Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах формування ринкової економіки в Україні досвід діяльності ТНК набуває практичного значення для розвитку вітчизняних транснаціональних корпорацій. Зі зміною глобального середовища, трансформацією головних ринкових сил відбувається еволюція транснаціональних корпорацій, що приводить до модифікації їхнього внутрішньокорпоративного механізму, зміни пріоритетів їхньої діяльності. Оскільки діяльність ТНК є визначальним фактором розвитку міжнародних економічних відносин, національних економік як країн базування, так і приймаючих країн, то трансформація ТНК веде за собою зміни в національних економіках та міжнародному бізнесі. Еволюція ТНК, створення їх нових форм, зміна їх принципів організації та вплив таких змін на економічний розвиток країн являють собою нові факти реальної економіки, що потребують наукових досліджень. Тому, загальною науковою проблемою є розвиток ТНК в умовах глобалізації та його вплив на економічний розвиток країн.

Зміни, що спричиняються модифікацією ТНК, теж торкаються України як суб'єкта світового господарства, оскільки ТНК активно опановують її економічний простір та впливають на процеси розвитку. Відповідно, виникає необхідність вивчення названих змін та визначення їх впливу на економічний розвиток України.

У розв'язанні зазначеної наукової проблеми задіяні вчені всіх країн, в тому числі українські. За досить великий період вивчення діяльності ТНК досліджено такі аспекти їх функціонування, як менеджмент, стратегії, фінанси та інвестиції, принципи та механізми здійснення багатопрофільної діяльності, вплив такої діяльності на певні галузі світової економіки та на національні економіки. Не зважаючи на велику кількість проведених досліджень, багато аспектів залишаються поза увагою науковців через безупинний розвиток ТНК і нові наслідки такого розвитку. Серед недосліджених аспектів слід виділити питання зміни пріоритетів у побудові корпоративних систем ТНК в процесі еволюції їх внутріфірмових зв'язків та відповідного впливу на економічний розвиток приймаючих країн. Тому вивченню саме цієї проблематики присвячена дана робота.

Необхідність дослідження зазначених аспектів діяльності ТНК викликана ще й тим, що процес транснаціоналізації вже захопив українську економіку і його наслідки свідчать про необхідність регулювання діяльності ТНК в Україні та створення сприятливих умов для розвитку власних ТНК. Доцільність даної роботи для розвитку галузі науки про світове господарство і міжнародні економічні відносини продиктована її актуальністю.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексний аналіз сутності та ролі національної фірми як структурного елемента транснаціональних корпоративних систем як для розвитку самої організації (в механізмі реалізації цільової функції ТНК), так і для розвитку економіки приймаючої країни та вивчення шляхів підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК через національні фірми.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

· розкрити сутність і специфіку функціонування транснаціональних корпоративних систем, визначити місце і роль національної фірми як складової транснаціональної корпоративної системи;

· дослідити характер організації господарської діяльності та формування внутрікорпоративних зв'язків транснаціональних корпоративних систем і визначити роль національної фірми в реалізації цільової функції ТНК;

· провести порівняльний аналіз організаційних форм національних фірм ТНК та визначити найбільш ефективні для реалізації цільової функції транснаціональних корпоративних систем;

· дослідити роль національної фірми як структурного елементу ТНК для національної економіки приймаючих країн та для України зокрема;

· дослідити умови діяльності національних фірм ТНК в Україні та визначити виграш української економіки від такої діяльності;

· виявити можливості підвищення виграшу для української економіки від діяльності ТНК через інтеграцію українських фірм до транснаціональних корпоративних систем.

1. Теоретико-методологічні засади аналізу національної фірми як складової корпоративної системи ТНК

Розкриваються сучасні тенденції розвитку транснаціональних корпорацій, сутність їх функціонування та еволюції, а також роль національної фірми як структурного елементу транснаціональних корпоративних систем в механізмі реалізації цільової функції ТНКС.

Досліджені в роботі тенденційні зміни механізму функціонування транснаціональних корпорацій (еволюція корпорацій від класичних індустріальних до новітніх адаптивних, трансформація способів організації корпорацій від ієрархічних до етархічних, модифікація внутрікорпоративних зв'язків корпорацій від зв'язків відносин власності до контрактних відносин) вимагають врахування їх при визначенні суті ТНК та впливу їх діяльності на економіки приймаючих країн.

