У вступі обґрунтовано актуальність дослідження транскордонних стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету, завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, дано характеристику використаним у роботі методам, розкрито наукову новизну, теоретичне обґрунтування і практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дисертаційного дослідження в наукових доповідях і публікаціях.

Перший розділ «Теоретико-методологічні основи аналізу стратегічних альянсів ТНК» містить аналіз поняття «транскордонний стратегічний альянс» (ТСА), класифікацію ТСА та їх теоретичні основи. Досліджено історичні аспекти розвитку ТСА та особливості змін, що відбулися. На основі синтезу існуючих визначень показано, що транскордонний стратегічний альянс є довгостроковою угодою між двома або більше ТНК у ключових сферах їхньої діяльності з метою створення синергії і досягнення спільних цілей.

У дисертаційному дослідженні наведено критерії відмінностей транскордонних стратегічних альянсів від ринкових транзакцій, основною з яких є довгострокові зобов'язання та внесок у стратегічну діяльність компаній-партнерів у межах ТСА. Також обґрунтовано відмінності поняття «альянсу» від «стратегічного альянсу». На противагу «альянсу», який є загальною коротко- чи довгостроковою формою співпраці з метою спільного використання ресурсів двома чи більшою кількістю ТНК, «стратегічний альянс» є надзвичайно важливим для забезпечення ефективного розвитку ключових сфер діяльності компанії, в яких зосереджені її переваги власності. Автором наведено поняття «стратегічне партнерство» та «стратегічна співпраця», які розглядаються рівноцінними «стратегічному альянсу», оскільки не існує чітких критеріїв відмінностей між ними.

Дослідження ТСА здійснено в контексті еклектичної парадигми Дж. Даннінга. Багато компаній вважають створення ТСА альтернативним шляхом збільшення переваг власності, розміщення та інтерналізації, оскільки подальше розширення міжнародного виробництва ТНК вимагає великих додаткових фінансових ресурсів і складної еволюції їхньої організаційної моделі. Вплив ТСА на формування переваг власності ТНК стосується передусім процесів створення нових знань, підвищення якості продукції, посилення зв'язків з постачальниками та споживачами. ТСА спроможні також збільшувати переваги розміщення, оскільки з'являються можливості використовувати специфічні переваги окремих країн і регіонів, адже ТСА сприяють скороченню асиметрії інформації, обміну новим досвідом. ТНК набувають значних переваг від гнучкості розміщення через наявність різноманітних корпоративних структур. До переваг інтерналізації ТСА, можна віднести той факт, що рух ресурсів інтерналізується саме в межах мережі ТСА, внаслідок чого виникають значні вигоди від спільного використання ресурсів.

До теорій, які розглядають специфічні аспекти функціонування ТСА, можна віднести теорію транзакційних витрат, теорію промислової організації, теорію ігор, ресурсну теорію та теорію організаційного навчання. Кожна з них досліджує специфічні особливості ТСА, які у кінцевому рахунку зводяться до розгляду конкурентних переваг. Зокрема, теорія транзакційних витрат розглядає ТСА як проміжну форму між ринковими формами та ієрархіями, яка значно знижує транзакційні витрати. Теорія промислової організації акцентує увагу на дослідженні стратегічних позицій ТНК у певній галузі як важливого чинника підвищення конкурентоспроможності ТСА. Теорія ігор досліджує стратегії партнерів по ТСА та вплив цих стратегій на результати діяльності ТСА. Щодо ресурсної теорії, то саме набір унікальних ресурсів, які ТНК вносять у ТСА, сприяє створенню додаткових конкурентних переваг. У теорії знань стверджується, що успіх ТСА залежить від створення нових знань та активного здійснення інновацій. Найбільшим внеском у дослідження основ ТСА є теорія транзакційних витрат, оскільки вона пропонує найглибший аналіз специфічних аспектів створення та функціонування стратегічних альянсів ТНК.

