Регіонально-інтеграційні пріоритети країн в процесі глобалізації економіки

Поглиблення основ міжнародної економічної інтеграції. Розробка методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів країн і організаційно-економічних умов їх реалізації в процесі глобалізації економіки.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 33,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.92 (477)

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РЕГІОНАЛЬНО-ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ КРАЇН В ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Коваленко Олена Олегівна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України (м. Краматорськ)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мікула Надія Анатоліївна, Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), завідувач відділу проблем ринкової інфраструктури та транскордонного співробітництва;

кандидат економічних наук Дідченко Оксана Іванівна, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України (м. Київ), доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться 29 січня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий _22 грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найхарактерніших рис сучасного етапу економічного розвитку є розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції, пов'язаний із всебічним поглибленням міжнародного розподілу та кооперації праці, посиленням взаємозалежності між окремими країнами та господарськими регіонами світу, надзвичайно швидким поширенням економічної інформації, зростанням обсягів переливу капіталу, фундаментальними структурними зрушеннями в системі міжнародної економіки.

Глобальне виробництво, світові ринки, міжнародна конкуренція формують передумови для вільного переміщення товаровиробників і експортерів у межах світового господарства. Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасного господарського життя диктує відповідні вимоги, необхідність забезпечення кількісних і якісних параметрів і для української економіки, яка включається у світогосподарські процеси з метою реалізації у міжнародному економічному середовищі власних порівняльних і конкурентних переваг. Найбільш результативним механізмом включення України у світогосподарські процеси є її участь у міжнародних інтеграційних угрупованнях.

Дослідженню проблем міжнародної економічної інтеграції присвячено праці відомих вітчизняних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, Б.Губського, А.Кредісова, Д.Лукьяненка, Ю.Макогона, В.Новицького, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Філіпенка, В.Шинкаренка, Ю.Шишкова, О.Шниркова, А.Мокія та ін. Даній темі присвячено праці зарубіжних вчених Б.Балаша, Е.Бенуа, П.Кругмана, А.Крюгера, П. Ліндерта, М.К.Мейера, Ж.Моне, М.Портера, Д.Рікардо, П.Робсона, А.Ругмана, А.Сміта, Я.Тінбергена, Е.Хекшера та ін.

Незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення передумов для включення країн в процеси міжнародної економічної інтеграції, питання визначення напрямків регіонально-інтеграційної взаємодії залишаються недостатньо дослідженими.

Актуальність і значущість окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи: кафедри «Економіка промисловості» Донбаської державної машинобудівної академії (м.Краматорськ) - держбюджетної теми ДК-09-06 «Удосконалення механізму бюджетування діяльності промислового підприємства» (номер держреєстрації №0106U00016), в рамках якої автором проведено аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств України та країн СНД; кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету Г01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер держреєстрації №0101U005723), в рамках якої здійснено дослідження ролі транспортної інфраструктури України в процесі міжнародного економічного обміну послугами і обґрунтовано необхідність розробки стратегії підвищення конкурентоспроможності національної транспортної галузі в умовах інтеграції країни до глобальної транспортної системи; Г06/53А «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер держреєстрації №0106U012484), в рамках якої проведено дослідження моделі розвитку економіки регіонів, яка дозволяє максимально використовувати потенціал промислового кластера для проведення ефективної зовнішньоекономічної політики України. економічний інтеграція міжнародний глобалізація

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних основ міжнародної економічної інтеграції, розробка науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів країн і організаційно-економічних умов їх реалізації в процесі глобалізації економіки.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції;

визначити особливості сучасного етапу міжнародних інтеграційних взаємодій в умовах глобалізації;

дослідити теоретичні аспекти розвитку регіональної політики в контексті глобалізації;

проаналізувати напрямки розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу;

дослідити основні напрямки диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин України в умовах глобалізації;

проаналізувати роль інфраструктурної складової в процесі інтеграції країн до світової економічної системи;

розробити кластерну модель регіонального розвитку в умовах глобалізації;

визначити пріоритетні напрямки інтеграційних взаємодій за участю України;

визначити регіонально-інтеграційні перспективи участі України в світовій економічній системі в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є процеси визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів країн і розбудови міжнародної економічної діяльності відповідно до визначених напрямків інтеграційної взаємодії в процесі глобалізації економіки.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку інтеграційних процесів в умовах глобалізації, науково-методичні та науково-практичні аспекти включення країн до процесів міжнародної інтеграційної взаємодії.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем міжнародної економічної інтеграції.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод узагальнення (при проведенні аналізу теоретичних досліджень процесів міжнародної економічної інтеграції, глобалізації та регіоналізації); метод порівняльного аналізу (для аналізу розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України, дослідження участі України у міжнародних транспортних коридорах); методи статистичного аналізу (для оцінки ефективності міжнародної інтеграційної взаємодії); систематизації (при визначенні основних напрямків розвитку інтеграційних процесів України); системного аналізу (для аналізу напрямків включення України до регіонально-інтеграційних процесів); економіко-математичного моделювання (для оцінки ефективності європейської економічної інтеграції для країн Європи) та інші.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних основ щодо умов і організаційно-економічних засад розвитку міжнародної економічної інтеграції і розробці науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів України в умовах глобалізації економіки.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

