Аналіз ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства ТОВ "Сяйво"

Загальна характеристика ТОВ "Сяйво", аналіз ефективності експорту. Аналіз виявлених сильних і слабих сторін у діяльності ТОВ "Сяйво". Розробка напрямів та заходів щодо удосконалення системи управління експортно-імпортною діяльністю підприємства.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.02.2015
Размер файла 4,5 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • І. Теоретичні основи аналізу ефективності зовнішньоекономічної операції
    • 1.1 Сутність та види зовнішньоекономічної операції
    • 1.2 Зовнішньоторгові операції
  • 2. Аналіз ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства ТОВ «Сяйво»
    • 2.1 Загальна характеристика ТОВ «Сяйво»
    • 2.2 Аналіз ефективності експорту ТОВ «Сяйво»
    • 2.3 Аналіз виявлених сильних і слабих сторін у діяльності ТОВ «Сяйво»
  • 3. Напрями вдосконалення системи управління експортно - імпортною діяльністю підприємства
    • 3.1 Проблеми управління експортно-імпортними операціями
    • 3.2 Напрямки удосконалення зовнішньоекономічної та фінансової діяльності ТОВ «Сяйво»
    • 3.3 Заходи щодо удосконалення системи управління експортно-імпортною діяльністю підприємства
  • висновки та пропозиції
  • Література

Вступ

Актуальність курсової роботи викликана комплексними економічними перетвореннями, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.

Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності. Тому вивчення різних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю, а особливо експортно-імпортними операціями на рівні підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

Актуальність даної проблеми і визначила вибір теми дипломної роботи.

Метою проведеного дослідження є обґрунтування методичних підходів до аналізу ефективного управління експортною діяльністю.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1. Висвітлити теоретичні аспекти особливості експортної діяльності.

2. Проаналізувати методи управління експортною діяльністю підприємства ВАТ «Сяйво».

3. Дослідити проблеми удосконалення системи методів управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Предмет дослідження - процес аналізу та прогнозування експортною діяльністю. Об'єкт дослідження -ТОВ «Сяйво».

Методологічною основою є діалектичний метод пізнання, методи аналізу і синтезу, методи прогнозування, системного підходу, основи економічної теорії, а також специфічні статистичні методи дослідження відносних величин, графіки, ряди динаміки, табличний метод, та інші.

Первинним інформаційним матеріалом для дослідження послужили статистичні білетні Митного комітету, видання Міністерства статистики, аналітичні огляди, дані періодичної преси.

У процесі підготовчої роботи були використані праці вітчизняних і закордонних фахівців в області методів управління експортно-імпортною діяльністю. Найбільш істотні з них роботи: О.Кузьміна, Т. Терещенка, Д.Крука, О.Козлової, Й.Завадського, Б.Андрушківа, Г.Попова, М.Н.Панченка, Ф. Тейлора, О.Кириченко, Г.Дроздова, І.Т.Балабанова, Н.Кузнецова, І.Герчикова. Були вивчені законодавчі документи, що регламентують експортно-імпортну діяльність.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

І. Теоретичні основи аналізу ефективності зовнішньоекономічної операції

1.1 Сутність та види зовнішньоекономічної операції

зовнішньоекономічний аналіз експорт

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується здійсненням комерційної операції. Ці операції обслуговують обмін матеріальними цінностями та послугами. Для здійснення обміну необхідно провести певні взаємозв'язані дії:

* Знайти покупця;

* Укласти з ним угоду-договір (контракт), у якому обумовити всі умови: товар, його кількість, якість, цін , строки поставки тощо;

* Виконати договір: підготувати товар до поставки, доставити товар покупцю , здійснити розрахунки за поставлений товар .

Такі дії мають комерційний характер, тобто здійснюються на оплачуваній основі, а операції обміну стають комерційними операціями .

Слід мати на увазі , що комерційна діяльність спрямована на реалізацію конкретних видів продукції , незалежно від того , коли вона здійснюється - до початку виробництва продукції (на підставі замовлень) або після його завершення: пошук покупців уже виробленого товару, коли виробник працює на невідомий ринок. Це - практика здійснення обміну.

Зовнішньоекономічна комерційна операція це комплекс дій контрагентів різної державної належності з підготовки , укладення і виконання міжнародної торгової, науково - виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.

Об'єктами комерційних операцій є матеріально речова продукція, послуги, результати виробничого та науково - технічного співробітництва у вигляді знань , досвіду , технології тощо .

Міжнародні комерційні операції в залежності від виконуваних функцій поділяються на основні, які здійснюються між безпосередніми учасниками операції, та забезпечувані (допоміжні, або товаропросування), пов'язані з переміщенням товару до покупця . Забезпечувальні операції здійснюються або безпосередньо самими продавцями та покупцями або іншими фірмами та організаціями на основі окремих угод за відповідну винагороду . В залежності від складності основної операції на одну основну операцію може припадати до 10 і більше допоміжних операцій. Отже , зовнішньоекономічна комерційна операція (ЗЕКО ) - це комплекс основних та забезпечувальних операцій .

Крім поділу ЗЕКО на основні та забезпечувальні , існує їх класифікація на три групи залежно від їх змістовної суті , тобто залежно від об'єкта угоди:

1. Операції купівлі - продажу товарів у матеріально речовій формі :

* Експортне - імпортні операції;

* Реекспортні операції та реімпортні операції ;

* Операції зустрічної торгівлі;

* Операції, які здійснюються на особливих товарних ринках -міжнародних біржах, торгах, аукціонах.

2. Операції купівлі - продажу послуг :

2.1. Операції купівлі - продажу основних послуг :

* інжинірингові операції;

* орендні операції;

* туристичні операції;

* аудиторські операції;

* представницькі операції та інші .

