Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

УДК 339.727:338.46(477)+316.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Система залучення іноземних інвестицій в Україну в процесі глобальної сервісизації

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

польова Ірина Миколаївна

Тернопіль - 2008

 Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській комерційній академії Центральної спілки споживчих товариств України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

МОКІЙ Анатолій Іванович,

Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, проректор з міжнародних зв'язків, професор

кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ФІЛІПЕНКО Антон Сергійович,

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин кандидат економічних наук, доцент

КОЗИК Василь Васильович,

Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку, завідувач кафедри економіки підприємства та інвестицій

Захист відбудеться 18 вересня 2008 року о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 у Тернопільському національному економічному університеті за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий “15” серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент О.П. Дудкіна

АНОТАЦІЯ

Польова І.М. Система залучення іноземних інвестицій в Україну в процесі глобальної сервісизації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2008.

Дисертація присвячена розробці моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій в умовах трансформації та становлення сервісного сектора економіки. У роботі узагальнено теоретичні положення інвестиційної діяльності та окреслено визначальні тенденції структурних перетворень національного господарства в умовах глобальної сервісизації, систематизовано методики оцінки інвестиційної привабливості галузей сфери послуг, на основі чого здійснено оцінку потреби в інвестиціях та потенціалу адаптивності галузей сфери послуг до освоєння інвестиційних ресурсів.

З використанням економіко-математичних методів узагальнено тенденції розвитку вітчизняного інвестиційного ринку та виокремлено чинники, які визначають можливості комплексного, цілеспрямованого та системного залучення інвестицій, здійснено прогнозну оцінку надходження іноземних інвестицій. Запропоновано організаційно-економічні заходи активізації інвестиційної діяльності у сфері послуг, визначено напрями формування інституціонального забезпечення комплексного залучення інвестицій та стратегічні пріоритети інтеграції України у світовий інвестиційний ринок.

Ключові слова: система залучення іноземних інвестицій, сфера послуг, глобальна сервісизація, модель композиційно-фокусного залучення інвестицій.

АнНотация

Полевая И.Н. Система привлечения иностранных инвестиций в Украину в процессе глобальной сервисизации экономики.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Тернопольский национальный экономический университет. - Тернополь, 2008.

Диссертация посвящена совершенствованию системы привлечения иностранных инвестиций путем реализации соответствующей модели в условиях посттрансформационного развития и глобальной сервисизации. Модель предполагает сбалансированное и пропорциональное привлечение разнообразных видов инвестиционных ресурсов (прямые иностранные инвестиции, портфельные инвестиции, кредиты банков, трансферты мигрантов) различных участников инвестиционного процесса в зависимости от сектора сферы услуг, ресурсных и факторных предпосылок, принципов инвестиционной политики (активность, целенаправленность, долгосрочность, комплексность, секторальная и проблемная ориентация) и ограничений институционального характера.

В работе обобщены теоретические положения инвестиционной деятельности и определены преобладающие тенденции структурных сдвигов в национальном хозяйстве в условиях глобализации, систематизированы методики оценки инвестиционной привлекательности секторов сферы услуг, на основе чего произведена оценка потребности в инвестициях и потенциала адаптивности отраслей сферы услуг к освоению инвестиционных ресурсов. Прогнозная оценка привлечения иностранных инвестиций в сферу услуг Украины показала стабильность тенденций роста притока инвестиций, при этом лидерами по темпам роста среди отраслей сферы услуг являются финансовые, транспортные, деловые услуги.

С использованием экономико-математических методов выявлены тенденции развития отечественного инвестиционного рынка и факторы, которые определяют возможность комплексного, целенаправленного и системного привлечения инвестиций. Отрасли сферы услуг сгруппированы в кластеры, активное сотрудничество внутри которых способствует более эффективному использованию инвестиционных ресурсов, а также классифицированы на отрасли-накопители инвестиций и отрасли-потребители инвестиций.

Предложен комплекс организационно-экономических мероприятий активизации инвестиционной деятельности в сфере услуг, определены направления формирования институционального обеспечения комплексного привлечения инвестиций и стратегические приоритеты интеграции Украины в мировой инвестиционный рынок. Среди основных мер институционального характера предлагаются систематизация и кодификация инвестиционного законодательства, разработка закона “О государственном регулировании деятельности ТНК в сфере услуг”, Стратегии развития отрасли услуг на 2010-2015 года.

Ключевые слова: система привлечения иностранных инвестиций, сфера услуг, глобальная сервисизация, модель композиционно-фокусного привлечения инвестиций.

Annotation

Polyova I.M. System of Foreign Investments Attracting in Ukraine in the Process of Global Servisization. - Manuscript.

Dissertation for acquiring Degree of a Candidate of Economic Sciences with major 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Ternopil National Economic University - Ternopil, 2008.

Dissertation is devoted to the development of the investments compose attraction model in the conditions of economy transformation and service-oriented society establishment. Investment activity theoretical basis are summarised and prevailing tendencies of national economy structural transformations in the terms of globalization are outlined in the work.

Estimation methods of service industries investment appeal are systematized, requirement of investments are estimated, service industries adaptability potential to investment resources drawing is analysed. Using economic-mathematical methods we summarised tendencies of the domestic investment market development and the main factors which define an opportunity of complex, purposeful and system attraction of investments; forecast foreign investments attraction is done. We have offered Ukraine's integration in the world investment market strategic priorities and organizational and economic measures of investment activity stimulation in services, and also directions of institutional environment formation for investments complex attraction maintenance.

