Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Борисова Світлана Євгенівна

УДК 339.13 : 332(043.3)

КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДО СВІТОВОГО РИНКУ КАПІТАЛУ

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України (м. Краматорськ)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Макогон Юрій Володимирович,

Донецький національний університет МОН України, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гаврилюк Олег Вікторович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник;

кандидат економічних наук Волощенко Лариса Михайлівна, Донецький державний університет управління МОН України, доцент кафедри фінансів.

Провідна установа - Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.е.н., доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Відмінною рисою сучасного етапу розвитку світового господарства є міжнародна економічна інтеграція, що стала засобом прискореного розвитку національних економік. Головною рушійною силою інтеграційних процесів з кінця 90-х років минулого століття став ринок капіталів. регіональний міжнародний конкурентоспроможність інтеграція

На даному етапі розвитку економіки абсолютна більшість країн світу мають стабільне перевищення міжнародних обов'язків над активами. В багатьох країнах, у тому числі в Україні, сформувались економіки з хронічними платіжними дефіцитами, з недостатністю національних заощаджень для здійснення внутрішніх інвестицій, реформування економіки, виконання зобов'язань за зовнішніми позиками.

Український ринок капіталів розглядається як сегмент світового ринку капіталу, що формується, який покликаний акумулювати і перерозподіляти внутрішні і зовнішні фінансові ресурси, забезпечувати інвесторам збереження їх коштів і отримання доходу, спрямовувати потік капіталів в реальну економіку.

Розвиток світового ринку капіталів стимулюється посиленням нерівномірності його розподілу між країнами, залежно від рівня конкурентоспроможності останніх. Актуальність поглибленого вивчення конкурентних переваг як важеля міжнародного руху капіталів обумовлена інтенсифікацією процесу глобалізації і інтеграції ринків капіталів, фундаментальними змінами в цій області у зв'язку з лібералізацією останнього, розвитком відповідної інфраструктури на базі сучасних інтернет-технологій, зростанням ролі міжнародних фінансів у світовому розвитку. Вона обумовлена також тією обставиною, що українські державні і корпоративні емітенти вийшли на міжнародні ринки капіталів, нерезиденти активізуються на українському ринку тощо.

В економічній літературі велика увага приділяється розгляду проблем інтеграційної взаємодії на національному та регіональному рівні. Дослідженню проблеми участі національних економік у світовому господарстві присвячені роботи В.Андрійчука, О.Гаврилюка, М.Гонака, Б.Данілішина, Ю.Макогона, С.Писаренко, Є.Савельєва, Л.Чернюк, О.Чмир, М.Чумаченка. Вагомий внесок у дослідження питань міжнародної економічної інтеграції внесли вітчизняні та зарубіжні вчені В.Будкін, І.Бураковський, Д.Вайцнер, В.Геєць, Б.Губський, В.Євстигнєєв, О.Журавська, Д.Лук'яненко, Г.Климко, А.Кредісов, Г.Крьомер, Ю.Пахомова, Ф.Перру, А.Поручник, А.Румянцев, П.Уайлз, А.Філіпенко, О.Шнирков, Ю.Шишков.

У багатьох дослідженнях аналізується роль і функції конкурентних переваг як найважливішого чинника міжнародної інтеграційної взаємодії, однак аналіз висвітлення теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з використанням конкурентних переваг регіонів держави в контексті її інтеграції до світового ринку капіталу, свідчить про необхідність подальших досліджень у цьому напрямку. Необхідність таких досліджень зумовлюється і тим, що саме на регіональному рівні найбільш результативно забезпечується формування конкурентних переваг держави. Регіон все більше перетворюється з об'єкта на дієвий суб'єкт формування конкурентних переваг.

Актуальність зазначеної проблеми визначила вибір теми, мету, задачі дослідження і структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: “Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації” (номер теми Г-96/93, номер державної реєстрації - 0196U021119), у рамках якої автором проведено аналіз економічної структури регіонів України, здійснено оцінку конкурентних переваг регіонів України в контексті інтеграції держави до світового ринку капіталу; та “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації - 0101 U 005723), у рамках якої автором визначено механізм формування та розвитку конкурентних переваг регіонів України в процесі інтеграції держави до світового ринку капіталів і запропоновано інноваційну модель розвитку регіонів як передумови підвищення їх конкурентоспроможності.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в поглибленні теоретичних положень, розробці методологічних основ і практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних умов використання конкурентних переваг регіонів України з метою забезпечення інтеграції держави до світового ринку капіталу.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

дослідити концептуальні засади міжнародної економічної інтеграції як науково-теоретичної основи інтеграції держав до світового ринку капіталу;

сформулювати і обґрунтувати роль регіональної економічної політики у розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік як системи взаємопов'язаних і взаємообумовлених вимог щодо розвитку конкурентних переваг регіонів;

визначити роль залучення іноземного капіталу в забезпеченні економічного зростання держави через розвиток конкурентних переваг;

визначити конкурентні переваги регіонів в процесі інтеграції України до світового господарства;

оцінити включення України до інтеграційних процесів на світовому ринку капіталу;

дослідити формування та розвиток конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу;

визначити перспективи реалізації національних конкурентних переваг на світовому ринку капіталів;

визначити напрямки розвитку регіонів України як передумови підвищення конкурентоспроможності держави в контексті її включення до світового ринку капіталів;

розробити механізм формування конкурентних переваг регіонів України в процесі інтеграції держави до світового ринку капіталу.