Проведений теоретичний аналіз дав автору змогу розкрити сутність ТНК і, з урахуванням новітніх тенденції розвитку та трансформації ТНК, запропонувати визначення ТНК як транснаціональних корпоративних систем, що являють собою комплекс структурних елементів, які взаємопов'язані відносинами власності або контрактами, взаємодіють між собою за певним механізмом з метою реалізації цільової функції, функціонування якого носить міжнародний характер, при цьому цільову функцію ТНК визначено як ефективне здійснення господарської діяльності на основі взаємодії об'єднаних за допомогою внутрікорпоративних зв'язків компаній (на основі власності та на основі контрактного співробітництва) з метою максимізації прибутку, а структурними елементами ТНКС є національні фірми, що діють переважно у приймаючих країнах.

Аналіз теоретичних підходів щодо визначення особливостей функціонування ТНК дав змогу автору розкрити економічну роль національної фірми в корпоративній системі як структури, що забезпечує ТНК конкурентні переваги шляхом вилучення вигоди від економічних ефектів завдяки взаємодії з іншими національними фірмами, а також переваг, що формуються внаслідок використання ресурсів національних фірм (таких як персонал, досвід, інформація, сировинні ресурси).

Проведений у роботі аналіз організації багатопрофільної господарської діяльності ТНК дозволив виявити роль національної фірми в механізмі реалізації цільової функції ТНК, що полягає в наданні корпоративній системі конкурентних переваг, джерелом яких виступають національні фірми. Чинники таких переваг ідентифіковано у дві групи: економічні та неекономічні.

На основі теоретичного аналізу автором проведено комплексну оцінку ефективності діяльності транснаціональних корпоративних систем та представлено її через цільову функцію як:

EFF=f (ЕF;NЕF),

де EFF - (efficiency) ефективність діяльності ТНК; ЕF - (economic factors) економічні чинники; NЕF - (non-economic factors) неекономічні чинники; f() - інтегральна функція економічних та неекономічних чинників.

У свою чергу економічні та неекономічні чинники реалізації цільової функції ТНК являють собою певні функціональні залежності, які, як показало дослідження, складаються з:

(ЕF)=f(ЕЕ; TF; PF; NF; FF),

де (ЕF) - функція економічних чинників; ЕЕ - (economic effects) економічні ефекти; TF - (technological factor) технологічні фактори; PF - (product factor) продуктові фактори; NF - (national economics factors) фактори національних економік; FF - (financial factor) фінансовий фактор;

(NЕF)=f(SR;CC; EP;MPF;OS),

де (NЕF) - функція неекономічних чинників; SR - (scientific research) науково-дослідна діяльність; CC - (corporate culture) корпоративна культура; EP - (employment policy) політика найму персоналу; MPF - (management of intracorporate personnel flows) управління внутрікорпоративним переміщенням персоналу; OF - (organizational factor) організаційний чинник (спосіб організації ефективної взаємодії структурних елементів корпоративної системи).

Теоретичний аналіз дозволив зробити висновок про те, що національні фірми у транснаціональних корпоративних системах виступають інструментом реалізації цільової функції ТНКС, оскільки формують джерела економічних та неекономічних чинників її максимізації.

2. Особливості виконання національними фірмами функції джерела чинників реалізації мети функціонування транснаціональних корпоративних систем

Досліджується роль національних фірм у механізмі реалізації цільової функції ТНКС як носіїв економічних та неекономічних чинників, яка розкривається на основі емпіричного аналізу досвіду діяльності провідних ТНК у світовому та українському економічному середовищі.

На основі узагальнення досвіду функціонування досліджуваних ТНК автором дана поглиблена характеристика кожної з визначених складових економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС та продемонстровано вплив кожної із вищезазначених складових економічних та неекономічних чинників на ефективність функціонування корпоративної системи. Емпіричний аналіз організації багатопрофільної діяльності досліджуваних транснаціональних корпоративних систем надав можливість автору перевірити теоретичні висновки на практиці та довести, що такі неекономічні чинники, як організаційний та якості персоналу, мають найбільше значення з точки зору ефективності функціонування всієї корпоративної системи.

На основі компаративного аналізу таких організаційних форм як представництво, 100%-ва філія, спільне підприємство з місцевими фірмами, контракти співробітництва, автором дана комплексна оцінка організаційних форм національних фірм в ефективності функціонування ТНК. Така оцінка ґрунтується на результатах емпіричного авторського дослідження діяльності транснаціональних корпоративних систем на світових ринках і в Україні та результатах інтерв'ю, проведеного автором з топ-менеджерами ТНК, що діють в Україні. Відповідно визначено, що найефективнішими формами функціонування транснаціональних корпоративних систем виступають спільні підприємства з місцевими фірмами та контракти співробітництва.

