Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Наукові засади створення системи технічного регулювання в умовах членства України в СОТ та інтеграції до ЄС

Спеціальність: 05.01.02 - стандартизація, сертифікація

та метрологічне забезпечення

Віткін Леонід Михайлович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі метрології, стандартизації і сертифікації Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД) Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ

Науковий консультант:

доктор технічних наук, професор Хімічева Ганна Іванівна, професор кафедри метрології, стандартизації і сертифікації Київського національного університету технологій та дизайну

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Гавриш Олег Анатолійович, декан факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут"

доктор технічних наук, доцент Ванько Володимир Михайлович, професор кафедри метрології, стандартизації та сертифікації Національного університету "Львівська політехніка"

доктор технічних наук, професор Захаров Ігор Петрович, професор кафедри метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки

Захист відбудеться ,,24" червня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.01 у Київському національному університеті технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, 3-й корпус, ауд. 3-0320.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського національного університету технологій та дизайну за адресою: 01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2.

Автореферат розісланий,,23" травня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к. т. н., доц. Стаценко В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Досвід розвинених країн світу переконливо свідчить, що в умовах глобалізації сучасна система технічного регулювання вирішальним чином впливає на розвиток суспільства, економіки, науки і техніки.

Угода про технічні бар'єри в торгівлі (ТВТ) Світової організації торгівлі (СОТ) встановлює чіткі вимоги до побудови систем технічного регулювання її членів. Україна в якості 152 повноправного члена СОТ взяла на себе відповідні зобов'язання щодо побудови сучасної системи технічного регулювання за вимогами ТВТ.

Держава задекларувала курс на євроінтеграцію, який передбачає укладання угод про політичну асоціацію, зону вільної торгівлі, взаємне визнання оцінки відповідності (АСАА) з наступним набуттям повноправного членства в Європейському Союзі (ЄС). Без приведення системи технічного регулювання України до принципів та вимог ЄС досягнути цю стратегічну мету буде неможливо.

Національна система технічного регулювання (СТР), яка склалася за часів колишнього СРСР, включає такі структурні складові як стандартизація, підтвердження відповідності, метрологія, державний нагляд, акредитація, управління якістю, має чітко виражений централізований характер і несе у собі конфлікт інтересів між певними функціями.

Діюча СТР не спроможна повною мірою вирішити питання забезпечення високої конкурентоспроможності української продукції на світовому ринку та надійного захисту споживачів на рівні європейських стандартів якості життя. Вітчизняна промисловість здебільшого продовжує працювати за застарілими стандартами колишнього СРСР. Результати випробувань та вимірювань здебільшого не визнаються розвиненими країнами світу, що стримує експорт української продукції. Вітчизняний бізнес вимагає зменшення адміністративного тиску з боку СТР. Методологічні рекомендації щодо побудови СТР, які сьогодні існують, ґрунтуються на досвіді окремих країн, мають розрізнений, а в деяких випадках, суперечливий характер, і тому не можуть бути надійною основою для побудови СТР.

Тому проведення системних досліджень, пов'язаних з розробленням теоретичних засад, принципів і підходів, механізмів і інструментів для побудови і забезпечення функціонування та сталого розвитку СТР, її структурних складових, має значний науковий і практичний інтерес.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація відповідає основній проблематиці завдань та робіт у сфері технічного регулювання, програмі економічних реформ Президента України В.Ф. Януковича на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", розпорядженням Уряду "Про розвиток сфери технічного регулювання та споживчої політики і стратегічного плану її реалізації на 2006-2010 роки" від 11.05.2006 р. № 267-р, та "Про затвердження плану першочергових заходів щодо реформування системи технічного регулювання" від 19.05.2010 р. № 1070-р, а також напрямам наукових досліджень при проведенні НДР за темами: "Взаємодія-2" - "Науково-методичне та науково-організаційне забезпечення робіт з міжнародної і європейської стандартизації та взаємодії з міжнародними і європейськими організаціями з стандартизації" (2008-2010 рр., ДР № 01082009861); "Міждержавна" ? "Науково-методичні засади організації співробітництва стосовно формування і реалізації єдиної технічної політики в сфері стандартизації в рамках Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації" (2004-2008 рр., ДР № 0104U008264); "Розвиток мережі груп аналізу політики у системі органів виконавчої влади" (2006-2009 рр., ДР № 01080011260); "Наукові засади побудови системи технічного регулювання України в умовах членства в СОТ та інтеграції до ЄС" (2011-2015 рр., ДР № 0111U004182).

Мета й завдання дослідження полягає у вирішенні наукової проблеми створення сучасної СТР та її структурних складових для підвищення якості вітчизняної продукції та захисту прав споживачів в умовах членства України в СОТ та інтеграції до ЄС шляхом розроблення теоретичних засад побудови СТР.

Для досягнення мети було сформульовано такі завдання:

розробити методологічні засади та принципи створення сучасної СТР та її структурних складових;

- розробити моделі національних систем стандартизації, метрології, ринкового нагляду та оцінки ризику продукції;

- розробити моделі оцінки результативності систем технічного регулювання та кількісного оцінювання систем управління;

- провести аналіз механізмів визначення ступеню впливу рівня гармонізації вітчизняних стандартів на зростання внутрішнього валового продукту та особливостей подолання технічних бар'єрів в торгівлі;

- удосконалити методи визначення метрологічної надійності засобів вимірювальної техніки, коригування міжповірочних інтервалів (МПІ) засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), раціонального вибору кількості ремонтних та повірочних установок метрологічної служби підприємства і контрольованих параметрів якості продукції в процесі метрологічної експертизи;

- удосконалити комплекс концепцій, законодавчих, нормативних та методичних документів у сфері технічного регулювання (ТР), в тому числі, у сфері якості запропонувати інструментарій аналізу виробничих процесів з низьким пороговим рівнем дефектності;

- удосконалити методи прийняття рішень у сфері ТР;

- запропонувати інформаційну модель віртуального органу влади у сфері ТР та модель надання послуг у сфері ТР на основі індивідуального портрету споживачів для реалізації принципів електронного урядування;

технічне регулювання світова торгівля

- розробити, експериментально перевірити та впровадити розроблені моделі, методи, механізми, інструменти, спрямовані на ефективне функціонування та розвиток СТР і її структурних складових.