Об'єктом дослідження є процес інтеграції держави до світового ринку капіталу.

Предметом дослідження є методичні і практичні аспекти інтеграції держави до світового ринку капіталу, організаційно-економічні засади використання конкурентних переваг регіонів держави в зазначеному процесі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем міжнародної економіки і інтеграції держав до світового ринку капіталу.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: методи теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретико-методологічних засад формування та розвитку конкурентних переваг регіонів); синтезу (для визначення системи підходів щодо формування інноваційної моделі розвитку регіонів України та визначення напрямків впливу регіональної економічної політики на сталий розвиток держави); методи статистичного та математичного аналізу (для аналізу залежності обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку регіонів України від чинників, що обумовлюють їх конкурентоспроможність на ринку капіталу); методи порівняльного аналізу (для оцінки ступеня диференціації регіонів України.); методи економіко-математичного моделювання (щодо визначення основних чинників конкурентоспроможності регіональних економік, необхідних розмірів та напрямків залучення іноземних інвестицій в економіку регіонів України).

У ході дослідження використано Закони України та нормативні документи інших держав, Постанови Кабінету Міністрів України. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні існуючих теоретичних положень щодо умов і організаційно-економічних засад розвитку конкурентних переваг територіальних утворень і розробці науково-практичних рекомендацій щодо використання конкурентних переваг регіонів держави з метою її включення до світового ринку капіталу.

Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

розроблено комплексну структурну модель впливу регіональної політики на сталий розвиток держави, що є трирівневою: загальнодержавний рівень - формування оптимальної високоефективної структури економіки країни та її регіонів, удосконалення системи розробки державних стратегічних програм, формування механізму надання державної підтримки розвитку регіонів, відтворення трудового потенціалу в регіонах; регіональний рівень - обґрунтування стратегії розвитку регіонів, розбудова інфраструктури регіонального розвитку, розробка і реалізація регіональних соціальних і екологічних програм; міжрегіональний рівень - розробка і реалізація міжрегіональних цільових програм використання наявних ресурсів, поглиблення міжрегіональних партнерських відносин;

запропоновано механізм формування конкурентних переваг регіонів України з метою забезпечення її інтеграції до світового ринку капіталу, використання якого дає можливість визначення основних напрямків удосконалення державної і регіональної інтеграційно-інвестиційної політики і який включає такі елементи, як важелі розвитку конкурентних переваг регіону (формування платоспроможного попиту, стимулювання внутрішньої інвестиційної активності, підтримка розвитку конкурентного середовища, розвиток інвестиційної інфраструктури, екологічні та природоохоронні заходи та програми, розвиток ринкових відносин, розвиток передумов забезпеченості чинниками виробництва, формування та розвиток територіально-промислових комплексів, розвиток транскордонного співробітництва); зовнішні (політичне та макроекономічне середовище, інвестиційна привабливість держави, стан розвитку світового ринку інвестицій, конкурентна структура національного та світового інвестиційного ринку, державна політика підтримки розвитку регіонів) та внутрішні (фінансовий стан найбільших підприємств, виробничий потенціал регіону, ефективність структури системи управління регіоном) чинники впливу на формування системи конкурентних переваг регіону;

удосконалено:

підходи до визначення системи та рівня розвитку конкурентних переваг економіки регіону на засадах “даймонд-системи” М.Портера, а саме використання даних підходів щодо Донецького регіону дозволило встановити такі його конкурентні переваги і рівень розвитку останніх: середній рівень розвитку природоресурсного потенціалу; високий рівень розвитку людських ресурсів, ринкової та адміністративної інфраструктури; наявність конкурентоспроможних місцевих постачальників, у тому числі як складової вертикально інтегрованих господарських структур; наявність споріднених галузей економіки; ємний місцевий попит;

систему підходів щодо формування інноваційної моделі розвитку регіонів України як передумови підвищення їх конкурентоспроможності, що включає оцінку наявних та потенційних конкурентних переваг регіону, розробку довгострокової інноваційної стратегії, розробку програм інноваційного розвитку регіону, розвиток інноваційної інфраструктури та стимулювання розвитку суб'єктів інноваційної діяльності;

отримали подальшого розвитку:

понятійний апарат, зокрема визначення поняття “конкурентні переваги регіону”, під якими пропонується розуміти систему чинників, що позитивно впливають на конкурентоспроможність регіонів країни в процесі її інтеграції до світогосподарських зв'язків, а саме: забезпеченість регіону чинниками виробництва, наявність ємного та платоспроможного попиту, наявність комплексу споріднених галузей, що забезпечують діяльність провідних експортоорієнтованих галузей економіки, наявність передового менеджменту та стратегії компаній, розвиненість інфраструктури бізнесу, високий виробничий та науково-технічний потенціал регіону, наявність кваліфікованих кадрів;

система підходів щодо визначення необхідних розмірів та напрямків залучення іноземних інвестицій за рахунок використання розробленої автором економіко-математичної моделі оптимізації розмірів та напрямків залучення іноземних інвестицій з використанням критерію максимізації конкурентних переваг регіону.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наукові висновки, що містяться в дисертаційній роботі, доведені до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій.

