Пріоритети конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва в туристичній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний економічний університет

УДК 339.92: 339.137.2+338.48 (477+476)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Пріоритети конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва в туристичній сфері

Спеціальність: 08.00.02 - cвітове господарство і міжнародні економічні відносини

Мігущенко Юліана Валеріївна

Тернопіль - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії Центральної спілки споживчих товариств України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мокій Анатолій Іванович,Львівська комерційна академія Центральної спілки споживчих товариств України, проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Писаренко Світлана Марківна, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри міжнародних економічних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Гуменюк Анатолій Маркович, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту і туризму.

Захист відбудеться «16» грудня 2010 року о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.082.01 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46004, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11.

Автореферат розісланий «15» листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент О.П. Дудкіна.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Процеси сервісизації глобальної економіки, мегарегіональних та національних соціально-економічних систем визначають необхідність підвищення конкурентоспроможності та ефективності міжнародного співробітництва у сфері послуг і розробки засобів його інтенсифікації. На сучасному етапі глобалізації серед основних видів міжнародних послуг найвищі темпи зростання спостерігаються у міжнародному туризмі. Позитивна динаміка туристичної діяльності у нашій країні поєднується з недостатньо ефективним використанням потенціалу туризму порівняно з європейськими країнами, зокрема з Польщею. Наближення кордонів нових країн-членів ЄС до України, подібність природно-рекреаційних ресурсів, історична та культурна спільність, тривале двостороннє економічне співробітництво, реалізація масштабних європейських проектів у гуманітарній сфері створюють об'єктивні передумови використання конкурентних переваг туристичного потенціалу України та Польщі, у тому числі на регіональному рівні.

Теоретико-методологічні основи міжнародної торгівлі послугами, зокрема туристичними, базуються на положеннях теорії міжнародних економічних відносин Б. Баласси, Р. Вернона, П. Кругмана, С. Ліндерта, Х. Ліснера, Б. Оліна, Д. Рікардо, А. Сміта, Е. Хекшера та ін. Вагомий внесок у вирішення проблем забезпечення конкурентоспроможності туризму здійснили вітчизняні та зарубіжні науковці А. Азар, А. Александрова, М. Біржаков, А. Гуменюк, В. Євдокименко, М. Жукова, В. Квартальнов, Т. Ткаченко, І. Школа. Напрями і форми поглиблення українсько-польського співробітництва висвітлені у працях П. Бєлєнького, М. Борущака, В. Борщевського, М. Долішнього, Є. Кіш, В. Кравціва, Н. Мікули, В. Пили, Р. Федана, О. Чмир.

Теоретичні положення забезпечення конкурентоспроможності на інноваційних засадах П. Друкера, Ф. Котлера, М. Портера, М. Туган-Барановського, Й. Шумпетера залишаються предметом наукового пошуку вітчизняних вчених Л. Антонюк, З. Варналія, А. Гальчинського, В. Гейця, І. Гладій, Я. Жаліла, Б. Кваснюка, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, А. Мельник, А. Мокія, В. Новицького, С. Писаренко, Є. Савельєва, С. Соколенка, О. Сохацької, Н. Тарнавської, А. Філіпенка.

Втім, вагомість наукового доробку названих вчених не заперечує актуальності проблем інтенсифікації двостороннього співробітництва у туристичній сфері, обґрунтування пріоритетів посилення конкурентоспроможності та концептуальних рішень стратегії українсько-польського туристичного співробітництва прикордонних регіонів, розробки засобів зміцнення конкурентних переваг міжнародного туризму на інноваційних засадах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії «Проблеми інтеграції України у глобальне господарство» (затвердженої Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол № 5 від 31 січня 2003 р.), де автором обґрунтовані рекомендації з удосконалення державного регулювання туристичної сфери України, посилення її конкурентоспроможності на транскордонних та європейських ринках, та наукових тем Національного інституту стратегічних досліджень (у 2009 р. в межах проекту «Пріоритети регіональної політики України», державний реєстраційний номер 0109U000494 автором розроблені аналітичні записки «Обґрунтування пріоритетів спільної українсько-польської стратегії транскордонного розвитку в сфері туризму в умовах підготовки до проведення Євро-2012», «Виявлення чинників та шляхів розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів України на основі дослідження громадської думки»; у 2008 р. в межах проекту «Соціально-економічний розвиток України: формування конкурентоспроможності в умовах відкритої економіки», державний реєстраційний номер 0108U000952 - аналітичні записки «Напрями регулювання структурних диспропорцій у туристичній сфері країн Центрально-Східної та Південної Європи: досвід для України в контексті розширеної зони вільної торгівлі», «Стратегія розвитку туристичної галузі в контексті підготовки та проведення заходів Євро-2012», «Перспективи розвитку сфери туризму та рекреації в малих містах»; у 2007 р. в межах проекту «Стратегічні пріоритети регіональної політики України», державний реєстраційний номер 0107U002508 - аналітична записка «Розвиток українсько-польського транскордонного співробітництва в сфері туризму»).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методичних основ, визначення пріоритетних напрямів, форм та засобів посилення конкурентоспроможності українсько-польського туристичного співробітництва, у тому числі на регіональному рівні.

