Глобальні імперативи розвитку національних фінансових систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

УДК 339.9+336

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Глобальні імперативи розвитку національних фінансових систем

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Стукало Наталія Вадимівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри міжнародних фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Плотніков Олексій Віталійович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, завідувач відділом міжнародних валютно-фінансових відносин

доктор економічних наук, професор Луцишин Зоряна Орестівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

доктор економічних наук, професор Козак Юрій Георгійович, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин

Захист відбудеться «5» березня 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «4» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобалізація є об'єктивним і всеохоплюючим процесом, характерним для сучасного розвитку світової економіки. Не можна зупинити поступальної об'єднавчої ходи, спрямованої на залучення України в інтеграційних процесах, а це викликає різноманітні й неоднозначні наслідки для національної економіки, які, в першу чергу, позначаються на фінансовому секторі країни. Позитивний або негативний вектор цих наслідків багато в чому залежить від рівня розвитку національної фінансової системи, позиції країни у світовому господарстві. Глобальна конкурентоспроможність економіки країни обумовлюється стабільністю фінансової системи та ефективністю її адаптації у міжнародному фінансовому середовищі.

В умовах поглиблення процесу фінансової глобалізації та посилення її впливу на розвиток національних економік важливого значення набуває така державна політика, яка стимулює ефективний розвиток національних фінансових систем і сприяє їх інтеграції до глобальної фінансової системи. Виняткова актуальність дослідження проблем і особливостей фінансової глобалізації в Україні підсилюється фактом набуття нашою державою членства у Світовій організації торгівлі. Проблема зростання впливу глобалізації на національні фінансові системи актуальна ще й в аспекті розроблення комплексної системи його вимірювання з метою прогнозування їхніх наслідків та ефективного управління даними процесами.

Сучасні проблеми і тенденції розвитку глобалізаційних процесів досліджуються різними науковими школами. Свій внесок у розробку фундаментального підходу до виявлення проблем, які виникають із поглибленням глобалізації, зробили всесвітньо відомі вчені й практики М.Алле, Д.Гелд, П.Герст, Е.Мак-Грю, Г.-П.Мартін, Дж.Сорос, Дж.Стігліц, Г.Томсон, Х.Шуманн. Роботи цих авторів об'єднує системність і міждисциплінарний підхід до розгляду глобалізації, а також критичне ставлення до наслідків даного процесу для національних економік і світового господарства в цілому.

Напрацювання вказаних авторів були доповнені емпіричними дослідженнями, серед яких варто відзначити роботи іноземних, у тому числі російських, авторів В. Аванесяна, Т.М. Андерсена, Г. Аніліоніса, Г.Геск'юєре, Т. Джрбашяна, А. Єгіазаряна, Н. отової, Г. Колодко, С.Переслегіна, Т.Т. Хербертсона, Н. Ютанова та інших.

Сучасна база знань про особливості функціонування національних фінансових систем в умовах глобалізації сформувалася завдяки дослідженням С.Вальдес-Прієто, К.Джордана, Й.Дріссена, Г.Імпавідо, С.Классена, Л.Лавена, Д.-К.Лі, Д.Маджононі, А.Р.Мусалема, С.Томас, П.Хонохана, Д.Хансона, А.Шах, А.Ші та інших. Окрім того, значний внесок у розв'язання проблем розвитку фінансових систем країн світу в розрізі особливостей та протиріч сучасних глобалізаційних процесів зробили експерти Організації економічного співробітництва й розвитку, журналу «Foreign policy», консультаційної фірми A.T.Kearney, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського центрального банку (роботи Б.Боссона, В.Віланда, А.Вільмана, Д.Віттаса, Т.К.Гласснера, Ж.М.Гонсалез-Парамо, А.Естради, Г.Коєнена).

Серед наукових праць, присвячених глобалізації економічного розвитку, інтеграції України у світовий економічний та фінансовий простір, слід виділити дослідження таких вітчизняних науковців, як З.Адаманова, Г.Аніловська, Л.Антонюк, О.Білорус, А.Гальчинський, В.Геєць, Б.Губський, І.Каленюк, Ю.Козак, А.Кредісов, Д.Лук'яненко, З.Луцишин, Ю.Макогон, О.Мозговий, В.Новицький, Є.Панченко, Ю.Пахомов, О.Плотніков, А.Поручник, В.Рокоча, Л.Руденко-Сударєва, С.Сіденко, А.Філіпенко, Т.Циганкова, В.Чужиков, О.Швиданенко, В.Шевчук, І.Школа та інші.

Разом з тим існує об'єктивна необхідність подальших досліджень глобальних імперативів розвитку національних фінансових систем, насамперед, у напрямах розроблення методичного підходу їх дослідження і порівняльних характеристик глобалізаційного впливу на їхнє функціонування, обґрунтування методики вимірювання та аналізу динаміки фінансової глобалізації, виявлення визначальних принципів і чинників ефективного розвитку національних фінансових систем у контексті глобалізації, обґрунтування концепції поетапної адаптації фінансової системи України за таких умов. Це дасть змогу, з одного боку, поглибити наукові дослідження у сфері міжнародних фінансів з метою підвищення обґрунтованості дослідницьких узагальнень, прогнозів, практичних висновків та рекомендацій, а з другого - оптимізувати державну політику України, направивши її на стимулювання ефективного розвитку національної фінансової системи та сприяння її інтеграції до глобальної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). У рамках цієї теми досліджено вплив глобалізації на національні фінансові системи, запропоновано шляхи нейтралізації її негативних наслідків.