в результаті визначення перспективних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності України розроблено структуру машинобудівного кластеру в економічній системі регіону з використанням можливостей технічно-конструкторсько-технологічних матриць суміжних галузей (металургійної промисловості тощо), впровадження якого створює основу підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів на основі міжгалузевої взаємодії в процесі економічної інтеграції;

з використанням економіко-математичної моделі GTAP 6.0 розраховано вплив скасування торгових тарифів на зміну обсягів виробництва в країнах ЦСЄ та ЄС, на зміну імпортних та експортних цін в даних країнах, на зміну обсягів імпорту та експорту, на основі чого зроблено висновок, що позитивний ефект від євроінтеграції для країн ЦСЄ у вигляді зростання економічного добробуту є необхідним, але недостатнім фактором для оцінки даного процесу з точки зору його соціально-економічної ефективності, остання має базуватись на врахуванні як економічних, так і інституційних факторів, а також факторів регіональної політики ЄС;

удосконалено:

визначення інтеграції як об'єктивного процесу розвитку стійких економічних зв'язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав-учасниць та призводить до появи нових сінергійних зв'язків та нових механізмів взаємодії між країнами;

теоретичні основи дослідження ролі інфраструктурної складової розвитку міжнародного економічного співробітництва, а саме доведено, що в умовах глобалізації кардинально посилюється значення інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв'язків, що дозволило обґрунтувати необхідність розбудови Національної транспортної стратегії на таких засадах: розробка Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту; участь у спільному розвитку Пан'європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА; державне фінансування пріоритетних транспортних об'єктів («shadow-tolling» тощо); розвиток співробітництва у сфері супутникової навігації;

отримали подальшого розвитку:

науково-методологічні основи розвитку регіональної політики в контексті глобалізації, а саме на основі дослідження парадигм розвитку регіонів (традиційної парадигми дослідження регіонів з позиції розміщення продуктивних сил та директивного планування, парадигм «регіон як квазікорпорація», «регіон як ринок», «регіон як квазідержава», «регіон як соціум») обґрунтовано, що розвиток регіональної політики має відбуватись на основі інтегральної парадигми, в основу якої має бути покладено уявлення про регіони як складні об'єднані ієрархічні комплекси різного таксономічного рівня внаслідок мультипарадигмального характеру світової спільноти;

науково-методичні підходи до визначення перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності країн, а саме на основі використання алгоритму формування і оцінки функціонування регіональних кластерів як основи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності економік країн, що враховує галузеву спеціалізацію регіонів та міжнародні конкурентні переваги, з урахуванням інноваційно-інвестиційної складової визначено спрямованість та необхідні обсяги імпортозаміщуючого та експортозаміщуючого виробництва в системі регіонально-інтеграційних пріоритетів держави.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів України в процесі глобалізації економіки.

Результати проведеного дослідження використано в практичній діяльності Головного управління економікою Донецької обласної державної адміністрації (довідка №2/1 - 002 від 05.02.2008 р.) - рекомендації щодо соціально-економічного розвитку Донецької області на середньостроковий період; Донецької торгово-промислової палати (довідка №295/06.02.03 від 05.02.2008 р.) - пропозиції щодо підвищення розміру доходу від транзиту різними видами транспорту згідно побудованої математичної моделі; виконавчого комітету Слов`янської міської ради (довідка №1/22-1 від 24.03.2008 р.) - рекомендації щодо зміни якісного складу промислового потенціалу в аспекті удосконалення пріоритетних напрямів розвитку машинобудівного комплексу міста; Інституту стратегічних досліджень України (довідка №06/04 від 23.01.2008 р.) - пропозиції щодо розробки Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту, участі у спільному розвитку Пан'європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА; ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (м.Краматорськ) (довідка №010/998 від 29.12.2007 р.) - пропозиції щодо удосконалення екстенсивної стратегії розвитку підприємства, яка полягає в забезпеченні випереджаючих темпів зростання обсягів наукоємкої продукції, створенні нових конкурентоздатних переваг продукції підприємства, підвищенні якості і ефективності виробництва, відображає переорієнтацію на кооперацію, розширення зв'язків між підприємствами цієї галузі, науково-дослідними інститутами та комерційними дослідними структурами; а також при підготовці рекомендацій IX, XI та XIV Міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до програм «Донецька область - 2010», «Донецька область - 2020» (довідка №61 - 01/7.9.7-134 від 27.01.2008 р.; довідка №7.9.7 - 134 від 30.01.2005 р.; довідка №285/01 - 26/6.9.0 від 19.03.2003 р.); при підготовці рекомендацій Міжнародних науково - практичних конференцій «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно - Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ», які було направлено Урядам країн-учасниць ОЧЕС і ГУАМ, Міжпарламентської асамблеї ОЧЕС і ГУАМ, торгово - промисловим палатам (довідка №47 - 02/7.9.7 - 134 від 7.10.2008 р., довідка №7.9.7 - 134 від 13.09.2005 р.).

