Двосторонні відносини України з Румунією

Широкомасштабні відносини України з державами Центрально-Східної Європи як одна з найважливіших умов посилення її позицій в якості регіонального лідера. Характеристика пріоритетних галузей двосторонньої українсько-румунської міжнародної співпраці.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2015
Размер файла 13,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Широкомасштабні відносини України з країнами Центрально-Східної Європи є важливими для розуміння процесу збереження стабільності і миру, забезпечення безпеки України у регіональному вимірі, посилення її позицій як регіонального лідера. Українська держава використовує досвід країн-сусідів, новообраних учасників НАТО і Європейського Союзу для вироблення власного шляху до європейської інтеграції.

Із припиненням існування соціалістичної системи СРСР, з розпуском Варшавського Договору і Ради економічної взаємодопомоги країни Центрально-Східної Європи розгорнули активну діяльність з просування до загальноєвропейських інститутів і структур: насамперед до НАТО, а згодом і до Європейського Союзу. Для досягнення цієї мети було зроблено все можливе: відбулося реформування національних економік, залучено іноземний капітал, зовнішньоекономічні й політичні зв'язки переорієнтовано на держави європейської спільноти, змінено адміністративний апарат. Проте хоч було впроваджено економічні реформи західного зразка, вони не завжди відповідали національним інтересам країн ЦСЄ, оскільки порушився наявний баланс сил, часом ігнорувалися європейські інтереси пострадянських держав, зокрема України, не враховувалася відмінність економічних потенціалів, полярне геополітичне положення в Європі -- Азії, впливав дисонанс менталітетів, що складалися впродовж десятиліть.

Українці й румуни мають спільний кордон довжиною у 900 км. Обидва народи зближувала православна віра і боротьба проти татар і турків. Після розпаду СРСР, Румунія була однією з перших країн, які визнали незалежну державу Україну. 1 лютого 1992 року були встановлені дипломатичні відносини між країнами. Таким чином, Румунія приділила особливу увагу розвитку політичних, дипломатичних та економічних відносин з Україною, сусідньою державою, яка має значно довшу берегову лінію Чорного моря. Проте, політичні лідери в Бухаресті тільки в останні роки усвідомили, що Румунія всебічно зацікавлена мати по сусідству сильну Українську державу, життєздатну, легітимну в очах власного народу, ці функції будучи гарантією того, що не буде ніякого транскордонного “ефекту переливу” нетрадиційних ризиків, таких як організована злочинність, тероризм, незаконна торгівля зброєю тощо.

1. Важливість відносин України з Румунією для обох сторін

Оскільки Румунія є південно-західним сусідом України, з яким вона розвиває відносини у всіх сферах - від економічної та культурної. Це є надзвичайно позитивним явищем для двосторонньої співпраці, оскільки як Україна так і Румунія зацікавленні у поширенні двосторонніх зв'язків, пошуку спільних ідей, розвитку культурної інтеграції населення тощо. Аналізуючи історію розвитку українсько-румунської співпраці від самого її початку можемо вималювати наступні чинники, які впливають на важливість відносин між Україною та Румунією:

· Близьке розташування Румунії до України;

· Спільне історичне минуле українського та румунського народів;

· Тривалі та ефективні економічні, культурні, наукові, освітні зв'язки між країнами;

· Перспективність подальшого розвитку відносин із значимими наслідками та результатами.

Стабільні взаємовигідні відносини з Румунією є одним з ключових пріоритетів для України. Україна розвиває різнобічні відносини співпраці з Румунією як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних та регіональних структур. Схожість стратегічних орієнтирів складають підґрунтя розбудови і зміцнення двосторонніх відносин між даними країнами. Нормативно-правову базу українсько-румунських відносин становлять: Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією; Угода між Урядом України і Урядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах тощо.

