Інноваційний розвиток економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство Освіти І науки України

Донецький національний університет

Медведкін Тарас Сергійович

УДК 001.895:339.9(477)

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО РИНКУ ТЕХНОЛОГІЙ

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кацура Сергій Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економічних проблем науково-технічного прогресу у промисловості.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економіко-правових проблем розвитку територіальних систем;

кандидат економічних наук, доцент Мельник Вікторія Віталіївна, Тернопільська академія народного господарства Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри міжнародної економіки, фінансово-кредитних відносин та маркетингу.

Провідна установа:

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України (м. Київ), відділ зовнішньоекономічних досліджень.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізація світової економіки суттєво впливає на розвиток світового господарства та визначає рівновагу як на міжнародному, так і на національному рівнях у зв'язку з відсутністю в національному господарстві всієї сукупності засобів і предметів праці, які мають забезпечувати безперервність розширення процесу виробництва. Складовим елементом процесу глобалізації є міжнародні науково-технічні відносини, що реалізуються у функціонуванні світового ринку технологій та інформаційних послуг. інноваційний економіка розвиток україна

Згідно з прогнозами, у XXI столітті науково-дослідною роботою буде займатися близько 20% працездатного населення. На цій основі посилюватимуться процеси інтелектуалізації виробництва і праці, зростатиме ефективність використання всіх ресурсів.

Основою здійснення економічних реформ та побудови якісно нової економічної системи в Україні має стати посилення значення науково-технічних, а саме інноваційних компонентів господарського зростання, як факторів активізації та якісного удосконалення виробництва відповідно до визначальних тенденцій світового економічного розвитку.

У цьому контексті дисертаційну роботу присвячено підходам щодо розробки стратегії інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації світового ринку технологій як одному з пріоритетів здійснення державної політики щодо посилення прикладної спрямованості наукового забезпечення економіки, підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту як основи конкурентоспроможності країни.

Проблемам глобалізації світового господарства присвячено праці таких вітчизняних вчених, як Г. Аніловська, О. Білоус, М. Гончаренко, В. Журавський, О. Зайчук, Е. Заграва, О. Копиленко, Д. Лук'яненко, Ю. Макогон, а також зарубіжних: Д. Пізано, І. Валерштейна, Р. Котхарі, В. Ваді, Т. Левітта, К. Оме, Р. Буайє.

Вагомий вклад в дослідження питань інновацій та інноваційної діяльності внесли провідні вітчизняні вчені О. Амоша, В. Амітан, Л. Антонюк, В. Василенко, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Кацура, О. Лапко, М. Кондратьєв, Б. Патон, І. Пригожин, А. Поручник, В. Савчук, Д. Черваньов, В. Шматько, а також зарубіжні вчені-класики інноваційної теорії П. Друкер, А. Кляйхнехт, М. Портер, К. Фрімен, Дж. Хендерсон, Т. Хіросі, Й. Шумпетер та ін.

Незважаючи на значні досягнення сучасної наукової думки щодо розвитку інноваційної економіки країни, існує необхідність подальших досліджень з питань розбудови моделі інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації світового ринку технологій. Усе вищезазначене визначає актуальність теми дослідження в теоретичному і практичному плані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках напрямків наукової роботи кафедри міжнародної економіки - держбюджетної теми “Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації 0101U005723), в рамках якої проведено аналіз інноваційного потенціалу Донецької області як визначального фактору підвищення конкурентоспроможності підприємств, та відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України в рамках напрямів наукової роботи відділу економічних проблем НТП у промисловості в рамках держбюджетної теми “Механізм переходу старопромислових регіонів на інноваційну модель розвитку” (шифр теми 3.1.3.09, номер теми 090503, номер державної реєстрації 0103U005520), а саме - досліджено вплив міжнародних економічних зв'язків на інноваційний розвиток старопромислових регіонів.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка підходів щодо активізації інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації світового ринку технологій для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку держави.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення наступних задач науково-теоретичного та прикладного характеру:

дослідити теоретичні основи процесу глобалізації та сутність інноваційної діяльності;

визначити основні етапи еволюції теорій, моделей та концепцій розвитку інноваційних процесів в економіці;

конкретизувати поняття “інноваційний кластер” та “неоекономіка” з виділенням їх специфічних рис, структури, головних чинників та пріоритетів побудови в контексті глобалізації світової економіки;

оцінити динаміку та тенденції розвитку світового ринку технологій і стан економіки України з точки зору ступеня її інновативності;

здійснити економіко-математичний аналіз розвитку інноваційної сфери України для визначення наявності передумов створення інноваційної економіки;

визначити критерії побудови неоекономіки в Україні та напрями трансформаційних перетворень національної економіки в контексті глобалізації світового економічного простору;

розробити модель інноваційного розвитку економіки України у відповідності до напрямів формування державної макроекономічної політики та здійснити прогноз подальшого економічного зростання України на засадах використання цієї моделі;

визначити основні напрями формування стратегії інноваційного розвитку України в умовах глобалізації світового ринку технологій.

