Формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КРАЇН НА СВІТОВОМУ РИНКУ ВУГІЛЬНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

ТАРАНИЧ ОКСАНА ВІКТОРІВНА

Донецьк - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

міжнародний конкурентоспроможність ринок машинобудування

Актуальність теми. Міжнародна конкурентоспроможність країн виступає визначальним критерієм успішності їх розвитку в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світової економіки. Це спонукає країни до найширшого використання як внутрішніх, так і зовнішніх джерел і факторів економічного зростання. Формування міжнародної конкурентоспроможності розвинених країн відбувається за рахунок експорту послуг та капіталу; країни, що розвиваються, створюють високотехнологічні промислові виробництва, насамперед машинобудівні, шляхом широкомасштабного впровадження результатів НТП, розвитку нових техноукладних виробництв.

Вугільне машинобудування як фактор формування міжнародної конкурентоспроможності країн поєднує важке та наукомістке машинобудування шляхом розвитку споріднених та підтримуючих видів діяльності, забезпечує перехід країн від експорту сировини та напівфабрикатів до світової торгівлі готовими конструктивними, технологічними та консалтинговими рішеннями.

Дослідженню питань розвитку світової економіки, інтернаціоналізації та глобалізації міжнародних економічних відносин присвячено праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як: К. Маркс, Д. Рикардо, А. Сміт, П. Друкер, Ф. Котлер, Дж. Стіглиць, С. Богачов, М. Войнаренко, А. Гальчинський, В. Геєць, М. Круглов, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, Н. Мешко, Р. Мокій, С. Мочерний, Є. Савельєв, Г. Савіна, В. Третьяк, Г.Чижиков та ін.

Питанням визначення міжнародної конкурентоспроможності країни присвячено наукові роботи І. Ансоффа, П. Дойля, М. Енрайта, Б. Карлофа, К. Кодзими, П. Кругмана, Ж.-Ж. Ламбена, Д. Мінцберга, Д. Моррісона, М.Портера, К. Прохалада, А. Сливоцького, А. Чандлера, Й. Шумпетера, Г. Хамела; відомих українських дослідників Я. Базилюка, Я. Белинської, Б. Губського, Ю. Єханурова, Я. Жаліла, Ю. Козака, О. Павловської, І. Сіваченка.

Незважаючи на глибину наукових досліджень щодо формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку, визначення їх рейтингового рівня, у контексті розвитку високих технологій та подальшого поглиблення світового поділу праці існує необхідність виділення національного, інституційного й економічного аспектів міжнародної конкурентоспроможності країн, з яких останній дозволяє обґрунтувати технологічний розвиток вугільного машинобудування як науковоорієнтований та створити умови для відмови від сировинного експорту на користь зовнішньої торгівлі товарами з високим рівнем доданої вартості.

Вищезазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи Донецького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України: кафедри міжнародної економіки - за держбюджетною темою Г06/53а «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер державної реєстрації 0106U012484), у рамках якої поглиблено існуючі теоретичні положення щодо визначення міжнародної конкурентоспроможності підприємств вугільного машинобудування на світових ринках; кафедри менеджменту - за держбюджетною темою Г-06/5 «Методологія і практика прийняття управлінських рішень в менеджменті» (номер державної реєстрації 0107U001776), у рамках якої досліджено стратегію та тактику прийняття управлінських рішень в умовах світової конкуренції, а також визначено шляхи формування та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств вугільного машинобудування України на галузевих і світовому ринках.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення теоретико-методологічних основ визначення міжнародної конкурентоспроможності країн на галузевих і світовому ринках та розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування.

Для досягнення мети дослідження поставлено і вирішено такі задачі:

- дослідити теоретичні основи конкуренції та конкурентоспроможності в теоріях світової торгівлі;

- розглянути еволюцію концепції міжнародної конкурентоспроможності країн;

- охарактеризувати науково-організаційні засади формування міжнародної конкурентоспроможності країн у світогосподарській системі;

- оцінити міжнародну конкурентоспроможність країн у світовому конкурентному середовищі;

- проаналізувати формування конкурентних переваг країн на світовому ринку вугільного машинобудування;

- дослідити тенденції розвитку і фактори конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування;

- визначити напрями та особливості забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування;

- розробити механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування;

- здійснити економіко-математичне моделювання міжнародної конкурентоспроможності України через підвищення її експортного потенціалу.

Об'єктом дослідження є процес формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування.

Предметом дослідження є теоретичні засади й організаційно-економічні умови розвитку вугільного машинобудування країн світу як важеля формування їх міжнародної конкурентоспроможності шляхом створення високотехноукладних виробництв.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з питань міжнародної економіки, функціонування міжнародних ринків, визначення міжнародної конкурентоспроможності на галузевому та світовому рівні, формування стратегій зовнішньоекономічної діяльності країн.

