Розвиток міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО СИНДИКОВАНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Спеціальність 08.00.02 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЯНШИНА Анна Миколаївна

УДК: 336.77.067.22

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі банківської справи Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Циганов Сергій Андрійович,

професор кафедри міжнародних фінансів

Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Міщенко Володимир Іванович,

директор Центру наукових досліджень

Національного банку України

кандидат економічних наук,

Кульпінський Сергій Віталійович,

завідувач відділу фінансів

інституційних секторів економіки

Науково-дослідного фінансового інституту

Академії фінансового управління

Міністерства фінансів України

Захист відбудеться 13 травня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 12 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради д.т.н. О. А. Васильєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтернаціоналізації господарського життя зростаючі потреби суб'єктів господарювання країн світу у довгострокових кредитних ресурсах з огляду на необхідність розширення виробничих потужностей, впровадження енергозберігаючих технологій та поновлювальних джерел енергії, реалізації модернізаційних програм актуалізують питання фінансового забезпечення діяльності компаній різних секторів економіки. Проблема пошуку ефективних джерел фінансування постає особливо гостро в умовах скорочення пропозиції капіталу, внаслідок світової економічної кризи. На сучасному етапі у межах світового господарства набула поширення практика об'єднання фінансових установ різних країн у міжнародні синдикати для кредитування капіталомістких проектів у довгостроковому періоді та диверсифікації ризиків.

До міжнародного синдикованого кредитування з метою фінансування проектів розвитку на ринках, які формуються, все частіше вдаються і міжнародні фінансові організації. Нагальна необхідність дослідження економічної природи, особливостей і переваг міжнародного синдикованого кредитування зумовлюють актуальність дисертаційної роботи. Розширення спектру новітніх фінансових інструментів, зростання попиту з боку суб'єктів господарювання країн із різними рівнями розвитку на довгострокові кредитні ресурси в умовах інтернаціоналізації, обмежені можливості національних ринків капіталу і загострення кризових явищ у світовій економіці сприяли появі низки наукових досліджень з проблематики довгострокового кредитування, впливу інтернаціоналізації на розвиток фінансових ринків і національних економік у цілому.

Важливу роль у теоретичному та емпіричному дослідженні цих питань відіграють наукові праці Т.Аллена, Е.Алтубаса, Дж.Армстронга, Л.Вейла, Б.Гаданця, К.Годлевського, С.Деніса, С.Міллера, Г.Ніні, А.Сансон, Е.Тейлор, Е.Файта, Ф.Фішера. Серед українських і російських науковців, що здійснили ґрунтовну роботу у напрямі вивчення наслідків тенденції до глобалізації та інтернаціоналізації економіки слід відзначити О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, М.Дудченка, Д.Лук'яненка, З.Луцишин, В.Новицького, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Філіпенка, Ю.Шишкова та інших. Безпосередньо проблемі розвитку ринків фінансових інструментів і національних банківських систем в умовах інтернаціоналізації присвячено праці О.Буклемішева, М.Лапішка, С.Кульпінського, В.Міщенка, Д.Михайлова, С.Моєсеєва, С.Циганова та інших.

Незважаючи на наявність наукових напрацювань з питань міжнародного синдикованого кредитування, подальшого аналізу потребують теоретичні концепції сутності синдикованого кредиту, засади і новітні напрями функціонування міжнародного ринку позик такого типу в умовах інтернаціоналізації. Комплексний підхід до дослідження даної проблематики передбачає вивчення сучасних тенденцій синдикованого кредитування у країнах із різними рівнями розвитку для виявлення спільних рис і відмінностей, проблем та особливостей і, відповідно, використання іноземного досвіду для прискорення процесу становлення вітчизняного ринку синдикованих позик.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі банківської справи Університету „Україна” згідно з планом науково-дослідних робіт за темою „Розвиток грошово-кредитної системи в умовах глобалізації” у межах програми „Теоретико-методологічні та практичні засади соціалізації особистості студентів з обмеженими можливостями” №01070011635 Державного фонду фундаментальних досліджень МОН України.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування особливостей і новітніх тенденцій розвитку міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків та розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо оптимізації механізму функціонування ринку синдикованих позик в Україні. Така мета вимагає розв'язання низки завдань теоретичного, методологічного і прикладного характеру:

· розкрити і поглибити наявні у світовій науковій думці підходи до сутності синдикованого кредиту, суб'єктно-функціональних та економіко-правових аспектів процедури організації позик на міжнародному ринку;

· доповнити існуючі концепції щодо інструментарію та інституційного забезпечення процесу функціонування міжнародного ринку синдикованих кредитів;

· обґрунтувати та оцінити вплив інтернаціоналізації, транснаціоналізації економіки і світової фінансової кризи на розвиток міжнародного синдикованого кредитування;

· визначити роль міжнародних фінансових організацій у процесі функціонування міжнародного ринку синдикованих позик;

· виявити специфічні риси синдикованого кредитування у розвинених країнах і на ринках, що формуються;

· провести комплексну оцінку передумов становлення, проблем і новітніх тенденцій розвитку ринку синдикованих кредитів в Україні у контексті її інтеграції у міжнародне фінансове середовище;

· розробити пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавчого та інституційного забезпечення синдикованого кредитування в Україні.

Об'єктом дослідження є система міжнародних фінансово-кредитних відносин, що виникають між учасниками синдикату, позичальником кредитних ресурсів та іншими економічними агентами у процесі надання і використання міжнародної синдикованої позики.

