Особливості трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук

Спеціальність 23.00.02 - політичні інститути та процеси

Особливості трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі

Щурко Олена Михайлівна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка (МОН України).

Науковий керівник: кандидат політичних наук, доцент Угрин Леся Ярославівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри теорії та історії політичної науки.

Офіційні опоненти:

доктор політичних наук, професор Чемшит Олександр Олександрович, Севастопольський національний технічний університет, завідувач кафедри філософських і соціальних наук кандидат політичних наук,

доцент Климончук Василь Йосипович, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, доцент кафедри політології.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Сорба.

Анотація

міжнародний образ держава

Щурко О.М. Особливості трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 - політичні інститути та процеси. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

Дисертація становить комплексне дослідження міжнародного образу держави, процесів його трансформації та формування. Проаналізовано сутність міжнародного іміджу України, досліджено співвідношення понять імідж, бренд, стереотип та образ держави, побудовано цілісну авторську систему класифікації чинників, які впливають на процеси трансформації та формування міжнародного образу держави. У процесі аналізу підходів до розуміння поняття образу держави уточнено його значення для визначення особливостей процесів трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі. Досліджено динаміку та основні характеристики цих процесів у контексті становлення української державності наприкінці ХХ ст.

Ключові слова: міжнародний образ держави, ідентичність, імідж, бренд, політична свідомість, репутація, політична культура.

Аннотация

Щурко О.М. Особенности трансформации и формирования международного образа Украины на современном этапе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата политических наук по специальности 23.00.02 - политические институты и процессы. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

Диссертация является комплексным исследованием международного образа государства, процессов его трансформации и формирования. Доказано, что образ каждого государства выступает целостным образованием, которое имеет сложную структуру, поскольку является результатом синтеза и взаимодействия разноуровневых элементов, “пластов” образа и аспектов его восприятия - естественных, культурных и социально-экономических. Как явление общественного сознания, формирования которого происходят в психике личности, обиды государства, содержит из когнитивные, емоционально-оценочные и поведенческие элементы. Международный образ государства - это перцепция объективной взаимосвязаной характеристики государства, которая сформировалась в процессе ее становления и эволюции в международной системе, основная тенденция развития которой определяется динамикой и особенностью взаимодействия ее элементов. На основе теории конструктивизма отмечено, что особенностью международного образа государства в современном мире становится восприятие в международной среде государства и общества как целостного образования, которое имеет собственное “Я”, то есть самоопределение, идентичность, и соответственно “Я-образ”.

Понятие образа государства подчеркивает признаки субъекта (государства), которые являются неизменными, стабильными, сформированными исторически, базируются на стереотипах, архетипах или мифах, которые присущи данному сообществу. Доказано, что основой международного образа выступает национальная идентичность. Проанализировано отношение международной общественности к Украине, исследовано соотношение понятий “имидж”, “бренд”, “стереотип” и “образ государства”, построена целостная авторская система классификации факторов, которые влияют на процессы трансформации и формирования международного образа государства. В процессе анализа подходов к пониманию понятия образа государства уточнено его значение для определения особенностей процессов трансформации и формирования международного образа Украины на современном этапе. Исследовано динамику и основные характеристики этих процессов в контексте становления украинской государственности в кон. ХХ ст. Доказано, что особенности трансформационных процесов опосредованы объективными историческими реалиями и политической ситуацией в Украине.

Определены особенности международного образа Украины: отсутствие целостного идеального образа будущего украинского общества и государства, предопределенного разной интерпретацией исторического прошлого и несформированностью системы базовых ценностей, их амбивалентностью в транзитном обществе; международный образ Украины является фрагментированным образованием, предопределенным доминированием региональной идентичности, и состоит из отдельных региональных образов, не объединенных общим идеалом и ценностями и выполняет функцию различения, а не консолидации; наличие и доминирование элементов, которые сформировались в догосударственный период и иррационализируют поведенческий аспект образа; современный международный образ Украины формируется преимущественно под воздействием внешних факторов через интроэктивний характер Украинского государства, что позволяет навязывать определенные аспекты идентичности извне, которые являются инородными.

Ключевые слова: международний образ государства, идентичность, имидж, бренд, политическое сознание, репутация, политическая культура.

Annotation

Shchurko O.M. Features transformations and formings of international appearance of Ukraine on the modern stage. - Manuscript.

The candidate's degree thesis in political sciences, specialty 23.00.02 - the political institutes and processes. - Ivan Franko National University of L'viv. - Lviv, 2010.

The complex research of the international appearance of the state and processes of its transformation, forming are conducted. The attitude of international public towards Ukraine is analyzed. The investigational correlation of the concepts of the image, the brand, the stereotype and the appearance of the state, the integral author's system are built. The factors which influence on the processes of transformation and forming of the international appearance of the state are determined. The dynamics and basic descriptions of the processes in the context of the becoming of the Ukrainian system in the end of the XX century are analyzed.

Key words: international appearance of the state, identity, image, brand, political consciousness, reputation, political culture.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Актуальність вивчення проблематики міжнародного образу України зумовлена завданнями наукового осмислення його як однієї з важливих детермінант зовнішньої та внутрішньої політики держави в контексті її оптимізації та ефективності. Врахування суб'єктивних чинників політики значно розширює рамки наукового аналізу й пошук нових теоретико-методологічних підходів до її аналізу.