У дослідженні використано діалектичний метод наукового пізнання для визначення теоретичних основ і закономірностей розвитку міжнародної конкурентоспроможності країн у теоріях світової торгівлі і функціонування галузевих ринків; загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення і порівняння (для наукового визначення теоретичних основ міжнародної конкурентоспроможності країн), системного аналізу і синтезу (для розгляду принципів, особливостей і методів формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світових ринках), методи статистичного, економічного аналізу та моделювання (для комплексного аналізу індексів конкурентоспроможності і визначення міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування), методи діалектичної та формальної логіки (для розробки механізму забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування та обґрунтування шляхів її підвищення на галузевих і світовому ринках).

У процесі дослідження використано закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України, монографії, фахову літературу, матеріали періодичних видань і мережі Інтернет. Інформаційну основу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних і науково-методичних основ щодо визначення міжнародної конкурентоспроможності країн на галузевих ринках і розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування.

Конкретні наукові результати, що розкривають внесок автора в розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

розроблено теоретичний механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку товарів та послуг, одним із центральних елементів якого є визначення рівня гнучкості національних ринків до накопичення капіталу у певних галузях шляхом поєднання вагомості вхідних бар'єрів з необхідним рівнем капіталовкладень і прибутковістю, застосування якого дозволяє визначити характер міжнародної конкуренції на ринках нової продукції, які виникатимуть внаслідок впровадження досягнень НТП;

запропоновано чотирьохрівневу структурно-логічну схему формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку, яка передбачає врахування конкурентних переваг країни на внутрішньому та світовому ринку, процедур операційного й стратегічного менеджменту, які регулюються на галузевому та національному рівні, що сприятиме формуванню міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку за рахунок визначення стратегій та послідовності дій і надання необхідного рівня урядової підтримки;

удосконалено:

теоретико-методологічні основи визначення міжнародної конкурентоспроможності за рахунок обґрунтування організаційно-економічної схеми формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування, а саме: поєднано загальнонаукові методи теоретичного визначення міжнародної конкурентоспроможності з інноваційними засадами їх розвитку та з практичними методами визначення міжнародної конкурентоспроможності країн. Результатом використання даної схеми для підприємств вугільного машинобудування буде забезпечення їх міжнародної конкурентоспроможності на світовому ринку та підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності, для країн - перехід від сировинного експорту до світової торгівлі товарами та послугами з максимальною доданою вартістю;

науково-методологічні основи визначення міжнародної конкурентоспроможності машинобудівного обладнання шляхом врахування в рамках векторного методу ключових показників розвитку світового ринку вугільного машинобудування (наукоємність продукції, технологічність прохідницьких робіт, комплектування додатковим оснащенням) та модифікаторів конкурентоспроможності національного ринку (рівень конкуренції та насиченість ринку, ефективність просування та присутності на світовому ринку), що дозволить підприємствам проводити гнучку політику ціноутворення на галузевому та світовому ринках і встановлювати орієнтири для збільшення конкурентоспроможності продукції;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат міжнародної економіки, а саме надано визначення поняття «міжнародна економічна конкурентоспроможність країни» як можливості забезпечити на галузевих і світовому ринках сталий відтворювальний розвиток виробничої та невиробничої сфер країни шляхом партнерства приватного та державного капіталу з урядовими структурами, яке ґрунтується на позитивному сальдо торговельного балансу та профіциті державного бюджету країни;

сукупність принципів прийняття стратегічних рішень у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності за рахунок включення до їх складу принципу колективного впровадження стратегічних рішень, який вимагає узгоджених між підрозділами управлінських дій під час розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності;

механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування, що спирається на джерела конкурентних переваг України на світовому ринку вугільного машинобудування (виробничі, конкурентні, споживчі, галузеві), використовує конкурентні переваги внутрішнього ринку України (споживачі, наукові дослідження, розташування, потенціал кластеризації), який дозволяє забезпечити міжнародну конкурентоспроможність України на світовому ринку вугільного машинобудування шляхом комплексності інженерних рішень та фінансових послуг, кластерних утворень і стратегічних альянсів, впровадження фундаментальних та прикладних досліджень шляхом підтримки венчурного підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження доведені до рівня конкретних науково-методичних і практичних рекомендацій. Впровадження одержаних результатів дозволяє визначити напрями формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування на прикладі міжнародної економічної діяльності України.

Результати дослідження використано: Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької обласної державної адміністрації (№8-425 від 30.11.2010 р.) - пропозиції щодо моделі створення кластера вугільного машинобудування Донецької області; Донецькою торгово-промисловою палатою (№370/04.07-03 від 20.12.2010 р.) - висновки автора відносно науково-методичних засад визначення міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування; ЗАТ «НКМЗ» (№25/12 від 5.01.2011 р.) - результати визначення характеру конкуренції на ринках нової продукції шляхом поєднання вагомості вхідних бар'єрів із необхідним рівнем капіталовкладень і прибутковістю; ТОВ «Ясинуватський машинобудівний завод» (№1050 від 22.12.2010 р.) - чотирьохрівнева структурно-логічна схема формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку; ІЕП НАН України (№27/11 від 28.12.2010 р.) - механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування; Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (№128/04 від 3.12.2010 р.) - ключові показники розвитку світового ринку вугільного машинобудування та модифікатори конкурентоспроможності національного ринку; організаційно-економічна схема формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування.