Предметом даної роботи є механізм міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження є теоретичні напрацювання світової фінансової думки, концептуальні положення теорії світового господарства і міжнародних економічних відносин, праці вітчизняних та іноземних вчених з проблематики міжнародного синдикованого кредитування. Методологічний апарат дослідження складають загальнонаукові методи пізнання: діалектичний метод використовувався з метою виявлення теоретико-концептуальних засад синдикованого кредитування (у розділі 1); метод порівняльного аналізу - для вивчення альтернативних синдикованій позиці інструментів залучення ресурсів на міжнародному ринку (в підрозділі 1.1); системний метод - для поглиблення підходів до сутності синдикованої позики (в підрозділі 1); метод історизму - для розгляду еволюції міжнародного синдикованого кредитування (в підрозділі 1.1, розділі 2, підрозділі 3.2); метод аналізу і синтезу - класифікації підходів до сутності синдикованого кредиту, дослідження наслідків інтернаціоналізації для міжнародного ринку даного фінансового інструменту, закономірностей розвитку вітчизняного ринку (в підрозділах 1.1, 1.3, 2.1, розділі 3); графічний і табличний методи - для подання результатів дослідження.

Інформаційною базою дослідження стали дані Банку міжнародних розрахунків, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Національної кредитної програми США, Банку Австралії, Банку Японії, Національного і комерційних банків України. Нормативно-інформаційною базою дисертації виступили нормативно-правові акти України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Китайської Народної Республіки.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у виявленні пріоритетних напрямів розвитку міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків. Наступні найважливіші положення характеризують наукову новизну дисертаційної роботи та особистий внесок автора у розробку даної проблематики:

вперше:

· доведено, що розширення експансії транснаціональних банківських установ на ринках синдикованих кредитів більшості країн світу, інтенсифікація операцій транснаціональних компаній із самостійної організації позик такого типу без участі головного банка, вихід на ринок міжнародних фінансових інститутів, формування професійних об'єднань учасниками ринку з метою створення, стандартизації та уніфікації правил первинної і вторинної торгівлі кредитами, збільшення участі місцевих банківських установ у синдикатах на ринках, що формуються, у період світової економічної кризи є провідними тенденціями і ключовими трансформаціями у сфері міжнародного синдикованого кредитування, які відбуваються виключно у площині суб'єктного складу міжнародного ринку синдикованих позик, внаслідок інтернаціоналізації економіки;

· запропоновано класифікацію та введено у науковий обіг термінологію класичних і некласичних атрибутивних ознак міжнародного синдикованого кредитування на основі аналізу категоріальних взаємин між поняттями ,,капітал - фінансовий інструмент - фінансова послуга”, ,,консорціум - синдикат” та ,,капіталістична монополія - банківський синдикат - синдикований кредит” в еволюційному розрізі. До класичних ознак віднесено довгостроковий характер фінансування; домінування монопольної природи синдикатів над іншими категоріальними взаєминами, що визначають спонукальні мотиви організації об'єднань такого типу; сплата позичальником комісійних винагород всім кредиторам; чисельні за суб'єктним складом синдикати. До некласичних - зараховано короткостроковий характер кредитування, надання позик синдикатами у формі ,,клубу кредиторів”, організація синдикованих кредитів міжнародними фінансовими інститутами і транснаціональними компаніями без участі головного банка, можливість вторинного продажу позик;

удосконалено:

· концепцію інструментів-замінників синдикованого кредиту за рахунок виділення наступних критеріїв для оцінки альтернативних міжнародному синдикованому кредитуванню інструментів залучення ресурсів на міжнародному ринку капіталів: суб'єктний склад, строк, якісні характеристики документарного забезпечення процесу кредитування, необхідність отримання кредитного рейтингу і сплати комісійних винагород, можливість дострокового погашення, залучення мультивалютних позик, наявність вторинного ринку, що дало змогу виявити найсуттєвіші переваги даного фінансового інструменту поряд із єврооблігаційними і двосторонніми банківськими позиками;

· теоретичні підходи до оцінки діяльності міжнародних фінансових організацій у сфері синдикованого кредитування. Обґрунтовано, що головними наслідками міжнародного синдикованого фінансування МФО для економічного розвитку ринків, які формуються, є інтенсифікація кредитування у національних валютах цих країн, що сприяє розвитку наявних і появі нових індексів грошового ринку; долучення до міжнародних синдикатів місцевих банків, що прискорює становлення національних ринків; активізація процесу впровадження енергозберігаючих технологій, поновлювальних джерел енергії, реалізації модернізаційних програм, істотне зростання обсягів фінансування інфраструктурних проектів за рахунок міжнародного синдикованого кредитування Європейського банку реконструкції та розвитку і Міжнародної фінансової корпорації; підтримка стабільного функціонування банківського сектору як рушійної сили розвитку інших секторів економіки;

· засади нормативно-правового регулювання синдикованого кредитування в Україні шляхом здійснення порівняльного аналізу інституційного і законодавчого забезпечення процесу функціонування ринків даного фінансового інструменту у країнах з розвиненою економікою, країнах, які розвиваються, і міжнародного ринку, у цілому, що дало можливість розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму та інституційного забезпечення синдикованого кредитування в Україні і запропонувати зміни до вітчизняного законодавства, спрямовані на формування сприятливих умов для становлення ринку позик такого типу в Україні. Зокрема, сформульовано пропозиції щодо здійснення стандартизації документарних складових процедури синдикування кредитів; рекомендовано на державному рівні ініціювати створення професійних об'єднань учасниками ринку даного фінансового інструменту, обґрунтовано доцільність їх формування і потенційні функціональні обов'язки; запропоновано заходи щодо реформування нормативно-правового підґрунтя синдикованого кредитування в Україні;