Досягнення означеної мети передбачало постановку та вирішення таких завдань:

узагальнити теоретичні положення розвитку міжнародного туризму з урахуванням конкурентних переваг потенціалу, географічної орієнтації міжнародних туристичних потоків для теоретичного обґрунтування пріоритетності двостороннього співробітництва в сфері туризму регіонів сусідніх країн;

визначити системні та структурні характеристики українсько-польського туристичного співробітництва для виявлення проблем забезпечення конкурентоспроможності і напрямів їх розв'язання;

систематизувати та модифікувати методичні засади оцінки рівня конкурентоспроможності двостороннього туристичного співробітництва та аналітичного обґрунтування пріоритетів і стратегії її забезпечення;

окреслити соціально-економічні передумови та конкурентні переваги українсько-польського співробітництва в туристичній сфері прикордонних регіонів як основи вибору економічно доцільних напрямів, форм та засобів їх зміцнення на інноваційних засадах;

виявити основні характеристики конкурентних переваг туризму в Україні та Польщі, туристичного потенціалу регіонів та ефективності його використання для доведення пріоритетності туристичного співробітництва прикордонних регіонів;

визначити відмінності та проблеми інституціонального забезпечення туристичної діяльності, напрями його вдосконалення в процесі українсько-польського співробітництва;

обґрунтувати концептуальні рішення, програмно-цільові заходи забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва та інституціонально-структурних зрушень в туристичній сфері;

окреслити ключові компоненти механізму формування транскордонного туристичного кластера та систему засобів покращення інфраструктури туризму на інноваційних засадах з метою посилення конкурентоспроможності співробітництва у сфері туризму.

Об'єктом дослідження є двостороннє туристичне співробітництво України та Польщі, у тому числі на регіональному рівні.

Предметом дослідження є обґрунтування пріоритетів і розробка засобів забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва у туристичній сфері.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є положення теорій міжнародної торгівлі, міжнародного життєвого циклу товару, транскордонного співробітництва, міжнародної та національної конкурентоспроможності, а також загальнонаукові та економіко-математичні методи: узагальнення, порівняння, історико-логічного, інституціонального і системного аналізу (для виявлення передумов, системно-структурних характеристик та особливостей інституціонального базису туристичного співробітництва, спільних та відмінних ознак розвитку туризму в Україні та Польщі); багатовимірного статистичного, регресійного аналізу, виявлених порівняльних переваг, головних компонент та огортаючих даних (для оцінки рівня розвитку інфраструктури туризму, ефективності використання туристичного потенціалу в Україні та Польщі, визначення факторів впливу на конкурентоспроможність туризму); стратегічного менеджменту та програмування (для обґрунтування пріоритетів і розробки системи засобів забезпечення конкурентоспроможності співробітництва України та Польщі у туристичній сфері, організаційно-інституціональних засобів покращення інфраструктури).

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-розпорядчі акти України і Польщі з розвитку туризму, зовнішньоекономічної та регіональної політики, транскордонного співробітництва, офіційні документи Міністерства економіки, Міністерства культури та туризму, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Державного комітету статистики України; Міністерства спорту та туризму, Головного статистичного управління, Інституту туризму Польщі. У роботі використані міжнародні договори та нормативні документи, офіційні публікації та аналітичні звіти Європейської комісії, Всесвітньої туристичної організації, Європейської туристичної організації, матеріали експертних оцінок і власних досліджень, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, монографії, матеріали періодичних видань і конференцій.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в удосконаленні теоретичних засад, обґрунтуванні пріоритетів та розробці системи засобів забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва у туристичній сфері. Основні положення дисертації, які визначають наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

обґрунтовані пріоритети, концептуальні рішення та програмні засоби стратегії українсько-польського співробітництва в туристичній сфері прикордонних регіонів (окреслені мета, принципи реалізації та структура інституціонального базису, цільові групи, системні ризики та очікувані ефекти, цільові орієнтири);

запропоновано структурно-функціональну модель інтеграції туристичної сфери України та Польщі у формі транскордонного кластера з визначенням місії (покращення якості життя населення регіонів через активізацію та посилення конкурентоспроможності туристичної діяльності), етапів створення, структурної побудови (функціональних підсистем, взаємопов'язаних пріоритетних проектів, основних учасників, органів управління), конкурентних переваг та ризиків;

удосконалено:

систему оцінки конкурентоспроможності туристичної сфери на основі логічно узгодженої послідовності методів виявлення ключових факторів розвитку та аналізу ефективності використання туристичного потенціалу, розрахунку і зіставлення часткових та інтегральних показників конкурентоспроможності туристичного співробітництва регіонів;

структуру глобального індексу конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму доповненням показниками активності транснаціональних туристичних, готельних корпорацій, участі в міжнародних туристичних організаціях, дієвості правоохоронної системи, якості послуг охорони здоров'я, страхової та банківської сфери, мовних і культурно-ментальних бар'єрів та розширенням області застосування індекса для доведення оптимальності туристичного співробітництва України та Польщі на регіональному рівні;

організаційно-інституціональне забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва в туристичній сфері створенням транскордонного центру інноваційного розвитку інфраструктури туризму, мереж локальних туристично-рекреаційних комплексів та інформаційних пунктів;

набули подальшого розвитку:

категоріальний апарат міжнародної туристичної діяльності доповненням поняттями «транскордонний туризм» з визначальними ознаками економічної, історико-культурної мотивації, просторової локалізації і часового періоду та «транскордонний туристичний ринок» як системи економічних агентів, споживачів, об'єктів інфраструктури, органів управління, інституціонально взаємопов'язаних метою посилення інтегральної конкурентоспроможності туристичної сфери прикордонних регіонів сусідніх держав.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень, аналітичних висновків та розробці прикладних рекомендацій з посилення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва.

