Асоціація держав Південно-Східної Азії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Економічний розвиток країн Південно-Східної Азії значно прискорився у 80-ті роки. Це було пов'язано як з цілеспрямованою політикою урядів, які використовували досвід сусідніх НІК, так зі зростанням приватних інвестицій з НІК. Важливу роль відіграла й активність численної китайської діаспори в цих країнах.

Високі темпи економічного зростання країн регіону, посилення інтеграційних процесів значно підняли роль субрегіональної політико-економічної організації - Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Вона була утворена в 1967 році з метою зовнішньої ізоляції комуністичного Китаю та В'єтнаму. До її складу ввійшли Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд та Філіппіни. Але зараз у ній домінують економічні аспекти. До неї приєдналися Бруней (1984р.), В'єтнам (1995р.), М'янма та Лаос (1997р.) і тепер - це важливий інструмент взаємовигідної співпраці в Південно-Східній Азії і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в цілому.

У січні 1993 р. прем'єр-міністр Японії Киїті Міядзава, виступаючи в Бангкоку (столиця Таїланду) звернувся до АСЕАН з пропозицією „ думати й діяти разом „, що отримала найменування „ доктрини Міядзави „. Щонайперше завдання такого об'єднання - спільними зусиллями „підняти” Індокитай (В'єтнам, Лаос, Камбоджу) до рівня інших країн регіону.

У 1998 році у центрі уваги країн АСЕАН опинилися проблеми, пов'язані з наслідками небувалої фінансової кризи, що приголомшила країни регіону в кінці 1997-на початку 1998 років. В Індонезії, наприклад, масові заворушення призвели до відставки багаторічного глави держави Сухарто. Лише в 1999 році економічна ситуація стабілізувалася.

1. Загальна характеристика АСЕАН

1.1 Історія створення та механізм функціонування АСЕАН

асоціація держава південний азія

Асоціація держав Південно-Східної Азії - АСЕАН, утворена 8 серпня 1967 року у м. Бангкок (столиця Таїланду ). До неї ввійшли Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни. Пізніше приєдналися Бруней (Бандар-Сери-Бегаван - 1984р. ), В'єтнам (Ханой - 1995р. ), Лаос (Вєтьян - 1997р. ) та М'янма (Янгол - 1997р.), Камбоджа (Пномпень - 1999р. ). Статус спеціального спостерігача має Папуа-Нова Гвінея.

Як статутні цілі Бангкокською декларацією про установу АСЕАН були визначені сприяння розвиткові соціально-економічного і культурного співробітництва країн-членів, зміцненню світу і стабільності в Південно-Східній Азії (ПСА).

Завдання перетворення АСЕАН в один із світових політичних і економічних центрів багатополюсного світу стимулювало це регіональне угрупування країн активно вирішувати ряд надзвичайно важливих задач. До них відносяться:

1. формування зони вільної торгівлі;

2. формування зони інвестицій;

3. введення єдиної валюти;

4. створення розгорнутої економічної інфраструктури;

5. формування спеціальної структури керування.

У 1997 році Південно-Східну Азію охопила валютно-фінансова криза, яка мала серйозні негативні політико-економічні наслідки майже для всіх держав, що входять в АСЕАН (найменш порушними виявилися Сінгапур та Бруней ). Ця криза стала іспитом рішучості десяти країн-членів продовжити політику економічної інтеграції. Однак у 1999 році, коли більшості країн Асоціації вдалося переробити негативні тенденції, у цілому був досягнутий економічний ріст близько 6 %.

Вищим органом АСЕАН є зустрічі глав держав та урядів. Керівним і координуючим органом Асоціації служать щорічні наради міністрів закордонних справ (СМИД). Поточне керівництво АСЕАН здійснюється постійним комітетом під головуванням міністра закордонних справ країн - упорядниці чергового СМИД. У м. Джакарта функціонує постійний Секретаріат на чолі з генеральним секретарем (із січня 1998 року - філіппінець Родольфо Северино ). В АСЕАН мається 11 спеціалізованих комітетів. Усього в рамках організації щорічно проводить понад 300 заходів. Юридичною базою відносин країн АСЕАН служить Договір про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії (Балійський договір) 1976 року.

В економічній області країни Асоціації проводять лінію на інтеграцію і лібералізацію в регіоні Південно-Східної Азії на базі Угоди про створення зони вільної торгівлі АСЕАН (АФТА), Рамкової угоди про зону інвестицій в АСЕАН (АИА) та Базової угоди про схему промислового співробітництва (АИКО).

1.2 Зона вільної торгівлі

Зона вільної торгівлі АСЕАН (АФТА) являє собою найбільш консолідоване економічне угрупування країн Азії. Про її створення було оголошено на 4-й зустрічі глав держав та урядів АСЕАН в Сінгапурі (1992р.). Спочатку до неї ввійшли 6 країн ПСА (Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни та Бруней). У 1996 році до АФТА підключився В'єтнам, у 1998 році - Лаос і М'янма, у 1999 році - Камбоджа.

