Управління якістю цукру в умовах глобалізації світової економіки

Враховуючи те, що до товарів, які пропонуються на експорт підвищені вимоги по категорії якості, а для імпорту такі ж вимоги висувають національні споживачі, місткість ринку якісних товарів в окремо взятій економіці буде складатись із ( Е+І ). Але на формування ринку конкретного виду продукції в окремо взятій країні значною мірою впливає ще такий фактор, як прозорість ринку та корумпованість економіки. Цей фактор обумовлений перш за все нелегальним ввезенням та вивезенням товарів, назвемо його “непередбаченою інтервенцією на внутрішньому ринку”. Тоді формула для визначення місткості внутрішнього ринку дещо зміниться і буде мати вигляд (формула (1)):

, (1)

де - місткість ринку, од.; - кількість товарів (або послуг) вироблених за певний проміжок часу, од.; З - перехідні запаси відповідних товарів, од.; - експорт товарів, од.; - імпорт товарів, од.; - нелегальне вивезення товару; - нелегальне ввезення товару.

Останні тенденції економічного розвитку ЄС свідчать про підвищення уваги до якісних характеристик харчових продуктів, органічного фермерства, розвитку сільських місцевостей та поліпшення кооперації між виробничими та переробними секторами галузі аграрного виробництва. Аграрна політика ЄС приймає нові парадигми управління якістю продукції: перехід від практики підтримки кількості до поліпшення якості сільськогосподарських продуктів.

Заслуговує на увагу досвід Бельгії, яка впродовж остінніх десятиліть розробила системи для встановлення стандартів якості та моніторингу на кожній стадії виробничого процесу, наприклад НАССР, норм ISO та інтегрованих систем управління якістю. В таких системах багато уваги приділяється можливостям оперативного контролю.

У другому розділі „Сучасний стан розвитку буряко-цукрового підкомплексу та тенденції управління якістю цукру” розглянуто економічний розвиток буряково-цукрового підкомплексу України, досліджено формування внутрішнього та зовнішнього ринків цукру, проаналізовано вплив технологій на виробництво і якість цукру та тенденції управління якістю цукру і його конкурен-тоспроможність на світовому ринку.

На сучасному етапі світове виробництво і споживання цукру мають тенденцію до зростання. Причому темпи зростання виробництва перевищують темпи зростання споживання. Це свідчить про те, що світовий ринок цукру на цей час є відносно насиченим. Конкурентна боротьба на світовому ринку ведеться серед основних виробників з цукрових буряків, а саме: - Франція, Великобританія, США, Канада, Україна; з цукрової тростини - Індія, Куба, Бразилія, Таїланд, ПАР, Пакистан, Мексика, Австралія. Країни ЄС - найбільші виробники цукру із цукрових буряків у світі, щорічно виробляють від 16 до 19 млн. тонн цукру.

В останні роки цукрова промисловість України перебуває в кризовому стані. Основними причинами цього є: загальна економічна криза; зруйнування старої адміністративної системи управління та безсистемний перехід до нерегульованого ринку; втрата державного впливу на економічні процеси у цьому виробництві та контролю за випуском і реалізацією продукції; відсутність обгрунтованої цінової політики в цукровій та суміжних галузях, а також недосконалість законодавства щодо ефективного функціонування виробництва в ринкових умовах; недостатнє фінансове і матеріально-технічне забезпечення тощо.

До ускладнення економічного становища в цукровій промисловості призвели також перекоси у реформуванні економічних взаємовідносин між виробниками сировини і заводами. Внаслідок цього в ряді господарств і районів значно підвищилася собівартість вирощування та переробки буряків, а виробництво цукру на багатьох заводах стало збитковим, що, в свою чергу, негативно позначилося на його конкурентоспроможності та спричинило зменшення експорту. Через відсут-ність науково обгрунтованої агропромислової політики і неприйняття ряду важли-вих законів, в цукровій промисловості продовжується спад виробництва, зупинився інвестиційний процес, що значно обмежує можливості функціонування і розвитку галузі в ринкових умовах.

Останніми роками намітилася тенденції до зростання імпорту цукру, що є негативним симптомом відносно стану вітчизняного цукровиробництва та загрозою втрати не тільки традиційних світових, а навіть власних споживчих ринків цукру без прийняття на держаному рівні належних заходів підтримки і захисту бурякоцук-рового комплексу (табл. 2).