Значення дослідження міжнародного образу держави як політологічної категорії посилюється, по-перше, недостатністю уваги до нього в українській науковій літературі. Хоча, окремі аспекти цієї тематики досліджували науковці Н. Хазратова, Т. Пашукова, М. Петров, Г. Почепцов, В. Бебик, Є. Макаренко, Є. Тихомирова, О. Зернецька, О. Бойко, І. Слісаренко, О. Картунов, І. Кресіна, Л. Климанська, Г. Палій, В. Крисаченко, О. Швець та ін., проблематика формування, конструювання та трансформації образу Української держави на сучасному етапі все ще недостатньо розроблена, відсутні комплексні наукові дослідження, у яких образ держави як інструмент наукового пізнання був би концептуалізований з врахуванням особливостей самого об'єкта відображення і сприйняття, а саме, - держави в контексті сучасних реалій.

По-друге, актуальність дослідження зумовлена потребою концептуалізації образу держави з метою виокремлення цього поняття, що має міждисциплінарний характер, серед однопорядкових чи подібних (імідж, бренд, репутація), які часто використовуються в науковій літературі як тотожні. По-третє, образ держави як складне, багатогранне явище, що є результатом впливу об'єктивних чинників, спонтанних процесів і одночасно цілеспрямованої діяльності, а також процесів його сприйняття і виявів у рамках можливостей сучасних технологій дає підстави розглядати його у постійній динаміці та розвитку. Саме динамічність образу держави актуалізує пошук наукового інструментарію для дослідження нових тенденцій у його репрезентації та функціонуванні. Отже, формування образу держави, його трансформація є складною, багатогранною проблемою, яка має теоретичне та практичне значення, і вимагає постійного аналізу й дослідження, визначає актуальність теми дисертаційної роботи. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри теорії та історії політичної науки філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Методологічні основи сучасної політичної науки” 0108U008918.

Мета і завдання дослідження. Актуальність формування міжнародного образу держави та недостатність його вивчення в українській політичній науці визначили мету дослідження, яка полягає в комплексному аналізі процесів формування та трансформації міжнародного образу України.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

визначити теоретико-методологічні засади дослідження міжнародного образу держави;

з'ясувати сутність поняття образу держави в співвіднесенні з поняттями імідж, бренд та ідентичність; його структуру, основні характеристики та властивості;

визначити та проаналізувати функції міжнародного образу держави у внутрішній та зовнішній політиці;

виокремити групи чинників, що впливають на процес трансформації та формування міжнародного образу держави;

визначити основні тенденції трансформації міжнародного образу України з кінця 90-х рр., дослідити особливості його формування;

проаналізувати чинники, принципи та інструменти трансформації та формування міжнародного образу України;

окреслити основні характеристики та особливості сучасного міжнародного образу України.

Об'єктом дослідження є міжнародний образ держави як суспільно-політичне явище.

Предметом дослідження є особливості формування та динаміка трансформації міжнародного образу України.

Вибір методології та методів дослідження зумовлений складністю та міждисциплінарним характером предмета вивчення та поставленими в дисертації завданнями. Це зумовило використання загальнонаукових, історичних, політологічних методів і підходів, а також методологічних засад психології, теорії комунікації, теорії міжнародних відносин. Серед загальнонаукових та філософських методів в дисертації застосовано аналіз та синтез, індукція та дедукція, метод діалектики та детермінізму. Вони дали змогу визначити сутність міжнародного образу держави, його вплив на внутрішньо- та зовнішньополітичну діяльність, функціонування інститутів та дослідити особливості його трансформації й формування. Історичний метод дав можливість прослідкувати динаміку і визначити основні тенденції у формуванні та функціонуванні міжнародного образу України.

Щоб осмислити міжнародний образ держави як суспільно-політичне явище, що функціонує в системі взаємопов'язаних та динамічних елементів соціально-політичної реальності та міжнародного середовища, використано системний метод. Структурно-функціональний підхід дав змогу виявити та проаналізувати елементи та взаємозв'язки між ними, а також визначити функції та показати вплив міжнародного образу держави на рівні особистості, громадянина, держави, її внутрішньої та зовнішньої політики. В дисертаційному дослідженні використані й аналітичні методи контент-аналізу документів та публікацій в ЗМІ, івент-аналізу, ситуаційного аналізу, що уможливило проаналізувати типові ситуації та приклади функціонування міжнародного образу України.

Особливість предмета дослідження зумовила потребу залучити методологічну базу психологічної науки (загальнотеоретичні уявлення про поняття “образ” (Г. Гельмгольц, А. Леонтьєв), теорії “Я-образу” та “Я-концепції” (Р. Бернс), теорію особистісних конструктів Дж. Келлі, теорію соціальної перцепції тощо.). Психологічний підхід дав змогу пояснити поведінку суб'єкта (держави) з погляду установок й уявлень про себе та інших. Когнітивний підхід розглядає вплив на поведінку суб'єкта (держави) інформації, знань, пізнання та усвідомлення свого місця в світі. Методологічною основою вивчення міжнародного образу України стали неоліберальний (теорія “soft power” Дж. Ная) та конструктивістський (А. Вендт, І. Нойманн, Б. Андерсон, Е. Сміт) підходи в теорії міжнародних відносин, які акцентують увагу на суб'єктивних чинниках та детермінантах міжнародних взаємодій і розглядають силу як здатність суб'єкта створювати реальність, впливати на усвідомлення сприйняття свого образу іншими суб'єктами.

