Інституційні засади забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Інституційні засади забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу в умовах глобалізації

ПОЛІЩУК Оксана Володимирівна

Київ - 2009

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобальні економічні процеси об'єктивно зміцнюють конкурентоспроможність національних економік. Заради посилення своїх позицій країни розширюють економічне співробітництво з сусідами за всіма напрямами економічної діяльності. Це підвищує роль та місце інтеграційних процесів у світовій економіці.

Міжнародна конкурентна боротьба країн призводить до зміни критеріїв їх економічного розвитку. Традиційна оцінка за макроекономічними показниками (ВВП на душу населення, індекс цін, середній рівень доходу та купівельної спроможності населення тощо) замінюється комплексними індикаторами, які відображають: по-перше, рівень добробуту населення (якість і тривалість життя, освіта, доступ до якісної води і харчування тощо), по-друге, якість бізнесового середовища (податкова система, легкість доступу до кредитів, адекватність монетарної політики, інвестиційний клімат та інвестиційна привабливість, ступінь корумпованості державних органів, захист прав власності), по-третє, рівень технологічного та інноваційного розвитку країни.

Динаміка сучасного соціально-економічного розвитку суспільства є основою інституційних перетворень. Трансформаційні зміни в економіці України слід розглядати крізь призму перетворень базових та системоутворюючих інститутів, що супроводжується змінами в суспільному, політичному та економічному житті і стимулює так звану ринкову трансформацію суспільства.

Інституційні утворення є інструментом зовнішньоекономічної політики, основою формування процесів господарювання в економічній системі будь-якої країни. Такі тенденції дозволили сформувати в країнах Західної Європи та США новий напрям економічної думки - «нову інституціональну економіку». Незважаючи на відмінності у поглядах провідних вчених - економістів, практично всі, починаючи із засновника неоінституціоналізму Рональда Коуза, розглядають інститути як сукупність правил (механізмів), що забезпечують їх виконання, та норми поведінки, які структурують взаємодії, що повторюються між людьми. Теорія „нового інституціоналізму” з'явилася як відповідь на запит суспільної практики (institutions matter - інститути мають місце - стало знаковою формулою цієї течії). Практика „перенесення” із Заходу інституційної структури в Україну та інші країни пострадянського простору виявилася неефективною. Інститути ж, що виникають, формуються відповідно до ментальності та соціально - економічного генотипу суспільства.

Такий стан у формуванні інституційних утворень зумовлює потребу наукової розробки різних аспектів інституціоналізації, системного аналізу інституційної структури суспільства та критичного аналізу міжнародного досвіду.

Зазначимо, що стратегічні конкурентні переваги створюються не лише виробничо - економічними, а й інституційно - організаційними передумовами. Натомість у вітчизняній економічній науці спостерігається відсутність теоретичних основ щодо інституційного контексту конкурентоспроможності країни у міжнародній економіці.

Слід зазначити, що специфіка розвитку України полягає в одночасному проходженні ринкової трансформації та утвердженні державності й принципів демократії. Інститути малого та середнього бізнесу (МСБ), що є основою конкурентоспроможності західних країн, США, Японії, Китаю та інших розвинених країн, тут не підтримуються державою та не розвиваються. Перераховані вище аспекти та відсутність вітчизняного досвіду сформували виняткову актуальність теми дослідження, що знаходить своє підтвердження у зростанні інтересу міжнародної та вітчизняної спільноти вчених до її проблематики.

Ступінь наукової розробки проблеми. Підходи щодо розвитку малого та середнього бізнесу ретельно досліджуються за кордоном такими вченими, як: В. Баумоль, Д. Гнявеллі, Дж. Кембелл, Р. Коуз, Р. Латімор, Л. Микша, Р. Нельсон, Д. Норт, М. Портер, О. Уільямсон, Й. Шумпетер та інші. Принципова відмінність цих наукових розробок полягає у проведенні порівняльних досліджень економічної і соціально - політичної ситуації у промислово - розвинених країнах, основна увага зосереджена на тому, що головним ресурсом підприємництва є не стільки відкритість економіки чи ступінь державного втручання у регулювання ринку, не участь країни у міжнародному поділі праці, а насамперед люди, орієнтовані на створення власної справи і ризик. У роботах вітчизняних вчених - економістів та дослідників з країн СНД: С. Архієреєва, І. Бочана, В. Будкіна, З. Варналія, А. Гриценка, О. Долгальової, І. Малого, В. Мандибури, О. Московського, О. Носової, В. Новицького, Р. Нуреєва, А. Олейник, Ю. Пахомова, Р. Пустовійта, В. Савчука, С. Сіденко, В. Тарасевича, О. Шастітко, О. Яременка та інших розкриті проблеми малого і середнього бізнесу лише частково з точки зору інституціоналізму, через наукову адаптацію інституціоналізму і певною мірою подальшу розробку його методології. У публікаціях М. Баб'яка, І. Копченко, В. Парсяка, А. Прокоп'євої, О. Попова, А. Сахарова, О. Уляницької та інших малий та середній бізнес розглядаються під кутом державного регулювання цього сектора економіки, розкриття його можливостей для інноваційного розвитку та з'ясування причин і обставин, що гальмують підприємництво в Україні.