Об'єкт дослідження - процес трансформації СТР та її структурних складових в умовах членства України в СОТ та інтеграції до ЄС.

Предмет дослідження - наукові засади створення СТР та її структурних складових для забезпечення високої конкурентоспроможності української продукції та надійного захисту споживачів.

Методи дослідження. Теорії: систем, статистичного аналізу, управління якістю, ймовірностей, стандартизації, оцінки відповідності, кваліметрії, метрологічної надійності; методи: оцінки ризиків, регресійного аналізу, введення метрики в просторі функцій, аналізу ієрархій, експертних оцінок та комп'ютерного моделювання.

Експериментальні дослідження розроблених механізмів та інструментів метрологічної складової СТР виконувались в реальних умовах виробництва з використанням методів теорії надійності, ймовірностей, похибок та вимірювань, математичної статистики, експертних оцінок. Результати досліджень оброблялись з використанням сучасного програмного забезпечення.

Наукова новизна одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних автором результатів досліджень полягає у розвитку наукових засад побудови сучасної СТР та її структурних складових на основі використання міжнародного досвіду технічного та нормативного регулювання, теорії системного аналізу, теорії оцінки ризиків, теорії ймовірностей, теорії метрологічної надійності, статистичного аналізу, комп'ютерного моделювання. Для цього:

Вперше:

- розроблено методологічні засади та принципи створення сучасної СТР та її структурних складових, на основі яких запропоновано поетапне реформування існуючої централізованої СТР у напівінтегровану;

- побудовано багатофакторні моделі структурних складових СТР таких як системи стандартизації, метрології, ринкового нагляду та оцінки ризику продукції;

- розроблено формалізовану модель оцінювання результативності СТР та отримано відповідну формулу результативності, а також розроблено модель кількісного оцінювання діючих систем управління (СУ), введено коефіцієнт досконалості СУ;

- науково обґрунтовано вплив рівня гармонізації національних стандартів на зростання ВВП з використанням комп'ютерного моделювання на основі дворівневої багатофакторної моделі, а також визначено закономірності особливостей, на основі яких побудовано багатофакторну модель подолання технічних бар'єрів на шляху просування вітчизняної продукції на світові ринки та доведено необхідність укладання угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС;

Удосконалено:

- методи: визначення надійності ЗВТ за критерієм мінімуму витрат для випуску одиниці продукції на основі запропонованої "дискретно-безперервної моделі", визначення оптимального значення МПІ ЗВТ, за якого досягається екстремум цільової функції при встановлених обмеженнях на показники надійності, раціонального вибору кількості ремонтних та повірочних установок із застосуванням розроблених програмних продуктів метрологічної служби підприємства, а також контрольованих параметрів якості шляхом виключення неінформативних параметрів із використанням імовірнісних методів;

Отримали подальший розвиток:

- комплекс концепцій, законодавчих, нормативних та виконавчих документів у сфері ТР, в тому числі у сфері якості запропоновано інструментарій аналізу складних виробничих процесів з низьким пороговим рівнем дефектності;

- методи прийняття рішень у сфері ТР;

- методологія побудови інформаційної моделі віртуального органу влади у сфері ТР та надання послуг у сфері ТР на основі індивідуального портрету споживача цих послуг для реалізації принципів електронного урядування.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених теоретичних положень і практичних методів дозволяє забезпечити поетапний перехід до сучасної напівінтегрованої СТР, яка відповідатиме вимогам СОТ та ЄС. Науковою основою процесу трансформації СТР та її структурних складових можуть бути розроблені моделі стандартизації, оцінки ризику продукції, метрології, ринкового нагляду та обрані найбільш ефективні альтернативи.

Розроблені у роботі наукові принципи і підходи було використано при підготовці цілої низки законодавчих актів, прийнятих в процесі вступу України до СОТ та інтеграції до ЄС. Розроблену модель оцінки ризику продукції було використано при підготовці наказів Держспоживстандарту України щодо перегляду переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації.

Розроблену методологію визначення впливу рівня гармонізації національних стандартів на зростання ВВП використано при підготовці щорічних планів національної стандартизації та реалізації постанови Кабінету Міністрів України (КМУ)"Про затвердження Державної програми стандартизації на 2006-2010 роки".

Розроблені механізми визначення надійності ЗВТ, коригування МПІ ЗВТ, раціонального вибору кількості ремонтних та повірочних установок метрологічної служби за критерієм мінімуму витрат впроваджено на підприємствах системи Держспоживстандарту України, зокрема, в ННЦ "Інститут метрології", ДП "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", ДП "Одесастандартметрологія", ДП "Севастопольстандартметрологія", ДП "Кримстандартметрологія", ДП "Придніпровська залізниця".

Запропонований та розроблений в дисертації інструментарій аналізу процесів з низьким рівнем дефектності, а також метод раціонального вибору контрольованих параметрів якості продукції застосовані при виробництві крупносерійної продукції в галузі машинобудування, зокрема у ТОВ "Дніпрофмаш".

Запропоновані в дисертації сучасні кількісні методи управління якістю використано при впровадженні СУ якості (СУЯ) та комп'ютерної інформаційної системи віртуального Держспоживстандарту України, СУЯ низки інших центральних та місцевих органів влади, а також впроваджено на підприємствах Держспоживстандарту України, на підприємствах трубної та машинобудівельної галузі, зокрема ДП "Міжрегіональний науково-інженерний центр з сертифікації систем якості, труб, балонів та іншої металопродукції "ВНІТІ-ТЕСТ", ВАТ "Придніпровський механічний завод", шести заводах України, що входять до об'єднання "Укртрубпром".