Результати дослідження використано ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (м.Краматорськ) (довідка № 005/208 від 20.10.2005р.) - модель оптимізації розмірів і напрямків залучення інвестицій в економіку регіонів держави з метою підвищення їх конкурентних переваг; ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” (М.Краматорськ) (довідка № 183-02 від 13.10.2005р.) - рекомендації щодо розвитку конкурентних переваг регіону; ЗАТ “Транспроммаш” (м.Краматорськ) (довідка №58 від 08.10.2005р.) - інноваційна модель розвитку регіонів.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі Донбаської державної машинобудівної академії при створенні науково-методичних комплексів та викладанні дисциплін “Фінанси зарубіжних корпорацій”, “Міжнародні фінанси” (довідка № 061-05-2058 від 28.10.2005р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських конференціях і семінарах: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій”: регіональний аспект (м. Донецьк - м. Слов'яногірськ, 2003 р., 2004 р., 2005 р.); "Сучасні проблеми економіки підприємства" ( м. Дніпропетровськ, 2003 р.)

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 10 наукових робіт загальним обсягом 4,25 д.а., з яких особисто автору належить 4,25 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 7 робіт загальним обсягом 3,05 д.а., з яких особисто автору належить 3,05 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 169 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 175 сторінках друкованого тексту, включаючи 7 таблиць на 7 сторінках, 20 рисунків на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи формування та розвитку конкурентних переваг регіонів держави в процесі міжнародної інтеграційної взаємодії на ринку капіталу” досліджено науково-теоретичні основи інтеграції держав до світового ринку капіталу, роль регіональної економічної політики у розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік, роль залучення іноземного капіталу в забезпеченні економічного зростання держави через розвиток конкурентних переваг.

Сучасний етап функціонування світової економіки характеризується становленням нової моделі розвитку світового господарства. Взаємозалежність національних економік проявляється не тільки в області експорту і імпорту товарів і послуг, але й в області виробництва, про що свідчить збільшення обсягів експорту капіталу. Сутність і зміст міжнародного руху капіталу зводиться до вилучення частини капіталу з процесу національного обігу в одній країні і включення вилученої частини у виробничий процес чи інші сфери в інших країнах в різноманітних формах.

Основний чинник міжнародного руху капіталу - його відносний надлишок і інвестування за кордон з метою отримання більшого прибутку (за К.Марксом) - діє і в теперішній час, однак він значно ускладнився в результаті інтернаціоналізації і глобалізації світового господарства, складного переплетення національних і міжнародних інтересів держав и суб'єктів господарювання.

На включення держав до світового ринку капіталу здійснюють вплив крупні зміни, що відбуваються всередині національних економік і на наднаціональному рівні. Формується новий міжнародний розподіл праці, основу якого становлять не стільки такі традиційні фактори, як природні ресурси і робоча сила, скільки можливість задовольнити складні вимоги сучасного етапу науково-технічного прогресу. Становлення нової моделі розвитку світової економіки вимагає глибокого переосмислення підходів до визначення положення країн у світі, виходячи з масштабів і ефективності їх участі у світогосподарських зв'язках, підходів до визначення їх конкурентоспроможності.

Відповідно до теорії М.Портера, стійкі конкурентні переваги країн можуть базуватися тільки на конкурентних перевагах окремих кластерів - неформальних співтовариств галузевих і суміжних компаній, що характеризуються здатністю взаємного посилення конкурентних переваг. Формування на певній території кластера сприяє підвищенню конкурентоспроможності інших організацій територіального комплексу - регіону. Поняття “регіон” втілює в собі систему відносин щодо забезпечення відтворювальних процесів в рамках конкретної території , єдності природної, матеріальної і соціальної сфер. Регіон є відкритою соціально-економічною системою, основною функцією якої є максимальне виробництво матеріальних благ і послуг для задоволення зростаючих потреб у тому числі за межами своєї території.

Аналіз наукової літератури з питань міжнародної конкурентоспроможності свідчить про різноманітність визначень понять “конкурентні переваги”, “конкурентні переваги держави”, “конкурентоспроможність держави”. Вони є близькими за змістом, однак єдиного підходу до визначення поняття “конкурентні переваги регіону” не існує.

На основі проведеного дослідження автором запропоновано під конкурентними перевагами регіону розуміти систему чинників, що позитивно впливають на конкурентоспроможність регіонів країни в процесі її інтеграції до світогосподарських зв'язків, а саме: забезпеченість регіону чинниками виробництва, наявність ємного та платоспроможного попиту, наявність комплексу споріднених галузей, що забезпечують діяльність провідних експортоорієнтованих галузей економіки, наявність передового менеджменту та стратегії компаній, розвиненість інфраструктури бізнесу, високий виробничий та науково-технічний потенціал регіону, наявність кваліфікованих кадрів тощо.