У рамках науково-дослідної теми «Перспективи інтеграції України у міжнародну фінансову систему» (номер державної реєстрації 0108U000629), що виконується протягом 2008-2009 років на кафедрі міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, особисто автором досліджуються наслідки інтеграції України у міжнародну фінансову систему та напрацьовуються рекомендації щодо ефективного розвитку фінансової системи України в умовах фінансової глобалізації.

При виконанні науково-дослідної теми «Проблеми інтеграції України в систему світогосподарських відносин» (номер державної реєстрації 0105U000363) на кафедрі міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара дисертантом була проведена загальна наукова редакція, розроблені реферат, вступ, висновки та третій розділ «Визначення шляхів вирішення проблем та напрямків прискорення інтеграції України у систему міжнародних економічних і фінансових відносин». Зокрема, розроблені шляхи вимірювання фінансової глобалізації, запропоновані напрями вирішення проблем та активізації процесу інтеграції України у міжнародну економічну систему, визначені можливі шляхи формування інноваційної моделі розвитку як передумови подальшої міжнародної інтеграції України, розроблені рекомендації щодо удосконалення фінансової політики України.

Наукові результати, теоретичні положення та висновки дослідження були використані при розробленні науково-дослідної теми кафедри міжнародних фінансів Дніпропетровського національного університету «Розвиток фінансової системи з метою стимулювання економічного росту України» (номер державної реєстрації 0102U004408). Дисертантом зроблена оцінка впливу іноземних інвестицій на національну фінансову систему, обґрунтовані шляхи удосконалення законодавчої бази її розвитку, розроблені заходи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів на місцевому рівні.

Результати наукових досліджень відображені у наукових звітах, підготовлених за наукового керівництва дисертанта, а також у розділах наукових звітів із зазначених тем, підготовлених дисертантом особисто.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення закономірностей фінансової глобалізації, теоретичне обґрунтування її впливів на національні фінансові системи, а також розроблення практичних рекомендацій щодо розвитку фінансової системи України в сучасних умовах.

Для досягнення зазначеної мети ставилися та розв'язувалися такі завдання методологічного, науково-методичного і практичного характеру:

· розкрити методологічні підходи до визначення інтернаціоналізації та теоретичні засади її аналізу;

· проаналізувати сутність фінансової глобалізації з виділенням чинників її розвитку;

· визначити позитивні та негативні наслідки глобалізації для національних фінансових систем;

· перевірити гіпотезу щодо прискорення або уповільнення інтенсивності розвитку економічної глобалізації;

· дослідити показники, за якими вимірюють глобалізацію, з проведенням їх подальшої класифікації;

· обґрунтувати методологічний підхід до дослідження національних фінансових систем;

· розробити індекс фінансової глобалізації для оцінювання й порівняння рівня і темпів її розвитку у різних країнах світу;

· здійснити аналіз основних тенденцій розвитку фінансових систем країн світу, у тому числі України, використовуючи адекватні дослідницькі методики;

· запропонувати шляхи нейтралізації негативного впливу глобалізації на національні фінансові системи;

· виявити визначальні принципи та чинники ефективного розвитку національних фінансових систем у контексті глобалізації;

· обґрунтувати концепцію поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку та глобальної взаємодії національних фінансових систем.

Предмет дослідження - передумови, закономірності та особливості фінансової глобалізації.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, міжнародні та національні нормативно-правові документи, об'єктивні закони економіки й діалектики. У процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи емпіричного та теоретичного дослідження, а також методи, використовувані на емпіричному й теоретичному рівнях, зокрема: абстрагування, аналізу та синтезу - для дослідження теоретико-методологічних засад інтернаціоналізації, визначення основних проблем і тенденцій розвитку національних фінансових систем, для обґрунтування концепції поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі, для аналітичних оцінок передумов та наслідків розширення зони євро (п. 1.1, 1.2, 2.2, 3.4, 3.5, 5.4); вимірювання - для розроблення та розрахунку індексу фінансової глобалізації, для рейтингування країн світу за рівнем фінансової глобалізації (п. 3.2, 3.3); системного узагальнення - для визначення набору показників, за якими вимірюють інтернаціоналізацію та глобалізацію, для виявлення ключових принципів і чинників ефективного розвитку національних фінансових систем у контексті глобалізації (п. 1.3, 2.1, 2.6, 5.1, 5.2, 5.3); порівняння - для оцінювання особливостей впливу глобалізації на фінансові системи країн світу (п. 2.3, 3.4); факторного аналізу - для ідентифікації чинників розвитку фінансової глобалізації, для обґрунтування методологічного підходу до дослідження національних фінансових систем (п. 2.4, 3.1); статистичного аналізу - для оцінки потенціалу розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації (п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6); гіпотези та припущення - для підтвердження гіпотези нерівномірності інтенсивності розвитку економічної глобалізації (п. 2.5); методи соціологічних досліджень, включаючи анкетування - для визначення проблем функціонування сучасної податкової системи України і формування пропозицій щодо її вдосконалення з урахуванням глобалізаційних процесів (п.5.2).