Критичний аналіз наукових праць дозволяє зробити висновок про відсутність досліджень, в яких малий та середній бізнес (МСБ) розглядався б з позицій інституціоналізму чи інститути аналізувалися як механізм регулювання малого та середнього бізнесу. Лише часткове відображення цих питань можна знайти у наукових працях І. Бочана, З. Варналія, О. Долгальової, Р. Пустовійта. Зовсім відсутні дослідження, в яких би аналізувалась та узагальнювалась практика спрямування інституційних перетворень у сфері малого і середнього бізнесу з метою посилення конкурентоспроможності національної економіки на міжнародній арені.

Це, в свою чергу, вказує на потребу та необхідність з'ясування і використання спонукальних мотивів людської взаємодії, структуру яких створюють саме інститути, а виражає підприємництво, та розглянути інституціоналізм як інструмент конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу у процесі інтеграції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою держбюджетної теми № 3.68/11.01.01-а „Організаційно-економічний механізм управління міжнародною кооперацією в умовах глобалізації” (державний реєстраційний номер: 01070U12280), яка розробляється колективом кафедри світової економіки Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету 2006-2009 рр.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою є розкриття та обґрунтування інституційного механізму регулювання малого та середнього бізнесу як чинника підвищення міжнародної конкурентоспроможності України в процесах реформування, інтеграції та глобалізації.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких наукових завдань:

- з'ясувати соціально - економічну природу малого та середнього бізнесу;

- розкрити місце і значення малого та середнього бізнесу в світовій економіці;

- визначити проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в Україні;

- проаналізувати міжнародний досвід функціонування малого та середнього бізнесу, його внутрішнє та зовнішнє середовище, вивчити досвід формування і розвитку зарубіжної та вітчизняної інституційної інфраструктури малого і середнього бізнесу;

- виявити сутність інституційного підходу в теорії та практиці ринкових перетворень різних країн;

- визначити зміст та особливості системи державного регулювання малого та середнього бізнесу у світовій економіці;

- сформувати модель впливу інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу;

- розробити пропозиції щодо пріоритетних напрямів становлення, впровадження та розвитку інституційних механізмів регулювання малого та середнього бізнесу, посилення міжнародної конкурентоспроможності останнього в Україні.

Об'єктом дослідження виступає система функціонування інституційного середовища та діяльність малого і середнього бізнесу у процесах економічної глобалізації.

Предметом дослідження є формування теоретико - методологічних та практичних інституційних засад забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу в умовах глобалізації.

Методологія дослідження підпорядкована розв'язанню поставлених наукових завдань та досягненню визначеної мети і включає в себе застосування загальнонаукових та спеціальних методів, а саме: історичного, який розкриває генезис МСБ, логічного, з допомогою якого з'ясовано взаємозв'язок МСБ з розвитком великого підприємництва, аналізу і синтезу, що дало змогу розкрити суть та узагальнити досвід функціонування сектору МСБ, порівняльного, завдяки якому з'ясовано стан та напрями інституційних перетворень, економіко - статистичного, через який розкрито внесок МСБ в економіку країн, емпіричного, що дозволило наповнити дослідження конкретним матеріалом, та системного, завдяки якому розвиток МСБ та інституційні перетворення представлені в контексті економічного розвитку в цілому. У сукупності вони доповнюють один одного, застосовуються в усіх компонентах основної частини роботи і дають змогу всебічно розглянути предмет дослідження. А оскільки малий і середній бізнес і за генезисом, і за характером - складне, суперечливе явище, виникла потреба і необхідність залучити результати дослідження соціології, юридичних наук, теорії управління. Водночас, оскільки дослідницьким матеріалом роботи обрано світовий досвід і теоретичні висновки зарубіжних учених, особливу увагу приділено розмаїттю методологічних підходів, які застосовуються в економічній науці.