2.2. Операції купівлі -- продажу послуг, що забезпечують процес товаропросування :

* транспортні операції;

* транспортно-експедиторські операції;

* операції зі страхування товару ;

* розрахункове - фінансові операції ;

* митні операції;

* організація реклами ;

* організація виставок , ярмарків та участь у них ;

* операції з технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами машинотехнічної продукції тощо.

Рис. 1.1. Міжнародні комерційні операції

3. Операції купівлі - продажу результатів творчої діяльності :

* ліцензійні операції;

* операції з передачі ноу - хау ;

* операції зі спільного виробництва кіно та телефільмів ;

* операції з торгівлі об'єктами авторського права тощо.

1.2 Зовнішньоторгові операції

Суть їх полягає в міжнародному обміні ( торгівлі) продукцією в матеріально - речовій формі . До зовнішньоторгових операцій належать експортно-імпортні операції , реекспортні та реімпортні операції , операції зустрічної торгівлі ( рис. 1.2.). У світовій практиці використовуються також спеціальні форми зовнішньої торгівлі товарами у матеріально -- речовій формі: торги , аукціони , біржі, які будуть розглядатися окремо.

Експортно - імпортні операції

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту .

Імпорті операції - це закупівля і ввезення іноземних товарів для реалізації на внутрішньому ринку країни імпортера або виробничого споживання підприємством - імпортером .

У міжнародній комерційній практиці під експортом та імпортом розуміють тільки операції , котрі здійснюються на комерційних засадах , на підставі укладення та виконання МТУ контрактів купівлі продажу . Поставки у вигляді допомоги , дарування та ін. , які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту та імпорту , як правило , не включаються , а враховуються окремо .

Експортне - імпортні операції вважаються здійсненими , якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур , про які подані відомості для статистичного обліку , пропустили через митний кордон країни -контрагента.

У міжнародній комерційній практиці використовують два основних методи здійснення експортно - імпортних операцій .

1. Прямий метод , або прямі продажі - передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником та кінцевим споживачем . тобто поставку товарів безпосередньому кінцевому споживачу та закупку товарів у безпосереднього самостійного виробника на підставі договору купівлі - продажу .

2. Непрямий , або посередницький метод - передбачає купівлю та продаж товарів через торгове - посередницьку ланку на підставі укладання спеціального договору - агентської , комісійної або іншої угоди з торговим посередником , в якій передбачається виконання останнім певних обов'язків , пов'язаних з реалізацією товару продавця , за агентську , комісійну або іншу винагороду .

Посередниками можуть бути брокери , дилери , комісіонери , оптові покупці , промислові та торгові агенти . їхні функції полягають у пошуку іноземних партнерів , підготовці документації і оформлені угод , кредитко -фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів , після продажному обслуговуванні товарів тощо .

Реекспортні та реімпортні операції

Реекспортна операція - це продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару , який не піддався в реекспортуючій країні ніякій обробці . Митною статистикою реекспортними вважаються також операції , при яких товари . що передаються . відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну . Об'єктом реекспорту найчастіше є товари , що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах .

Здійснюють реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках . Країна , фірма якої здійснює реекспорт , отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних послуг , проведення страхових ? кредитних та інших операцій товаропросування .

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод реекспортером .За першим договором він купує товар , а за другим -продає його .

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність території 5 на якій товари не оподатковуються , наприклад , вільних економічних зон . Товари , які ввозять на територію таких зон , не обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків . У випадку продажу товарів у середину країни при переміщенні їх через митний кордон сплачується мито , а у випадку реекспорту товари вивозяться без будь яких митних формальностей.

Реекспортні операції здійснюються , як правило , на замовлення кінцевого імпортера , який не має виходу на ринок країни експортера та не бажає нести витрати , які зв'язані з таким виходом . Іноді причиною реекспортних операцій є торгове - політичні умови , які обмежують експорт чи імпорт до деяких країн. Перевезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається .

Реімпортна операція -- це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару , який не зазнав там ніякої переробки чи доробки . До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів , повернення товарів , не реалізованих на аукціонах , та через консигнаційні склади . Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни - при вивезенні і при ввезенні . Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарків до реімпорту не належить .

Операції зустрічної торгівлі

Зустрічна торгівля об'єднує операції у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів , що експортуються .

Згідно з термінологією ,яка використовується експортерами ООН , усі види зустрічних угод об'єднаються поняттям „міжнародні компенсаційні угоди„ згідно з якими підприємства ( фірми ) різних країн домовляються про те , що конкретні дії ( поставки товарів , надання послуг або технології ) однієї із країн будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями ( поставкою товарів , наданням послуг , технології ) іншої сторони . У наш час 1/3 міжнародних компенсаційних угод має зустрічний, взаємозв'язаний характер поставок товарів . Існують різні види зустрічних угод , але причини їх використання однакові :

* Нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів чи послуг;

* Необхідність здійснення гарантованих поставок ;

* Вихід на нові або труднодоступні ринки ;

* Спрощення фінансових взаєморозрахунків ;

* необхідність подолання кризових явищ в економіці ( неплатежі , часткова або повна не конвертованість національної валюти , падіння обсягу виробництва , зниження конкурентоспроможності товарів)

Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна поділити на такі види : операції натурального обміну ; Операції , які передбачають участь продавця в реалізації товарів , запропонованих покупцем ; операції в рамках промислового співробітництва ; операції на давальницькій сировині ; операції з викупу застарілої продукції ; операції, які передбачають поставки на комплектацію .