Створюючи зону вільної торгівлі, члени Асоціації ставили перед собою цілі : активізувати внутрішньоасіанівську торгівлю товарами і послугами, розширити субрегіональний товарообіг і в умовах росту взаємної торгівлі підвищити конкурентоспроможність економік своїх країн. АФТА покликана також сприяти політичній консолідації країн регіону, підключенню до економічного співробітництва менш розвинених країн ПСА.

Головний інструмент реалізації ідеї створення ЗСТ - Угода про загальний ефективний преференційний тариф (СЕПТ), підписана країнами АСЕАН на Самміті в Сінгапурі в 1992 році. СЕПТ розвиває основні положення Угоди про преференційну торгівлю АСЕАН 1977 р. (АПТА).

Відповідно до прийнятої схеми СЕПТ усі товари підрозділяються на 4 категорії. До першої категорії відносяться товари, рівень тарифів на які підлягає скороченню відповідно до прискореного або звичайного графіка. Ця група товарів складає 88 % усієї товарної номенклатури країн АСЕАН і постійно розширюється.

Дві інші категорії включені в списки вилучень, причому в одну категорію входять товари, що важливі для забезпечення інтересів національної безпеки, захисту суспільної моралі, життя і здоров'я людей, флори і фауни, а також художні, історичні та археологічні цінності. Інша частина вилучень містить у собі товари, зниження тарифів на які країни АСЕАН вважають тимчасово неможливими, однак передбачається поступове скорочення числа цих товарів.

Четверту категорію складає сільськогосподарська сировина, спочатку цілком виключена зі схеми СЕПТ. Головною причиною виникаючих у членів АФТА труднощів є однотипна структура економік країн ПСА і практично однакова і, отже, що конкурує їх експортна товарна номенклатура. Виключення складає тільки Сінгапур.

СЕПТ також передбачає кроки на узгодження стандартів і сертифікатів якості на продукцію, вироблення правил чесної конкуренції, спрощення внутрішніх інвестиційних та митних законодавств, стимулювання процесу створення спільних регіональних підприємств. Для реалізації цих цілей створений Консультативний комітет АСЕАН щодо стандартів та якості.

2. Фінансова політика АСЕАН

2.1 Схема промислового співробітництва

З метою підвищення конкурентоздатності товарів, вироблених у зоні АСЕАН, а також створення умов для залучення інвестицій у цей регіон були розпочаті пошуки нових форм промислового співробітництва. Базова угода за схемою промислового співробітництва АСЕАН (АИКО) була підписана членами у квітні 1996 року.

Схема АИКО регулює виробництво всіх продуктів, крім тих, котрі включені в Список загальних вилучень Договору про СЕПТ, і в даний час застосовується тільки для промислового виробництва з подальшою можливістю поширення і на інші сектори економіки.

Цілями АИКО є: зростання виробництва промислової продукції; поглиблення інтеграції; ріст інвестицій у держави АСЕАН із третіх країн; розширення внутрішньоасіанівської торгівлі; удосконалення технологічної бази; підвищення конкурентноздатності продукції на світовому ринку; зростання ролі приватного сектора.

Відповідно до АИКО умови створення нової компанії є участь в ній мінімум двох підприємств із різних країн АСЕАН і наявність мінімум 30% національного капіталу. Для стимулювання створення нових компаній передбачений ряд преференцій. Так, відповідно до нової схеми промислового співробітництва у відношенні товарів, схвалених для виробництва в рамках АИКО, з моменту створення починають застосовуватися пільгові тарифні ставки в розмірі 0-5%. Це створює їм переважні умови в порівнянні з іншими виробниками, для яких такий рівень тарифної ставки відповідно до угоди про СЕПТ був досягнутий тільки в 2003 р. Крім того передбачається ряд і нетарифних преференцій, у тому числі і преваги в одержанні інвестицій.

В Угоді про загальний ефективний преференційний тариф (СЕПТ) важелі впливу на структуру виробництва, переорієнтацію підприємств із виробництва сировини і напівфабрикатів на виробництво кінцевого продукту, АИКО вводить додаткові стимули. Зокрема, у відношенні імпорту готової продукції, напівфабрикатів і сировини передбачається застосування пільгової тарифної ставки, разом з тим кінцеві продукти мають необмежений доступ на ринки країн АСЕАН, а доступ на ці ринки проміжних продуктів і сировини обмежується.

2.2 Зона інвестицій

У жовтні 1998 року була підписана Рамкова угода про створення зони інвестицій АСЕАН. Зона інвестицій АСЕАН (АИА) охоплює території всіх держав-членів Асоціації і є одним з основних інструментів залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій шляхом надання інвесторам національного режиму, податкових пільг, скасування на частку іноземного капіталу.

Відповідно до Рамкової угоди про АИА учасники Асоціації взяли на себе зобов'язання поетапно відкрити до 2010р. основні сектори національної промисловості інвесторам з держав-членів Асоціації і до 2020р. - зовнішнім інвесторам.