На основі дослідження вітчизняного ринку цукру визначено основні тенденції його динаміки: різке скорочення експорту продукту і втрати стратегічних позицій на ринку цукру в Росії та інших країнах СНД; дестабілізація внутрішнього ринку з причин зубожіння населення, напливу цукромістких продуктів іноземного виробництва, скорочення потреби у цукрі підприємств харчової промисловості; слабкий захист вітчизняного виробника від ввозу дешевого цукру із-за кордону, відсутність матеріального заохочення експортерів; низька конкурентоспроможність українського цукру через високу собівартість сировини та її переробки; виникнення нерегульованого ринку збуту цукру та багатоступеневого посередництва; низька якість українського цукру, що стримує ефективне входження національних товаровиробників в міжнародне економічне середовище.

Таблиця 2. Тенденції експортно-імпортних операцій з цукром в Україні

Якість буряків змінюється в динаміці і залежить від місця вирощування. На неї значною мірою впливають такі агротехнічні фактори, як густота стояння і площа живлення, використовувані системи удобрення та захисту рослин, строки посіву, збирання та зберігання, сорти насіння.

Основою, на яку має покластися бурякове виробництво, є застосування високопродуктивних ресурсоощадних технологій. Інститут цукрових буряків обґрунтував ряд моделей технологічних процесів залежно від агрокліматичних умов різних зон, матеріально-технічного забезпечення господарств та конкретних умов ринку. Враховуючи це, в ході дослідження розроблена економіко-математична модель, яка дозволяє приймати оптимальні рішення щодо розвитку буряківництва в умовах обмеженого фінансово-кредитного забезпечення господарств. Економіко-математична модель апробована в СТОВ „Степ - Агро” Кіровоградської області.

Задача формулюється наступним чином: визначити оптимальний план розвитку підприємства або знайти набір значення хi ? 0, при яких досягається максимальне значення функції ( Z ) (формула (2)):

де di - прибуток з одиниці площі i - ої культури; Хі -шукане значення площі i - ої культури.

Особливістю запропонованої моделі, яка в повному викладі представлена в дисертації, є те, що вона враховує уже розроблені прогресивні сівозміни вирощування цукрових буряків. При цьому обмеження має вигляд Хi ? П i , де П i - планова площа i - ої культури в науково - обґрунтованій сівозміні.

Запропонована економіко - математична модель дозволяє оптимізувати пріоритети вирощування сільськогосподарських культур залежно від стану забезпеченості господарств обіговими коштами (100%, 90%, 80%, 70%, 60%, 50%). Дослідження засвідчили, що критична межа вирощування окремих культур наступає уже при 90% забезпеченості обіговими коштами. Це відповідним чином впливає і на прибуток, який можна отримати від вирощування товарних культур.

Нашими дослідженнями встановлена зворотня залежність між урожайністю цукрових буряків та якістю цукру, яка пояснюється тим, що при підвищенні урожайності цукрових буряків виникає необхідність значного збільшення внесення мінеральних добрив та засобів захисту рослин.

Таким чином при дотриманні сучасних технологій переробки цукрових буряків український цукор може бути більш якісним, ніж цукор, отриманий в розвинутих країнах, де на 1 га вноситься в декілька раз більше мінеральних добрив та засобів захисту рослин, ніж в Україні.

У третьому розділі „Пріоритетні напрямки та механізм управління якістю цукру” запропоновані організаційні системи управління якістю цукру, елементи державного регулювання і мотивація виробництва якісної продукції, досліджено стан управління стандартизацією та сертифікацією цукру відповідно до міжнародних вимог, обґрунтовано шляхи входження українських товаровиробників на зовнішні ринки.

Увага до питань якості продукції в Україні підвищується по мірі її входження до світової економіки. Управління якістю продукції використовується на всіх підприємствах світу, при чому якість нових виробів має бути такою, щоб продукція будь-якого підприємства світу мала довіру у споживача. В умовах глобалізації світової економіки це питання набуває дуже важливого значення. Так, деякі автори виділяють певні тенденції в розвитку управління якістю, а саме: 1) глобалізація економічних процесів приводить до формування таких вимог до якості продукції, щоб вироби всіх країн заслуговували довіри та споживались в усіх державах світу; 2) зростання ролі та відповідальності державних та законодавчих органів всіх країн у процесі створення високоякісної продукції; 3) системний підхід до управління якістю; 4) здійснення цільової роботи на підприємствах, спрямованої на створення та випуск продукції, яка задовольняє потреби споживача; 5) залучення до процесу випуску високоякісної продукції всіх співробітників, активізація людського фактору; 6) інтенсивніше застосування методів (технологій) забезпечення якості для підвищення ефективності наявних систем якості; 7) подальший комплексний та гнучкий розвиток систем якості, який в перспективі має визначатися не стандартами, а швидкими змінами на ринку; 8) особлива увага питанням екологічної безпеки та охороні здоров'я людини.

