Структурна економічна інтеграція прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі в процесі розширення ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Структурна економічна інтеграція прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі в процесі розширення ЄС

Засадко Валентина Вікторівна

Тернопіль - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії Центральної спілки споживчих товариств України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мокій Анатолій Іванович, Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Філіпенко Антон Сергійович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, доцент Москалик Роман Ярославович, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародних економічних відносин

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент О.П. Дудкіна



Анотація

інтеграція економічний транскордонний

Засадко В.В. Структурна економічна інтеграція прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі в процесі розширення ЄС. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2010.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню структурної економічної інтеграції прикордонних регіонів, тріангулярної концепції транскордонного співробітництва, яка реалізується через трикутники економічного зростання та тріангулярні транскордонні мережі обміну досвідом між адміністративно-територіальними одиницями. Узагальнено теоретичні підходи до транскордонного співробітництва як фактора регіонального розвитку в умовах інтеграційних процесів, визначено особливості транскордонного співробітництва в Європейській політиці сусідства. Здійснено аналіз інституційного базису, ефективності транскордонного співробітництва, окреслено проблеми і перспективи транскордонного співробітництва між Україною, Польщею і Білоруссю в контексті реалізації Європейського інструмента сусідства і партнерства. Обґрунтовано стратегічні рішення з посилення інтеграції прикордонних регіонів України, Польщі і Білорусі, напрями вдосконалення інституційного базису транскордонного співробітництва та засади формування тріангулярних транскордонних мереж обміну досвідом.

Ключові слова: структурна економічна інтеграція, євроінтеграція, тріангулярне транскордонне співробітництво, Європейський інструмент сусідства і партнерства.



Аннотация

Засадко В.В. Структурная экономическая интеграция приграничных регионов Украины, Беларуси и Польши в процессе расширения ЕС. - Рукопись. - Тернополь, 2010.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Тернопольский национальный экономический университет. - Тернополь, 2010.

Диссертация посвящена научному обоснованию структурной экономической интеграции приграничных регионов, а также триангулярной концепции трансграничного сотрудничества, которая заключается в общих действиях, направленных на установление и углубление экономических, социальных, научно-технических, экологических, культурных и других отношений между территориальными обществами, органами местного самоуправления трех государств, что имеют общие границы, в пределах компетенции, определенной их национальным законодательством.

Модифицирована теория новой экономической географии путем создания теоретической модели новой экономической географии для трех регионов, где определено, что трансграничное сотрудничество в условиях незначительных транспортных расходов способствует интеграции рынков приграничных регионов соседних государств, кооперации производства и концентрации человеческого капитала в том приграничном регионе, с высшим уровнем заработной платы и низшим уровнем цен.

С применением методов эконометрического анализа (регрессионного, DEA) проведена оценка эффективности использования потенциала трансграничного сотрудничества в приграничных регионах Украины, Польши и Беларуси, осуществлена дифференциация регионов и выделены три группы регионов: с высоким уровнем использования трансграничного потенциала, со средним и низким уровнем эффективности.

Усовершенствованы инструменты усиления интеграции приграничных регионов, стимулирования трансграничного сотрудничества между Украиной, Польшей и Беларусью, реализация которых способствует социально-экономическому развитию приграничных регионов и повышению их конкурентоспособности в процессе интенсификации внешнеэкономических связей путем объединения усилий и мобилизации ресурсного потенциала соседних территорий.

С целью интенсификации трансграничных связей, повышения эффективности трансграничного сотрудничества в работе предлагается формирование трансграничных сетей обмена опытом через объединение органов местного самоуправления приграничных регионов, научно-исследовательских учреждений, консалтинговых центров, общественных организаций для решения общих социально-экономических проблем. Доказано, что существующая совокупность институций содействия трансграничному сотрудничеству между Украиной, Польшей и Беларусью является достаточной для формирования триангулярных трансграничных сетей обмена опытом - прототипов «треугольников экономического роста», функционирование которых содействует решению основных проблем приграничных регионов.

Ключевые слова: структурная экономическая интеграция, евроинтеграция, триангулярное трансграничное сотрудничество, Европейский инструмент соседства и партнерства.



Annotation

Zasadko V.V. Structural economic integration of boundary regions of Ukraine, Belаrus and Poland in the process of EU expansion. - Manuscript.

Dissertation for acquiring Degree of a Candidate of Economic Sciences with major 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Ternopil National Economic University. - Ternopil, 2010.

Dissertation is devoted to the scientific ground of structural economic integration of boundary regions and also triangle conception of cross-border cooperation, which is realized through the economy, growth triangles and triangle cross-border networks of experience exchange between administrative-territorial units. Theoretical approaches to cross-border cooperation as factor of regional development in the conditions of integration processes are generalized. The features of cross-border cooperation in the European Neighbourhood Policy are certain. The institutional base, efficiency of cross-border cooperation is analysed. Problems and prospects of cross-border cooperation between Ukraine, Poland and Belarus in the context of realization of the European Neighbourhood and Partnership Instrument are outlined. Strategic decisions for strengthening the integration of boundary regions of Ukraine, Poland and Belarus, directions of perfection of institutional base of cross-border cooperation and principles of triangle cross-border networks of experience exchange are grounded.

Key words: structural economic integration, eurointegration, triangle cross-border cooperation, European Neighbourhood and Partnership Instrument.



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема вибору європейського чи євразійського вектора економічної інтеграції України залишає інтенсифікацію співробітництва з сусідніми країнами поза увагою зовнішньоекономічної стратегії. Відсутність ефективної збалансованої державної політики поглиблення економічних зв'язків прикордонних регіонів, узгодженої з білоруською і польською сторонами, обумовлює нестабільність та істотні диспропорції регіонального розвитку.