Питання українсько-румунського співробітництва та перспективність розвитку відносин обох країн у контексті трансформації сучасних геополітичних регіональних систем і сьогодні залишається актуальним. Ситуація в регіоні під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників постійно змінюється, з'являються нові, невивчені аспекти і тенденції взаємодії або протистояння. Одним з ключових аспектів є членство Румунії у Європейському Союзі, що в перспективі впливатиме і на відносини з Україною, і на регіональні процеси в Чорноморському та регіоні та на Буковині. Важливе значення для розвитку двостороннього економічного співробітництва також має прискорення укладення та ратифікації ряду міжурядових угод.

Пріоритетні напрями транскордонної співпраці в рамках єврорегіону полягають у розвитку малого і середнього бізнесу, транскордонної торгівлі транспортно-комунікаційної інфраструктури, транскордонного туризму. Договірні сторони відповідно до положень Європейської Рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями заохочують і підтримують безпосередні контакти та взаємовигідне співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також сприяють співробітництву між адміністративно-територіальними одиницями обох держав. Отже, функціонування регіону "Верхній Прут" сприятиме економічному зростанню територій, вирішенню великої кількості соціальних проблем, впровадження європейських стандартів на територіях України та Румунії. Важливим є створення в межах єврорегіону громадських організацій, наукових товариств та бізнесових структур, які активізують інноваційний розвиток, залучення інвестицій і поступову інтеграцію України в Європейський союз.

2. Пріоритетні галузі двосторонньої українсько-румунської співпраці

Українсько-румунські відносини розвиваються досить динамічно, що зумовлено суміжним кордоном, спільністю соціально-економічних орієнтирів та широкими потенційними можливостями для розвитку взаємовигідного торговельно-економічного співробітництво.

Залишається невирішеним також окреслення сучасного стану торговельно-економічного співробітництва між Україною та Румунією та визначення перспектив розвитку цих відносин. Виходячи з вищесказаного, до найбільш приоритетних сфер українсько-румунської співпраці варто віднести наступні:

- визначення правової сторони українсько-румунських відносин;

- дослідження основні напрями транскордонного співробітництва між Україною та Румунією у сфері розвитку торговельних відносин;

- виявити торговельно-економічні зв'язки між цими країнами;

- зазначення основних сфери протиріч у цих відносинах та можливі шляхи їх вирішення.

Договірно-правова база українсько-румунських відносин охоплює понад 40 договорів, угод та конвенцій, які врегульовують двосторонні та багатосторонні зв'язки між Україною та Румунією у політичному, торговельно-економічному, науково-культурному, гуманітарному плані та інших галузях співробітництва.

Серед цих угод можна виділити такі:

- Спільне комюніке міністрів закордонних справ про встановлення дипломатичних відносин (1992 р.);

- Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Румунії (1992 р.);

- Протокол про співробітництво між Міністерством промислової політики України та Міністерством промисловості та ресурсів Румунії (1993 р.);

- Угода між Урядом України та Урядом Румунії про торговельно-економічне і науково-технічне співробітництво (1994 р.);

- Угода між Урядом України та Урядом Румунії про створення міжурядової україно-румунської консультативної ради з торговельно-економічного співробітництва 1995 р. Зважаючи на вступ Румунії до ЄС з 1 січня 2007 року, існує необхідність продовжити переговори з гармонізації двосторонньої договірно-правової бази в цій сфері з законодавством ЄС, зокрема у сфері транспортної інфраструктури, як основи здійснення активних торговельно-економічних взаємовідносин.

Досить важливо зрозуміти, що українсько-румунська співпраця має базуватись не на ворожих стосунках, а на міцному економічному фундаменті і чіткому розумінні національних інтересів у країнах. Можна сказати, що Румунія посідає досить важливе місце у зовнішньополітичних інтересах України. Надзвичайно швидко та продуктивно розвиваються українсько-румунські відносини особливо у торговельно-економічній, де є певні проблеми, які потребують негайного вирішення.

3. Перспективи та проблеми розвитку українсько-румунських відносин.

Посткомуністичні трансформації румунського суспільства та румунської влади не призвели до одужання від націоналістичної нетолерантності. Це виявляється у висуванні територіальних претензій до України радикальними політичними силами сусідньої держави, що вбачають у цьому дієвий чинник боротьби за владу. Нормальному розвитку міждержавних відносин завдає політичної шкоди активна тенденційна експлуатація двозначній політиці офіційного Бухареста деяких питань історії і передусім -- національно-територіальної належності північної частини Буковини, Герцаївського краю, колишніх Хотинського, Акерманського, Ізмаїльського повітів Бессарабії.