Основні положення та результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну, а також у низці вищих навчальних закладів України, таких як Університет економіки та права "КРОК", Дніпропетровська гірнича академія, Дніпродзержинський технічний університет, при підготовці бакалаврів та магістрів, зокрема за спеціальністю "Якість, стандартизація, сертифікація".

Особистий внесок здобувача. Основні результати теоретичних і експериментальних досліджень отримані здобувачем самостійно і полягають в обґрунтуванні напрямів, формулюванні мети роботи, розробленні низки наукових, теоретичних і експериментальних задач. Запропоновано наукові засади створення сучасної СТР та її структурних складових з урахуванням вимог СОТ і досвіду ЄС. У роботах, які виконані у співавторстві, авторові належать основні ідеї публікацій, обґрунтування наукових підходів, формування мети, завдань, оброблення і узагальнення результатів теоретичних та експериментальних досліджень.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень були представлені на 23 міжнародних науково-технічних конференціях і семінарах, які проводились в Україні та за кордоном, зокрема: II Міжнародна науково-практична конференція "Виклики та потреби бізнесу 21-го століття" (24 березня 2011р., м. Київ); VI Конференція для країн східного партнерства з ЄС з питань ТР та стандартів (2-4 лютого 2011 р. м. Брюссель, Бельгія); VI Міжнародна конференція "Стратегія якості в промисловості та освіті" (м. Варна, Болгарія, травень - червень 2010 р.); Конференція "Нова роль стандартизації у підвищенні конкурентоспроможності та розвитку міжнародної торгівлі" (2 грудня 2009 р., ДП "УкрНДНЦ", м. Київ); VIII Міжнародна конференція країн Центральної та Східної Європи "Національні програми якості і національні нагороди якості - основа для досягнення національної конкурентоспроможності на глобальному ринку" (10-12 грудня 2008 р. м. Київ); Міжнародний семінар "Принципи європейської інфраструктури якості" (11 грудня, 2007 р., ДП "УкрНДНЦ", м. Київ); XV Міжнародний форум якості (листопад 2006 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 55 наукових роботах, серед яких 1 монографія, 10 навчальних посібників, 38 статей у спеціалізованих фахових виданнях та збірках наукових праць, що входять до переліку ВАК України (з них 13 одноосібних). Перелік основних 34 публікацій наведено у авторефераті.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків; викладена на 435 сторінках друкованого тексту та містить 347 сторінок основного тексту, 91 рисунок, 57 таблиць, список використаних джерел з 306 найменувань та 9 додатків.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та розглянутої наукової проблеми, сформульовано мету і завдання теоретичних та практичних досліджень, показано зв'язок роботи з науковими темами та програмами, визначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, наведено дані про особистий внесок здобувача, публікації, а також результати апробації та впровадження роботи в окремих галузях економіки країни, обсяг і структуру дисертації.

У першому розділі проведено аналіз наукових праць та досвіду розвинених країн щодо побудови та функціонування їхніх національних СТР. Наукові проблеми в галузі ТР через механізми стандартизації, метрології, менеджменту якості, сертифікації розглянуті в дослідженнях В. Бикова, В. Прохорова, В. Версана, В. Павлова, Д. Коршунова, Г. Хімічевої, А. Зенкіна, Р. Бичківського, Дж. Джурана, Е. Демінга, К. Ісікави, В. Бубнова, Н. Кузнєцової, В. Куріциної, Б. Мініна, А. Ракова, М. Семенова, Г. Сюткіна, І. Томохової, О. Величка, П. Яковлева, Т. Бойка, І. Захарова, С. Федіна, Я. Юзьківа. В роботах цих авторів ТР розглядається через призму специфічних об'єктів стандартизації, сертифікації, метрології, якості. Стосовно використання ТР для побудови відповідної системи звертають увагу ґрунтовні наукові дослідження СТР, які проводились, в тому числі, такими науковцями, як E. Бардач, Р. Каган, Р. Крандал, Д. Грехем, С. Шавел, А. Ханету, Ж. Деніс, Ж. Белісл, М. Леммел, О. Соснін, Н. Марченко. Проте, з аналізу цих досліджень стає очевидно, що проблеми побудови СТР ще недостатньо вивчені в частині створення відповідних моделей та вибору прийнятних альтернатив і потребують застосування комплексного та інноваційного підходів. У більшості розвинених країн функції стандартизації, сертифікації, метрології, ринкового нагляду, акредитації інституційно розмежовано. Існують окремі інститути зі стандартизації, незалежні органи сертифікації, державні установи метрології, недержавні калібрувальні служби, державні або недержавні служби з акредитації. Ринковий нагляд здійснюють відповідні інспекції промислової та харчової продукції.

Основні вимоги, принципи та підходи до побудови складових систем технічного регулювання містяться в Угоді про технічні бар'єри в торгівлі СОТ, нормативних та методичних документах міжнародних та європейських профільних організацій. Як правило, у цих документах узагальнено досвід розвинених країн світу. Лише останнім часом намітилася тенденція формування змісту таких документів на основі використання сучасних наукових методів.

На підставі узагальненої інформації щодо стану вітчизняної СТР виконано SWOT-аналіз, а також аналіз досягнення цілей в рамках чинної СУЯ. Запропоновано напрями модернізації вітчизняної СТР та її структурних складових. Проведено аналіз наукових методів дослідження та обґрунтовано вибір методів аналізу ризиків, регресійного аналізу, введення метрики в просторі цільових функцій на основі оптимізаційної моделі багатофакторного вибору, аналізу ієрархій, комп'ютерного моделювання, експертної оцінки для проведення досліджень щодо створення сучасної СТР та її структурних складових.

Обґрунтовано і сформульовано завдання досліджень.

У другому розділі викладено теоретичні основи побудови СТР України. На основі типової моделі нормативного регулювання запропоновано методологічні підходи до оцінки ступеню ризику продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, державному нагляду та контролю, побудовано моделі національних систем стандартизації, метрології, ринкового нагляду. Обрано прийнятні альтернативи для створення сучасної СТР.