Зростання ролі інтеррегіонального і транскордонного співробітництва (ТКС) в політиці ЄС призводить до зміни архітектоніки євроінтеграційного простору. У зв'язку з цим розуміння логіки регіональної інтеграції на зовнішніх кордонах ЄС набуває особливої актуальності для міжнародних відносин України з сусідніми державами в межах єврорегіональних об'єднань. Неможливість системної інтеграції України до ЄС, обумовлена диспаритетом соціально-економічного розвитку, неузгодженістю законодавства та політичними перешкодами, а також сучасна парадигма регіональної політики ЄС зумовлюють необхідність розробки спільної стратегії структурної інтеграції.

Теоретичні аспекти інтеграції прикордонних регіонів отримали належне висвітлення в працях зарубіжних вчених А. Айкаца, Т. Баль-Возняк, Дж. Блаттера, Г. Гожеляка, Л. О'Доуда, П. Казмєркєвіча, С. Кретке, К. Крок, П. Кругмана, П. Круль, Е. Кулєши, М. Перкмана, Дж. Скота, М. Сметковського, М. Спаркі, Н. Сума, Т. Уільсона, Р. Федана. Ними досліджено основні тенденції регіонального розвитку в країнах Європи, узагальнено концептуальні підходи і світовий досвід діяльності транскордонних кластерів, єврорегіонів, транскордонних «трикутників економічного зростання», об'єднань прикордонних регіонів.

Проблемам розвитку транскордонного співробітництва, дослідженню практики участі прикордонних регіонів України у процесі європейської інтеграції присвячені роботи вітчизняних науковців П. Бєлєнького, В. Будкіна, З. Герасимчук, І. Гладій, О. Гонти, Б. Данилишина, М. Долішнього, Є. Кіш, П. Луцишина, Ю. Макогона, А. Мельник, Н. Мікули, А. Мокія, Р. Москалика, В. Пили, С. Писаренко, Є. Савельєва, А. Філіпенка, О. Чмир.

Незважаючи на вагомий доробок вчених, потребують подальшого розвитку теоретичні основи понятійного апарату транскордонного співробітництва та методичне забезпечення оцінки результатів співробітництва прикордонних областей, концептуальні засади заходів його поглиблення. Актуальність окреслених проблем із огляду на євроінтеграційні прагнення України обумовила вибір теми, структуру та зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукового напряму кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії в межах наукової теми «Проблеми інтеграції України у глобальне господарство» (затвердженої Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол № 5 від 31 січня 2003 р.), де автором обґрунтовані модифікації моделей міжнародної економічної інтеграції, адаптовані до умов посттрансформаційної економіки, висновки щодо геополітичних передумов та соціально-економічних чинників структурної інтеграції прикордонних регіонів. Дисертація виконана в межах наукових тем Національного інституту стратегічних досліджень, зокрема підготовлені такі аналітичні матеріали: у 2009 р. (в межах проекту «Пріоритети регіональної політики України», державний реєстраційний номер 0109U000494) - «Перспективи транскордонної співпраці України в енергетичній сфері в контексті Європейської політики сусідства», «Обґрунтування пріоритетів спільної українсько-польської стратегії транскордонного розвитку в сфері туризму»; у 2008 р. (в межах проекту «Соціально-економічний розвиток України: формування конкурентоспроможності в умовах відкритої економіки», державний реєстраційний номер 0107U000952) - «Перспективи функціонування спеціальних економічних зон в Україні в умовах створення зони вільної торгівлі з ЄС»; «Політика сусідства ЄС: засоби підвищення ефективності використання інструментів співробітництва для України, Білорусі та Польщі у сфері зовнішньої торгівлі»; у 2007 р. (в межах проектів «Стратегія соціально-економічного розвитку України», державний реєстраційний номер 0107U002509 та «Стратегічні пріоритети регіональної політики України», державний реєстраційний номер 0107U002508) - «Напрями підвищення конкурентоспроможності прикордонних регіонів в контексті євроінтеграційних процесів», «Вдосконалення системи боротьби з контрабандою та зловживаннями у митній сфері»; у 2006 р. (в межах проекту «Стратегія регіонального розвитку місцевого самоврядування в Україні», державний реєстраційний номер 0106U002637) - «Проблеми поглиблення прикордонних українсько-білоруських зв'язків (на прикладі Волинської області)».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад та практичних засобів структурної інтеграції економічних систем прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі на основі інтенсифікації транскордонного співробітництва в умовах розширення ЄС.

Досягнення означеної мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

охарактеризувати еволюцію теорій міжнародних відносин на мезорівні управління в умовах глобалізації для визначення ролі співробітництва прикордонних регіонів у процесі міждержавної інтеграції;

узагальнити теоретико-методичні підходи до розробки моделі економічної інтеграції прикордонних регіонів для подальшої їх адаптації до умов посттрансформаційної економіки;

окреслити концептуальні положення структурної економічної інтеграції в політиці сусідства ЄС для забезпечення структурно-інституційної перебудови економіки України;

здійснити аналіз інституційних передумов інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі;

окреслити основні проблеми, проаналізувати динаміку та чинники транскордонного співробітництва після розширення ЄС з метою визначення їх впливу на регіональне економічне зростання;

обґрунтувати стратегічні рішення з поглиблення інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі для розробки альтернативи малоефективному процесу системної євроінтеграції економіки нашої країни;

розробити механізми вдосконалення інституційних засад тристороннього співробітництва між Україною, Польщею і Білоруссю в процесі структурної економічної інтеграції.