дістали подальшого розвитку:

· підходи до вивчення новітніх тенденцій функціонування ринків, що формуються, шляхом розкриття наслідків впливу інтенсифікації синдикованого кредитування у країнах Азії і Латинської Америки на процес поглиблення регіональної фінансової інтеграції. Серед ключових наслідків - збільшення питомої ваги позик, деномінованих у національних валютах наведених країн у загальному обсязі кредитів, наданих на регіональних ринках в Азії і Латинській Америці; активізація діяльності місцевих банків із організації синдикатів та участі в об'єднаннях такого типу, сформованих у межах азійського і латиноамериканського регіонів; розповсюдження практики залучення позичальниками в Азії кредитів у національних валютах інших країн регіону;

· позиції щодо трактування сутності синдикованого кредиту, економіко-правових аспектів процедури організації позик і механізму функціонування міжнародного ринку даного фінансового інструменту, по-перше, шляхом уточнення суті синдикованого кредиту з урахуванням головних спонукальних мотивів об'єднання фінансових установ у синдикати; по-друге, за рахунок виокремлення видів комісійних винагород, які сплачуються при міжнародному синдикованому кредитуванні на основі суб'єктно-функціонального підходу; по-третє, шляхом розкриття основних етапів процесу організації позик такого типу крізь призму документарного забезпечення процедури синдикування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки даного дисертаційного дослідження можуть бути використані вітчизняними суб'єктами господарювання у процесі надання і залучення синдикованих кредитів, органами державної влади при розробці нормативних документів, призначених регулювати процедуру синдикування і діяльність учасників ринку. Рекомендації автора були використані Національним банком України під час розробки наукової теми „Гібридний капітал банку: світовий досвід, перспективи впровадження в Україні” (довідка № 53-110/566 від 24.11.09); Державним агентством з інвестицій та інновацій при розробці програм інноваційного розвитку економіки України та регуляторних актів (довідка №2843/021-0406 від 24.11.09).

Результати дослідження були враховані публічним акціонерним товариством „Сітібанк” у процесах кредитування (в т.ч. організації синдикованих кредитів) підприємств України, знайшли практичне відображення у внутрішніх положеннях банку, що стосуються кредитування та аналізу ризиків (довідка № 15-19112009 від 19 листопада 2009). Пропозиції автора щодо особливостей організації позик і комісійних винагород, що виплачуються при синдикованому кредитуванні були використані комерційним банком „Надра” та акціонерним банком „Укргазбанк” під час підготовки до залучення синдикованих кредитів (довідки № 1-10-13590 від 24.11.2009 та №130/7714/2009 від 24.11.2009 відповідно). Результати дисертації застосовуються у навчальному процесі Відкритого міжнародного університету розвитку людини ,,Україна” при викладанні дисциплін „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародні фінанси”, „Міжнародні фінансові організації”, „Міжнародні кредитно-розрахункові операції”, „Банківські операції”, „Фінансовий ринок”, „Гроші і кредит” (довідка № 17/ЕМ від 25.11.2009).

Особистий внесок автора. Викладені у дисертації теоретико-методологічні і практичні результати дослідження належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом власної роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації було розглянуто, обговорено і схвалено на дванадцяти науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, у тому числі на Міжнародній науково-практичній конференції „Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Сімферополь, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців „Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці” (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна банківська конкуренція: теорія та практика” (м. Суми, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів „Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.) тощо.

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковано у 22 наукових працях, з них 7 одноосібних статей, 3 статті у співавторстві у провідних фахових журналах і збірниках наукових праць, 12 тез конференцій (загальний обсяг 4,9 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дисертаційного дослідження, складається зі вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновку, списку використаних джерел із 203 найменувань на 18 сторінках і 6 додатків на 7 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з яких 189 сторінок основного тексту, що містить 9 аналітичних таблиць та 42 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукової розробленості теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, предмет та об'єкт дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дисертації, представлено рівень їх апробації.

У першому розділі „Теоретико-концептуальні засади дослідження синдикованого кредиту у системі світового господарства” розкрито і поглиблено наукові підходи до сутності синдикованого кредиту, економіко-правових аспектів процедури синдикування, інструментарію та інституційного забезпечення функціонування міжнародного ринку кредитів такого типу.

Прогресуючі тенденції до інтернаціоналізації і глобалізації економіки сприяють виходу процесу формування банківських синдикатів за національні межі - організація об'єднань такого типу набуває регіонального і міжнародного масштабів, що спричиняє динамічне зростання обсягів міжнародного синдикованого кредитування. Усталене уявлення про монопольну природу банківських синдикатів потребує часткового перегляду в умовах інтернаціоналізації, нестабільності фінансових ринків і збільшення попиту суб'єктів господарювання різних країн на кредитні ресурси, коли домінуючим спонукальним мотивом формування банківських синдикатів виступає об'єктивна необхідність диверсифікації ризиків та об'єднання ресурсів з метою фінансування капіталомістких проектів у довгостроковому періоді, тоді як класичні монопольні риси даної економічної категорії стають другорядними.

У сучасних умовах наукова ідентифікація поняття синдикованого кредиту, теоретичне обґрунтування особливостей функціонування міжнародного ринку даного фінансового інструменту має здійснюватися з урахуванням новітніх реалій розвитку міжнародного синдикованого кредитування, що формуються під впливом інтернаціоналізації фінансових ринків. Головні етапи процедури синдикування позик на первинному ринку слід розглядати крізь призму документарних складових міжнародного синдикованого кредитування, оскільки останні відіграють принципову роль у процесі вторинного продажу позик такого типу (рис.1).