У формуванні конкурентних переваг регіону і забезпеченні економічного зростання держави визначальна роль належить залученню іноземного капіталу. Як свідчать результати дослідження, залучення іноземного капіталу сприяє: 1) компенсації нестачі ресурсів між бажаними інвестиціями і місцевими фінансовими можливостями; 2) заповненню різниці між потребами у кількості іноземної валюти і її кількістю, отриманою через експорт плюс іноземну державну допомогу; 3) зменшенню розриву між наміченими державними доходами і фактичною сумою зібраних в країні податків; 4) зменшенню розриву в управлінському, підприємницькому і технологічному досвіді із розвинутими країнами. Окрім того, у багатьох випадках мають місце непрямі вигоди від залучення іноземних інвестицій: як позагалузеві, що мають прояв у впливі іноземних фірм на підвищення ефективності діяльності їх конкурентів у приймаючий країні, так і внутрішньогалузеві, до яких належить вплив іноземних фірм на діяльність місцевих постачальників і покупців. Якщо іноземний капітал використовується для поліпшення інфраструктури країни, іноземні інвестиції можуть служити стимулом для додаткових внутрішніх інвестицій у приймаючій країні.

У другому розділі “Аналіз процесу формування та розвитку конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу” проаналізовано економічну структуру регіонів України, оцінено конкурентні переваги регіонів України в процесі інтеграції держави до світового ринку капіталу, формування та розвиток конкурентних переваг Донецького регіону в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу.

Розвиток України впродовж останніх 15 років в умовах гострої соціально-економічної кризи об'єктивно зумовив посилення уваги до стабілізації макроекономічної ситуації в державі з одночасним зменшенням уваги до регіонального розвитку, що призвело до зростання диспропорцій соціально-економічного розвитку територій. Суттєві регіональні диспропорції в державі ускладнюють її інтеграцію до світового ринку капіталу внаслідок складності проведення єдиної політики із залучення іноземного капіталу.

Аналіз економічної структури регіонів України свідчить про постійно зростаючу міжрегіональну диференціацію за показником обсягу виробництва валової доданої вартості на одну особу; про значний розмах варіації показника обсягу промислового виробництва на одну особу (10,3 рази в 2003р.); про неоднорідність територіального розподілу внутрішніх і іноземних інвестицій тощо. Причиною цього виступають наслідки зрушень у технологічній структурі економіки, які мають територіальну нерівномірність. Відбувається просторове подрібнення етапів і стадій виробничих процесів, що обумовлює класифікаційну і якісну диференціацію трудових функцій, яка приводить і до соціальної поляризації розвитку регіонів.

В процесі дослідження автором ранжовано регіони за конкурентними перевагами щодо залучення іноземного капіталу на лідируючі (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Полтавська області та м. Київ); середньорозвинені (Київська, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь); проблемні (Закарпатська, Вінницька, Волинська, житомирська, Чернігівська, Рівненська, Кіровоградська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька області).

Результатом зростання диспропорцій, фактичної відсутності планування регіонального розвитку та послаблення системи регіонального управління стало розбалансування економічної, соціальної та екологічної складових в окремих регіонах, серед яких показовим є Донецька область. Регіон має потужний економічний потенціал: станом на 2004р. він виробляє 12,4% валової доданої вартості України, 22,8 % промислової продукції, на нього припадає 9,6% у загальному обсязі інвестицій в основний капітал та 25,5% обсягу експорту товарів України. Одночасно за рядом важливих параметрів соціального розвитку регіон суттєво відстає від середньоукраїнського рівня. Так, за обсягом середніх сукупних ресурсів одного домогосподарства Донецька область випереджає лише Житомирську, Кіровоградську, Луганську, Черкаську та Чернігівську області. Аналіз конкурентних переваг регіонів України в процесі інтеграції держави до світового ринку капіталу свідчить, що темпи приросту інвестиційних ресурсів в Україні (рис. 1) не є адекватними позитивним тенденціям макроекономічних показників. Однією з причин цього є несприятливий інвестиційний клімат як взагалі в Україні, так і в окремих регіонах. За індексом зростання конкурентоспроможності (Growth Competitiveness Ranking) Україна знаходиться на 77 місці в світі, випередивши лише Болівію Зімбабве та Гаїті, за індексом мікроекономічної конкурентоспроможності - на 69 місці поряд з Румунією, Болгарією та Гватемалою.

Разом з тим, тенденції іноземного інвестування в країнах Центральної та Східної Європи свідчать про те, що окремі інвестори починають виводити свої капітали в інші, більш перспективні з огляду застосування капіталу країни. Причина такої ситуації полягає в тому, що з часів буму залучення іноземних інвестицій (1996-1998рр.) ці країни певною мірою втратили свої конкурентні переваги через зростання внутрішньої конкуренції, втрату динаміки зростання споживчого ринку та зростання вартості робочої сили. Таким чином, Україна має реальні можливості перерозподілити частину потоків капіталів на свою користь.

Рис. 1. Динаміка притоку ПІІ в Україну, 1995-2005 рр.