Об'єктом дослідження є тристороннє економічне співробітництво між Україною, Польщею і Білоруссю в процесі розширення ЄС.

Предметом дослідження є теоретико-методичні основи, пріоритети та засоби поглиблення економічної інтеграції прикордонних регіонів України, Польщі та Білорусі.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є положення теорій глобалізації, міжнародних економічних відносин, систем, нової економічної географії, перехідної економіки, економічного зростання, а також загальнонаукові та економіко-математичні методи: аналізу, синтезу, групувань (для узагальнення теоретичних засад та виявлення особливостей, типологізації ефектів транскордонного співробітництва); компаративного аналізу (для окреслення передумов, генези і сутнісних характеристик транскордонного співробітництва); регресійного аналізу, огортаючих даних (для оцінки ефективності транскордонного співробітництва між Україною, Польщею і Білоруссю); відносних порівняльних переваг (для визначення переваг прикордонних регіонів України на ринках Польщі і Білорусі); системного підходу та стратегічного менеджменту (для формування стратегічних пріоритетів та напрямів поглиблення інтеграції прикордонних регіонів України, Польщі і Білорусі).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-розпорядчі акти України, Польщі, Білорусі, Спільного доробку Європейського Союзу з питань двостороннього, транскордонного та регіонального співробітництва, матеріали Державного комітету статистики України, Головного комітету статистики Польщі, Національного статистичного комітету Республіки Білорусь, Міністерства економіки України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Міністерства регіонального розвитку Польщі, Спільного технічного секретаріату програми добросусідства «Польща-Білорусь-Україна». У роботі використані офіційні публікації та аналітичні звіти Європейської Комісії, Асоціації європейських прикордонних регіонів, Асамблеї європейських регіонів, інших міжнародних організацій, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, періодичні видання, монографії, матеріали міжнародних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методичних підходів та обґрунтуванні стратегічних рішень структурної економічної інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі, узгодженої з формуванням соціально-економічних передумов євроінтеграції України в процесі розширення ЄС. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

запропоновано поняття тріангулярного транскордонного співробітництва як спільних дій, спрямованих на встановлення і розвиток міжнародних економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування прикордонних регіонів трьох сусідніх держав з урахуванням вимог національного законодавства та можливостей його гармонізації;

доведено невідповідність між декларованими цільовими орієнтирами транскордонних програм ЄС на збалансований соціально-економічний розвиток сусідніх прикордонних територій та позитивними результатами лише для регіонів країн-членів ЄС на основі виявленого зв'язку обсягів фінансування регіонального розвитку зі структурних фондів ЄС з бюджетами програм транскордонного співробітництва та відсутності такого зв'язку з рівнем соціально-економічного розвитку держав і довжиною спільного кордону;

удосконалено:

організаційну компоненту інституційного забезпечення транскордонного співробітництва у формі мереж обміну досвідом розв'язання соціально-економічних проблем (визначено послідовність заходів та етапів створення, джерела фінансування, необхідний кадровий потенціал та очікувані ефекти);

сукупність заходів процесу структурної інтеграції прикордонних регіонів, а саме: розширення повноважень органів влади, орієнтація на досягнення економічних цілей, покращення менеджменту та інформаційного забезпечення проектів, солідарне використання конкурентних переваг в межах програми Європейської політики сусідства «Польща - Білорусь - Україна»;

набули подальшого розвитку:

обґрунтування процесу міжнародної економічної інтеграції трактуванням структурної економічної інтеграції як взаємодії структур національних економік на основі взаємопроникнення виробничих факторів, включаючи капітал, робочу силу, технології, інформацію, та інституційного базису і встановлення між ними стійких, довготривалих відношень з метою інтеграції соціально-економічних систем держав;

методичні підходи до дослідження міжнародного співробітництва доповненням ефектів інтеграції прикордонних регіонів політичними, інституційними, соціально-економічними та соціокультурними, що дозволило довести важливість співпраці прикордонних регіонів у процесі міждержавної інтеграції;

модифікації теорії нової економічної географії створенням моделі для трьох регіонів, в якій визначено, що транскордонне співробітництво в умовах незначних транспортних витрат сприяє інтеграції ринків прикордонних регіонів сусідніх держав, кооперації виробництва і концентрації людського капіталу у прикордонному регіоні з вищим рівнем заробітної плати і нижчим рівнем цін.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні тріангулярної концепції транскордонного співробітництва через «трикутники економічного зростання» та тріангулярні транскордонні мережі обміну досвідом між прикордонними регіонами, удосконаленні інституційного базису та сукупності організаційно-економічних засобів стимулювання транскордонного співробітництва в Україні.

Рекомендації щодо активізації транскордонного співробітництва України використані при підготовці Експертної доповіді «Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи» (підрозділ 3.7 «Транскордонне економічне спів-робітництво») в межах підготовки щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України (довідка № 293/274 від 24.04.2009 р.). Рекомендації з інтенсифікації співробітництва між прикордонними областями України і сусідніх держав, пропозиції щодо розв'язання проблеми дефіциту ресурсів у прикордонних регіонах знайшли своє застосування при підготовці аналітичних матеріалів Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідка № 2/50-70 від 15.10.2007 р.). Аналітичні оцінки рівня конкурентоспроможності прикордонних регіонів та науково-методичні підходи до програмування і прогнозування інтеграції прикордонних регіонів України з регіонами сусідніх держав використані у роботі Ради конкурентоспроможності України (довідка № 12-010 від 30.12.2009 р.). Розроблені в дисертації висновки та пропозиції щодо використання міжрегіонального та транскордонного співробітництва як напряму євроінтеграції знайшли застосування у роботі Волинської торгово-промислової палати при підготовці підсумкових документів польсько-українського міжнародного форуму «Партнерство і співпраця з країною Шенген» 15-16 травня 2008 р. у м. Любліні (Польща), ІІ Волинського інвестиційного форуму 4-5 вересня 2009 р. у м. Луцьку (довідка № 1/14-20 від 14.04.2010 р.).