Основоположними з точки зору визначення атрибутивних ознак міжнародного синдикованого кредитування є трансформації, що відбуваються у межах категоріальних зв'язків між поняттями ,,капіталістична монополія - банківський синдикат - синдикований кредит” в еволюційному розрізі в умовах інтернаціоналізації. Такий підхід дозволяє визначити та класифікувати атрибути міжнародного синдикованого кредитування на класичні і некласичні атрибутивні ознаки, які у комплексі формують унікальну цілісну систему характеристик, що виділяють категорію синдикованої позики з-поміж інших фінансових інструментів і банківських послуг.

Левова частка наукових дискусій у межах даної проблематики зосереджена у площині економіко-правових аспектів процесу організації синдикованого кредиту та механізму функціонування міжнародного ринку даного фінансового інструменту. Ключовими учасниками процедури синдикування є банк-організатор, банк-агент, банк-букранер, банки-учасники. Їх функції - організаторська, консультативна, розрахункова, координуюча, функція грошової участі - визначають головні види комісійних винагород, які стягуються при міжнародному синдикованому кредитуванні: комісійні збори за організацію (сплачується організатору і співорганізаторам синдикату), за участь і резервування (учасникам синдикату), за юридичні консультації і послуги (консультанту з юридичних питань), агентський збір (банку-агенту).

Другий розділ „Механізм функціонування міжнародного ринку синдикованих кредитів в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків” присвячено аналізу новітніх тенденцій міжнародного синдикованого кредитування, досвіду функціонування ринків даного фінансового інструменту у розвинених кранах і країнах, що розвиваються, сучасної практики організації синдикатів за участю міжнародних фінансових інститутів.

Тенденція до інтернаціоналізації господарського життя є визначальною детермінантою розвитку світової економіки. Найважливіші трансформації у сфері міжнародного синдикованого кредитування, внаслідок даної тенденції відбуваються у площині суб'єктного складу міжнародного ринку синдикованих позик: розширення експансіоністської діяльності транснаціональних банків; активізація операцій міжнародних фінансових інститутів і транснаціональних компаній із самостійної організації міжнародних синдикатів; збільшення участі місцевих банківських установ країн, які розвиваються, в об'єднаннях такого типу у період світової економічної кризи; створення суб'єктами ринку системи інститутів, покликаних регулювати та формувати нормативну основу діяльності учасників первинної і вторинної торгівлі синдикованими кредитами.

Ключову роль у процесі інтенсифікації синдикованого кредитування на ринках, які формуються, відіграють міжнародні фінансові організації. Синдиковане кредитування МФО сприяє збільшенню частки позик, залучених у національних валютах вказаних країн, у загальному обсязі наданих на цих ринках кредитів; стабільному функціонуванню банківського сектору; зростанню обсягів фінансування інфраструктурних проектів; активізації впровадження новітніх технологій, поновлювальних джерел енергії. Головні реципієнти кредитів МФО у національних валютах на ринках, які формуються, - органи місцевої влади, банківські установи, підприємства енергетичного сектору.

Найактивнішими позичальниками синдикованих кредитів на міжнародному ринку виступають суб'єкти господарювання США, Великобританії, Франції і Німеччини. У 2007 році обсяги позик, залучених резидентами цих країн досягли рекордних 1041 млрд. дол. США, 252.3 млрд. дол. США, 146.7 млрд. дол. США і 118.6 млрд. дол. США відповідно. Зростання попиту підприємств розвинених країн на міжнародні синдиковані кредити у зв'язку з необхідністю фінансування операцій злиття і поглинання компаній у 2000, 2005 і 2007 роках спричинило безпрецедентне розширення міжнародного ринку даного фінансового інструменту (рис. 2). У 2008-2009 роках суттєвий спад на ринку в результаті деструктивного впливу світової економічної кризи також відбувається за рахунок скорочення активності у країнах з розвиненою економікою.

Лідерство США, Німеччини, Великобританії і Франції (за обсягами залучених синдикованих кредитів резидентами цих країн) досягається завдяки стабільно високим пропозиції і попиту на позики такого типу, які підтримуються за рахунок наступних факторів: значний ступінь інтегрованості національних ринків наведених країн до міжнародного ринку даного фінансового інструменту дозволяє місцевим банківським інститутам США, Німеччини, Великобританії і Франції, здійснюючи операції синдикування, отримувати прибуток не лише на національному ринку, а також і на ринках інших країн; синдикований кредит забезпечує позичальникам альтернативність вибору між єврооблігаційними і двосторонніми банківськими позиками, надаючи можливість залучити масштабні ресурси для фінансування капіталомістких проектів; стандартизовані правила, норми та уніфіковане документарне забезпечення процедури синдикування позик на первинному ринку та розвинена інфраструктура вторинного ринку дозволяють кредиторам здійснювати перепродаж синдикованих позик.

Головними тенденціями розвитку синдикованого кредитування на ринках, які формуються, є зростання питомої ваги позик, деномінованих у національних валютах цих країн (сінгапурський долар, корейська вона, долар Гонконгу, новий тайванський долар, російський рубль, казахстанський тенге) у загальному обсязі наданих кредитів; активізація діяльності з організації синдикатів на регіональних ринках з боку місцевих банківських інститутів в Азії і Латинській Америці (Bank of China, State Bank of India, Oversea Chinese Banking, Industrial and Commercial Bank of China, Korea Development Bank, Banco Bilbao Vizcaya Argentaria), розповсюдження практики залучення позичальниками-резидентами країн Азії та СНД кредитів у національних валютах інших країн регіону і як результат поглиблення регіональних інтеграційних процесів.