У 1987 р. Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) були розроблені і затверджені п'ять міжнародних стандартів серії 9000 (за системами якості). Їхні українські аналоги наведені в державних стандартах - ДСТУ ISO 9000-1-95, ДСТУ ISO 9000-2-95, ДСТУ ISO 9000-4-98, ДСТУ ISO 9001-95, ДСТУ ISO 9002-95 та ДСТУ ISO 9003-95.

В Україні консультаційну допомогу підприємствам щодо розроблення, впровадження та сертифікації систем управління якістю, навчання фахівців надає Держспоживстандарт. За 2004 р. 1448 підприємств України отримали консультації з цих питань, в тому числі 120 з розроблення та 1326 з впровадження систем управління якістю.

Станом на 1 січня 2005 р. були чинними 833 сертифікати на системи управління якістю та 16 на системи екологічного управління у відповідності з вимогами ДСТУ ISO 14001-97. Станом на 30.09.2005 р. в Україні налічується близько 1400 підприємств, що сертифікували власну систему управління якістю. У Реєстрі системи УкрСЕПРО зареєстровано 921 вітчизняне підприємство, що сертифікувало систему управління якістю (СУЯ) у відповідності з вимогами ДСТУ ISO 9001-2001, у тому числі 21 підприємство, що сертифікувало систему управління навколишнім середовищем (СУНС) у відповідності з вимогами ДСТУ ISO 14001-97. В Україні намітилась позитивна тенденція збільшення впровадження і сертифікації систем якості у вітчизняних підприємствах. Якщо в 2000 р. було сертифіковано 45 підприємств, у 2001 р. - 269, то на сьогодні в державному реєстрі 1284 підприємств і організацій, які впровадили системи якості. Разом з тим, слід відмітити, що у світі на кінець 2001 р. було зареєстровано понад 510 тисяч сертифікатів. Серед країн - членів ЄС Угорщина має 6362 сертифікати, Чехія - 5627, Польща - 2622, Словенія - 1026.

Важливість державної підтримки впровадження і сертифікації систем менеджменту якості на відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000 у вітчизняних підприємствах обумовлена необхідністю всебічного поліпшення якості продукції з метою підвищення її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках.

У цілому загальну послідовність "розгортання" державної політики у завдання в галузі забезпечення якості товарів і послуг та механізм державної підтримки і стимулювання впровадження і сертифікації систем управління якістю, а також сертифікації продукції за міжнародними стандартами можна представити у вигляді наступної схеми.

В Україні існує складна структура органів державної влади, функції яких дещо дублюються у питаннях пов'язаних із регулюванням, контролем та іншими аспектами реалізації державної політики у сфері забезпечення якості та безпеки продукції АПК.

Всі міжнародні (кодексні) стандарти на методи контролю цукру базуються на методиках ICUMSA (Міжнародної комісії по уніфікації методів аналізу цукру). Щодо якості українського цукру, який виробляється згідно національних ДСТУ 2316-93 та 2213-93, то він не відповідає міжнародним і європейським вимогам в основному за вмістом кондуктометричної золи і кольоровості, тобто тими, величина яких залежить, головним чином, від якості цукрових буряків, терміну і умов їх зберігання і , звичайно, від виконання технології переробки на цукровому заводі.

Світові ціни на білий цукор в динаміці суттєво зростають від 259 USD/т (грудень 2004р.) до 352 USD/т (грудень 2005р.), досягнувши рівня 460,9 USD/т в березні 2006 р. В той же час український цукор, через низьку якість, на світових ринках можна реалізувати лише зі знижками на рівні 225-250 USD/т.

Незважаючи на те, що ціна на цукор на внутрішньому ринку значно перевищує світову, відсутність стандартів ISO 9000, які засвідчують якість цукру, стримує розвиток цукровобурякового підкомплексу, який при підвищенні урожайності до 400-500 ц/га в найближчі роки без значного розширення площ може досягати 3000 тис. тонн цукру, а надходження від експорту цукру збільшити до 690 - 700 млн доларів США.

