Особливості запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

особливості запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції

спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

єрьоміна євгенія олегівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Марцин Володимир Степанович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

кандидат економічних наук, доцент Руденко Юрій Миколайович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», заступник декана факультету міжнародної економіки і менеджменту.

Захист відбудеться “19” січня 2010 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий “16” грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор технічних наук О.А. Васильєв.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний світ характеризується інтенсивним паралельним розвитком регіональних та інтеграційних процесів, які стрімко протікають на різних рівнях їх ієрархії і охоплюють всі сфери життя сучасного суспільства, являють собою складне і багатогранне явище, що характеризуються різноманітністю причин і наслідків їх здійснення. Одним з лідерів поглиблення інтеграційних процесів у сфері економіки і фінансів стала Європа, створивши потужний економічний блок Європейський Союз (ЄС), який повністю закінчив формування єдиного внутрішнього ринку й створив Європейський економічний та валютний союз (ЄЕВС). На сьогоднішній день найвищим етапом розвитку європейської інтеграції є створення спільної регіональної валюти євро, наслідком впровадження якої стало започаткування біполярної міжнародної валютно-фінансової системи та створення нових умов для її функціонування.

У результаті послідовного розвитку інтеграційних процесів у зоні євро було створено Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ) - дворівневу банківську систему, що складається із національних центральних банків країн-учасниць ЄС та Європейського центрального банку (ЄЦБ), який здійснює єдину монетарну політику, що уособлює ядро фінансової та економічної системи ЄС, а також забезпечує учасників ринку ліквідними засобами, регулює ринок капіталу і визначає вимоги щодо його учасників, шляхом різноманітних інструментів грошово-кредитного регулювання, підвищення ефективності платіжних систем зони євро, проведення необхідних реформ та коректування ринкових механізмів в цілях досягнення цінової стабільності.

Від успішності функціонування євро залежать можливості застосування її як міжнародного резервного активу на рівні з доларом США, в тому числі з метою диверсифікації офіційних валютних резервів, в якості засобу міжнародних розрахунків, валюти контрактів. Це особливо актуально для України з врахуванням можливості створення Спільного європейського економічного простору (СЄЕП) Україна - ЄС, а також вступ в ЄС країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), які є традиційними зовнішньоекономічними партнерами нашої країни.

Проблеми європейської економічної інтеграції, механізм функціонування і взаємодії окремих національних господарських комплексів в рамках ЄС, а також окремі аспекти валютної інтеграції в рамках цього співтовариства вже знайшли своє більш чи менш повне висвітлення в українській і світовій економічній літературі.

Значний внесок у наукове обґрунтування проблем інтеграції країн ЄС та входження їх у ЄЕВС здійснили такі українські економісти-міжнародники, як В.Г. Андрійчук, С.Я. Боринець, В.С.Будкін, А.С. Гальчинський, Б.В. Губський, Л.Л. Кистерський, А.І. Кредісов, В.Є. Новицький, Ю.М. Пахомов, О.І. Рогач, Ю.М. Руденко, В.Д. Сикора, В.О. Степаненко, В.М. Суторміна, А.А. Чухно, В.М. Федосов, А.С. Філіпенко, О.І. Шнирков та інші. Серед найбільш відомих і авторитетних у світовій економічній літературі робіт з проблематики впливу фінансової глобалізації та інтеграції країн Центральної та Східної Європи до ЄС можна назвати дослідження Д. Бонін, П. Де Грове (P. De Grauve), П. Кенена (P. Kenen), Р. Маккелі (R. McCauley), Б. Сной та ін.

Комплексний аналіз досліджень по даній проблемі показав, що хоча і розглядається достатньо широке коло питань стосовно співпраці України та країн-учасниць ЄС, проте вони недостатньо враховують вплив валютного фактору на економічну взаємодію України та ЄС. Тому особливої уваги потребує вивчення перспектив функціонування євро в Україні та її вплив на зміну структури й характеру українських зовнішньоекономічних зв`язків.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення та обґрунтування теоретико-практичних аспектів запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції та узагальнити необхідні зміни, які має внести Україна у свої відносини з ЄС в умовах формування СЄЕП.

Відповідно до поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- дослідити теоретичні та організаційні аспекти інтеграційних процесів в Європі в умовах глобалізації світового фінансового ринку;

- виявити специфіку грошового фактора у світлі трансформування міжнародної валютно-фінансової системи;

- визначити особливості поетапного введення єдиної валюти в умовах інтеграційних процесів країн ЄС;

- на основі аналізу інструментів монетарної політики, які використовуються ЄЦБ в межах грошово-кредитного регулювання економіки, дати оцінку структури та організаційно-правових засад діяльності ЄЦБ;

- показати основні напрями реформування міжнародної валютно-фінансової системи у зв`язку з появою нової валюти євро;

- розглянути стан, характерні особливості та напрями економічної співпраці країн ЄС та України на сучасному етапі, проаналізувати вплив євро на його вміст та динаміку;

- обґрунтувати шляхи поглиблення та підвищення ефективності співпраці України та ЄС.