Пропозиції з поглиблення транскордонного співробітництва в сфері туризму, подолання проблем розвитку інфраструктури та підвищення ефективності спільного використання туристичного потенціалу України та Польщі застосовані при підготовці аналітичних матеріалів Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові (довідки № 3/5-61 від 8.11.2006 р., № 2/52-72 від 15.10.2007 р.) та записок, направлених до Секретаріату Президента України (довідка № 293/273 від 24.04.2009 р.). міжнародний туризм економічний польський

Рекомендації щодо розвитку туристичного комплексу області та розбудови українсько-польського транскордонного співробітництва в межах кластерних утворень знайшли відображення у діяльності Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 5-51-4203 від 11.12.2008 р.) при розробці Стратегії розвитку Львівщини до 2015 р., Програми соціально-економічного та культурного розвитку на 2009 р., Регіональної програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 рр. Обґрунтування інституціональних та практичних заходів інтенсифікації українсько-польського співробітництва у сфері туризму використані Волинською торгово-промисловою палатою (довідка №1/15-20 від 14.04.2010 р.) при підготовці підсумкових документів польсько-українського міжнародного форуму «Партнерство та співпраця з країною Шенген» та Волинського інвестиційного форуму. Системний підхід до розробки програмно-цільових засобів посилення конкурентоспроможності туристичної сфери регіонів апробований у діяльності Ради конкурентоспроможності України (довідка № 12-009 від 30.12.2009 р.).

Основні наукові та практичні результати дослідження використано у навчальному процесі при підготовці навчально-методичних матеріалів для студентів спеціальності «Міжнародні економічні відносини», викладанні дисципліни «Міжнародний туризм» у Львівській комерційній академії (довідка № 95/22 від 19.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого наукового доробку здобувача.

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано у 29 наукових працях, з них: 2 підрозділи у колективних монографіях, 16 статей у фахових наукових виданнях (15 статей опубліковано автором одноосібно), 11 - у інших виданнях (з них 5 - одноосібні) загальним обсягом 13,4 д.а. (особистий внесок - 11,4 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом основного тексту 188 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, містить 22 додатки на 85 сторінках, список використаних джерел із 379 найменувань. Дисертаційна робота ілюстрована 21 рисунком і містить 22 таблиці на 43 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретико-методичні засади забезпечення міжнародної конкурентоспроможності туризму» досліджено сутність і концептуальні основи міжнародної торгівлі туристичними послугами, визначено системно-структурні характеристики туристичного співробітництва України і Польщі, методичні основи оцінки рівня та обґрунтування пріоритетів забезпечення конкурентоспроможності.

Теоретико-методологічний базис дослідження процесу формування та розвитку світового туристичного ринку охоплює класичні та сучасні теорії міжнародної торгівлі, які пояснюють спеціалізацію країн у міжнародній торгівлі туристичними послугами за критеріями абсолютних та порівняльних переваг (А. Сміт, Д. Рікардо), надлишкового фактора створення туристичних послуг (Е. Хекшер, Б. Олін), еволюції туристичного продукту та перебування туристичних центрів і продуктів на різних стадіях міжнародного життєвого циклу (Р. Вернон), внутрішнього попиту на туристичний продукт та його диференціації за подібністю країн (С. Ліндерт), міжнародної інтеграції та конкурентоспроможності (Б. Баласса, М. Портер).

На основі узагальнення теоретичних положень доведено, що не окремі теорії, а лише їх поєднання найповніше відображає процес формування географічних напрямів, обсягів міжнародних туристичних потоків, центрів та продуктів, міжнародну циклічність їх розвитку, чинники та фактори конкурентоспроможності туристичної діяльності. При цьому, для двостороннього співробітництва в туристичній сфері економік сусідніх країн особливої важливості набуває забезпечення конкурентоспроможності співробітництва в прикордонних регіонах у формі транскордонного туризму як виду міжнародного туризму, відмінного за мотивацією, тривалістю та локалізацією здійснення. Компаративний аналіз теорій конкурентних переваг туристичного співробітництва теоретично доводить вищий рівень конкурентоспроможності транскордонного туристичного ринку, оскільки бар'єри здійснення подорожей в межах прикордонних регіонів сусідніх країн є меншими, ніж на подорожі до інших країн через меншу економічну (витрати часу та коштів) та культурну (історична та культурна подібність) дистанцію, відносно зручне транспортне сполучення, а також недостатньо виражений фактор сезонності. Поняття транскордонного туристичного ринку розуміється як сукупність суб'єктів туристичної діяльності, суміжних галузей, споживачів, об'єктів інфраструктури, органів управління та відносин між ними в межах прикордонних ринків послуг, що використовуються громадянами сусідніх та інших країн для задоволення потреб у відпочинку, подорожах, рекреації, системно взаємопов'язаних метою забезпечення інтегральної конкурентоспроможності туристичного співробітництва.