Емпірична база дисертації ? соціологічні дослідження, зокрема Українського центру економічних і політичних досліджень Разумкова, публікації рейтингових агентств, аналітичні матеріали, інтерв'ю українських та зарубіжних політиків, публікації періодичної преси та джерела Інтернету, у яких відображені різні аспекти досліджуваної проблеми, а також особистий досвід дисертантки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексного дослідження міжнародного образу України, його трансформації та формування в українській політологічній літературі.

Наукова новизна дисертації визначається такими результатами дослідження:

- розроблено авторський підхід до аналізу міжнародного образу держави, що ґрунтується на поєднанні психологічних підходів (теорій когнітивізму, соціальної перцепції), а також неоліберального та конструктивістського підходів в теорії міжнародних відносин. Він дав змогу проаналізувати предмет дослідження в контексті політичної реальності, яка формується в процесі сприйняття інтерсуб'єктних відносин Я-Інший, а також конструювання міжнародної ідентичності на підставі знань та ідей;

- уточнено поняття образу держави, як явища, що існує передовсім у політичній свідомості та інтерпретується як перцепція взаємопов'язаних характеристик об'єкта, що визначається динамікою та особливостями взаємодії елементів, серед яких базовими є ідентифікаційний, рольовий, статусний. Доведено, що міжнародний образ держави розвивається відповідно до особливостей політичних орієнтацій та політичної культури суспільства і займає в політичній свідомості проміжну нішу між відображенням реальної діяльності інституту держави і бажаним, нормативним уявленням про його суспільну місію. В роботі обґрунтовано розрізнення й співвідношення понять “образ”, “імідж”, “бренд” “ідентичність”; доведено, що вони взаємопов'язані й перебувають в діалектичній єдності. Імідж, бренд та ідентичність держави можуть виступати елементами образу держави, опосередковувати його сприйняття або бути інструментами його конструювання (імідж, бренд). Доведено, що ядро міжнародного образу ? це ідентичність держави, яка є ідентифікаційною основою для самосприйняття, формування “Я-образу”. Визначено, що образ держави як явище суспільної свідомості характеризується спрощеністю; здатністю розкриватися через дискурс, коди, символи; здатністю “ідеалізувати” його через гіперболізацію позитивних (або негативних) рис чи надання додаткових якостей відповідно до очікувань аудиторії, або нав'язування невластивих йому характеристик; конкретністю, рухомістю, мінливістю; здатністю адаптуватися до особливостей розвитку соціально-політичної ситуації, модернізуватися чи коригуватися відповідно до потреб, реалій та національних інтересів;

- виокремлено функції міжнародного образу держави, серед них основні: комунікаційна, ідентифікаційна, презентаційна, репутаційно-статусна, мотиваційна, інтеграційна, естетична та функція раціоналізації прийняття зовнішньополітичних рішень. Аргументовано можливість і конструктивного, і деструктивного їхнього впливу на формування та реалізацію зовнішньої і внутрішньої політики;

- визначено та систематизовано чинники, сукупний вплив яких формує міжнародний образ держави, зокрема: первинні та вторинні; ендогенні та екзогенні; об'єктивні та суб'єктивні; інструментальні. Доведено, що на формування міжнародного образу держави впливають зовнішні чинники (діаспора, міграції, очікування та сприйняття зовнішнього середовища, рейтингові агентства, діяльність держави в міжнародних інституціях, якість дипломатії тощо), внутрішні чинники (діяльність еліти, державних інститутів та громадянського суспільства), а також комунікативні (ЗМІ, туризм, міжкультурні зв'язки та наукові обміни тощо). Доведено, що у сучасному світі проявляються тенденції домінування впливу на трансформацію і формування міжнародного образу держави діяльності громадянського суспільства та його інститутів, окремих особистостей. На основі аналізу визначених чинників вирізнено первинний і вторинний образи держави. Первинний образ визначений як комплексне уявлення про державу, сформоване об'єктивними чинниками, як про цілісність, що опирається на ідеальний образ. Обґрунтовано, що нашарування характеристик, які відображають нові реалії, ідеї та очікування, а також комунікація та конкуренція з іншими державами зумовлює поступову трансформацію первинного та появу вторинного образу держави, що, зберігаючи базові якості первинного, трансформує окремі його риси й елементи;

- визначено та обґрунтовано тенденції трансформації та формування міжнародного образу України, серед яких основні: нелінійний, дискретний характер трансформації; активізація процесів формування образу під час політичних і особливо виборчих кампаній і одночасно відсутність постійної іміджевої діяльності державних структур у міжвиборчий період; відсутність відомих брендів, пов'язаних із виробництвом товарів та послуг; взаємозв'язок процесів трансформації міжнародного образу з інтенсифікацією PR-акцій, зумовлених періодичними кампаніями щодо вступу до інтеграційних об'єднань (ЄЕП, ЄС, НАТО); переважно позитивний вплив на образи та іміджі України в світі громадянського суспільства, та переважно негативний вплив - діяльності політичної еліти й інститутів влади та управління; вагомий вплив засобів масової комунікації (переважно закордонних або глобальних), що зумовлює його трансформацію не на основі внутрішніх потреб, очікувань та національних інтересів, а з огляду на інтереси зовнішніх центрів впливу;