Об'єктом дослідження є валютно-фінансова складова міжнародної економічної інтеграції за участю України у напрямку ЄС в умовах поглиблення регіонального економічного співробітництва.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції і практичні аспекти двосторонніх економічних відносин між Україною та країнами-членами ЄС в аспекті функціонування євро.

Методи дослідження. Застосований методологічний інструментарій обумовлений метою та завданнями дисертаційного дослідження. У процесі дослідження було використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання такі: методи теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу (для систематизації теоретичних складових, що лежать в основі формування інтеграційних об'єднань); метод системного аналізу (для обґрунтування напрямків та перспектив включення України до ЄС ); метод статистичного аналізу, індексний метод (для аналізу тенденцій та особливостей розвитку зовнішньоекономічної діяльності України); групування та класифікації (для дослідження механізмів розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції та їх впливу на сучасний стан української зовнішньоекономічної діяльності); метод порівняння (для визначення конкурентних переваг національної економіки).

Інформаційною базою дисертаційної роботи склали наукові праці вітчизняних та іноземних економістів у сфері грошово-кредитного регулювання та валютної інтеграції, зокрема, теорія оптимальних валютних зон, по проблемам регіоналізації, розвитку співробітництва України та ЄС, а також функціонування євро. При написанні дисертації використовувались законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дані Державного комітету статистики України, Укази Президента України, аналітичні звіти міжнародних економічних організацій, інформаційні матеріали Світової організації торгівлі, матеріали міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій, веб-сайти, результати власних досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в поглибленні теоретико-методологічних основ щодо особливостей запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції. Конкретні результати, що визначають новизну роботи, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено методологічні засади дослідження проблематики сучасних процесів регіоналізації (відкритий та закритий регіоналізм), як передумови появи міжнародних інтеграційних валют, зокрема доведено зростання їх ролі у світовій валютно-фінансовій системі в умовах поглиблення загальноекономічних інтеграційних процесів країн ЄС, оскільки повноцінна економічна інтеграція немислима без спільної грошової одиниці, яка є найбільш ефективним засобом усунення всіх перешкод для вільного руху капіталів, товарів та послуг, міграції населення, приведення макроекономічної політики країн-учасниць у відповідність з потребами сучасного суспільства, поліпшення підприємницького клімату і підвищення міжнародної ролі ЄС;

- запропоновано класифікацію та здійснено порівняльний аналіз типів валютно-фінансової інтеграції (латиноамериканська, західноєвропейська, африканська), принципова різниця між якими полягає в основі єдиного валютного простору, тобто в якості розрахункової одиниці використовується або штучно створена валюта на кшталт у Західній Європі, або можливий латиноамериканський варіант з використанням долара США в якості грошової одиниці, або відбувається прив'язка національної валюти до однієї із світових, яка використовується тільки для обслуговування міждержавних внутрішньорегіональних розрахунків, що характерно для африканського типу валютно-фінансової інтеграції; виявлено вплив валютного фактору на розвиток та функціонування регіональних об`єднань, а саме використання в якості світових грошей нестабільні грошові одиниці, які, в свою чергу, створили умови для формування у системі валютних відносин спеціальних міжнародних грошових одиниць («колективних» валют), що виконують певну сукупність функцій світових грошей і функціонують як на інтернаціональних, так і на регіональних засадах;

- обґрунтовано, що запровадження євро стало логічним переходом на новий рівень європейської інтеграції, переслідувала економічні, соціальні і політичні цілі та створила якісно нові умови для функціонування міжнародної валютно-фінансової системи, розвитку інструментарію і структури світового валютного і фінансового ринку;

- виявлені переваги грошово-кредитного регулювання в умовах валютного союзу країн зони євро (єдиний рівень інфляції, зростання довіри до монетарної політики, скорочення трансакційних витрат) та недоліки (недостатня готовність країн зони євро до створення спільного європейського економічного простору) відповідно до теорії оптимальних валютних зон; відмова від самостійної національної грошово-кредитної політики; втрата контролю над валютним курсом національної валюти;

удосконалено:

- розуміння основних напрямів впровадження стратегії й тактики переходу до СЄЕП, запровадження єдиної валюти (євро), що є логічним завершенням економічної інтеграції, а також доказом того, що було створено необхідні і достатні передумови для становлення ЄЕВС;

- підхід до аналізу напряму та ефективність реалізації ЄЦБ єдиної монетарної політики. На основі аналізу механізму формування та реалізації монетарної політики ЄЦБ визначена можливість своєчасного впливу на зміни в економіці країн-учасниць зони євро, але доведено, що методи та інструменти грошово-кредитної політики ЄЦБ орієнтовані на регулювання у коротко - та довгостроковій перспективі. Крім того, централізоване монетарне регулювання сприяє як економічному розвитку в зоні євро, так і подальшому поглибленню інтеграційних процесів в цілому за рахунок посилення конвергенції;