Виявлені домінантні системно-структурні характеристики туристичного співробітництва прикордонних регіонів включають не лише конкурентні переваги транскордонного ринку туристичних послуг, але й перешкоди їх зміцнення в процесі туристичного співробітництва. До них відносяться нескоординованість генеральних цілей розвитку туризму в регіональних підсистемах національних економік сусідніх країн, відмінності в інституціональному, особливо організаційно-правовому, інформаційному, фінансовому, кадровому та інфраструктурному забезпечені туристичної діяльності. Загалом ці характеристики, доповнені індикаторами політичної та фінансової нестабільності, стану довкілля та рівня безпеки туристів, складають сукупність системних ризиків туристичного співробітництва транскордонного регіону, більша частина з яких є нечітко вимірюваними.

Узагальнення теоретико-методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності на різних рівнях ієрархії управління доводить, що обґрунтування пріоритетів двостороннього туристичного співробітництва прикордонних регіонів потребує комплексної системи оцінки на основі дотримання ієрархічного, просторово-секторального і функціонального принципів та застосування взаємопов'язаних методичних підходів в послідовності трьох етапів - підготовчого, аналітичного та прогнозно-результуючого.

Комплексна компаративна та економетрична оцінка дозволила визначити можливості використання конкурентних переваг українсько-польського співробітництва на міжнародному туристичному ринку на основі аналізу ефективності використання туристичного потенціалу регіонів, зіставлення за регіональними та інтегральними індексами конкурентоспроможності, що створює підстави для обґрунтування на завершальному етапі концептуальних рішень, пріоритетів стратегії туристичного співробітництва з урахуванням системних ризиків досягнення цілей і виконання завдань.

У другому розділі «Передумови забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського туристичного співробітництва» виявлено основні характеристики українсько-польського туристичного співробітництва; здійснено оцінку конкурентоспроможності сфери туризму регіонів України і Польщі та порівняльний аналіз інституціонального забезпечення туристичної діяльності; аналітично доведено доцільність співробітництва та визначено передумови застосування новітніх інституціонально-організаційних форм транскордонного туризму.

Україна і Польща володіють конкурентними перевагами диверсифікації та розвитку різних видів туризму (географічне положення, рівень транзитивності територій та транспортного забезпечення, природно-кліматичні, культурно-історичні ресурси) у порівнянні з іншими країнами Європи. Проте нерозвинена інфраструктура туристичної та суміжних галузей, асиметричний візовий режим, неефективне використання ресурсного потенціалу, низький рівень кваліфікації персоналу, нерівномірний інформаційний супровід знижують рівень конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва у туристичній сфері.

У той же час динаміка туристичних обмінів між Україною та Польщею у 2005-2010 рр. характеризується позитивними тенденціями. У докризовий період спостерігалося зростання обсягів туристичних потоків в країни. Частка польських туристів у загальному обсязі в'їзного потоку в Україну достатньо вагома (12-21%), а відвідувань українськими туристами Польщі менш істотна (6-9%). При цьому обсяги туристичних потоків між Україною та Польщею значно більші, ніж туристичні обміни з іншими країнами, а зростання динаміки туристичних обмінів властиве саме прикордонним регіонам, що підтверджує теоретичну доцільність активізації українсько-польського транскордонного туристичного співробітництва.

При істотних проблемах забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва передумовами розвитку транскордонного туризму залишаються висока концентрація розміщення економічних суб'єктів та зайнятих у сфері туризму прикордонних регіонів. Розраховані індекси спеціалізації та коефіцієнти локалізації для прикордонних регіонів України за видами економічної діяльності відображають вищий рівень зайнятості (для Волинської області індекс спеціалізації дорівнює 1,34; Закарпатської - 1,76; Львівської - 1,56) та просторової виробничої локалізації (для Волинської області коефіцієнт локалізації дорівнює 1,22; Закарпатської - 1,84; Львівської - 1,89) у готельно-ресторанній та суміжних сферах (транспорт, зв'язок, культура, спорт) порівняно з середнім значенням показників по Україні.

Рис. 1. Динаміка туристичних обмінів між Україною та Польщею, 2005-2010 рр.

Географічна диверсифікація міжнародних туристичних потоків потребує концентрації організаційних зусиль та фінансових ресурсів для максимального використання національних порівняльних переваг залучення туристів. Результати RCA-аналізу засвідчили, що Україна володіє найбільшими порівняльними перевагами у зовнішній торгівлі транспортними послугами та недостатніми за групою подорожей, за винятком торгівлі з Польщею, де існують порівняльні переваги за цією групою.