Операції натурального обміну

Операції натурального обміну , або бартерні , є операціями без валютного обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кількістю іншого товару чи товарів без використання фінансового механізму взаємних розрахунків .

Головною особливістю бартерних операцій є те , що товарообмін здійснюється на основі рівності вартостей товарів , що обмінюються , за світовими цінами на момент підписання бартерного контракту , але з урахуванням базисних умов поставки .

Бартерний контракт за своєю структурою та змістом є нібито здвоєним контрактом купівлі - продажу з усіма властивими йому особливостями взаємовідносин сторін . Тому оцінка обмінюваних товарів у єдиній валютній одиниці необхідна для нарахування мит , податків та зборів , для здійснення валютного контролю , транспортного страхування , оцінки та виплати можливих збитків , нарахування та виплати штрафних санкцій , для можливої оцінки товару , на випадок застави товару , для забезпечення кредитних зобов'язань тощо .Мита , податки , митні збори , акцизи кожна з сторін сплачує у своїй країні самостійно , без взаєморозрахунків . Визначення сторін у бартерному контракті відрізняється тим що кожна з них є продавцем та покупцем, інколи вводять поняття „ перший постачальник „ та „ другий постачальник . Строки взаємних поставок по бартерних контрактах практично ніколи не співпадають , завжди одна сторона є першим , інша - другим постачальником . Загальна сума бартерного контракту визначається сторонами у валюті після внесення поправок , зведених з урахуванням базисних умов поставок . Кількісні обсяги умов поставок товарів з кожного боку коригуються таким чином , щоб загальна вартість поставок з кожного боку була однакова . Порядок подання претензій з якості , кількості , строків поставок та підрахунку збитків і штрафних санкцій при виконанні бартерного контракту не відрізняється від контракту купівлі -продажу.

Досвід використання бартерних контрактів показує , що сторона , яка укладає такий договір , повинна бути максимально обережна та вжити такі заходи:

* якщо зустрічний постачальник мало відомий і немає впевненості, що він своєчасно поставить якісний товар , то слід встановити у контракті для нього коротший строк поставки , ніж у Вашої сторони ,або прямо зазначити , що він є першим постачальником ;

* якщо зустрічний постачальник не викликає довіри та відмовляється першим поставити товар , то слід вимагати від нього надання банківської гарантії належного виконання контракту на ту мінімальну суму , яку Ви вважаєте достатньою для компенсації можливих втрат (зазвичай, 10-15% вартості товару , що постачається);

* якщо такий зустрічний постачальник відмовляється надати потрібну гарантію , то краще знайти іншого партнера з бартерного обміну ;

* у текст контракту включити застереження: „ Усі взаємні претензії , пов'язані із відшкодуванням понесених збитків , які сторони не можуть задовольнити зміною кількості поставлених товарів , сторони зобов'язуються відшкодувати у валюті ціни контракту .

До недоліків бартерної угоди можна віднести таке : партнери позбавляються можливості маневру на ринку , ставляться у повну залежність один від одного . Ефективність бартерної угоди залежить від зміни цін на ринку на товари , які передаються за угодою Крім того , інколи експортер змушений погоджуватись на зустрічну поставку непотрібної йому продукції , а потім шукати для неї покупця .

Регулювання бартерних операцій регламентується Указом Президента України „ Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" №85/95 від 27.01.1995р., Законом України „ Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. та ін.

Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів запропонованих покупцем

При здійсненні операцій цього виду гроші використовуються і як міра вартості, і як засіб платежу . Розрахунки між партнерами здійснюються в грошовій формі за цінами , які можуть змінюватись зі зміною ринкової ситуації. У процесі здійснення угоди платежі за первісним експортом повністю або частково покриваються платежами за зустрічними поставками.

До операцій , які передбачають участь продавця в реалізації товарів , запропонованих покупцем , належать :

* комерційна компенсація ;

* зустрічні закупки ;

* авансові закупки ;

* угоди типу „офсет"

* угоди типу „світч"

Комерційна компенсація

Комерційна компенсація -- це операції , при яких партнери обмінюються товарною продукцією , враховуючи їх конкретну грошову вартість , а взаєморозрахунки здійснюються шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків та виводиться неконвертоване сальдо.

Характерною рисою таких операцій є те , що експортер погоджується отримати оплату за поставлений товар частково або повністю у вигляді зустрічних поставок товару імпортера .

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації від бартерних угод полягає у тому , що кожний партнер виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі ; у деяких операціях комерційної компенсації експортер може передавати свої зобов'язання із зустрічного імпорту третій стороні . Експортер отримує свою виручку за поставлені ним товари після реалізації товарів зустрічної поставки , хоча можна передбачити частковий негайний платіж імпортера по отриманню ним товару експортера .

Зустрічні закупки

Зустрічні закупки -- це операції , при яких продавець бере зобов'язання зустрічне придбати товари або продукцію у країни покупця . Така покупка не обов'язково може бути здійснена у самого партнера по даній угоді , може бути обумовлена покупка товарів у третьої особи , з якою будуть здійснені взаєморозрахунки у місцевій валюті.

Зустрічні закупки є найбільш поширеною формою зустрічної торгівлі , яка дозволяє партнерам досить гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням повної або часткової оплати у грошовій чи товарній формі , заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів , досягнення збалансування взаємопоставок .

Основна відмінність зустрічних закупок від комерційної компенсації полягає у тому , що платежі по первісних та зустрічних закупках здійснюються не залежно один від одного .

Авансові закупки

Авансові , або попередні , закупки є різновидом зустрічних закупок . Ці операції передбачають укладання основного контракту , за яким приблизно 50% вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима , а ще 50% -зустрічною поставкою товарів , але цю зустрічну поставку він здійснює авансом , попередньо , тобто до основної поставки .