Інформаційною базою дослідження стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, фактологічна інформація державних органів влади, широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, експертні оцінки, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Дніпропетровського національного університету, Гарвардського університету (США), Університету Амстердама (Нідерланди), Університету Льовена (Бельгія), аналітичні й інформаційні матеріали Ради Європи, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського центрального банку, ряду міжнародних асоціацій, дослідницьких і рейтингових агенцій, аналітичні доповіді на електронних носіях, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні на основі конструктивного осмислення існуючих концепцій та методологічного апарату, присвячених питанням фінансової глобалізації, визначено теоретичні та прикладні засади розвитку національних фінансових систем в умовах глобалізації, зокрема фінансової системи України, що поступово інтегрується у міжнародне фінансове середовище. Наукова новизна визначається такими положеннями:

вперше одержано:

· методологічний підхід до дослідження національних фінансових систем, що ґрунтується на авторському трактуванні їх як внутрішньо інтегрованих сукупностей суб'єктів фінансової діяльності, фінансових інструментів, ринків та інститутів регулювання. Пропонований підхід консолідує принципи аналізу фінансової системи (генезису, єдності, повноти, функціоналізму, достовірності, адекватності) за її сферами (фінанси домогосподарств, фінанси підприємств, державні фінанси, міжнародні фінанси, глобальні фінанси) та складовими (суб'єкти, інструменти, ринки, регулятивні інститути). Це дозволяє розширити і поглибити методику порівняльного аналізу національних фінансових систем країн світу та виявити канали їхньої глобальної взаємодії;

· ключові принципи (еволюційності, цілісності, амбівалентності, антропологізму, інтеграційності) та чинники ефективного розвитку національних фінансових систем у контексті глобалізації, проведено авторську класифікацію останніх з виділенням загальних чинників (геополітичні, геоекономічні, глобально-регулятивні, інформаційно-технологічні) та специфічних (історичні, внутрішньополітичні, ресурсні, соціально-економічні, інституційно-законодавчі). Аргументовано, що, незважаючи на втрату державою можливості повною мірою використовувати традиційні важелі макроекономічного регулювання, її роль в умовах фінансової глобалізації неоліберального типу зростає і полягає, з одного боку, у необхідності проведення послідовної й адекватної фіскальної політики, орієнтованої на створення умов для зростання конкурентоспроможності економіки у контексті базових національних інтересів, а з другого - в активізації своєї діяльності у процесах міжнародної фінансової координації, стандартизації та універсалізації базових вимог, правил і норм, міждержавного узгодження заходів економічної політики, в тому числі й для запобігання і нейтралізації наслідків перманентних фінансових криз;

· методику розрахунку та аналізу індексу фінансової глобалізації, динаміка якого підтвердила авторську гіпотезу щодо відмінності рівнів глобалізаційних процесів й нерівномірності темпів їхнього розвитку в різних національних фінансових системах. Цей індекс є інтегративним показником, що враховує різновекторні індикатори, які характеризують інтернаціоналізацію фінансової сфери країни (через обсяги: експорту та імпорту фінансових послуг, валютних депозитів у вітчизняних банківських інститутах, кредитів у економіку країни в іноземній валюті, валового зовнішнього боргу, прямих та портфельних іноземних та зарубіжних інвестицій, статутного капіталу банків з іноземним капіталом, у тому числі зі стовідсотковим) та може слугувати важливим інструментом аналізу й порівняльної оцінки рівня фінансової глобалізації країн світу. Підґрунтя розробленого індексу складає авторська класифікація кількісних та якісних показників фінансової глобалізації за сферами фінансів. За індексом фінансової глобалізації складено рейтинг відібраних автором країн світу з метою цільового порівняльного аналізу, проведеного автором за 2002-2007 рр.;

· концепцію поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі, яка ґрунтується на аналізі еволюції ідеї циклічності світогосподарського розвитку й гіпотезі щодо прискорення або уповільнення інтенсивності економічної глобалізації залежно від політичних, інформаційно-технологічних, економічних, фінансових, екологічних, соціо-психологічних факторів. Умотивовано, що на першому етапі необхідно провести інвентаризацію існуючої нормативно-законодавчої бази та стратегічний фінансовий моніторинг, обґрунтувати й реалізувати системні заходи з удосконалення державної фінансової регулятивної політики з пріоритетністю інституціональних змін і міжнародної гармонізації національного законодавства. Другий етап має передбачати імплементацію адаптованих норм і правил у середовищі суб'єктів фінансової діяльності, національних фінансових ринків та інструментів, а третій - ідентифікацію у системі міжнародних дво- і багатосторонніх міждержавних угод. Часова детермінація пропонованих етапів ускладнена дією не тільки об'єктивних чинників, але й суб'єктивною мотивацією державного і корпоративного топ-менеджменту. Послідовна реалізація концепції забезпечить ефективне функціонування національних фінансів у глобальній економічній системі;

удосконалено:

· структурну композицію інтернаціоналізації фінансів як процесу розширення і поглиблення зв'язків між фінансовими системами країн світу з виділенням її сфер (банківська, інвестиційна, валютна, інструментальна), рівнів (мікро та макро), видів (внутрішня та зовнішня), типів (природна та форсована), шляхів розвитку (інтернальна, екстернальна);

