічна взаємозалежність.

Серед основних причин явища глобалізації можна назвати прискорення темпів суспільного розвитку сучасного світу і його тенденцію до цілісності, що вимагає особливої напруги, пошуку внутрішніх резервів поступального розвитку, нового рівня концентрації зусиль, координації всіх складових явища, надзвичайної саморегуляції і організації.

Особливо важливою характеристикою цілісності є сувора підпорядкованість всієї системи (явища, предмета) певній домінанті. Завдяки цьому система і виступає як різноманітна єдність всіх її виявів. Аналізуючи сучасний світ за останнє сторіччя, можна переконатися, що прискорений розвиток і його взаємозв'язок -- фактично нероздільні процеси. Сучасний світ складний, багатогранний, динамічний і суперечливий; це світ драматичних альтернатив і вибору, тривог і надій. Людина, як ніколи раніше, піднялася до висот творіння, але, як ніколи, стала уразливою перед досягненнями, які сама створила.

Суперечності сучасного світу мають неоднакову природу і масштаби свого вияву: одні з них -- результат світової політики, інші з'явилися в результаті науково-технічної революції, господарської діяльності людини -- але всі вони повинні розв'язуватися сумісними зусиллями. Глобалізація і є тим кульмінаційним етапом в історії, який сьогодні фокусує ці проблеми. В явищі глобалізації украй загострена загально цивілізаційна потреба розумного, справедливого і толерантного розв'язання проблем, що стоять перед людством.

Глобалізація представляє собою складний, суперечливий процес соціальних перетворень. Загальність змін. Глобалізація пронизує всі рівні соціальної структури і проникає у всі соціальні шари, які перестають бути замкненими в собі; формує сіткові структури спілкування, підтримки і соціального контролю. Все стає швидкотекучим, змінюється і набуває скороминущого характеру. У зв'язку з цим утворюються нові цінності, пов'язані з мінливістю, "гнучкістю", "пластичністю" реальності. Руйнування організаційних основ соціальної структури, її децентралізація. Охопивши всі соціальні структури, глобалізація набуває статусу вищої нормативної цінності. Все старе відкидається, а все нове усвідомлено вважається кращим. Тепер локальним структурам не потрібно проходити всі рівні вертикальної ієрархії, щоб вийти на загальносвітовий рівень, Значущість вертикальної ієрархії знижується, а, навпаки, посилюється горизонтальна мобільність, що сприяє культурній глобалізації. Локальні структури можуть зберегти себе тільки в тому випадку, якщо успішно формуються сіткові зв'язки, сприяючи глобалізації на своєму рівні. Змішування культур. Глобалізація змінює уявлення людей про культуру як про щось успадковане з минулих часів, від попередніх поколінь, або про те, що спускається "зверху". В сучасних умовах культура стає результатом змішування глобальних і регіональних форм, нестабільних і суперечливих в порівнянні з традиційними формами культури.

Послаблення національно-державного чинника. Глобалізація підриває національні структури на всіх рівнях їхнього вияву: державному, національно-етнічному, особистому. Проте сам національно-державний чинник зберігається (у вигляді національних держав, національних урядів, національних культур і т.п.), але він перестає бути визначальним. Соціальні спільноти об'єднуються, створюють свої горизонтальні структури.

Таким чином основні фактори трансформацій виражаються:

у виробничо-економічному вимірі -- лібералізація ринку і символізація фінансової сфери, а також необхідність захисту стратегічно важливих галузей від економічної неефективності;

в соціальній сфері -- динаміка багатства і бідності, проблема нерівності, безробіття, неконтрольована міграція і "викачка мозків", демографічні, а також викликані техногенною дія- льністю екологічні проблеми;

в політичному вимірі -- деетатизація (тобто проблема прозорості державних кордонів), протистояння глобалізму і антиглобалізму, феномен міжнародного тероризму;

в культурному вимірі -- проблеми культурної, релігійної і національної ідентичності, проблема віртуалізації, уніфікація і такі її наслідки як масовізація і соціокультурна шаблонізація.

