Цілеспрямованість програми "Горизонт-2020" в співробітництві Європейського Союзу та України
Цілі та характеристики програми "Горизонт-2020", зосередження фінансових ресурсів на ключових пріоритетах програми. Перспективи та цілеспрямованість співробітництва на період реалізації програми. Визначення можливостей, умов та ролі участі для України.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.02.2015 |
Размер файла | 25,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ-2020» В СПІВРОБІТНИЦТВІ ЄС ТА УКРАЇНИ
програма горизонт європейський україна
Анотація. У даній роботі будуть розглянуті ключові цілі та характеристики нової програми «Горизонт-2020», зосередження фінансових ресурсів на ключових пріоритетах програми, перспективи та цілеспрямованість співробітництва на період реалізації програми та визначення можливостей,умов та ролі участі для України.
Актуальність теми дослідження. Програма «Горизонт-2020» покликана полегшити науково-технічне співробітництво, спрямоване на створення нових технологічних рішень. Важливо поліпшити доступність до залучення підприємців та вітчизняних науковців до науково-технічного співробітництва та необхідність у підвищенні рівня якості реалізованих проектів. Це полегшить вхід до реалізації спільних проектів, метою яких є підвищення ефективності науково-технічного співробітництва між країнами, та буде сприяти новим можливостям для розвитку науки та техніки України.
Ключові слова. Інновації, Європейський Союз, міжнародна співпраця, «Горизонт-2020»
Викладення основного матеріалу. Завжди поштовхом для розвитку країн, що розвиваються були і є розвинуті провідні країни. Співробітництво між країнами дає можливість стрімко розвиватись і обмінюватись досвідом.
Європейською Комісією було започатковано нову Рамкову програму науково-технічного співробітництва «Горизонт - 2020», мета якої - об'єднати фінансування наукових досліджень, розроблення нових технологій та інноваційного промислового виробництва в ЄС у період із 2014 по 2020 рр.
Вона має замінити і об'єднує всі існуючі програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій, включаючи Сьому Рамкову програму з досліджень, Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій і діяльність Європейського Інституту Інновацій та Технологій.
Назва нової програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій - Горизонт 2020 віддзеркалює прагнення забезпечити розвиток нових ідей, економічне зростання та робочі місця на майбутнє.
Європейська Комісія поставила перед програмою «Горизонт - 2020» ряд нових завдань. Одне з основних її спрямувань випливає з ключових цілей як оновленої Лісабонської стратегії, так і нещодавно прийнятої Європейською Комісією Стратегії розвитку Європи до 2020 р. «Європа - 2020» (Europe 2020 Strategy). Стратегія «Європа - 2020» являє собою план розвитку й економічного зростання Європейського Союзу на довгострокову перспективу, де провідну роль у досягненні поставлених цілей відіграватимуть освіта, наука та інновації.
Сьома рамкова програма (FP7) досягла особливого розвитку, мета якої було співробітництво у сфері наукових досліджень країн-учасниць ЄС на період 2007 - 2013 роки. На проведення наукових досліджень загальна сума витрат, згідно з програмою становила 52 млрд. євро.
Основною метою створення програми «Горизонт-2020» є розробка інноваційних технологій для країн-учасниць ЄС, об'єднання фінансування науково-дослідницьких робіт на період 2014-2020 роки. Дана програма повинна замістити Сьому рамкову програму (FP7).
Рамкова програма «Горизонт-2020» зосередить фінансування на різних, взаємодоповнюючих пріоритетах ЄС. Ці пріоритети відповідають пріоритетам, визначеним в програмі «Європа 2020» та Інноваційним Союзом.
Пріоритети зосередження фінансування програми «Горизонт-2020» включають в себе:
- Інформаційно-комуникаційні технології;
- Нанотехнології;
- Новітні матеріали;
- Біотехнології;
- Космічна галузь
Під час здійснення попередньої, Сьомої Рамкової програми з досліджень та інновацій ЄС, Україна зайняла лідируючу позицію серед країн Східного Партнерства та увійшла до десятки найбільш активних країн-партнерів, поступаючись лише США, Канаді та країнам БРІКС.
Наукові установи та вищі навчальні заклади України взяли участь у 126 проектах Сьомої рамкової програми з обсягом фінансування Європейської Комісії у сумі близько 26,5 млн євро.
Загальний обсяг фінансування підтримки досліджень та інновацій у рамках програми передбачений у розмірі понад 70 млрд євро.