Авансові закупки дають можливість експортеру спочатку одержати , наприклад , матеріали , комплектувальні вироби ( зустрічна поставка ), а потім виготовити товари та здійснити експортні поставки .

Контракти на основну поставку та на попередню поставку зв'язані між собою таким чином , що закінчення виконання зобов'язань по зустрічній авансовій поставці товарів є початком виконання зобов'язань по основній поставці .

Угода типу „ офсет" , або джентльменська угода

Ці угоди не передбачають юридичного оформлення , тобто це свого роду „джентльменські „ угоди .Це означає , що хоча угоди такого роду не містять зобов'язання експортера , яке має законну силу відносно зустрічної закупівлі , вони передбачають що експортер згоден купувати товари в імпортера у невстановленій кількості , причому ця частка відносно експортної поставки часто перевищує 100% .Набір товарів , які поставляються за цими угодами , не є довільним.

Угоди типу „офсет" зв'язані із дорого вартісними урядовими програмами закупівель військової техніки , літаків , обладнання для атомних станцій .

Угоди типу „світи", або угоди з передаванням фінансових зобов'язань

Змістом угоди типу „ світч" є передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної закупівлі третій стороні , як правило , спеціалізованій торговій фірми . Мета цих операцій :

1. Звільнити експортера від необхідності реалізації непотрібних йому товарів , які йдуть за зустрічною закупкою .

2. Збалансування торгівлі між двома країнами , які мають двосторонні клірингові угоди.

Таким чином , операції типу „світч" - це чисто фінансові реекспортні операції ,зміст яких полягає у звільненні фірми від створення власного збутового підрозділу , для реалізації товарів , які не відповідають її основному профілю.

Операції типу „світч" не є самостійною формою торгівлі , і тому вони застосовуються з іншими операціями зустрічної торгівлі ( крім бартерної ).

Операції на давальницькій сировині, або толинг

Операції на давальницькій сировині , або толинг , є видом зустрічної торгівлі , який передбачає поставку однією стороною сировини , напівфабрикатів , комплектувальних виробів для їх подальшої переробки та/або складання у країні торгового партнера і зворотну поставку готових виробів у країну первісного експорту .

Особливість здійснення операцій на давальницькій сировині полягає у тому , що власник сировини , який не має потужностей з його переробки , надає її переробному підприємству в обсязі , який є необхідний не лише для забезпечення виробництва заданої кількості готової продукції , а також для покриття виробнику затрат , пов'язаних з переробкою та для забезпечення норми прибутку переробному підприємству .Сторонами контракту є власник, постачальник сировини , напівфабрикатів та покупець переробленої продукції , з одного боку , та переробне підприємство - з іншого. Предметом контракту є здійснення переробки сировини напівфабрикатів тощо у готову продукцію за узгодженими між контрагентами техніко - економічними нормами , умовами , показниками . Вартість сировини , напівфабрикатів та готової продукції , виробленої із них , визначається на базі світових цін . Виплата штрафних санкцій та відшкодування збитків передбачається у контракті в основному у товарній , а не грошовій формі . Якщо постачальник сировини винен у запізненні поставки або у поставці сировини не належної якості , то він на вимогу переробника повинен поставити додаткову кількість сировини , вартість якої покриє суми штрафів або/та відшкодування збитків . Переробка сировини , напівфабрикатів тощо у готову продукцію здійснюється під митним контролем , який передбачає звільнення сторін толингової угоди від заходів економічного впливу держави , уплати ввізних та вивізних мит , але за умови , якщо під час виробничого процесу переробки митний контроль підтвердить , що продукція , яка підлягає вивезенню , виготовлена саме із визначеної у контракті давальницької сировини та згідно із встановленими та узгодженими нормами виходу готової продукції із даної сировини .

Толинг застосовується , наприклад , при пошитті готового одягу із матеріалу та по лекалах замовника , у виробництві товарів широкого вжитку , електронній та алюмінієвій промисловості , металообробці , при отриманні нафтопродуктів із сирої нафти .

Наприклад , Росія має великі запаси нафти , але не має достатньої кількості нафтопереробних заводів . У свою чергу , Україна має великі потужності нафтопереробних заводів , які пристосовані переробляти саме таку нафту . Контрагент із Росії укладає договір з контрагентом із України нафтопереробним заводом про переробку нафти та одержання нафтопродуктів . У цьому випадку Україна частину продуктів нафтопереробки залишає собі як плату за переробку нафти , а другу частину нафтопродуктів контрагент з Росії забирає або продає безпосередньо з України в треті країни .

Операції зустрічної торгівлі у рамках промислового співробітництва.

Ще глибші та триваліші зв'язки між партнерами виникають , якщо зустрічна торгівля є частиною промислового співробітництва . У такому разі вона безпосередньо пов'язується із виробниче - збутовою сферою та утворює особливі види зустрічних поставок , до яких можна віднеси :

* Співробітництво на компенсаційній основі , яке включає прості та складні компенсаційні операції ;

* виробниче кооперування , яке виступає у трьох основних формах - підрядного кооперування , договірної спеціалізації або розподілу виробничих програм та спільного виробництва ;

* франчайзинг товарів та послуг .

2. Аналіз ефективності управління зовнішньоекономічної діяльності підприємства ТОВ «Сяйво»

2.1 Загальна характеристика ТОВ «Сяйво»

Аналіз методів управління експортною діяльністю буде проведений мною на прикладі ТОВ «Сяйво»

ТОВ «Сяйво», утворене шляхом добровільного об'єднання внесків до статутного фонду Товариства, а також підприємницької діяльності, здібності, інтелектуального потенціалу учасників ТОВ «Сяйво», які діють на підставі законів України: ”Про підприємництво”, “Про господарські товариства” та інших законодавчих актів України, Установчого договору учасників і Статуту.