- доведено, що основними чинниками трансформації міжнародного образу України є екзогенні та комунікативні. Обґрунтовано такі принципи конструювання міжнародного образу України: неконгруентність процесів конструювання образу та політичної реальності (невідповідність дискурсу системі символів та реальній діяльності), дисонанс іміджевої та інформаційної політики з реальною діяльністю, базовими цінностями органів влади та громадянського суспільства. Обґрунтовано, що протягом державотворчого періоду на формування міжнародного образу України негативно впливали відсутність ефективних механізмів свідомого конструювання міжнародного образу України, а саме: іміджевих та брендингових стратегій, кризових медіа-стратегій, а також неконтрольованість інформаційного простору, що зумовлює домінування екзогенних чинників трансформації та формування образу України. З'ясовано, що основні інструменти, які використовують в процесах трансформації та формування образу України, його окремих аспектів, це: короткострокові іміджеві кампанії, застосування маркетингових технологій, брендингу, позиціювання у ЗМІ, налагодження зв'язків з діаспорою, дипломатична діяльність, культурні та наукові обміни, участь у міжнародних організаціях та миротворчих місіях;

- визначено особливості міжнародного образу України: відсутність цілісного ідеального образу майбутнього українського суспільства та держави, зумовленої різною інтерпретацією історичного минулого та несформованістю системи базових цінностей, їх амбівалентністю; міжнародний образ України ? фрагментоване утворення через домінування та конкуренцію регіональних ідентичностей і складається з окремих регіональних образів, не поєднаних спільним ідеалом та цінностями, які виконують функцію розрізнення, а не консолідації; наявність та домінування елементів, що сформувалися в радянський (додержавний) період (стереотипи, міфи, ілюзії) та ірраціоналізують поведінковий аспект образу; сформованість сучасного міжнародного образу України переважно під впливом зовнішніх чинників через інтроективний характер Української держави, що дає змогу нав'язувати певні аспекти ідентичності ззовні, які є чужорідними.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження зумовлене його новизною та суспільною актуальністю. Теоретичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані положення і висновки можуть бути використані як підґрунтя до подальших наукових досліджень міжнародного образу держави та окремих аспектів його функціонування, а також розроблення методологічних засад концептуалізації образу як суспільно-політичного явища.

Практичне значення теоретичних висновків обумовлене можливістю їх застосування для розробки та корекції іміджевих стратегій, для практики конструювання позитивного міжнародного образу Української держави, а також в процесі прийняття внутрішньо- і зовнішньополітичних рішень з метою їх оптимізації через врахування суб'єктивно-перцептивних чинників.

Матеріали дисертаційного дослідження, його висновки, узагальнення можуть бути використані при підготовці навчальних курсів з політології, міжнародних відносин, політичної психології, політичних технологій у вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження апробовані на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та міжвузівських наукових конференціях: “Україна після президентських виборів” / Всеукраїнська науково-практична конференція, Львів, 24 вересня 2005 р.; “Політична наука в Україні: стан і перспективи” / Всеукраїнська науково-практична конференція, Львів, 10?11 травня 2007 р.; “Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення” / Міжнародна науково-практична конференція, Суми, 10?12 травня 2007 р.; “Регіональний вимір політичного процесу в Україні” / Міжрегіональна науково-практична конференція, Львів, 26 травня 2007 р.; “Україна-НАТО” / Науково-практична конференція, Львів, 6 грудня 2008 р.; “Методологія політичної науки” / Всеукраїнська наукова конференція, Львів, 19 грудня 2008 р.; Звітна наукова конференція філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Львів, лютий 2006 р. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка. Публікації. Результати дослідження відображені в 4 статтях у фахових виданнях з політології, визначених переліком ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 172 сторінки, список використаних джерел налічує 260 позицій.

2. Основний зміст дисертації

У “Вступі” обґрунтовано актуальність, визначені наукова мета й завдання дисертаційної роботи, її теоретичне і практичне значення, розкрито ступінь наукової новизни отриманих результатів, сформульовано об'єкт і предмет, а також методологічну основу та емпіричну базу дисертаційного дослідження, висвітлено апробацію результатів дослідження та перелік публікацій, структуру та обсяг роботи, її зв'язок із науковими планами.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження міжнародного образу держави” проаналізовано стан розробленості проблеми та розглянуто основні методологічні підходи до дослідження міжнародного образу держави.

У підрозділі 1.1 “Стан наукової розробки проблеми міжнародного образу держави” проаналізовано стан опрацювання пропонованої теми в українській та зарубіжній літературі, виокремлено ключові аспекти дослідження особливостей процесів трансформації та формування міжнародного образу держави. В процесі джерелознавчого дослідження особливостей міжнародного образу держави, авторка прийшла до висновку, що проблеми трансформації та формування міжнародного образу держави висвітлені фрагментарно та недостатньо. При цьому зазначено, що, розглядаючи особливості формування міжнародного образу як окремого напряму політологічних досліджень, учені лише опосередковано торкалися основних чинників, які впливають на сприйняття образу як явища, що передовсім міститься у суспільній свідомості.