Україна увійшла до 11-ти провідних наукових країн світу, які визначені ключовими стратегічними партнерами ЄС в програмі ЄС «Горизонт 2020», а також наша держава визнана єдиним стратегічним партнером Євросоюзу у Східній Європі.
Україна бере участь у проектах ЄС, що дає можливість українським вченим виконувати широкий спектр новаторських і прикладних робіт, проводити фундаментальні дослідження в найбільших науково-дослідних центрах,залучати високі технології у галузях промисловості України до реалізації проектів. Також розвитку промисловості України сприяє отримання додаткових замовлень на створення високотехнологічної продукції п'ятого-шостого укладу.
Починаючи з 2013 року, Міністерство веде активну роботу, пов'язану з забезпеченням участі вищих навчальних закладів та участю науково-дослідних установ у рамковій програмі ЄС «Горизонт-2020».
Розглянемо українські заявники та порівняльний аналіз за країнами ЄПС до участі RP7 у статистичному звіті.
Таблиця 1. Заяви подані регіонами України.
Регіон |
Прийнято |
Подано |
Показник успішності |
|
Київ |
50 |
292 |
17,1% |
|
Харків |
14 |
78 |
17,9% |
|
Львів |
5 |
50 |
10,0% |
|
Одеса |
4 |
32 |
12,5% |
|
Севастополь |
11 |
27 |
40,7% |
|
Донецьк |
6 |
18 |
33,3% |
|
Дніпропетровськ |
16 |
0,0% |
||
Сімферополь |
4 |
11 |
36,4% |
|
Ужгород |
3 |
8 |
37,5% |
|
Тернопіль |
1 |
6 |
16,7% |
|
Запоріжжя |
1 |
6 |
16,7% |
|
Івано-Франківськ |
4 |
0,0% |
Країни-партнери за Європейською політикою сусідства (ЄПС)
Таблиця 2. Порівняльний аналіз за країнами ЄПС. Україна на фоні ЄПС.
Країна |
Учасники за поданими пропозиціями |
Запропонований фінансовий внесок ЄК у поданих пропозиціях (євро) |
Кількість учасників за прийнятими пропозиціями |
Запропонований фінансовий внесок ЄК у прийнятих пропозиціях (євро) |
Показник успішності прийнятих/поданих пропозицій |
|
Вірменія |
85 |
8 174 977 |
19 |
804 859 |
22,4% |
|
Азербайджан |
54 |
4 154 456 |
13 |
509 604 |
24,1% |
|
Білорусь |
132 |
18 253 829 |
19 |
1 199 127 |
14,4% |
|
Грузія |
119 |
20 884 945 |
28 |
1 728 435 |
23,5% |
|
Молдова |
88 |
873 097 |
18 |
943 667 |
20,5% |
|
Росія |
1689 |
259 281 465 |
323 |
39 354 415 |
19,1% |
|
Україна |
601 |
72 337 202 |
112 |
7 961 308 |
18,6% |
Так, з метою практичної реалізації європейської наукової програми підтримки досліджень та інновації «Горизонт-2020» наказом Міністерства освіти і науки № 1802 від 20 грудня 2013 року на базі вищих навчальних закладів, наукових установ Національної академії наук України та громадських організацій створено мережу національних контактних пунктів програми «Горизонт 2020», а також затверджено їх перелік. Якісному розширенню співробітництва з Європейським Союзом сприятиме діяльність національних контактних пунктів науково-дослідній і технологічній сферах, що підвищить рівень інформованості щодо програми «Горизонт-2020» всіх зацікавлених осіб, незалежно від виду їх діяльності або галузі досліджень.
Для ефективного досягнення багатьох специфічних цілей необхідна міжнародна співпраця з партнерами з третіх країн відносно програми «Горизонт-2020», зокрема, цілей, які пов'язані з міжнародними зобов'язаннями та з зовнішньою політикою ЄС. Це стосується глобальних за своєю природою суспільних викликів, визначених програмою «Горизонт-2020».
Діяльність на міжнародному рівні так само важлива для посилення конкурентоспроможності європейської промисловості завдяки сприянню залученню та торгівлі новітніми технологіями, наприклад, за допомогою розробки всесвітніх стандартів та керівництв з експлуатаційної сумісності, і завдяки сприянню прийняттю та розгортанню європейських технічних рішень за межами Європи.
Міжнародна співпраця за програмою «Горизонт 2020» зосереджуватиметься на співпраці з трьома основними групами країн:
1) країни розширення ЄС та сусідні країни;
2) індустріалізовані країни з економікою перехідного періоду;
3) країни, що розвиваються.
