МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності) та їх застосування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна податкова служба України

Національний університет ДПС України

Обліково-економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку

РЕФЕРАТ

з курсу: «Міжнародні стандарти фінансової звітності»

по темі: «МСФЗ та їх застосування в Україні»

Виконала: студентка групи ОБП-42

Свирида Оксана

Перевірив: викладач кафедри

Сторожук Т.М.

Ірпінь-2014

План

Вступ

1. МСФЗ та їх значення

2. Сфера і проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності

3. Стратегія застосування МСФЗ в Україні

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ; англ. IFRS -- International Financial Reporting Standards) -- стандарти, що затверджуються Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ( англ. International Accounting Standard Board, скорочено IASB), розташована в Лондоні.

Цю систему стандартизації відносять до англо-саксонської традиції фінансового обліку. МСФЗ характеризуються як стандарти, що грунтуються на принципах (principles based standards), на відміну, наприклад, від прийнятої у США системи ГААП, яка визначається як стандарти, що грунтуються на правилах (rules based standards). Це означає, що стандартизація МСФЗ не ставить на меті деталізувати всі процедури та механізми фінансового обліку, в багатьох випадках віддаючи перевагу довірі до професійної самостійності бухгалтерів, які при вирішенні багатьох питань мають покладатися на службове сумління та особисті професійні судження.

Наближення української системи обліку до МСФЗ розпочалося в 1998 році з прийняттям урядом Програми реформування системи бухобліку із застосуванням МСБО (рішення від 29.10.1998 р. № 1706)

В 1999 році було прийнято Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в статті першій якого міститься наступне положення: міжнародний фінансовий звітність фондовий

«Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку -- нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам». У 2007 році Кабінетом міністрів було затверджено стратегію застосування МСФЗ (розпорядження от 24.10.07 № 911-р). Одним з головних напрямків там було визначено «законодавче регулювання порядку застосування міжнародних стандартів, зокрема з 2010 року обов'язкове складення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами підприємствами-емітентами, цінні папери яких перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками, за власним рішенням іншими емітентами цінних паперів і фінансовими установами».

У 2010 році Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила Порядок заповнення форм розкриття інформації та змін до них емітентами акцій та облігацій підприємств, які знаходяться у лістингу організатора торгівлі (Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.06.2010 № 981). В цьому порядку вказано наступне: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку». Цей Порядок набув чинності з 01.01.2011 р.

В червні 2011 року Верховна Рада приймає зміни до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до цих змін, публічні акціонерні товариства та фінансові установи повинні подавати звіти за МСФЗ. Зміни набувають чинності з 2012 року.

1. МСФЗ та їх значення

Інтеграційні процеси в Європі та інших частинах світу призводять до поступової уніфікації документообігу в цих країнах, у тому числі фінансового. Якість бухгалтерського обліку і стан професійності аудиту може впливати на економічне процвітання підприємства.

Сьогодні завдяки спільним зусиллям розвинутих країн поступово створюється уніфікована система Бухгалтерського обліку. Тому МСФЗ на сьогодні є найперспективнішою системою обліку в напрямку масового застосування, введення та використання підприємствами різних розвинутих країн світу.

Існують вагомі причини, що поступово штовхають до переходу на єдині стандарти обліку. По-перше, для уникнення облікового хаосу, коли одне підприємство формує звітність за деякими національними та міжнародними вимогами, що в свою чергу може збити з пантелику інвесторів, кредиторів та інших користувачів інформації. По-друге, одразу виникнуть виникають переваги для ринків капіталу, що надасть можливість швидше реагувати на коливання чи зміни в інформації. І, по-третє, це допомога бухгалтерам у формуванні швидкої, правдивої, достовірної інформації.

Міжнародні стандарти широко використовуються у всьому світі. Можна виділити декілька рівнів їх використання:

· застосування МСФЗ в якості національних стандартів (наприклад, таких країнах, як Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Пакистан, Тобаго, Таїланд та Хорватія);

· Національні організації з розробки стандартів фінансової звітності використовують МСФЗ як орієнтир для розробки власних стандартів (більшість розвинутих країн та постійно зростаюча кількість країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, наприклад, Бразилія, Індія, Ірландія, Литва, Мавританія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словенія, Греція, Франція, Швейцарія тощо);

· фондові біржі і регулюючі органи, які зобов'язують або дозволяють компаніям надавати консолідовану звітність відповідно до МСФЗ (серед них практично всі провідні біржі світу: Нью-йоркська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська, Токійська і Франкфуртська біржі - всього близько 70 фондових бірж із 50 країн світу);

· Наднаціональні організації, наприклад, Європейський Союз, який заявив про введення МСФЗ з 2005 року для компаній, акції яких котируються на міжнародних фондових ринках; деякі організації використовують МСФЗ при складанні власної звітності (Міжнародна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний Олімпійський комітет, ОЕСР та багато інших);

· багато фінансових інститутів (Європейський банк реконструкції і розвитку, МФБ, Світовий банк) вже зараз здійснюють кредитування тільки при наданні звітності, складеної відповідно до МСФЗ, вимагаючи: представляти ЄБРР посвідчену аудитором річну фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ; підтримувати певний рівень фінансових коефіцієнтів, розрахованих з використанням даних МСФЗ; забезпечувати адекватну роботу систем обліку витрат, бухгалтерського обліку і управління інформацією, що достовірно і точно відображає фінансовий стан компанії і результати її діяльності.