- теоретико-методичні підходи пошуку нових форм співробітництва України та країн-учасниць ЄС у торгово-економічній сфері, забезпечення інтеграції України до ЄС. Визначено необхідність переведення відносин між нашою країною і ЄС від засад сусідства до принципів економічної інтеграції та розширення економічного співробітництва через перспективне створення зони вільної торгівлі;

набули подальшого розвитку:

- теоретичне обґрунтування вивчення інтеграційних процесів у валютно-фінансовій сфері, оскільки перехід до біполярної валютно-фінансової системи триває вже достатньо тривалий період часу та не пов'язаний тільки з введенням євро. Визначені основні тенденції до формування нової валютної системи, а саме:

невідповідність ролі західноєвропейських валют із зростаючим потенціалом у світовій економіці, глобалізація міжнародних фінансових потоків;

- визначення нових тенденцій у зміні структури та динаміки торгівлі України та ЄС під впливом єдиної європейської валюти, зокрема дана оцінка та виокремлено передумови створення загальноєвропейського економічного простору за участю України, так як із становленням євро як альтернатива долару США та світовою резервною валютною, в нашій країні з`являється більше поле для маневрів при вирішенні питань формування валютного курсу, складу резервів, валютної структури зовнішніх заборгованостей та торгівлі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що воно сприяє розробці конкретної політики розвитку та поглиблення інтеграції країн-членів ЄС, а також окреслюють чіткі контури майбутньої конвергенції з ЄС нових незалежних країн, зокрема, України.

Наукові результати дисертації використано відповідно до напрямків науково-дослідної теми «Фінансово-економічна стратегія розвитку та проблеми трансформації економіки України в умовах ринкових перетворень», зокрема розділ «Особливості поетапного введення єдиної валюти в умовах інтеграційних процесів країн Європейської Співдружності» (45 сторінок друкованого тексту) (довідка № 01-15/738 від 29.09.2009) та є складовою програми з дисципліни «Інтерактивний курс. Підготовка трейдерів-аналітиків міжнародного валютного ринку FOREX» у 2008-2009 рр. (довідка № 01-15/737 від 29.09. 2009) Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ).

Крім того, отримані теоретичні положення та висновки дослідження можуть бути використані такими державними органами як Міністерство фінансів України, Міністерство закордонних справ України при розробці стратегії розвитку відносин України з ЄС, а також можуть бути враховані приватними підприємствами, що працюють на європейському ринку. Матеріали можуть використовуватись у навчальному процесі у вищих учбових закладах під час читання курсів зовнішньоекономічні зв`язки, світова економіка, міжнародні економічні, валютно-кредитні та фінансові відносини, а також при розробці спецкурсів та практикумів, написанні навчальних посібників та підручників.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій усі наявні висновки й положення наукової новизни отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: VIII Міжнародній науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Української академії зовнішньої торгівлі “Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 27 травня 2005 р.), ІХ Міжнародній науково-практичної конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Моделі та стратегії євроінтеграції: економічний та правовий аспекти” (м. Київ, 30 травня 2006 р.), Х Міжнародна науково-практична конференція «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 30 травня 2007 р.), ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція аспірантів та молодих вчених “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (м. Львів, 25-26 жовтня 2007 р.), ХІ Міжнародній науково-практичної конференції Української академії зовнішньої торгівлі “Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право” (м. Київ, 15 травня 2008 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,25 д.а., у тому числі: 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяги дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків на 10 сторінках та списку використаних джерел (148 позицій). Структура дисертації відображає логіку дослідження та особливості характеру розробки наукової проблеми. Основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках комп`ютерного тексту, містить 11 рисунків на 9 сторінках і 4 таблиці на 4 сторінках.

конкурентоспроможність глобалізація фінансовий інтеграційний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета та задачі, визначається наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.

У розділі 1 «Економічні передумови розвитку валютно-фінансової системи країн ЄС в контексті валютної інтеграції на сучасному етапі» розглядається теоретичні та організаційні аспекти інтеграційних процесів в Європі в умовах глобалізації світового фінансового ринку, виявлено специфіку грошового фактора у світлі трансформування міжнародної валютно-фінансової системи та визначено особливості поетапного введення єдиної валюти в умовах інтеграційних процесів країн ЄС.

Однією із основоположних тенденцій останніх років став рівень глобалізації, який, впливаючи на стан та перспективи всієї системи світогосподарських зв`язків й конкуренції, зменшував можливості країн досягти економічного та соціального розвитку на індивідуальній основі. Зроблено висновок, що саме це стало причиною інтенсивного розвитку регіональних інтеграційних процесів, оскільки приєднуючись до регіонального об`єднання, країна за допомогою співпраці та партнерства зі своїми сусідами, має змогу максимально забезпечити свої національні інтереси.