Key words: system of foreign investments attraction, service sector, global servisization, composed and focused model of investments attraction.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Недостатньо системна і, значною мірою, очікувальна політика залучення капіталу в Україну, відсутність комплексних, проблемно-орієнтованих стратегій сприяння інвестуванню на різних рівнях управління зумовлюють структурні диспропорції секторального та регіонального характеру в економіці. Домінуюча орієнтація інвестиційної політики лише на пряме іноземне інвестування нівелює роль інших форм інвестиційної діяльності, таких як портфельна, неакціонерна, освоєння заощаджень населення та кредитних ресурсів фінансово-банківських установ, чим обмежується реалізація інвестиційного потенціалу економіки.

Трансформація видів, умов, принципів економічної діяльності, що відбувається під впливом процесу глобалізації, спричинена новими умовами господарювання, застосуванням сучасних підходів до розуміння ролі сфери послуг, впровадженням інноваційних методів управління, появою нових економічних агентів на світових ринках, які володіють значно більшими ресурсами, ніж окремі країни, і здатні впливати на світові економічні та, зокрема, інвестиційний процеси. Усе це відображається у посиленні ролі галузей сфери послуг в економічному розвитку країн і призводить до формування глобальної сервісної економіки.

Структурна перебудова економіки об'єктивно передбачає прискорений розвиток сервісних галузей, що актуалізує завдання цілеспрямованого пошуку та ефективного перерозподілу інвестиційних ресурсів з метою економічного розвитку у посттрансформаційний період. Нестача інвестиційних ресурсів у вітчизняній економіці зумовлює необхідність розробки і реалізації системної, комплексної інвестиційної політики, орієнтованої на залучення і цільове спрямування окремих видів інвестицій або їх поєднання у розвиток відповідних галузей сфери послуг.

Проблеми залучення іноземних інвестицій, формування сприятливого середовища для їх освоєння, механізми стимулювання інвестиційної діяльності знайшли відображення у працях зарубіжних та українських вчених Р. Алібера, І. Бланка, Ч. Гілла, Б. Губського, Д. Даннінга, Д. Кейнса, В. Козика, В. Новицького, А. Пересади, А. Поручника, О. Рогача, А. Ругмана, О. Сохацької, І. Фішера, С. Хірша. Стратегічні пріоритети інвестиційного розвитку в умовах адаптації економіки до процесу глобалізації висвітлені у працях О. Білоруса, А. Гальчинського, В. Гейця, Д. Лук'яненка, Є. Савельєва, А. Філіпенка. Теоретико-методологічним та організаційним аспектам становлення і функціонування ринку послуг присвячені праці Є. Авдокушина, Дж. Белла, О. Гаврилюка, Дж. Гелбрейта, К. Кларка, А. Мельник, С. Писаренко, М. Портера, В. П'ятницького, А. Рум'янцева, Т. Циганкової, М. Чумаченка, І. Школи.

Визнаючи теоретичну і практичну значущість наукового доробку вказаних вчених, варто наголосити на важливості подальших досліджень інвестиційної діяльності, насамперед у сервісному секторі економіки, та обґрунтування стратегічних рішень і заходів посилення привабливості сфери послуг України на світовому інвестиційному ринку. Потреба у подоланні структурних диспропорцій в інвестиційному процесі обумовлює актуальність і необхідність визначення можливостей використання потенціалу сфери послуг у конкурентній боротьбі на світовому ринку інвестиційних ресурсів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукового напряму кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії у межах наукової теми “Проблеми інтеграції України у глобальне господарство” (затверджено Вченою радою ЛКА, протокол №5 від 31.01.2003 р.) та у межах наукової теми Національного інституту стратегічних досліджень “Стратегічні пріоритети регіональної політики України” (номер державної реєстрації 0107U002508).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретико-методичних підходів та прикладних засобів формування системи залучення іноземних інвестицій у сферу послуг України в умовах глобальної сервісизації.

Досягнення зазначеної мети передбачало постановку і вирішення завдань:

- узагальнити теорії мотивації іноземного інвестування, окреслити сукупність чинників активізації інвестування в посттрансформаційній економіці з метою розробки механізму збалансованої інтеграції у світовий інвестиційний ринок;

- виявити передумови структурної трансформації економіки в глобальному середовищі та оцінити роль сфери послуг в економічному зростанні;

- визначити основні тенденції залучення інвестицій у сферу послуг України у порівнянні з іншими країнами;

- виявити визначальні фактори доцільності композиційного залучення капіталу у вітчизняну сферу послуг;

- розробити методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості сфери послуг, здійснити розрахунок потреби в інвестиціях та прогнозну оцінку участі України у світовому інвестиційному ринку;

- обґрунтувати стратегічні пріоритети та інституціональні засади інтеграції вітчизняної економіки у світовий ринок інвестиційних ресурсів, розробити систему заходів стимулювання інвестиційної діяльності у сфері послуг;

