Національна економічна політика Японії

Основною причиною досить низького харчового виробництва є той факт, що лише 15% усієї поверхні Японії придатне для господарства, всю іншу територію заселяють гори, ліси і міста. Тому японці і змушені вичавлювати з цих 5 410 мільйонів гектарів фермерської землі найбільших врожаїв, наскільки це можливо. Для порівняння фермерські землі Франції займають 31 570 мільйонів гектарів, а с/г землі Сполучених Штатів - 414 480 мільйонів гектарів.

Тут, в Японії, сільське господарство не схоже на всі інші галузі. У виробництві, обсяг продукції можна збільшити за рахунок додавання такого потенціалу, як фабрики чи заводи, і чим більше ти виробляєш, тим нижчими стають твої витрати. Проте, при збільшенні виробництва на гектарі землі, навіть якщо ви і виробляєте більше, воно робиться ще дорожчим через додаткові грошові вклади у добриво. Для того щоб підтримувати раціональний рівень самодостатності при обмеженому земельному факторі, виробіток японських ферм треба постійно збільшувати. Але це в свою чергу означає підтримку високих цін для стимулювання виробників виробляти більше при зростаючих витратах протягом великих врожаїв. Також це означає встановлення імпортних бар'єрів для уникнення на японському ринку низьковитратної продукції, що просто може вивести японських фермерів з гри. Тому японський фермер став найбільш продуктивним фермером у світі через надзвичайний обсяг врожаю з гектару, проте якщо до уваги брати ціну такого виробництва, справа такого фермера є зовсім неефективною.

Отже, японський уряд змушений накладати різну низку контрольних заходів, субсидій, цінових підтримок і обмежень імпорту на продукти, починаючи з пшениці і закінчуючи памаранчами - рис в свою чергу отримує найгрунтовнішу допомогу. Гарантовані ціни у поєднанні із імпортними квотами також означають високі ціни для японських споживачів. Деякі розрахунки доводили, що аж до 1986 року японці сплатили в загальному на 3 біліона йен (130 мільярдів доларів) більше, ніж були світові ціни на їх рис. Тому, найбільою проблемою Японії є те, що, якщо вона надасть дешевому експорту харчових продуктів вільний доступ на свій ринок, то більша частина її ферм збанкрутують, і тому задля свого порятунку Японія буде повністю залежати від світових ринків.

Більшість японців підтримують захист національного виробника. Така симпатія до японських фермерів існує через те, що багато японців, які живуть у містах, порівняно недавно туди переселилася і ще мають тісний зв'язок із своїми рідними, що займаються сільським господарством. Проте, чим далі, міське населення урбанізується і громадська думка поступово зміщується у сторону більш вільної торгівлі, що забезпечить споживачів більш низькими цінами на с/г продукцію.

Японія - бідна на корисні копалини країна з відносно невиликою територією і залежить він зовнішньої торгівлі. Тому вона змушена мати готовий доступ до сировини і до іноземних ринків збуту для продажу власної продукції і отримання за неї грошей на закупівлю імпорту. Коло замикається. Ця країна досить сильно залежить від цієї торгівлі і тому розвиток середовища для більш відкритої торгівлі є одним із її стратегічних завдань. В решті решт, чим вільніша є торгівля між країнами, тим вищий є рівень споживання, і якщо мірилом добробуту країни встановити її громадян і їхні домогосподарства, то такі така політика вважатиметься найбільш прийнятною.

3. Визначення тенденцій експорту-імпорту Японії за методом найменших квадратів

Це рівняння трендової лінії, яке нам доведеться з”ясувати.

t - часовий показник, n - кількість членів, а a і b - коєфіцієнти, які необхідно обрахувати.

Маємо систему рівнянь,

Для нейтралізації суми t, маючи 15 числових рядків, ми припустимо, що для 1993 року показник t дорівнює нулю.

Для побудови трендової лінії необхідно знайти коєфіцієнти a і b. y - обсяг експорту, t - часовий показник.

Коли обрахуємо суму обсягів експорту за кожен рік , суму добутку обсягу експорту на показник t за кожен рік, і суму квадратів показника t, отримаємо систему рівнянь:

634 942695 = 15a;

341 586900 = 280b.

Звідси, a = 42 329513 b = 1 219953,2.

Отже, рівняння трендової прямої виглядає так:

y = 42 329513 + 1 219953,2 t.

Даний тред показує, що у 2001 році експорт має становити 52 089138,6 (42 329513 + 1 219953,2*8; 8 - часовий показник t для 2001 року і так далі) мільйонів йен. У 2002 році - 53 309091,8 мільйон йен.

Отже, експорт зростає з кожним роком на 1 219953,2 мільйони йен.

Для обчислення трендової лінії імпорту ми проробимо аналогічні операції, використовуючи дані:

Для цих даних система рівнянь виглядатиме дещо інакше:

469 844424 = 15a;

338 336334 = 280b.

Звідси, a = 31 322961,6

b = 1 208344,05.

Отже, рівняння трендової прямої виглядає так:

y = 31 322961,6 + 1 208344,05t.

Даний тред показує, що у 2001 році імпорт має становити 40 989714 (31 322961,6 + 1 208344,05*8; 8 - часовий показник t для 2001 року і так далі) мільйони йен. У 2002 році - 42 198058,05 мільйонів йен.

Отже, імпорт зростає з кожним роком на 1 208344,05 мільйони йен.