Результати дисертаційної роботи використано також у навчальному процесі Донецького національного університету при створенні науково-методичних комплексів і викладанні дисциплін «Економіка галузевих ринків», «Економіка підприємства» (№2277/01-26/6.9.0 від 17.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, одержані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. Із робіт, опублікованих у співавторстві, використано лише ті результати, які отримано особисто автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: ХІ, ХІІ, XIV, XV Міжнародних науково-практичних семінарах «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2006, 2007, 2009, 2010 рр.); «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (м. Севастополь - м. Донецьк, 2009 р.); «Проблеми економічного і соціального розвитку в умовах світової кризи» (м. Донецьк, 2009 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2002, 2005, 2007 рр.).

Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 17 наукових роботах загальним обсягом 6,85 д.а., з яких особисто автору належить 6,28 д.а., із них 12 робіт - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,62 д.а., з яких особисто автору належить 5,22 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 205 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 191 сторінку, включаючи 34 таблиці на 19 сторінках, 44 рисунки на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування міжнародної конкурентоспроможності країн» досліджено теоретичні основи конкуренції та конкурентоспроможності в теоріях світової торгівлі; розглянуто еволюцію концепції міжнародної конкурентоспроможності країн; обґрунтовано науково-організаційні засади формування міжнародної конкурентоспроможності країн у світогосподарській системі.

На основі дослідження теоретичних основ конкуренції (теорій меркантилізму, неомеркантилізму, залежності (дозволяють державне втручання до світової торгівлі країни); абсолютних переваг, відносних переваг, розміру країни, співвідношення факторів виробництва, життєвого циклу продукту, подібності країн, міжнародної конкурентоспроможності націй (відсутність державних обмежень) тощо) встановлено, що класична і сучасна економічна теорія розглядають міжнародну конкурентоспроможність країн з позицій торгівлі (від локального до світового масштабу), що не дозволяє надати обґрунтування високої конкурентоспроможності розвинених країн світу.

На основі дослідження теоретичних основ конкурентоспроможності в теоріях світової торгівлі, аналізу концепцій зростання міжнародної конкурентоспроможності країн (еволюційні теорії Й. Шумпетера, С. Кузнеця, М. Кондратьєва; теорія конкурентних переваг М. Портера; теорія глобального випередження Хамела-Прахалада; теорія міграції капіталу А. Сливоцького) обґрунтовано, що міжнародна конкурентоспроможність країн є багатогранним і багаторівневим поняттям, яке має внутрішньокраїнову та зовнішню спрямованість, регіональну й галузеву виразність, державне та приватне виконання, технологічну, соціальну й економічну ефективність. Доведено, що дослідження міжнародної конкурентоспроможності країн можливе не тільки з використанням теорій світової торгівлі, а й за допомогою методологічного інструментарію теорії функціонування галузевих ринків (рис. 1).



Рис. 1. Методологічний інструментарій теорії функціонування галузевих ринків щодо визначення міжнародної конкурентоспроможності країн

Встановлено, що формування характеру та типу конкурентних відносин на світовому ринку визначається рівнем гнучкості національних ринків відносно накопичення капіталу у певних галузях та залежить від вагомості вхідних бар'єрів та впливу капіталізації підприємств на розмір сукупного прибутку, який вони можуть отримати на ринку. На основі проведеного дослідження розроблено теоретичний механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку товарів та послуг (рис. 2).



Рис. 2. Теоретичний механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку товарів та послуг

У результаті аналізу еволюції концепцій міжнародної конкурентоспроможності країн встановлено чинники, що зумовлюють розбіжність у визначенні міжнародної конкурентоспроможності країн (лінгвістична неоднозначність терміна; залежність від економічного об'єкта, до якого воно застосовується; причини і джерела підвищення конкурентоспроможності), внаслідок чого міжнародна конкурентоспроможність країни як складне багатоаспектне поняття не знайшло загальновизнаного універсального визначення в західній та вітчизняній економічній думці; надано визначення поняття "міжнародна економічна конкурентоспроможність країни" як можливості забезпечити на галузевих і світовому ринках сталий відтворювальний розвиток виробничої та невиробничої сфер країни шляхом партнерства приватного та державного капіталу з урядовими структурами, яке ґрунтується на позитивному сальдо торговельного балансу та профіциті державного бюджету країни.

На основі дослідження науково-організаційних засад формування міжнародної конкурентоспроможності країн у світогосподарській системі виділено характеристики міжнародної конкурентоспроможності країн в умовах глобалізації економіки (одночасність конкуренції, багатоаспектність характеру конкуренції, динамізм і агресивність учасників ринкового суперництва); визначено, що центральне місце у сучасних стратегіях розвитку економіки належить теоріям економічного зростання через забезпечення збалансованого розвитку країни на основі нового технологічного устрою, що доповнюються теоріями полюсів зростання, відповідно до яких економічне зростання відбувається не всюди і не рівномірно, а лише в окремих точках зростання і з різною інтенсивністю. Зроблено висновок, що національна стратегія формування конкурентоспроможності - це програма, що спрямовує розвиток країни протягом тривалого періоду часу та спирається на визначену сукупність принципів прийняття стратегічних рішень у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності (необхідності, гнучкості, орієнтованості, ієрархічності, неоднозначності, комплексності, еквіфінальності), до складу яких рекомендовано включити принцип колективного впровадження стратегічних рішень, який вимагає узгоджених між підрозділами управлінських дій під час розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

Встановлено напрями дії консолідованого механізму стратегії формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світових галузевих ринках: визначення ступеня напруженості конкуренції на ринках збуту; вибір підходу, пов'язаного з визначенням конкурентного вектора розвитку; визначення напрямків конкурентного тиску на ринок; узгодження ресурсів серед спеціалізованих країн для забезпечення адекватного зовнішнього впливу; формування внутрішньої стратегії, орієнтованої на досягнення встановлених цілей.