Загалом, у другому розділі автор емпірично доводить, що неекономічні чинники мультиплікативно впливають на реалізацію цільової функції ТНК, тобто мають більш вагоме значення в ефективності функціонування ТНК порівняно з економічними. Національні фірми при цьому виступають інструментами, а внутрікорпоративні зв'язки - засобом реалізації цільової функції ТНК.

3. Українські бізнес-одиниці як національні фірми корпоративних систем ТНК

Досліджено можливості підвищення виграшу вітчизняної економіки від діяльності ТНК через національні фірми завдяки інтеграції українських фірм до транснаціональних корпоративних систем.

Емпіричний аналіз впливу діяльності ТНК через національні фірми на економіку приймаючої країни (зокрема України), а також результати опитування автором менеджменту ТНК, що діють в Україні, дозволили визначити позитивні та негативні наслідки такої діяльності для макро- і мікрорівня та виявити ті позитивні наслідки, що можуть бути основою економічного зростання країни.

Аналіз кількісних та якісних характеристик діяльності ТНК в Україні свідчить про те, що українські фірми як потенційні структурні елементи ТНК виступають носіями як привабливих, так і незадовільних для ТНК економічних і неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНК. Наявність перших дає можливість використовувати існуючий потенціал для підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК, а наявність других свідчить про гальмування процесу економічного зростання через співпрацю українських фірм з ТНКС.

Як шлях економічного зростання та підвищення виграшу вітчизняної економіки від діяльності ТНК визначено інтеграцію українських фірм до транснаціональних корпоративних систем та побудовано модель такої інтеграції на основі оцінки важливості факторів успішної співпраці українських бізнес-одиниць з ТНКС, визначених менеджментом ТНК, що діють в Україні (рис. 1).

Рис. 1. Модель інтеграції українських фірм до ТНКС

Виходячи з проведеного аналізу, сформульовано ряд рекомендацій українським бізнес-одиницям, що прагнуть до такої інтеграції або співпрацюють з ТНКС, з метою підвищення ефективності їх співробітництва, зокрема:

- по-перше, менеджмент українських підприємств повинен: (а) мати відповідну освіту, кваліфікацію та певний професійний досвід у сфері діяльності підприємства; (б) володіти певним набором особистих якостей - спроможність швидко та адекватно реагувати на зміну обставин, бути відкритими до нововведень і не боятись щось змінювати та вдосконалювати в уже існуючій схемі роботи підприємства; (в) розвивати цю якість не тільки на рівні менеджменту, але й усього персоналу підприємства; (г) належним чином та відповідно використовувати такі якості персоналу, як освіта, досвід роботи за фахом, додаткове навчання, спроможність швидко та адекватно реагувати на зміну обставин, відкритість до нововведень, глобальне бачення;

- по-друге, українські підприємства мають створювати певну підприємницьку культуру не тільки ведення бізнесу та поведінки персоналу, а й внутріфірмові правила та цінності, що в першу чергу стосуються дисципліни та ставлення до роботи;

- по-третє, українські фірми повинні бути організовані таким чином, щоб мати можливість швидко реагувати та зміни у зовнішньому середовищі та не втрачати конкурентних переваг. Фірми повинні мати гнучку організаційну структуру, яка характеризується адаптивністю та дотриманням міжнародних стандартів, вдосконалювати свої організаційні структури (реорганізовувати “баластові” підрозділи, базувати виконання певних функцій на використанні інформаційних технологій, удосконалити виконання певних функцій за допомогою новітніх технічних засобів) та використовувати нові способи організації бізнесу з використанням новітніх інформаційних технологій (аутсорсинг, електронна комерція);

- по-четверте, для успішної співпраці з ТНК необхідно, щоб підприємство характеризувалося високою платоспроможністю та можливостями співфінансування певних проектів або видів діяльності, а також удосконалити процедури звітності на підприємствах, при цьому весь документообіг має бути максимально скорочений, а їх інформативність максимально збільшена та налагоджений процес вчасного надання інформації;

- по-п'яте, для здійснення вказаних перетворень на українських підприємствах держава має створити належні умови через вдосконалення законодавства. Для того, щоб виконувалась вимога ТНК до українських підприємств чесно та відкрито вести бізнес, першочерговими завданнями економічної політики держави мають бути: (а) створення умов виходу підприємств із тіні; (б) боротьба із причинами приховування прибутків, а не самим фактом цього; (в) створення сприятливих умов для розвитку нових видів бізнесу; (г) створення сприятливих умов для технічного переоснащення підприємств. Для цього необхідно: 1) вдосконалити законодавство щодо оподаткування прибутку підприємства та прибутків громадян; 2) спростити бюрократизовані процедури на певних етапах ведення господарської діяльності та зовнішньоекономічних операцій; 3) удосконалити процеси кредитування підприємств; 4) узгодити законодавчі та нормативні акти, що регулюють господарську діяльність резидентів та нерезидентів.