· понятійний апарат економічної глобалізації у її фінансовому компоненті (фінансова глобалізація, фінансовий глобалізм, глобальна фінансова архітектура) на підставі вивчення умов та мотиваційного механізму становлення глобальних фінансів як суб'єктно, інструментально, інституційно та функціонально структурованої багаторівневої системи, основним елементом якої є глобальний фінансовий ринок;

· стратегічні напрями активізації фінансової політики України з їх орієнтацією, з одного боку, на її відповідність об'єктивним тенденціям глобалізації, а з другого - на нейтралізацію негативного впливу останньої на національну фінансову систему; обґрунтовано заходи щодо ефективного використання сучасних фінансових інструментів на глобально інформатизованих ринках, створення системи моніторингу стану державних та корпоративних фінансів для постійного удосконалення бюджетної та податкової політик;

дістало подальший розвиток:

· ідентифікація чинників розвитку фінансової глобалізації (політичні, економічні, регулятивні, технологічні, соціальні, психологічні, гуманітарні) з метою прогнозування її впливу на національні фінансові системи. Доведено вирішальне значення якісних змін у міжнародних фінансах (інновативність, сек'юритизація, спекулятивність, волатильність, асиметричність) в умовах глобальних регулятивних трансформацій (переміщення повноважень з державного на між- та наддержавний рівні, фінансова експансія транснаціональних компаній та банків, дискредитація традиційних місій міжнародних фінансових організацій);

· виявлення позитивних та негативних проявів фінансової глобалізації шляхом порівняльного аналізу її динаміки у промислово розвинених країнах, країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою. Їх співвідношення та наслідки для національного економічного розвитку обумовлюються, насамперед, масштабами та структурою іноземного банківського капіталу, прямих та портфельних іноземних інвестицій;

· аналітичні оцінки передумов і наслідків розширення зони євро з акцентуванням уваги на загальні перспективи зростання міжнародної ролі євро, у тому числі й для української фінансової системи. Встановлено, що в умовах фінансової глобалізації в межах сучасної політики інтеграції України до Європейського Союзу доцільно диверсифікувати валютну структуру зовнішньоекономічних операцій, банківських активів та резервів за рахунок збільшення частки євро.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, які викладені автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій, можуть слугувати науковою основою для розроблення стратегій і програм розвитку національної фінансової системи України в умовах глобалізації світового господарства. На загальнодержавному рівні результати дослідження було використано при опрацюванні та прийнятті Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», при підготовці змін до цього Закону України, при прийнятті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (з питань оподаткування), при розробці пропозицій до проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, при опрацюванні Бюджетної декларації на 2009 рік (довідка №04-14/17-1652 від 3.12.2008). Окремі положення розробленої дисертантом наукової концепції поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі, які стосуються посилення ролі місцевих органів фінансового контролю та управління, пріоритетності фінансування розвитку людського капіталу, впровадження нової концепції державного управління, використовуються у практичній діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації (довідка №25-2735/0/2-07 від 08.06.07). Рекомендації автора щодо впровадження нових ефективних фінансових інструментів під час роботи з іноземними партнерами та використання переваг доступу на міжнародні фінансові ринки використовуються Конструкторським бюро «Південне» (довідка № 23/10-24 від 23.10.07) та Виробничим об'єднанням «Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» (довідка №005162 від 04.03.08). Методологічний підхід до дослідження національних фінансових систем, індекс фінансової глобалізації, а також інші методичні розробки та практичні рекомендації використовуються у практичній діяльності Дніпропетровської торгово-промислової палати при організації міжнародних конференцій, форумів, виставок, презентацій економічних здобутків регіону за кордоном, а також при розробці основних напрямів розвитку регіону (довідка №298/01-07 від 29.02.08). Окремі результати дисертаційного дослідження у сфері диверсифікації валютних ризиків, використання переваг міжнародних і глобальних фінансових інструментів, а також інших можливостей міжнародних фінансових ринків застосовуються приватним підприємством «Реарді» (мережа супермаркетів «Велика ложка») (довідка № 98 від 11.10.07). Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в лекційних курсах «Міжнародні фінанси», «Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції», «Фінанси», спецкурсі «Фінансова глобалізація», при проведенні практичних занять із студентами факультету міжнародної економіки і магістратури державного управління Дніпропетровського національного університету, а також у процесі наукового керівництва науковими роботами студентів, дипломними роботами бакалаврів, спеціалістів, магістрів та дисертаційними роботами аспірантів (довідка № 86-552-11 від 18.02.08).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, здобуто автором самостійно і знайшли відображення у 52 опублікованих працях, 38 з яких опубліковано без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й методологічні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорені на більше ніж 40 міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, конгресах, семінарах, зокрема: на І Міжнародному симпозіумі «Економічний розвиток та стратегічне планування у Східній Європі в контексті глобалізації» (м. Харків, 26-27 травня 2003 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2004 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу ` 2004» (м. Бєлгород (Росія) - м. Дніпропетровськ (Україна), 1-15 листопада 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Соціальні трансформації у Прикордонні (Білорусь, Україна, Молдова)» (м. Мінськ, Білорусь, 22-23 листопада 2004 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в розвитку банківської системи» (м. Дніпропетровськ, 7-8 грудня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства» (м. Дніпропетровськ, 24-25 листопада 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоздатність національної економіки в умовах глобалізації» (м. Донецьк, 24-25 жовтня 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках» (м. Дніпропетровськ, 4 лютого 2006 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інвестування промислового виробництва в Україні» (м. Київ, 15 квітня 2006 р.), Регіональному науково-практичному семінарі «Проблеми інтеграції України у світову фінансову систему» (м. Дніпропетровськ, 14 квітня 2006 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 19 квітня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору» (м. Київ, 5-7 жовтня 2006 р.), VI Міжвузівській науковій конференції молодих учених «Соціально-економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 20 квітня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації» (м. Харків, 19-20 травня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Україна в європейському економічному просторі: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 22-23 травня 2006 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації» (м. Сімферополь, 21 квітня 2006 р.), Міжнародному семінарі «Підготовка офіцерів митної служби як крок на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції» (м. Дніпропетровськ, 1-2 червня 2006 р.), Міжнародній конференції «Україна та європейська політика сусідства» (м. Краків, Польща, 7-9 червня 2006 р.), Науково-практичному семінарі «Фінансові стратегії міжнародної конкурентоспроможності вищої освіти України» (м. Дніпропетровськ, 3 листопада 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств» (м. Харків, 14-15 листопада 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (м. Дніпропетровськ, 9-10 листопада 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічна політика України в умовах євроінтеграції» (м. Кривий Ріг, 18-19 вересня 2008 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Фінанси України» (м. Дніпропетровськ, 2000 - 2008 рр.).