У другому розділі «Аналіз міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування» оцінено міжнародну конкурентоспроможність країн у світовому конкурентному середовищі; проаналізовано формування конкурентних переваг країн на світовому ринку вугільного машинобудування; досліджено тенденції розвитку і фактори конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування.

На основі аналізу рейтингів міжнародної конкурентоспроможності країн у світовому конкурентному середовищі зроблено висновок щодо можливості виокремлення міжнародної економічної конкурентоспроможності країн шляхом дослідження фінансово-економічних та структурних показників, що характеризують країну як складову світового господарства. Встановлено, що високі рейтинги країн на світовому ринку є наслідком певних економічних дій стосовно забезпечення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі, відтворювального соціально-економічного розвитку, впровадження технологічних і управлінських інновацій. Визначено загальну тенденцію розвитку світової економіки, а саме - невпинне збільшення частки обробної промисловості, зокрема машинобудування, особливо його високотехнологічної складової, у тому числі і вугільного машинобудування. Так, частка машинобудування та металообробки складає майже 50% вартості виробництва всієї продукції обробної промисловості світу. Переважна частина технологічних потужностей з виробництва промислових виробів (у вартісному вимірі) зосереджена в групі розвинених країн (близько 70%) (табл. 1).

Зроблено висновок, що наявність диверсифікованого індустріального сектору з переважанням у його структурі наукоємних галузей (авіакосмічна, автомобільна, суднобудування, контрольно-вимірювальні прилади, прилади та ПЕОМ, вугільне машинобудування) формує та збільшує конкурентний і експортний потенціал країни на світовому ринку (табл. 2), свідчить про необхідність стимулювання розвитку таких виробництв, що сприятимуть зростанню міжнародної конкурентоспроможності країни.

Таблиця 1. Виробництво умовно-чистої продукції обробної промисловості деяких країн світу в 2008 р., у цінах 2000 р.

Країна	УЧП обробної промисловості на душу населення, дол. США	Частка в УЧП обробної промисловості світу, %	Частка обробної промисловості у ВВП країни, %	Частка в світовому експорті продукції обробної промисловості, %
Японія	8895,51	16,42	22,01	5,89
Німеччина	5415,51	6,45	21,41	10,62
Тайвань	4849,35	1,61	23,79	2,05
США	4602,43	20,5	12,23	9,12
Республіка Корея	4549,08	3,18	29,32	3,42
Канада	3582,21	1,71	13,64	2,42
Франція	3339,14	2,98	13,68	4,42
Італія	3212,23	2,73	16,16	4,17
Великобританія	3080,88	2,71	10,75	3,02
Іспанія	2481,21	1,6	14,87	2,02
Мексика	1092,73	1,7	16,8	1,89
Китай	688,68	13,28	35,36	11,28
Росія	569,55	1,16	18,53	1,54
Україна	241,79	0,16	20,74	0,47

Таблиця 2. Частка країн-лідерів у світовому експорті високотехнологічної продукції обробної промисловості за 2005 - 2008 рр., %

Країна	2005	Країна	2006	Країна	2007	Країна	2008
Китай	14,29	Китай	15,84	Китай	19,11	Китай	21,92
США	12,73	США	12,80	США	12,97	США	13,28
Німеччина	9,50	Німеччина	9,29	Німеччина	8,84	Німеччина	9,34
Японія	8,18	Японія	7,40	Японія	6,89	Японія	7,11
Сінгапур	7,01	Сінгапур	7,25	Республіка Корея	6,28	Сінгапур	6,92
Частка 5 лідерів	51,72	Частка 5 лідерів	52,57	Частка 5 лідерів	54,09	Частка 5 лідерів	58,57
Республіка Корея	5,57	Сполучене Королівство	6,74	Сінгапур	5,99	Франція	5,36
Сполучене Королівство	5,53	Республіка Корея	5,43	Франція	4,56	Нідерланди	3,85
Франція	4,65	Франція	4,70	Нідерланди	4,22	Сполучене Королівство	3,55

На основі аналізу формування конкурентних переваг країн на світовому ринку визначено наявність певних тенденцій (загострення міжнародної конкуренції щодо залучення інвестицій; докорінна зміна балансу глобальних конкурентних сил; зростання конкуренції на світовому ринку низькотехнологічних товарів; стрімке посилення глобальної конкурентної боротьби за інноваційні та інтелектуальні ресурси у створенні національних конкурентних переваг; зміна парадигми економічного зростання; зростання інтернаціоналізації праці), зроблено висновок, що в контексті сучасних трансформацій світової економіки першочерговим завданням є підвищення конкурентоспроможності країн шляхом створення сприятливих ринкових умов та інтенсифікації зусиль у тих сферах, що мають потенціал імпортозаміщення і розвитку експорту на інноваційних засадах у висококонкурентних галузях промисловості, наукомісткого машинобудування, до якого належить вугільне машинобудування.