Програма «Горизонт-2020» доступна для потенційних кандидатів у члени ЄС, та для країн, які готуються до вступу в ЄС і відповідають критеріям:
- економічна співпраця ЄС;
- високий інноваційний та науковий потенціал;
- приналежність до Європейської політики добросусідства;
- участь у науково-інноваційних програмах ЄС;
- інші.
Існує перспектива збільшення вантажообігу українських морських портів завдяки впровадженню програми Горизонт-2020, з метою розширення рамок співпраці з ЄС.
Розглянемо порівняльні статистичні дані трьох крупних морських портів Одеської області.
Морський порт Южне за 8 місяців збільшив вантажообіг на 6,7%
Вантажообіг морського порту Южне (регіон «Велика Одеса», Україна) за 8 місяців 2014 роки склав 30,072 млн т, що на 6,7% більше, ніж за аналогічний період 2013-го, говориться в матеріалах порту. Перевалка експортних вантажів збільшилася на 13,5% і перевищила 23 млн т. При цьому зросли об'єми профільної для порту номенклатури: вугілля - на 4,1% (до 1,4 млн т); залізорудної сировини - на 7,9% (до 13,7 млн т); зерна - на 92% (до 4,88 млн т). Транзит, що як і раніше становить істотну частину вантажообігу порту (понад 15% сукупного об'єму за звітний період), знизився на 17,3%, до 4,62 млн т. Причина - помітне скорочення ряду профільного транзиту: руди - на 34% (до 1,72 млн т); насипних добрив - на 39% (до 497 тис. т). В той же час, перевалка вугілля (російський транзит) зросла на 8,3% і перевищила 373 тис. т; на 5,8% збільшився транзит наливних химгрузов (також російський ресурс). Різко збільшився транзит нафтопродуктів - в 3,2 разу, до 292 тис. т. Перевалка через порт імпортних вантажів зросла на 4,7%, до 2,34 млн т. Основні чинники зростання - вугілля (+6,8%, до 1,8 млн т) і нафтопродукти (зростання в 3,7 разу, до 135 тис. т).
Іллічівський морський порт за 9 місяців збільшив вантажообіг на 5%
Грузооборот Іллчівського морського порту (Україна) в січні-вересні 2014 року склав 12,27 млн т, що на 4,9% більше, ніж за аналогічний період 2013-го, говориться в матеріалах порту. Значне зростання продемонстрував експорт, домінуючий в структурі завантаження порту, - більш ніж на 37%, до 7,27 млн т. При цьому зростають всі номенклатурні складові - наливні вантажі (+18,5%), сипкі (+39%), генеральні (+48%). Так, на 46% збільшилася перевалка на експорт зерна (до 3,08 млн т), на 18% - рослинної олії (до 1,07 млн т), удвічі - вугілля (до 285 тис. т), на 8% - руди (до 296 тис. т). Порт отримав вантажопотік експортних чорних металів, що перейшли з Азовського морського регіону, що примикає до конфліктного Донбасу, - за 9 місяців поточного року перевалено понад 42 тис. т прокату (проти 0,9 тис. в січні-вересні 2013-го). Більш ніж в 2,5 разу зросли об'єми експортних автопоромних вантажів - номенклатури, профільною, що є, для порту. Значними залишаються в Іллічівську об'єми транзитної перевалки - понад 2,9 млн т, із зниженням на 18% до січня-вересня 2013 року. Основна суховантажна номенклатура транзиту - сірка (853 тис. т -19%) і чавун (923 тис. т +21%). У наливному сегменті основу транзиту склали сира нафта (51 тис. т -4%) і нафтопродукти (56 тис. -43%). Перевалка імпортних вантажів скоротилася на 25%, до 2,05 млн т. Тут різко впали об'єми вугілля (-95%) і руди (-32%); істотно зросла перевалка імпортних нафтопродуктів, що перевищила 141 тис. т (проти 3 тис. т за 9 місяців 2013 роки).
Перше імпортне вугілля з ЮАР для України прийняв Іллічівський морський порт Судно TX Scotian Express, завантажене південноафриканським вугіллям для потреб ТЕС України, прибуде в Іллічівський морський порт до 20 жовтня. Це перше судно, зафрахтоване для перевезень імпортного вугілля з ЮАР. Всього в рамках даного проекту, санкціонованого Кабміном України, планується закупівля і перевезення 1 млн тонн вугілля антрацитної групи. Сторонами операції виступили ГП «Укрінтеренерго» (покупець) і Steel Mont Trading Ltd (продавець). Перша суднова партія вугілля склала 84 тис. тонн. Порт відвантаження - Річардс-бій (ЮАР). Проект дозволить Іллічівському порту відновити роботу з вантажопотоком, що входив раніше в структуру його основного завантаження. Так, в 2013 році порт перевалив 335 тис. тонн імпортного вугілля, понизивши об'єми наполовину порівняно з 2012-м-кодом. У поточному році об'єми були нульовими.