Класифікація ТСА є важливим інструментом інтерпретації функціонування та оцінки результатів діяльності транскордонних стратегічних альянсів. На основі шести критеріїв автором виділено 21 вид ТСА (рис.1). Основними критеріями їхньої класифікації є розподіл ТСА за об'єднаними ресурсами, за відмінностями або схожістю компаній, за функціями чи сферою діяльності ТСА, за юридичним оформленням ТСА, залежно від механізму управління, залежно від виду діяльності учасників та сфери ТСА. Серед цих критеріїв особлива увага приділяється класифікації ТСА за об'єднаними ресурсами, в рамках якої можна виділити спільні підприємства, міноритарні акціонерні альянси, односторонні контрактні альянси і двосторонні контрактні альянси; та класифікації залежно від відмінностей або схожості ТСА (ендогенні або екзогенні). В межах останнього критерію класифікації ми виділяємо ТСА між компаніями з однієї галузі або між компаніями з різних галузей.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Критерії класифікації та види ТСА

Автором наведено чинники виникнення стратегічних альянсів та мотиви їх створення. В 70-х роках ХХ століття основним мотивом створення ТСА була успішність збуту продукції. Учасники транскордонних стратегічних альянсів намагалися отримати найкращу сировину, мінімізувати витрати, впровадити новітні технології та покращити свої позиції на зарубіжних ринках. У 80-х роках основним мотивом створення ТСА стала консолідація позиції компанії у галузі через транскордонні стратегічні альянси для створення економії на масштабі. У 90-х роках зникнення кордонів між багатьма географічними ринками та злиття багатьох галузей спричинило перенесення акценту на розвиток конкурентних можливостей. Превалювання над конкурентами стало надзвичайно важливим для створення конкурентних переваг.

У другому розділі «Сучасні тенденції розвитку інноваційних стратегічних мереж ТНК» розглядаються динамічні зміни в кількості транскордонних стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях. Наведено специфічні характеристики мереж ТСА та подається інформація щодо мереж ТСА в галузі інформаційних технологій.

З часу виникнення транскордонних стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях їхня кількість зростала швидкими темпами і вже у 2006 році зросла у 8 разів, порівняно з 1980 роком (рис.2). Нині частка ТСА у високотехнологічних галузях становить 70% від загальної сукупності створюваних ТСА.

Дослідження показали, що в 1980 році частка галузі інформаційних технологій і сфери біотехнологій у загальній сукупності ТСА в високотехнологічних галузях були рівними (по 27 %), у 2006 році галузь інформаційних та комунікаційних технологій становила 30 %, а частка галузі біотехнологій була рівною 55 %. Ця тенденція пояснюється тим, що у галузі біотехнологій існують істотні стимули до формування транскордонних стратегічних альянсів, оскільки жодна біотехнологічна компанія не може мати достатньо досвіду в усіх сферах інновацій. Одночасно значно зменшилася частка інших високотехнологічних галузей, передусім, аерокосмічної, автомобільної та хімічної.

Рис. 2. Динаміка кількості транскордонних стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях

Рис. 3. Регіональна структура транскордонних стратегічних альянсів у 2006 році

Джерело: складено автором на основі Thompson Financial SDC Platinum Database. http://www.thomsonreuters.com/products_services/financial/sdc. - P.17-18.

У 80-х роках ТСА були переважно двосторонніми, а на сучасному етапі вони являють собою багатосторонні розгалужені мережі (рис.4). На формування таких мереж, як і на розвиток двосторонніх ТСА, значно вплинула глобалізація світової економіки. Іншим чинником, що стимулював формування мереж ТСА, було ускладнення розробки, виробництва і постачання продукції та послуг. Тому, логічною реакцію на зміни, які відбувалися у конкурентному середовищі, було створення мереж ТСА для одержання конкурентних переваг.

Процес створення мереж ТСА зумовлюється тим, що мережеві ринки забезпечують потенційно вищі прибутки ТНК, які можуть закріпити свої товари як стандарти на основних ринках чи на другорядних ринках комплементарних товарів. Через наявність стандартів у галузі, економія на масштабі забезпечує зниження ціни, а мережа ТСА стає більш привабливою і зростає. Загальні переваги є значними, коли стандартизація допускає сумісність продуктів між користувачами. Продукція на ринках мереж ТСА характеризується гетерогенністю, диференціацією, коротким життєвим циклом, що постійно викликає гостру потребу в інноваціях. У деяких галузях лише незначна кількість учасників присутня на ринку, а домінуючі ТНК можуть легко створювати бар'єри для вступу інших компаній на ринок. Іншими словами, у мережевих галузях ринки зазвичай включають значні капітальні ресурси, надзвичайно ризиковані інвестиції, економію на масштабі, інтенсивні та взаємозалежні технології, якими володіють різні гравці ринку, мережеві особливості продукції та тенденції до стандартизації продукції. транскордонний стратегічний альянс корпорація