На аналітичному етапі оцінку конкурентоспроможності туристичного співробітництва доповнено позиціонуванням України та Польщі за індексом конкурентоспроможності у сфері подорожей і туризму ВЕФ. У 2007 р. Україна займала 78-у позицію в загальному рейтингу для 124-х країн, у 2008 р. - 77-у, у той час, як Польща перемістилася з 63-ї позиції на 56-у. У 2009 р. значення індекса для України не змінилося, а для Польщі погіршилося до 58-ї позиції. Це є наслідком істотних відмінностей конкурентних переваг, що обумовлює стратегічні напрями та заходи державної туристичної політики на національному та міжнародному туристичних ринках. Польщі властиві конкурентні переваги за усіма показниками групи «Інформаційна інфраструктура та зв'язок». Для обох країн визначено більше конкурентних недоліків, ніж переваг (за групами «Безпека та охорона», «Політичні правила та регулювання» і «Стійкість системи охорони навколишнього середовища»).

Групування областей України та воєводств Польщі за 18-а показниками рівня туристичного потенціалу та розвитку інфраструктури дозволило виділити регіони-лідери Польщі - Дольношльонське, Малопольське, Мазовецьке, Шльонське, Вєлькопольске, Поморське воєводства. Регіони України та Польщі, у тому числі охоплені транскордонним туристичним ринком, відрізняються за рівнем туристичного потенціалу та розвитку інфраструктури. Любельське, Подкарпатське та інші воєводства, а також Дніпропетровська, Донецька, Полтавська, Харківська області віднесені до групи регіонів з достатньо високим рівнем розвитку потенціалу та інфраструктури. Більшість областей України, у тому числі прикордонні Волинська, Закарпатська та Львівська, увійшли до третьої групи регіонів з недостатнім рівнем розвитку потенціалу та інфраструктури туризму. Виявлені відмінності туристичного потенціалу та інфраструктури не суперечать доцільності співробітництва, але обумовлюють необхідність застосування ефективних засобів стимулювання інноваційного розвитку туристичної та суміжної інфраструктури.

На основі застосування методу головних компонент визначені такі фактори впливу на розвиток туристичної інфраструктури України (ступінь факторизації - 64,06%): кількість готелів та інших місць короткотермінового проживання (факторне навантаження - 0,74), театрів (0,81), музеїв (0,72), міжміських таксофонів загального користування (0,95), зареєстрованих злочинів (0,88), туристичних підприємств (0,91), а також чисельність зайнятих в туристичній сфері (0,83). До найважливіших факторів розвитку інфраструктури туризму Польщі (ступінь факторизації - 81,15%) віднесено: кількість туристичних підприємств (0,97), музеїв (0,9), театрів (0,97), кінотеатрів (0,90), екскурсоводів, місткість готелів (0,84), зареєстрованих злочинів (0,93), телефонних апаратів загального користування в містах (0,96), міжміських таксофонів загального користування (0,97), чисельність зайнятих у туристичній сфері (0,97), довжину автошляхів (0,91). Результати дослідження факторів впливу на розвиток туризму в межах транскордонного туристичного ринку підтвердили, що найвагомішими з них є характеристики інфраструктури розміщення, зв'язку, транспорту та безпеки туристів (внесок головних компонент у сумарну варіацію ознакової множини складає 74,99%).

Дослідження ефективності використання ресурсів регіонального туристичного потенціалу за методом огортаючих даних за 15-а «вхідними» показниками і двома показниками «виходу» (валовий регіональний продукт на одну особу, дол. США та кількість туристів, яким надані послуги туристичними підприємствами, на одну тис. осіб) для окремих регіонів Польщі та України і регіонів транскордонного туристичного ринку дозволило виділити дві групи регіонів: з низькою ефективністю (коефіцієнт ефективності від 0 до 0,7) - Дольношльонське воєводство, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Херсонська області; з високою ефективністю (від 0,8 до 1,0) - інші області та воєводства, у тому числі п'ять інтегрованих регіонів транскордонного ринку (Любельське, Подкарпатське воєводства, Закарпатська, Волинська, Львівська області). Для одного параметра «виходу» системи туристичної сфери регіону - кількості туристів, яким надані послуги (на одну тис. осіб), виокремлено три групи регіонів за рівнем ефективності використання ресурсів (табл. 1).

Таблиця 1 Ефективність використання ресурсів туристичного потенціалу регіонів України та Польщі

Загалом ефективність використання туристичного потенціалу п'яти окремих прикордонних регіонів нижча, ніж для інтегрованої сукупності регіонів транскордонного туристичного ринку, а зміцнення конкурентоспроможності транскордонного туризму досягається синергетичним ефектом використання конкурентних переваг окремих регіонів. Важливо, що результати регресійного аналізу підтверджують прямо пропорційний зв'язок між якісними параметрами туристичного потенціалу та обсягом валового регіонального продукту.

Для аналітичного обґрунтування економічної доцільності українсько-польського співробітництва у туристичній сфері прикордонних областей та воєводств розраховано регіональні індекси конкурентоспроможності туризму (РІКТ) за методикою глобального індексу конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму. Доведено вищий рівень конкурентоспроможності для регіонів, охоплених транскордонним туристичним ринком (РІКТ дорівнює 6,24), ніж для Львівської (2,49), Волинської (1,67), Закарпатської областей (1,96), Подкарпатського (1,77), Любельського воєводств (1,65).