Висновки

внутрішньокорпоративний транснаціональний господарський

1. Транснаціональні корпоративні системи за час свого еволюційного розвитку пройшли сутнісну трансформацію і нині являють собою систему структурних елементів, що взаємопов'язані відносинами власності або контрактами, взаємодіють між собою за певним механізмом з метою реалізації цільової функції, діяльність якої носить міжнародний характер. Національні фірми виступають структурними елементами корпоративних систем, що діють переважно в економічному просторі приймаючих країн.

2. У процесі еволюції транснаціональних корпоративних систем їх внутрікорпоративні зв'язки змінюються від ієрархічних, заснованих на відносинах власності, до горизонтальних, що мають в основі контракти співробітництва. Це продиктовано зміною умов ведення міжнародного бізнесу та розвитком міжнародних економічних відносин, що призвело до зміни пріоритетних цілей ТНК. На основі виявлення якісних розбіжностей в ТНК, що діяли на початковому етапі транснаціоналізації, порівняно з сучасними транснаціональними корпоративними системами, їх класифіковано на класичні індустріальні ТНК та новітні адаптивні корпоративні системи.

3. Удосконалення внутрікорпоративних зв'язків супроводжується модифікацією організаційних структур ТНК та зміною значення національної фірми в них. З еволюцією ТНК національна фірма набуває все більшого стратегічного значення, оскільки на неї делегується відповідальність за здійснення визначених видів діяльності. Національні фірми стають “центрами прибутків” ТНКС.

4. Господарська діяльність транснаціональних корпоративних систем базується на механізмі взаємодії національних фірм, в основі якого лежить створення внутрікорпоративних зв'язків. Ефективність діяльності корпоративної системи залежить від економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС, носіями яких виступають національні фірми. Як носії економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС національні фірми виступають інструментом її максимізації.

5. Світовий досвід засвідчує еволюційну трансформацію корпоративних систем та способів їх організації. Практика діяльності ТНК на світових ринках та в Україні свідчить про те, що неекономічні чинники реалізації цільової функції ТНКС мультиплікативно впливають на ефективність діяльності всієї корпоративної системи, тобто вони мають більш вагоме значення в реалізації цільової функції, ніж економічні.

6. Комплексна оцінка важливості кожної з організаційних форм національних фірм в реалізації стратегічних цілей ТНКС та в функціонуванні всієї корпоративної системи, що була здійснена автором на основі порівняльного аналізу організаційних форм національних фірм та результатів емпіричного авторського дослідження, свідчить про те, що найбільш ефективними організаційними формами національних фірм в реалізації цільової функції ТНКС виступають спільні підприємства та контрактні форми співробітництва ТНКС з місцевими фірмами.

7. Теоретичний та емпіричний аналіз економічної суті транснаціональних корпоративних систем та національної фірми як їх складової визначає роль національної фірми як структурного елементу ТНКС, яка полягає в наданні компанії конкурентних переваг, що дозволяє підвищувати ефективність роботи корпорації та досягати визначених стратегічних цілей. Роль національної фірми як структурного елементу ТНКС, що діє на території приймаючої країни, полягає в отриманні приймаючою економікою певних вигод, що проявляються як на макро-, так і на мікрорівні. Позитивні наслідки діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни макрорівня полягають у наступному: зростання вітчизняного виробництва і зайнятості; вливання фінансових ресурсів; перелив матеріальних та нематеріальних активів до національної економіки; перелив відчутних і невловимих активів в інші частини національної економіки та сприяння розвитку підприємницького сектора; розвиток ресурсномісткого експорту; розвиток експорту завдяки внутрікорпоративним постачанням вузлів та компонентів; нові можливості для налагодження техноємної та орієнтованої на експорт діяльності завдяки підрозділам ТНК; переорієнтація номенклатури експорту: із нединамічних на динамічні види продукції, із низько технологічних на середньо- і високотехнологічні види діяльності; поліпшення стану платіжного балансу; позитивний вплив на споживачів кінцевих послуг і виробників, що використовують проміжні послуги, у вигляді поліпшення якості обслуговування; позитивний вплив на пропозицію, вартість, якість та асортимент товарів та послуг; передача технологій як матеріально-технологічної складової так і “м'які” технології (знання, інформація, досвід, організаційні, управлінські, збутові навички); підвищення ефективності промислового виробництва; підвищення конкурентноздатності секторів економіки та розвиток нових форм бізнесу; приріст ринкової частки країни у структурі світової торгівлі. Позитивними наслідками мікрорівня діяльності ТНК через національні фірми для приймаючої країни визначено наступні: модернізація вітчизняних підприємств; обмін знаннями та навичками між фірмами, що співпрацюють; перелив відчутних і невловимих активів до вітчизняних підприємств; залучення коштів та ресурсів ТНК, доступ до наукових розробок та нових технологій міжнародного рівня; налагодження нових економічних зв'язків з іншими структурними елементами корпоративних систем за кордоном; перейняття досвіду ведення міжнародного бізнесу та досвіду управління; використання технічної та інформаційної бази ТНК; підвищення конкурентноздатності вітчизняних фірм; розширення масштабів діяльності вітчизняних фірм завдяки ресурсам ТНК; покращення умов праці на вітчизняних підприємствах, що співпрацюють з ТНК; навчання міжнародним стандартам та правилам бізнес-поведінки; підвищення кваліфікації персоналу вітчизняних фірм.