Дослідження участі країн у світовому поділі праці дозволяє зробити висновок, що провідні позиції у світовому експорті промислової продукції (виробів і напівфабрикатів) займають економічно високорозвинені країни - їх частка перевищує 60%, - а в товарній групі «Машини й устаткування» вона є ще більш високою (табл. 3).

Таблиця 3. Світовий експорт промислових товарів, машин і обладнання за групами країн у 1980 - 2008 рр., % до світового рівня

Країни	1980	1990	1995	2000	2005	2006	2007	2008
Готові вироби та напівфабрикати
Розвинені країни	82,2	78,0	73,69	69,95	65,37	64,49	63,86	62,53
Країни, що розвиваються	10,6	18,3	25,25	29,02	33,34	34,20	34,67	35,72
Країни з перехідною економікою	7,2	3,7	1,06	1,03	1,29	1,31	1,47	1,74
Машини та обладнання
Розвинені країни	85,5	84,5	77,70	72,17	65,96	64,67	64,05	63,18
Країни, що розвиваються	5,5	12,5	21,80	27,37	33,47	34,73	35,25	36,02
Країни з перехідною економікою	9,0	3,0	0,49	0,46	0,57	0,59	0,69	0,80

У результаті аналізу напрямків якісних перетворень структури сучасної світової економіки обґрунтовано, що формування й розширення виробництв четвертого - п'ятого технологічних укладів виступає ключовим завданням модернізації національної економіки для забезпечення потужного економічного зростання країни, є стратегічною метою розвитку наукомісткого машинобудування як рушійної галузі, що створює нову технологічну структуру промисловості, відіграє провідну роль у зміні витрат суспільного виробництва та накопиченні валової доданої вартості.

Так, Німеччина, Китай, США і Японія експортують більше 20% продукції п'ятого технологічного укладу та майже в два рази випереджають інші розвинені країни та такі, що розвиваються. Серед нових індустріальних країн виділяються Республіка Корея та Сінгапур, що експортують майже 50% продукції п'ятого технологічного укладу та 80% - четвертого та п'ятого укладів разом.

Зроблено висновок, що міжнародна конкурентоспроможність країн є результатом багаторівневих структурних перетворень, зміст яких полягає у формуванні організаційних можливостей розширеного відтворення, забезпеченні джерел надходження (виробництва) стратегічних ресурсів, розвитку особливих умов національного соціально-економічного середовища.

Аналіз тенденцій і факторів розвитку національної економіки свідчить, що в сучасних умовах структура промисловості України не відповідає сучасним вимогам технологічної багатоукладності, що компенсується імпортом продукції високих технологічних укладів та відповідно зниженням відтворювального потенціалу економіки. Визначено першочергові завдання щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки: прискорення формування середовища, що сприяє інвестиційній привабливості машинобудування; розвиток четвертого - п'ятого техноукладних виробництв з метою ефективної участі у міжнародному поділі праці та збільшення експортного потенціалу країни.

За результатами дослідження світового досвіду функціонування країн зроблено висновок, що розвиток вугільного машинобудування у контексті збільшення рівня наукоємності машинобудування дозволяє підвищувати ефективність добувної промисловості країн, загальна результативність якої повинна спрямовуватись не на зростання експорту сировини та напівфабрикатів, а на виготовлення кінцевої продукції з максимальною доданою вартістю, що експортується. Таким чином, стратегія зростання міжнародної конкурентоспроможності країн, що розвиваються, повинна передбачати їх індустріальний розвиток, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та отримання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі в сегменті продукції високотехноукладних виробництв.

На основі дослідження тенденцій розвитку і факторів конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування виділено ключові показники розвитку останнього (наукоємність продукції, технологічність прохідницьких робіт, комплектування додатковим оснащенням) та модифікатори конкурентоспроможності національного ринку (рівень конкуренції та насиченість ринку, ефективність просування та присутності на світовому ринку), врахування яких у рамках векторного методу дозволить підприємствам проводити гнучку політику ціноутворення та встановлювати орієнтири для збільшення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку; побудовано графічну модель конкурентоспроможності прохідницьких комбайнів на світовому ринку вугільного машинобудування (рис. 4). Зроблено висновок, що рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробників прохідницьких комбайнів може бути збільшено за рахунок впровадження новітніх технологій руйнування гірських порід вібраційними та гідроструменевими методами, проходження виробок зі встановленням анкерного кріплення, автоматизації видалення породи з виробки.

Аналіз міжнародної конкурентоспроможності прохідницьких комбайнів векторним методом дозволив здійснити таке групування прохідницьких комбайнів за ступенем їх міжнародної конкурентоспроможності: 1) Німеччина, Австрія й Англія в класі важких комбайнів; 2) Україна в класі важких комбайнів, Австрія й Англія в класі середніх комбайнів; 3) Росія й Україна в класі середніх комбайнів.