- визначити передумови, особливості та наслідки запровадження моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність у сфері послуг в умовах глобальної сервісизації.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засоби, методичні підходи та інституційні засади формування системи залучення іноземних інвестицій у сферу послуг України.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертації є положення теорій економічного зростання, глобалізації, прямого і портфельного іноземного інвестування, інституціоналізму, перехідних економічних систем, а також методи: узагальнення та групування (для виявлення мотивації прямого і портфельного інвестування у перехідній економіці); історико-логічний та синтезу (для окреслення передумов і чинників структурної трансформації економіки в напрямі розвитку сфери послуг); математико-статистичні: RCA-аналіз (для визначення порівняльних переваг України на ринку іноземних інвестицій та у сфері послуг); огортаючих даних (для оцінки ефективності використання інвестиційних ресурсів в окремих країнах світу та регіонах України); багатовимірний статистичний аналіз (для групування країн і регіонів України за розвитком сфери послуг та залученням інвестицій); регресійний аналіз (для виявлення впливу інвестиційної активності на економічне зростання); головних компонент (для визначення факторів стимулювання іноземних інвестицій у сфері послуг); цільового програмування і системного аналізу (для обґрунтування стратегічних рішень і програмно-цільових заходів комплексного залучення капіталу.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти, що стосуються державної інвестиційної політики, розвитку вітчизняної сфери послуг, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Національного банку України. У роботі використані офіційні публікації та аналітичні звіти ООН, Світового банку, МВФ, СОТ, ОЕСР, ЮНКТАД, інших міжнародних організацій, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, періодичні видання, матеріали міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень та у розробці науково-прикладних рекомендацій з удосконалення системи залучення іноземних інвестицій та активізації інвестиційної діяльності у сфері послуг України. Основні результати, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

- розроблено модель композиційно-фокусного залучення інвестицій у сферу послуг, яка передбачає збалансоване і пропорційне поєднання різних видів інвестиційних ресурсів (прямі, портфельні, внутрішні, іноземні інвестиції, кредитні ресурси, трансферти мігрантів) та інтересів учасників інвестиційного процесу залежно від визначеної пріоритетності видів послуг (консалтингові, аутсорсингові, інжинірингові, туристичні, страхові, фінансове посередництво) з урахуванням ресурсних і факторних передумов, а також таких принципів інвестиційної політики, як цілеспрямованість, активність, довготерміновість, секторальна і проблемна орієнтація, комплексність, та обмежень інституціонального характеру (незавершеність законодавчої і нормативно-розпорядчої бази, незлагодженість дій державних органів у інвестиційній сфері, відсутність стратегічних проблемно-орієнтованих програмних документів);

- запропоновано визначення поняття “сервісизації економіки” як процесу структурних зрушень в економіці відповідно до вимог глобальної конкуренції, що характеризується переорієнтацією фінансових, трудових, інформаційних ресурсів у розвиток сфери послуг і відображається у випереджаючому зростанні частки сервісних галузей у створенні ВВП, забезпеченні зайнятості, залученні інвестицій, зростанні продуктивності праці, на основі чого доведено доцільність використання потенціалу сфери послуг для підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та збалансованості процесу інтеграції у світове господарство.

удосконалено:

- підходи до оцінки інвестиційної привабливості сфери послуг на основі комплексного дослідження існуючого та очікуваного становища на ринках окремих видів послуг, виявлення потенціалу та загроз їх розвитку, за результатами якого визначені як найпривабливіші для інвесторів готельне та ресторанне господарство, будівництво, операції з нерухомістю, оренда та послуги юридичним особам, а також методику прогнозної оцінки інвестиційної активності у сфері послуг із врахуванням потреби в інвестиційних ресурсах і ступеня адаптивності інвестицій, яка розраховується відповідно до прогнозних темпів зростання зайнятості та валової доданої вартості;

- концептуальні засади та програмно-цільові засоби раціоналізації системи залучення іноземних інвестицій на основі виокремлення інвестиційних полюсів зростання, галузей-“марок” та міст-“марок” для забезпечення комплексного розвитку територій, а також застосування таких інструментів інвестиційної політики, як підтримка кластерних утворень, податкові пільги, фінансова допомога, гарантії покращання якості людського капіталу, та обґрунтування інституціональних засад інвестиційної політики у сфері послуг (кодифікація інвестиційного законодавства України та його гармонізація з вимогами Спільного доробку ЄС; укладення міжнародних дво- і багатосторонніх угод; розробка узгоджених стратегій розвитку сфери послуг та залучення інвестицій);

набули подальшого розвитку:

- теоретичні положення концепції неокласичного синтезу щодо невідповідності ендогенних передумов розвитку посттрансформаційних економік екзогенним викликам глобального середовища, що обумовлює необхідність стимулювання цільових інвестиційних імпульсів у визначених, як стратегічні, галузях сфери послуг, які інтенсифікують залучення інвестицій;

- методи стратегічного менеджменту щодо визначення пріоритетів структурних зрушень в економіці України в напрямі реалізації потенціалу сфери послуг в залученні іноземних інвестицій на збалансованій і пропорційній основі, а також методичні підходи до типологізації галузей сфери послуг за рівнем інвестиційної привабливості та регіонів України за рівнем розвитку окремих видів послуг, що дозволило визначити галузі, які акумулюють інвестиційні ресурси, і галузі, які їх перерозподіляють.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у обґрунтуванні моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій у сферу послуг України, удосконаленні інституціонального базису та сукупності організаційно-економічних засобів стимулювання інвестиційної діяльності у сервісному секторі економіки, а також методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості галузей сфери послуг, їх потреби в інвестиційних ресурсах і адаптивності до інвестицій.