Публікації. Основні положення роботи опубліковані дисертантом самостійно та у співавторстві у 52 наукових роботах, у тому числі в 4 монографіях (одна з них одноосібна), у 1 навчальному посібнику, 22 статтях у наукових фахових виданнях (з них - 19 одноосібних), 25 публікаціях в інших виданнях, у тому числі як матеріали і тези доповідей на конференціях. Загальний обсяг надрукованого матеріалу, який належить особисто дисертанту, складає 71,15 д.а.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 362 сторінки основного тексту. Дисертація містить 31 таблицю на 33 сторінках і 38 рисунків на 11 сторінках, а також 6 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел із 339 найменувань розміщений на 33 сторінках.

індекс фінансовий глобалізація дослідницький

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання і визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, продемонстровано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, подано характеристику наукової новизни, практичного значення одержаних результатів й інформацію щодо апробації та впровадження результатів дисертаційної роботи.

У розділі 1 «Інтернаціоналізація як передумова глобалізації світового господарства» досліджуються методологічні підходи до визначення інтернаціоналізації та функціонування національних фінансових систем у сучасних умовах, розкрито теоретичні засади аналізу інтернаціоналізації фінансів.

Аналіз системних й міждисциплінарних досліджень цілої низки всесвітньо відомих учених: М.Алле, Д.Гелда, П.Герста, Е.Мак-Грю, Г.-П.Мартіна, Дж.Сороса, Дж.Стігліца, Г.Томсона, Х.Шуманна, Г.Геск'юєре, Г.Колодко дозволили визначити основні проблеми, що виникають із поглибленням фінансової глобалізації та актуалізують пошук шляхів їх вирішення. Автором з'ясовано, що сучасна база знань про особливості функціонування національних фінансових систем у розрізі суперечливості сучасних глобалізаційних процесів та щодо розв'язання проблем їхнього розвитку у таких умовах сформувалася завдяки працям теоретиків і практиків: К.Джордана, Й.Дріссена, Г.Імпавідо, С.Классена, Л.Лавена, Д.Маджононі, А.Р.Мусалема, С.Томас, П.Хонохана, Д.Хансона, А.Ші, а також експертів Організації економічного співробітництва й розвитку, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського центрального банку: Б. Боссона, В. Віланда, А. Вільмана, Т.К. Гласснера, А. Естради, Г. Коєнена.

Проведений поглиблений теоретичний аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних учених (Д. Лук'яненка, В. Молодякова, Г. Аніліоніса, П. Герста) дав автору можливість удосконалити структурну композицію інтернаціоналізації фінансів. З'ясовано, що доцільним є виділення сфер інтернаціоналізації фінансів (банківська, інвестиційна, валютна, інструментальна), її рівнів (мікро та макро), видів (внутрішня та зовнішня), типів (природна та форсована), шляхів розвитку (інтернальна, екстернальна). Особливий акцент у дисертації зроблено на те, що інтернаціоналізація фінансів пов'язана із розширенням і поглибленням зв'язків між фінансовими системами країн світу.

У роботі наголошується, що найчастіше інтернаціоналізація фінансів є форсованою, тобто відбувається організовано за ініціативою органів державної влади з метою збереження влади та контролю над подальшим розвитком подій та у відповідь на заходи, що були вжиті іншими країнами світу. У такому разі держава може самостійно визначити ступінь відмови від виключного права встановлювати відповідні правила розвитку та функціонування фінансової системи своєї країни. Проте навіть при такому варіанті процес інтернаціоналізації може часто виходити з-під контролю держави і спричиняти непередбачувані наслідки для економіки та інших сфер життя країни.

У дослідженні продемонстровано, що факт поглиблення інтернаціоналізації не викликає сумнівів у вчених, але цей процес не завжди і не скрізь однаковий. З метою його вимірювання дисертантом запропоновано використовувати цілий ряд показників, що були ним відібрані, проаналізовані та згруповані за видами діяльності (господарська діяльність у цілому, виробництво, фінансова діяльність, у тому числі банківська, розвиток технологій). Окремо виділені показники інтеграції: коефіцієнт віддання переваги, коефіцієнти взаємного та відносного віддання переваги, співвідношення зовнішньоторговельного обігу та ВВП, обсяги прямих і портфельних інвестицій, обсяги платежів роялті з країни до країни.