Інформаційну базу дослідження склали міжнародні та національні нормативно - правові акти з питань малого і середнього бізнесу, статистичні матеріали державних органів та громадських структур з питань регуляторної політики та підприємництва різних країн, результати соціологічних досліджень, наукові праці зарубіжних та вітчизняних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці та обґрунтуванні системи інституційних засад забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу в умовах сучасного етапу ринкової трансформації економіки та суспільства в цілому. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження і особистий внесок автора, такі:

вперше:

- розроблено модель впливу інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, яка являє собою взаємодію внутрішнього та зовнішнього середовища економічних інститутів та суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу, що утворює інституційну оболонку, з важелями впливу на їх конкурентоспроможність і надає можливість отримання соціальних та економічних результатів, які підвищують конкурентоспроможність суб'єктів малого та середнього бізнесу на міжнародному ринку. Дана модель відображає вплив інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, а саме: поєднання зусиль держави, інтеграційних форм малого та середнього бізнесу (лізинг, франчайзинг, субпідряд та венчурне фінансування), самоорганізації малого та середнього бізнесу, зарубіжної фінансової та технічної допомоги, які в комплексі утворюють інституційне середовище. Взаємодія малого і середнього бізнесу з інституційним середовищем надає можливість ефективно працювати інститутам бізнесу, завдяки чому вони в кінцевому результаті стають конкурентоспроможними інститутами в умовах сучасних глобалізаційних процесів.

удосконалено:

- формування критеріїв віднесення підприємств до малого та середнього підприємництва, що були розроблені та запроваджені міжнародними економічними інститутами в окремих країнах, зокрема виявлено, що кількісні критерії виокремлення суб'єктів малого та середнього підприємництва не є стандартними для різних країн. Практична необхідність створення міжнародних критеріїв визначення суб'єкта малого та середнього підприємництва викликана процесом виникнення стійких міжнародних зв'язків країн, наслідком цього стає розробка уніфікованих міжнародних систем критеріїв віднесення економічних суб'єктів до сектора малого та середнього підприємництва, які пропонуються до використання країнам-учасницям міжнародних об'єднань;

- теоретичні засади формування та ефективного використання інститутів в ринковій трансформації економіки, що дає підстави розуміти інституціональний аспект економіки ширше, ніж господарський механізм, та структуру підприємницької діяльності як своєрідну економічну мікросистему, що включає в себе суб'єкта малого та середнього бізнесу, його ринкове середовище та інституційні механізми регулювання;

- теоретичне положення про особливе значення прогресуючої інституціоналізації, спрямованої на посилення мотивації підприємництва, створення сприятливих умов для творчості в економіці, забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного малого і середнього бізнесу, всебічно розкрито як переваги, так і можливі втрати малого і середнього бізнесу у різних формах його взаємодії з великим бізнесом;

набули подальшого розвитку:

- макро- та мікроекономічні підходи у дослідженні конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу, що відповідає сучасним теоретичним концепціям економічної науки, наукова оцінка малого та середнього бізнесу з позиції теорії інституціоналізму, а саме доведено, що такий підхід розкриває нові можливості та ресурси для малого і середнього бізнесу в цілому;

- обґрунтування основних форм інтеграції підприємств малого і середнього бізнесу, самоорганізації малого підприємництва, міжнародної фінансової і технічної допомоги малому бізнесу, його включення до системи міжнародних економічних відносин.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості наукового удосконалення інституційних механізмів регулювання МСБ та підвищення його міжнародної конкурентоспроможності. Основні положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані державними установами, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності для підвищення ефективності інституційних механізмів функціонування та розвитку сфери малого і середнього бізнесу, а також у процесі викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах, навчанні суб'єктів малого підприємництва, у подальших наукових дослідженнях. Результати дисертаційної роботи реалізовані в практичній діяльності Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Верховної Ради України (довідка № 04-31/12-533/214432 від 06.09.09.); ТОВ «Автоцентр Київ» (довідка № 2/330 від 07.09.09.); ЗАТ «МТ Консалтинг» (довідка № 1/245 від 07.09.09.), що дозволило вказаним суб'єктам розробити низку заходів щодо застосування інституціональних засад в діяльності малого та середнього бізнесу в умовах глобалізації. Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету при викладанні дисциплін «Міжнародна економічна діяльність», «Коопераційні стратегії в міжнародному бізнесі» (довідка № Р7-697 від 12 грудня 2008 р.).

Особистий вклад здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, всі наукові результати отримані автором самостійно, всі публікації здійснені без співавторів.

Апробація результатів. Основні наукові положення дисертаційного дослідження апробовані у доповідях на міжнародних, всеукраїнських конференціях: V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Політ” 12 квітня 2005р. м. Київ, Міжнародній науково-практичній конференції „Україна в системі міжнародних економічних відносин” 24 лютого 2006 р. м. Київ, VІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Політ” 11-12 квітня 2006р. м. Київ, VIII Міжнародній науково-технічній конференції „АВІА-2007” 25-27 квітня 2007р. м. Київ, VІІІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Політ” 10-11 квітня 2008р. м. Київ, VII Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” 26-28 вересня 2008 р. м. Сімферополь, науково-практичній конференції «Проблеми економічного розвитку України: стратегія і перспективи» 19 листопада 2008 р. м. Київ, V науково-практичній конференції «Проблеми міжнародного бізнесу в умовах економічної кризи» 12 лютого 2009 р. м. Київ, обговорювалися на кафедрі міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 13 наукових працях, у тому числі 7 в фахових спеціалізованих виданнях ВАК України загальним обсягом 2,5 д.а.