8. Аналіз кількісних та якісних показників діяльності ТНК в Україні свідчить про те, що Україна, як приймаюча країна, може отримувати більше вигод від діяльності ТНК на її території через національні фірми, ніж сьогодні. Цьому сприяє наявність привабливих економічних та неекономічних чинників реалізації цільової функції ТНКС, носіями яких є українські підприємства. Але на заваді цього стоять фактори, що гальмують процес розвитку діяльності ТНК в Україні та їх співпраці з українськими фірмами, до яких належать: нормативно-правовий та політично-адміністративний фактори, а також фактор персоналу.

9. Для підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК та їх співпраці з українськими фірмами необхідно стимулювати інтеграцію українських фірм до ТНКС. Для ефективної інтеграції українські фірми мають володіти певними факторами, що сприяють ефективній співпраці з ТНКС. Модель інтеграції українських фірм до транснаціональних корпоративних систем, розроблена автором на основі результатів емпіричного дослідження, демонструє значення кожного з визначених факторів, що впливають на ефективність співпраці українських фірм з ТНКС та доводить, що неекономічні фактори є визначальними в ефективності співпраці українських фірм з ТНКС. Тому модель є обґрунтуванням механізму інтеграції українських фірм до ТНКС та шляхом підвищення виграшу української економіки від діяльності ТНК. Відповідно розрахункам моделі, для успішної співпраці з ТНКС на українських фірмах необхідно здійснити певні перетворення, що стосуються вдосконалення таких неекономічних чинників, як якість менеджменту підприємств, організаційний фактор, корпоративна культура, якості персоналу фірми, фінансовий фактор. Успіх інтеграції українських фірм до ТНКС залежить не тільки від вдосконалення економічних та неекономічних чинників підприємств, але й умов їх діяльності, що в основному формуються законодавством. Відповідно, слід створити сприятливі умови не тільки для розвитку співпраці українських бізнес-одиниць із ТНКС, а в першу чергу - умови ефективної діяльності українських підприємств. Це передбачає узгодження законодавчих актів, що регулюють господарську діяльність як резидентів так і нерезидентів, створення бази пільгового оподаткування, спрощення бюрократизованих процедур, удосконалення кредитування підприємств.

Література

1. Сталінська Г.О. До питання про привабливість українського економічного простору для іноземних інвесторів // Зб. наук. праць. Вип. 34. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. - С. 193-200.

2. Сталінська Г.О. Інвестиційні потоки в Україну: порівняльна характеристика // Зб. наук. праць Інституту економіки та права КРОК, “Вчені записки”. Вип. 8. - К., 2003. - С. 175-184.

3. Сталінська Г.О. Транснаціональні компанії як рушійна сила розвитку інтеграційних процесів // Зб. наук. праць Харківського державного економічного університету. - Харків, 2003. - №2. - С. 157-158.

4. Сталінська Г.О. Корпоратизація як основна форма прояву транснаціоналізації // Зб. наук. праць. Вип. 38. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2003. - С. 185-193.

5. Сталінська Г.О. Досвід діяльності транснаціональних корпорацій на світових ринках та в Україні // Зб. наук. праць Університету економіки та права КРОК “Вчені записки”. Вип. 11. - К, 2004. - С. 303-311.

6. Сталінська Г.О. Форми організації бізнесу транснаціональних корпорацій в Україні // Проблеми науки: Міжгалузевий науково-технічний журнал. - К., 2004. - №9. - С. 43-47.

7. Сталінська Г.О. Особливості організації мережевих та віртуальних компаній порівняно з традиційними транснаціональними корпораціями // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - К., 2004. - №72. - С. 36-41.

Размещено на Allbest.ru