У регіональному вимірі домінуюче положення у залученні ПІІ займає м. Київ, якому суттєво поступаються як високорозвинені індустріальні центри Донбасу та Придніпров'я, та і інші області країни, особливо розташовані у західних регіонах (табл.1). Існує чітко виражена тенденція до надмірної концентрації спрямування прямих іноземних інвестицій не лише до столиці, але й до всього прилеглого до неї регіону - сукупна частка Києва і Київської області становить майже 40% від загального обсягу їх надходжень до країни. При збереженні пріоритету привабливості індустріальних регіонів Донбасу, Придніпров'я та Одеси їх питома вага в залученні ПІІ протягом десяти років майже не змінилась, або навіть зменшилась. Невисоким є інтерес іноземних інвесторів до вкладень капіталу в прикордонні західні області України. Концентрація іноземних інвестицій свідчить про велике значення, якого надають інвестори рівню інфраструктурного та економічного розвитку регіонів.

Таблиця 1

Територіально-адміністративні одиниці України з найбільшим і найменшим обсягом залучення іноземних інвестицій на 01.01.2005 р.

Регіон	Тис. дол.	%
Україна	8353878	100
м. Київ	2684105	32,1
Дніпропетровська обл.	778613	9,3
Київська обл.	511528	6,1
Одеська обл.	507322	6,1
Донецька обл.	493607	5,9
Хмельницька обл.	66471	0,79
Вінницька обл.	64782	0,78
Тернопільська обл.	37212	0,44
м. Севастополь	51417	0,62
Чернівецька обл.	24429	0,29

При цьому спостерігається розбіжність у рейтингах областей за абсолютними показниками надходження інвестицій із-за кордону і за рівнем ПІІ на одну особу внаслідок того, що зарубіжні капіталовкладення спрямовані, перш за все, на захоплення внутрішнього ринку товарів і послуг, а не на підтримку національного виробництва, в т.ч. експортного спрямування. Це є основною причиною зниження рівня ПІІ у високорозвинених регіонах Донбасу і Придніпров'я порівняно із потенційними можливостями їх залучення і суттєвою відмінністю використання ПІІ в Україні порівняно з Угорщиною, Польщею і особливо з новими індустріальними країнами Азії, де основна їх частка сприяла формуванню експортного сектора економіки. В результаті вищезазначеного Україна за рівнем обсягу ПІІ на одну особу посідає 22 місце серед 25 країн ЦСЄ та СНД.

Аналіз залежності обсягу припливу ПІІ в економіку регіонів від чинників, які обумовлюють їх конкурентоспроможність на ринку капіталу (індексів обсягу продукції промисловості, індексів обсягу реалізованих послуг, індексів обсягу валової доданої вартості, індексів обсягу продукції сільського господарства, середньомісячної номінальної заробітної плати) автор здійснив на основі рівняння множинної регресії. Результати проведеного аналізу свідчать, що основним фактором зміни обсягів припливу ПІІ в економіку регіонів є рівень середньомісячної номінальної заробітної плати, другим за силою впливу є обсяг валової доданої вартості в регіоні. Отримані результати аналізу дозволяють підтвердити отримані вище висновки щодо основних чинників конкурентоспроможності регіонів, які враховує іноземний інвестор, аналізуючи галузеві та регіональні особливості надходження ПІІ до української економіки.

Аналіз системи конкурентних переваг економіки регіону на засадах “даймонд-системи” М.Портера (рис. 2) дозволив встановити такі конкурентні переваги Донецького регіону і рівень їх розвитку: середній рівень розвитку природоресурсного потенціалу; високий рівень розвитку людських ресурсів, ринкової та адміністративної інфраструктури; наявність конкурентоспроможних місцевих постачальників, у тому числі як складової вертикально інтегрованих господарських структур; наявність споріднених галузей економіки; ємний місцевий попит. В цілому ефективність регіональних відтворювальних процесів в Донецькій області перевищує її середній рівень у країні, що свідчить про наявність більш сприятливих, ніж в інших регіонах країни, умов економічної діяльності, серед яких особливе місце належить високому ступеню розвитку вертикальних міжгалузевих зв'язків територіально-промислових комплексів (кластерів).

Разом з тим, в контексті включення України до світового ринку капіталу ефективність відтворювальних процесів в регіоні знижує погіршення середньодушових показників інвестиційної діяльності, особливо у сфері прямого іноземного інвестування, незважаючи на позитивну динаміку надходжень іноземних інвестицій в економіку області (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка накопичених надходжень іноземних інвестицій в економіку області, млн. дол. США

Роки	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Обсяг ПІІ	60,7	79,4	86,6	111,8	166,2	259,4	206,8	334,7	389,4	434,2

Вищезазначене зумовлює необхідність пошуку шляхів розвитку конкурентних переваг регіонів України з метою включення держави до світового ринку капіталу.