Послідовно здійснюючи так звану політику «малих кроків» щодо Бессарабії і Північної Буковини, правлячі кола Румунії намагаються інтегрувати ці території спочатку в економічному і культурному планах, а потім і політично. Саме територіальні питання затримують розробку і підписання двостороннього політичного договору між Україною і Румунією. Вже протягом кількох років ведуться переговори щодо підписання цього документу, але й досі не досягнуто зближення позицій обох сторін. Питання територіальної приналежності Північної Буковини і Південної Бессарабії, острова Зміїний, збирання «історичних» румунських земель до «унітарної румунської держави» зараз займають чільне місце у виборчих платформах усіх програмних документів практично усіх політичних партій Румунії. Український чинник відіграє складну роль у стратегії Бухареста щодо Молдови. Насправді. румунська національна меншина в Україні користується значно більшими правами, ніж українська в Румунії. Україна надавала і надає можливості румунському населенню отримати середню освіту рідною мовою навчання, створені умови для розвитку культури, збереження національних традицій тощо.

Українсько-румунський кордон, проблема національних меншин та транскордонне співробітництво характеризуються своєю перспективністю у даній двосторонній співпраці, проте вони завжди будуть містити певний проблематичний характер. Задля подальшого ефективного розвитку українсько-румунського співробітництва, керівництвам країн варто об'єднати зусилля та здійснити ряд наступних заходів:

· Залучати експертів з транскордонного співробітництва регіональною та місцевою владою для організації науково-методичного супроводження реалізації транскордонних програм;

· Організувати спеціальні навчальні програми та семінари для державних службовців, лідерів неурядових організацій та інших потенційних аплікантів з тематики транскордонного співробітництва, підготовки та менеджменту проектів;

· Сформувати систему заохочення громадських організацій, місцевих органів влади, закладів освіти і культури до участі в транскордонних проектах;

· Ініціювати створення науково-творчого колективу з представників різних країн для вироблення спільних підходів, критеріїв оцінки стану та перспектив розвитку етнонаціональних меншин, спільного інструментарію моніторингу і наукового аналізу етнокультурного розвитку відповідних територій і регіонів;

· Домагатися від керівництва адміністративно-територіальних одиниць-членів єврорегіонів підтримки в участі в транскордонній співпраці неурядових організацій, забезпечивши їхнє належне представництво у всіх робочих органах єврорегіонів.

Висновок

український румунський міжнародний

Незважаючи на складну історію, наявні труднощі і проблеми, україно-румунські відносини неухильно вступають у фазу взаємовигідного розвитку. Геополітичне становище України та Румунії, історичні зв'язки, співробітництво в багатьох міжнародних організаціях мають сприяти не лише зміцненню економічних і політичних відносин, але й спонукати обидві країни до пошуків нового виміру співробітництва як на регіональному, так і на міжнародному рівнях. Подальша співпраця між Україною та Румунією відкриватиме нові шляхи для започаткування та реалізації спільних ініціатив які відповідатимуть інтересам обох держав. До спільних інтересів належать налагодження повноцінної співпраці, розвиток регіонального та транскордонного співробітництва, поширення економічної взаємодії, подолання існуючих протиріч. Щодо механізму покращення двосторонніх відносин, вважається доцільним розробити такий механізм розв'язання проблем, який складатиметься з профільних рівнів. На економічному рівні доцільно розробляти та реалізовувати економічні програми місцевого, регіонального, міжрегіонального та міждержавного рівнів. Це також стосується таких рівнів як культурологічний, інформаційний тощо. Зазначимо, що потенціал співробітництва між Україною та Румунією, з одного боку, знизився, оскільки Румунія як країна-член ЄС перебуває у вигіднішому становищі, користуючись ресурсами Спільноти та можливістю стати інструментом чорноморської політики ЄС. Але, з іншого боку, така ситуація розширює коло та площину взаємодії між Україною та Румунією як на регіональному, так і на загальноєвропейському рівнях. Це стосується таких сфер, як розвиток демократії та поліпшення економічної співпраці, розв'язання невирішених конфліктів, регіональне, транскордонне та екологічне співробітництво, транспортне сполучення та енергетична безпека. Потрібно використовувати всі можливості співробітництва з метою підвищувати зацікавленість Румунії та ЄС до України як одного з головних європейських партнерів.