У підрозділі 1.2 “Методологія та методи дослідження міжнародного образу держави” проаналізовано основні напрями дослідження міжнародного образу держави, що сформувалися через його складний міждисциплінарний характер та мультифункціональність. Зокрема Н. Хазратова на основі теорії особистісних конструктів Дж. Келлі наголошує на важливості формування образу держави у свідомості окремої особистості, Р. Херманн розглядає образ держави у когнітивному контексті, І. Кісельов опирається на антропоморфну теорію і розглядає держави як об'єкти наділені власним “Я”. У підрозділі розкрито також зміст теоретичних засад дисертаційного дослідження, зокрема методологічний інструментарій політичної психології (теорії Г. Гельмгольца, А. Леонтьєва, теорії “Я-образу” та “Я-концепції” Р.Бернса, теорія соціальної перцепції тощо.), політичної комунікації, теорії міжнародних відносин (зокрема, теорія “soft power” Дж. Ная та конструктивізм (теорії А.Вендта та І. Нойманна), які акцентують увагу на суб'єктивних чинниках та детермінантах міжнародних взаємодій і розглядають силу як здатність суб'єкта створювати політичну реальність, впливати на процеси сприйняття та самоусвідомлення.

У другому розділі “Образ держави як політологічна категорія” проаналізовано основні концептуальні підходи до поняття “образ держави”, досліджено особливості образу держави, співвідношення із поняттями “імідж”, “бренд”, “ідентичність” визначено структуру та функції міжнародного образу держави.

У підрозділі 2.1 “Образ держави: сутність та особливості” досліджено поняття “образ держави” у співвідношенні із поняттями “імідж”, “бренд”, “ідентичність”, “стереотип”, “архетип”. Виявлено, що поняття “імідж” та “бренд” більше прив'язані до індивідуальних характеристик суб'єкта (або стосуються лише окремих аспектів), набутих в результаті застосування технологій; тоді коли “образ” - це поняття, яке відображає цілісне уявлення про характеристики й ознаки, які сформувалися і набуті під впливом об'єктивних чинників. У міжнародному середовищі держава та суспільство репрезентує себе та сприймається як цілісне утворення, що має власне “Я” і відповідно “Я-образ”, попри те, що будь-яка держава складається з різних соціальних, етнічних, конфесійних та політичних груп, інтереси та цілі яких можуть бути не лише різними, але й протилежними. Наявність та усвідомлення спільної історичної долі, цінностей, національних інтересів та належності до спільноти консолідує ці групи у цілісний єдиний організм. Тому авторка прийшла до висновку, що поняття “образ” доцільніше використовувати стосовно держави, як складного, інтегрованого соціально-політичного утворення, що консолідує індивідуальні та групові образи у “Ми-образ”. Стверджено, що саме поняття “образ держави” здатне відображати базові характеристики та ознаки суб'єкта (держави), що є незмінними, стабільними, сформованими історично, що ґрунтуються на стереотипах, архетипах чи міфах і притаманні конкретній спільноті. Поняття “імідж” та “бренд” виступають і як складові, і як інструмент конструювання образу держави, з огляду на “штучну” природу, тому, що їх можна коригувати, відповідно до актуальних інтересів суб'єкта чи потреб середовища.

У підрозділі 2.2 “Структура та функції міжнародного образу держави” зазначено, що образ держави слід розглядати передовсім як явище психологічної реальності, яке має складну структуру. Як результат синтезу та взаємодії різнорівневих елементів, “пластів” образу, аспектів його сприйняття і як явище суспільної свідомості, формування якого відбувається у психіці особистості, образ держави об'єднує когнітивні, емоційно-оцінкові та поведінкові елементи. Доведено, що образи держав характеризуються як відносною усталеністю (тривалістю), так і змінністю, та містять групи елементів (“пласти”), корені яких ? в ментальності, національній свідомості і, відповідно, - стереотипах, міфах, традиціях, історичній пам'яті, та забезпечують сталу ідентифікаційну основу образу; а також елементи, які під впливом історичних, міжнародних подій, діяльності політиків, громадянського суспільства здатні модифікуватися, що створює основу для трансформації окремих аспектів чи конструювання нового образу. Досліджено основні когнітивні складові образу держави, а саме: імідж влади, імідж політичного лідера, імідж еліти, імідж суспільства.

Визначено функції міжнародного образу держави, які органічно зумовлені його структурними особливостями, основні серед яких: інформаційна, ідентифікаційна, комунікаційна, інтеграційна, репутаційна, статусна, раціоналізації ухвалення політичних рішень, функції символізації та ідеалізації.

У підрозділі 2.3 “Трансформація та формування міжнародного образу держави у сучасному світі: чинники та інструменти” обґрунтовано, що образ держави як цілісність, що складається з сукупності елементів, формується під дією багатьох чинників. Серед чинників, які впливають на міжнародний образ держави, вирізнено: первинні (матеріальні) чинники об'єктивного характеру (територія, історичне минуле, природно-ресурсний потенціал держави); та вторинні (нематеріальні) чинники суб'єктивного характеру - ментальність, національний характер, духовна культура, архетипи та міфи. Взаємодія цих груп чинників і визначає взаємозв'язок між природно-фізичними та соціокультурними елементами образу. Доведено, що вторинні чинники, виникають на підставі осмислення та пристосування до особливостей первинних, об'єктивних, які існують незалежно від будь-яких обставин. Взаємозалежність та взаємодетермінованість первинних та вторинних чинників ? основа для формування ідентифікаційної основи “Я-образу” нації, суспільства та образу держави в цілому, її культурно-світоглядних ознак. Наголошено, що основний чинник, який впливає на особливості трансформації та формування міжнародного образу держави та дозволяє виокремити її серед інших, це національна ідентичність.