Основні теоретико-методичні положення використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії при викладанні дисциплін «Міжнародні відносини і світова політика» та «Світові фінансові системи», «Міжнародна торгівля» (довідка № 1361/01-108 від 31.12.2009 р.), Академії муніципального управління при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародні економічні відносини» та «Сучасні економічні теорії» (довідка № 25/01-16 від 26.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на: міжнародних науково-практичних конференціях - «Стратегія соціально-економічного розвитку і формування інвестиційно-інноваційних механізмів в Україні» (Львів, 2007 р.), «Актуальні проблеми економічного зростання і стратегічного розвитку України в умовах глобалізації» (Львів, 2007 р.), «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (Чернівці, 2008 р.), «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (Луцьк, 2009 р.); міжнародних науково-практичних семінарах - «Проблеми розвитку зовнішньо-економічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк, 2007 р., 2009 р.), «Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції України» (Львів, 2007 р.), «Сьогодення та майбутнє польсько-української транскордонної співпраці» (Львів, 2008 р.), «Науково-практичний семінар в рамках підсумкових заходів Українсько-польської програми стажування у сфері аналізу державної політики» (Варшава, 2008 р.), «Проблеми та перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках ОЧЕС і ГУАМ» (Одеса - Донецьк, 2008 р.); засіданнях «круглих столів» - «Конкурентоспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України» (Львів, 2006 р.), «Економічний розвиток регіону, торговельний обмін, міграція та трансфер коштів мігрантів з розглядом розвитку сільських територій» (Львів, 2007 р.), «Вплив політичних циклів на економічне зростання» (Львів, 2008 р.), «Актуальні питання міграційно-візових відносин між Україною та ЄС» (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 24 наукових працях, з них: 2 підрозділи у колективних монографіях, 12 статей у наукових фахових виданнях (11 статей опубліковано автором одноосібно), 10 статей у інших виданнях загальним обсягом 9,3 д. а. (особистий внесок дисертанта - 8,42 д. а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 225 сторінки, у тому числі 143 сторінки основного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 9 додатків обсягом 26 сторінок та списку використаних джерел із 222 найменувань. Дисертаційна робота ілюстрована 19 рисунками і містить 12 таблиць на 34 сторінках.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні основи і сутність процесу інтеграції як передумови економічного розвитку» охарактеризовано еволюцію міжнародних відносин на мезорівні управління в умовах глобальної економічної інтеграції, узагальнено теоретико-методичні підходи до моделювання економічної інтеграції прикордонних регіонів, узагальнено теоретичні положення структурної економічної інтеграції в політиці сусідства ЄС.

Доцільність співробітництва прикордонних регіонів обумовлена нівелюванням бар'єрної функції кордонів в умовах глобалізації, активізацією міграції населення, трансферу капіталу і технологій, масштабним розвитком торгівлі, глобальними екологічними проблемами, що в сукупності створює передумови для участі в процесі глобальної економічної інтеграції. Євроінтеграційні тенденції стали підставою інтенсифікації співробітництва на мезорівні управління і чинником регіонального розвитку, що створює політичні, інституційні, соціально-економічні та соціокультурні ефекти.

Узагальнення форм і видів міжнародних відносин дозволило запропонувати як доповнюючу тріангулярну концепцію співробітництва. Тріангулярне транскордонне співробітництво визначено як спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими і регіональними органами влади трьох сусідніх держав, у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством.

У роботі теоретично доведено взаємозв'язок між міграцією людського капіталу в межах транскордонного регіону, обсягами виробництва і ефективністю ТКС за допомогою модифікованої теоретичної моделі нової економічної географії для трьох регіонів. Вибір трьох держав у цій моделі обумовлений тим, що співпраця між регіонами трьох країн дає більший синергетичний ефект, ніж попарне білатеральне співробітництво, а співпраця більшої кількості регіонів, що належать до відмінних економічних систем, ускладнена соціально-економічною диспропорційністю. Модифікована у роботі теоретична модель нової економічної географії для трьох регіонів є підставою для гіпотези про те, що транскордонне співробітництво за незначних транспортних витрат сприяє інтеграції ринків прикордонних регіонів сусідніх держав, кооперації виробництва і концентрації людського капіталу в тому прикордонному регіоні, де є вища заробітна плата і нижчі ціни.

Тріангулярна концепція ТКС знайшла своє відображення у «трикутниках економічного зростання», які інтенсивно розвиваються у Південно-Східній Азії («Трикутник зростання Індонезія - Малайзія - Сінгапур», «Південнокитайський трикутник зростання Гонконг - Тайвань - КНР»). За інституційно-економічною сутністю трикутники економічного зростання - це транскордонні економічні зони, поширені на досить великій, але чітко визначеній території, в якій відмінності виробничих факторів трьох країн використовуються для розвитку зовнішньої торгівлі і залучення іноземних інвестицій. У роботі доведено, що функції трикутників економічного зростання в економічному розвитку значно ширші, ніж функції іншої форми міжнародних відносин - єврорегіонів, оскільки вони дозволяють сполучати в єдине ціле регіони, що володіють взаємодоповнюючими видами ресурсів, а відтак стають основою для формування транскордонних кластерів і мереж обміну досвідом. Таким чином, створюючи трикутник економічного зростання, географічно суміжні регіони реалізують одночасно принцип порівняльних переваг і принцип комплементарності.

Узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду реалізації Європейської політики сусідства дозволило виявити тенденцію до домінування мультилатерального, зокрема тріангулярного співробітництва (програми «Польща-Білорусь-Україна», «Румунія-Молдова-Україна», «Литва-Польща-Росія», «Естонія-Латвія-Росія», «Латвія-Литва-Білорусь»), на відміну від поширеної перед останнім етапом розширення ЄС, білатеральної співпраці, що створює підґрунтя для практичної реалізації теоретичних основ тріангулярної концепції інтеграції прикордонних регіонів Польщі, України та Білорусі.

У другому розділі «Характеристики поглиблення інтеграції України, Білорусі та Польщі на регіональному рівні після розширення ЄС» здійснено системний аналіз сучасного стану та інституційних передумов інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі, динаміки і головних чинників транскордонного співробітництва після розширення ЄС та їх впливу на регіональне зростання, а також виокремлено і проаналізовано регіональну компоненту інтеграційної політики ЄС.

Прерогатива створення інституційного базису інтеграції прикордонних регіонів належить державним органам влади, оскільки вони визначають зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні пріоритети і, в межах своїх повноважень, представляють регіон як частину держави на міжнародному рівні, впливають на формування зовнішньої політики і беруть активну участь у її реалізації. Діючі інституції сприяння економічному співробітництву між Україною, Польщею і Білоруссю (Спільний технічний секретаріат і регіональні контактні пункти програми добросусідства «Польща-Білорусь-Україна», консульські установи і дипломатичні представництва, органи місцевого самоврядування, керівні органи єврорегіонів, торгово-промислові палати, агенції регіонального розвитку, об'єднання суб'єктів господарської діяльності, громадські організації, консалтингові центри) характеризуються декларативністю рішень і нескоординованістю діяльності, що стримує ефективне використання потенціалу співробітництва. Як показано у роботі, створення дієвого механізму взаємодії названих інституцій надасть поштовх інтеграції прикордонних регіонів і, в кінцевому підсумку, отриманню синергетичного ефекту.

Чинне законодавство достатньою мірою забезпечує використання потенціалу транскордонного співробітництва для вирішення проблем прикордоння. Проте, потребують подальшого нормативно-правового врегулювання питання розширення повноважень органів місцевого самоврядування, надання їм більшої самостійності у вирішенні спільних з регіонами сусідніх держав завдань регіонального розвитку (зокрема, це стосується формування місцевих бюджетів та їх використання), адаптації до вимог Спільного доробку ЄС законодавчих актів України, що регулюють міждержавне співробітництво на мезорівні ієрархії управління. Необхідним є вдосконалення механізмів та інструментарію реалізації співробітництва і залучення закордонної технічної допомоги. В Україні не прийнято Закон «Про міжнародну технічну допомогу», а тому відсутній чіткий, законодавчо закріплений механізм залучення іноземної фінансової допомоги, що гальмує процес реалізації Європейського інструмента сусідства і партнерства (ЄІСП).

За умови обмежених ресурсів ефективне їх використання є важливою конкурентною перевагою як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Тому за допомогою методу огортаючих даних здійснено оцінку ефективності використання ресурсного потенціалу міжнародного співробітництва у прикордонних регіонах України, Польщі та Білорусі (рис. 1).

Рис. 1. Ефективність використання потенціалу економічного співробітництва прикордонних регіонів України, Польщі і Білорусі

Проведена диференціація дозволила виділити три групи регіонів (як вхідні показники вибрані - число транскордонних проектів, реалізованих в межах програми «Польща-Білорусь-Україна», обсяги їх фінансування, зовнішньо-торговельний оборот регіону з двома сусідніми країнами, обсяг залучених інвестицій з двох сусідніх держав; як вихідні - валовий регіональний продукт): (1) з високим рівнем використання транскордонного потенціалу (коефіцієнт ефективності дорівнює 1) - Мазовецьке воєводство, Брестська і Закарпатська області; (2) з середнім рівнем ефективності (від 0,75 до 0,99) - Люблінське і Подкарпатське воєводства, Львівська область; (3) з низьким рівнем ефективності (менше 0,75) - Подляське воєводство, Волинська і Гродненська області. Отримані результати показують, що деякі регіони (Подляське воєводство, Волинська область), незважаючи на передові позиції за інтенсивністю зовнішньої торгівлі, інвестування, неефективно використовують ресурси. У цей же час інші, залучаючи менші обсяги ресурсів, максимізують ефект від їх використання. Це створює підстави для обміну досвідом між регіонами з метою підвищення ефективності транскордонної діяльності і зменшення диспропорцій соціально-економічного розвитку.

Незважаючи на позитивні зрушення у здійсненні співробітництва між Україною, Польщею і Білоруссю в рамках ЄІСП, існує низка проблем, що гальмують його розвиток, а саме:

(1) вкрай низький рівень інтенсивності транскордонного співробітництва у прикордонних регіонах України;

(2) незначна частка економічного складника в реалізованих транскордонних проектах;

(3) обмеженість повноважень регіональних органів влади та місцевого самоврядування в сфері зовнішньоекономічної діяльності та ТКС;

(4) відсутність в Україні чіткого, законодавчо закріпленого механізму залучення зарубіжної фінансової допомоги;

(5) недооцінка потенціалу єврорегіонів як провідних суб'єктів транскордонного співробітництва;

(6) відсутність системного підходу до організації транскордонної співпраці;

(7) недостатній рівень підготовки фахівців регіональних органів управління, володіння офіційними мовами ЄС з української та білоруської сторін;

(8) слабка поінформованість потенційних бенефіціарів щодо можливостей ЄІСП;

(9) відсутність ефективної, прозорої системи моніторингу та оцінки реалізованих транскордонних проектів, що ускладнює процес оптимізації відбору заявок на фінансування проектів;

(10) складність отримання віз у Польщу та інші країни ЄС;

(11) порушення процедур та правил Європейської Комісії щодо подання заявок-проектів органами державної влади України;

(12) жорстко централізована система державного управління в Білорусі.