На сучасному етапі розвитку високотехнологічних галузей можна виділити чотири види мереж ТСА: «зіркова», «деревоподібна», «кристалічна» та «павутинна». Для «зіркової» мережі характерним є те, що рух ресурсів між її учасниками завжди відбувається через керуючий центр. У «деревоподібній» мережі рух ресурсів відбувається від вузлових елементів до керуючого центру, рух ресурсів між вузловими елементами виключається. У «зірковій» мережі ресурси рухаються між усіма елементами мережі, однак цей рух не завжди здійснюється через єдиний керуючий центр. Характерною рисою «павутинної» мережі є зв'язок кожного елемента мережі з багатьма іншими за відсутності керуючого центру.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Фрагмент транскордонної стратегічної мережі компаній Dell, Hewlett-Packard та Compaq

На різних етапах розвитку ТСА у галузі інформаційних технологій значно змінювались. У 70-х роках ХХ ст. кількість ТСА була незначною, оскільки компанії віддавали перевагу стратегії вертикальної інтеграції. Метою створення ТСА у цей період була диверсифікація їхньої діяльності. У 80-х роках відбулася технологічна революція у галузі, що пов'язувалось із зростаючою роллю інновацій. Комплементарність технологій надала можливість компаніям співпрацювати у розробці нових технологій. Саме комплементарність викликала збільшення кількості ТСА у цей період. У 80-х роках компанії поступово перейшли від диверсифікованої діяльності до спеціалізації на окремих сегментах. Період 90-х років характеризувався посиленням зв'язків ТНК із невеликими компаніями через модульність продукції у галузі - невеликі компанії виробляли певні складові, які потім інтегрувалися у кінцевий продукт. У цей період ТНК почали переносити своє виробництво у регіони з низькими витратами ресурсів (Тайвань, Сінгапур, Малайзія, Китай). Наприкінці цього періоду акцент у галузі змістився від виробництва апаратного забезпечення на виробництво програмного забезпечення. На початку ХХІ століття основою створення мереж ТСА у галузі була розробка програмного забезпечення, виробництво електроніки та комунікаційного обладнання.

У третьому розділі «Емпіричні тести типології ТНК та інноваційних ефектів їхніх стратегічних альянсів» аналізуються результати інноваційної діяльності ТНК у межах ТСА та вплив транскордонних стратегічних альянсів на показники інноваційної діяльності ТНК.

Зміни у технологіях вплинули на розвиток ринків та модифікацію моделі здійснення інновацій. ТНК отримують все більше переваг від інновацій в результаті перенесення технологічних процесів та інновацій на глобальний ринок. Значну роль у прискоренні інноваційного розвитку ТНК відіграють ТСА. Вагомою детермінантою інноваційного процесу ТНК є цілі інноваційного ТСА, потенціал учасників транскордонного стратегічного альянсу, характер кооперації з НДДКР між членами ТСА.

При цьому важливого значення набуває кластеризація ТНК за основними показниками інноваційної діяльності, для виявлення схожостей у здійсненні інноваційних процесів ТНК. У кластерному аналізі ми виділили три групи показників: 1) чистий дохід, кількість патентів, кількість ТСА; 2) кількість патентів, кількість ТСА, витрати на НДДКР; 3) дохід, чистий дохід, кількість працівників, кількість патентів, кількість ТСА, витрати на НДДКР. Результати розрахунків показали, що включення різних показників до аналізу значно видозмінює класифікацію компаній. Однак, при цьому простежуються й певні закономірності у схожості здійснення ТНК інноваційної діяльності в межах ТСА. Так, до першої групи переважно входили компанії Fujitsu та Toshiba, тобто можна припустити, що ці компанії мають найбільше спільних рис у здійсненні інноваційної діяльності. Майже в усіх випадках в окрему групу входила компанія Dell, яка за рейтингом Fortune була лідером в інноваціях у галузі в 2006 році. І також незалежно від показників, які аналізувалися, компанія IBM завжди входила в останню групу, що пояснює її значну відмінність у здійсненні інноваційної діяльності. Компанії NEC та Hewlett-Packard входили до різних груп залежно від показників, що використовувались в аналізі. Наша гіпотеза полягає у тому, що ТНК, які мають схожу інноваційну політику, повинні мати схожі залежності між досліджуваними показниками.