Структура і обсяг роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 186 сторінок, у тому числі містить 9 ілюстрацій та 9 таблиць. Список використаних літературних джерел складає 226 найменувань на 22 сторінках.

міжнародний конкурентоспроможність інституційний глобалізація

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь наукової розробки теми, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ дисертаційної роботи - „Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу у контексті теорії інституціоналізму” - розкриває соціально-економічну сутність малого і середнього бізнесу, його місце та роль у розвитку світової та національної економіки. З позицій інституціоналізму визначено загальні ознаки та історико-національну специфіку МСБ, показано важливість поєднання різних теоретичних підходів (засад) для розкриття потенціалу та можливостей цього важливого чинника економічного розвитку. Проаналізовано розмаїття форм малого і середнього бізнесу та виявлено передумови його використання і формування в економічно розвинених країнах та перехідних економіках, а саме:

- існування різних форм власності;

- високий рівень підприємництва;

- активна, заінтересована політика держави;

- сприятливе зовнішнє (національне та міжнародне) середовище;

- вивчення та творче застосування міжнародного досвіду.

На основі аналізу значного масиву статистичної інформації автор подає узагальнений систематизований матеріал про МСБ як основну організаційну і найбільш динамічну форму господарювання у всіх економічно розвинених країнах. Звертається увага на те, що якщо у США МСБ разом з системою інститутів являє собою до певної міри завершену систему (державні структури, фінансові установи, фонди і т.д.), то в об'єднаній Європі МСБ та підприємництво розглядається як засіб, рушій у перетворенні економіки країн ЄС на конкурентну, динамічну, засновану на сучасних знаннях і технологіях. Гаслом цієї програми проголошено: „Думай насамперед про малий бізнес (think of small business first)”

Детально висвітлюється специфіка і винятково важлива роль МСБ у країнах Азії. При цьому показано, що в одних країнах він забезпечує розв'язання найскладніших і найгостріших проблем (безробіття, голод), в інших же долучений до участі у реалізації програм з найсучасніших напрямів наукових досліджень, створення новітніх технологій.

Розкривається поняття інституту. Інститут, інституція (від лат institutum - установа) - найважливіша категорія інституціональної економіки. Проте серед зарубіжних фахівців немає єдиного підходу до визначення її змісту. При цьому відмітною ознакою розуміння по - різному визначуваного поняття „інститут” є те, що інститут - це „соціальне утворення”, яке формується із взаємодії людей між собою, з природою і культурою.

В роботі наголошується на тому, що у науковому економічному співтоваристві світу тривають дискусії довкола проблематики теорії інституціоналізму, зокрема стосовно її зв'язку (чи відмінностей) з неокласичною економічною теорією, а також щодо обставин, якими зумовлена актуалізація інституціональної проблематики. Більшість зарубіжних учених такими вважають крах комуністичної системи та практику соціально-економічних трансформацій у нових незалежних державах. Звідси практична одностайність як іноземних, так і вітчизняних учених - економістів у необхідності в цьому регіоні інституційних перетворень та трактування інститутів, як „правил, механізмів, що забезпечують їх виконання, і норм поведінки, які структурують повторювані взаємодії між людьми” (Р. Коуз).

На основі аналізу численних праць авторів теорії інституціоналізму та їхніх опонентів у дисертації показано, що актуалізація інституціоналізму як теорії і як практики у світовій економіці зумовлена потребою подолати позаісторичне і механістичне трактування господарювання, прагненням глибше зрозуміти латентні та соціальні механізми економічної динаміки.

Розгляд досліджуваної проблеми з точки зору інституціонального підходу, що дуже поширений у зарубіжній науці і лише розпочинається в Україні, дозволив поглибити уявлення про сутність, роль і значення малого та середнього бізнесу, обґрунтувати положення про особливе значення прогресуючої інституціоналізації, спрямованої на посилення мотивації підприємництва, створення сприятливих умов для творчості в економіці, забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняного малого і середнього бізнесу.