У роботі доведено хибність усталеного твердження про обумовленість пріоритетності ТКС України з прикордонними регіонами сусідніх країн ЄС наявністю протяжного спільного кордону. Результати регресійного аналізу виявили чіткий зв'язок між ресурсами ЄС на фінансування програм ЄІСП та обсягами структурних фондів ЄС, сконцентрованих на територіях дії програми (зі статистичною значущістю 5%), і відсутність зв'язку з довжиною спільного кордону. Виявлена залежність (1) підтверджує доцільність поєднання транскордонного співробітництва з інтеррегіональним.

y₁=51,40 + 0,02 x₁ *+ 0,04 x₂ - 1,35 х₃, (1)

де y₁ - обсяги фінансування програми INTERREG CBC (млн євро); x₁ - обсяги структурних фондів ЄС у державі, яка бере участь у програмі INTERREG CBC (млн євро); x₂ - довжина спільного кордону між країною-членом ЄС і сусідньою учасницею у програм INTERREG CBC (км); х₃ - обсяг валового внутрішнього продукту в розрахунку на одну особу (євро); * - рівень статистичної значущості 5%.

Оскільки розподіл структурних фондів ЄС базується на декларованому принципі ліквідації регіональних соціально-економічних диспропорцій, то точніше буде розглядати транскордонне співробітництво в межах ЄІСП як інтеграцію периферійних територій, а не співробітництво регіонів вздовж кордонів держав-сусідів.

Третій розділ «Структурно-інституційні трансформації в процесі економічної інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі» присвячений обґрунтуванню стратегічних рішень та програмних засобів інтеграції, формуванню тристоронньої моделі структурної інтеграції прикордонних регіонів у процесі розширення ЄС, проектуванню інституційного забезпечення інтеграції на мезорівні управління економікою.

З огляду на виявлені проблеми тристороннього співробітництва України, Білорусі та Польщі у дисертації запропоновано здійснити низку заходів, спрямованих на структурну перебудову процесу інтеграції прикордонних регіонів, а саме:

(1) розширення повноважень органів місцевого самоврядування, надання їм більшої самостійності у вирішенні спільних з регіонами сусідніх держав завдань регіонального розвитку (зокрема, формування місцевих бюджетів та їх використання);

(2) посилення економічної спрямованості співробітництва в рамках ЄІСП, зокрема в сфері зовнішньої торгівлі, орієнтуючись на список довготермінових пріоритетів впровадження інструменту Twinning на період 2008 - 2011 рр. в умовах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;

(3) активізація діяльності місцевих органів влади зі створення транскордонних мереж обміну досвідом;

(4) покращення інформаційної підтримки транскордонних програм;

(5) залучення до співпраці з органами влади провідних наукових установ і неурядових організацій для розробки і запровадження ефективної, прозорої системи проектного менеджменту, моніторингу та оцінки вже реалізованих проектів;

(6) ініціювання створення на територіях малого прикордонного руху центрів дистрибуції, міждержавних торговельних комплексів, перевагами яких є відсутність потреби у візах, можливість користуватися правом на повернення податку на додану вартість, здійснення митного огляду товарів, придбаних з метою експорту, що знижує як фінансові, так і трансакційні витрати підприємств і фізичних осіб, сприяє інтенсифікації економічного співробітництва.

Реалізація пропонованих заходів стимулюватиме соціально-економічний розвиток прикордонних регіонів, зокрема забезпечить такі результати: економію державних коштів внаслідок ефективного використання технічної фінансової допомоги ЄС в межах транскордонних проектів, спрямованих на вирішення актуальних проблем прикордонних територій; створення «центрів зростання» на основі транскордонних об'єднань, що надасть поштовх активізації малого підприємництва, розвитку ринкової інфраструктури, створенню нових робочих місць і усуненню соціальної напруги, пов'язаної з безробіттям і низьким рівнем якості життя; зростання ефективності діяльності регіональних органів управління через покращення кадрового потенціалу і обмін досвідом із відповідними закордонними інституціями в процесі реалізації транскордонних проектів; адаптацію вітчизняного законодавства до вимог Спільного доробку ЄС в частині транскордонного співробітництва; кадрову, інфраструктурну підготовку регіонів України до поглиблення процесу євроінтеграції.

Запропонована у роботі модель структурної економічної інтеграції полягає у взаємодії структур національних економік на основі взаємопроникнення і взаємозв'язку всіх чинників та факторів виробництва, включаючи інституційний базис, капітал, робочу силу, технології, інформацію з метою соціально-економічного розвитку країн-членів ЄС та сусідніх держав. До базисних передумов моделі структурної інтеграції прикордонних регіонів віднесені:

(1) обґрунтування теоретичної можливості та практичної доцільності саме структурної, а не системної інтеграції;

(2) світовий досвід міжнародної інтеграції європейських регіонів;

(3) інтеграційний потенціал прикордонних регіонів України та Білорусі.