Отримані результати також використано в навчальному процесі Донбаської державної машинобудівної академії МОН України (м. Краматорськ) при викладанні дисциплін «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства», «Проектний аналіз» (довідка №035-05-10 від 05.01.2008 р.); Донецького національного університету МОН України при викладанні дисциплін «Зовнішньоекономічна діяльність», «Регіональні економічні зв'язки та вільні економічні зони», «Міжнародні організації» (довідка №278/01-26/6.9.0 від 19.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора. З робіт, опублікованих у співавторстві, в роботі використано тільки ті ідеї і положення, що належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ - 2007, 2006, 2005 рр.), «Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ» (м. Ялта, Україна, 2007 р.; м. Албена, Болгарія, 2006 р.; м. Таганрог, Росія, 2005 р.), «Теорія та практика економіки і підприємництва» (м. Алушта, Україна, 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 12 наукових робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,2 д.а., з яких особисто автору належить 4,8 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 185 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 182 сторінках друкованого тексту, включаючи 19 таблиць на 12 сторінках, 36 рисунків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення роботи.

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку регіонально-інтеграційних пріоритетів в умовах глобалізації» досліджено теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції, визначено особливості сучасного етапу міжнародних інтеграційних взаємодій в умовах глобалізації, досліджено теоретичні аспекти розвитку регіональної політики в контексті глобалізації.

В результаті дослідження теоретичних основ міжнародної економічної інтеграції (Ж.Руефф, Р.Шуман, В.Хальштейн, М.Панич, Е.Бенуа, Ж.Монне, П.Робсон, В.Хальштейн, Я.Вайнер, Б.Баласса, Дж. Мід, А.Рюгман та ін.) визначено, що процеси міжнародної регіональної взаємодії відбуваються на таких рівнях: макрорегіональний рівень (об'єднання держав великого регіону); мезорегіональний рівень (територія спільних інтересів, співробітництво між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав); мікрорегіональний рівень (кластери, спеціальні економічні зони тощо).

Встановлено, що міжнародна економічна інтеграція для багатьох країн створює можливості більш ефективної економічної спеціалізації, особливо в науково-технічній сфері: даний процес дозволяє об'єднати ресурси країн, що інтегруються, з метою розвитку визначених видів виробництва або наукових досліджень у випадках, коли необхідні для цього кошти перевищують можливості кожного учасника окремо. Обґрунтовано, що необхідною умовою інтеграції країн є, по-перше, наявність розвиненої інфраструктури, по-друге - прийняття певних економічних і політичних рішень з боку урядових органів країн.

Надано визначення інтеграції як об'єктивного процесу розвитку стійких економічних зв'язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав-учасниць та призводить до появи нових сінергійних зв'язків та нових механізмів взаємодії між країнами.

На основі дослідження особливостей міжнародних інтеграційних взаємодій в умовах глобалізації (наукових поглядів Л.Клайна, Г.Фішера, М.Інтрилигейтора, М.Шимаі, С.Соколенко та ін.) встановлено, що утворення регіональних інтеграційних блоків представляє собою реакцію захисного характеру країн на втрату певної частини автономії в результаті глобалізації. Обґрунтовано, що поглиблення та розширення інтеграційних процесів вимагає адекватного інституціонального забезпечення, встановлення надійних виробничо-збутових ліній між країнами, усунення перешкод на шляху міжнародної торгівлі та інфраструктурного розвитку комунікаційної та транспортної складових. Зроблено висновок, що в умовах глобалізації кардинально зростає значення інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв'язків, розвитку міжнародних транспортних коридорів, використання мультимодальних транспортних технологій тощо.

Дослідження теоретичних аспектів розвитку регіональної політики в контексті глобалізації (традиційної парадигми дослідження регіонів з позиції розміщення продуктивних сил та директивного планування, парадигм «регіон як квазікорпорація», «регіон як ринок», «регіон як квазідержава», «регіон як соціум») дозволило обґрунтувати, що дослідження розвитку регіональної політики має відбуватись на основі інтегральної парадигми, в основу якої має бути покладено уявлення про регіони як складні об'єднані ієрархічні комплекси різного таксономічного рівня внаслідок мультипарадигмального характеру світової спільноти. При цьому зроблено висновок, що для постсоціалістичних країн доцільним є використання парадигми «регіон як квазідержава» з подальшим зрушенням в бік парадигми «регіон як квазікорпорація» і «регіон як соціум».

Встановлено, що сучасна регіональна парадигма тяжіє до інтегративної трансформації європейського зразка, де соціальна складова досить чітко ідентифікується появою теорії соціального кластера на основі теорій конкуренції європейських міст, локального партнерства, циклічної сенситивності регіонів, регіональної конкуренції, нового регіоналізму, стратегії просторового планування тощо. Обґрунтовано, що в процесі реалізації стратегії вирівнювання з метою забезпечення економічної і політичної єдності регіонів зростає значення зовнішніх факторів. На основі дослідження трансєвропейської регіональної концепції розвитку обґрунтовано необхідність розробки методологічного забезпечення розвитку внутрішніх регіонів та їх поступової адаптації до умов глобалізації.