Основні положення та рекомендації щодо удосконалення системи залучення інвестицій використані Державним агентством України з інвестицій та інновацій при виконанні науково-прикладної теми “Стратегії розвитку регіональних інноваційних структур та розробка статусних документів” (довідка №2182/03-0608 від 26.09.2007 р.); Торгово-промисловою палатою України (довідка №387/02.І від 14.02.2008 р.). Отримані результати враховані в аналітичних матеріалах Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка №3/4-60 від 08.11.2006 р.); Головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації при розробці Програми сприяння бізнесу та інвестиціям у Львівській області “Назустріч інвесторам” на 2006-2010 рр. (довідка №80-40-1-378 від 14.02.2006 р.); Регіональної програми розвитку малого підприємництва у Львівській області на 2007-2008 рр. (довідка № 40-40-2-4079 від 20.12.2005 р.). Теоретичні положення та висновки дисертації використовуються у навчально-му процесі Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін “Міжнародні послуги у зовнішньоторговельній діяльності”, “Міжнародна торгівля” та “Міжнародна економіка” (довідка №71/22 від 05.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях: “Страны СНГ в условиях глобализации” (м. Москва, 2002 р.); “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002 р.); “Туристична індустрія як вектор регіонального розвитку” (м. Чернівці, 2005 р.); “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2005 р.); “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2006 р.); “Час думати: економіка та освіта в сучасних умовах” (Німеччина, м. Ільменау, 2007 р.); “Соціально-економічні та гуманітарні проблеми в умовах глобалізації” (Молдова, м. Кишинів, 2007 р.); “Суспільно-економічна єдність і модернізація транскордонних регіонів” (Польща, м. Жешув, 2007 р.); “Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення” (м. Львів, 2007 р.); І всеукраїнській конференції “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (м. Київ, 2002 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблемы эффективного функционирования предприятий в современных условиях” (м. Севастополь, 2003 р.); науковій конференції “Актуальні проблеми економічного зростання, духовного відродження і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації” (м. Львів, 2005 р.); науковій конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку і формування інвестиційно-інноваційних механізмів в Україні” (м. Львів, 2007 р.); міжнародному форумі культури та економіки “Як досягти ринкового успіху в сфері культури” (Польща, м. Стальова Воля, 2006 р.); ХІ і XIV міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2005 р.; 2008 р.); І та ІІ міжнародних науково-практичних семінарах “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції” (м. Луцьк, 2005 р. та 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 29 наукових працях (20 опубліковано автором одноосібно), у тому числі 14 статей - у фахових виданнях і 15 - у інших наукових виданнях і збірниках матеріалів конференцій загальним обсягом 20,1 д.а. (особистий внесок дисертанта - 11,3 д.а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 176 сторінках, містить 13 таблиць на 13 сторінках, 24 рисунки на 23 сторінках та 20 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел містить 315 найменувань на 30 сторінках.

Основний Зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади інвестиційної діяльності в умовах сервісизації світового господарства” узагальнено сутнісні характеристики іноземного інвестування, теоретичні положення мотивації інвестиційної діяльності та оцінено їх придатність для пояснення зміщення потоків капіталу у країни з перехідною економікою, виявлено мотиви іноземних інвесторів у цих країнах, а також окреслено основні передумови та тенденції структурних зрушень у світовому господарстві у напрямі посилення ролі сфери послуг.

Структурні зміни у світовій економіці наприкінці 70-х рр. ХХ ст., пов'язані зі зниженням ділової активності у промисловості та активізацією економічних процесів у сфері послуг, пояснюються положеннями доктрини “інвестиційних імпульсів”, сформульованої А. Шпітгофом. Становлення постіндустріального суспільства стало передумовою, а вдосконалення інформаційних технологій та мереж, транспорту і зв'язку (так звана “софтизація”), нагромадження капіталу - чинником глобальних економічних трансформацій. В сукупності це зумовило кумулятивне інвестування сфери послуг, її прискорений розвиток та істотний вплив на економічне зростання.

Застосування концепції імпульсного інвестування дозволяє пояснити причини переорієнтації потоків капіталу до країн з перехідною економікою виникненням нових ринків, які потребували від розвинених країн інвестицій, позик, новітніх технологій, систем менеджменту та маркетингу і на яких були створені сприятливі передумови (система пільг та стимулів, низький рівень витрат на матеріальні, трудові та сировинні ресурси), що й зумовило активне інвестування в постсоціалістичних країнах. Проте структурні зрушення в економіці відбуваються тоді, коли сукупність зовнішніх чинників впливає на відповідним чином сформоване внутрішнє середовище, внаслідок чого зароджуються інвестиційні “імпульси”, а раціонально скомпонована сукупність екзо- і ендогенних чинників формує максимально сприятливе для інвестування середовище. Хоча країни з перехідною економікою доклали максимуму зусиль для залучення світових потоків капіталу, виявлена у багатьох випадках неефективність перерозподілу і використання інвестиційних ресурсів обумовила доцільність застосування положень інституціоналізму, які вказують на необхідність формування державою належної інституціональної підтримки інвестиційної діяльності і активної, солідарної з бізнесом, участі у реалізації інвестиційних проектів.

Оскільки Україна об'єктивно не може залишатися осторонь світових економічних процесів, у роботі доведено, що одним з раціонально доцільних напрямів інтеграції у світове господарство є максимальне використання потенціалу сфери послуг. Проведений аналіз дозволив виявити посилення тенденції до сервісизації світового господарства, основні прояви якої полягають у зростанні рівня зайнятості (протягом 1960-2006 рр. в середньому з 30 до 50% загальної чисельності зайнятих у країнах, що розвиваються, та з 55 до 85% у розвинених країнах), обсягів інвестицій (протягом 1980-2006 рр., відповідно у 14 разів та в 26 разів) та кількості підприємств у сфері послуг, масштабів їх діяльності (зростання кількості ТНК, злиттів і поглинань у сфері послуг), обсягів виробництва (в розвинених країнах Європи ВВП, створений у сфері послуг протягом 1970-2006 рр. зріс з 55 до 70%, у країнах, що розвиваються, - з 45 до 55%) та експорту послуг, підвищенні технологічного рівня та продуктивності праці у цій сфері.