Структурна інтеграція прикордонних регіонів створює ефекти, що відображаються у регіональному соціально-економічному розвитку. Використовуючи прогнозні оцінки зовнішньої торгівлі та валового регіонального продукту (ВРП) прикордонних областей України, скориговані на відповідні коефіцієнти, пов'язані із впливом структурної інтеграції (розширення торгівлі у інтеграційному просторі, полегшення доступу до ринку, скорочення трансакційних витрат), у роботі змодельовані окремі динамічні ефекти структурної інтеграції (табл. 1). В інтегрованому просторі активізація транскордонної торгівлі сприяє зростанню ВРП прикордонного регіону. Зокрема, результати оцінки прогнозних показників валового регіонального продукту Волинської області, торгівлі з Польщею і Білоруссю підтвердили прямий зв'язок, а відповідні результати оцінки фактичних даних - обернений зв'язок між ними.

Таблиця 1. Ефекти структурної інтеграції за показниками валового регіонального продукту, торгівлі Волинської області з регіонами Польщі і Білорусі

Незалежні змінні	Залежні змінні
	GRPt	BILt	POLt
Константа	0,002 (0,166)	0,327 (1,406)	0,605 (3,441)
GRPt	-	0,008 (1,021*)	0,323 (2,256*)
BILt	0,273 (1,078)	-	0,211 (1,882*)
POLt	0,069 (1,055*)	0,230 (1,051)	-
Скор. R2	0,95	0,98	0,94
DW	2,59	1,98	1,94



де BILt - зовнішньоторговельний оборот Волинської обл. з Білоруссю; POLt - зовнішньоторговельний оборот Волинської обл. з Польщею; GRPt - валовий регіональний продукт Волинської обл.; * - рівень статистичної значущості 5%. Концептуальні основи структурної інтеграції ефективно реалізуються у мережевій формі ТКС. З метою інтенсифікації транскордонних зв'язків, підвищення ефективності ТКС у роботі пропонується створення транскордонних мереж обміну досвідом (ТМОД) (рис. 2) у формі об'єднання органів місцевого самоврядування прикордонних регіонів для пошуку методів вирішення спільних проблем соціально-економічного розвитку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структурно-функціональна схема формування транскордонних мереж обміну досвідом

До діяльності ТМОД потрібно залучати науково-дослідні установи, консалтингові центри, громадські організації, які здійснюють за узгодженою методикою аналіз ефективності співробітництва учасників ТМОД. Загалом, як показано в роботі, існуючі інституції сприяння ТКС між Україною, Польщею і Білоруссю є достатньо потужними для формування тріангулярних ТМОД - прототипів «трикутників економічного зростання» і фінансування з бюджету програми «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» в межах відповідних транскордонних проектів і з місцевих бюджетів.



Висновки

У роботі запропоноване нове розв'язання проблеми поглиблення економічної інтеграції прикордонних регіонів України, Білорусі та Польщі на основі моделі структурної інтеграції, синхронізованої з формуванням соціально-економічних передумов інтенсифікації євроінтеграційного напряму. На підставі проведеного дослідження зроблено такі висновки:

Важливість Європейської політики сусідства в процесі євроінтеграції визначається можливістю прискорення вирівнювання якості життя населення прикордонних територій щонайменше до рівня країн-нових членів ЄС та досягнення вільного руху товарів, людей і капіталів через кордон до повної інтегрованості економічного простору. Активізація участі прикордонних регіонів України в реалізації Європейського інструменту сусідства і партнерства є підґрунтям сталого розвитку регіонів вздовж її державного кордону.

Узагальнення форм і видів міжнародних відносин дозволило запропонувати тріангулярну концепцію транскордонного співробітництва, яка подібна до «трикутників економічного зростання». При цьому функції «трикутників економічного зростання» в економічному розвитку розглядається значно ширше, ніж іншої форми ТКС - єврорегіонів, оскільки дозволяють сполучати в єдине ціле регіони, що володіють взаємодоповнюючими видами ресурсів, а відтак стають основою формування транскордонних кластерів і мереж обміну досвідом. Таким чином, створюючи «трикутник економічного зростання», географічно суміжні регіони трьох країн забезпечують одночасно дотримання принципів порівняльних переваг і комплементарності.

Існуючі інституції сприяння економічному співробітництву між Україною, Польщею і Білоруссю характеризуються декларативністю цілей і рішень та неузгодженістю діяльності, що стримує ефективне використання потенціалу ТКС. Створення дієвого механізму взаємодії цих інституцій надасть імпульс розвитку тріангулярного ТКС і, в кінцевому підсумку, матиме синергетичний ефект. Чинне законодавство достатньою мірою забезпечує можливість використання потенціалу транскордонного співробітництва для вирішення проблем прикордоння. Проте, потребує подальшого нормативно-правового врегулювання проблема розширення повноважень органів місцевого самоврядування, надання їм більшої самостійності у вирішенні спільних з регіонами сусідніх держав завдань регіонального та місцевого розвитку, адаптації до стандартів ЄС існуючих законодавчих актів України, що забезпечують міждержавне співробітництво.

Застосовування логічно взаємопов'язаних методів економетричного аналізу (регресійного аналізу, методу огортаючих даних) для оцінки ефективності використання потенціалу транскордонного співробітництва у прикордонних регіонах України, Польщі і Білорусі дозволило здійснити диференціацію регіонів сусідніх держав і виділити три групи: з високим, середнім і низьким рівнем ефективності використання транскордонного потенціалу. Отримані результати показують, що окремі регіони, незважаючи на лідируючі позиції за показниками інтенсивності транскордонної торгівлі та інвестування, неефективно використовують ресурсний потенціал, у той час, як інші, залучаючи менший обсяг ресурсів, максимізують ефект від їх використання. Це доводить доцільність обміну досвідом у сфері ТКС між регіонами з метою підвищення ефективності транскордонної співпраці і зменшення диспропорцій соціально-економічного розвитку.