Учасниками ТОВ «Сяйво» є фізичні особи, воно є юридичною особою за законодавством України.

Товариство має самостійний баланс, діє на засадах повного госпрозрахунку і самофінансування, має право відкривати в установах банківської системи поточні та інші рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових кредитних та касових операцій. ТОВ «Сяйво» має право самостійно обирати банк або банки, якщо це не суперечить законодавству України.

Філії та представництва Товариства діють від імені Товариства на підставі положень про них, які затверджує Товариство, а дочірні підприємства на підставі статутів, затверджених вищим органом Товариства.

Товариство самостійно здійснює експортні операції, необхідні для його діяльності, користується дозволами, ліцензіями на ввіз і вивіз товарів або сировини, реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно або на договірній основі. У розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, які формуються у відповідності з умовами і цінами світового ринку.

Основною метою створення ТОВ «Сяйво» є поєднання економічних інтересів, матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів учасників для здійснення господарської діяльності.

Основним предметом діяльності Товариства є: здійснення виробничої, науково - виробничої, торгівельної, наукової, науково - консультаційної, ремонтно - будівельної, брокерської, маклерської, маркетингової, орендної, дилерської, дистриб'юторської, ремонтної, лізингової, культурно - просвітницької та іншої фінансово - господарської діяльності.

Аналіз методів управління покликаний виділити три групи проблем для даного підприємства:

- по - перше, господарську діяльність підприємства в цілому;

- по - друге, господарську діяльність будь - якої окремо взятої ділянки та окремого робочого місця;

- по - третє, аналіз зобов'язань по контрактах.

Аналіз господарської діяльності та соціально - економічний аналіз є важелями управління. Управління господарською діяльністю підприємства підрозділяється на три етапи.

Перший етап - прийняття управляючим органом рішення плану - прогнозу (наприклад, по зовнішньоекономічній діяльності, господарського договору, контракту, директиви, або навіть усної вказівки про виконання управляючим об'єктом цілеспрямованих дій (по експорту або імпорту товарів, транспортуванню, зберіганню, розрахунках.)

Другий етап - здійснення управляючим органом або окремим керівником чи працівником контролю за ходом виконання рішення.

Третій етап - оцінка результатів виконаного рішення - здійснюється в основному за допомогою методів аналізу господарської діяльності підприємства.

Оцінка виконаної роботи необхідна також для пошуку нового рішення (наприклад, для складання та уточнення зовнішньоекономічного плану на наступний рік.)

Крім вказаних вище, існує ще декілька ознак, за якими класифікують аналіз методів управління.

Так, залежно від часу проведення аналітичної роботи в зовнішньоекономічній діяльності розрізняють попередній, оперативний та наступний аналіз.

Аналіз експортно - імпортних операцій підприємства проводиться за допомогою різних методичних прийомів: логічних (деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення), статистичних (зведення, групування, цифрового матеріалу, середні величини, індекси, ряди динаміки), математичних (математичне моделювання, математичний аналіз, інтегральний метод, математична статистика, теорія можливостей, економічна кібернетика), евристичних та інших.

Джерелами інформації для аналізу експортно - імпортних операцій є дані бухгалтерського та оперативного обліку та звітності. Матеріали, залучені до аналізу, повинні бути перевірені на точність математичних розрахунків, взаємну погодженість показників звітності і достовірність облікових даних. В деяких випадках цифрові дані, які використовуються для аналізу, округлюються для наведення в таблицях.

При проведенні аналізу обчислюють різноманітні аналітичні показники у вигляді абсолютних або відносних величин (відсотки, індекси) і середніх величин; розраховують вплив взаємодіючих факторів; встановлюють схеми взаємозв'язку; будують ряди динаміки, діаграми і графіки, складають аналітичні таблиці. В підсумку за результатами аналізу будуть сформульовані висновки і складені необхідні пропозиції.

Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

1) оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань по контрактах з іноземними партнерами;

2) характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

3) оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту та імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій, узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнта віддачі оборотного капіталу, що і дозволить відповість на питання, наскільки раціонально використано оборотний капітал в процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

4) оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

5) характеристика фінансового стану підприємства.

Зобов'язання по контрактах повинні бути виконані за терміном постачання товарів, якістю та кількістю товару. За даними звітності підприємства обчислюється узагальнений коефіцієнт прострочених зобов'язань за формулою:

(?Кпр/?)Ке)х100% (2.1)

де ?Кпр - експортна вартість товару по всіх контрактах, прострочених виконанням протягом року;

? Ке - сума всіх контрактів по експорту, які підлягають виконанню за звітний рік. Показник прострочок складається за весь звітний рік, по країнах експорту і по товарах. При цьому показники за звітний рік порівнюється з показниками за попередній рік.

При проведенні аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товарів і послуг.

Для оцінки конкурентоспроможності підприємства можна використовувати модель, яка вперше була застосована Ж.-М. де Ліємнайдером, Р. Ірсе та А. ван Блоксталем, яка передбачає порівняльний аналіз можливостей в тому вигляді, в якому вони проявляються в даний момент. Маючи справу з міжнародною конкуренцією, підприємство повинне забезпечити собі рівень компетентності за такими векторами:

1) концепція товару, на якій базується підприємство;

2) якість, що виражається у відповідності продукту високому рівню товарів ринкових лідерів і виявляється шляхом опитувань або порівняльних тестів;

3) ціна, до якої необхідно додавати можливу надбавку;

4) фінансові ресурси як власні, так і ті, що легко мобілізуються;

5) торгівля з точки зору комерційних методів та засобів;

6) післяпродажне обслуговування, яке дозволяє підприємству закріпити за собою клієнтуру;

7) зовнішня політика, яка представляє собою здатність підприємства керувати своїми стосунками з владою, пресою, громадською думкою;

8) передпродажна підготовка, яка свідчить про можливості підприємства задовольнити ці потреби.

Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних технічно - економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та терміни постачання та транспортування, відповідність вимовам моди та умовам місцевого ринку, види і форми платежів та розрахунків з покупцями, престиж виробника і продавця (“ціна” фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами.

Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності - якість, визначена багатьма додатками, набір яких складніший і багатоманітніший, ніж у товарів інших категорій. Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговельною фірмою, повинне супроводжуватись з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам - вітчизняним виробникам товарів, направлених на підвищення рівня конкурентоспроможності цих товарів.

2.2 Аналіз ефективності експорту ТОВ «Сяйво»

Для повнішої характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку. Дані про експорт за роки, які вивчаються (2004-2005рр), групуються за країнами і за товарами.

З цією метою складаються таблиці, де в кожному рядку показуються сума експорту країни та питома вага цієї суми у відсотках до загального підсумку (табл. 2.1.)

Таблиця 2.1

Аналіз структури експорту

Країни

2004 рік

2005 рік

відхилення

Відванаж. тис.грн.

Питома вага,%

Відванаж. тис.грн.

Питома вага,тис. грн.

+/-

Пунктів структури

Партнери з далекого зарубіжжя

276

8

4210

9

3934

1

Партнери з СНД, крім Росії

-

-

3742

8

3742

8

Партнери з Росії

3380

92

38802

83

35422

-9

Всього

3656

100

46754

100

43098

х

Наприклад, обсяг експорту збільшився на 43098 тис. грн. За період, що аналізується, відбулися зміни не лише за обсягом, а і за структурою поставок товарів на експорт. В тому числі зросла питома вага поставок товарів в країни СНД (крім Росії) за рахунок відносного скорочення (з 92% до 83%) відвантажень російським покупцям.

Дані про виконання плану поставок по експорту в територіально - географічному розрізі надано в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Виконання плану поставок по експортних операціях

Країна

План, дол.

Факт., дол.

% викон. плану

Відхилено (+; -)

Естонія

2620

2620

100,0

-

Білорусь

2320

2320

100,0

-

Росія

23900

24139

100,0

+239

Всього

28840

29079

100,8

239

Дані таблиці свідчать про те, що в періоді, який аналізується, не було зривів планових завдань по торгівлі з підприємствами Естонії та Білорусі. Фактичний обсяг поставок у вартісному вираженні до цих країн було забезпечено на плановому рівні. По поставках в Росію план було перевиконано на 239 доларів США або на 19%.

Хоча планові обсяги експорту у вартісному вираженні в основному виконувались, однак мали місце окремі випадки невиконання умов контрактів за строками поставок (табл. 2.3)

Таблиця 2.3

Обсяги і строки експортних поставок

№ дог.

Країна і фірма

План

Факт

відхилено

Вартість,

дол.

Строк,

дні

Вартість,

дол.

Строк,

дні

Вартість,

дол.

Строк,

дні

13

Естонія, ГЗОВ “Ета”

1000

12.10.03

1000

22.10.02

0

10

20

Білорусь, ВАТ “АКТ”

5977

01.11.03.

5977

06.11.03

0

5

34-С

Росія, ВОВ “Росічі”

11179

10.10.03.

12072

10.10.04.

+893

0

40-Д

Росія, ЗАТ “Нева”

14185

05.11.03.

15491

17.11.05.

+1306

12

Основною причиною затримки виконання поставки за договором № 13 Естонській фірмі “Ета” була невчасна оплата покупцем. Прострочка поставки товару Білоруському ВАТ “АКТ” обумовлена передбаченою несправністю транспортних засобів (поломка в дорозі вантажного автомобіля). Затримка з виконанням договору з Російським ЗАТ “Нева” викликана необхідністю поставки великої кількості товару на прохання іншого замовника.

Аналіз виконання плану по експортному асортименту характеризується наступними даними (табл. 2.4.)

Таблиця 2.4
Експортний асортимент звітного (2005 року)

асортимент

План тис. уп.*

Факт тис. уп.

Зарахов. у викон. плану за асортим. тис. уп.

Цемент

618

625

618

Алебастр

515

525

515

Гіпсокартон

3245

3180

3180

Лінолеум

1862

1865

1862

Всього

6240

6195

6175

* - умовно - натуральні одиниці виміру.
Процент виконання плану за асортиментом у звітному році склав 99% (6175/6240)х100)

Для підприємства з асортиментом товарів, що перевищує 150 найменувань, рівень цього показника є достатньо високим, незважаючи на те, що в минулому році він складав 100% (табл. 2.5.)

Помітною є стабільність виконання планів за асортиментом при значних змінах найменувань експортних товарів.

Для отримання відповіді на питання про зміну вартісної структури експорту по країнах і товарах складаються таблиці, де по кожному рядку (країна або товар) показуються суми експорту в тис. грн. та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.

Таблиця 2.5

Аналіз асортименту товарів

Асортимент

План, тис. уп.

Факт, тис. уп.