У другому розділі - „Формування інституціонального середовища малого і середнього бізнесу в умовах глобалізації” - проаналізовано роль та місце МСБ у структурі світової та національної економіки, досліджуються різні форми впливу держави на формування інституційної системи МСБ, розкрито основні форми його інтеграційної підтримки. Найбільш показовими у цьому плані, як показало дослідження, є Італія, Канада, Індія, Японія. Актуальним у дисертації є розгляд проблем МСБ з позиції інституціоналізму. Критичний аналіз міжнародного досвіду формування та функціонування МСБ дав змогу підтвердити теоретичний висновок зарубіжних дослідників про органічну спорідненість підприємництва та інституціоналізму, про спільну засаду, яку виражає формула - тільки люди, орієнтовані на створення власної справи і готові до ризику, є найважливішим ресурсом і економіки, і суспільства в цілому; світову цивілізаційну парадигму економічної науки, яка відстоює ідею соціальної економіки, де людина (а не рух матеріальних потоків) виступає ключовою ланкою усіх суспільних процесів. А це, в свою чергу, вказує на потребу і необхідність з'ясування і використання спонукальних мотивів людської взаємодії, структуру яких створюють саме інститути, а виражає підприємництво.

Дослідження показало, що у сучасних індустріальних країнах держава створює серйозну підтримку і захист МСБ у вигляді ефективного законодавства і відповідної інституційної системи. У дисертації це ілюструється досвідом скандинавських країн та держав колишнього соцтабору (Словаччина, Угорщина, Польща та ін.). Держава відіграє особливу роль у розвитку МСБ, капітал (індивідуальний) і сукупність підприємницьких структур та працівників, найнятих індивідуальним капіталістом, - два системоутворюючих фактори капіталістичної економіки. Вони протистоять одне одному на мікрорівні, але на макрорівні це протистояння знімається через посередництво держави. Вона, з одного боку, підтримує підприємництво шляхом створення сприятливих умов для МСБ (стимулююче і ефективне законодавство, пільгове оподаткування, фінансова підтримка, кредитування), з іншого - виступає основним системоутворюючим інститутом адекватного інституціонального середовища.

У дисертаційному досліджені, на прикладі США, ФРН, Італії, Великої Британії та деяких інших країн, наведено розгалужений механізм форм і засобів державної підтримки МСБ та формування сприятливої для його ефективного функціонування системи інститутів. Відзначено, що завдяки державній підтримці малі форми виявляють високу життєстійкість, виступають фундаментом розбудови бізнесу в цілому, зберігають його розмаїтість (сімейний, одержаний у спадок, створений власними підприємницькими зусиллями). Це, зрозуміло, зменшує, але не усуває взагалі ризикованість МСБ та його значну залежність від транснаціональних корпорацій, натомість у цих країнах панує переконання, що висока швидкість виникнення і ліквідації підприємств МСБ свідчить про динаміку економічного розвитку. Дуже показовим у цьому відношенні є сучасний етап світової фінансової кризи.

Акцент на ролі держави і різноманітних форм і засобів її впливу на розвиток МСБ дав змогу визначити також інші форми інтеграційної підтримки малого і середнього бізнесу, посилення позицій цього сектора в економіці в цілому. Серед цих форм світовий досвід демонструє особливу роль субпідряду, франчайзингу, венчурного фінансування, лізингу. В роботі всебічно розкрито як переваги, так і можливі втрати малого і середнього бізнесу у різних формах його взаємодії з великим бізнесом (рис. 1).

Також показано особливості прояву згаданої взаємодії у різних галузях виробництва та науково-дослідницьких роботах. Наведений у дисертації матеріал оцінюється як такий, що має неперехідне значення для України. Однак практика створення лізингових компаній, венчурних установ, укладення франчайзингових угод, розвиток субпідрядних відносин з участю МСБ на вітчизняних теренах свідчать про низьку ефективність цієї взаємодії через цілу низку причин, детальний аналіз яких наведено в роботі.

У третьому розділі - „Інституційні механізми регулювання малого і середнього бізнесу в Україні” - наголошується, що поступ постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи у економічному реформуванні безпосередньо залежить від розвитку малого і середнього бізнесу, насамперед його інституційної підтримки (реформування системи оподаткування, юридичний захист прав власності, поєднання ринкового та державного регулювання тощо). Це тим більш важливо і ефективно, оскільки малий і середній бізнес знаходиться в нерівних умовах порівняно з крупними компаніями щодо доступності до фінансових ресурсів та державних інвестицій, нестачі інформації та браку коштів на проведення досліджень кон'юнктури ринку, освоєння нової продукції, отримання сучасних технологій і т.д.

Ці перепони ще виразніші і вагоміші в Україні, як і інших перехідних економіках, яким притаманні нерозвиненість фінансової сфери, недосконалість господарських механізмів, відсутність ринкового досвіду, а особливо відсутність адекватних інститутів.

У теоретичному плані вихідним для економічної теорії і практики у цих регіонах стало введення в економічний аналіз поняття трансакційних витрат. Зарубіжний досвід свідчить, що величина і роль трансакційних витрат у сучасному суспільстві досить значні - від 50 до 70 відсотків економічного сектора або від 1,5 до 15 відсотків у сукупних затратах фірми.