Наявність сертифікату стандарту ISO серії 9000 відкриває перед українськими виробниками широкі перспективи ведення бізнесу. При вступі до СОТ підвищуються шанси на успіх при участі у тендерах, з'являються можливості експорту продукції за більш високими цінами (наявність сертифікату ISO у виробника позбавляє партнерів необхідності проводити дорогу експертизу якості закуповуваних товарів) тощо. Але, головне, побудована з врахуванням вимог міжнародних стандартів ISO система якості дозволяє зробити роботу підприємства максимально ефективною і прибутковою.

Висновки

1. Якість - це економічна категорія, що має змістовні оцінки в ряді аспектів: філософському, соціальному, економічному, технічному, естетичному і багатьох інших. Існує п'ять найістотніших критеріїв якості: відповідність стандарту; відповідність технічним показникам кращих товарів-аналогів; ступінь точності дотримання всіх виробничих процесів; відповідність якості вимогам покупців; відповідність якості платоспроможному попиту.

2. В останні роки цукрова промисловість України перебуває в кризовому стані, значно відстає за рівнем ефективності виробництва від ряду зарубіжних країн і не спроможна виконувати найважливіші функції в господарському комплексі країни та інтегруватися в світову економіку. Внаслідок цього в ряді господарств і районів значно підвищилася собівартість вирощування та переробки буряків, а виробництво цукру на багатьох заводах стало збитковим, що, в свою чергу, негативно позначилося на його конкурентоспроможності та спричинило зменшення експорту.

3. За природно-кліматичними умовами, сприятливим географічним розташуванням Україна має потенційні конкурентні переваги. Стримуючими факторами стати конкурентоздатною галуззю є низька урожайність цукрових буряків ( у 2-3 рази нижче, ніж у Західній Європі), недостатній рівень розвитку селекційної науки і матеріально-технічної бази, а також високі ціни на сільськогосподарську техніку. Система важелів економічного механізму розвитку цукробурякової галузі в сучасних умовах повинна бути зорієнтована на забезпечення її конкурентоспроможності. Для цього необхідно досягти урожайності цукрових буряків на рівні 400-500 ц/га, цукристості 17-18 %, забезпечити тривалість сезону цукроваріння 90-100 діб.

4. Для підвищення якості цукру необхідно: створити базу даних про районовані сорти і гібриди цукрових буряків по її технологічності та врожайності; проводити комплексну оцінку якості цукрових буряків у лабораторіях сировинних відділів по вмісту калію, натрію і альфааміноазоту для розрахунків з постачальниками сировини по виходу цукру; при внесенні добрив, гербіцидів враховувати аналіз ґрунтів.

5. Практика останніх років свідчить, що найближчим часом Україна не зможе істотно розширити свої експортні ринки цукру в країнах СНД через конкуренцію, яку створюють експортери дешевого цукру з інших країн. Україна може конкурувати на світовому ринку передусім за умови здешевлення українського цукру та поліпшення його якості, що, в свою чергу, вимагає підвищення врожайності і цукритості буряків, а також зменшення їх втрат шляхом впровадження новітніх технологій вирощування, транспортування, зберігання та переробки буряків.

6. Перед Україною стоїть завдання вступу до СОТ та здобуття асоційованого членства в Європейському Союзі. В зв'язку з цим виникає необхідність відповідності української сільськогосподарської продукції, в тому числі цукрової сировини, вимогам якості встановленим стандартами серії ISO, для того, щоб вітчизняна сільськогосподарська продукція могла конкурувати з продукцією зарубіжних виробників.

7. Впровадження у цукробуряковому комплексі України систем управління якістю продукції, що відповідають вимогам ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ІSO 9004 і основним принципам концепції Загального управління якістю (ТQM), одночасно з сертифікацією систем управління якістю дасть змогу випускати високоякісну продукцію цукрової сировини на рівні міжнародних вимог, що дозволить значно збільшити виробництво цукру та розширити ринки збуту по світових цінах.

8. Загальне управління якістю (ТQM) - це підхід до управління галуззю, спрямований на якість, який базується на участі всіх працівників на всіх рівнях організаційної структури і направлений на досягнення як довгострокового успіху шляхом задоволення потреб споживачів, так і вигоди для галузі і суспільства. Система ТQM охоплює всі структури галузі і види її виробничої діяльності. Завданням ТQM є: постійне удосконалення якості продукції шляхом регулярного аналізу результатів і корегування діяльності; повна відсутність неякісної продукції і невиробничих витрат; виконання поставлених завдань точно і в строк.