Виходячи з різного рівня розвитку держав-членів АСЕАН, Рамкова угода первісна передбачала поступове зменшення Списку тимчасових виключень і повного відмовлення від нього для Брунею, Індонезії, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру і Таїланду до 2010р., В'єтнаму - 2013р., Лаосу і М'янми - до 2015р. Однак уже на першому засіданні в березні 1999р. Рада АИА прийняла рішення ліквідувати списки до 2003р.

Керівним органом зони інвестицій АСЕАН є Рада, що включає міністрів, у компетенцію яких входять питання регулювання інвестицій у країнах Асоціації. Основним робочим органом АИА є створений Радою Координаційний комітет з інвестицій. Функції Секретаріату Ради і Координаційного комітету виконує Секретаріат АСЕАН.

3. Використання досвіду країн АСЕАН в країнах СНД

У зв'язку з тим, що держави-учасники СНД усе більш повно починають усвідомлювати свої національні і загальні для СНД у цілому економічні інтереси, а також необхідність в більшій мірі враховувати розходження в рівні соціально-економічного розвитку країн, особливості і наслідки проведених реформ, підходи і досвід АСЕАН, до вирішення проблем інтеграційного розвитку здобувають для країн СНД визначену цінність.

В АСЕАН, по-перше, знайдений взаємоприйнятий механізм формування зони вільної торгівлі і зони інвестицій. Як було показано вище, при формування зони вільної торгівлі і зони інвестицій взаємними угодами АСЕАН вводяться диференційовані умови для країн з різним рівнем економічного розвитку. Спеціальними угодами передбачені конкретні механізми для цієї мети. При формуванні зони вільної торгівлі це насамперед різні для кожної держави обсяги товарів, не оподаткованих пошлинами, і терміни, протягом яких країни зобов'язалися істотно розширити список товарів, узагалі неоподаткованих імпортними пошинами. При формуванні зони інвестицій це терміни, протягом яких держави взяли на себе зобов'язання поетапно відкрити основні сектори національної промисловості, передбачивши для менш розвинутих країн надійний захист внутрішнього ринку.

По-друге, в АСЕАН розроблена схема промислового співробітництва, в якій утримуються умови і стимули технічного і технологічного об'єднання підприємств різних держав, націлених на розвиток насамперед обробних галузей промисловості.

Схожі задачі ставлять при створенні транснаціональних фінансово-промислових корпорацій в СНД, в основу створення яких покладене використання переваг історично сформованого поділу праці. Фахівці підрахували, що уже в найближчі роки такі корпорації можуть задіяти більше 20% господарського і грошового потенціалу держав Співдружності, сприяти переходові від торгово-посередницької до відтворювальної моделі зовнішньоекономічних зв'язків, забезпечити реструктуризацію конкурентоздатних виробництв.

По-третє, держави-члени АСЕАН виробляють колективну позицію щодо захисту своїх інтересів на зовнішніх ринках, що підсилює роль кожної них у зовнішньоторговельних відносинах. У цих цілях члени АСЕАН дотримують загальної платформи в численних організаціях експортерів товарів, насамперед сировинних.

Висновок

Соціально-економічний розвиток більшості країн Південно-Східної Азії має багато спільного, хоча є розвинуті держави (Сінгапур) або постсоціалістичні (В'єтнам). На межі 20-21 ст. більшості країн завдяки швидкому економічному зростанню вдалося подолати економічну відсталість. Із 70-х років 20 ст. країни регіону взяли курс на формування сучасних ринкових інститутів і структурну перебудову економіки, орієнтованої на потреби світового ринку.

У 1967 році країни регіону об'єдналися в Асоціацію держав Південно-Східної Азії. Відповідно до варіанта дострокової програми розвитку, розробленою експертною програмою, що складається з ведучих політиків і вчених, воєначальників і бізнесменів, передбачається досягнення рівня інтеграції ще більш високої, чим в Європейському Союзі, - повне об'єднання державної банківської сфери, об'єднання збройних сил і поліції, зовнішньополітичних і науково-технологічних відомств.

В АСЕАН використовується комплексний підхід до вирішення проблем інтеграції. Розвиток взаємодії держав не обмежується сферою торгово-економічних відносин. Воно підкріплюється інтеграцією у виробничій сфері, а також новими можливостями для збільшення інвестицій у конкурентоздатності виробництва.

Література

1. Турченко Ф.Г. Всесвітня історія (1939-2000рр.). - К.: Просвіта, 2000. - 430 с.

2. Безуглий В.В. Економічна та соціальна географія зарубіжних країн. - К.: Академія, 2005. - 700 с.

3. Бойцова В.В. Економіка південно-Східної Азії. - М.: Вид-во МГУ, 1999. - 567 с.

4. Інтернет/ресурси

www.ASEAN.ru.

Размещено на Allbest.ru