Як показано в дисертації, особливо складною проблемою в Україні стали заміна, витіснення неефективних інститутів інститутами, які зменшують трансакційні витрати, прискорюють обмін товарами та послугами між суб'єктами економічної діяльності. А найбільших втрат при цьому зазнає якраз малий і середній бізнес.

Дослідження підтвердило тезу про особливу роль держави як інституту і як системоорганізуючого фактора створення інституційної системи. В Україні держава в особі усіх трьох гілок влади (законодавча, виконавча, судова) не змогла своєчасно виступити у такій своїй ролі, оскільки з ускладненням тривалий час проходив сам процес державотворення. Тому, як показано в дисертації, хоч уже на початку 90-х років було заявлено на найвищому владному рівні про важливість розвитку підприємництва і МСБ, все ж для створення відповідних для цього інститутів нічого не було зроблено. Найбільш виразно це підтвердила так звана ваучерна приватизація, коли державна або загальнонародна власність була „відкрита” для розподілу між майбутніми індивідуальними власниками. Драматизм ситуації виявився у тому, що при цьому не було законодавчо закріплено захист приватної власності (перебільшені сподівання на те, що ринок все врегулює, не виправдали себе), т. б. не було створено відповідних інституційних норм. Дослідження підтвердило висновки зарубіжних учених про те, що така практика привела до виникнення власника, а не підприємця, бізнесмена, який зацікавлений у самозбагаченні, а не в суспільному значенні своєї справи.

Рис. 1. Механізм процесу взаємодії учасників субпідряду

У дисертації наголошується на тому, що в Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, поступово формується механізм регулювання МСБ, проте він ще малоефективний і носить переважно вказівний характер. До того ж державні інститути не мають достатнього уявлення про структуру, форми діяльності, ефективність, потреби малого підприємництва, частіше вдаються до фіскальних засобів впливу, ніж до створення стимулів для розвитку МСБ.

У ряді досліджень, на які спирається дисертант (праці Швеця, Малого, Ульяницької, Долгальової, Носової, Пустовійта), з'ясовано, що організаційна та правова строкатість МСБ (легальний, нелегальний, кримінальний, стихійний, організований і т.п.), з одного боку, дає змогу йому виживати і функціонувати, а з другого - спрощує управління ним (регулювання його) аж до ситуації невтручання.

Саме через це, доводиться в дисертації, в Україні виявилася неефективною практика „перенесення” із Заходу його інституційної структури для підтримки МСБ. На перший план в економічній теорії і господарській практиці виступає здатність політичної еліти і національної економіки творчо сприймати зарубіжний досвід, максимально використовувати внутрішні ресурси і можливості, вишукувати нетрадиційні шляхи їх нагромадження, формувати нові інститути з урахуванням історичного досвіду і відповідно до соціально - економічного генотипу суспільства та ментальності громадян.

Регулювання малого підприємництва, МСБ в цілому, їх інституційна підтримка, вказується у роботі, - важливий напрям у розвитку та підвищенні конкурентоспроможності. У попередніх розділах акцентувалася увага на таких важливих напрямах, як ефективна взаємодія і взаємодоповнення (при однаковій мірі правового захисту) різних форм власності, залучення МСБ до інтеграції з великим бізнесом у формах лізингу, франчайзингу, субпідряду та венчурного фінансування, т. б. тих напрямах, які знайшли широку підтримку у світовій економіці.

Проте, як виявилося в ході аналізу, є напрям розвитку МСБ, котрий в Україні дуже слабо реалізується, а тим часом за кордоном він один з найефективніших. Йдеться про самоорганізацію малого і середнього бізнесу. Дисертант не лише розкриває об'єктивні причини низького рівня самоорганізації підприємців, але й досліджує практичні заходи та дії, які стимулюють активність МСБ у створенні різних форм об'єднання (кооперація, професійні та галузеві спілки, асоціації тощо). Відзначається, що на першочергову увагу заслуговують такі форми, які забезпечують правовий захист МСБ, створення сприятливого психологічного клімату, толерантності у ставленні до підприємливих людей. Йдеться також про відновлення тих специфічних форм бізнесової діяльності, які виникли і активно виявляли себе у другій половині ХІХ ст. (на Західній Україні ще раніше) - на початку (до 30-х рр.) ХХ ст.

Зрозуміло, що в цілому процес трансформації українського суспільства не є явищем сугубо національним, а виходить далеко за межі державних кордонів, впливаючи тим чи іншим чином, тією чи іншою мірою на економічний розвиток регіону, світу в цілому. Тому європейська, як і світова, спільнота виявляє щораз більшу зацікавленість в успіху економічних реформ в Україні. Певною мірою це підтверджує і проведений в дисертаційній роботі аналіз та узагальнення щодо міжнародної підтримки МСБ, зокрема у формуванні та ефективній діяльності його інституційного середовища.