У роботі розроблено формалізовану модель оцінювання результативності і отримано відповідну формулу результативності.

Визначено стратегічну мету і цілі СТР. Сформульовано методологічні підходи до побудови сучасної СТР на основі моделі СУЯ, яка базується на процесному підході та проаналізовано дві існуючі альтернативи побудови СТР: централізована система (ЦС) (рис.1.), та децентралізована (ДЦС) (рис.2.).

Ключова відмінність систем полягає в тому, що в ЦС функції стандартизації, оцінки відповідності, метрології, ринкового нагляду, тощо здійснюється окремим органом. Натомість в ДЦС виконання зазначених функцій покладено на різні інституції.

ЦС та ДЦС досліджувалися за такими показниками, як рівень ризику, стійкість, досягнення цілей. За допомогою експертної оцінки було визначено 7 факторів ризику, серед яких 1) вплив інших держав;

2) вимоги міжнародних профільних організацій;

3) вимоги окремих груп виробників;

4) вимоги окремих груп продавців;

5) вимоги окремих груп споживачів;

6) вплив внутрішніх політичних сил;

7) рівень адекватності змінам у бізнес середовищі.

Оцінювання ризику зроблено за критерієм Гурвіца (Н), який фактично є спрощеною баєсівською оцінкою. Для здійснення оцінки було побудовано матриці ризиків та виграшів для різних значень коефіцієнту песимізму.

Візуалізація розрахунку за критерієм Гурвіца для ЦС та ДЦС при різних коефіцієнтах песимізму наведено на рис.3.

Рис. 1. Модель ЦС на основі процесного підходу

Рис.2. Модель ДЦС

З рис.3 видно, що за критерієм Гурвіца для всіх значень, крім стану максимального оптимізму (р=1). У зв'язку з цим вибір ДЦС є доцільнішим. Далі було здійснено дослідження щодо стійкості та надійності двох запропонованих варіантів СТР з точки зору загальної теорії систем та системного аналізу.

У відповідності з оцінками експертів на сьогодні можливість ліквідації органа у ЦС дорівнює 0,5. В той же час, ймовірність ліквідації одного з органів ДЦС дорівнює лише 0,1.

Таким чином, ймовірність ліквідації всієї ДЦС складає 10^-6. Отже навіть часткова втрата працездатності - ліквідація одного елементу - для ДЦС менше, ніж ліквідація ЦС повністю.

З точки зору системного аналізу створення структури з високою надійністю означає зменшення швидкості нарощення ентропії за рахунок належної організації взаємодії між елементами структури. Підвищення стійкості організації рівнозначне збільшенню тезауруса (). Було здійснено оцінку тезаурусу ДЦС та ЦС. Встановлено, що _{ДЦС ЦС}. Після чого було здійснено оцінку досягнення цілей обома системами за такими показниками як втрата інформації, запізнення реакції та деформація цілей. За допомогою експертної оцінки та введення метрики в просторі функцій було встановлено, що ДЦС на 87,05 % відповідає ідеальній, в той час як ЦС - 76,31 %.

Узагальнені результати порівняльного аналізу двох систем наведено у табл.1.

Таблиця 1

Узагальнені результати порівняльного аналізу за ключовими показниками ЦС та ДЦС

Модель	Показники аналізу СТР
	Оцінка ризиків (рівень)	Стійкість (рівень)	Досягнення цілей
			Втрата інформації (рівень)	Запізнення реакції	Похибка досягнення цілей
ДЦС	Низький - Середній	Високий	Низький	Низьке	Низька
ЦС	Високий	Низький	Середній	Високе - Середнє	Висока - Середня

На основі кількісного порівняльного аналізу ДЦС має суттєві переваги порівняно з ЦС. В той же час, з урахуванням історичних особливостей функціонування вітчизняної СТР, в роботі запропоновано еволюційний підхід до побудови СТР, сутність якого полягає в розподілі функцій ТР та метрології, ринкового нагляду та захисту прав споживачів, акредитації між незалежними органами, що проілюстровано рис. 4.

У розвиток типової моделі нормативного регулювання було побудовано математичну модель оцінювання рівня ризику продукції для життя, здоров'я людей, яка підлягає оцінці відповідності та державному ринковому нагляду.

В ході досліджень було обґрунтовано, що найкраще для оцінки ступеню ризику підходять методи введення метрики в багатовимірному просторі цільових функцій на основі використання оптимізаційної моделі багатофакторного вибору, експертних оцінок та комп'ютерного моделювання.

За допомогою експертної оцінки було визначено 13 факторів ризику:

1) рівень досконалості національних стандартів, в яких встановлено показники безпеки продукції;

2) обсяг виробництва продукції;

3) ступінь розповсюдження продукції на ринку;

4) складність експлуатації продукції;

5) можливість застосування продукції не за призначенням;

6) рівень відповідальності за порушення законодавства стосовно випуску даної продукції;

7) рівень застосування штрафних санкцій за порушення;

8) рівень обізнаності споживачів;

9) рівень нагляду за ринком;

10) рівень нещасних випадків, аварій, інцидентів, пов'язаних з даною продукцією;

11) рівень порушень в процесі нагляду за виробництвом продукції;

12) рівень порушень в процесі нагляду на ринку; 13) рівень сертифікації СУЯ та інших систем управління.

Далі було побудовано модель, яка є функцією ризику від перелічених вище факторів. Максимум функції відповідає максимуму ризику, мінімум - мінімальному ризику.

Для оцінки кожного конкретного виду продукції було визначено вагові коефіцієнти.

Для цього було використано процедуру формалізованого визначення вагових коефіцієнтів, яка базується на експертному попарному порівнянні значимості параметрів. За результатами експертної оцінки виконувався комп'ютерний розрахунок вагових коефіцієнтів, а також розрахунок ступеню оцінки ризику окремих видів продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації та державному нагляду, за допомогою програмного засобу Optimchoіce. У табл.2 наведено приклади розрахунку ступеню ризику ламп електричних та світильників, які входять до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації та державному нагляду.