Для перевірки цієї гіпотези розраховано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена з метою виявлення взаємозалежностей між показниками ТСА та показниками інноваційної діяльності компаній (табл.1). Базове рівняння розрахунку коефіцієнту рангової кореляції Спірмена виглядає наступним чином:

, де - сума квадратів різниць рангів, n - кількість парних спостережень. Також в таблиці наведені результати розрахунків ступеня свободи (t(N-2)) та коефіцієнту ймовірності (р).

Таблиця 1

Коефіцієнт кореляції Спірмена показників компаній IBM, Hewlett-Packard, Dell, Toshiba, NEC, Fujitsu

По узагальнених показниках усіх компаній отримано такі зв'язки: тісний зв'язок виявлено між доходом, кількістю ТСА та кількістю партнерів; чистим доходом, кількістю ТСА та кількістю партнерів. Середній зв'язок виявлено між доходом, тривалістю ТСА та кількістю ТСА; витратами на НДДКР, кількістю ТСА та кількістю партнерів; тривалістю ТСА, чистим доходом, кількістю ТСА та кількістю партнерів. Слабкий зв'язок виявлено між кількістю працівників, кількістю ТСА, тривалістю ТСА та кількістю партнерів; витратами на НДДКР, тривалістю ТСА та кількістю ТСА; кількістю ТСА і кількістю працівників.

Ці результати достовірно підтверджують основну гіпотезу нашого дослідження щодо позитивного впливу транскордонних стратегічних альянсів на технологічні результати діяльності ТНК. Це дає підстави для висновку, що наявність сильних є міжнародних інноваційних зв'язків між компаніями забезпечує кращі технологічні результати їхньої діяльності.

Досить неочікуваним виявився негативний вплив показників ТСА на динаміку патентів ТНК. На наш погляд, цей емпіричний результат можна пояснити похибкою розрахунків через недосконалість корпоративних статистичних даних про наявність патентів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено нове рішення щодо завдання про виявлення особливостей функціонування транскордонних стратегічних альянсів у галузі інформаційних технологій. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підстави для обґрунтованих висновків, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне й науково-практичне значення:

1. Поширення ТСА є типовою тенденцією останніх трьох десятиліть. Виникнення цього виду кооперації є реакцією компаній на стратегічні зміни у світовій економіці. Поява ТСА була зумовлена бажанням провідних ТНК зберігати позиції лідера у галузі і отримувати додаткові переваги від участі у транскордонних стратегічних альянсах. Чинниками, які значно вплинули на виникнення ТСА, є глобалізація світової економіки, технологічні зміни у багатьох секторах економіки, посилення процесів лібералізації економіки та приватизації, загострення міжнародної конкуренції.

2. Поняття «стратегічний альянс» можна визначити як довгострокову угоду між двома або більше ТНК у ключових сферах їхньої діяльності з метою створення синергії і досягнення спільних довгострокових цілей. На відміну від економічної співпраці та партнерства, ТСА характеризуються більш тісними взаємозв'язками з компаніями-партнерами та мають вищий рівень координації діяльності.

3. Транскордонні стратегічні альянси відіграють важливу роль у створенні переваг власності компаній. Передусім, вони значно впливають на формування нових знань, рівень якості продукції, а також й інші переваги. В межах ТСА створюються значні переваги інтерналізації, зокрема, у ТСА рух ресурсів інтерналізується у межах стратегічної мережі, що зумовлює значні вигоди від спільного використання ресурсів та активів. ТСА істотно впливають на створення нових специфічних переваг розміщення або можуть змінювати існуючі.