Показано, що в економічній теорії та міжнародній практиці останнім часом усе наполегливіше дається взнаки інституціональний фактор. Розуміння цього висуває на перше місце явище, яке можна назвати «інституційною оболонкою», зміст якого прийнято трактувати як сукупність ключових правил поведінки, втілених у звичаях, традиціях, моралі певної нації (спільноти) чи закріплених у законах або установах. Через це інститути виступають не як зовнішні умови господарювання, а суть феномени, що утворюють саму його (господарювання) сутність. Саме поєднання малого та середнього бізнесу з інститутами обумовлює введення нового формулювання даного поняття.

Запропоновано модель впливу інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу (рис. 2).

Дана модель відображає вплив інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу. А саме: поєднання зусиль держави, інтеграційних форм малого та середнього бізнесу (лізинг, франчайзинг, субпідряд та венчурне фінансування, які знайшли широку підтримку у світовій економіці), самоорганізації малого та середнього бізнесу, зарубіжної фінансової та технічної допомоги, які в комплексі утворюють інституційне середовище. Взаємодія малого і середнього бізнесу з інституційним середовищем надає можливість ефективно працювати суб'єктам бізнесу, завдяки чому вони в кінцевому результаті стають конкурентоспроможними в умовах сучасних глобалізаційних процесів.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження проблем формування та функціонування МСБ у світовій економіці, запровадження в Україні механізму регулювання малого і середнього бізнесу в умовах інтеграції підтверджує висновок про актуальність даної теми.

Проведений у даній дисертаційній роботі аналіз та зроблені узагальнення міжнародного досвіду використання інституційних механізмів регулювання малого і середнього бізнесу дають підстави для ряду висновків:

1. Важливим компонентом стратегії забезпечення конкурентоспроможності будь-якої країни є політика, що націлена на підвищення рівня соціальної захищеності громадян, їх суспільного розвитку, підвищення добробуту нації. Вирішення цих завдань забезпечить реальні умови економічного зростання населення, удосконалить пріоритетний розвиток різних форм підприємств бізнесу, що в свою чергу, сприятиме розширенню внутрішнього ринку, зростанню підприємницької активності з боку населення, створенню сприятливого бізнес - середовища.

2. Інституційні перетворення в трансформаційних умовах мають системну специфіку, оскільки націлені, зокрема, й на визначення кількісної зміни питомої ваги підприємств недержавної форми власності у випуску товарів і послуг і в обсязі основних виробничих фондів (з виділенням малих та середніх підприємств), на покращення показників ефективності виробництва за формами власності, вони передбачають створення інституційних рамок комерційної діяльності, фінансової підтримки підприємництва.

3. Важливі інституційні резерви підвищення ефективності організації малого та середнього бізнесу, пов'язані із співробітництвом на рівні урядових та неурядових організацій, регіональних агенцій розвитку бізнесу, торгових палат. Таке співробітництво може оптимізувати фінансування інноваційних проектів, заснування нових підприємств малого та середнього бізнесу, удосконалення інституту приватної власності та захисту інтелектуальної власності.

4. Засоби підвищення міжнародної конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу в економічно розвинених державах створюють обґрунтовані базові рамкові умови розвитку підприємництва, вони активно використовуються різними інституціями як регулятори підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників, тоді як такі напрями лише формуються в Україні.

5. Спостерігається відставання і навіть гальмування в секторі економіки малого та середнього бізнесу через низку причин як об'єктивного, так і суб'єктивного плану, а саме - запізнення зі створенням інститутів та правової бази для становлення і розвитку цього важливого сектора економіки, ухвалення недосконалого, суперечливого законодавства, що послаблює роль останнього в трансформації економіки, знижує його міжнародну конкурентоспроможність.

6. Особлива роль у інституційному забезпеченні розвитку малого і середнього бізнесу належить державі. Для нашої країни цілком успішним може бути застосування інструментарію кейнсіанства (активне втручання держави в економіку). Сучасне держрегулювання в Україні повинно бути інноваційним, поетапним, системним процесом, який вирішальним чином впливає на трансформацію економіки, стан її конкурентоспроможності. Головними функціональними цілями в процесах поглиблення міжнародної кооперації можна вважати підвищення ролі держави при реформуванні й динамізації бізнес - середовища, краще законодавче і нормативне забезпечення у цій сфері, створення умов бізнесової діяльності за допомогою визначення та реального забезпечення технологічних пріоритетів розвитку.

7. Розвиток та функціонування малого та середнього бізнесу можуть і повинні мати першорядне значення з цілого ряду причин. Серед них - необхідність зміни структури економіки з величезною перевагою великих підприємств, слабкість сфери послуг, її недоступність для більшості громадян через високі ціни; а головне - масові злидні, які породжують попит лише на доступні, повсякденні дешеві товари та послуги. Малий та середній бізнес, як відомо, швидко і у великих масштабах оживляє ринок, створюючи робочі місця і підвищуючи тим самим доходи трудящих.