Сутнісні характеристики послуг, пов'язані з невіддільністю процесів їх створення і споживання, високим рівнем особистісних контактів, нездатністю до нагромадження, необхідністю адаптації до потреб споживачів та швидкої реакції на їх зміну, ускладнюють експорт послуг і тому сприяють іноземному інвестуванню. У той же час, поширення новітніх видів послуг (аутсорсинг, фрілансинг, консалтинг) дозволяє оптимізувати діяльність галузей промисловості та суміжних до сфери послуг галузей, знижуючи трансакційні видатки і створючи додаткові мотиви для сервісизації економіки. Інтенсифікація розвитку сегменту ділових послуг дає можливість підприємствам делегувати частину повноважень з пошуку та обробки інформації, ведення переговорів та укладання контрактів, логістичних і консалтингових витрат обслуговуючим фірмам, що сприяє удосконаленню структури виробництва і підвищенню його ефективності. Диверсифікація різних видів послуг відкриває перспективи для вітчизняної економіки у заповненні тих сегментів ринку послуг, які ще не освоєні економічними суб'єктами інших країн, зокрема ТНК, чи в яких економіка України здатна реалізувати власні порівняльні переваги. Саме тому здатність підприємств сфери послуг виконувати функції, пов'язані зі скороченням трансакційних витрат, зумовлює пріоритетність їх розвитку для посилення конкуренто-спроможності промисловості та інших галузей економіки України, сприяє інвестиційній діяльності та забезпечує завершеність взаємовпливу розвитку сфери послуг і активізації інвестиційного процесу.

Як показано у роботі, збільшення попиту на послуги, зростання конкуренції та посилення лібералізаційних тенденцій у сфері послуг призвели до структурних зрушень у напрямі розвитку сервісної економіки на макрорівні, що позитивно відображається у зростанні зайнятості, розвитку малого бізнесу, послабленні екологічного навантаження, а на мезорівні - у збільшенні надходжень до бюджетів, покращанні структури економіки, розвитку фізичної та ринкової інфраструктури. На мікрорівні відбувається повніше і комплексніше задоволення потреб споживачів, підвищення якості та розширення асортименту послуг, що і закладає основи нової якості економічного зростання.

Проведена у дослідженні систематизація існуючих теоретико-методичних підходів до виявлення потенціалу сервісних галузей національної економіки, ефективності його використання та здатності освоїти інвестиційні ресурси залежно від галузі сфери послуг, організаційно-правової форми учасника інвестиційної діяльності доводить до висновку про доцільність використання для цих цілей комплексу методів, зокрема огортаючих даних (DEA), кластеризації, порівняльних переваг (RCA), регресійного та факторного аналізу. Таким чином, на нашу думку, забезпечуються найадекватніші оцінки в умовах неповноти даних.

У другому розділі “Системне дослідження передумов та факторів залучення інвестицій у сервісні галузі економіки” здійснено компаративний аналіз інвестиційних процесів у світовій та вітчизняній сфері послуг, оцінку інвестиційного потенціалу регіонів, доведено доцільність композиційно-фокусного інвестування сфери послуг, запропоновано методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості галузей сфери послуг та потреби в інвестиційних ресурсах, здійснена прогнозна оцінка надходження інвестицій у цю сферу.

Географічна диверсифікація світових потоків капіталу потребує концентрації зусиль і ресурсів для того, щоб максимально використати національні порівняльні переваги для його залучення. Для виявлення конкурентних переваг вітчизняної економіки в сфері послуг з метою покращання її галузевої та експортної структури у роботі застосовано RСА-аналіз. Результуючі значення індексу виявлених порівняльних переваг підтверджують доцільність стимулювання експортоорієнтованого розвитку транспортних послуг, насамперед продуктопровідного транспорту, послуг з ремонту і зв'язку. В географічному вимірі порівняльні переваги Україна має на ринках Росії, Бельгії, Естонії, Туркменістану, Швейцарії, Мальти, Італії, Данії, Греції та Грузії. У роботі показано, що саме з цими країнами необхідно розвивати співпрацю в сфері послуг для забезпечення зростання експорту, зайнятості, підвищення рівня конкурентоспроможності економіки.

Багатовимірний статистичний аналіз розвитку сфери послуг за 60-а показниками відносить Україну до групи країн з середнім та низьким рівнем сервісизації економіки. У той же час, оцінка регіонального інвестиційного потенціалу та потенціалу сфери послуг, проведена у роботі, підтверджує високу ефективність використання інвестиційних ресурсів. Цим обумовлена доцільність вивчення та адаптації досвіду інвестиційного стимулювання переваг сфери послуг для забезпечення економічного зростання. В цьому контексті заслуговує особливої уваги політика “відкритих дверей” та виваженого протекціонізму нових індустріальних та окремих постсоціаліс-тичних країн, насамперед на мезорівні ієрархії управління.

Проведена диференціація регіонів України за рівнем ефективності використання інвестиційного потенціалу методом DEA дозволила виділити три групи областей (як “вхід” було використано прямі іноземні інвестиції, інвестиції в основний капітал з державного бюджету, з місцевих бюджетів, за рахунок власних ресурсів підприємств, кредитів банків та інших позик; як “вихід” - валовий регіональний продукт) (рис. 1):

1) з високим рівнем ефективності використання ресурсів (коефіцієнт ефективності дорівнює 1) - АР Крим, Дніпропетровська, Закарпатська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернівецька;

2) з середнім рівнем ефективності (від 0,75 до 0,99) - Черкаська, Запорізька, Кіровоградська, Волинська, Донецька, Івано-Франківська, Житомирська;

3) з низьким рівнем ефективності (менше 0,75) - Чернігівська, Херсонська, Хмельницька, Вінницька, Тернопільська.