Окрім того дисертантка вирізняє внутрішні (екзогенні) та зовнішні (ендогенні) чинники. Внутрішні - етнічні стереотипи сприйняття інших держав, сформовані на досвіді міжнаціонального спілкування і окремої особистості, і нації, сприйняття “Себе”, “Іншого”, “Інакшого”, “Чужого”, “Ворожого” (які впливають на самоусвідомлення “Я”), а також суспільні цінності. Зазначено, що вплив зовнішніх чинників зумовлений сучасними тенденціями посилення впливу міжнародного середовища та міжнародних стандартів на внутрішню політику держав. Закцентовано, що, попри існування об'єктивних, історично сформованих чинників, сучасні суспільства виробили сукупність засобів та інструментів, які дають змогу змінювати та впливати на окремі аспекти образу держави, зокрема політичні та комунікаційні технології. Проаналізовано роль маркетингових технологій, іміджелогії, PR в процесах трансформації та конструювання міжнародного образу держави.

Образи держав при своїй унікальності, автентичності та цільовій запрограмованості не можуть бути незмінними, оскільки процес міжнародних та світових комунікацій безперервний у часі завдяки появі та впливу нових зовнішніх та внутрішніх чинників, а також комунікаційних та інформаційних технологій. Міжнародний образ держави формується та трансформується в процесі визначення та реалізації стратегічних і тактичних завдань, у результаті яких визначають механізми їх розв'язання через сприйняття держави міжнародним оточенням.

Кожна держава має декілька об'єктивних елементів образу: економічний, соціальний, гуманітарний, політичний, культурний, екологічний та ін., кожний з яких може набувати негативного чи позитивного відтінку. Вони мають здатність варіюватися і зі зміною ситуації, і в результаті свідомої цілеспрямованої інформаційної та PR-діяльності. В сукупності вони становлять первинний образ держави - комплексне уявлення про державу, як про деяку цілісність (суб'єкт політичної, економічної, культурної і іншої діяльності). Крім того, первинний образ містить основні характеристики ідеального образу, але за низкою деяких ознак відрізняється від нього. У процесі формування образу держави, стверджує дисертантка, він здатний поступово трансформуватися - при збереженні базових якостей нашаровуються та конструюються нові, які відображають сучасні реалії. Новостворений образ визначається як вторинний.

Доведено, що формування національної ідентичності та міжнародного образу держави - інтерсуб'єктний процес, через який соціальний актор пізнає себе і конструює сенс(и) співіснування в матриці міждержавних світових комунікацій. Визначено, що основними суб'єктами, що забезпечують реалізацію комунікативної іміджевої політики, створюють іміджі та формують образ держави є: держава та її інститути; громадянське суспільство; засоби масової інформації (українські, зарубіжні, глобальні); дипломатична служба; державні й суспільно-культурні центри та організації за кордоном; прес-служби відомств, міністерств та інших інститутів; спортивні, культурні організації та товариства; еліта, як основний представник суспільства. Діяльність цих суб'єктів забезпечує сприятливе позиціонування й репрезентацію держави, дає змогу реалізовувати іміджеві стратегії.

Доведено, що результативність процесів конструювання міжнародного образу держави визначається застосуванням політичних та маркетингових технологій із врахуванням складної взаємозалежності елементів структури образу й сукупності об'єктивних та суб'єктивних чинників. Вони одночасно структурні та генетичні, тобто, з одного боку, є елементами структури, з другого - вирішально впливають на становлення образу.

У третьому розділі “Міжнародний образ України в умовах суспільно-політичних змін” аналізуються особливості трансформації та формування міжнародного образу України на сучасному етапі.

У підрозділі 3.1 “Трансформація образу української держави в контексті становлення державності наприкінці ХХ ст.” зазначено, що міжнародний образ та міжнародний статус держави впливають на процес внутрішніх трансформацій у перехідних суспільствах через взаємозалежність внутрішньої та зовнішньої політики. Після відновлення незалежності на Україну поширювався негативний образ СРСР, характерний для свідомості громадян західних держав ще від часів “холодної” війни, з яким далі асоціювали весь пострадянський простір. На нього переносились іміджеві характеристики “радянського” та “російського” - образів, що і надалі були для Заходу символами “Чужого”. Обґрунтовано, що основна проблема трансформації образу України після відновлення незалежності полягала в нездатності еліт і суспільства визначити вектор розвитку та усвідомити цивілізаційну належність, на що існували й об'єктивні причини - історично українське суспільство розвивалось між європейською та євразійською цивілізаціями, що посилювало кризу ідентичності, характерну для пострадянських держав. Негативно позначилися на процесах трансформації та конструювання міжнародного образу України відсутність скоординованих державних стратегій позиціювання держави на міжнародному рівні та регулярних їх моніторингів, практично неконтрольований інформаційний простір, дефіцит брендів, пов'язаних з виробництвом товарів та послуг. Активізація іміджевих процесів спостерігалася переважно в періоди виборчих кампаній, які характеризувалися множинністю представлених “вербальних” образів держави, що не згуртовували нації, а поглиблювали економічний, регіональний та ідейний розкол українського суспільства.

Обґрунтовано, що позитивні зміни в образі та іміджах України були пов'язані з діяльністю та активізацією громадянського суспільства, а негативні - з неефективністю функціонування інститутів влади та управління, поведінкою політичної еліти та її нездатністю сформулювати та реалізувати національну ідею.