У третьому розділі дисертаційного дослідження „Проблеми і перспективи розвитку синдикованого кредитування в Україні у контексті її інтеграції у світове фінансове середовище” проаналізовано об'єктивні передумови, проблеми і тенденції розвитку синдикованого кредитування в Україні, розроблено пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення законодавчого та інституційного забезпечення функціонування вітчизняного ринку даного фінансового інструменту.

Вітчизняні підприємства для реалізації програм модернізації, впровадження новітніх технологій, розширення виробничих потужностей, що виступають передумовами повноцінного включення української економіки до системи світового господарства, потребують значних за обсягом довгострокових кредитних ресурсів. Необхідність відновлення комунальної інфраструктури і, зокрема, систем тепло -, водо -, газопостачання; розвитку і модернізації транспортної інфраструктури; гостра потреба у побудові і реконструкції готельної мережі, нових аеропортів і стадіонів у межах підготовки до футбольного чемпіонату „Євро 2012” у комплексі також породжують попит на довгострокові фінансові ресурси в Україні.

Національна банківська система є неспроможною самостійно у повній мірі задовольнити зростаючий попит на довгострокові кредитні ресурси з огляду на відносно незначний рівень капіталізації вітчизняних банківських установ у порівнянні з європейськими, американськими і японськими фінансовими організаціями; дефіцит довгострокових пасивів в Україні, пов'язаний з недовірою населення до банків, що спричиняє зростання ризиків кредитування і, відповідно, збільшення ціни кредитних ресурсів на національному ринку. Проблема фінансового забезпечення діяльності компаній актуалізувалася у період світової економічної кризи не лише для ринків, що формуються, а і для країн з розвиненою економікою. За таких умов використання зовнішніх джерел фінансування і, зокрема, міжнародного синдикованого кредитування стає єдиною запорукою збільшення рівня конкурентоспроможності підприємств, успішної інтеграції національної економіки до системи світового господарства.

Основними позичальниками міжнародних синдикованих кредитів в Україні є банківські установи („УкрСіббанк”, „Укргазбанк”, „Укрсоцбанк”, „Укрексімбанк”, „Надра”, „ПУМБ”, „Хрещатик” тощо). Саме банківський сектор як головний реципієнт позик такого типу забезпечив рекордні за всю історію вітчизняного ринку обсяги синдикованого кредитування в Україні у 2007 році (рис. 3). Підприємства інших секторів економіки залучають міжнародні синдиковані позики з 2004-2006 років („Київстар GSM”, „Укрзалізниця”, „Індустріальний союз Донбасу”, „Азовсталь”, „Інтерпайп”, „Біомедскло”, „Укррічфлот”, „Галнафтогаз” та інші). У 2009 році істотний спад обсягів синдикованого кредитування в Україні відбувається через зниження активності європейських та американських фінансових установ на ринку в результаті світової економічної кризи, які поряд із Європейським банком реконструкції і розвитку і Міжнародною фінансовою корпорацією виступають основними організаторами кредитів для українських позичальників.

Принциповою для подальшого розвитку синдикованого кредитування в Україні є реалізація наступних заходів: стандартизація та уніфікація у відповідності до міжнародних стандартів документарних складових процедури синдикування кредитів і судової практики у цій сфері; створення нормативного підґрунтя для діяльності професійних об'єднань учасників торгівлі позиками такого типу і статистичної бази, яка містила би дані про операції у сфері синдикованого кредитування для прискорення становлення вторинного ринку даного фінансового інструменту; вдосконалення законодавчого забезпечення процесу функціонування вітчизняного ринку синдикованих позик з метою активізації участі місцевих банків у синдикатах шляхом встановлення чітких і прозорих норм торгівлі кредитами такого типу.

Розробка нових нормативно-правових актів, покликаних регулювати синдиковане кредитування в Україні може відбуватися на основі положення Національного банку України „Про порядок здійснення консорціумного кредитування”, яке втратило чинність. Однак, у такому випадку до вказаного положення слід внести поправки, перш за все, до пунктів, що стосуються процедури організації синдикованих позик, а також суттєві доповнення у площині категоріального апарату. Зокрема, необхідно визначити на законодавчому рівні поняття синдикованого і консорціумного кредитів, сутність первинного і вторинного ринків синдикованих позик; навести перелік головних учасників синдикатів, їх функцій та обов'язків, документарних складових процедури організації кредитів такого типу, видів комісійних винагород, що мають сплачуватися при синдикованому кредитуванні.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичні узагальнення та запропоновано вирішення наукової проблеми обґрунтування сутності, атрибутивних ознак та новітніх тенденцій розвитку міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків. Беручи до уваги мету і завдання даного дисертаційного дослідження, можемо сформулювати наступні висновки і рекомендації, які характеризуються науковою новизною та мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення:

1. Синдикованим є кредит, що надається позичальнику двома або більшою кількістю фінансових установ, об'єднаних у синдикат з метою акумулювання кредитних ресурсів і диверсифікації кредитних ризиків, для фінансування капіталомістких проектів переважно у середньо -, довгостроковому періоді. До класичних атрибутивних ознак міжнародного синдикованого кредитування належать довгостроковий характер фінансування; домінування монопольної природи синдикатів над іншими категоріальними взаєминами, що визначають спонукальні мотиви організації об'єднань такого типу; сплата позичальником комісійних винагород всім кредиторам; чисельні за суб'єктним складом синдикати. До некласичних - короткостроковий характер кредитування, надання позик синдикатами у формі ,,клубу кредиторів”, організація кредитів такого типу компаніями і міжнародними фінансовими інститутами без участі головного банка, можливість вторинного продажу позик. У комплексі класичні і некласичні атрибутивні ознаки формують унікальну цілісну систему атрибутів, що виділяють категорію синдикованої позики з-поміж інших фінансових інструментів і банківських послуг.