Передумови валютної інтеграції Західної Європи були закладені задовго до створення ЄЕВС: нафтові кризи кінця 60-х - початок 70 рр. ХХ ст., крах Бреттон-Вудської системи в середині 70-х рр. ХХ ст. та економічна криза 80-х років ХХ ст.. Теоретичною базою валютної інтеграції Західної Європи слугували численні розробки та пропозиції, які надходили від різноманітних країн та отримували свої назви за ім`ям розробника: "план Барра", прийнятий в 1969 р., "план Вернера", "план Делора", який у свою чергу став базою Маастрихтського Договору.

В процесах валютно-фінансової інтеграції виділено три типи: африканський, латиноамериканський та західноєвропейський, принципова різниця між якими полягає у тому, що:

- у Західній Європі - це валютний союз на основі економічного союзу з новою регіональною валютою і з керуючими інтеграційними структурами емісійним центром;

- в Латинській Америці - основа єдиного простору є зовнішня валюта долар США, яка спочатку використовується для зовнішніх розрахунків, а потім поступово заміняє національні грошові одиниці з внутрішнього обігу;

- в Африці здійснюється прив'язка національних валют до однієї із світових валют (французькому франку або на сучасному етапі до євро), яка використовується виключно для обслуговування міждержавних внутрішньо регіональних розрахунків.

Негативні наслідки використання нестабільних національних валют в якості світових грошей створили умови для формування у системі валютно-фінансових відносин декілька видів так званих «колективних» валют (тобто спеціальних міжнародних грошових одиниць, що виконують певну сукупність функцій світових грошей і функціонують як на інтернаціональних, так і на регіональних засадах): з січня 1970 р. Міжнародний валютний фонд запровадив у структуру міжнародних розрахунків колективну валюту, що дістала назву «спеціальні права запозичення» - СДР; з березня 1979 року ЄЕВС базувався на європейській валютній одиниці екю в рамках валютної системи «Спільного ринку». Розмір екю встановлювався за методом валютного кошику, а режим валютних курсів було засновано на основі спільного плавання у вигляді так званої «європейської валютної змії», межі якої коригувались у випадках значних відхилень граничних значень валюти.

Ключовим елементом ЄЕВС стала спільна грошова одиниця - євро, введення в обіг якої цілком очевидно привело до створення якісно нових умов для функціонування міжнародної валютно-фінансової системи, розвитку інструментарію і структури світового валютного і фінансового ринку. Тобто спільна валюта стала своєрідною гарантією незворотності процесу інтеграції та безпосередньо впливає на зменшення міждержавних бар'єрів в інших сферах.

У розділі 2 «Механізм використання євро як фактор підвищення глобальної конкурентоспроможності країн-членів ЄС» досліджено перехід від використання екю, що існувала протягом багатьох років для безготівкових операцій до введення спільної валюти євро, структуру та організаційно-правові засади діяльності ЄЦБ та проведено аналітичну оцінку реформованої валютно-фінансової системи.

Запровадження готівкового євро в умовах загальноекономічної інтеграції стало останнім етапом надзвичайно складного і тривалого процесу створення єдиної грошової одиниці Об'єднаної Європи для забезпечення її реальної валютної інтеграції, ввести яку можуть лише ті країни, які виконують так звані критерії конвергенції або Маастрихтські критерії. Це не формальний акт; він вимагав специфічної, дуже складної підготовки, залучення великої кількості різних державних служб, приватних підприємств і банків. Затрати на його реалізацію виявились, очевидно, найбільшими на шляху створення євро і значними навіть для індустріально розвинутої та багатої Європи.

Найпершою умовою успішності цього процесу стали послідовність і наступність політики на кожному етапі. Будь-які прогнози стосовно майбутнього положення євро на світовому валютному ринку є відносними.

На перехідному етапі мали змогу спостерігати значну нестабільність обмінного курсу євро до долара, коливання якої були набагато більшими, ніж коливання курсу долара.

Теперішнє зростання курсу євро в більшому пояснюється слабкістю економіки США, різними фінансовими негараздами, ніж укріпленням власних економічних позицій країн зони євро. Поступове укріплення євро, засноване не на спекулятивних, а на фунда-ментальних факторах, має відбуватись одночасно з укріпленням економіки країн зони євро.

Важливим питанням є також створення наділеного широкими повноваженнями ЄЦБ, який був утворений у результаті послідовного розвитку інтеграційних процесів у зоні євро та являє собою складовою ланкою дворівневої банківської системи, виступає як координатор грошово-кредитного регулювання, забезпечуючи для цього відповідну інфраструктуру.

Основною ціллю діяльності ЄЦБ є цінова стабільність, для досягнення якої сформульована так звана стратегія «двох опор»: місце грошей в економіці та інших не грошових факторів, які впливають на споживчі ціни. Операційна структура ЄЦБ, яка складається з трьох видів операцій (операції на відкритому ринку, надання добових позичок (кредитів «овернайт»), регулювання нормативу мінімальних обов'язкових резервів), визначає методи досягнення цілей в межах його стратегій (табл.1).