Рис. 4. Графічна модель конкурентоспроможності прохідницьких комбайнів на світовому ринку вугільного машинобудування

Проведено аналіз технологічних показників світового ринку машинобудівної продукції; доведено, що концентрація капіталу позитивно впливає на зростання міжнародної конкурентоспроможності галузі, у першу чергу за рахунок розвитку високих технологій здійснюється перехід вугільного машинобудування від матеріалоємної складової до наукоємної - створюються гнучкі виробничі системи, модульні виробництва, розвиваються системи штучного інтелекту, дистанційного управління, підвищується рівень безпеки й охорони праці в галузі.

У третьому розділі «Напрями формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування» визначено напрями та особливості забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування; розроблено механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування; здійснено економіко-математичне моделювання міжнародної конкурентоспроможності України через підвищення її експортного потенціалу.

У результаті проведеного аналізу обґрунтовано, що сучасний стан світового ринку вугільного машинобудування потребує розробки напрямів забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування, виходячи з комплексних вимог висококонкурентного середовища; зроблено висновок щодо необхідності формування стратегії міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування в інноваційно-технологічному (впровадження провідних технологій роботизації руйнування гірських порід) та соціально-економічному (відтворення фінансового та людського капіталу як головних чинників виробництва капіталомісткої та наукомісткої продукції) напрямках.

На підставі визначення основних факторів, що перешкоджають становленню системи формування міжнародної конкурентоспроможності країни на галузевих і світовому ринках (відсутність негайного результуючого ефекту знижує мотивацію до організації стратегічного управління; відсутність профільної фахової підготовки та компетенцій персоналу до стратегічного управління; складність встановлення системи показників аналізу та контролю щодо ефективності функціонування системи формування міжнародної конкурентоспроможності; складно прорахувати момент повернення інвестицій і їх розмір; складність встановлення джерел фінансування витрат на організацію та підтримку системи стратегічного управління міжнародною конкурентоспроможністю на окремому галузевому ринку), запропоновано чотирьохрівневу структурно-логічну схему формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку (рис. 5).

Рис. 5. Чотирьохрівнева структурно-логічна схема формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку

Розроблено організаційно-економічну схему формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування (рис. 6).

Доведено, що формування конкурентоспроможності України на світових ринках у галузевому аспекті є базою для забезпечення організаційних конкурентних переваг з метою поступового зростання інституційної конкурентоспроможності України; розвиток вугільного машинобудування визначає зростання її міжнародної економічної конкурентоспроможності на світовому ринку. Визначено, що підвищення наукоємності вугільного машинобудування впливає на активізацію усього комплексу підтримуючих та споріднених виробництв четвертого - п'ятого технологічних укладів та визначає зростання міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку.

Зроблено висновок, що виробництво та реалізація наукомісткої, з найбільшою питомою вагою доданої вартості, продукції на світовому ринку призведе до структурних зрушень в експорті, імпорті та сальдо зовнішньої торгівлі України.

Рис. 6. Організаційно-економічна схема формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування

Розроблено комплекс пріоритетних завдань економічної та соціальної стратегії з метою забезпечення прориву в сфері конкурентоспроможності машинобудівних підприємств:

1) розвиток внутрішнього ринку та національного конкурентного середовища;

2) розбудова засад інвестиційно-інноваційного зростання національної економіки, надання абсолютного пріоритету розвитку виробництв четвертого - п'ятого технологічних укладів у межах державної програми фінансування фундаментальних досліджень та венчурного фінансування їх результатів;

3) підтримка експортної діяльності за рахунок стимулювання світової торгівлі продукцією високотехноукладних виробництв.

З метою підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання країни розроблено механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування (рис. 7), що спирається на інноваційну стратегію розвитку вугільного машинобудування в державі та передбачає високий ступінь взаємодії споріднених і підтримуючих галузей у межах кластера наукоємного вугільного машинобудування.



Рис. 7. Механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування

Визначено, що для зростання міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування в короткостроковій перспективі необхідне впровадження інноваційних факторів розвитку, в той час як створення виробничого експортного кластера в цій галузі (як комбінація наукових, виробничих і фінансових заходів, що орієнтовані на підвищення технічного й організаційного конкурентного потенціалу) дозволить формувати конкурентоспроможність України в довгостроковій перспективі.

Розроблено економіко-математичну модель визначення економічного ефекту від зростання міжнародної конкурентоспроможності країни:

деХ_і - експорт продукції країни другого - п'ятого технологічних укладів;

Y_і - імпорт продукції країни другого - п'ятого технологічних укладів;

R_с - кінцеві споживчі витрати;

N_v - валове накопичення;

ВР - виробництво;

ВС - внутрішнє споживання;

ВДВ - валова додана вартість за другим - п'ятим технологічними укладами.