Виявлено, що на сьогодні з метою оцінювання рівня інтернаціоналізації та глобалізації фінансів дослідники користуються одними й тими самими показниками, і це не суперечить логіці, оскільки інтернаціоналізація є передумовою глобалізації.

У розділі 2 «Методологічні засади розвитку глобальних фінансів» визначено сутність і чинники фінансової глобалізації, проаналізовано парадокси фінансового глобального ринку, проведено порівняльний аналіз методологічних засад фінансової глобалізації, визначено ймовірні позитивні та негативні наслідки глобалізації, перевірено гіпотезу щодо прискорення чи уповільнення інтенсивності розвитку економічної глобалізації, систематизовано показники, якими вимірюють глобалізацію.

Дослідження сутності фінансової глобалізації проведено з урахуванням суперечливого впливу цього процесу на суб'єкти, що діють у таких умовах. З одного боку, глобалізація відкриває можливості для використання цілого ряду інструментів з метою зменшення фінансових ризиків, а з другого, - породжує міжнародну фінансову нестабільність і викликає необхідність запровадження додаткових інструментів регулювання її у світовому масштабі.

За визначенням автора, фінансова глобалізація насамперед пов'язана із формуванням глобальної фінансової системи (рис. 1). Глобальні фінанси трактуються як суб'єктно, інструментально, інституціонально та функціонально структурована багаторівнева система, основним елементом якої є глобальний фінансовий ринок.

Визначено, що сучасний розвиток глобалізаційних процесів перебуває під впливом численних факторів як суто економічного, так політичного та психологічного характеру, що робить непередбачуваними наслідки глобалізації для національних фінансових систем. Автором виділено сім груп чинників, під впливом яких перебуває фінансова глобалізація: 1) політичні (посилення впливу політичних подій, у тому числі політичних криз, на стабільність фінансових ринків); 2) економічні (наявність економічних інтересів держав, міжнародних організацій, фізичних та юридичних осіб); 3) регулятивні (послаблення ролі держави, підсилення ролі ТНК, регіоналізація фінансової діяльності, перегляд ролі міжнародних фінансових організацій); 4) технологічні (розвиток інформаційних технологій, виникнення глобальних електронних фінансових послуг, необмеженість технологічних можливостей здійснення фінансових угод); 5) соціальні (трансформація соціальної політики держави, зрушення у соціальній структурі населення); 6) психологічні (вплив психологічних очікувань на розвиток подій на фінансових ринках); 7) гуманітарні (розшарування населення, збільшення розриву між багатими та бідними країнами, зростання ролі людини та її особистості у фінансах, виникнення етичних акцій).

Зазначено, що якісні зміни у фінансах, а саме, сек'юритизація, інновативність, спекулятивність, волатильність, асиметричність в умовах таких глобальних регулятивних трансформацій як переміщення повноважень з державного на міждержавний рівень, посилення ролі транснаціональних компаній та банків, неоднозначність ролі міжнародних фінансових організацій мають вирішальний вплив на національні фінансові системи у контексті їх глобалізаційного розвитку.

Узагальнено ймовірні позитивні й негативні наслідки фінансової глобалізації для національних економік. До найбільш небезпечних наслідків автором віднесені такі як розширення можливостей для здійснення фінансових махінацій, відтік фінансових ресурсів від реального сектору, посилення нерівномірності розподілу міжнародних фінансових ресурсів між країнами, посилення диференціації доходів між різними групами населення, відтік капіталу з території окремих держав, фінансова нестабільність. Позитивними ж наслідками є модернізація національних банківських систем, поява нових фінансових інструментів, оновлення мережі фінансових інститутів, впровадження інновацій, інформаційних технологій у сфері фінансів, розширення доступу до міжнародних ринків капіталу, підвищення ролі та доступності фінансової інформації.

На підставі ґрунтовних досліджень еволюції ідеї циклічного глобального розвитку світу, висунутої прадавніми філософами, аналізу історичного досвіду, сучасного стану розвитку світової економіки та фінансів обґрунтовано гіпотезу щодо прискорення чи уповільнення інтенсивності економічної глобалізації. Автор вважає глобалізацію постійним і невідворотним процесом, але залежно від багатьох факторів (політичних, інформаційно-технологічних, економічних, фінансових, екологічних, соціо-психологічних) інтенсивність його розвитку може пришвидшуватись або, навпаки, уповільнюватися. Посилаючись на дослідження багатьох фахівців (М. Алле, Дж. Стігліц, Дж. Сорос, Г. Мартин, Х. Шуманн, Р. Ханел, П. Герст, Г. Томсон), які висловлюють сумніви у необхідності не тільки поглиблення, а й подальшої підтримки глобалізаційних процесів і критикують діяльність міжнародних економічних та фінансових організацій, а також історичні факти та результати власних досліджень, автор робить висновок, що можна очікувати уповільнення інтенсивності розвитку глобалізації.