Література

1. Чекаленко Л.Д Зовнішня політика України \ Л.Д. Чекаленко - Київ: Либідь, (видання перше) - 2006. - 707с.

2. Джаман О.В. Обґрунтування співробітництва між Україною та Румунією / Олексій Володимирович Джаман. // збірник наукових праць. - 2009. - №2.

3. Кравченко B. Україна та Румунія: прихована напруга // Український моніторинг. - 2002. -12 жовтня.

4. Минович В. Як живеться Вам, румуни? Про що свідчать дані соціологічних досліджень в Закарпатті // Віче. - 1997. - № 3. - С. 111-114.

5. Максименко І.В. Українсько-румунські відносини у контексті розширення ЄС на Схід / Ірина Володимирівна Максименко. // збірник наукових праць. - 2008. - С. 225-232.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Головні особливості економічного співробітництва України та Японії на сучасному етапі. Характеристика торгівельних українсько-китайських відносин. Аналіз українсько-корейських відносини на сучасному етапі, потенціал економічного співробітництва.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 12.09.2011

  • Дипломатичні відносини України із Республікою Латвія, сучасний стан та перспективи. Декларація про розвиток співробітництва. Діяльність Українсько-Латвійської міжурядової комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва.

    контрольная работа [34,4 K], добавлен 10.03.2011

  • Двосторонні дипломатичні відносини України та Грузії протягом 1991-2004 рр. Особливості україно-грузинських відносин в політичній сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відносини між Україною та Грузією в ході євроінтеграційного періоду 2004-2011 рр.

    реферат [39,8 K], добавлен 03.09.2011

  • Сучасний стан українсько-болгарських відносин. Розвиток міжнародних відносин між двома державами як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Міжнародні зв’язки України зі своїми сусідами як один з найважливіших факторів її всебічного розвитку.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.09.2010

  • Історично-політичні проблеми українсько-румунських відносин: відносини у політичній, торговельно-економічній сфері, двосторонні контакти. Проблеми україно-румунського прикордоння. Транскордонна взаємодія. Співробітництво в галузі національних меншин.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.09.2010

  • Дослідження еволюції та особливостей співробітництва України з Китаєм. Обґрунтування стратегічно пріоритетних напрямків двосторонньої співпраці в сучасних умовах глобального розвитку. Характеристика показників торговельно-економічного розвитку країн.

    статья [180,9 K], добавлен 07.08.2017

  • Опис однієї з найбагатших країн світу - Бельгії, особливості її економіки. Участь Бельгії у групі малих індустріально розвинутих капіталістичних держав західної Європи. Українсько-бельгійські відносини в економічній, культурній та гуманітарній сферах.

    реферат [19,1 K], добавлен 28.11.2010

  • Трансформація централізованої планової економіки в ринкову у Центрально-Східній Європі, політична й економічна інтеграція Центрально-Східної і Західної Європи як наслідок закінчення соціалістичної епохи. Моделі економічних стратегій переходу до ринку.

    реферат [32,0 K], добавлен 07.12.2010

  • Євроатлантична інтеграція України - основа для побудови партнерських взаємин з країнами Центрально-Східної Європи. Підвищення обороноздатності країни - один з позитивних факторів для української держави від розробки геополітичного проекту "Міжмор’я".

    статья [15,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Українсько-румунські відносини на початку ХХІ ст., їх вивчення міжнародними політологами та дослідниками. Оцінка впливу на відносини двох держав набуття Україною незалежності та падіння тоталітарного режиму Чаушеску. Проблема острова Зміїний на сьогодні.

    реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.