Визначено економічну ефективність зростання міжнародної конкурентоспроможності України шляхом інноваційного розвитку промисловості та здійснення структурних зрушень у її технологічній багатоукладності - збільшення ВВП України може становити від 1,5 до 2,99% (14,2-28,4 млн. грн.), що можна порівняти із щорічним його зростанням у середньорозвинутих Європейських країнах.

Зроблено висновок, що розвиток вугільного машинобудування й інших високоукладних виробництв у промисловості та імпортозаміщення аналогічної продукції у зовнішній торгівлі збільшують міжнародну економічну конкурентоспроможність країн шляхом зростання ВВП - підвищуються сукупні доходи країни та її можливості щодо структурних реформ, соціального захисту населення, інноваційного розвитку тощо. У країн з'являються дієві інструменти до залучення високих технологій і здійснення цілеспрямованої інноваційно-інвестиційної діяльності на шляху індустріального розвитку та зростання їх міжнародної конкурентоспроможності.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено важливу наукову задачу розробки цілісного теоретико-методологічного та науково-практичного інструментарію процесу формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування.

1. На основі дослідження теоретичних основ конкуренції та конкурентоспроможності в теоріях світової торгівлі визначено, що класична і сучасна економічна теорія розглядають міжнародну конкурентоспроможність країн з позицій торгівлі (від локального до світового масштабу), що не дозволяє надати обґрунтування високої конкурентоспроможності розвинених країн світу. Встановлено, що формування характеру та типу конкурентних відносин на світовому ринку визначається рівнем гнучкості національних ринків щодо нагромадження капіталу у певних галузях та залежить від вагомості вхідних бар'єрів і впливу капіталізації підприємств на розмір сукупного прибутку, який вони можуть отримати на ринку. Розроблено теоретичний механізм формування міжнародної конкурентоспроможності країн.

2. Надано визначення поняття "міжнародна економічна конкурентоспроможність країни" як можливості забезпечити на галузевих і світовому ринках сталий відтворювальний розвиток виробничої та невиробничої сфер країни шляхом партнерства приватного та державного капіталу з урядовими структурами, яке ґрунтується на позитивному сальдо торговельного балансу та профіциті державного бюджету країни.

3. В умовах глобалізації світової економіки національна стратегія формування конкурентоспроможності повинна розглядатися як програма, що спрямовує розвиток країни протягом тривалого періоду часу та спирається на визначену сукупність принципів прийняття стратегічних рішень у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності (необхідності, гнучкості, орієнтованості, ієрархічності, неоднозначності, комплексності, еквіфінальності), до складу яких рекомендовано включити принцип колективного впровадження стратегічних рішень, який вимагає узгоджених між підрозділами управлінських дій під час розробки стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

4. Визначено тісний зв'язок між місцем у рейтингу міжнародної конкурентоспроможності розвинених країн та наявністю диверсифікованого індустріального сектору з переважанням у його структурі наукоємних галузей. Саме наукоємний сектор і масштаби використання високих технологій на даний час характеризують конкурентні переваги країн на світовому ринку. Феномен технологічного лідерства тієї або іншої країни пояснюється масовим перерозподілом ресурсів у технологічні ланцюги нового технологічного укладу з одночасним поширенням відповідних соціальних та інституціональних нововведень. Визначено, що формування й розширення виробництв нового технологічного укладу приносить значний надприбуток, нагромадження якого дозволяє модернізувати національну економіку.

5. На основі дослідження тенденцій розвитку і факторів конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування виділено ключові показники розвитку останнього (наукоємність продукції, технологічність прохідницьких робіт, комплектування додатковим оснащенням) та модифікатори конкурентоспроможності національного ринку (рівень конкуренції та насиченість ринку, ефективність просування та присутності на світовому ринку), врахування яких у рамках векторного методу дозволить підприємствам проводити гнучку політику ціноутворення та встановлювати орієнтири для збільшення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Побудовано графічну модель конкурентоспроможності прохідницьких комбайнів на світовому ринку вугільного машинобудування. Зроблено висновок, що рівень конкурентоспроможності вітчизняних виробників прохідницьких комбайнів може бути збільшений за рахунок впровадження новітніх технологій руйнування гірських порід вібраційними та гідроструменевими методами, проходження виробок зі встановленням анкерного кріплення, автоматизації видалення породи з виробки.

6. Встановлено, що структура промисловості України не відповідає сучасним вимогам до її технологічної багатоукладності, що компенсується імпортом продукції високих технологічних укладів та відповідно зниженням відтворювального потенціалу економіки. Визначено першочергові завдання щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки: прискорення формування середовища, що сприяє інвестиційній привабливості машинобудування; розвиток четвертого - п'ятого техноукладних виробництв з метою ефективної участі у міжнародному поділі праці та збільшення експортного потенціалу країни.

7. Визначено напрями забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування на світовому товарному ринку - інтенсифікація зусиль у сферах, що мають потенціал до імпортозаміщення, розвиток експорту на інноваційних засадах. Запропоновано чотирьохрівневу структурно-логічну схему формування міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку, яка передбачає врахування конкурентних переваг країни на внутрішньому та світовому ринках, процедур операційного й стратегічного менеджменту, надання необхідного рівня урядової підтримки.