Зарах. у викон. плану за асортиментом

Цемент

1015

1023

1015

Алебастр

572

592

572

Гіпсокартон

680

690

680

Всього

2267

2305

2267

По товарних групах, які включають кількісно і якісно співвимірні товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, дизельне пальне, мазут), можна обчислити індекс кількісної структури. Якщо індекс кількісної структури виявиться більше одиниці, то це означатиме, що в межах товарної групи підвищилась частка дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевих товарів. При оберненій зміні індекс структури менший за одиницю.

Наведемо для прикладу дані про експорт підприємством товарів за 2004 і 2005 роки (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Дані про експорт підприємством товарів за 2004 та 2005 роки

Товар

2004 рік

2005 рік

Кількість тис. уп.

Ціни за од., грн.

Сума, тис. грн.

Кількість тис. уп.

Ціни за од., грн.

Сума, тис. грн.

Цемент

1023

0,39

400

1805

0,31

578

Алебастр

690

0,29

200

525

0,29

152

Разом

1713

-

600

2390

-

770

За даними цієї таблиці визначаємо тенденцію розвитку експорту даної групи товарів за вартістю і структурою. Визначаємо, як змінився обсяг експорту в незмінних цінах (фізичний обсяг)-і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи.

Для цього обчислимо міру впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи на 1389 тис. грн. (738-600). Обчислимо наступні індекси:

Індекс вартості Ірд = 730 =1,22 (2.2)

600

Індекс цін Ір = 730 = 730 = 0,83 (2.3)

1865х0,39+525х0,29 880

Сума 730 тис. грн. показує вартість експортних товарів за звітний рік (кількість і ціни 2003 року), а сума 880 тис. грн. - результат перерахунку експорту кількості за 2003 рік за цінами 2002 року. Порівняння цих сум дозволить визначити, як відобразилась зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни знизились в середньому на 17 % (індекс цін у відсотках дорівнює 83%). Отже, зменшення вартості за рахунок цін на 17% становить 150 тис. грн (880 - 730).

Індекс фізичного обсягу Ід = 880 = 1,47 (2.4)

600

Звідси приріст експорту за рахунок зміни вартості обсягу в незмінних цінах склав 280 тис. грн. (880 - 600). Останній індекс - це добуток індексу кількості та індексу структури, тобто зміна фізичного обсягу породжується структурною зміною кількості і кількісної структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо.

Перед тим, як порахувати Ікіл., потрібно визначити середню ціну товарів в минулому році:

Ро = 600 = 0,35 грн.уп. (2.5)

1713

отже, Ікіл. = 1,395 2390х0,35 = 837

1713х0,35 600 (2.6)

Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає 237 тис. грн.

Індекс структури І(стр) = 1865х0,39+529х0,29 = 880 = 1,05 (2.7)

837 737

Звідси приріст вартості за рахунок структури дорівнює 43 тис. грн. (880-837). Додавання кількості і структури є величиною фізичного обсягу:(237-43) = 280 тис.грн.

Отже, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, що аналізується, за рік збільшилася на 130 тис. грн. Така зміна викликана:

o зміною кількісної структури експорту, який виявися в збільшенні питомої ваги дорожчого товару, що дозволило отримати додатково 237 тис. грн.;

o зростанням загальної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 43 тис. грн.;

o зниженням експортних цін, які зменшили вартість експорту на 150 тис. грн.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства.

Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товарів, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Послідовність аналізу. Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів за формулою:

СЗ (середні залишки) = 3(1)12+3(2)+...+3(n-1)+3(n)12, (2.8.)

n-1

де З - залишок на початок кварталу (місяця);

n - кількість періодів.

Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних поставок за два останні роки (2004 - 2005 роки) приведені відповідно в табл. 2.7. та 2.8.

Таблиця 2.7

Залишки оборотних засобів при здійсненні експортних поставок за 2005 рік

Вид засобів

01.01.

01.04.

01.07.

01.10.

01.01.

СЗ

Грошові кошти

400

40

110

150

300

162

Товарні запаси

700

500

900

1300

2000

1012

Розрахунки з покупцями

680

1100

100

200

2200

1085

Всього

1780

1640

2010

3450

4500

2259

Таблиця 2.8

Тривалість обороту при здійсненні експортних поставок у 2005 році, тис. грн.

Вид засобів

01.01.

01.04.

01.07.

01.10.

01.01.

СЗ

Грошові кошти

90

50

55

67

470

113

Товарні запаси

40

357

254

300

700

320

Розрахунки з покупцями

350

378

340

356

700

400

Всього

480

785

649

723

1870

833

Оборот оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається за схемою: гроші - товар на складі - відвантаження товару зі складу та розрахунки з покупцями (дебіторами) - гроші. Всі стадії обороту відображаються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу.

За два останні роки (2004 рік і 2005 рік) зниження підсумкових показників середніх залишків відповідно дорівнювали 2259 тис. грн. та 833 тис. грн.

Далі визначаємо кількість оборотів (КО) оборотного капіталу (оборотних засобів) за рік. Для цього використовується формула:

КО = З (собівартість реалізованих товарів) (2.9)

СЗ (середньорічні залишки)

У нашому прикладі: 15000/2259 = 6,640

У звітному році оборотний капітал здійснив оборот понад 6 разів.

Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту:

ОД (оборотність в днях) = СЗхД = 360 (2.10)

3 КО

2259х360 = 54,2 днів (2.11)

15000

У звітному році (2005 рік) тривалість одного обороту складала 54 дні. Аналогічно визначається тривалість обороту кожної частини оборотного капіталу. Якщо оборот оборотного капіталу прискорюється, це дає можливість підприємству досягти відповідного звільнення капіталу з обороту. Величина звільнення (ВЗ) визначається за наступною формулою:

ВЗ = 3 х (ОДзр-ОДмр). (2.12)

360

Ефективність експортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.