Порівняння результатів виконаних розрахунків та експериментальних оцінок, наведених у табл.4, довело можливість використання моделі на практиці. За результатами виконаного аналізу двох систем СТР було побудовано моделі окремих структурних складових СТР, зокрема моделі стандартизації, метрології та ринкового нагляду.

Таблиця 2

Результати розрахунку та експертної оцінки ступенів ризику ламп електричних та світильників

Вид продукції	Розрахований рівень ризику	Усереднена оцінка експертів ЄС (проект Twinning)	Усереднена оцінка міжнародних експертів (проект Світового банку)
Лампи електричні
вольфрамові загального освітлення побутового та аналогічного призначення	0,41	0,37	0,40
вольфрамові галогенові загального освітлення побутового та аналогічного призначення	0,43	0,30	0,35
люмінесцентні двоцокольні	0,56	0,4	0,45
люмінесцентні одноцокольні	0,34	0,25	0,30
з умонтованим пульсорегулювальним пристроєм	0,52	0,40	0,42
металогалогенові	0,30	0,25	0, 20
дугові ртутні високого тиску	0,50	0,48	0,52
натрієві високого тиску	0,43	0,35	0,38
Світильники	0,64	0,55	0,60

На основі аналізу світового досліду було визначено три альтернативи побудови національної системи стандартизації:

1) національний орган стандартизації (НОС) - орган виконавчої влади;

2) НОС - інститут стандартизації - неприбуткова організація зі спеціальним законодавчо-визначеним статусом;

3) НОС - асоціація стандартизації зі спеціальним законодавчо-визначеним статусом.

За результатами експертної оцінки запропоновано комплекс з 23 показників, які найбільш повно описують модель НОС. Як і для попередньої моделі оцінки ризиків, для побудови моделі системи стандартизації було використано метод введення метрики в багатовимірному просторі цільових функцій на основі використання оптимізаційної моделі багатофакторного вибору, методу експертних оцінок та комп'ютерного моделювання. В ході дослідження було побудовано оптимізаційну модель, яка є функцією результативності від 23 таких показників:

1) прозорість;

2) відкритість;

3) неупередженість;

4) консенсус;

5) ефективність;

6) актуальність;

7) послідовність;

8) добровільність застосування стандартів;

9) доступність до процесу стандартизації та стандартів;

10) підтримка інноваційної діяльності та конкурентоспроможності;

11) використання інформаційних та комунікаційних технологій;

12) фінансова сталість системи стандартизації; 13) рівні умови для малих і середніх підприємств; 14) швидке реагування на енергетичні, соціальні, економічні проблеми суспільства; 15) взаємодія і координація з органами акредитації, оцінки відповідності, нагляду, метрології; 16) взаємодія з органами влади в частині безпеки, електронного уряду, транспорту, електронного бізнесу, захисту персональних даних, тощо; 17) використання стандартів, розроблених промисловими форумами і консорціумами; 18) скорочення часу розроблення стандартів; 19) взаємодія з національними, регіональними та міжнародними організаціями; 20) рівень гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами; 21) наявність системи моніторингу за роботою технічних комітетів стандартизації; 22) рівень фаховості кадрів у сфері стандартизації та системи їх підготовки; 23) рівень системи розповсюдження стандартів.

Для отримання об'єктивних оцінок 3-х наведених вище альтернатив побудови національної системи стандартизації було використано метод експертної оцінки. За допомогою програмного засобу Optimchoіce ПРІАМ результати експертної оцінки було оброблено, розраховано результативність трьох альтернатив, про які йшлося вище (див. рис. 5 та табл. 3).

Перша альтернатива щодо створення національного органу стандартизації на базі інституту стандартизації виявилась найкращою.

Далі було побудовано модель метрологічної системи, для чого за результатами наукових досліджень було обрано метод регресійного аналізу.

Таблиця 3

Розрахунок результативності трьох альтернатив створення національного органу стандартизації

Об'єкти	Результативність
НОС - інститут стандартизації - неприбуткова організація зі спеціальним законодавчо-визначеним статусом	0,63
НОС - асоціація стандартизації зі спеціальним законодавчо-визначеним статусом	0,48
НОС - орган виконавчої влади	0,10

Методом експертної оцінки було визначено перелік з 17 показників, які визначають та описують модель національної метрологічної системи, що базується на рекомендаціях D1 OIML у редакції 2011 року:

1) національна політика в галузі метрології;

2) базове законодавство з метрології;

3) технічні регламенти та норми з метрології;

4) система національних еталонів, стандартних зразків, довідкових даних, єдиного часу та еталонних частот;

5) простежуваність до міжнародної системи одиниць (SI), звірення та визнання оцінки невизначеності вимірювань;

6) органи виконавчої влади з формування та реалізації національної політики з метрології;

7) національні метрологічні інституції з промислової, законодавчої, наукової метрології;

8) промислова метрологія, в тому числі калібрувальні та вимірювальні лабораторії;

9) оцінка відповідності ЗВТ встановленим вимогам;

10) законодавча метрологія (процедури інспекції, атестації, контролю та нагляду у сфері метрології);

11) розміщення ЗВТ на ринку;

12) відповідальність фізичних та юридичних осіб, штрафи та санкції; 13) оплата та фінансування метрологічних робіт і послуг; 14) міжнародне та регіональне співробітництво; 15) координація органів влади у сфері метрології; 16) підготовка кадрів; 17) системи, засоби та обладнання.

Було використано робастний план експерименту на основі -чисел, який забезпечує найкращі умови для визначення апріорі невідомої структури рівняння регресії.

Відгуком було вибрано визнання української метрологічної системи на міжнародному рівні, яке досягається при даній сукупності показників. Результати експерименту отримувалися методом експертних оцінок. Оцінки експертів були перевірені на узгодженість за допомогою коефіцієнта конкордації. В якості відгуку використані їхні середні значення за кожним експериментом. Побудова лінійної за параметрами регресійної моделі виконана за допомогою програмного засобу ПРІАМ.