8. Розроблено організаційно-економічну схему визначення міжнародної конкурентоспроможності країн на світовому ринку вугільного машинобудування, використання якої дозволить підприємствам вугільного машинобудування забезпечити їх міжнародну конкурентоспроможність на світовому ринку та підвищити ефективність міжнародної економічної діяльності, - країнам - перейти від сировинного експорту до світової торгівлі товарами та послугами з максимальною доданою вартістю;

9. З метою підвищення конкурентоспроможності та економічного зростання країни розроблено механізм забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України на світовому ринку вугільного машинобудування, що спирається на інноваційну стратегію розвитку вугільного машинобудування в державі та передбачає високий ступінь взаємодії споріднених і підтримуючих галузей у межах кластера наукоємного вугільного машинобудування.

10. Визначено економічну ефективність зростання міжнародної конкурентоспроможності України шляхом інноваційного розвитку промисловості та здійснення структурних зрушень у її технологічній багатоукладності.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Таранич О.В. Формування міжнародної конкурентоспроможності України у контексті її зовнішньої торгівлі / О.В. Таранич // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2010. - № 4. - Т.3(157). - С. 247-251 (0,48 д.а.).

2. Таранич О.В. Управление международной конкурентоспособностью предприятий на основе инноваций / О.В. Таранич, А.Ю. Ткаченко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: зб. наук. пр. - Маріуполь: ПДТУ, 2010. - Т.2. - С. 78-82 (0,4/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено процедури інноваційного маркетингу, що сприяють підвищенню міжнародної конкурентоспроможності підприємств на світовому ринку, а також освоєнню нових сфер і видів діяльності, і виходу на нові ринки збуту.

3. Таранич О.В. Особливості визначення міжнародної конкурентоспроможності України на галузевих і світовому ринках / О.В. Таранич // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2010. - Ч.3. - С. 993-995 (0,46 д.а.).

4. Таранич О.В. Конкурентоспроможність й економічна безпека країн ЧЕС в умовах глобалізації / О.В. Таранич // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. - Севастополь-Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Донецке, 2009. - Т.1. - С. 337-342 (0,6 д.а.).

5. Таранич О.В. Теоретичні основи визначення міжнародної конкурентоспроможності у теоріях формування та функціонування галузевих ринків і теоріях світової торгівлі / О.В. Таранич // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2009. - Ч.2. - С. 960-965 (0,48 д.а.).

6. Таранич О.В. Забезпечення міжнародної конкурентоспроможності вугільного машинобудування на галузевих і світовому ринках / О.В. Таранич // Вісник Донецького національного університету. Серія В: Економіка і право. - 2009. - Вип. 1 - С. 298-305 (0,55 д.а.).

7. Таранич О.В. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності кластерних утворень у промисловості України / О.В. Таранич, А.В. Таранич // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Кластери та конкурентоспроможність прикордонних регіонів: (Збірник наукових праць). НАН України, Ін-т регіональних досліджень. - Львів: ІРД НАН України, 2008. - Вип.3 (71). - С. 436-442 (0,4/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено особливості міжнародної економічної діяльності кластерів на світовому ринку, рекомендовано концепцію кластеру вугільного машинобудування України.

8. Таранич О.В. Визначення міжнародної конкурентоспроможності прохідницьких комбайнів на світовому ринку вугільного машинобудування / О.В. Таранич // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - № 6. - Т.3(101). - С. 291-294 (0,42 д.а.).

9. Таранич О.В. Перспективы и стратегия развития угольного машиностроения Украины / О.В. Таранич // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Ч.4. - С. 1779-1784 (0,5 д.а.).

10. Таранич О.В. Формирование механизма конкурентоспособного развития предприятия / О.В. Таранич // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 2006. - Спецвипуск. - Т.1. - С. 345-351 (0,41 д.а.).

11. Таранич О.В. К вопросу о разработке механизма оценки международной конкурентоспособности предприятий / О.В. Таранич // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч.3. - С. 1070-1075 (0,52 д.а.).

12. Шлапакова О.В. Деякі аспекти аналізу конкурентоспроможності підприємств об'єднання «Вуглемаш»/ О.В. Шлапакова // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - Вип. 11, т.1. - С. 211-216 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях

1. Таранич О.В. Принципи та особливості стратегії формування міжнародної конкурентоспроможності країн у контексті глобалізації світової економіки / О.В. Таранич // Материалы международной научно-практической конференции «Проблемы экономического и социального развития в условиях мирового кризиса». (15-16 окт. 2009г.). - Донецк: ДонНТУ, 2009. - С. 209-211 (0,26 д.а.).

2. Таранич О.В. Тенденции и перспективы развития мирового рынка угольного машиностроения / О.В. Таранич // Праці VIII міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». - Донецьк, ДонНУ, 2007. - Ч.1. - С. 262-265 (0,2 д.а.).

3. Таранич О.В. Взаимосвязь конкурентоспособности товара, предприятия, отрясли и региона/ О.В. Таранич // Труды VI международной научной конференции студентов и молодых ученых «Управление развитием социально-экономических систем: глобализация, предпринимательство, устойчивый экономический рост». - Донецк: ДонНУ, 2005. - Ч.2. - С. 208-210 (0,2 д.а.).