2. Головними видами комісійних винагород, які стягуються при міжнародному синдикованому кредитуванні, виступають комісії за організацію (сплачується організатору і співорганізаторам міжнародного синдикату), за участь і за резервування (учасникам синдикату), за юридичні консультації і послуги (консультанту з юридичних питань), агентський збір (банку-агенту). Найважливішими документарними складовими міжнародного синдикованого кредитування є лист про наміри, інформаційний меморандум, угода про участь, кредитна угода.

3. Переваги міжнародного синдикованого фінансування для кредиторів полягають у можливості ефективнішої диверсифікації ризиків шляхом їх розподілу між учасниками міжнародного синдикату, що актуалізується в умовах світової економічної кризи; об'єднання тимчасово вільних ресурсів для фінансування капіталомістких проектів; отримання прибутку для всіх учасників міжнародного синдикату, зокрема, і у вигляді комісійних винагород; поглиблення ділових зв'язків із фінансовими організаціями з інших країн, транснаціональними банками; можливість вторинного продажу частки у позиці; отримання переваги над конкурентами, що оперують самостійно, у конкурентній боротьбі за клієнтську базу і нові ринки у світовому масштабі, тобто досягнення більшого ступеню ринкової влади. Міжнародне синдиковане кредитування дозволяє позичальнику досягти гнучкіших умов кредитування, зосередити всю документарну роботу у межах одного банка-агента та залучити ресурси у декількох валютах; не потребує значної інформаційної відкритості та обов'язкового отримання рейтингу на відміну від єврооблігацій.

4. Ключові трансформації у сфері міжнародного синдикованого кредитування, внаслідок інтернаціоналізації, відбуваються у площині суб'єктного складу ринку даного фінансового інструменту: інтенсифікація операцій транснаціональних компаній і міжнародних фінансових інститутів із самостійної організації синдикатів; активізація участі місцевих фінансових установ в об'єднаннях такого типу на ринках, що формуються, в умовах світової економічної кризи; перманентне збільшення присутності транснаціональних банків на ринках країн світу і посилення монополізації міжнародного ринку американськими та окремими європейськими ТНБ; об'єднання учасників ринку у саморегульовані організації з метою створення системи стандартизованих правил торгівлі, уніфікації існуючих норм міжнародного синдикованого кредитування.

5. Суттєвий вплив на розвиток міжнародного синдикованого кредитування має транснаціоналізація світової економіки. Транснаціональні банківські установи відіграють ключову роль у процесі організації міжнародних синдикованих позик в умовах інтернаціоналізації. ТНБ мають змогу утримувати домінуючі позиції на міжнародному ринку даного фінансового інструменту завдяки використанню внутрішнього корпоративного досвіду щодо економіко-правових і суб'єктно-функціональних аспектів процедури синдикування та обізнаності персоналу у специфіці діяльності на ринках, що формуються, загалом; розгалуженій мережі кореспондентських відносин і ділових зв'язків із іншими транснаціональними фінансовими установами, місцевими банками різних країн світу, що прискорює і полегшує переговорний процес, розподіл функціональних обов'язків між учасниками міжнародного синдикату; підтримці попиту на кредити з боку транснаціональних корпорацій, представлених у більшості країн світу, у зв'язку з розширенням діяльності ТНК в результаті інтернаціоналізації фінансових ринків і транснаціоналізації світової економіки. Значні видатки ТНБ на розробку новітніх банківських продуктів, проведення маркетингових досліджень і суттєвий фінансовий потенціал транснаціональних банків у комплексі також дозволяють утримувати останнім “технологічне” лідерство на фінансовому ринку, у цілому, і ринку синдикованих кредитів, зокрема.

6. Провідними тенденціями і найсуттєвішими трансформаціями, що відбуваються у системі міжнародного ринку синдикованих кредитів в результаті кризових явищ у світовій економіці, є збільшення питомої ваги позик, залучених для фінансування операцій зі злиття і поглинання компаній у країнах світу, у загальному обсязі наданих синдикованих кредитів; вихід на ринки, які перебувають на етапі становлення, місцевих фінансових установ, внаслідок зниження активності у сфері синдикованого кредитування банків з розвинених країн; зростання частки ринку європейських і японських фінансових установ поряд із певним зниженням частки американських банків. В умовах кризи особливого значення для позичальників на ринках, які формуються, набуває синдиковане кредитування міжнародними фінансовими організаціями, оскільки залучення капіталу з інших джерел міжнародного фінансування у цей період є проблематичним або взагалі неможливим з огляду на підвищені ризики кредитування і високу ціну ресурсів.