Размещено на http://www.allbest.ru

(+) ; (-); (+; - ) - позначки про наявність, відсутність або середній рівень наявності елементів “даймонд”- системи відповідно

Рис.2. “Даймонд”- система Донецького регіону

У третьому розділі “Розвиток процесу інтернаціоналізації як передумова включення України до світового рику капіталу” визначено шляхи поглиблення інтернаціоналізаційних процесів в Україні, розроблено механізм формування конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу, запропоновано інноваційну модель розвитку регіонів як передумову підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку капіталу.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що у вирішенні проблем регіонального розвитку як передумови включення України до світового господарства особливе місце належить створенню в Україні територій, які виступали б самостійним елементом у територіальній структурі світового ринку і виконували б функцію своєрідного інтегратора економічних процесів через використання перспектив територій, на яких можна досягти високої концентрації іноземних інвестицій і створити в короткий термін нове підприємницьке середовище. Автором розроблено комплексну структурну модель впливу регіональної політики на сталий розвиток держави, представлену на рис. 3, що включає основні напрямки і механізми впливу регіональної політики на забезпечення сталого розвитку на загальнодержавному рівні, на регіональному і локальному рівнях, на міжрегіональному рівні.

Конкурентні переваги регіональної системи є важливою складовою конкурентних переваг підприємств, що належать до інвестиційно привабливих галузей та оцінки рівня соціально-економічної інфраструктури. Механізм формування конкурентних переваг регіонів України в умовах інтеграції держави до світового ринку капіталів представлено на рис. 4.

Размещено на http://www.allbest.ru

Наявність конкурентних переваг регіону тісно пов'язана для учасників ринку капіталу з очікуваним економічним ефектом від інвестицій в підприємства цього регіону та ризикованістю таких операцій. Узагальнені показники конкурентних переваг за сукупністю соціально-економічних показників і загальносистемних характеристик можуть бути розраховані за допомогою розробленої економіко-математичної моделі оптимізації розмірів та напрямків залучення іноземних інвестицій з використанням критерію максимізації конкурентних переваг регіону.

Конкурентні переваги регіону характеризують різницю між ефектом від виробничої діяльності та витратами на її забезпечення, тому відповідно у момент часу t критерій характеризує рівень конкурентних переваг регіону (р (t)):

(1)

де, p_i - ціна, що склалася на ринку на продукцію i-того виду;

с_i - витрати на виробництво продукції i-того виду;

w_i - ефективність фінансування розвитку інфраструктури регіону, що виражається в зниженні собівартості виробництва продукції i-того виду;

z_i - витрати на фінансування розвитку інфраструктури;

y_i - обсяг виробництва i-того виду продукції;

r_i - сукупні витрати на стимулювання збуту i-того виду;

t - момент часу, що спостерігається.

Оскільки був обраний критерій максимізації конкурентних переваг, він приймає вигляд:

. (2)

Як результати реалізації даної моделі виступають бюджети R(t) й Z(t) для кожного моменту часу й вектор експорту Y(t).

Запропонована динамічна оптимізаційна модель розвитку конкурентних переваг регіону має наступні особливості:

модель оцінює не тільки і не стільки параметри, що призводять до максимального рівня конкурентних переваг регіону, модель оцінює ступінь стабільності регіональної системи як гарантії високого рівня конкурентоспроможності в майбутньому, а також ступінь збалансованості виробничих можливостей із задоволенням попиту;

цільова функція максимізації конкурентних переваг побудована як інтегральна, враховуючі всі грошові потоки за період, що розглядається;

існує можливість врахування часових лагів в економічних процесах;

у модель включено інструменти корегування початкових параметрів стратегії розвитку регіону.

Вирішення проблем розробки і реалізації регіональної політики в Україні, яка б забезпечувала зростання рівня соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня життя населення є неможливим без активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, що дозволяє здійснити прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити соціально-економічний розвиток як регіонів, так і держави загалом. Узагальнену систему підходів щодо формування інноваційної моделі розвитку регіонів України як передумови підвищення їх конкурентоспроможності представлено на рис. 5.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних положень щодо розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік, формування та розвитку конкурентних переваг регіонів з метою забезпечення інтеграції України до світового ринку капіталу.

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Основний чинник міжнародного руху капіталу - його відносний надлишок і інвестування за кордон з метою отримання більшого прибутку - значно ускладнився в результаті інтернаціоналізації і глобалізації світового господарства. Формування нового міжнародного розподілу праці, основу якого становлять, перш за все, можливість задовольнити складні вимоги сучасного етапу науково-технічного прогресу, вимагає глибокого переосмислення підходів до визначення конкурентоспроможності держав з метою їх участі у світогосподарських процесах.

2. Аналіз розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік як системи взаємопов'язаних і взаємообумовлених вимог щодо розвитку конкурентних переваг регіонів дозволив надати визначення поняття “конкурентні переваги регіонів”. Під конкурентними перевагами регіону пропонується розуміти систему чинників, що позитивно впливають на конкурентоспроможність регіонів країни в процесі її інтеграції до світогосподарських зв'язків, а саме: забезпеченість регіону чинниками виробництва, наявність ємного та платоспроможного попиту, наявність комплексу споріднених галузей, що забезпечують діяльність провідних експортоорієнтованих галузей економіки, наявність передового менеджменту та стратегії компаній, розвиненість інфраструктури бізнесу, високий виробничий та науково-технічний потенціал регіону, наявність кваліфікованих кадрів.

3. Встановлено, що Україна має реальні шанси перерозподілити частину світових потоків капіталів на свою користь у порівнянні з країнами Центральної та Східної Європи внаслідок того, що з часів найбільшого пожвавлення іноземної інвестиційної діяльності в цих країнах вони певною мірою втратили свої конкурентні переваги через зростання внутрішньої конкуренції, втрату динаміки зростання споживчого ринку та зростання вартості робочої сили.