Порівняльний аналіз інституціонального забезпечення, умов туристичної діяльності в Україні та Польщі, стратегічного планування розвитку туризму виявив істотні відмінності за критеріями стабільності нормативно-правового поля та дієвості державного регулювання туризму. У Польщі внаслідок фінансування з державного бюджету та Структурних фондів ЄС рівень ефективності та дієвості системи інституційного забезпечення є істотно вищим. Неузгодженість цілей, незавершеність та відсутність ефективних механізмів і фінансового забезпечення реалізації стратегічних програмних документів з міжнародного співробітництва прикордонних регіонів обумовили потребу у розробці спільної стратегії транскордонного туризму.

Третій розділ «Стратегічні пріоритети та система засобів забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського туристичного співробітництва» присвячено обґрунтуванню пріоритетів та інституціональних засад туристичного співробітництва, розробці спільної стратегії, форм і засобів поглиблення українсько-польського співробітництва у сфері туризму.

Виявлені сприятливі передумови співробітництва прикордонних регіонів на основі зміцнення конкурентних переваг зумовлюють необхідність розробки спільної українсько-польської стратегії розвитку транскордонного туризму з окресленням узгодженої генеральної мети, пріоритетних напрямів, новітніх форм організації туристичної діяльності та інноваційної інфраструктури, пілотних туристичних проектів.

На основі теоретичних та аналітичних обґрунтувань модель забезпечення конкурентоспроможності туристичного співробітництва прикордонних регіонів України та Польщі узагальнено може бути представлена у вигляді:

(1)

де К - конкурентоспроможність українсько-польського туристичного співробітництва; R^T - туристично-рекреаційні ресурси; D^T - попит на туристичні послуги; I^T - якість інституціонального забезпечення туризму; IN - виробнича інфраструктура; IF^T - інформаційні потоки в туристичній сфері; ID^T - інноваційний розвиток туризму; SI - розвиток суміжних галузей; HC^T - якість людського капіталу туристичної сфери; E^T - ефект від туристичного співробітництва; SM^T - якість стратегічного менеджменту туристичної діяльності; CI - поширення корупції; SEI - тінізація економіки; EP^T - екологічне навантаження від туристичної діяльності; B - адміністративні, податкові, регуляторні, візові, культурно-ментальні бар'єри; SR^T - системні ризики реалізації стратегії розвитку транскордонного туризму; 1, 2 - прикордонні регіони України та Польщі відповідно.

На підставі формалізованої моделі пріоритетними напрямами забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського співробітництва у туристичній сфері окреслено: збільшення туристичного потенціалу та обсягів попиту на туристичні послуги; покращання якості інституціонального забезпечення, людського капіталу, стратегічного менеджменту туристичної діяльності; модернізація виробничої інфраструктури економік регіонів; зростання синергетичного ефекту туристичного співробітництва; інтенсифікація інформаційних потоків; зміцнення горизонтальних виробничих зв'язків між підприємствами туристичної сфери та суміжних галузей. Визначальними передумовами посилення конкурентоспроможності є мінімізація корупції, тінізації економіки, екологічного навантаження від туристичної діяльності, бар'єрів та системних ризиків реалізації стратегії розвитку транскордонного туризму.

Основною метою стратегії визначено використання конкурентних переваг туристичної сфери прикордонних регіонів для забезпечення їх інтегральної конкурентоспроможності. З цією метою пов'язано покращення якості життя населення прикордонних регіонів України та Польщі через посилення ділової, у тому числі інноваційно-інвестиційної, активності у сфері туризму, збереження довкілля та культурної спадщини. Реалізація спільної стратегії в процесі поглиблення співробітництва прикордонних регіонів сприятиме нівелюванню депресивності прикордонних регіонів, комплексному розвитку туристичної та суміжної інфраструктури, зокрема в частині, що стосується проведення Євро-2012, формуванню операційного плану туристичного супроводу під час фінальної частину чемпіонату.

Як пріоритетну організаційно-інституціональну форму посилення конкурентоспроможності туристичного співробітництва регіонів України та Польщі запропоновано створення українсько-польського транскордонного туристичного кластера, де на добровільних засадах, з поглибленням виробничих, інформаційних, консалтингових та освітньо-тренінгових відносин, на основі вертикальних та горизонтальних інституціональних угод системно інтегруються економічні агенти туристичної сфери та суміжних галузей (туристичні підприємства; постачальники базових та додаткових послуг розміщення, харчування, транспортування, страхування, екскурсійного, санаторно-курортного та інформаційного обслуговування; освітні заклади та науково-дослідні установи; громадські організації, органи місцевої влади та ін.).

До конкурентних переваг учасників транскордонного кластера порівняно з відокремленими підприємствами віднесено: доступ до більшої кількості постачальників суміжних послуг; державно-приватне партнерство в інноваційному процесі; перехід від прямого регулювання до опосередкованого стимулювання ділової активності; динамічність і гнучкість функціонування; вільний доступ на нові ринки за рахунок уніфікації інституціонального базису господарювання в межах кластера; поширення позитивного іміджу кластера на його учасників; адаптацію системи та якості професійних освітніх послуг до потреб учасників; доступ до висококваліфікованих трудових ресурсів; активізацію інноваційної компоненти розвитку регіону за участю навчальних закладів, науково-дослідних установ та експертно-консультаційних фірм.