В другому розділі «Аналіз розвитку зовнішньоекономічних зв'язків країн в умовах глобалізації в контексті міжнародної та регіональної інтеграції» проаналізовано напрямки розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу, досліджено основні напрямки диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин України в умовах глобалізації, проаналізовано роль інфраструктурної складової в процесі інтеграції країн до світової економічної системи.

На сучасному етапі трансформації світового господарства для розвитку національних виробництв необхідною є взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному розподілі праці та міжнародному обміні. Аналіз розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу в регіональному (географічному), товарно-галузевому (рис.1) та соціально-економічному аспектах свідчить про поглиблення міжнародного розподілу праці. При цьому встановлено, що незважаючи на економічну рецесію останнього десятиліття, зростання обсягів міжнародної торгівлі випереджає зростання обсягів виробництва. Лідируючі позиції у даному процесі належать регіональним об'єднанням, до складу яких входять високорозвинуті країни - ЄС, NAFТA, ASEAN, MERCOSUR, в яких значна частина зовнішньої торгівлі припадає на внутрішньорегіональну торгівлю: в Європейському Союзі - 67,7% (рис.2), в країнах NAFТA - 55,9%, ASEAN - 23,2%, MERCOSUR - 12,5%.

На основі проведеного аналізу обґрунтовано, що оскільки відкритість економіки України зумовлено надмірною залежністю від імпорту енергоносіїв, низьким внутрішнім платоспроможним попитом, експортом низькотехнологічної металургійної продукції, орієнтацією на зовнішні джерела фінансування в умовах кризи внутрішнього інвестування, визначення пріоритетних шляхів геостратегічного розвитку має спиратись на оцінку ризиків, що виникають при розбудові багатовекторної інтеграції країни: зроблено висновок щодо необхідності побудови принципів відносин з країнами ЄЕП на стандартах ЄС, що в перспективі забезпечить створення загального європейського економічного простору.

З використанням зазначеної моделі розраховано вплив скасування торгових тарифів на зміну обсягів виробництва в країнах ЦСЄ та ЄС, на зміну імпортних та експортних цін в даних країнах, на зміну обсягів імпорту та експорту, на основі чого зроблено висновок, що позитивний ефект від євроінтеграції для країн ЦСЄ є необхідним, але недостатнім фактором для оцінки даного процесу з точки зору його соціально-економічної ефективності. Обґрунтовано, що для оцінки соціально-економічної ефективності інтеграції має бути розроблена більш загальна модель, яка включає в себе як економічні, так і інституційні фактори, а також фактори регіональної політики ЄС з метою встановлення оптимальної економічної рівноваги.

В результаті дослідження основних напрямків диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин України в умовах глобалізації визначено, що основним перспективним напрямком розвитку зовнішньоекономічної діяльності держави має стати машинобудування, для чого необхідно забезпечити: модернізацію виробництва з впровадженням нових прогресивних технологій на основі енергозбереження; використання високих технологій для виготовлення продукції загального промислового призначення; зростання питомої ваги сертифікованого устаткування, що виготовляється в машинобудівній галузі; прискорення еволюційного розвитку за рахунок реалізації інноваційно-інвестиційних процесів; підвищення ефективності кадрової політики підприємств і удосконалення системи управління виробництвом; удосконалення маркетингової політики щодо вивчення ринків збуту продукції з метою збільшення обсягів експорту.

Аналіз ролі інфраструктурної складової в процесі інтеграції країн до світової економічної системи дозволив зробити висновок щодо вирішальної ролі транспортної інфраструктури (рис.3) для розвитку національних економік в умовах глобалізації.

Результати проведеного дослідження свідчать про необхідність розробки напрямків удосконалення включення національних економік до процесів міжнародної інтеграції в умовах глобалізації економіки на основі максимально повного використання міжнародних конкурентних переваг.

В третьому розділі «Удосконалення механізму міжнародної інтеграції країн в процесі формування глобальної економічної системи» визначено пріоритетні напрямки інтеграційних взаємодій за участю України, розроблено кластерну модель регіонального розвитку в умовах глобалізації, визначено регіонально-інтеграційні перспективи участі України в світовій економічній системі в умовах глобалізації.

На основі проведеного дослідження серед напрямків інтеграційних взаємодій за участю України у якості пріоритетних визначено такі: ЄЕП, Європейський Союз, Організація чорноморського економічного співробітництва, країни Центральної та Південно-Східної Азії.

У реалізації міжнародної економічної співпраці в рамках визначених інтеграційних пріоритетів особлива роль має належати таким напрямкам міжнародної економічної діяльності країни:

удосконалення сировинного експорту;

відновлення обсягу традиційного експорту продукції машинобудування;

використання інвестиційного співробітництва з іншими державами в області енергетики, металургії й об'єктів транспортування газу, реконструкції і модернізації раніше побудованих за кордоном підприємств;

використання тимчасової дешевини основних факторів виробництва - виробничих фондів, робочої сили, технологій;

використання унікальних високих технологій ряду секторів промисловості з високим експортним потенціалом;

переорієнтація на інформацію як на стратегічний ресурс;

сприяння підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

спрямування українських інвестицій у країни, що розвиваються, створення на їх територіях спільних підприємств.