У підрозділі 3.2 “Чинники та механізми формування сучасного міжнародного образу України” проаналізовано вплив основних чинників на процес формування міжнародного образу Української держави. Серед них виокремлено: екзогенні чинники (рейтингові агентства, глобальні ЗМІ, діаспора, цілеспрямована дискредитація України іноземними ЗМІ та урядами, що створюють образ авторитарної держави, нездатної вести самостійну політику); комунікаційні (туризм, наукові обміни, Інтернет, діяльність дипломатичних місій, участь в міжнародних організаціях, миротворчих місіях); інструментальні (PR-технології, брендинг, медіа-дипломатія). Переважний вплив зовнішніх чинників зумовлений перехідним станом українського суспільства, кризою його ідентичності, процесами державотворення, що супроводжуються незавершеністю й неефективністю реформування суспільно-політичних відносин та нормативно-правової системи, неконсолідованістю суспільства та фрагментованістю політичних еліт; Характеристики й особливості функціонування українського суспільства, його культуру, цінності, рівень добробуту, стиль життя, споживання та повсякденну поведінку оцінюють крізь призму уже історично сформованих і стійких етнічних стереотипів, що переважно акцентують увагу на негативних аспектах.

Доведено, що сукупна дія цих чинників зумовила сповільнення процесів трансформації первинного (“радянського”) образу України і формування нових привабливих іміджів, які б стали в майбутньому основою для нового образу держави в світі. Негативні тенденції у формуванні міжнародного образу України зумовлені також принципами неконгруентності процесів конструювання образу та політичної реальності (невідповідність дискурсу системі символів та реальній діяльності), дисонансу іміджевої та інформаційної політики з реальною діяльністю.

У підрозділі 3.3 “Особливості та характеристики сучасного міжнародного образу України” обґрунтовано, що вплив проаналізованих в попередньому підрозділі чинників трансформації та формування міжнародного образу України зумовив такі його характеристики: відсутність єдиного когнітивного фрейму (національного ідеалу, ідеї, геополітичного орієнтиру), дихотомічні інтерпретації історичного минулого й візії майбутнього образу України, переважання елементів та характеристик образу, сформованих в додержавних період, наявність множинних регіональних образів. Визначено й особливості сучасного міжнародного образу України, зокрема: неконтрольованість трансформації образу через відсутність державних кризових медіа-стратегій, вразливість до зовнішніх (часто деструктивних) впливів та нездатність досягати “інформаційних проривів” через неконтрольованість інформаційного простору. Відбувається підміна реальних образів “штучно сконструйованими” органічно невластивими та чужорідними, запозиченими з чужих держав та екстрапольовані на Україну часто без врахування ментальних етнічних констант суспільної свідомості. Відповідно міжнародний образ України переважно формується стихійно через реалізацію короткострокових урядових чи партійних іміджевих кампаній, що спрямовані на досягнення короткотермінових, нерідко корпоративних цілей. Особливості міжнародного образу України, його сприйняття світовою спільнотою та суспільством всередині неї виявляються через рейтинги провідних вітчизняних та зарубіжних агентств, глобальні ЗМІ.

Дисертантка зробила висновок, що образ України є фрагментованим утворенням, яке наділяють переважно негативними характеристиками не лише через негативне сприйняття міжнародним співтовариством, яке зумовлене наявністю стійких стереотипів, але і негативне “самосприйняття” образу держави всередині українського суспільства. Формування позитивного міжнародного образу України вимагає спільних цілеспрямованих і послідовних зусиль офіційної влади і опозиції, державних органів і громадських організацій, бізнес-структур і ЗМІ, громадян України і української діаспори за кордоном. Саме в процесах трансформації, формування (конструювання) міжнародного образу держави виявляється рівень згуртованості та консолідації населення країни, існування національної ідеї, наявність політичного консенсусу серед еліти та їх спільна готовність діяти в умовах жорсткої міжнародної конкуренції.

Висновки

Реалізація мети та завдань дослідження, аналіз і узагальнення отриманих результатів дали змогу дисертантові зробити низку висновків і теоретичних узагальнень.

Міжнародний образ держави - це перцепція об'єктивних взаємопов'язаних характеристик держави, що сформувалися в процесі її становлення та еволюції в міжнародній системі, основні тенденції розвитку якої визначаються динамікою та особливостями взаємодії її елементів. Поняття образу держави підкреслює ознаки суб'єкта (держави), що є незмінними, стабільними, сформованими історично, ґрунтуються на стереотипах, архетипах чи міфах, що є властиві цій спільноті. Відповідно імідж, бренд можуть бути складовими поняття образу держави, а також інструментами його трансформації та формування, з огляду на “штучну” природу, тому, що їх можна коригувати, відповідно до сучасних інтересів суб'єкта чи потреб середовища.

Образ держави завжди явище багатогранне та складається з багатьох компонентів. Будь-яка держава має декілька об'єктивних образів, основою яких є політичний, соціальний, економічний, культурний, гуманітарний іміджі, імідж політичного лідера, влади; сукупно вони мають становити єдине ціле. Змінюючи якусь складову частину можна досягти значної зміни загального образу. Образ кожної держави ? цілісне утворення, яке має складну структуру, оскільки це результат синтезу та взаємодії різнорівневих елементів, “пластів” образу та аспектів його сприйняття ? природних, культурних та соціально-економічних. Як явище суспільної свідомості, формування якого відбуваються у психіці особистості, образ держави містить когнітивні, емоційно-оцінкові та поведінкові елементи.