В межах грошово-кредитного регулювання ЄЦБ обґрунтовано визнає основним інструментом впливу на економіку «основні операції рефінансування», оскільки вони забезпечують левову частку ліквідних засобів.

Таблиця 1. Основні характеристики здійснення операцій ЄЦБ на відкритому ринку

Для згладжування неочікуваних коливань ліквідних засобів на ринку ЄЦБ застосовує операції «точного настроювання», а для обмеження коливання відсоткових ставок - «добові позички та депозити», ставки по яких є ефективним інструментом управління динамікою ринкових відсоткових ставок. Все більше уваги ЄЦБ почав приділяти політиці мінімальних резервів, так як вона грає суттєву роль в управлінні ринковими відсотковими ставками та об`ємом ліквідності.

Запровадження євро не звелось до появи ще однієї валюти на міжнародних фінансових ринках. Регіональна європейська валюта дала реальну можливість змінити розподіл сил у міжнародній валютно-фінансовій системі: валютні ринки перестали цілком залежати від динаміки долара, а до цього часу монополярна модель поступово перетворюється на триполярну (долар-євро-єна) чи біполярну (долар-євро). Враховуючи той факт, що процес інтернаціоналізації єни проходить достатньо повільно і непослідовно, говорити о триполярній валютній системі досить передчасно. Поки ще невеликий, проте достатньо репрезентативний досвід взаємодії долара та євро на світових ринках показує, що значні коливання обмінного співвідношення євро та долара непереборні. Ключову роль у конкуренції євро та долара грають довгострокові тенденції розвитку економіки США, оскільки останні показники вказують на те, що до 2010 року спроби зменшити поточний великий дефіцит торгового балансу США «до керованого рівня» не зазнають успіху.

Розділ 3 «Шляхи оптимізації процесів реформування економічної політики України в умовах валютно-фінансової інтеграції в Європі» присвячено дослідженню зовнішньоекономічної діяльність України в період змін кон`юнктури світового фінансового ринку та економіко-правової взаємодії України та ЄС в контексті реалізації євроінтеграційного курсу.

В період змін кон'юнктури світових фінансових ринків проблема інтеграції української економіки спричинена, з одного боку, глобалізацією світової економіки, з іншого, - тенденціями зростання регіональної інтеграції, яка на засадах партнерства має надзвичайно важливе значення як для підвищення ефективності національної економіки, так і для подолання її економічної відсталості. Для того, щоб не стати сировинним придатком у світовому економічному просторі, Україна має інтегрувати свою економіку в ЄС. На сьогоднішній день зовнішньоекономічний сектор України характеризується певними дисбалансами та диспропорціями, які виявляються у формуванні протягом 2007 та 2008 роках від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу та поточного рахунку. Хоча у 2007 році завдяки великому обсягу припливів довгострокового капіталу попередніх років дозволили не лише компенсувати дефіцит поточного рахунку, але й збільшити резерви, то у 2008 році зовнішньоекономічний сектор в умовах розгортання світової фінансової кризи зазнав значних змін, що проявляються в уповільненні припливів довго-строкового капіталу, значному відливі короткострокових фінансових ресурсів та падінні експортних надходжень, і, як наслідок, суттєвому послабленні обмінного курсу гривні.

Україна має вкрай вразливу структуру експорту з його концентрацією у секторах, які характеризуються переважно ціновою конкуренцією, тобто провідним фактором конкурентоспроможності товару виступає саме ціна, а не технологічний рівень виробництва чи якісні характеристики. Аналіз географічного розподілу експорту, імпорту товарів та послуг України вказує на спрямованість зовнішньоекономічної діяльності держави у напрямку країн СЄЕП та ЄС, оскільки нарощення економічного співробітництв з ними залишається ключовим стратегічним пріоритетом зовнішньоекономічного розвитку України (ринок ЄС є другим за обсягами зовнішньої торгівлі товарами та послугами після країн СНД). Так, частка ЄС у загальному обсязі експорту країни у 2008 році становила 27,1%, імпорту - 33,7%, головними партнерами, як в експорті, так і в імпорті товарів залишаються Німеччина, Італія та Польща.

Україна та європейські країни нагромадили незамінний досвід господарської взаємодії, між ними діють різні угоди, що охоплюють як економіку, так і політику, було прийнято ряд середньострокових стратегій взаєморозвитку.

Тривалий час взаємовідносини України з ЄС, особливо їх договірно-правова база серйозно відставала від економічної ситуації, яка складалась на європейському континенті. Однак у будь-якому випадку негативний вплив поступово зменшуватиметься через застосування європейських програм співробітництва, а також стимулювання національної української економіки довгостроковими позитивними ефектами від вступу до СОТ. Офіційне проголошення євроінтеграційного курсу України є важливим, але недостатнім фактором, що визначає прийняття держави до складу ЄС (див. рис. 1). Нарощення економічного співробітництв із країнами ЄС залишається ключовим стратегічним пріоритетом зовнішньоекономічного розвитку України, реалізація якого є перспективним продовженням діалогу між Україною та ЄС у прагматизації двосторонніх взаємовідносин. Йдеться про переведення відносин між Україною і ЄС від засад сусідства до принципів економічної інтеграції та розширення економічного співробітництва через перспективне створення зони вільної торгівлі.