Головними завданнями кластера окреслено: реалізацію стратегії та системи засобів підвищення якості життя населення українсько-польського прикордоння через формування ефективної туристичної інфраструктури, що відповідає стандартам ЄС; активізацію туристично-рекреаційної діяльності та господарювання в суміжних галузях економіки; підвищення якості туристичної та суміжної інфраструктури.

Основні функціональні підсистеми кластера включають інституціональну, фінансову, нормативно-методичну, організаційну, ресурсну, інформаційну, взаємодія яких спрямована на посилення конкурентоспроможності туристичного співробітництва, ефективності роботи учасників, пропонування нових туристичних продуктів (послуг) на транскордонному та інших туристичних ринках.

Аналіз соціально-економічних передумов, туристичних та інфраструктурних ресурсів дозволив окреслити сукупність проблем та відповідних програмних цілей забезпечення конкурентоспроможності співробітництва, на досягнення яких орієнтовані пріоритетні пілотні проекти кластера: (1) сільського, зеленого та екологічного туризму; (2) лікувально-оздоровчого з «ядром» у формі локальних курортно-рекреаційних комплексів, об'єднаних транскордонною мережею; (3) пізнавального; (4) спортивного; (5) релігійного; (6) освітнього; (7) туризму малих міст.

Реалізація пілотних проектів передбачає логічну взаємопов'язаність структурно-збалансованих етапів їх формування, до яких віднесено, насамперед, розробку проекту освітнього туризму, без якого неможлива ефективна реалізація інших проектів. Проект 2 пов'язаний з проектами 3, 4, 5, 6, 7, а проект 1 - з іншими, забезпечуючи широку диференціацію послуг зеленого туризму. Проекти 3 та 7 пов'язані з розміщенням об'єктів культурної та історичної спадщини, які є основними мотивами пізнавального туризму, особливо у малих містах прикордонних регіонів.

Центральною ланкою кластера є Транскордонний центр інноваційного розвитку інфраструктури туризму (ТЦІРІТ), діяльність якого орієнтована на досягнення цілей і виконання завдань, пов'язаних із встановленням горизонтальних зв'язків між суб'єктами підприємництва на контрактній основі у межах кластера та формуванням інноваційної інфраструктури розвитку туризму. Генеральною метою ТЦІРІТ визначено створення і розвиток інфраструктурного середовища українсько-польського співробітництва для активізації інноваційно-інвестиційної діяльності у сфері туризму.

До основних принципів створення та функціонування ТЦІРІТ віднесені: зменшення рівня нечітких системних ризиків інвестиційно-інноваційної діяльності в сфері туризму з допомогою локального просторового і часового розосередження процесу реалізації пілотних проектів в межах транскордонного туристичного ринку; зміцнення горизонтальних відносин між суб'єктами транскордонного туризму у формі мережевих інноваційних утворень; концентрація організаційних зусиль і фінансових ресурсів на пріоритетних інноваційних проектах туристичного обслуговування і суміжних галузей, які визначають рівень якості та комплексності послуг і не охоплені існуючою інфраструктурою; орієнтація на приватний капітал і підприємництво з солідарною участю місцевих органів влади; формування ефективних і раціональних організаційно-правових форм реалізації проектів, здатних забезпечити інтегральний та синергетичний ефект, протистояти регуляторному і податковому тиску, внутрішнім та зовнішнім ризикам; застосування переважно інноваційних рішень з розвитку інституційної, виробничої та соціальної інфраструктури туристичних послуг.

Об'єктивні переваги, системні ризики та перешкоди забезпечення конкурентоспроможності українсько-польського туристичного співробітництва дозволяють до очікуваних результатів віднести покращення соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів внаслідок зростання зайнятості, посилення горизонтальних зв'язків між підприємствами туристичної та суміжних галузей сусідніх країн, активізації інноваційної діяльності та розвитку інфраструктури туризму, зростання обсягів взаємного туристичного обміну.

Висновки

У дисертації запропоноване нове розв'язання науково-прикладної задачі інтенсифікації взаємовигідного українсько-польського співробітництва у туристичній сфері на основі теоретичного обґрунтування пріоритетів та розробки системи засобів посилення конкурентоспроможності. Отримані науково-теоретичні, методичні та практичні результати дозволяють зробити такі висновки:

1. Характерною тенденцією розвитку міжнародного туризму в умовах глобальної сервісизації та мегарегіоналізації світогосподарських зв'язків стала інтенсифікація багатостороннього та двостороннього обміну туристичними послугами. Туристичний потенціал і географічне розміщення, напрями та обсяги міжнародних туристичних потоків, безпосереднє сусідство України з країнами-членами ЄС, зміцнення конкурентних переваг на міжнародному та європейському ринках туристичних послуг вимагає концентрації організаційних зусиль та фінансових ресурсів на поглибленні двостороннього співробітництва у сфері туризму з Польщею. Важливою підставою ефективної співпраці, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності співробітництва у туристичній сфері прикордонних регіонів, є обґрунтування пріоритетних напрямів та стратегічне програмування спільної діяльності.