З наших обрахунків можна помітити, що в-середньому експорт зростає швидшими темпами, ніж імпорт, бо темпи експорту становлять 1 219953,2 мільйони йен кожного року, в той час, як темпи зростання імпорту становлять 1 208344,05 мільйони йен кожного року. Розрив є не досить великим, проте гіпотетично можна стверджувати, що поки Японія не застосовує надзвичайно дієвих і ефективних заходів для зменшення тиску на іноземний імпорт. Малий розрив свідчить про те, що обсяги імпорту в Японію таки збільшуються, що означає можливу підготовку Японії до подальшої лібералізації торгівлі, згадану у першій частині цієї курсової роботи.

Висновки

Завершуючи курсову роботу на тему: “Порівняльний аналіз вільної торгівлі і протекціонізму: аргументи ефективного вибору”, можна зробити висновки по трьом розділам:

У першому розділі я розглядала поняття вільної торгівлі і протекціонізму. Навіть, коли від вільної торгівлі і є певні втрати для виробників, що змушені виробляти продукцію за нижчими цінами, як я стверджувала у вступі, то так чи інакше, обирати потрібно найменше зло, і цим найменшим злом є політика вільної торгівлі. Щодо Японії, то там також розуміють вигоди від вільної торгівлі і донині було проведено 4 значних дослідження про встановлення у перспективі зон вільної торгівлі між Японією і відповідно такими країнами, як Сінгапур, Мексика, Республіка Корея і Чилі. У довгостроковій перспективі керівництво Японії не хоче на цьому зупинятися.

У другому розділі ви мали змогу спостерігати за найбільш реагуючими галузями японської промисловості, які допоки захищаються від конкуренції імпорту. В першу чергу, це сільське господарство, а саме виробництво рису, пшениця і подібна продукція , що вимагає велику кількість такого фактору виробництва, як земля (земельнонасичені продукти), який у Японії на вагу золота.

На яскравих прикладах високих цін всередині Японії, ми були свідками фактів, що свідчили про негативні впливи протекціоністської політики на громадян-споживачів Японії.

У третьому розділі за методом найменших квадратів я обрахувала, що експорт Японії збільшується з кожним роком швидшими темпами, ніж її імпорт. Розрив є не досить великим (11609,15 мільйонів йен), проте гіпотетично можна стверджувати, що поки Японія не застосовує надзвичайно дієвих і ефективних заходів для зменшення тиску на іноземний імпорт. Малий розрив свідчить про те, що обсяги імпорту в Японію таки збільшуються, що означає можливу підготовку Японії до подальшої лібералізації торгівлі.

1. Дурманова Е. - «Что не так с Японией?».// Мировые Дискуссии. Информационно-аналитический журнал, 2001, 5 травня. - Доступний з: <http://www.wdi.ru/>.

2. Kano. Y. - Failings of the Rice Policy // Economic Eye. - September, 1987.

3. Essays on Mitford's History of Greece. - 1824.

4. Lindert P. H. , Pugel T. A. . - International Economics. International Student Edition. - 10^th edition. - IRWIN. - 1996.

5. Flath D. - Japanese Economy. - Oxford Univ. Press. - 1998. - Ch. 8.

6. Christopher R. - Second to None - American Companies in Japan. - 1987. - Tuttle.

7. Turner C.G. - Japan's Dynamic Efficiency in the Global Market. Trade, Investment, and Economic Growth. - New York: Quorum Books. - 1991.

8. Oppenheim, P.P. - Japan without Blinders: Coming to Terms with Japan's Economic Success. - Tokyo: Kodansha Intern. - 1992.

9. International Trade statistics 2000. WTO 2000. - Available from: <http://www.wto.org/statistics/>.

10. World Trade Moves from Recovery to Expansion. - Japan External Trade Organization (JETRO). - Available from: <http://www.jetro.go.jp/it/e/pub/whitepaper/trade2000/1-1.html>.

11. Strengthening Regional Ties in a Globalized World. Speech given by Noboru Hatakeyama, Chairman and CEO of JETRO. March13, 2000. - Available from: < http://www.jetro.go.jp/>.

12. Trade Policy Reviews: Press Release on Japan, November 16, 2000. - Available from: <http://www.wto.org/english/tratop_e/tpr_e/tp142_e.htm>.

13. New WTO Round and Free Trade Agreements. - Japan External Trade Organization (JETRO). - Available from: <http://www.jetro.go.jp/it/e/pub/whitepaper/trade2000/1-3.html>.

14. Issues Facing Japan. - Japan External Trade Organization (JETRO). - Available from: <http://www.jetro.go.jp/>.

15. Customs Policy. - Ministry of Finance of Japan. - Available from: <http://www.mof.go.jp/>.

16. Statistics of International Transactions. Japan Export - Import (1986-2001). - Customs and Tariff Bureau, Ministry of Finance of Japan. - Available from: <http://www.mof.go.jp/english/1c015f1e.htm>.

17. The Great Debate. Free trade vs Protectionism by Miller V. H., Elwood J. R. - Available from: <http://www.seventhquest.net/isil.org/pamphlet/free-trd.htm>.

18. What requirements must be met when exporting to Japan? - Japan External Trade Organization (JETRO). - Available from: <http://www.jetro.go.jp/it/e/pub/firststep1998/>.

19. Country Commercial Guides. FY 1999: Japan. Ch.4 - Trade regulations and Standards. - Available from: <http://www.state.gov/www/about_state/business/com_guides/1999/eastasia/japan99.html>.

20. Tariff System in Japan. Available from: <http://www.k-faz.co.jp/index.html>.

Размещено на Allbest.ru