4. У вирішенні проблем регіонального розвитку як передумови включення України до світового господарства особливе місце належить створенню в Україні територій, на яких можна досягти високої концентрації іноземних інвестицій і створити в короткий термін нове підприємницьке середовище. Використання розробленої автором комплексної структурної моделі впливу регіональної політики на сталий розвиток держави сприяє створенню регіонів, які виступали б самостійним елементом у територіальній структурі світового ринку капіталу як результат впливу регіональної політики на забезпечення сталого розвитку на загальнодержавному, регіональному і локальному, міжрегіональному рівнях.

5. Дослідження формування та розвитку конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу свідчить, що у регіональному вимірі домінуюче положення у залученні ПІІ займає м.Київ, якому суттєво поступаються всі інші області країни. Основним фактором залучення ПІІ в економіку регіонів є рівень середньомісячної номінальної заробітної плати, другим за силою впливу є обсяг валової доданої вартості в регіоні.

6. Аналіз системи конкурентних переваг економіки Донецького регіону, яка є прикладом розбалансування економічної, соціальної та екологічної складових внаслідок послаблення системи регіонального управління, на засадах “даймонд-системи” М.Портера дозволив встановити наявність більш сприятливих, ніж в інших регіонах країни, умов економічної діяльності, серед яких особливе місце належить високому ступеню розвитку вертикальних міжгалузевих зв'язків територіальних промислових комплексів, що поряд з іншими конкурентними перевагами - середнім рівнем розвитку природоресурсного потенціалу, високим рівнем розвитку людських ресурсів, ринкової та адміністративної інфраструктури, наявністю конкурентоспроможних місцевих постачальників, наявністю споріднених галузей економіки, ємним місцевим попитом сприяє формуванню передумов включення держави до світового ринку капіталу.

7. Основна увага у розвитку регіонів України як передумови підвищення конкурентоспроможності держави з метою її включення до світового ринку капіталів має відводитись таким факторам: соціально-економічний потенціал (трудові ресурси, природні ресурси, розташування та ін.), територіальна інфраструктура, виробнича інфраструктура, фінансова інфраструктура, рівень інвестиційного забезпечення, державна політика (інвестиційна, податкова, бюджетна тощо).

8. Конкурентні переваги регіональної системи є важливою складовою конкурентних переваг підприємств, що належать до інвестиційно привабливих галузей та оцінки рівня соціально-економічної інфраструктури. З урахуванням викладеного автором запропоновано механізм формування конкурентних переваг регіонів України, використання якого дає можливість визначення основних напрямків удосконалення державної і регіональної інтеграційно-інвестиційної політики з метою забезпечення інтеграції держави до світового ринку капіталу,

9. Оскільки стійкі конкурентні переваги країн можуть базуватися тільки на конкурентних перевагах окремих кластерів, запропонована автором система підходів щодо формування інноваційної моделі розвитку регіонів України як напряму підвищення їх конкурентоспроможності через активізацію інвестиційної та інноваційної діяльності з метою інтеграції держави до світового ринку капіталу дозволяє здійснити прогресивні структурні зрушення в економіці, інноваційне оновлення її реального сектора, підвищити конкурентоспроможність та забезпечити соціально-економічний розвиток як регіонів, так і держави загалом.

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Борисова С.Е. Интеграция Украины в систему международных инвестиций // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 177. Том ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.397-401. (0,4 д.а.)

2. Борисова С.Е. Кредитный рейтинг как фактор привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. №1, 2003. - С.153-159. (0,45 д.а.)

3. Борисова С.Е. Иностранные инвестиции в экономике регионов Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 187. Том 1. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.165-171. (0,45 д.а.)

4. Борисова С.Є. Роль транснаціональних корпорацій в економіці України // Вісник Технологічного університету Поділля. Частина 2, том 2. - Хмельницький, 2003. - С. 175-177. (0,4 д.а.)

5. Борисова С.Е. Привлечение инвестиций в эпоху глобализации экономических процессов // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть I. - Донецк, 2004. - С. 357-361. (0,4)

6. Борисова С.Є. Роль залучення іноземних інвестицій у СЕЗ та ТПР України для економічного розвитку держави (на прикладі Донецької області) // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Часть ІІ. - Донецк.: ДонНУ, 2005. - С. 543-549. (0,55 д.а.)

7. Борисова С.Є. Вплив іноземних інвестицій на формування стратегії сталого розвитку держави в період трансформації // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. №1. - Донецьк.: ДонНУ, 2005. - С. 288-292. (0,4 д.а.)

Публікації в інших виданнях:

1. Борисова С.Е. Иностранные инвестиции в экономику Украины: за и против // Старопромислові регіони західної і східної Європи в умовах інтеграції. Збірник наукових праць.: ДоНУ. - Донецьк, 2003. - С. 489 - 493 (0,4 д.а.)

2. Борисова С.Е. Формирование и развитие конкурентных преимуществ государств в экономическом пространстве организации Черноморского экономического сотрудничества // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами юго-восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2005. - С. 257-266 (0,6 д.а.)