7. Проявом інтернаціоналізації у глобальному масштабі є розвиток міжнародних фінансових організацій. Головними наслідками діяльності МФО у сфері синдикованого кредитування для економічного зростання ринків, що формуються, є збільшення обсягів кредитування у національних валютах вказаних країн, що сприяє розвитку індексів грошового ринку; активізація участі місцевих банків цих країн у синдикатах, організованих міжнародними організаціями; прискорення модернізації транспортної і комунальної інфраструктури, виробничих потужностей промислових підприємств, впровадження енергозберігаючих технологій, поновлювальних джерел енергії; підтримка стабільного та ефективного функціонування банківського сектору як локомотива розвитку інших секторів економіки.

8. Основними проявами впливу інтенсифікації розвитку синдикованого кредитування у країнах Азії і Латинської Америки на процес поглиблення регіональної фінансової інтеграції виступають збільшення питомої ваги позик, деномінованих у національних валютах азійських і латиноамериканських країн, у загальному обсязі кредитів; активізація діяльності з організації синдикатів на регіональних ринках з боку місцевих банківських інститутів цих країн, розповсюдження практики залучення позичальниками в Азії синдикованих кредитів у національних валютах інших країн регіону. Досвід залучення міжнародних синдикованих кредитів позичальниками у латиноамериканських та азійських країнах засвідчив високу ефективність і гнучкість даного фінансового інструменту навіть у кризових умовах та у період рецесії, що, у першу чергу, пов'язане з можливістю диверсифікації ризиків, їх розподілу між кредиторами у межах синдикату.

9. Розвиток синдикованого кредитування в Україні обумовлений, з одного боку, необхідністю здійснення всеохоплюючої модернізації і розширення виробничих потужностей вітчизняних підприємств, впровадження новітніх технологій для збільшення конкурентоспроможності національної економіки та, з іншого боку, неспроможністю банківської системи України самостійно задовольнити попит суб'єктів господарювання на кредитні ресурси з огляду на дефіцит довгострокових пасивів, відносно незначний рівень капіталізації вітчизняної банківської системи, підвищений рівень ризиків, які продовжують зростати в умовах фінансової кризи, та значну ціну кредитних ресурсів.

10. Для вдосконалення механізму та інституційного забезпечення функціонування ринку синдикованих кредитів в Україні слід здійснити стандартизацію документарних складових процесу організації позик такого типу (листа про наміри, інформаційного меморандуму, угоди про участь), уніфікацію досвіду судочинства у цій сфері відповідно до міжнародних стандартів, що усунуло би процедурні суперечності, які ускладнюються в Україні нормативно-правовою невизначеністю з питань синдикованого кредитування; на державному рівні ініціювати створення професійних об'єднань суб'єктів ринку, головним призначенням яких має стати розробка „правил поведінки” учасників торгівлі позиками та стандартизація документації у межах вже існуючого банківського законодавства; сформувати в Україні статистичну базу, яка б акумулювала дані про залучені кредити, їх характеристики для прискорення становлення вторинного ринку даного фінансового інструменту, сприяння науково-дослідній роботі у цьому напрямі.

11. Пріоритетним напрямом розвитку вітчизняного ринку має стати створення ефективної системи нормативно-правових важелів регулювання синдикованого кредитування в Україні. Необхідно на законодавчому рівні визначити поняття синдикованого кредиту, первинного і вторинного ринків даного фінансового інструменту, обумовити характер категоріальних взаємин між поняттями „синдикований кредит” і „консорціумний кредит”, задекларувати функції кожного з учасників синдикату (організаторська, документарна, розрахункова і координуюча, функція грошової участі), види комісійних винагород, що стягуються при синдикованому кредитуванні (комісія за організацію, участь, резервування, юридичні консультації і послуги, агентський збір), засади функціонування первинного і вторинного ринків; окреслити процедуру створення, функціональні обов'язки професійних об'єднань учасників торгівлі кредитами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Яншина А. М. Розвиток синдикованого кредитування в Україні / А. М. Яншина // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 72. - Ч. 2. - С. 151-157.

2. Яншина А. М. Сучасні тенденції функціонування первинних ринків синдикованих позик в розвинених країнах / А. М. Яншина // Зовнішня торгівля, фінанси і право. - 2008. -- №5. - С. 48-54.

3. Яншина А. М. Теоретичні підходи до визначення категорії синдикований кредит / А. М. Яншина // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2008. - №6(41). - С. 57-62.

4. Циганов С. А. Особливості формування ринку синдикованого кредитування у країнах із трансформаційною економікою / С. А. Циганов, А. М. Яншина // Фінанси України. - 2008. - №8. - С. 11-19 (Особистий внесок: обґрунтовано передумови трансформації класичних атрибутів міжнародного синдикованого кредитування та проаналізовано новітні тенденції розвитку ринків синдикованих кредитів у країнах із трансформаційною економікою).

5. Циганов С. А. Синдиковане кредитування та єврооблігаційні позики - боргові інструменти довгострокового фінансування / С. А. Циганов, А. М. Яншина // Банківська справа. - 2009. - №1. - С. 31-38 (Особистий внесок: здійснено порівняльний аналіз еволюції, суб'єктного складу ринків синдикованих кредитів та єврооблігацій).

6. Яншина А. М. Теоретичні засади функціонування вторинного ринку синдикованого фінансування / А. М. Яншина // Економіка і держава. - 2009. - №2. - С. 46-49.

7. Яншина А. М. Економіко-правові аспекти процедури синдикування позик / А. М. Яншина // Збірник наукових праць „Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України”. - Суми : УАБС НБУ. - 2009. - Вип. 24. - С. 373-381.

8. Яншина А. М. Еволюція азійського ринку синдикування кредитів у контексті регіональної фінансової інтеграції / А. М. Яншина // Науковий вісник Чернівецького національного університету. - Вип. 456. Економіка. - Чернівці : ЧНУ, 2009. - С. 115-120.