9. Для досягнення показників стандарту цукру слід підвищувати якість сировини й скорочувати термін її зберігання в кагатах. Цього можна досягти за умови, якщо тривалість виробничого періоду не перевищуватиме 85-90 діб. Поряд з тим слід удосконалити державний стандарт на цукрові буряки, передбачивши в ньому вимоги щодо поліпшення їх якості.

10. Концептуальні аспекти формування і розвитку ринку цукру, цукрових буряків і цукристих продовольчих товарів мають включати:

- розширення ємності внутрішнього ринку цукрових буряків, цукру, цукристих продовольчих продуктів, ринку супутньої продукції цукроваріння;

- посилення зовнішньоекономічної діяльності представництв України у зарубіжних країнах-імпортерах цукру щодо повернення втрачених позицій на зовнішньому ринку вітчизняного цукру та розширення географії його експорту;

- створення оптимальних організаційно-виробничих структур інтегрованих цукробурякових формувань з спільним економічним інтересом його складових в кінцевих результатах господарювання.

11. Підвищення урожайності цукрових буряків до 400 - 500 ц/га дозволить довести виробництво цукру в Україні, не збільшуючи посівних площ, до 3000 - 3500 тис. тонн, що при умові відповідності якості цукру стандартам серії ISO 9000 надасть можливість збільшити надходження від експорту до 690 - 700 млн доларів США.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Рафальська В.А. Вплив конкурентного середовища на якість продукції// НВЖ „Держава та регіони”. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2005. - №2. - С. 135-139.

2. Рафальська В.А. Визначальні фактори управління якістю продукції// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: „Наука і освіта”, 2005.- № 204.- С.618 - 622.

3. Рафальська В.А. Світова кон'юнктура ринку технічних культур (цукор)// Вісник ЖДТУ, Економічні науки. - Житомир, 2005. -№1. - С.224 - 227.

4. Ільяшенко А.Х., Рафальська В.А. Підвищення конкурентоспроможності продукції на сучасному ринку товарів та послуг// Науково-виробничий журнал „Держава та регіони”. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2005. -№ 1. - С. 68 - 72 (особистий внесок - розроблена система факторів, що впливає на конкурентоспроможність продукції на сучасному ринку товарів та послуг).

5. Рафальська В.А. Конкурентоспроможність українського цукру на світовому ринку// Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2006. - Вип. № 97. - С. 337 -341.

Рафальська В.А. Управління якістю цукру в умовах глобалізації світової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретично-методологічних основ управління якістю продукції, аспектів і факторів формування якості продукції та основних категорій, пов'язаних з управлінням якістю; проблемам формування організаційних систем управління якістю цукру і визначенню шляхів входження українських товаровиробників на зовнішні ринки.

Узагальнено теоретичні аспекти формування якості продукції, становлення і розвиток систем управління якістю та проаналізовано зарубіжний досвід управління якістю продукції.

Досліджено сучасний стан розвитку буряко-цукрового підкомплексу України та тенденції управління якістю цукру та розглянуто пріоритетні напрямки та механізми управління якістю цукру та роль держави в управлінні стандартизацією та сертифікацією цукру відповідно до міжнародних вимог та регулюванні і мотивації виробництва якісної продукції.

На підставі аналізу особливостей стану розвитку буряко-цукрового підкомплексу та діючого організаційного механізму управління якістю цукру в Україні запропоновано щонайшвидше впровадити нову систему контролю якості. Для того, щоб можна було реалізовувати вітчизняну продукцію за кордон, крім сертифікації продуктів необхідно сертифікувати виробництво. Необхідна паспортизація підприємств та атестація спеціалістів - і це буде в кінцевому результаті гарантією якості продукції. Цукровим заводам України досить складно забезпечити конкурентоспроможність цукру. Для вирішення даної проблеми необхідний системний підхід, який включає: розвиток технічної бази виробництва, використання сучасних технологій, впровадження систем якості, впровадження ХАССП, яка представляє собою систему управління безпекою і якістю харчової продукції.

Ключові слова: буряко-цукровий підкомплекс, ринок цукру, якість продукції, система управління якістю, стандартизація, сертифікація, економіка.

Рафальская В.А. Управление качеством сахара в условиях глобализации мировой экономики. - Рукопись.