Ефективність створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС залежатиме від узгодження регулятивних актів обох сторін. Якщо Україна зробить це швидко та фахово, ЄС може розпочати переговори про майбутнє членство країни у внутрішньому ринку ЄС та запропонувати особливий статус члена внутрішнього торговельного ринку, який нині мають Норвегія, Швейцарія та Ісландія.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Система факторів, що визначають глибину інтеграційних стосунків України з Євросоюзом

Яка б форма співпраці з ЄС не була обрана Україною у подальшому, безспірно одне - нова європейська валюта грає суттєву роль у відносинах між ними, оскільки нова валюта не зможе завоювати міцні позиції у світі, якщо вона не стане загальноєвропейською валютою. В цьому питанні їй без України не обійтись, так як перехід до активного використання євро буде сприяти швидкому її укріпленню як резервної валюти. Проведений аналіз вказує, що долар все ж таки буде залишатись основною валютою в межах України. Проте це не виключає можливості збільшення долі євро і в розрахунках, і в заощадженнях населення (але темпами не порівняно з Європою), хоча серйозної переорієнтації на єдину європейську валюту очікувати не приходиться. Крім того, об`єми та темпи розповсюдження в Україні суттєво зміняться в бік зростання у випадку, якщо буде зростати доля українського експорту оплачувана не в американській валюті, а в євро. Тоді, зрозуміло, основний приплив валюти буде номінований в єдину європейську валюту.

На сучасному етапі економічна інтеграція в європейський економічний простір є для України пріоритетним географічним, політичним, економічним та соціальним напрямком розвитку і практичним засобом входження у світову господарську систему, в Об'єднану Європу, до складу якої вже увійшло 27 країн із майже півмільярдним населенням.

Перевага вигод чи витрат від інтеграції України з ЄС залежатиме від рішень, ухвалених в економічній політиці та правовій системі, а також від підготовки суб'єктів господарювання. З огляду на це, точно підрахувати всі вигоди і витрати сьогодні неможливо. Вигоди, які Україна отримає від інтеграції, будуть як безпосередніми (розширення доступу до ринків, приплив капіталу, прямі трансфери коштів з ЄС), так і опосередкованими (краще розміщення виробництва, підвищення ефективності господарських процесів, заощадження, що виникають унаслідок зменшення бар'єрів для операцій з державами - членами ЄС). Значна частина цих переваг матиме довготривалий характер, оскільки їх рівень залежатиме від успішного перебігу інтеграційних процесів (наприклад, від реакції закордонних інвесторів і розмірів припливу капіталу). Витрати процесу інтеграції пов'язані насамперед з потребою в заходах з приведення у відповідність - як на рівні макроекономічному, так і на рівні окремих підприємств. Частина цих витрат викликана потребою модернізації економіки і правової системи, а також зміцнення ринкової економіки в Україні. Відповідні зміни означають для України необхідність підвищення технічних стандартів, а також безпеки, охорони навколишнього середовища та соціальних стандартів. Цей процес потребуватиме певних витрат, але водночас забезпечить вищий рівень задоволення соціальних потреб.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне дослідження та пропозиції вирішення наукової проблеми - запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції, її вплив на всю систему загальноєвропейського економічного співробітництва й на світову валютну систему в цілому та на Україну, зокрема це дозволило сформулювати висновки та узагальнення, що відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Відмінною рисою розвитку сучасного світу доцільно вважати те, що процеси глобалізації та регіоналізації розвиваються паралельно. Причиною інтенсивного розвитку регіональних та інтеграційних процесів став той факт, що домогтись економічного та соціального росту на індивідуальній основі стає все складніше, тобто виробництво стає ефективним тільки у тому випадку, якщо воно споконвічно орієнтовано на глобальний ринок, а не обмежується вузькими рамками національного ринку.

2. Розвиток процесів інтеграції веде до появи валютних союзів та спільних валют, які можуть перерости регіональні й національні рамки та отримати статус міжнародних. Євро стала першою регіональною валютою, введення якої, за економічною суттю, було фактично завершуючим етапом глибинних перетворень, які здійснювались в Європі на протязі багатьох років. До появи єдиної європейської валюти для світової валютної системи було характерно взаємодія тільки національних валют.