3. Борисова С.Е. Иностранные инвестиции в экономике регионов Украины // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Сучасні проблеми економіки підприємства". - Том І. (м. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 року). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 162-163 (0,2 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Борисова С.Є. Конкурентні переваги регіонів України в контексті її інтеграції до світового ринку капіталу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2006.

В дисертації досліджено питання розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік, формування та розвитку конкурентних переваг регіонів з метою забезпечення інтеграції України до світового ринку капіталу.

Теоретичні основи формування та розвитку конкурентних переваг регіонів держави в процесі міжнародної інтеграційної взаємодії на ринку капіталу досліджено через аналіз науково-теоретичних основ інтеграції держав до світового ринку капіталу, дослідження ролі регіональної економічної політики у розвитку міжнародної конкурентоспроможності національних економік, ролі залучення іноземного капіталу в забезпеченні економічного зростання держави через розвиток конкурентних переваг регіонів.

Для здійснення аналізу процесу формування та розвитку конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу досліджено економічну структуру регіонів України, оцінено конкурентні переваги регіонів України в процесі інтеграції держави до світового ринку капіталу, формування та розвиток конкурентних переваг Донецького регіону в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу.

З метою розвитку процесу інтернаціоналізації як передумови включення України до світового ринку капіталу визначено шляхи поглиблення інтернаціоналізаційних процесів в Україні, розроблено механізм формування конкурентних переваг регіонів в процесі інтеграції України до світового ринку капіталу, запропоновано інноваційну модель розвитку регіонів як передумову підвищення конкурентоспроможності України на світовому ринку капіталу.

Ключові слова: світовий ринок капіталу, інтеграція, конкурентні переваги, регіон, міжнародна конкурентоспроможність, іноземний капітал.

АННОТАЦИЯ

Борисова С.Е. Конкурентные преимущества регионов Украины в контексте ее интеграции в мировой рынок капиталов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки, Донецк, 2006.

В диссертации решена важная научная задача совершенствования теоретико-методологических положений развития международной конкурентоспособности национальных экономик, формирования и развития конкурентных преимуществ регионов с целью обеспечения интеграции Украины в мировой рынок капиталов.

Доказано, что формирование нового международного разделения труда, основу которого составляет возможность удовлетворить сложные потребности современного этапа научно-технического прогресса, требует глубокого переосмысления подходов к определению конкурентоспособности государств в целью их участия в мирохозяйственных процессах.

Проанализированы научно-теоретические основы интеграции государств в мировой рынок капиталов, исследована роль региональной экономической политики в развитии международной конкурентоспособности национальных экономик, роль привлечения иностранного капитала в обеспечении экономического роста государства посредством развития конкурентных преимуществ регионов.

Анализ развития международной конкурентоспособности национальных экономик как системы взаимосвязанных и взаимообусловленных требований развития конкурентных преимуществ регионов позволил дать определение понятия “конкурентные преимущества регионов”.

Для осуществления анализа процесса формирования и развития конкурентных преимуществ регионов в процессе интеграции Украины в мировой рынок капиталов исследована экономическая структура регионов Украины в процессе интеграции государства в мировой рынок капиталов, формирование и развитие конкурентных преимуществ Донецкого региона в процессе интеграции Украины в мировой рынок капиталов.

Установлено, что Украина имеет реальные шансы перераспределить часть мировых потоков капиталов в свою пользу по сравнению со странами Центральной и Восточной Европы. Обосновано, что основное внимание в развитии регионов Украины как предпосылки повышения конкурентоспособности государства с целью ее включения в мировой рынок капиталов должно уделяться таким факторам: социально-экономический потенциал, территориальная инфраструктура, производственная инфраструктура, финансовая инфраструктура, уровень инвестиционного обеспечения, государственная политика.

Определены пути углубления интернализационных процессов в Украине, разработан механизм формирования конкурентных преимуществ регионов в процессе интеграции Украины в мировой рынок капиталов, предложена инновационная модель развития регионов как предпосылка повышения конкурентоспособности Украины на мировом рынке капитала.

Реализация разработанных предложений направлена на осуществление прогрессивных структурных сдвигов в экономике, инновационное обновление ее реального сектора, повышение конкурентоспособности и обеспечение социально-экономического развития как регионов, так и государства в целом.

Ключевые слова: мировой рынок капитала, интеграция, конкурентные преимущества, регион, международная конкурентоспособность, иностранный капитал.

ANNOTATION

Borisova S.E. Competitive of Advantage of Regions of Ukraine in a Context of its Integration Into the World Market of Capitals. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University, Donetsk, 2006.

In the dissertation questions of development of the international competitiveness of national economies, formations and developments of competitive advantages of regions are investigated with the purpose of maintenance of integration of Ukraine in the world market of capitals.

Theoretical bases of formation and development of competitive advantages of regions of the state by the international integration interaction in the market of capitals are investigated by means of the analysis of scientific-theoretical bases of integration of the states in the world market of capitals, research of a role of regional economic policy in development of the international competitiveness of national economies, a role of attraction of the foreign capital in maintenance of economic growth of the state by means of development of competitive advantages of regions.