Вантажообіг Одеського морського порту за 9 місяців збільшився на 12,5%
Вантажообіг Одеського морського порту (Україна) в січні-вересні 2014 року склав 17,686 млн т, що на 12,5% більше, ніж за аналогічний період 2013-го, говориться в матеріалах порту. Збільшилася перевалка всіх номенклатурних груп - наливних, насипних і генеральних вантажів (+15,2%, +9,6%, +13,7% відповідно). Найбільш динамічні позиції - нафтопродукти (зростання в 2,1 разу, до 2,48 млн т), зерно (зростання в 1,4 разу, до 4,2 млн т), чорні метали (зростання в 1,7 разу, до 3,4 млн т). Перевалка експортних вантажів зросла на 25% і перевищила 11,3 млн т. Локомотивами зростання стали нафтопродукти (+56%, до 406 тис. т), зерно (+40%, до 4,1 млн т), прокат чорних металів (зростання в 2,3 разу, до 2,65 млн т). В той же час знизилася перевалка на експорт рудних вантажів і лісу. Істотно збільшився транзит - на 12,5%, до 3,85 млн т. Основні чинники - зростання нафтопродуктів в 2,2 разу (до 2,7 млн т), наливних хімвантажів (+2,9%, до 685 тис. т), чорних металів (+13%, до 652 тис. т). В той же час, практично до нуля зведені об'єми транзитної нафти - якщо за 9 місяців 2013 роки було перевалено понад 900 тис. т, то в нинішньому році - 10,2 тис. т. Скоротилася в порту перевалка імпортних вантажів (-23%, до 2,4 млн т). Впали об'єми імпортного прокату, тропічних масел. При цьому збільшилася перевалка імпортної нафти (+0,5%, до 160 тис. т).
Наразі Одеський порт реалізує проект розширення контейнерного терміналу на Карантинному молу вартістю майже 5 млрд грн, більше 50% з яких вкладає інвестор. Крім того, ведеться спільне будівництво з компанією "Бруклін-Київ" зернового перевантажувального комплексу загальною вартістю близько 1 млрд грн, де 726 млн грн - кошти інвестора.
Водночас, серед найперспективніших проектів порту "Южний" - розвиток групи компаній "Трансінвестсервіс", який передбачає розширення й реконструкцію комплексів для перевантаження навалювальних вантажів на існуючих причалах і будівництво нового причалу для перевантаження генеральних, навалювальних і Ro-Ro вантажів.
В Іллічівському морському порту найближчим часом намічений старт днопоглиблювальних робіт на підхідному каналі та в акваторії порту. Серед перспективних планів - розвиток потужностей з перевалки контейнерів та створення терміналу потужністю 1,5 млн ТЕU, орієнтовною вартістю 1 млрд 200 млн грн коштів інвестора. У планах порту також створення сучасного терміналу з переробки сільськогосподарської продукції.
Висновки
Програма створена Європейським Союзом «Горизонт-2020», орієнтована на розвиток інноваційної та дослідницької діяльності в усіх сферах суспільного життя - від фундаментальних наук до впровадження інновацій в реальний сектор економіки. Програма «Горизонт-2020» вважає пріоритетним підвищення конкурентоспроможності виробництва, сприяння фундаментальним науковим дослідженням, розвиток IKT, нового матеріалознавства, нанотехнологій, біотехнологій та космічної галузі та пошук відповідей на найбільш гострі соціальні виклики в сфері охорони здоров'я, демографії та екології.
Беручи до уваги, участь України в Сьомій рамковій програмі, то можна вважати, що Україна може брати участь у всіх структурних компонентах групи, особливо програми «Міжнародне співробітництво» приймати участь у програмі «Горизонт-2020». Це буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності країн Європи, та підвищенню і розвитку результативної співпраці між країнами-членами.
Щоб дозволити їм перейняти досвід інших країн та застосувати запропонуванні інновації у власному розвитку,рамкова програма «Горизонт-2020» створила умови для участі, прозорості та відкритості всіх програм для третіх країн.