2. Сфера і проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності

У передмові до МСФЗ зазначається, що метою діяльності РМСБО є розробка системи зрозумілих, прийнятних міжнародних стандартів бухгалтерського обліку високої якості, які вимагають подання у фінансовій звітності високоякісної, прозорої та порівнянної інформації з метою надання допомоги учасникам різних ринків капіталу в усьому світі та іншим користувачам у прийнятті економічних рішень. МСФЗ не домінують над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності в певній країні. Ці стандарти не є обов'язковими, вони виступають як рекомендації до запровадження. Тому результат запровадження МСФЗ у світовому масштабі залежить від переконання урядів та органів, які розробляють власні стандарти, визнання та підтримки зусиль РМСБО багатьма зацікавленими сторонами у різних регіонах світу, зростання престижу бухгалтерської професії. Рада з МСБО активно співпрацює з національними органами, що встановлюють стандарти, щоб конвергенція національних стандартів бухгалтерського обліку та МСФЗ сприяла прийняттю високоякісних рішень.

На сьогодні МСФЗ використовуються:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

- як міжнародний базовий підхід тами країнами, які розробляють свої вчасні вимоги (країни Азії, Центральної Європи, СНД тощо);

- фондовими біржами і регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам подавати фінансові звіти згідно з МСФЗ;

- міжнародними органами, такими як Європейська комісія для досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу;

- Світовим банком, який вимагає від позичальників подання фінансової звітності згідно з МСФЗ;

- великою кількістю підприємств, які визнають, що їхня фінансова звітність відповідає МСФЗ.

В основному більшість країн світу розробляють свої національні стандарти, які регулюють порядок складання і подання фінансових звітів. Проте у формі й змісті цих стандартів у різних країнах до утворення КМСБО мали місце значні відмінності. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ставить за мету сформувати єдині принципи обліку, які були б прийнятні до застосування в різних країнах світу, виділяючи національні особливості ведення бухгалтерського обліку, систематизує їх і по можливості виключає. Увага РМСБО зосереджена на суттєвих питаннях і можливостях уникнення ситуацій, коли МСФЗ є досить складними для розуміння, що унеможливить їх широке та ефективне використання у світовому масштабі.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24.10.2007 р. № 911-р схвалив Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в Україні, яка припускає: обов'язкове з 2010 р. складання фінансової звітності згідно з МСФЗ підприємствами-емітентами цінних паперів, які перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховиками; ^адаптацію національних П(С)БО для тих підприємств, які не застосовують МСФЗ; затвердження положень бухгалтерського обліку з питань, не відображених у МСФЗ; режим найбільшого сприяння для малого бізнесу шляхом спрощення порядку обліку.

Також інформація, яка подається щорічно Секретаріатом ФКМСБО засвідчує, що з кожним роком зростає кількість транснаціональних корпорацій, які вказують на використання МСФЗ при складанні фінансових звітів.

До прийняття обов'язкового використання МСФЗ усіма країнами світу в окремих підприємств, особливо транснаціональних корпорацій, виникає питання, яких облікових стандартів дотримуватись у своїй діяльності. Наприклад, облікові стандарти США і Великобританії в багатьох моментах відрізняються між собою. Корпорації, які здійснюють свою діяльність у цих країнах, в багатьох випадках попадають у невизначене становище, оскільки не завжди можливо одночасно дотримуватись американських і англійських стандартів.

Практичний досвід запровадження і використання міжнародних стандартів фінансової звітності засвідчує, що завдяки цьому процесу відбувається:

- зменшення ризику для інвесторів та кредиторів;

- зниження витрат кожної країни на розробку національних стандартів;

- однозначне визнання та трактування показників фінансових звітів у різних країнах світу;

- зростання довіри до показників фінансової звітності у всьому світі;

- поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку.

Таким чином, приведення національних систем обліку і звітності у відповідність до вимог міжнародних стандартів - це шлях до інтернаціоналізації та гармонізації обліку, підвищення якості облікової інформації, та довіри до неї з боку різних користувачів.

3. Стратегія застосування МСФЗ в Україні

Інтеграція України в світовий економічний простір зумовлює перехід бухгалтерського обліку в Україні на міжнародні стандарти.

Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов'язань, яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб'єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами. У суб'єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб'єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Урядом схвалена Стратегія застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. Документ передбачає ряд кроків, направлених на те, щоб українські підприємства вели облік і складати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Стратегія передбачає:

· обов'язкове з 2010 року складання фінансової звітності згідно з МСФЗ підприємствами - емітентами цінних паперів, які перебувають у лістингу організаторів торгівлі на фондовому ринку, банками і страховими компаніями;

· адаптацію національних положень (стандартів) бухгалерського обліку (ПСБУ) для тих підприємств, які не застосовують МСФЗ;

· затвердження положень бухгалтерського обліку з питань, не відображених у МСФЗ;

· режим найбільшого сприяння для «малого бізнесу»: спрощення порядку обліку (для суб'єктів малого підприємництва навіть передбачається можливість ведення обліку без застосування подвійного запису).

Планується:

· офіційне оприлюднення МСФЗ;

· створення «інформаційно-аналітичної бази» з питань застосування МСФЗ, доступ до якої буде вільним;

· здійснення заходів з підвищення кваліфікації бухгалтерів;

· перехід до складання податкової, статистичної та іншої звітності з використанням даних бухгалтерського обліку.

Стратегія підкреслює державний характер регулювання бухгалтерського обліку та наполягає на єдиному Плані рахунків і номенклатурі статей фінансової звітності.

Із 2010 року ведення обліку, надання й обнародування фінансової та консолідованої фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами, стане не результатом вільного вибору, а обов'язком підприємств-емітентів цінних паперів, які входять до лістингу торгів на фондовому ринку, банків і страхувальників. Вигоди від впровадження МСФЗ роблять її досить привабливими для підприємств. У результаті вони отримують можливість виходу на міжнародні ринки, залучення додаткових інвестицій, оскільки звітність, складена за МСФЗ, є більш інформативною та зрозумілою для іноземних інвесторів. Крім того, як зазначали учасники круглого столу, впровадження МСФЗ дозволило вдосконалити організаційну структуру підприємств загалом і обліку зокрема.

Складання звітності за МСФЗ є важливою складовою програми із залучення іноземних інвестицій до української економіки. Проте в більшості випадків звіти за МСФЗ складаються не бухгалтерами підприємств, а міжнародними аудиторськими компаніями на базі річної звітності підприємств, що складена за національними стандартами. А це спричиняє додаткові (досить істотні) витрати на оплату послуг консультантів і оцінювачів, а також створює додаткове навантаження на бухгалтерію підприємства, адже для складання звітності за МСФЗ від бухгалтера потрібно надати додаткову інформацію. Крім того, складання звітності за МСФЗ не зовсім корелює з українським податковим законодавством і практикою його застосування. Але на цьому проблеми не вичерпуються.

Сьогодні в Україні просто немає достатньої кількості бухгалтерів, кваліфікація яких дозволила б їм вести облік і складати звітність за міжнародними стандартами. Таким чином, ціна обов'язкового впровадження міжнародних стандартів для української економіки може складати десятки мільйонів гривень, які підприємствам доведеться витратити на організацію роботи своїх бухгалтерій.

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Новим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань щодо реформування бухгалтерського обліку є ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу.

Висновок

Слід чітко розуміти, що міжнародні стандарти, це лише певний звід правил, трактування яких може відрізнятися в різних країнах з перехідною економікою, тому механічне перенесення МСФЗ та МСА в ту чи іншу економіку може становити певну небезпеку. Впровадженню певної облікової норми має передувати глибоке розуміння економічної сутності цього процесу. З цією метою в Україні розробляються національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в основі яких лежать міжнародні. Цей процес здійснюється Методологічною радою, який є консультативним органом при Міністерстві фінансів. До складу методсовет включені представники державних органів, професійних бухгалтерських організацій, науки і вищої школи, бухгалтера-практики. Саме впровадження в практику національних стандартів показує, які можуть виникати проблеми.

Складання звітності за МСФЗ є важливою складовою програми із залучення іноземних інвестицій до української економіки. Проте в більшості випадків звіти за МСФЗ складаються не бухгалтерами підприємств, а міжнародними аудиторськими компаніями на базі річної звітності підприємств, що складена за національними стандартами.

Сьогодні в Україні просто немає достатньої кількості бухгалтерів, кваліфікація яких дозволила б їм вести облік і складати звітність за міжнародними стандартами. Таким чином, ціна обов'язкового впровадження міжнародних стандартів для української економіки може складати десятки мільйонів гривень, які підприємствам доведеться витратити на організацію роботи своїх бухгалтерій.

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Тому необхіднИЙ зворотній зв'язок з розробниками міжнародних стандартів і паралельні зв'язки з країнами з перехідною економікою для формування єдиної політики з окремих питань.

Список використаних джерел

1. www.day.kiev.ua

2. www.kstil.com.ua

3. www.minfin.gov.ua

4. http://www.intalev.ua/index.php?id=23522

5. Міжнародні стандарти фінансової звітності

Размещено на Allbest.ru