3. Поява спільної валюти привела до створення нових умов функціонування міжнародної валютно-фінансової системи та переходу від долароцентриської до біполярної моделі. Посилення позицій євро пов`язано з розвитком потенціалу західноєвропейської інтеграції, яке і визначає положення єдиної валюти на світових валютно-фінансових ринках. На динаміку курсу євро/долар здійснює вплив не тільки поточні темпи економічного зростання, але і різниця у рівні довгострокових відсоткових ставок, очікування відносно майбутніх темпів зростання європейської та американської економік, а також політична ситуація.

4. На основі систематизації наслідків інтеграції країн-учасниць ЄС та входження їх у ЄЕВС виявлено, що євро успішно працює на внутрішньому європейському рівні: знизились валютні ризики, склались єдині європейські ринки капіталу та цінних паперів, які крупніші та більш ліквідні, ніж їх національно обмежені попередники.

5. Для ефективного запровадження та становлення євро в якості альтернативної світової валюти важливим є питання її ліквідності. Основні зусилля в цьому напрямку зосереджені на формуванні ємних, високорозвинених та інтегрованих між собою міжнародних ринків євро, на збільшення квоти євро у світовій торгівлі та інвестиційних потоків. При цьому неможна не брати до уваги фактори загальних об`єктивних показників стану економіки ЄЕВС та суб'єктивної поведінки інвесторів, стану світових фінансів й динаміки котирувань долара.

6. Зовнішні аспекти положення євро залежать від економічної політики не тільки ЄЕВС, але і країн, які мають з ним тісні торгівельно-економічні зв`язки. Тим більше, що з самого початку спільна валюта сформувалась як потенційно одна зі світових резервних валют, засіб захисту інтересів єврозони в конкуренції з доларом та єною, інструмент скорочення залежності від них в обслуговуванні внутрішньо європейського і міжнародного фінансового обігу.

7. Перехід від національного грошово-кредитного регулювання в окремих країнах до централізованого грошово-кредитного регулювання в зоні євро являє собою значне досягнення європейської інтеграції. В цілому, при оцінці ефективності монетарної політики ЄЦБ з точки зору макроекономічного рівня економіки в межах світової економіки правомірно зробити висновок, що діяльність ЄЦБ досить ефективна. Економічне зростання без участі ЄЦБ було б значно слабкішим та країни-учасниці ЄС опинились би в досить скрутному стані. Крім того, ЄЦБ являє собою в сучасній історії унікальний досвід створення централізованого органу грошово-кредитного регулювання, ефективність діяльності якого відображає здатність країн зони євро до більш тісної співпраці і може забезпечити подальший розвиток економіки в регіоні.

8. Оскільки основною ціллю ЄЦБ є підтримання в зоні євро макроекономічної стабільності, виходячи з якої він розробив стратегію монетарної політики, яка визначає напрям діяльності ЄЦБ, доречно доповнити операційною структурою, яка дозволяє ефективно здійснювати рішення, що приймаються керівництвом ЄЦБ.

9. Досвід, який отримує ЄЦБ, може в подальшому відкрити нові перспективи у сфері грошово-кредитного регулювання. При вдосконаленні інструментів монетарної політики ЄЦБ доречно враховувати тенденції економік всіх країн зони євро, що є важливим в контексті глобалізації світової економіки.

10. Єдине грошово-кредитне регулювання сформувало синергетичний ефект для європейських інтеграційних процесів, оскільки, з одного боку, створення ЄЦБ є продуктом європейських інтеграційних процесів, але, з іншого боку, успішна діяльність ЄЦБ підвищує ступінь довіри до перспектив інтеграції, що відкриває додаткові можливості економічного розвитку.

11. Перспективною сферою розповсюдження євро в Україні варто розглядати зовнішню торгівлю. Основу вітчизняного експорту складають сировинні товари, які котируються на світовому ринку в американській валюті. Саме тому більша частина контрактів по зовнішній торгівлі України укладаються в доларах. Із введенням євро одразу така ситуація не змінилась, проте можливість використання євро в якості валюти платежу існує і залежить від наступних факторів: динаміка курсу долара та євро, ступеня внутрішньої ліквідності євро в Україні, поведінки інших найбільших постачальників сировинних товарів та напівфабрикатів (понад 60% експорту з нашої країни до ЄС становлять товари проміжного виробничого циклу).

12. Зростання ролі зовнішньоторговельного чинника має ґрунтуватись на послідовній політиці щодо паритетного залучення національної економіки до міжнародного поділу праці на засадах застосування сучасних чинників конкурентоспроможності та здійсненні інституційних й структурних реформ. Набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі створює як потенційні можливості для розвитку та поліпшення структури зовнішньої торгівлі України, так і ризики закріплення експортної моделі розвитку, яка не є оптимальною не тільки з точки зору досягнення стратегічних цілей опанування сучасними засадами конкурентоспроможності національної економіки. Така ситуація вимагає посилення уваги з боку держави до заходів щодо регулювання експортно-імпортної діяльності.