Рис. 1. Розподіл областей України за рівнем ефективності використання інвестиційних ресурсів у 2007 р.

Отримані результати показують, що деякі області (Донецька, Запорізька), незважаючи на передові позиції за обсягами залучення інвестицій, неефективно їх використовують, в той час як інші (Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Чернівецька), залучаючи менший обсяг інвестиційних ресурсів, максимізують ефект від їх використання. інвестиція економіка сервісизація

На макрорівні, як показано у роботі, самостійно жоден із видів інвестиційних ресурсів (прямі іноземні інвестиції, портфельні інвестиції, неакціонерні форми інвестицій, внутрішні капіталовкладення, трансферти мігрантів) істотно не корелює з обсягом ВВП на одну особу, проте у сукупності вони позитивно впливають на його зростання. Результати регресійного аналізу вказують на відсутність впливу іноземних прямих і портфельних інвестицій на зростання ВВП, в той час як вплив інвестицій в основний капітал на ріст ВВП є статистично значущим (коефіцієнт кореляції R=0,987; cкоригований коефіцієнт детермінації R²=0,983; коефіцієнт Дарбіна-Уотсона - 1,65).

GDP = 171,4614 + 0,93FDI - 0,58 FPI + 3,77GFCF (1),

де GDP - обсяги ВВП на одну особу, дол. США; FDI - обсяги ПІІ на одну особу, дол.; FPI - обсяги портфельних інвестицій на одну особу, дол.; GFCF - обсяги інвестицій в основний капітал на одну особу, дол.

Для країн Центральної і Східної Європи спостерігаються суперечливі тенденції, зокрема, в Угорщині результати є аналогічними до української економіки - на зростання ВВП впливають інвестиції в основний капітал, в той час, як в Польщі і Чехії виявлено незначний прямо пропорційний зв'язок між обсягами ВВП і портфельними інвестиціями, ВВП та інвестиціями в основний капітал.

Таким чином, можна зробити висновок про необхідність комбінування (композиції) різних видів інвестицій залежно від організаційно-правової форми господарювання та галузі послуг, адже одностороння спрямованість інвестиційної політики на стимулювання залучення лише прямих іноземних інвестицій призводить до недовикористання інвестиційних ресурсів підприємств, заощаджень населення та кредитів фінансово-банківських установ, трансфертів мігрантів, портфельних та неакціонерних форм іноземних інвестицій. Саме недостатній рівень розвитку фондового ринку та капіталізації економіки, недосконалість інституціонального забезпечення, відсутність механізму мобілізації трансфертів мігрантів і трансформації заощаджень населення з метою залучення їх як кредитного та інвестиційного ресурсу розвитку економіки потрібно визнати основними бар'єрами для інвестиційної активності. Відповідно, складність та структурованість інвестиційного процесу на світових ринках вимагає пошуку раціонального співвідношення видів інвестицій та об'єктів інвестування для оптимального розвитку відповідних галузей сфери послуг з допомогою моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій. Йдеться про таку “композицію” ресурсів, суб'єктів та об'єктів інвестування в часовому і просторовому вимірі, яка забезпечить збалансованість інтересів інвестора та національної економіки.

Із цього випливає доцільність використання різних форм інтеграції галузей сфери послуг, комплексне інвестування сукупності яких зумовить синергійний ефект для усієї економіки завдяки взаємному нівелюванню їх загроз та посиленню переваг їх розвитку. За результатами оцінки інвестиційної привабливості галузей сфери послуг України у роботі запропоновано рейтинг їх інвестиційної привабливості і виділено чотири кластери галузей (табл. 1), спільне інвестування яких підвищить рівень прибутковості та конкурентоспроможності.

Галузі з високим рівнем інвестиційної привабливості (група І та ІІ) виступають генераторами інвестиційних ресурсів, в той час, як галузі з середнім рівнем інвестиційної привабливості (група ІІІ) характеризуються найвищим потенціалом залучення інвестицій, а галузі IV групи - найбільшою потребою в інвестиціях.

Таблиця 1

Групування галузей сфери послуг України за рівнем інвестиційної привабливості

№ групи	Галузі, що належать до групи	Евклідова відстань до центру групи	Характеристика групи
І	Оптова і роздрібна торгівля	47290,7	Галузі з дуже високим рівнем інвестиційної привабливості
	Операції з нерухомістю, здавання в оренду і послуги юридичним особам	37222,4
	Транспорт і зв'язок	20212,1
ІІ	Фінансові послуги	4898,89	Галузі з високим рівнем інвестиційної привабливості
	Готелі і ресторани	3866,58
ІІІ	Будівництво	12894,9	Галузі з середнім рівнем інвестиційної привабливості
	Колективні, громадські та особисті послуги	14745,1
IV	Охорона здоров'я, соціальна допомога	5852,35	Галузі з низьким рівнем інвестиційної привабливості
	Освіта	9870,68
	Державне управління	8741,44

Окрім композитивності та системності у залученні інвестицій, досягнення стійких високих темпів залучення інвестицій потребує розробки сукупності заходів інституціонального та організаційно-економічного характеру, в межах стратегічних пріоритетів інвестиційної політики у сфері послуг.