9. Циганов С. А. Актуальні проблеми синдикування позик за участі міжнародних фінансових організацій / А. С. Циганов, А. М. Яншина // Вісник НБУ. - 2009. - №8 (162). - С. 28-32 (Особистий внесок: розкрито особливості і новітні тенденції міжнародного синдикованого кредитування Європейським банком реконструкції та розвитку компаній і банківських установ на ринках, що формуються).

10. Яншина А. М. Новітні реалії синдикованого кредитування: латиноамериканський контекст / А. М. Яншина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского, сер. "Экономика и управление", 2009. - Том 22 (61), 1. - С. 165-172.

В інших виданнях:

11. Яншина А. М. Вплив фінансової глобалізації на розвиток синдикованого кредитування в Україні / А. М. Яншина // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей Х Всеукраїнської науково-практичної конференції (22-23 листопада 2007 р.) : у 2-х т. - Т. 1. - Суми : УАБС НБУ, 2007. - С. 197-199.

12. Яншина А. М. Роль синдикованого кредитування в процесі інтеграції національних банківських систем / А. М. Яншина // Україна: проблеми сучасних інтеграційних процесів : зб. наук. пр. за рез. наук.-практ. конф. асп. і студ., 29-30 листоп. 2007 р. - К., 2008. - С. 257-264.

13. Яншина А. М. Синдикований кредит як конкурентна перевага транснаціональних банків за умов фінансової лібералізації / А. М. Яншина // Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів співпраці : збірник матеріалів VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців 15 квітня 2008 р. - К. : УДУФМТ, 2008. - С. 103-105.

14. Яншина А. М. Синдиковане фінансування в контексті реалізації Базельських рекомендацій / А. М. Яншина // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика : збірник тез доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15-16 травня 2008 р.). - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. - С. 49-50.

15. Яншина А. М. The syndicated loan market development: implications for Ukraine. / А. М. Яншина // Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки : V Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених та студентів : тези доповідей, Дніпропетровськ, 11 грудня 2008 р. - Д. : вид-во ДУЕП, 2008. - С. 237-239.

синдикативний кредит міжнародний ринок

АНОТАЦІЯ

Яншина А. М. Розвиток міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - cвітове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей і новітніх тенденцій розвитку міжнародного синдикованого кредитування в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків. На основі аналізу теоретичних підходів до трактування економічної природи синдикованого кредиту, процедури синдикування, механізму та інституційного забезпечення міжнародного ринку даного фінансового інструменту запропоновано авторське визначення синдикованої позики, класифікацію класичних і некласичних атрибутивних ознак міжнародного синдикованого кредитування, обґрунтовано їх суть. Розкрито інструментарій і механізм функціонування міжнародного ринку даного фінансового інструменту та ключові економіко-правові аспекти організації міжнародних синдикованих кредитів. На базі порівняльного аналізу синдикованих, двосторонніх банківських та єврооблігаційних позик визначено головні переваги міжнародного синдикованого кредитування.

Досліджено вплив інтернаціоналізації економіки на розвиток міжнародного синдикованого кредитування. Виявлено сучасні тенденції функціонування міжнародного ринку даного фінансового інструменту, синдикованого кредитування у країнах з розвиненою економікою і на ринках, що формуються. Проаналізовано наслідки діяльності міжнародних фінансових організацій у сфері міжнародного синдикованого кредитування для економічного розвитку ринків, які формуються. Обґрунтовано причини лідерства транснаціональних банків на міжнародному ринку позик такого типу. Визначено об'єктивні передумови, проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку синдикованих кредитів. Запропоновано заходи та надано рекомендації щодо вдосконалення інституційного і нормативно-правового забезпечення синдикованого кредитування в Україні.

Ключові слова: інтернаціоналізація, синдикований кредит, фінансовий ринок, транснаціоналізація, міжнародне синдиковане кредитування.

АННОТАЦИЯ

Яншина А. Н. Развитие международного синдицированного кредитования в условиях интернационализации финансовых рынков. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международный отношений НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию особенностей развития международного синдицированного кредитования в условиях интернационализации финансовых рынков. На основе анализа теоретических подходов к изучению экономической природы синдицированного займа, эволюции и механизма функционирования международного рынка данного финансового инструмента, взаимосвязей между категориями „капиталистическая монополия - банковский синдикат - синдицированный кредит”, „консорциум - синдикат”, ,,капитал - финансовый инструмент - финансовая услуга” предложено авторское определение синдицированного кредита, введена терминология классических и неклассических атрибутов международного синдицированного кредитования, обоснована их сущность. Дана сравнительная характеристика альтернативных синдицированному займу инструментов привлечения ресурсов на международном рынке капитала.

Усовершенствованы подходы к изучению экономико-правовых аспектов процедуры организации синдицированных кредитов, институционального обеспечения и особенностей механизма функционирования международного рынка данного финансового инструмента, в частности: а) выделены основные виды комиссионных выплат на основе субъектно-функциональной специфики процедуры синдицирования; б) исследована роль транснациональных банковских институтов и международных финансовых организаций как ключевых участников рынка синдицированных кредитов в условиях интернационализации финансовых рынков в процессе организации международных синдикатов; в) проанализированы этапы процедуры синдицирования через призму документарного обеспечения синдицированного кредитования; г) виявлены причины лидерства транснациональных банков на международном рынке, обосновано функциональное значение деятельности профессиональных объединений участников данного рынка.