13. Тривалий час взаємовідносини України з ЄС в контексті договірно-правової бази серйозно відставали від економіко-правової ситуації на європейському континенті, у зв`язку з чим при підготовці нормативно-правових документів пропонується врахувати питання щодо структури та поглиблення торговельних відносин, запровадження механізмів протидії антидемпінговим та іншим обмежувальним заходам щодо українських виробників на ринку ЄС, розширення спільних інвестиційних проектів за участю європейського капіталу в стратегічних галузях української економіки.

14. На основі систематизації наслідків впливу світових кризових процесів на фінансову стабільність нашої країни обґрунтовано, що:

- сповільнення зростання світової економіки впливатиме як на обсяги зовнішнього попиту на вітчизняну продукції, так і прямих іноземних інвестицій в нашу країну;

- стануть жорсткішими умови отримання зовнішніх запозичень, зростатиме вартість іноземного рефінансування внаслідок глобальної кризи ліквідності та звуження доступу до кредитних ресурсів;

- скорочення обсягів надходження іноземної валюти відбувається внаслідок розширення дефіциту рахунку поточних операцій, а також впливу глобального фінансового і економічного спаду на потоки капіталів;

- коливання курсу гривні до долара США за межи встановленого коридору відбувається внаслідок розширення зовнішнього дисбалансу, зниження обсягів надходження прямих іноземних інвестицій та зовнішніх фінансових ресурсів.

15. Стратегічною метою як антикризових, так і стратегічних заходів монетарної політики, які повинні вирішувати дилему стимулювання економічної активності й втримання темпів інфляції на прийнятному для української економіки рівні, має бути забезпечення валютної та фінансової стабільності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У наукових фахових виданнях:

Єрьоміна Є.О. Проблеми інтеграції України до Світової організації торгівлі та перспективи взаємодії / Є.О. Єрьоміна // Вісник Національного банку України. - 2005. - №10(116). - С. 61-62. - 0,25 д.а.

Єрьоміна Є. О. Європейський напрям зовнішньоекономічної діяльності України / Є.О. Єрьоміна // Вісник податкової служби України. - 2008. - №28.

Єрьоміна Є. О. Зовнішньоекономічна діяльність України в умовах європейської інтеграції / Є.О. Єрьоміна // Вісник податкової служби України. 2009. - №23. - С. 40-42. - 0,35 д.а.

Єрьоміна Є. О. Становлення європейського валютного союзу / Є.О. Єрьоміна // Вісник податкової служби України. - 2009. - №19 . - С. 60-63. - 0,45 д.а.

В інших виданнях:

5. Єрьоміна Є. О. Реформування валютно-фінансової діяльності в умовах загальноекономічної інтеграції / Є.О. Єрьоміна // Міжнародна торгівля у контексті європейської інтеграції: проблеми теорії і практики. Збірник матеріалів VIII міжнародної науково-практичної конференції 27 травня 2005 року. - К.: УАЗТ, 2005. - С. 225-229. - 0,45 д.а.

6. Єрьоміна Є. О. Гроші як символ міжнародної інтеграції у сучасному суспільстві / Є.О. Єрьоміна // Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспекти: Збірник матеріалів ІХ міжнародної науково-практичної конференції, 30 травня 2006 р. - К.: УАЗТ, 2006. - С. 307-311. - 0,35 д.а.

7. Єрьоміна Є. О. Механізм обмінного курсу в умовах валютної інтеграції / Є.О. Єрьоміна // Зовнішня торгівля: право та економіка. Науковий журнал. - № 4(33)/2007. - 2007. - С. 44-47. - 0,35 д.а.

8. Єрьоміна Є. О. Особливості банківського сектору зони євро в умовах загальноекономічної інтеграції / Є.О. Єрьоміна // Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи: тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених, 25-26 жовтня 2007 року. - Л.: ЛІБС УБС НБУ, 2007. - С. 50-52. - 0,35 д.а.

9. Єрьоміна Є. О. Основні тенденції коливання євро на українському фінансовому ринку / Є.О. Єрьоміна // Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право. Збірник матеріалів ХІ міжнародної науково-практичної конференції 30 травня 2008 року. - К.: УДУФМТ, 2008. - С. 220-222. - 0,35 д.а.

АНОТАЦІЯ

Єрьоміна Є.О. Особливості запровадження євро в умовах загальноекономічної інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена розгляду питання впровадження єдиної європейської валюти - євро. У роботі міститься практична інформація про ЄЕВС - нову систему міжнародних розрахунків, економічні і соціально-політичні аспекти введення нової валюти, її значення для європейського бізнесу та банківських систем.

Доля єдиної валюти в період зміни кон'юнктури світових фінансових ринків визначається пошуком нових шляхів стабілізації валютно-фінансових відносин та об`єктивним посиленням ролі ЄС. Євро як міжнародна валюта хоча і має тенденцію поступово укріпляти свої позиції і в цілому має доволі непогані перспективи для цього, все ще не змогла завоювати необхідний авторитет та має ярко виражену регіональну направленість, так як головним чином задіяні країни та фінансові центри географічно близькі до ЄЕВС.