2. Концептуальні положення теорій міжнародної торгівлі товарами та послугами системно не охоплюють всі чинники та домінантні мотиви міжнародного обміну туристичними послугами, а лише відображають особливості формування географічного вектору туристичних потоків за критеріями абсолютних чи порівняльних переваг, розміру та подібності країн, ступеня інноваційності розвитку туризму, обсягів внутрішнього попиту на туристичні послуги, їх різноманітності, рівня міжнародної конкурентоспроможності. Узагальнення теоретичних положень міжнародної торгівлі послугами дозволило застосувати їх для теоретичного доведення доцільності двостороннього обміну туристичними послугами у прикордонних регіонах сусідніх країн як напряму зміцнення національних конкурентних переваг на транскордонному та європейському туристичних ринках.

3. На сучасному етапі реалізації євроінтеграційної стратегії України міжнародне туристичне співробітництво прикордонних регіонів розглядається як доповнююча структурно-секторальна форма євроінтеграції, імплементації європейських стандартів якості туристичних послуг та досвіду регулювання туризму. В двосторонньому туристичному співробітництві особливої вагомості набуває формування транскордонного туристичного ринку - інституціонально взаємопов'язаної системи економічних агентів, споживачів, об'єктів інфраструктури, органів управління, а також інтенсифікація транскордонного туризму як виду міжнародного туризму, з відмінними ознаками не лише економічної, але й історико-культурної, духовно-ментальної мотивації та просторової і часової локалізації надання послуг.

4. Системний аналіз теоретико-методичних основ конкурентоспроможності туризму дозволив окреслити як визначальні ієрархічний, просторово-секторальний і функціональний принципи її оцінки, поєднання яких передбачає: порівняльну географічну оцінку конкурентоспроможності та конкурентних переваг туристичного співробітництва у зовнішній торгівлі; регіональний вимір обсягів, ефективності і ступеня впливу туристичного потенціалу та інфраструктури на соціально-економічний розвиток; зіставлення регіональних та інтегрального індексів конкурентоспроможності співробітництва у туристичній сфері, що в сукупності забезпечує аналітико-прогнозне обґрунтування пріоритетів та цільових програмних засобів зміцнення конкурентних переваг.

5. Комплексна оцінка конкурентоспроможності туристичного співробітництва областей України та воєводств Польщі на основі логічно узгодженої послідовності методів показала відставання туристичної сфери регіонів України при збереженні тенденції до зростання конкурентоспроможності. Виявлено порівняльні переваги України у зовнішній торгівлі туристичними послугами на ринку Польщі, причому прикордонні регіони характеризуються потужним туристичним потенціалом. Як показано у дослідженні, ефективність використання потенціалу та інтегральна конкурентоспроможність транскордонного туризму відносно вищі, ніж в окремих регіонах сусідніх країн. Водночас, і в Україні, і в Польщі виявлено прямо пропорційний зв'язок між якісними параметрами туристичного потенціалу та обсягами валового регіонального продукту.

6. У дослідженні доведено, що регіоналізація як напрям активізації співробітництва регіонів сусідніх країн, подібних за ключовими характеристиками потенціалу туризму, створює належний базис для ефективного туристичного співробітництва. За критеріальними ознаками доведено, що прикордонні регіони України (Львівська, Волинська, Закарпатська області) та Польщі (Любельське, Подкарпатське воєводства) володіють схожими і взаємопов'язаними конкурентними перевагами, що є вагомою підставою активізації туристичної діяльності в межах транскордонного туристичного ринку.

7. Формування та реалізація державної політики регулювання міжнародного туристичного обміну та її інституціональний базис в Україні та Польщі істотно відрізняються цільовими пріоритетами, обсягами фінансового забезпечення, ефективністю використання туристичного потенціалу, обґрунтованістю цілей та завдань стратегій розвитку міжнародного туризму та транскордонного співробітництва. Саме тому ключовими пріоритетами зміцнення конкурентних переваг транскордонного туризму визначено удосконалення інституціонального забезпечення, його організаційної компоненти та обгрунтування концептуальних рішень українсько-польської стратегії розвитку транскордонного туризму як напряму системної інтеграції ресурсного потенціалу туристичної сфери прикордонних регіонів, об'єднаних генеральною метою, стратегічними цілями та операційними завданнями на інноваційних засадах.

8. Пріоритетною формою реалізації стратегії українсько-польського співробітництва обрана кластерна модель територіальної організації туристичної діяльності з цільовою орієнтацією на соціально-економічний розвиток, посилення інтегральної конкурентоспроможності туристичного співробітництва прикордонних регіонів. Її першочергові програмні заходи включають реалізацію пілотних кластерних проектів (сільського, зеленого та екологічного, лікувально-оздоровчого, пізнавального, релігійного, спортивного, освітнього туризму; туризму малих історичних міст) та організаційну компоненту інституціонального базису функціонування кластера (створення транскордонного центру інноваційного розвитку інфраструктури туризму, мережі локальних туристично-рекреаційних комплексів та інформаційних центрів).