Стратегічним завданням при цьому має стати реструктуризація національної економіки, швидка докорінна модернізація промисловості на базі модернізації машинобудування (в першу чергу - важкого) з метою створення конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

Оскільки в інфраструктурному забезпеченні інтеграційних процесів в умовах глобалізації вирішальна роль, як встановлено, належить транспортній складовій, зроблено висновок щодо необхідності розбудови Національної транспортної стратегії, яка має базуватись на: Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту; участі у спільному розвитку Пан'європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА; державному фінансуванні пріоритетних транспортних об'єктів («shadow-tolling» тощо); розвитку співробітництва у сфері супутникової навігації.

Доведено, що модель співробітництва України з ЄС має ґрунтуватись на забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності національної економіки на інноваційній основі з метою досягнення європейських соціально-економічних параметрів розвитку (досягнення європейського рівня продуктивності праці, прибутковості виробництва, заробітної плати та ін.), з одного боку, та створення зони вільної торгівлі Україна - ЄС (на основі асиметричного відкриття ринків на користь України) - з іншого; а також на поглибленні інтеграційних процесів на основі секторальної (галузевої) інтеграції.

У процесі визначення регіонально-інтеграційних перспектив участі України в світовій економічній системі в умовах глобалізації доведено, що посилення інтеграційних процесів між державами в рамках ЄЕП сприятиме утвердженню в Східній Європі зони постійного розвитку (на базі створення зони вільної торгівлі) і темпів економічного зростання на рівні 6-7%.

Зроблено висновок, що для проведення ефективної зовнішньоекономічної політики країн необхідним є максимальне використання потенціалу промислових кластерів на основі оцінки галузевої спеціалізації, міжнародних конкурентних переваг, при цьому потенціал регіону можна описати виробничою функцією:

Q = F(A, T, Rn, Ins, O, Inf), (1)

де Q - продукт виробництва;

F - загальна функція виробництва;

А - людський фактор;

Т - технологічний фактор;

Rn - природний фактор;

Ins - інституціональний фактор;

О - організаційний фактор;

Inf - інформаційний фактор.

З використанням алгоритму формування і оцінки функціонування регіональних кластерів як основи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національних економік (рис.4) обґрунтовано, що для успішної реалізації можливостей розбудови міжнародного економічного співробітництва в умовах глобалізації через використання потенціалу регіональних кластерів необхідною умовою є забезпечення сприятливого бізнес-клімату на визначеній території і перехід від короткострокового до довгострокового бізнес планування (на 5 та більше років).

Обґрунтовано, що основою розвитку міжнародного регіонального співробітництва за участю України з використанням кластерних механізмів є розширення експортної бази країни, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо-коопераційних зв'язків і науково-технічного співробітництва. Встановлено, що найбільш перспективним напрямком є створення кластерів на базі машинобудівного комплексу (рис.5) з використанням можливостей технічно-конструкторсько-технологічних матриць, що акумулюють нагромаджений досвід в проектуванні нових машин і механізмів і здійснюють нові розробки в суміжних галузях (в металургійній тощо).

Відзначено, що в реалізації запропонованих шляхів розвитку міжнародної економічної діяльності країн в умовах глобалізації особлива роль належить регіональній економічній політиці як результату спільних зусиль адміністрації і бізнесу, системі заходів щодо підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу розробки науково-методичних основ визначення регіонально-галузевих напрямків включення держав до інтеграційних процесів на основі використання міжнародних конкурентних переваг національних економік.

Основні висновки зводяться до такого:

1. В результаті проведеного дослідження обґрунтовано, що в процесі міжнародної економічної інтеграції для країн виникають можливості більш ефективної економічної спеціалізації за рахунок об'єднання ресурсів країн у випадку нестачі коштів кожного окремого учасника інтеграційної взаємодії. Запропоновано визначення інтеграції як об'єктивного процесу розвитку стійких економічних зв'язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав-учасниць та призводить до появи нових сінергійних зв'язків та нових механізмів взаємодії між країнами.

2. Доведено, що утворення регіональних інтеграційних блоків необхідно розглядати як реакцію захисного характеру країн на втрату частини суверенітету в результаті глобалізації. Зроблено висновок, що в умовах глобалізації суттєво зростає роль інфраструктурної складової розвитку міжнародних економічних зв'язків, особливо транспортної складової - інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв'язків, розвитку міжнародних транспортних коридорів, використання мультимодальних транспортних технологій тощо.