4. У процесі розвитку ТСА значно видозмінилися основні мотиви їхнього створення. На первинному етапі (80-ті роки ХХ століття) головним мотивом створення стратегічних альянсів ТНК було зниження операційних витрат. На сучасному етапі ТСА створюються переважно з метою отримання доступу до специфічних знань інших компаній, комплементарних ресурсів та отримання нових можливостей.

5. Основними теоріями, за якими досліджують і аспекти функціонування ТСА, є еклектична парадигма Дж.Даннінга, теорія транзакційних витрат, теорія промислової організації, теорія ігор, ресурсна теорія, теорія мережі. Теорія транзакційних витрат акцентує увагу на мінімізації транзакційних витрат, теорія ігор вивчає подвійність конкуренції та співпраці, ресурсна теорія наголошує на володінні ряду унікальних, обмежених та неповторних ресурсів.

6. Класифікація транскордонних стратегічних альянсів має важливе значення для розробки методології дослідження стратегічних альянсів ТНК. Найважливішими критеріями класифікації ТСА є такі: за об'єднаними ресурсами; за відмінностями або схожістю компаній-учасниць ТСА; за функціями чи сферою діяльності ТСА; залежно від юридичного оформлення угод альянсу; залежно від механізму управління ТСА, виду діяльності учасників та сферою ТСА.

7. Стратегічні альянси ТНК характеризуються динамічним розвитком упродовж останніх десятиліть. Ця тенденція відбувається в основному в результаті зростаючої кількості ТСА у високотехнологічних галузях. Значна кількість транскордонних стратегічних альянсів припадає на компанії з Північної Америки та Європи, з яких провідні позиції займають США (64%) та Німеччина (25%). Серед нових тенденцій у формуванні стратегічних альянсів ТНК слід відзначити зростаючу роль Китаю та країн, що розвиваються, де високотехнологічні галузі є лідерами у формуванні ТСА. Найпоширенішими серед них є ТНК із біотехнологічної, аерокосмічної, автомобільної, хімічної галузей та сфери інформаційних технологій. Ці галузі зазвичай характеризуються високими витратами на НДДКР і тому економія часу на розробку та запровадження на ринок нових технологій є основним мотивом для укладання транскордонних стратегічних альянсів. Найактивнішими у формуванні ТСА є компанії з галузі інформаційних технологій, які від часів їхнього виникнення поступово еволюціонували в щільну, чітко організовану мережу. Особливого поштовху формуванню таких тісних мереж надали зміни в галузі інформаційних технологій, які здійснили перехід компаній до масового сприйняття надання послуг.

8. Основними характеристиками мережі стратегічних альянсів ТНК є структура мережі, участь у мережі і тип зв'язків. Структура мережі стосується загальної моделі відносин у галузі. Під участю в мережі розуміють склад мережі - особливості, ресурси, доступ та інші характеристики основних учасників галузі та інших взаємопов'язаних елементів. Тип зв'язків є набором установлених правил та норм, які зумовлюють відповідну поведінку в галузі. Мережі транскордонних стратегічних альянсів є важливим механізмом посилення конкурентних переваг ТНК у галузі через запровадження стандартів. Запровадження стандартів надає компаніям перевагу лідера і значно зменшує кількість потенційних конкурентів. Стандарти в галузі істотно сприяють формуванню мереж і полегшують їх створення.

9. При здійсненні кластеризації провідних ТНК компаній у галузі інформаційних технологій за основними показниками інноваційної діяльності, встановлено ряд закономірностей: зокрема, компанії Toshiba та Fujitsu виявилися значно схожими у здійсненні інноваційної діяльності і у трьох варіантах аналізу входили в одну групу; компанія IBM, яка вважається лідером у виробництві апаратного забезпечення, виявилася найвіддаленішою в здійсненні інноваційної діяльності

10. Перевірка гіпотези щодо стратегічних альянсів ТНК на різні показники інноваційної діяльності компаній виявила позитивну залежність у більшості випадків між витратами на НДДКР та ТСА. Негативною кореляція була лише між ТСА та патентною результативністю компаній.