Для проведення аналізу отримані дві моделі: модель з використанням тільки головних ефектів і модель з використанням взаємодій між показниками, які описують модель. У першій моделі припускається, що взаємодія (одночасна дія кількох чинників на відгук як новий ефект) малоймовірна. У другій моделі враховувалась можливість взаємодій.

Модель у головних ефектах пояснює 75,6% загального розсіювання. Середня точність апроксимації 6,5%, що є недостатнім для практичного використання.

Модель зі взаємодіями, яка описується формулою (1), виявилася більш інформативною та точною.

Y = 36.119+6.434 x₁₁+3.722x₅+5.307z₃z₁₅+11.185x₄z₁₃ 9.0189x₂x₁₃+8.437z₁z₆-4.280z₃x₈+4.986z₂z₅+8.475z₄z₅ - (1) 0.622z₅+5.093z₃z₆-6.116x₁z₄+2.684x₂x₁₆+5.965z₃z_5,де x₁ = 0.021 (x₁ - 48.936); z₁ = 1.571 ( () - 0.006x₁-0.357); x₂ = 0.021x₂ - 51.375); z₂ = 1.621 ( () +0.035x₂-0.348); x₃ = 0.021 (x₃ - 51.875); z₃ = 1.585 ( () +0.012x₃-0.356); x₄ = 0.021 (x₄ - 51); z₄ = 1.561 ( () +0.029x₄-0.346); x₅ = 0.021 (x₅ - 51.375); z₅ = 1.621 ( () +0.035x₅-0.348); x₆ = 0.021 (x₆ - 51.781); z₆ = 1.598 ( () +0.020x₆-0.354); x₈ = 0.0209 (x₈ - 51.688); z₈ = 1.609 ( () +0.026x₈-0.352); x₁₁ = 0.021 (x₁₁ - 49.813); z₁₁ = 1.583 ( () - 0.035x₁₁-0.344); x₁₃ = 0.021 (x₁₃ - 51.875); z₁₃ = 1.585 ( () +0.012x₁₃-0.356); x₁₅ = 0.022 (x₁₅ - 50.5); z₁₅ = 1.531 ( () +0.002x₁₅-0.349); x₁₆ = 0.021 (x₁₆ - 49.219); z₁₆ = 1.612 ( () - 0.029x₁₆-0.351).

Модель адекватна за критерієм Фішера при рівні значущості =0,05.

Модель інформативна. Коефіцієнт множинної кореляції 0,969. Цей коефіцієнт статистично значущий: при рівні значущості =0,05 та ступенях свободи v₁ = 14 і v₂ = 17. Інформативність моделі добра за критерієм Бокса-Веца (=2).

Модель стійка: число обумовленості COND = 2,31. Модель пояснює 93,8% загального розсіювання. Середня точність апроксимації 3,42%, що є достатнім для використання моделей на практиці.

Було також досліджено вплив окремих показників на відгук, що знайшло відображення на рис.6.

Найбільш впливовими виявилися такі показники: умови розміщення ЗВТ на ринку (11), рівень, простежуваності національних одиниць вимірювань до міжнародних (5), стан систем, засобів та обладнання у сфері метрології (17), стан законодавчої метрології (10).

Було також розраховано результативність діючих національних систем метрології України, Німеччини, Чехії і Словаччини і нової, яку слід побудувати відповідно до рекомендацій D1 OIML, врахованих в розробленому проекті Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність". Розрахунок наведено в табл.4., з якої видно, що побудова національної метрологічної системи відповідно до зазначеного законопроекту призведе до підвищення її результативності до середньоєвропейського рівня.

Таблиця 4

Розрахунок результативності національних метрологічних систем

Варіант	Значення показника
Україна, існуюча	32,69
Україна, нова	43,25
Німеччина	51,65
Чехія	49,47
Словаччина	43,14

Для побудови моделі ринкового нагляду було обрано той же метод регресійного аналізу, що і для моделі метрологічної системи. Для опису моделі ринкового нагляду за результатами експертної оцінки використано систему з 15 таких показників:

1) базове законодавство у сфері ринкового нагляду;

2) секторальне законодавство щодо безпеки окремих видів продукції;

3) система моніторингу безпеки продукції та оцінка ризиків продукції на ринку;

4) система інформування (швидкого оповіщення) споживачів та компетентних органів влади про небезпечну продукцію;

5) система відбору зразків та випробувань продукції у компетентних лабораторіях;

6) система заборони постачання, відкликання, вилучення та утилізації небезпечної продукції;

7) відповідальність виробників і розповсюджувачів та інформування споживачів та компетентні органи про небезпечну продукцію;

8) координація органів ринкового нагляду на національному, регіональному та міжнародному рівні;

9) контроль продукції на кордоні;

10) раптовість перевірок, незворотність та пропорційність покарання;

11) фінансові та матеріально-технічні ресурси для здійснення ринкового нагляду;

12) система стимулювання виробників до випуску безпечної продукції; 13) система відшкодування збитків споживача; 14) організація планових та позапланових перевірок; 15) взаємодія з органами стандартизації, сертифікації, акредитації, метрології.

Відгуком моделі ринкового нагляду обрано рівень захисту прав споживачів від небезпечної продукції. Аналогічно до методології, описаної вище стосовно моделі метрології, було побудовано дві моделі ринкового нагляду в головних ефектах (без взаємодії показників) та зі взаємодіями.

Модель в типових ефектах пояснює 53,3% загального розсіювання. Середня точність апроксимації 10,9%, що є недостатнім для практичного використання.

Модель зі взаємодіями, яку описано формулою (2), виявилась більш точною та інформативною.