8. Модель впливу інституційних механізмів на посилення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу, відображає поєднання зусиль держави, інтеграційних форм малого та середнього бізнесу (лізинг, франчайзинг, субпідряд та венчурне фінансування, які знайшли широку підтримку у світовій економіці), самоорганізації малого та середнього бізнесу, зарубіжної фінансової та технічної допомоги. На цій основі виникає взаємодія малого і середнього бізнесу з інституційним середовищем, що в свою чергу надає можливість ефективно працювати інститутам бізнесу, завдяки чому вони в кінцевому результаті стають конкурентоспроможними інститутами в умовах сучасних глобалізаційних процесів.

9. Важливим засобом та формою реалізації інституційної стратегії малого та середнього бізнесу на міжнародному рівні є міжнародна фінансова й технічна допомога. Різні канали залучення коштів, як державні, так і приватні, забезпечують створення механізму сталого розвитку малого та середнього бізнесу, який характеризується стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування та економічне зростання саме цього сектору економічної системи.

10. Україна, поступово інтегруючись у світову господарську систему, зробила ряд важливих кроків у реалізації історичних завдань: зміцнення державного суверенітету, реформування економічної системи на ринкових засадах та утвердження демократії. Проте досягти вагомих результатів на цих стратегічних напрямах поки що не вдалося. Серед причин такого становища є недостатня увага розвитку малого і середнього бізнесу та запізнення із проведенням інституційних реформ. У світовій економічній науці та практиці є концепції та досвід, які вказують на реальний вихід з критичного стану, в якому перебувають країни з перехідною економікою. Поступово ця корисна інформація стає надбанням підприємливих громадян, розвиток їх ініціативної політики створює передумови для економічного піднесення і соціального прогресу суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

У фахових виданнях

1. Поліщук О. В. Інституційно-правові механізми регулювання підприємств МСБ в умовах сучасної інтеграції / О. В. Поліщук // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 17. - С. 137-140.

2. Поліщук О. В. Основні форми інтеграційної підтримки підприємств малого і середнього бізнесу в Україні / О. В. Поліщук // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журнал. - К.: Книжкове видавництво НАУ, 2007. - Вип. 1-2. - С. 523-527.

3. Поліщук О. В. Самоорганізація суб'єктів малого і середнього бізнесу / О. В. Поліщук // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Вип. 231: В 9 т. -Т. VIII. - С. 1686-1691.

4. Поліщук О. В. Інноваційно-інституціональне середовище бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / О. В. Поліщук // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 1. - Режим доступу до журн.: http://www/nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/index.htm//

5. Поліщук О. В. Міжнародний досвід фінансової і технічної допомоги малому і середньому бізнесу, його значення для міжнародної конкурентоспроможності економіки України / О. В. Поліщук // Проблеми системного підходу в економіці: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 27. - С. 57-65.

6. Поліщук О. В. Венчурне фінансування як одна з важливих форм інтеграційної підтримки малого та середнього бізнесу/ О. В. Поліщук // Економіка і управління: зб. наук. праць ДЕТУТ. - К.: ДЕТУТ, 2008. - Вип. 12. - С. 227-231.

7. Поліщук О. В. Лізинг як форма інтеграційної підтримки малого і середнього бізнесу/ О. В. Поліщук // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2009. - Вип. 22. - С. 99-103.

Інші видання

8. Поліщук О. В. Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток співробітництва з ЄС / О. В. Поліщук // Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених [«Політ 2005»]. - К.: НАУ, 2005. - С. 395.

9. Поліщук О. В. Деякі питання розвитку малого і середнього бізнесу у світлі теорії інституціоналізму / О. В. Поліщук // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [„Україна в системі міжнародних економічних відносин”] - К., 2006. - С. 136.

10. Поліщук О. В. Формування інституціонального середовища малого і середнього бізнесу в Україні / О. В. Поліщук // Матеріали VIII Міжнародної науково-технічної конференції [„АВІА-2007”]. - К.: НАУ, 2008. - ІІІ т. - С. 51.116.

11. Поліщук О. В. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу / О. В. Поліщук // Науково - практична конференція [«Проблеми економічного розвитку України: стратегія і перспективи»]. - К. НАУ, 2008. - С. 56-58.

12. Поліщук О. В. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу України / О. В. Поліщук // Материалы VII Международной научно - практической конференции [«Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины»]. Алушта, 26-28 сентября. - Симферополь, 2008. - С. 94.

13. Поліщук О. В. Місце і роль малого і середнього бізнесу у світовій системі господарювання / О. В. Поліщук // Науково - практична конференція [«Проблеми міжнародного бізнесу в умовах економічної кризи»]. - К.: НАУ, 2009. - С. 41-43.

Размещено на Allbest.ru