Аналіз міждержавних відносин на мезорівні управління в умовах поглиблення інтеграційного процесу дозволяє констатувати, що транскордонне співробітництво в Європі зазнало системних якісних змін завдяки суттєвому зниженню бар'єрного характеру внутрішніх для ЄС державних кордонів, успішній реалізації принципів субсидіарності, адиціоналізму, децентралізації влади і, таким чином, перетворилося на дієвий інструмент формування смуги добросусідства ЄС та інтенсивного розвитку зв'язків з усіма прикордонними державами, включаючи Україну. У розвитку Європейської політики сусідства спостерігається тенденція до домінування тріангулярного транскордонного співробітництва, на відміну від поширеної в минулому білатеральної співпраці, що створює підґрунтя для практичної реалізації теоретичних основ тріангулярної концепції ТКС.

Вплив розширення ЄС на розвиток транскордонного співробітництва України має позитивні та негативні наслідки і проявляється через запровадження сусідніми державами візового режиму, законодавчих норм ЄС у сфері регулювання торгівлі та міграції, створення нового формату транскордонного співробітництва країн ЦСЄ з Україною та форм його фінансування. Транскордонне співробітництво з державами-сусідами на північно-західному кордоні України в рамках Європейської політики сусідства надає можливість будувати відносини з ЄС на привілейованих засадах, залучаючи фінансову технічну допомогу ЄС, у тому числі в сфері економіки, сприяння торгівлі. Проте, через неефективність державного управління у формуванні системи інформування про потенційні можливості ЄІСП та існування непрозорих правил залучення фінансових ресурсів технічної допомоги знижується й ефективність їх використання, виникає низка загроз і проблем здійснення ТКС. Неналежний рівень реалізації ЄІСП в нашій державі створює загрози погіршення іміджу України, зростання недовіри до українських інституцій як партнерів для співробітництва, скорочення обсягів міжнародної фінансової допомоги.

З метою підвищення ефективності реалізації ЄІСП доцільно ініціювати прийняття Закону України «Про міжнародну технічну допомогу», посилити поінформованість вітчизняних громадських інституцій про програми міжнародної технічної допомоги у рамках ЄІСП, підвищити професійно-кваліфікаційний рівень державних службовців, які мають відношення до проектів ЄІСП, розробити і запровадити ефективну, прозору систему моніторингу та оцінки реалізованих проектів. Виконання перелічених заходів надасть імпульс соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів і підвищенню їх інтегральної конкурентоспроможності у процесі інтенсифікації зовнішньоекономічних зв'язків шляхом об'єднання зусиль та мобілізації конкурентних переваг природно-ресурсного потенціалу сусідніх територій.

Для інтенсифікації реалізації заходів Європейської політики сусідства, підвищення ефективності міждержавного співробітництва на мезорівні управління необхідно формувати транскордонні мережі обміну досвідом. Існуюча сукупність інституцій сприяння економічній співпраці між Україною, Польщею і Білоруссю є достатньою для формування тріангулярних мереж обміну досвідом - прототипів «трикутників економічного зростання», функціонування яких забезпечить вирішення спільних проблем прикордонних регіонів, створення бази транскордонної статистичної інформації.

Модель структурної інтеграції прикордонних регіонів розроблена з урахуванням особливостей міжнародної інтеграції регіонів країн з посттрансформаційною економікою, особливостей адаптації транскордонного співробітництва до викликів глобалізації, а також чинників та передумов поглиблення процесу євроінтеграції України. Така модель - це комплексна сукупність форм співробітництва прикордонних регіонів у секторах та галузях економік з метою досягнення спільних цілей та інтересів. Основними напрямами та інструментами досягнення цілей повинні стати: співпраця в межах міжнародних проектів; співробітництво згідно міжурядових і міжрегіональних домовленостей, закріплених в офіційних документах про співпрацю між Україною та ЄС; інституціональна інтеграція; створення ТМОД тощо.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Засадко В.В. Заходи з інтенсифікації економічного співробітництва між Україною та країнами-сусідами в умовах створення зони вільної торгівлі з ЄС / В.В. Засадко // Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: Монографія / За заг. ред. Ю.Г. Рубана. - К.: НІСД, 2008. - С. 543-553 (0,5 д.а.).

2. Засадко В.В. Напрями стимулювання соціально-економічного розвитку малих прикордонних міст в контексті транскордонного співробітництва / В.В. Засадко // Проблеми розвитку транскордонного співробітництва України в умовах розширеного ЄС: Монографія / За ред. д.е.н., проф. Н. Мікули, д.е.н., доц. В. Борщевського, к.е.н. Т. Васильціва. - Львів: Ліга Прес, 2009. - С. 269-279 (0,4 д.а.).

3. Засадко В.В. Транскордонне співробітництво як чинник посилення конкурентоспроможності регіону (на прикладі Волинської області) / В.В. Засадко // Вісник ЛКА. - Сер. екон. - Вип. 23. - Львів: Вид-во ЛКА, 2006. - С. 178-181 (0,3 д.а.).

4. Засадко В.В. Напрями інтенсифікації українсько-білоруських зв'язків прикордонних областей / В.В. Засадко, А.І. Мокій, С.В. Науменко, М.І. Флейчук // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2007. - С. 41-46 (0,4 д.а.). (Особистий внесок - 0,1 д.а.: проаналізовано проблеми українсько-білоруського прикордонного співробітництва).