Порівнюючи три крупних морських порти Одеської області,можна зробити висновок, що за останні 9 місяців вантажообіг найбільше збільшився в Одеському морському порту на 12,5 %. Іллічівськ почав імпортувати вугілля з ЮАР для України. Проект дозволить Іллічівському порту відновити роботу з вантажопотоком, що входив раніше в структуру його основного завантаження.
У портах Одеси, Іллічівська і Южного планується реалізація інвестиційних проектів загальною вартістю до 70 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України.
Згідно статистичним даним, ми бачимо,що існує перспектива збільшення вантажообігу українських морських портів завдяки впровадженню програми Горизонт-2020, що дасть можливість розширити рамки співпраці з ЄС.
Список використаних джерел
1) Шнирков О.І. Європейський Союз у глобальному інноваційному просторі :монографія. / о.і. Шнирков. -- К. : вПц “Київський університет”, 2008. -- 144с.
2) Офіційний сайт Рамкової програми « Горизонт - 2020» [ Електронний ресурс]Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/horizon2020/index_en.cfm?pg=home&vieo=none
3) Офіційний сайт Національної академії наук України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx
4) Йержі А. Супел «Участь України у Сьомій Рамковій Програмі ЄС статистичний звіт» Варшава - Київ, липень 2010 року.
5) Інформація о вантажоперевезеннях та для вантажоперевезень
[ Електронний ресурс] Режим доступу : http://ati.su/Default.aspx
6) [ Електронний ресурс] Режим доступу http://www.rbc.ua/ukr/top/economic
7) Інформаційно-аналітичний центр морського і річкового транспорту [Електронний ресурс] Режим доступу: http://mirt.com.ua/ua/news.php
8) Міністерство транспорту та зв'язку України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://mtu.gov.ua/
9) Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (Brussels, XXX COM(2011) 808/3)
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Обґрунтування необхідності використання основних засад спільної аграрної політики країн Європейського Союзу щодо сталого розвитку аграрної сфери України. Характеристика факторів зміцнення економіки в контексті реалізації стратегії "Європа-2020".
статья [147,4 K], добавлен 05.10.2017Основи секторального економічного співробітництва України та Європейського Союзу (ЄС), діагностика його розвитку. Напрями національної економічної політики в умовах розширення ЄС та стратегія участі України у формуванні Єдиного економічного простору.
курсовая работа [362,7 K], добавлен 01.06.2014Розгляд транскордонного співробітництва як основної умови інтеграції України до Європейського Союзу. Дослідження особливостей безпосередніх контактів та взаємовигідного співробітництва між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії.
статья [42,3 K], добавлен 20.11.2015Значення інтеграції України до світового господарства. Перспективи розвитку економічних відносин України і Європейського союзу. Участь України в економічній інтеграції країн СНД. Приєднання України до СОТ як довгостроковий фактор стабільного розвитку.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 07.02.2011Національна економіка в умовах розширення Європейського Союзу. Інформаційне та правове забезпечення євро інтеграційного курсу України. Можливості та виклик розширення ЄС для економіки України. Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги.
реферат [28,0 K], добавлен 01.11.2008Міжнародний валютний фонд: історія, сутність. Структура організації та членство в ній. Організаційно-правові основи співробітництва України з Фондом. Зміст програми короткострокового фінансування "стенд-бай". Транші фонду в Україну за період 1994-2011 рр.
реферат [143,5 K], добавлен 01.11.2014Дослідження ролі інфраструктурних інституцій світового аграрного ринку. Характеристика діяльності та співробітництва України в системі світового аграрного ринку із країнами Європейського Союзу. Перспективи розвитку українського біржового аграрного ринку.
реферат [23,9 K], добавлен 22.11.2014Поява на політичній карті Європи суверенної України як політична подія в розвитку сучасної міжнародної системи. Тенденції розширення Європейського Союзу на схід, проблеми та перспективи входження України до ЄС. Соціальні та економічні вигоди інтеграції.
контрольная работа [18,7 K], добавлен 29.10.2009Визначення платіжного балансу, його впливу на формування характеру та структури зовнішньоекономічних зв'язків країни. Оцінка сучасного стану платіжного балансу України. Аналіз програми розширеного фінансування між Україною та Міжнародним валютним фондом.
реферат [316,2 K], добавлен 12.05.2015Стан економічної інтеграції України і Європейського Союзу та перспективи на майбутнє. Створення конкурентоспроможної економіки України в умовах глобалізації. Європа і Україна: проблеми інтеграції. Участь українських ВНЗ в європейських освітніх програмах.
реферат [24,0 K], добавлен 16.11.2010