3. В результаті дослідження теоретичних аспектів розвитку регіональної політики в умовах глобалізації (традиційної парадигми дослідження регіонів з позиції розміщення продуктивних сил та директивного планування, парадигм «регіон як квазікорпорація», «регіон як ринок», «регіон як квазідержава», «регіон як соціум») обґрунтовано, що дослідження розвитку міжнародної регіональної політики має відбуватись на основі інтегральної парадигми (розгляд регіонів як складних об'єднаних ієрархічних комплексів різного таксономічного рівня внаслідок мультипарадигмального характеру світової спільноти). Зроблено висновок, що для постсоціалістичних країн доцільним є використання парадигми «регіон як квазідержава» з подальшим зрушенням в бік парадигми «регіон як квазікорпорація» і «регіон як соціум». Обґрунтовано необхідність розробки методологічного забезпечення розвитку внутрішніх регіонів та їх поступової адаптації до умов глобалізації.

4. Аналіз розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу в регіональному, товарно-галузевому та соціально-економічному аспектах свідчить про поглиблення міжнародного розподілу праці, при цьому провідні позиції у даному процесі належать регіональним об'єднанням, до складу яких входять високорозвинуті країни - ЄС, NAFТA, ASEAN, MERCOSUR, в яких значна частина зовнішньої торгівлі припадає на внутрішньорегіональну торгівлю.

5. На основі проведеного аналізу серед пріоритетних напрямків інтеграційних взаємодій за участю України визначено такі: ЄЕП, ЄС, ОЧЕС, країни Центральної та Південно-Східної Азії. Обґрунтовано, що розвиток зовнішньоекономічної діяльності України має спиратись на оцінку ризиків, що виникають при розбудові багатовекторної інтеграції за участю держави. Зроблено висновок щодо необхідності розбудови відносин України з країнами ЄЕП на стандартах ЄС, що в перспективі забезпечить створення загального європейського економічного простору, сприятиме утвердженню в Східній Європі зони постійного розвитку (на базі створення зони вільної торгівлі) і темпів економічного зростання на рівні 6-7%.

6. В результаті використання економіко-математичної моделі GTAP 6.0 для оцінки ефективності європейської економічної інтеграції для країн Європи (на основу розрахунку впливу скасування торгових тарифів на зміну обсягів виробництва в країнах ЦСЄ та ЄС, на зміну імпортних та експортних цін в даних країнах, на зміну обсягів імпорту та експорту) встановлено позитивний ефект у вигляді зростання економічного добробуту країн ЦСЄ внаслідок їх інтеграції до ЄС, зроблено висновок, що позитивний ефект від євроінтеграції для країн ЦСЄ є необхідним, але недостатнім фактором для оцінки даного процесу з точки зору його соціально-економічної ефективності.

7. В результаті дослідження основних напрямків диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин України в умовах глобалізації визначено, що основним перспективним напрямком розвитку зовнішньоекономічної діяльності держави є машинобудування. Стратегічним завданням при цьому має стати реструктуризація національної економіки, швидка докорінна модернізація промисловості на базі модернізації машинобудування (в першу чергу - важкого) з метою створення конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

8. Зроблено висновок щодо необхідності розбудови Національної транспортної стратегії, яка має базуватись на Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту, участі у спільному розвитку Пан'європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА, державному фінансуванні пріоритетних транспортних об'єктів («shadow-tolling» тощо), розвитку співробітництва у сфері супутникової навігації.

9. Обґрунтовано, що для успішної реалізації можливостей розбудови міжнародного економічного співробітництва в умовах глобалізації необхідним є використання потенціалу регіональних кластерів, розроблено алгоритм формування і оцінки функціонування регіональних кластерів як основи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національних економік.

10. Запропоновано структуру машинобудівного кластеру як найбільш перспективного напрямку розбудови міжнародної економічної співпраці України в рамках інтеграційних об'єднань, який передбачає використання можливостей технічно-конструкторсько-технологічних матриць, що акумулюють нагромаджений досвід в проектуванні нових машин і механізмів і здійснюють нові розробки в суміжних галузях (в металургійній тощо) і використання якого дозволяє забезпечити: модернізацію виробництва з впровадженням нових прогресивних технологій на основі енергозбереження; використання високих технологій для виготовлення продукції загального промислового призначення; зростання питомої ваги сертифікованого устаткування, що виготовляється в машинобудівній галузі; прискорення еволюційного розвитку за рахунок реалізації інноваційно-інвестиційних процесів; підвищення ефективності кадрової політики підприємств і удосконалення системи управління виробництвом; удосконалення маркетингової політики щодо вивчення ринків збуту продукції з метою збільшення обсягів експорту.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях:

1. Коваленко Е.О. Оцінка розвитку європейського вектору включення України до інтеграційних процесів / Е.О. Коваленко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2008. - Ч.1. - С.325-334. (0,5 д.а.).

2. Коваленко Е.О. Исследование современного состояния и перспектив развития транзитного потенциала Украины / Е.О. Коваленко, Ю.В. Макогон // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2008. - №2(12). - С.192-197. (0,4 д.а. / 0,2 д.а.).

3. Особистий внесок здобувача: запропоновано використання математичної моделі на основі МНК для визначення доходу від транзиту різними видами транспорту та напрями його підвищення в контексті реалізації взаємодії України з іншими державами.