До основних рис сучасної глобальної економіки відносяться:

1. Новий етап інтернаціоналізації виробництва і поглиблення суспільного поділу праці на основі науково-технічної революції:

- усе більш повна взаємозалежність національних господарств;

- поглиблення загальносвітового поділу праці, підвищення товарності й експортної орієнтації економік;

З поглибленням процесу інтернаціоналізації виробництва посилюється єдність міжнародної економіки, зростає її органічна цілісність. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню ефективності виробництва в окремих країнах, прискореному розвитку науки і техніки, підвищенню життєвого рівня населення).

- перехід від предметної до подетальної і функціональної спеціалізації національних господарств (предметної міжнародної спеціалізації виробництва відносять спеціалізацію виробництва готової продукції; подетальну (виробництво та обмін між підприємствами частинами, компонентами продуктів) та технологічну або постадійну спеціалізацію (поділ єдиного технологічного процесу на окремі стадії між підприємствами різних країн)).

2. Економічна інтеграція - міждержавні об'єднання з особливою організаційною структурою, новий етап усуспільнення виробництва:

- структурна інтеграція - об'єднання високорозвинених національних господарств для координації економічної політики виробничої кооперації, стимулювання міграцій капіталів і робочої с (ЄС, ОЕСР, ГАТТ/СОТ та ін.);

- господарська інтеграція - об'єднання національних господарств, що розвиваються, для використання переваг спеціалізації і більш повного використання економічних ресурсів.

3. Глобальні економічні та екологічні проблеми - загальносвітові процеси, що торкаються інтересів всього людства:

- демографічна проблема (Вона дедалі загострюється. У цілому демографічна проблема нині полягає в стрімкому зростанні населення в країнах, що розвиваються, і в загрозі депопуляції, тобто перевищення кількості померлих над кількістю народжених, в економічно розвинених країнах)

- продовольча проблема (При цьому у світі виробляється достатньо продовольства, але географія його виробництва далеко не збігається з географією споживання. Північна Америка і Західна Європа мають надлишок продовольства, але країни, що розвиваються, не мають можливості для його закупівлі в достатній кількості.

- подолання економічної відсталості країн, що розвиваються, у цьому зв'язку проблеми боргів. (адже рівень доходів на душу населення більшості країв, що розвиваються, у десятки, а то й сотні разів нижчий, ніж у розвинутих. Цей розрив не тільки не скорочується, а й наростає.)

- подолання погрози екологічної катастрофи, енергетична проблема(екологічні проблеми нині поширені практично повсюдно. Це означає, що вони створюють загрозу життєдіяльності не окремим групам людей, а людству загалом, не окремим регіонам чи країнам, а всій планеті.)

Нині людство впритул наблизилося до межі вичерпання найдоступніших, а тому і найдешевших видів органічних і мінеральних ресурсів. Передусім це стосується нафти і газу. Ці найголовніші енергоносії суспільство вимушене добувати з усе більшої глибини (понад 5-6 тис. м).)

- подолання погрози ядерної війни.

4. Всесвітня торгівля - новий етап розвитку торгівлі в умовах інтернаціоналізації виробництва й економічної інтеграції:

- найгостріша конкуренція («торговельні війни»). Особливо дієвою зброєю вони стали у руках розвинутих країн. Торгівельні війни є не просто засобом впливу, а й механізмом самоствердження авторитету тієї чи іншої країни.

- домінуючий стан Японії, США, країн ЄС;

- нееквівалентний обмін із країнами, що розвиваються. Економічної експлуатації слабкого товаровиробника сильним. Щодо світогосподарських відносин він є специфічним способом систематичного економічного пограбування монополіями промислово розвинених країн своїх партнерів на «периферії».

5. Зростаючі масштаби міграції капіталів і робочої сили:

- величезне збільшення масштабів міграції в зв'язку з інтернаціоналізацією виробництва;

- вирішальна роль у міграції позикового капіталу міжнародних фінансово-кредитних установ (МВФ, МБРР та ін.);

- переважне значення в міграції капіталів експорту-імпорту підприємницького капіталу - прямі і портфельні інвестиції транснаціональних корпорацій, спільних підприємств та ін.;

- проблема «відтоку мозків» і іноземної робочої с, породжена міграцією працівників.

Размещено на Allbest.ru