Міжнародний образ держави, його привабливість формується під впливом багатьох чинників. На нашу думку, чинники, що впливають на процес формування та сприйняття міжнародного образу держави можна поділити на дві групи ? первинні та вторинні. Взаємодія цих груп чинників і визначає взаємозв'язок між природно-фізичними та соціокультурними елементами образу. Також чинники, які впливають на формування образу держави можна поділити на такі групи: внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні). На становлення та трансформацію міжнародного образу держави мають вплив більшою мірою зовнішні (екзогенні) чинники, пов'язані з діяльнісними аспектами та сприйняттям держави у міжнародному середовищі. Окрім об'єктивних чинників формування міжнародного образу держави можуть бути використані інструментальні, які обирають свідомо і вони дають змогу трансформувати та конструювати образ держави у потрібному напрямі (маркетингові технології, іміджологія та PR). Одночасно чинники, що впливають на формування та сприйняття образу держави, є взаємообумовлені та ієрархічно структуровані. Відповідно серед них можна виокремити групу базових чинників (геополітичне становище, історичне минуле, характеристики соціально-політичного устрою держави, природно-ресурсна база, економічний потенціал), що формують стрижневі елементи ядра образу, які сформувавшись, майже не зазнають змін і забезпечують ідентифікаційний базис, тобто репрезентацію та впізнаваність спільноти й держави у міжнародному середовищі.

Потреба формування міжнародного образу сучасної держави детермінована особливостями реалізації міжнародної політики, які зумовлені процесами трансформації сили на міжнародній арені як здатності суб'єкта впливати на характер міжнародних відносин у власних інтересах. Ці особливості полягають у посиленні інформаційних, соціокультурних елементів сили у міжнародних відносинах, що збільшує увагу держав, їхніх урядів до формування позитивного, привабливого образу та використання його у процесі реалізації внутрішньої та міжнародної політики.

Особливістю міжнародного образу держави у сучасному світі стає сприйняття у міжнародному середовищі держави та суспільства як цілісного утворення, що має власне “Я”, тобто власне самовизначення, ідентичність, і відповідно “Я-образ”. Також образ держави сприяє формуванню і колективних, і індивідуальних ідентичностей, без яких неможлива консолідація суспільства, особливо в процесі його трансформації.

Після відновлення незалежності на Україну поширювався негативний образ Радянського Союзу, характерний для свідомості громадян західних держав ще з часів “холодної” війни, з яким і далі асоціювали весь пострадянський простір. Негативна динаміка формування міжнародного образу України була пов'язана також зі стійкими авторитарними тенденціями в управлінні, відсутністю гарантій прав і свобод особи, свободи слова, які б відповідали загальноприйнятим світовим стандартам. Слід зазначити, що позитивні зміни в образі та іміджах України найбільше пов'язані з діяльністю громадянського суспільства, а негативні - з діяльністю політичної еліти й інститутів влади та управління.

На сучасному етапі розвитку Української держави, що прагне утвердити європейські ідеали демократії, формування міжнародного образу держави набуває особливо важливого значення. Її сприйняття у міжнародному середовищі впливає на внутрішньополітичні та суспільні процеси, посилюючи взаємозалежність та взаємодетермінованість цих двох сфер діяльності держави. У такому сенсі трансформація образу держави (що є актуальною для багатьох держав після закінчення “холодної” війни) та формування позитивного іміджу є важливою сферою і діяльності державних інституцій, і громадянського суспільства. Для України, яка прагне знайти себе у новій структурі міжнародних відносин, що також трансформується, ефективна іміджева політика на сучасному етапі є важливим чинником реалізації зовнішньополітичних завдань, насамперед пов'язаних з інтеграцією у економічний, політичний та правовий європейський простір.

Усвідомлення потреби формування національної ідентичності суспільства та держави, реалізація довгострокових іміджевих програм, що стосуються держави, та, зрештою, і створення міжнародного образу для України є пріоритетним завданням і для внутрішньої, і для зовнішньої політики, адже самовизначення суспільства та держави - найголовніша умова для інтеграції у світове співтовариство, для участі в міжнародних політичних, економічних та комунікативних процесах.

Підвищення економічного і політичного рейтингу держави, формування стійкої міжнародної репутації, уміння управляти брендом, а також конвертувати імідж і особисті якості політичних лідерів в конкретні міжнародні преференції, - все це складові вдалого міжнародного образу держави, формування якого на сучасному етапі - першочергове завдання, яке стоїть перед Україною.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Щурко О.М. Образ держави як предмет дослідження політичної науки. / О.М. Щурко // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Політологія, Соціологія, Філософія. Випуск 3. - Ужгород “Вісник Карпат”, 2006. - С. 75-82.

2. Щурко О.М. Бренд і його роль у формуванні образу держави. / О.М. Щурко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія. Випуск 4. - Ужгород, вид-во УжНУ “Говерла”, 2006. - С. 120-124.

3. Щурко О.М. Образ держави: структура, чинники формування й трансформації. / О.М. Щурко // Вісник СевДТУ. Вип. 77.: Політологія: Зб. наук. пр./Редкол.: П.І. Артюх (відп. ред.) та ін.; Севастоп. нац. техн. ун-т. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. - С. 3-16.

4. Щурко О.М. Міжнародний образ України: проблеми формування та трансформації. / О.М. Щурко // Вісник СевДТУ. Вип. 84.: Політологія: Зб. наук. пр./Редкол.: П.І. Артюх (відп. ред.) та ін.; Севастоп. нац. техн. ун-т. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2006. - С. 55-61.

Размещено на Allbest.ru