Автор доводить - бурхливий розвиток філософії постмодерну може призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків для всього суспільства, глобальних фінансів й національних фінансових систем зокрема. У таких умовах на перший план повинні виходити національні інтереси формування стабільної, ефективно функціонуючої фінансової системи України.

У роботі проведена класифікація показників, за якими вимірюють глобалізацію (кількісні, якісні) відносно до сфер фінансів: домогосподарств (обсяг закордонних депозитів у фізичних осіб, обсяги депозитів і кредитів у іноземній валюті у фізичних осіб, валові обсяги руху приватного капіталу до ВВП), підприємств (обсяг закордонних депозитів у небанківських інститутах, обсяг депозитів і кредитів юридичних осіб в іноземній валюті у вітчизняних банківських інститутах), державні (фінансова відкритість економіки, торговельна відкритість, обсяги прямих, портфельних та інших інвестицій, свобода використання альтернативних валют, свобода обміну на фінансових ринках, валовий зовнішній борг, кількість банків з іноземним капіталом, обсяг експорту-імпорту фінансових послуг), міжнародні (обсяг і динаміка міжнародної концентрації капіталу у порівнянні із загальними обсягами централізації капіталу, комплексних міжнародних інвестиційних проектів, міжнародних операцій банків та інших кредитних установ, міжнародних фондових та валютних ринків у порівнянні із загальними масштабами цих ринків). Виявлено, що існує необхідність вирішення проблеми комплексного вимірювання фінансової глобалізації.

У розділі 3 «Сучасні тенденції та світовий досвід функціонування й розвитку фінансових систем в умовах глобалізації» обґрунтовано методологічний підхід до дослідження національних фінансових систем, розроблено індекс фінансової глобалізації країни та проведено його оцінювання, визначено основні тенденції розвитку фінансових систем країн світу, проблеми валютно-фінансової інтеграції у рамках Європейського Союзу.

Запропонований методологічний підхід до дослідження національних фінансових систем ґрунтується на їх авторському трактуванні як внутрішньо інтегрованих сукупностей суб'єктів фінансової діяльності, фінансових інструментів, ринків та інститутів регулювання. Цей методологічний підхід консолідує принципи аналізу фінансової системи (функціоналізму, генезису, єдності, повноти, достовірності, адекватності) за сферами фінансів (фінанси домогосподарств, фінанси підприємств, державні фінанси, міжнародні фінанси, глобальні фінанси) та за її складовими елементами (інститути, інструменти, ринки, регулятивні органи).

Автором висунуто гіпотезу щодо відмінностей рівнів глобалізаційних процесів й нерівномірності темпів їхнього розвитку в різних національних фінансових системах. З метою підтвердження даної гіпотези були відібрані та проаналізовані показники, що характеризують інтернаціоналізацію усіх сфер фінансів визначеної країни і відповідають таким умовам: чим більший показник, тим вищий рівень інтернаціоналізації фінансової сфери країни; одиниці вимірювання показника - грошові одиниці; показник публікується у офіційних статистичних джерелах інформації та має загальноприйняту методику розрахунку. На основі багатофакторного аналізу розроблено індекс фінансової глобалізації країни.

Зроблено висновок, що за допомогою розробленого індексу фінансової глобалізації можна оцінювати рівень фінансової глобалізації країни відносно інших країн світу, визначати негативний або позитивний вплив того чи іншого фактора на рівень глобалізації фінансів, акцентувати увагу на ті сфери фінансових відносин, які потребують державної підтримки з метою ефективної, зваженої адаптації національної фінансової системи до умов глобалізації. Результати досліджень дозволили авторові скласти рейтинг країн світу, відібраних з метою цільового порівняльного аналізу, за рівнем фінансової глобалізації та проаналізувати його динаміку протягом 2001-2007 рр. (табл. 1).

Доведено, що національні фінансові системи дедалі більше перебувають під впливом фінансової глобалізації, про що свідчить швидке зростання усіх ключових індикаторів індексу фінансової глобалізації протягом останніх років. До 2006 року найшвидшими темпами індекс фінансової глобалізації зростав у Росії, Україні, Польщі, Ісландії що відбувалося завдяки збільшенню усіх складових індексу. Показано, що в усіх країнах, які аналізувалися автором, швидкими темпами збільшується частка участі іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банківської системи. В Україні та Росії цей процес відбувається на тлі незмінно невисоких показників щодо виходу вітчизняних банків на зовнішні ринки. Підкреслено: незважаючи на те, що показники експорту та імпорту фінансових послуг є порівняно невеликими в усіх країнах, проте саме ця складова містить прихований резерв для розвитку та поглиблення фінансової глобалізації.

У дисертації акцентовано увагу, що однією з основних сучасних тенденцій розвитку міжнародних фінансів є валютна регіоналізація, трактована автором як функціонування регіональних валютних систем і поглиблення регіональної валютно-фінансової інтеграції. Найяскравішим прикладом валютної регіоналізації - це Європейський валютний союз із запровадженою єдиною європейською валютою. Автор робить висновок, що роль євро на міжнародних валютних ринках і ринках капіталу, а також як валюти прив'язки та резервної валюти, лишається стабільною з прогнозом до її посилення. Міжнародна роль євро протягом останніх років характеризується такими чинниками, як сильна регіональна орієнтація, зростання як міжнародної розрахункової валюти, а також зазначається важливість зони євро як такої, що створює значну частку світового попиту та пропозиції на міжнародні облігації, деноміновані у євро.