4. Коваленко О.О. Роль транспортної складової в економічному обміні послугами на шляху інтеграції України у глобалізований простір / Е.О. Коваленко // Регіональна економіка: зб. наук. пр. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2007. - №2. - С.36-42. (0,5 д.а.).

5. Коваленко Е.О. Особенности интеграции Украины в Единое экономическое пространство и Европейский союз / Е.О. Коваленко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Ч.1. - С.273-280. (0,5 д.а.).

6. Коваленко О.О. Регіонально-інтеграційні пріоритети України в процесі глобалізації економіки / Е.О. Коваленко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Т.2. - С.290-294. (0,4 д.а.).

7. Коваленко Е.О. Участие Украины в международных интеграционных процессах / Е.О. Коваленко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч.1. - С.204-209. (0,4 д.а.).

8. Коваленко Е.О. Некоторые аспекты интеграции Украины в международные интеграционные процессы / Е.О. Коваленко // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. - Симферополь: ТНУ, 2006. - №80. - С.68-71. (0,4 д.а.).

9. Коваленко Е.О. Кластер-ориентированная модель регионального развития в рамках ОЧЭС / Е.О. Коваленко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Т.2. - С.549-557. (0,5 д.а.).

10. Коваленко Е.О. Основы кластер-ориентированной модели регионального развития / Е.О. Коваленко // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2005. - №1. - С.194-200. (0,4 д.а.).

11. Коваленко Е.О. Организация Черноморского экономического сотрудничества в контексте развития регионального сотрудничества / Е.О. Коваленко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2005. - С.290-294. (0,4 д.а.).

12. Коваленко Е.О. Кластер-инновационная структура обеспечения конкурентоспособности / Е.О. Коваленко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч.2. - С.571-575. (0,4 д.а.).

13. Коваленко Е.О. Система Интернет как маркетинговый инструмент внешнеэкономической деятельности предприятия (на примере ОАО КЗТС) / Коваленко Е.О., Рыжиков В.С., Герасимов А.А. // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. - 2004. - №1. - С.65-70. (0,4 д.а. / 0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено основні напрями реструктуризації зовнішньоекономічної служби підприємства з урахуванням сучасних можливостей використання системи Інтернет.

АНОТАЦІЯ

Коваленко Олена Олегівна. Регіонально-інтеграційні пріоритети країн в процесі глобалізації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено розробці науково-методичних основ визначення регіонально-галузевих напрямків включення держав до інтеграційних процесів на основі використання міжнародних конкурентних переваг національних економік.

Досліджено теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції, визначено особливості сучасного етапу міжнародних інтеграційних взаємодій, досліджено теоретичні аспекти розвитку регіональної політики в умовах глобалізації.

Проаналізовано напрямки розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу, досліджено основні напрямки диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин країн в умовах глобалізації, проаналізовано роль інфраструктурної складової в процесі інтеграції країн до світової економічної системи.

Розроблено кластерну модель регіонального розвитку в умовах глобалізації, визначено пріоритетні напрямки інтеграційних взаємодій за участю України, визначено регіонально-інтеграційні перспективи України в світовій економічній системі в умовах глобалізації.

Ключові слова: глобалізація економіки, регіонально-інтеграційні пріоритети, світова економічна система, міжнародна економічна інтеграція, зовнішньоторгівельні відносини країн.

АННОТАЦИЯ

Коваленко Елена Олеговна. Регионально-интеграционные приоритеты стран в процессе глобализации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертационная работа посвящена разработке научно-методических основ определения регионально-отраслевых направлений включения государств в интеграционные процессы на основе использования международных конкурентных преимуществ национальных экономик.

Исследованы теоретические основы международной экономической интеграции, определены особенности современного этапа международных интеграционных взаимодействий, исследованы теоретические аспекты развития региональной политики в условиях глобализации.

Установлено, что международная экономическая интеграция для многих стран создает возможности более эффективной экономической специализации. Предоставлено усовершенствованное определение интеграции. Установлено, что образование региональных интеграционных блоков является реакцией защитного характера в результате глобализации. Обосновано, что исследование развития региональной политики должно происходить на основе интегральной парадигмы.

Проанализированы направления развития международной экономической деятельности стран мира, исследованы основные направления диверсификации внешнеторговых отношений стран в условиях глобализации, проанализирована роль инфраструктурной составляющей в процессе интеграции стран в мировую экономическую систему.

Установлено, что лидирующие позиции в международной торговле принадлежат региональным объединением ЕС, NAFТA, ASEAN, MERCOSUR. Сделан вывод относительно необходимости построения принципов отношений со странами ЕЭП на стандартах ЕС. Установлен позитивный эффект в виде роста экономического благосостояния стран ЦВЕ в результате их интеграции в ЕС. Определено, что основным перспективным направлением развития внешнеэкономической деятельности государства должно стать машиностроение. Сделан вывод относительно решающей роли транспортной инфраструктуры для развития национальных экономик в условиях глобализации. Разработана кластерная модель регионального развития в условиях глобализации, определены приоритетные направления интеграционных взаимодействий при участии Украины, определены регионально-интеграционные перспективы Украины в мировой экономической системе в условиях глобализации.