Показник рентабельності експорту товарів (R) визначається за формулою:

R = Прибуток від реалізації продукції (2.13)

собівартість продукції

Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні фактори:

o експортна ціна (контрактна ціна);

o рівень витрат у валюті;

o купівельна ціна одиниці товару в гривнях;

o рівень витрат в гривнях;

Факторний аналіз рентабельності експорту здійснюють будь - яким відомим способом.

R = 280000 = 1,1814 або 18,14% (2.14)

237000

Отже, рентабельність підприємства зросла на 18,14% за 2005 рік.

Для визначення ефективності експортно - імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Алгоритм економічної ефективності та експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:

§ розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

§ розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

§ розрахунок економічного ефекту товару;

§ розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

§ ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;

§ ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

§ спосіб оплати за товар - комерційний кредит.

Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторговельними операторами для реалізації міжнародних угод, пов'язаних із купівлею - продажем машин і устаткування.

2.3 Аналіз виявлених сильних і слабих сторін у діяльності

ТОВ «Сяйво»

Аналіз ефективності методів управління діяльністю підприємства проводиться за допомогою системи спеціальних показників. Більшість фінансових показників (коефіцієнтів) на зарубіжних підприємствах розраховується за даними двох основних форм звітності - бухгалтерського звіту та звіту про прибутки/збитки підприємства.

Для проведення аналізу ефективності методів управління діяльністю ТОВ «Сяйво» використаємо також дані бухгалтерського балансу та звіту про прибутки/збитки (таблиці 2.9 та 2.10).

Таблиця 2.9

Бухгалтерський ТОВ «Сяйво»

Показники балансу

На 31.12.2004 р., грн.

На 31. 12. 2005 р., грн.

Активи

Поточні активи

4776,0

9206,0

1.Грошові кошти на короткострокові фінансові інвестиції.

2. Рахунки до отримання (дебітори)

30681,8

53562,7

3. Запаси

3.1. Сировина та матеріали

50991,3

3.2. Незавершене виробництво

4152,7

5501,7

3.3. Готова продукція

35469,4

25376,0

3.4. Разом запаси

90613,4

118908,5

4. Інші поточні активи

1044,5

2861,8

5. Разом поточні активи

126615,7

184539,0

Активи довгострокового використання

6. Будівлі, споруди, обладнання за первісною вартістю.

271651,7

625829,1

Продовження таблиці 2.15

7. Нарахована амортизація будівель, споруд, обладнання.

111497,7

280715,9

8. Будівлі, споруди, обладнання за залишковою вартістю (р.6 - р.7)

160154,0

345113,2

9. Довгострокові фінансові інвестиції.

715,7

808,2

10. Будівлі та споруди, що будуються, обладнання в монтажу.

15468,9

18536,7

11. Разом активи довгострокового використання

176338,0

364458,1

12. Разом активи.

302954,3

548997,1

Фінансові зобов'язання та капітали власників.

Поточні короткострокові зобов'язання

13. Короткострокова кредиторська заборгованість банкам

11150,8

7547,7

14.Рахунки доплати постачальникам.

230811,1

22176,6

15. Рахунки до оплати по заборгованості перед працівниками та фондами соц. страхування.

1474,2

2218,2

16. Розрахунки з бюджетом.

914,8

2816,5

17. Інші короткострокові фінансові зобов'язання.

16998,1

18378,5

18. Разом короткострокові фінансові зобов'язання.

53619,0

53137,5

19. Довгострокова кредиторська заборгованість банкам.

25193,9

36555,6

20. Разом довгострокова кредиторська заборгованість банкам.

25193,9

36555,6

Капітали власників.

21. Акціонерний капітал.

10000,0

224141,4

22. Накопичений прибуток.

214141,4

233160,6

23. Разом капітали власників.

302954,3

548997,1

24.Разом фінансові зобов'язання та капітали власн.

302954,3

548997,1

Таблиця 2.10

Звіт про прибутки (збитки) ТОВ «Сяйво» за 2005 рік.

Показники

За 2005рік, грн.

1. Виручка від реалізації продукції

1567750,7

2. Прямі затрати.

2.1. Прямі затрати матеріальних ресурсів

705487,8

2.2.Прямі затрати трудових резервів.

125420,2

2.3. Разом прямі затрати.

830907,9

3. Операційні (непрямі затрати).

3.1. Витрати на адміністративне управління.

109742,5

3.2. Витрати на маркетинг та рекламу.

31355,0

3.3. Комерційні витрати.

15675,0

3.4. Разом операційні затрати.

156775,0

4. Відсотки за кредит.

47032,5

5. Амортизація.

141097,6

6. Всього затрати.

1175813,0

7. Прибуток до оподаткування.

391937,7ё

8. Податок на прибуток/збиток.

156775,1

9. Накопичений прибуток.

235162,6

Основними напрямками аналізу підприємства є:

1. Аналіз структури активів підприємства та їх джерел за статтями бухгалтерського балансу;

2. Вертикальний аналіз від реалізації продукції;

3. Аналіз фінансових коефіцієнтів рентабельності, ліквідності, платоспроможності, ринкових індикаторів.

Структурний аналіз. Одним з найважливіших показників рівня ефективності діяльності підприємства за певний період є економічна структура виручки, надходить від покупців. Структура виручки вивчається в рамках так званого вертикального аналізу, який проводиться за даними звіту про прибутки/збитки шляхом розрахунку питомої ваги кожного економічного змістовного компонента в загальній вартості продаж. Результати вертикального аналізу виручки наведені в табл. 2.11

Таблиця 2.11

Вертикальний аналіз виручки

Показники

Структура виручки, %


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.