11. Оскільки українські компанії ще не досягли достатнього ступеня транснаціоналізації, для нашої країни аналіз особливостей функціонування ТСА є важливими для оцінки майбутніх тенденцій у провідних галузях національної економіки. Поступово з включенням українських компаній у глобалізаційні процеси ТНК створюватимуть ТСА з українськими компаніями. Українські компанії повинні формувати свою стратегію розвитку з урахуванням нових можливостей інноваційної співпраці з ТНК у межах ТСА. Стратегічні альянси з ТНК відкриють для українських компаній значні можливості щодо освоєння нових сфер та галузей досліджень, сприятимуть зміцненню власної дослідницької бази. Стратегічні альянси ТНК нададуть значні переваги українським компаніям через надання їм доступу до ресурсів та нових знань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Каленська Т. В. Теоретичне обґрунтування стратегічних альянсів: теорія транзакційних витрат / Т. В. Каленська // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 61: У 2 ч. - К.: Інститут міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. - 2006. - Ч. 2.- С. 287-291.

2. Каленська Т. В. Основні форми та характерні риси неакціонерних стратегічних альянсів / Т. В. Каленська // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - № 86. - Сімферополь. -2006. - С. 30-34.

3. Каленська Т. В. Аналіз впливу відмінностей компаній на тривалість міжнародних стратегічних альянсів / Т. В. Каленська // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. Наук. праць. - Вип. 220: том 3. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет - 2006. - С. 770-779.

4. Каленська Т. В. Стратегічні альянси як організаційна форма партнерства у світовій економіці / Т. В. Каленська // Збірник наукових праць. - Вип.52. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. - 2007. - С.98-107.

5. Каленська Т. В. Вплив стратегічних мереж ТНК на показники інноваційної діяльності / Т. В. Каленська // Зовнішня торгівля: право та економіка. - №2 (37) - К.: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі. - 2008. - С. 61-67.

Матеріали наукових конференцій:

6. Каленська Т. В. Вплив ініціативи щодо створення спільного ринку на формування науково-дослідних альянсів ТНК в ЄС / Т. В. Каленська // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. - Волинський державний університет імені Лесі Українки. Факультет міжнародних відносин. - Луцьк, 18-19 травня 2006. - С.254-256.

7. Каленська Т. В. Сучасні тенденції формування міжнародних стратегічних альянсів / Т. В. Каленська // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - Випуск 64, частина ІІ. - 2006. - С.132-133.

8. Каленська Т. В. Передумови формування міжнародних стратегічних альянсів / Т. В. Каленська // Матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір”. - Маріупольський державний гуманітарний університет. Економіко-правовий факультет. - 2006. - С.258-259.

9. Каленська Т. В. Мережі стратегічних альянсів ТНК у конкурентній боротьбі на глобальних ринках / Т. В. Каленська // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні дослідження - 2006”. - Том 21 Економічні науки. - Дніпропетровськ. - 2006. - С.52-54.

10. Каленська Т. В. Стратегічна співпраця в європейській галузі телекомунікацій на прикладі компанії Nokia / Т. В. Каленська // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. - Волинський державний університет імені Лесі Українки. - Луцьк. - 2007. - С.246-248.

11. Каленська Т. В. Partnership Networks in the Global Computer Industry. / Т. В. Каленська // Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції: «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку». - Асоціація навчальних закладів України приватної форми власності. - 2007. - С.115-117.

12. Каленська Т. В. Специфіка стратегічних альянсів у галузі інформаційних технологій. / Т. В. Каленська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів. «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн». - Чернівецький торговельно-економічний інститут. Частина І. - 2007. С.228-230.

13. Каленська Т. В. Інноваційні альянси в галузі інформаційних технологій / Т. В. Каленська // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - Випуск 66, частина ІІ. - 2006. - С.126-127.

14. Каленська Т. В. Типи структур стратегічних мереж транснаціональних корпорацій / Т. В. Каленська // Сборник научных трудов международной научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладных исследований 2008». - Том 9.Экономика. - Одесса. - 2008. - С.19-23.

АНОТАЦІЯ

Каленська Т.В. Транскордонні стратегічні альянси ТНК у високотехнологічних галузях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів транскордонних стратегічних альянсів. Теоретично осмислюється концепція ТСА, аналізується класифікація ТСА та розуміння ТСА з боку різних теоретичних напрямків.