Третій розділ “Формування системи активізації інвестиційної діяльності у сфері послуг України” присвячено обґрунтуванню пріоритетів та інституціональних засад системи активізації інвестиційної діяльності, розробці організаційно-економічних засобів підвищення інвестиційної привабливості сфери послуг, окресленню передумов, напрямів, принципів та очікуваних результатів реалізації моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій у сферу послуг.

Основою формування інституціонального середовища інвестиційної діяльності в сфері послуг є удосконалення структури інституцій, узгодження мети, повноважень, напрямів їх діяльності та функцій. У межах системи наддержавного багатостороннього регулювання важливим є приєднання до Угоди про інвестиційне співробітництво, регулювання інвестиційної діяльності в межах СОТ, прийняття Закону України “Про державне регулювання діяльності транснаціональних корпорацій у сфері послуг”, гармонізація національного інвестиційного законодавства з acquis communautaire, кодифікація законодавства у формі Інвестиційного кодексу. Цей кодекс призначений об'єднати загальне законодавство, що регулює інвестиційну діяльність, у цілісну систему, повинен узгоджуватися з державними програмами та стратегіями розвитку, а також зі спеціальним секторальним інвестиційним законодавством у сфері послуг. Це забезпечить гармонізацію інституційного забезпечення інвестиційної діяльності, що є необхідною передумовою активізації надходження інвестицій та їх ефективного освоєння.

Спеціальне інвестиційне законодавство у сфері послуг повинно базуватись на Стратегії розвитку сфери послуг на 2010-2015 рр., запропонованої автором у формі комплексної секторально диференційованої програми. На регіональному рівні Стратегію необхідно узгодити з уже діючими стратегіями розвитку областей та врахувати забезпеченість фінансовими, сировинними, людськими, кредитними ресурсами, водночас визначаючи пріоритетні для регіону напрями діяльності, які забезпечуватимуть його конкурентоспроможність та участь у міжнародному поділі праці відповідно до наявного потенціалу.

З урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку економіки в умовах глобалізації і загострення конкуренції на світовому ринку капіталу, розроблено комплекс скоординованих цілеспрямованих заходів з провайдингу об'єктів для іноземного інвестування на світових ринках, а також сукупність інвестиційних стимулів та преференцій всередині країни. При розробці заходів важливим аспектом є врахування не лише критерію обсягів залучення інвестицій, але й дотримання критеріїв ефективності та доцільності при визначенні зон алокації капіталу. Інструменти економічної політики доцільно спрямувати на стимулювання секторально визначених і повидово обґрунтованих інвестицій. Умовам реалізації такої політики найповніше відповідають кластерні утворення, насамперед туристично-рекреаційного, інформаційно-консалтинго-вого спрямування, а також визначення і стимулювання інвестиційної діяльності галузей-“марок” і міст-“марок”. Виходячи із положень теорії розміщення продуктивних сил, та в результаті проведених досліджень, виявлено, що стратегічно важливим є забезпечення секторальної спеціалізації та формування проблемно-орієнтованих центрів розвитку в регіоні. Для прикладу, один з туристичних кластерів, становлення якого відбувається в межах СЕЗ “Курортополіс Трускавець”, потребує інституційно-управлінського оновлення і диверсифікації діяльності, включаючи лікувально-рекреаційні, медично-консалтингові, спортивно-оздоровчі, культурно-пізнавальні послуги, залучення туристів до відновлення народних промислів, культурних традицій.

Багатоцільовий характер діяльності на території кластеру та висока диверсифікація діяльності в межах території потребує комплексного управлінського підходу водночас з вибірковим залученням як іноземних, так і внутрішніх інвесторів. У загальному вигляді механізм селективного відбору потенційних інвесторів повинен враховувати такі критерії: стратегічна доцільність інвестицій; рівень екологічності інвестиційного проекту; рівень залученості до реалізації інвестиційного проекту місцевої робочої сили; обсяг використання місцевих матеріалів та ресурсів; інновативність ідей інвестора; врахування ступеня використовуваних інвестором новітніх управлінських і маркетингових ідей, інформаційних технологій, технологічних процесів; очікуваний період реалізації проекту, термін окупності та період діяльності на ринку; очікуваний рівень офіційної заробітної плати для працівників, соціальних гарантій та пільг; наміри щодо здійснення інвестором НДіДКР.

Невідповідність існуючої системи залучення інвестицій в Україну сучасним тенденціям світового інвестиційного ринку зумовлює недостатню реалізацію потенціалу економіки і вимагає системного підходу у формі моделі композиційно-фокусного залучення інвестицій. Основною метою моделі є реалізація інвестиційного потенціалу у сфері послуг для активізації та забезпечення збалансованості інвестиційного процесу. Враховуючи, що існуюча система залучення інвестицій є інерційною, фрагментарною, пасивно-консервативною, композиційно-фокусна модель залучення інвестицій базуватиметься на принципах секторальної та проблемної орієнтованості, інновативності, цілеспрямованості, активності і комплексності. Реалізація моделі на цих принципах найповніше відповідатиме стратегічним пріоритетам сервісизації економіки України, зокрема у розвитку консалтингових, аутсорсингових, страхових, фінансових, туристичних послуг. В результаті це сприятиме структурній перебудові економіки, посиленню її конкурентоспроможності, а у сфері послуг - зростанню ефективності, розширенню спектру та покращанню якості послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нові підходи до розв'язання науково-прикладної задачі удосконалення системи залучення іноземних інвестицій в сферу послуг України в умовах формування глобального сервісного господарства. Основні науково-теоретичні, практичні та методичні результати, отримані у дослідженні, дозволяють зробити такі висновки:

1. Порівняльний аналіз альтернативних видів інвестиційної діяльності дає підстави стверджувати, що іноземні інвестори керуються різними мотивами залежно від мети і галузі інвестування й обирають стратегію поведінки, опираючись на сукупність факторів привабливості ринку (інституційно-правові, соціально-економічні, культурно-ментальні), на якому вони здатні максимально використати власні конкурентні переваги. Вибір раціональної форми інвестування здійснюється з врахуванням концепції діяльності, ступеня участі в управлінні, протекціонізму, рівня ризику та прибутковості, доступу до споживача. Транснаціоналізація світової економіки, розвиток науково-технічного прогресу та інформаційних технологій, лібералізація потоків капіталу посилюють конкуренцію на світовому інвестиційному ринку і, водночас, підвищують рівень ризику, нівелюванню якого сприяє активізація співпраці між національними та іноземними інвесторами, а також диференціація видів інвестиційних ресурсів.

2. Еволюція теорій іноземних інвестицій відображається у переході від парадигми меркантилізму до концепцій неокласичного синтезу, який визначає метою інвестування досягнення максимальної ефективності від використання переваг зарубіжної території у поєднанні з унікальними внутрішніми ресурсами згідно з моделлю Дж.Даннінга. Пасивне очікування капіталу не сприяє економічному зростанню, яке можливе при активному, цілеспрямованому і комплексному характері залучення інвестицій. Структурні зміни в економіці відбуваються внаслідок раціональної композиції екзогенних та ендогенних чинників за умов, що тиск перших на другі стимулює виникнення інвестиційних імпульсів, які пожвавлюють внутрішнє інвестування та активізують надходження іноземного капіталу.

3. Структурні трансформації у світовому господарстві полягають у посиленні ролі сфери послуг порівняно з сферою виробництва і відображаються у зростанні чисельності зайнятих, продуктивності праці, кількості підприємств, розширенні асортименту та покращанні якості послуг, збільшенні обсягів створення та експорту послуг, інвестицій та активізації інновацій у цій сфері. За результатами аналізу показників сфери послуг країн з посттрансформаційною економікою доведено, що вони володіють достатнім потенціалом (високий рівень відкритості сфери послуг, значний обсяг ринку і стабільні темпи зростання, наявність галузей-потенційних реципієнтів інвестицій) для використання його у конкурентній боротьбі за інвестиційні ресурси. Виявлені основні порівняльні переваги України у сфері послуг зосереджені у галузі транспорту, у тому числі продуктопровідного, послуг з ремонту і зв'язку на ринках Росії, Бельгії, Естонії, Мальти, Італії, Туркменістану, Данії, Греції, а у інвестиційній сфері - у співпраці з Німеччиною, Кіпром, Австрією, Нідерландами та Угорщиною. Проведене групування країн за показниками розвитку сфери послуг дозволило віднести Україну до групи з середнім та низьким рівнем розвитку. Водночас, доведено вагомий потенціал сфери послуг (позитивна динаміка внутрішніх та іноземних інвестицій, зайнятості, кількості підприємств, валової доданої вартості) і доцільність його використання для посилення конкурентоспроможності країни на світовому інвестиційному ринку.

4. Результати застосування сукупності методів економетричного аналізу (кластерного, регресійного аналізу, головних компонент) підтвердили вагомий вплив імпорту інвестицій на економічне зростання і дозволили виділити регіони з високим, середнім та низьким рівнем використання інвестиційного потенціалу. Оцінка ефективності реалізації регіонального інвестиційного потенціалу на основі інструментарію DEA дозволяє стверджувати, що високий рівень залучення іноземних та внутрішніх інвестицій не є визначальним фактором ефективності їх використання, що й зумовлює важливість комплексного використання наявних інвестиційних ресурсів шляхом оптимального поєднання видів інвестицій, організаційно-правових форм суб'єктів економічної діяльності та галузей сфери послуг.

5. Потрібно зважати, що орієнтація на максимізацію обсягів залучення іноземних інвестиційних ресурсів обмежується здатністю регіону чи галузі освоїти ці ресурси. За рівнем інвестиційної привабливості лідерами серед галузей сфери послуг України виступають оптова і роздрібна торгівля, операції з нерухомістю, здавання в оренду та послуги юридичним особам, транспорт і зв'язок. Найвищим потенціалом з огляду на перспективи розвитку характеризуються фінансові послуги, готельне і ресторанне господарство, будівництво, колективні, громадські та особисті послуги.

6. Активізація інвестиційної діяльності на світовому ринку повинна виходити із стратегічних пріоритетів національної економіки, наявних ресурсів та ефективних механізмів реалізації поставлених завдань. Стратегічні пріоритети інтеграції у світовий інвестиційний ринок включають збільшення обсягів залучення інвестицій у сферу послуг, удосконалення структури залучених інвестицій, активну інтеграцію національних суб'єктів економічної діяльності у світовий інвестиційний ринок.

7. Недосконалість інститутів підтримки інвестиційної діяльності, зокрема у сфері послуг, дублювання їх функцій та повноважень, відсутність чіткої ієрархії та координації в системі органів державної влади зумовлюють недостатнє виконання покладених на них функцій, ускладнюють роботу інвесторів, гальмують інтеграцію у світовий інвестиційний ринок. Систематизація та кодифікація інвестиційного законодавства, його гармонізація з вимогами СОТ та Спільного доробку ЄС, модифікація системи стратегічного планування та перегляд діючих програм залучення інвестицій, запропоновані у дисертації, сприятимуть підвищенню ефективності реалізації інвестиційного потенціалу сфери послуг вітчизняної економіки.