Y = 3.860+0.645z₄z₈+0.466x₃z₁₂+0.371z₄z₅-0.332x₂x₉-

0.339z₁x₁₁-0.229x₁z₇+0.217x₄+0.323x₅z₆-

0.269z₂x₇+0.184x₂-0.147x₄z₁₄-0.089x₅x₈ - (2)

0.145x₁z₅-0.118z₅x₁₀+0.157x₅z₁₀-0.109x₃x_9,,

де x₁ = 0.970 (x₁ - 0.969); z₁ = 1.621 ( () - 0.045x₁-0.616); x₂ = 0.970x₂ - 1.031); z₂ = 1.622 ( () +0.045x₂-0.616); x₃ = 0.970x₃ - 1.031); z₃ = 1.622 ( () +0.045x₃-0.616); x₄ = 0.970 (x₄ - 1.031); z₄ = 1.622 ( () +0.045x₄-0.616); x₅ = 0.970 (x₅ - 1.031); z₅ = 1.622 ( () +0.045x₅-0.616); x₆ = 0.970 (x₆ - 1.031); z₆ = 1.622 ( () +0.045x₆-0.616);

x₇ = 0.970x₇ - 1.031); z₇ = 1.622 ( () +0.045x₇-0.616); x₈ = 0.970 (x₈ - 1.031); z₈ = 1.622 ( () +0.046x₈-0.616); x₉ = 1 (x₉ - 1); z₉ = 1.6 ( () - 0.625); x₁₀ = 0.970 (x₁₀ - 1.031); z₁₀ = 1.622 ( () +0.045x₁₀-0.616); x₁₁ = 0.970 (x₁₁ - 0.969); z₁₁ = 1.622 ( () - 0.045x₁₁-0.616); x₁₂ = 0.970 (x₁₂ - 1.031); z₁₂ = 1.622 ( () +0.045x₁₂-0.616); x₁₄ = 1 (x₁₄ - 1); z₁₄ = 1.6 ( () - 0.625);

Модель адекватна за критерієм Фішера при рівні значущості =0,05.

Модель інформативна. Коефіцієнт множинної кореляції 0,988. Цей коефіцієнт статистично значущий при рівні значущості =0,05 та ступенях свободи v₁ = 16 і v₂ = 15. Інформативність моделі добра за критерієм Бокса-Веца (=3).

Модель стійка: число обумовленості COND = 1,79. Модель пояснює 97,5% загального розсіювання. Середня точність апроксимації 2,11%, що є достатнім для використання моделі на практиці.

Було також зроблено прогнозну оцінку результативності діючої та нової системи ринкового нагляду згідно з прийнятим у грудні 2010 року Законом України " Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції". Більш результативною виявилася нова система ринкового нагляду (4,1) проти старої (2,96) за п'ятибальною шкалою.

Таким чином, на основі проведених теоретичних досліджень отримано принципові положення і підходи щодо побудови сучасної СТР та її структурних складових. Для забезпечення ефективного функціонування структурних складових СТР на основі побудованих моделей визначено прийнятні альтернативи.

У третьому розділі розглянуто механізми та інструменти забезпечення функціонування структурних складових вітчизняної СТР.

Було побудовано і досліджено формалізовану модель оцінювання результативності національної СТР, механізм визначення ступеню впливу рівня гармонізації вітчизняних стандартів на зростання внутрішнього валового продукту, закономірності подолання технічних бар'єрів на шляху просування української продукції на світові ринки, удосконалений метод прийняття рішень у сфері ТР.

Рис. 7. Модель результативності державного управління ОВВ

На відміну від методології TQM, CAF моделі ділової досконалості для органів влади побудовано модель результативності державного управління на прикладі Держспоживстандарту України (рис.7), сутність якої полягає у наступному. Рівень результативності державного управління оцінювався за стобальною шкалою. Оцінювання якості здійснюється за двома групами критеріїв: можливості - 60 балів та результати - 40 балів.

Запропонована модель дозволяє оцінювати результативність державного управління на основі аналізу залежності "можливості - результати" для сукупності визначених цілей. У відповідності до моделі, висока результативність управління (результати - 40 балів) формується за рахунок реалізації можливостей, а саме шляхом ефективного управління ключовими процесами органу влади (30 балів).

Робота органу влади буде результативною в тому випадку, коли результати управління будуть пропорційні можливостям певної галузі або сфери діяльності.

Отримано формулу результативності органу влади:

, (3)

де N_i - кількість цілей органу влади;

М_{і -} можливості органу влади за і-ою ціллю;

R_i - результати, досягнуті органом влади за і-ою ціллю.

У розвиток моделі стандартизації, описаної у другому розділі дисертації, було визначено опосередкований вплив кількості і якості національних стандартів на підвищення продуктивності праці шляхом побудови відповідної дворівневої багатофакторної математичної моделі. Для цього було використано комбінацію таких методів як регресійний аналіз, експертна оцінка та комп'ютерне моделювання.

На першому рівні було побудовано модель впливу на зростання продуктивності праці 9 факторів:

1) комплексна автоматизація виробництва,

2) впровадження програмних технологій,

3) підвищення якості сировини і матеріалів,

4) покращення функціональних та конструктивних властивостей виробів,

5) впровадження сучасних наукових методів управління виробництвом,

6) підприємством вдосконалення нормування праці,

7) покращення характеру та умов праці,

8) підвищення компетентності персоналу,

9) вдосконалення мотивації до продуктивної праці.

Отримана модель головних ефектів:

Y = 0,493 + 0,050x₃ + 0,063x₅ - 0,058x₄ - 0,045x₂ -

0,030x₉ - 0,045x₇ - 0,032x₈ + 0,027x₆ + 0,022x₁, (4)

де x₁ = 0,970 (x₁ - 0,969); x₂ = 2,494 (x₂ - 0,599); x₃ = 0,970 (x₃ - 1,031); x₄ = 2,493 (x₄ - 0,599); x₅ = 0,970 (x₅ - 1,031); x₆ = 0,970 (x₆ - 1,031); x₇ = 2,494 (x₇ - 0,599); x₈ = 2,494 (x₈ - 0,599); x₉ = 2,526 (x₉ - 0,604).

Перша модель без взаємодій зазначених вище факторів пояснює 61% загального розсіювання, що є недостатнім для практичного використання.

Для підвищення точності опису було побудовано модель зі взаємодіями.