Среди направлений интеграционных взаимодействий при участии Украины в качестве приоритетных определены такие: ЕЭП, Европейский Союз, Организация черноморского экономического сотрудничества, страны Центральной и Юго-Восточной Азии. Стратегической задачей должна стать реструктуризация национальной экономики, модернизация промышленности на базе модернизации машиностроения. Сделан вывод относительно необходимости разработки Национальной транспортной стратегии. Доказано, что усиление интеграционных процессов в рамках ЕЭП будет способствовать утверждению в Восточной Европе зоны постоянного развития и экономического роста. Разработан алгоритм формирования и оценки функционирования региональных кластеров как основы обеспечения международной конкурентоспособности национальных экономик. Установлено, что наиболее перспективным направлением является создание кластеров на базе машиностроительного комплекса.

Ключевые слова: глобализация экономики, регионально-интеграционные приоритеты, мировая экономическая система, международная экономическая интеграция, внешнеторговые отношения стран.

SUMMARY

Kovalenko Yelena Olegovna. Priorities of Regional Integrations of Countries in the Process of Globalization of Economy. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Economic Sciences after speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2009.

Dissertation work is devoted development of scientifically-methodical bases of determination of regionally - of a particular branch directions of including of the states in the processes of integrations on the basis of taking international advantages of competitions of national economies.

Theoretical bases of international economic integration are explored, the features of the modern stage of international co-operations of integrations are certain, the theoretical aspects of development of regional policy are explored in the conditions of globalization.

Directions of development of international economic activity of the world countries are analysed, basic directions of diversification of relations of foreign trades of countries are explored in the conditions of globalization, the role of infrastructural constituent is analysed in the process of integration of countries to the world economic system.

The cluster model of regional development is developed in the conditions of globalization, directions of priorities of co-operations of integrations are certain with participation of Ukraine, the prospects of regionally-integrations of Ukraine are certain in the world economic system in the conditions of globalization.

Keywords: globalization of economy, priorities of regionally-integrations, world economic system, international economic integration, relations of foreign trades of countries.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Тенденції формування світового господарства, етапи його розвитку. Закони світової економічної системи. Процес інтеграції суспільства. Розподіл країн за економічною ознакою. Чинники та рушійні сили сучасної глобалізації. Передумови глобалізації економіки.

    презентация [3,1 M], добавлен 18.05.2015

  • Теоретичні засади інтеграційних процесів у країнах світу. Сутність, цілі та форми міжнародної економічної інтеграції. Економічні наслідки. Європейський союз - найрозвинутіша форма інтеграції країн світу. Історичні умови виникнення та сучасні процеси ЄС.

    курсовая работа [136,6 K], добавлен 16.12.2008

  • Моделі економічних стратегій. Мета економічної стратегії держави на першому етапі перехідної економіки. Основні напрями економічного зростання. Значення глобалізації, що відкриває нові можливості для розвитку та реалізації світових економічних стратегій.

    эссе [15,2 K], добавлен 05.04.2014

  • Зміст формування стратегій розвитку. Економічні пріоритети держав в умовах глобалізації. Система міжнародного регулювання світового господарства. Оцінка стратегій розвитку країн транзитивної економіки. Напрями макрорегіональних інтеграційних об’єднань.

    реферат [120,5 K], добавлен 22.11.2014

  • Дослідження взаємовідносин між країнами-членами СНД, визначення перспектив та пріоритетних напрямків їх подальшої співпраці в зі Світовою організацією торгівлі. Характеристика умов створення Митного союзу як поштовху до поглиблення інтеграційних процесів.

    курсовая работа [589,2 K], добавлен 26.05.2010

  • Теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції як найвищого ступеню розвитку міжнародних економічних відношень. Економічні наслідки вступу країн до торгово-економічних інтеграційних об’єднань. Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні монополії.

    контрольная работа [60,9 K], добавлен 14.12.2009

  • Тенденції розвитку сучасної міжнародної економіки. Торгівля товарами і послугами, переміщення капіталу і робочої сили, світова валютна система та міжнародні розрахунки. Процеси міжнародної регіональної інтеграції та глобалізації світової економіки.

    курс лекций [237,6 K], добавлен 05.12.2010

  • Утворення і швидкий розвиток наднаціональних структур у світовій економіці - риса глобалізації. Створення сприятливих умов для підвищення конкурентних переваг національної економіки - важливе завдання економічної політики держави в глобальних умовах.

    реферат [21,5 K], добавлен 04.04.2019

  • Визначення основних проблем інтеграції України в світовий економічний простір. Успішний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і зміна структури економіки як чинники економічної інтеграції. Теорії міжнародної торгівлі і їх значення в розвитку економіки.

    контрольная работа [33,0 K], добавлен 25.04.2011

  • Огляд причин та умов розвитку міжнародної економічної інтеграції. Дослідження сутності, форми та основних етапів міжнародної економічної інтеграції. Характеристика процесів міжнародної економічної інтеграції в країнах Південної та Північної Америки.

    курсовая работа [82,4 K], добавлен 22.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.