Таблиця 1. Індекс фінансової глобалізації відібраних країн протягом 2002-2007 рр.

Джерело: авторські розрахунки.

У розділі 4 «Розвиток фінансової системи України в умовах фінансової глобалізації» проаналізовано проблеми державного регулювання фінансової системи, досліджено процес інтернаціоналізації банківської діяльності, визначені сучасні проблеми розвитку українського фінансового ринку та його інструментів в умовах глобалізації, проведено оцінку ролі євро для України, визначено вплив приєднання до Генеральної угоди про торгівлю послугами у межах СОТ на вітчизняний фінансовий сектор, обґрунтовано пріоритети державної фінансової політики в глобалізаційних умовах.

Загальний аналіз проблем і тенденцій державного регулювання фінансової системи України показав, що реформування системи державного регулювання фінансової системи є одним з найактуальніших питань. Так, у контексті дискусій щодо створення в Україні єдиного регулятивного органу на базі об'єднання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку й Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг зазначено, що злиття двох комісій у цілому відповідає європейським тенденціям щодо концентрації контролюючих функцій у єдиній установі та сприяє становленню системи державного нагляду за фінансовими конгломератами. Проте існують суттєві застереження щодо поспішності такої дії: існування ризику втрати кваліфікованих кадрів, зростання невизначеності щодо посилення або послаблення регулювання для ринку, ймовірність погіршення якості регулювання та виникнення хаосу внаслідок різного рівня прозорості й різного ступеня підготовки нормативної бази цих ринків, зменшення значущості страхового ринку та ускладнення вирішення його поточних проблем.

У процесі лібералізації банківського сектору України основними проблемами, які потребують першочергового вирішення, є недостатня міжнародна конкурентоспроможність вітчизняних банків і висока вартість залучення коштів. Однак існують значні позитивні зрушення у процесі лібералізації українського банківського сектору, що підтверджується зростанням впливу і частки іноземного капіталу в банківському секторі України (кількість банків з іноземним капіталом протягом останніх 6 років зросла більше ніж удвічі: 2002 р. - 20, серпень 2008 р. - 49).

Продемонстровано суперечливість таких тенденцій як зростання обсягів кредитування в іноземній валюті (у гривневому еквіваленті: 2004 р. - 35 млрд., 2007 р. - 125 млрд.), збільшення частки довгострокових кредитів у кредитному портфелі українських банків (2002 р. - обсяг короткострокових кредитів утричі більший за обсяг довгострокових, 2007 р. - обсяг довгострокових кредитів удвічі більший за обсяг короткострокових) в умовах глобалізації фінансів, що відбувається на фоні позитивних зрушень щодо зменшення частки проблемних кредитів у кредитних портфелях банків (2001 р. - 11%, 2007 р. - до 2%).

Аналіз показав стійку тенденцію до зростання фондового ринку протягом 2001-2007 рр. (загальний обсяг торгів на фондовому ринку України зріс більше ніж у 7 разів і сягнув 754 млрд. грн., збільшуються обсяги торгів на організаторах торгівлі: 2003 р. - 3,5 млрд. грн., 2007 р. - 35 млрд. грн., активізується діяльність нерезидентів на цьому сегменті: у 2007 р. нерезидентами було виконано 35% від загального обсягу виконаних договорів).

Доведено, що нині вплив євро на інтеграційні процеси в Україні не є визначальним, проте існує тенденція до його постійного посилення: поступово збільшуються обсяги використання євро у міжнародних розрахунках (частка у валютних надходженнях: 2003 р. - 6%, 2008 р. - 12%; частка у валютних платежах: 2003 р. - 14%, 2008 р. - 24%), частка євро у валютній структурі зовнішнього боргу (2003 р. - 7%, 2008 р. - 13%), депозитного та кредитного ринку. Стратегічно Україні доцільно диверсифікувати валютну структуру соціальних резервів, банківських активів, зовнішньоекономічних операцій за рахунок збільшення частки євро.

З'ясовано, що основні переваги вступу України до СОТ для її валютно-фінансової сфери полягають у полегшенні доступу виробників до світових ринків капіталу, розвитку нових фінансових інструментів, збільшенні іноземних інвестицій, виконанні необхідних умов для продовження інтеграційних процесів України до ЄС, а також у створенні потенціалу використання можливостей; проте існують і такі проблеми, як підвищення рівня економічного валютного ризику, ймовірність банкрутства українських фінансових установ унаслідок загострення конкуренції, посилення впливу іноземних фінансових установ на фінансову систему України, ускладнення в сфері державного управління (обмеження свободи в застосуванні інструментів державного регулювання економічних відносин і державної підтримки, наприклад, таких як відмова від пільг при оподаткуванні, обмеження контролю та регулювання фінансових потоків).

Доведено, що стратегічні напрями фінансової політики України доцільно спрямовувати на нейтралізацію негативного впливу глобалізації на національну фінансову систему. Основними пріоритетами державної фінансової політики в умовах глобалізації мають бути: припинення нарощування боргів, соціальна спрямованість бюджету, формування нового типу управління державним бюджетом, забезпечення належного рівня та якості суспільних послуг, підтримка високого рівня державних видатків на науку, освіту, охорону здоров'я, забезпечення оптимального рівня децентралізації процесу прийняття фінансових рішень.