Модель з урахуванням взаємодій має вигляд:

Y = 0,517 + 0,233x₁x₂x₇x₉ - 0,070x₁x₃x₆ + 0,137x₁x₅x₆x₈ +

0,086x₁x₃x₄ - 0,031x₄ - 0,107x₁x₃x₄x₇ - 0,047x₄x₅ + (5)

0,075x₃x₅x₈x₉ + 0,050x₃x₅x₆

Модель адекватна за критерієм Фішера при рівні значущості =0,05 та ступенях свободи ₁ = 9 і ₂ = 22. Модель інформативна. Коефіцієнт множинної кореляції 0,922. Цей коефіцієнт статистично значущий відповідно до критерію Фішера при рівні значущості =0,05 та ступенях свободи ₁ = 9 і ₂ = 22. При цьому для критерію Бокса-Веца (=2). Модель стійка: число обумовленості COND = 2,48. Модель пояснює 85% загального розсіювання. Середня похибка апроксимації 5,93%, що є достатнім для використання моделі на практиці.

На другому рівні для визначення залежності кожного із визначених на першому рівні факторів від кількості і якості впроваджених стандартів було побудовано 9 відповідних моделей. При цьому використовувалася матриця повного факторного експерименту.

Отримані моделі адекватні, інформативні та стійкі. Пояснюють від 91,5% до 99% загального розсіяння. Найбільш вагомим фактором в усіх є "якість прийнятих національних стандартів".

За побудованою моделлю при рівні гармонізації 50% збільшення кількості гармонізованих стандартів на 1% (у розвинених країнах це приблизно 2000 - 3000 стандартів) сприятиме зростанню продуктивності праці майже на 0,8%.

У розвиток моделей нормативного регулювання та аналізу ризиків продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації та нагляду, описаних у другому розділі дисертації, було запропоновано інструментарій подолання технічних бар'єрів у торгівлі на основі укладання угоди про оцінку відповідності для забезпечення доступу вітчизняної продукції на світові ринки.

Для вирішення цієї задачі існує дві альтернативи:

1) Укладання Угоди АСАА за пріоритетними секторами між Україною та ЄС;

2) вільний доступ продукції на ринки сторін (України та ЄС) через 5 років після підписання угоди про зону вільної торгівлі.

З метою виконання оцінки двох існуючих альтернатив на основі АСАА та вільного доступу на ринки сторін, побудовано багатофакторну математичну модель доступу української продукції на ринок ЄС. Для цього було використано метод введення метрики в просторі функцій, як це було зроблено при побудові моделі оцінки ризиків та стандартизації.

У табл.5 наведено мультикритеріальний аналіз двох альтернатив доступу української продукції на ринок ЄС та розрахунок їх результативності при різних значеннях вагових коефіцієнтів. На рис.8 наведено стовпчикову інтерпретацію результативності двох альтернатив. Отримані результати підтверджують необхідність укладання угоди АСАА між Україною та ЄС.

Таблиця 5

Мультикритеріальний аналіз альтернатив доступу української продукції на ринок ЄС на основі експертних оцінок та розрахунок результативності двох альтернатив

Складові процедури аналізу	Оцінка альтернативи на основі АСАА	Оцінка альтернативи на основі вільного доступу продукції на ринки сторін
Критерій	Шкала*	Ваговий коефіцієнт	Усереднене значення експертної оцінки	Сума за формулою	Усереднене значення експертної оцінки	Сума За формулою
1	2	3	4	5	6	7
1. Сприяння підвищенню конкурентоспроможності української продукції та збільшенню її експорту в ЄС	10	0,15	4	0,6	3,5	0,52
2. Сприяння підвищенню рівня захисту споживачів	10	0,25	6	1,5	3	0,75
3. Спрощення доступу української продукції на ринок ЄС внаслідок зменшення вартості і тривалості процедур оцінки відповідності	10	0,1	4	0,4	5	0,5
4. Рівень підтримки моделей: 4.1 ЦОВВ 4.2 Виробничими об'єднаннями 4.3 Науковими установами 4.4 Громадськістю	10	0,2	4	1,4	3	0,6
5. Реалістичність виконання зобов'язань українською стороною	10	0,1	8	0,8	1	0,1
6. Запобігання введенню ЄС заборони на доступ української продукції за результатами ринкового нагляду внаслідок введення в дію однієї з моделей	10	0,1	6	0,6	2	0,2
7. Прогноз української сторони щодо прийнятності європейською стороною однієї з моделей	10	0,1	5	0,5	5	0,5
Загальна сума		1,0		5,8		3,17
Результативність при 1 ваговому коефіцієнті моделі	0,65	0,06
Результативність при 2 ваговому коефіцієнті моделі	0,55	0,11

Результативність СТР залежить також від наукової обґрунтованості прийняття управлінських рішень у цій сфері. На практиці рішення приймається без відповідних наукових досліджень, розгляду альтернатив та їх кількісної оцінки, що призводить до суттєвих втрат часу та ресурсів, а іноді більш вагомих негативних наслідків. В ході дослідження для усунення зазначеного недоліку доцільно використати адаптовану до потреб сфери технічного регулювання методологію аналізу ієрархій, описану у розділі 1 роботи. Алгоритм прийняття рішень у сфері ТР наведено на рис. 9.

Адаптація методу аналізу ієрархій до потреб сфери ТР здійснювалась шляхом визначення комплексу показників на основі методу експертної оцінки та побудови відповідної ієрархічної моделі. Так, ієрархічна модель раціонального вибору цільової групи вищих державних управлінців (ВДУ) для розроблення стратегічного плану трансформації СТР на 2011-2014 роки має вигляд, наведений на рис. 10.

До альтернатив вибору належать посади:

1) вищого державного службовця;

2) державного службовця середньої ланки;

3) керівника нижчої ланки/виконавця.

Вибір здійснюється за такими критеріями: лідерство (Л); здатність до суджень і прийняття рішень у сфері ТР (ПР); управління відносинами (УВ); персональна спрямованість на результат (СР); специфіка виконання (СВ).