Розглянуто динаміку формування транскордонних стратегічних альянсів у високотехнологічних галузях. Досліджено особливості мереж ТСА у високотехнологічних галузях, їхні переваги та недоліки. Виділено існуючі структури мереж та сфери їх використання. Проаналізовано динаміку розвитку мереж ТСА у галузі інформаційних технологій, від 70-х років ХХ століття.

Проведено кластеризацію ТНК у галузі інформаційних технологій за основними показниками інноваційної діяльності ТСА компаній, з метою виявлення схожих рис її здійснення. За допомогою рангової кореляції Спірмена виявлено взаємозалежність між показниками транскордонних стратегічних альянсів та показниками інноваційної діяльності компаній. Визначено, що ТСА позитивно впливають на показники інноваційної діяльності ТСА, особливо на НДДКР. Також виявлено, що ТСА мають негативний вплив на кількість отриманих ТНК патентів.

Ключові слова: транснаціональні корпорації, транскордонні стратегічні альянси, мережі транскордонних стратегічних альянсів, інноваційна діяльність, високотехнологічні галузі, інформаційні технології.

Каленская Т. В. Трансграничные стратегические альянсы ТНК в высокотехнологических отраслях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов трансграничных стратегических альянсов. Теоретически осмысливается концепция ТСА с точки зрения эклектической парадигмы Дж.Даннинга. Определены преимущества собственности, расположения и интернализации в контексте ТСА. Выделены критерии классификации ТСА и их основные виды. Проанализированы различные аспекты создания и функционирования ТСА с точки зрения теории транзакционных издержек, ресурсной теории, теории знаний, теории игр, теории сети. Охарактеризованы преимущества и недостатки каждой из теорий в контексте различных аспектов функционирования ТСА.

Рассмотрена динамика формирования трансграничных стратегических альянсов в высокотехнологических отраслях, в частности региональная и отраслевая специфика их формирования на протяжении последних десятилетий. Особенное внимание уделено анализу динамики количества ТСА в отрасли информационных технологий, выделены основные причины и мотивы формирования ТСА в этой отрасли. Исследованы особенности сетей ТСА в высокотехнологических отраслях, их преимущества и недостатки. Приводится характеристика существующих моделей сетей и характерных сфер их использования. Также выделяются основные характеристики сетей, среди которых наибольшую роль выполняют тип связей, участие в сети и структура. Проанализированы динамика развития стратегических сетей ТНК в отрасли информационных технологий и особенности их формирования, начиная с 70-х годов ХХ столетия.

Выделены основные показатели инновационной деятельности ТСА, на основе которых проведена кластеризация ТНК в отрасли информационных технологий, с целью выявления сходных черт осуществления инновационной деятельности компаний. С помощью метода ранговой корреляции Спирмена определена взаимозависимость между показателями ТСА и показателями инновационной деятельности компаний. Определено, что ТСА имеют позитивное влияние на показатели инновационной деятельности ТНК, особенно на НИОКР. Также отмечено негативное влияние деятельности ТСА на количество патентов ТНК.

Ключевые слова: транснациональные корпорации, трансграничные стратегические альянсы, сети трансграничных стратегических альянсов, инновационная деятельность, высокотехнологические отрасли, информационные технологии

Kalenska T.V. Transborder strategic alliances of transnational corporations in the high-tech industries. - Manuscript.

The thesis for defending of the candidate of economic sciences academic degree. Specialty 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - The Institute of International Relations of Kiev Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2008.

The thesis is dedicated to research of theoretical and practical issues of transborder strategic alliances. As the object of research we take the concept of TSA, analyze classifications of TSA, and consider TSA from the point of view of different theoretical approaches.

Dynamics of the transborder strategic alliances formation in the high-tech industries is considered in the dissertation. Peculiarities of the TSA networks in the high-tech industries are investigated, also the attention is given to the research of advantages and disadvantages of these networks. Existing network structures are outlined and sphere of their application is described. Dynamics of TSA networks in the information technology sector is analyzed starting from the 70^th of the 20^th century.

In order to discover similarities in the innovation activity of the transnational corporations in information technologies sector, clusterisation of these corporations was performed on the basis of the innovation activity indicators of TSAs. With the help of Spearman rank correlation interdependence between TSA indicators and indicators of innovation activity of companies was stated.