Об'єктом дослідження є процес розвитку світової та національної інноваційної сфери в контексті посилення глобалізаційної взаємодії національних економік.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади процесу формування та розвитку інноваційної економіки України в умовах глобалізації світового ринку технологій.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: метод аналізу і синтезу (для дослідження сутності та закономірностей розвитку глобалізації та інноваційної діяльності); порівняльний та економіко-математичний методи, методи узагальнення даних (для економіко-математичного аналізу національної та світової інноваційної сфери); кореляційно-регресійний метод аналізу та моделювання економічних процесів (для побудови моделі інноваційного розвитку економіки України); статистичний аналіз (для аналізу динаміки та тенденцій сучасного світового ринку технологій та економіки України з точки зору ступеня її інновативності). У процесі дослідження використано системний підхід для обґрунтування закономірностей формування інноваційної складової національних економік, метод структурного аналізу ієрархічної системи рівнів процесу інноваційного розвитку розбудови національної економіки.

Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в удосконаленні існуючих теоретичних та методологічних положень, методичних підходів і в розробці науково-практичних заходів щодо побудови моделі інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації світового ринку технологій.

У процесі наукового дослідження автором було отримано найбільш суттєві наукові результати, які характеризують наукову новизну роботи та розкривають особистий внесок автора в дослідження зазначеної проблематики, зокрема:

отримало подальшого розвитку визначення терміну “інновація” як кінцевого результату інноваційного процесу, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, який виведено на ринок, нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності, або у новому підході до соціальних послуг та має економічний, соціальний, науково-технічний, екологічний або інші види ефекту;

вперше надано визначення “інноваційний кластеру”, який є об'єднанням різних суб'єктів суспільного життя (промислових компаній, дослідницьких центрів, органів державного управління, громадських організацій) і дозволяє використати переваги двох способів координації економічної системи - внутрішньофірмової ієрархії та ринкового механізму, що дає можливість більш швидко і ефективно використовувати нові знання, наукові відкриття і винаходи;

дістало подальшого розвитку поняття “неоекономіка” як сфери суспільного життя, в якій на основі використання інноваційних ресурсів здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання технологічного продукту людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил на засадах інноваційних компонентів під управлінням різних типів економічних законів;

виявлено чинники забезпечення розбудови інноваційної економіки України, а саме: використання інтелектуального потенціалу, генерація, поширення й реалізація нових системних знань на засадах розгорнутого фінансування інноваційної діяльності, які необхідно враховувати з метою забезпечення економічної незалежності України в умовах глобалізації світового технологічного обміну;

розроблено економіко-математичну модель інноваційного розвитку економіки України на основі оцінки ступеня впливу кожного з визначених факторів інноваційної сфери на загальний макроекономічний показник валового внутрішнього продукту України, що дозволяє здійснити прогноз економічного зростання країни завдяки активізації використання факторів інноваційної сфери;

запропоновано підходи щодо формування стратегії інноваційного розвитку економіки України, які полягають у визначенні інноваційного потенціалу України і необхідності використання державного управління, ресурсного менеджменту і адміністративних важелів в умовах впливу зовнішнього економічного середовища для забезпечення економічної незалежності держави.

Практичне значення одержаних результатів проведеного дослідження полягає у тому, що розроблені рекомендації і заходи щодо активізації участі України в міжнародному економічному просторі на макро- та мікрорівнях були використані Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 58/01-04 від 12.04.2004 р.) - пропозиції щодо розвитку інноваційного потенціалу Донецької області, Донецькою торгово-промисловою палатою (акт № 417/09 від 27.09.2004 р.) - визначення поняття “інноваційний кластер”, Регіональним інформаційно-аналітичним центром-філією Національного інституту стратегічних досліджень в Донецькій області (довідка № 195/06 від 17.11.2004 р.) - розробка підходів щодо формування стратегії інноваційного розвитку економіки України, Інститутом економіки промисловості НАН України (довідка № 137/802 від 03.06.2004 р.) - економіко-математичне моделювання процесів інноваційної сфери старопромислових регіонів, технологічним парком “Ресурси Донбасу” (довідка № 20/05-78 від 01.12.2004 р.) - визначення чинників забезпечення переходу до інноваційної моделі економіки, а також при підготовці рекомендацій IX та X Міжнародних науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року.

Результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін “Сучасні технології”, “Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства”, “Управління нововведеннями” (довідка № 377/01-26/6.9.0 від 17.09.2004 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на 6 міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, присвячених проблемам розвитку України та її регіонів: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Слов'яногірськ, 2003 р., 2004 р.) (довідка № 285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003 р., довідка № 100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р.); I та ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Албена, Болгарія, 2003 р., м. Маріуполь, 2004 р.) (довідка № 624/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р., довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р.); “Старопромислові регіони Північного сходу Англії і Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк, 2003 р.) (довідка № 100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р.); The First International conference of business, economics and management disciplines (University of New Brunswick, Fredericton, Canada, 2004) (certificate number 20 of 23/08/2004).

Дисертація є результатом самостійної наукової роботи, її результати відображено у 13 опублікованих роботах загальним обсягом 16,3 д.а., з яких особисто автору належить 7,7 д.а., з них у наукових фахових виданнях - 6 робіт загальним обсягом 3,4 д.а., з яких особисто автору належить 3 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури (185 найменувань) та додатків. Обсяг основного тексту дисертації - 185 с., у тому числі 10 таблиць на 8 сторінках, 17 рисунків на 17 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи інноваційної діяльності і глобалізації” розглянуто основні теоретичні погляди на процес глобалізації як об'єктивну характеристику сучасних міжнародних економічних відносин, проаналізовано сутність інноваційної діяльності в умовах глобалізації та еволюцію теорій, моделей і концепцій розвитку інноваційних процесів в економіці з метою визначення провідних напрямків розбудови інноваційної економіки України в умовах глобалізації міжнародного ринку технологій.

Сьогодні глобалізація сприяє прискореному розвитку продуктивних сил, науково-технічному прогресу, зростанню інтенсивності у взаємовідносинах між економіками країн. Глобалізація дає комплексний ефект в сучасних умовах, комбінуючи такі фактори, як іноземний капітал, нові технології, інтеграційні можливості і вихід на світові ринки, а саме світовий ринок технологій. Світовий ринок технологій визначається як багаторівнева система обміну та постійних відносин між країнами світу відносно експорту та імпорту технології як товару (інновації), що виникає завдяки інноваційному процесу. Так, інноваційний процес - це процес перетворення наукового знання в інновацію, який можна представити як послідовний ланцюг подій, в ході яких інновація перетворюється від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги та розповсюджується при практичному використанні.

Аналіз сучасних визначень терміну “інновація” дав можливість автору визначити інновацію як кінцевий результат інноваційного процесу, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, який виведено на ринок, нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності, або у новому підході до соціальних послуг та має економічний, соціальний, науково-технічний, екологічний або інші види ефекту.

Слід зазначити, що під час переходу країни до ринкових відносин інновації з'являються в економічній системі не рівномірно, а у вигляді одночасно освоюваних поєднаних новацій, під якими розуміють сукупність нових базисних нововведень, що з'явилися в одному місці (кластері) та які визначають технологічний устрій економіки протягом тривалого часу.

Концепція кластеру представляє новий спосіб бачення національної економіки, економіки регіону, а також вказує на нові ролі компаній, що прагнуть до підвищення конкурентоспроможності. Необхідність створення інноваційних кластерів доведена багаторічною практикою їх діяльності у багатьох промислово розвинутих країнах і тими вигодами, які можна отримати від їх розміщення на певній території. Успішна діяльність інноваційного кластеру на регіональному та загальнодержавному рівні залежить від розвитку в ньому виробничої і фінансово-економічної інфраструктури і, особливо, від інноваційної активності підприємницьких структур.

Автором було удосконалено поняття інноваційно-інформаційної економіки, або неокономіки, що характеризується активною діяльністю підприємств. Неоекономіка - це сфера суспільного життя, в якій на основі використання інноваційних ресурсів здійснюється вироблення, обмін, розподіл та споживання технологічного продукту людської діяльності, формується і постійно розвивається система продуктивних сил на засадах інноваційних компонентів під впливом різних типів економічних законів.

Таким чином, економічне зростання країн в умовах глобалізації великою мірою залежить від інноваційної активності підприємницьких структур, від їх здатності використовувати у своїй діяльності новітні технології, для чого необхідно провести аналіз трансформаційних процесів в економіці України з метою забезпечення інноваційного розвитку економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій.

У розділі 2 “Аналіз трансформаційних процесів в економіці України в контексті глобалізації світового ринку технологій” автором проаналізовано стан світового ринку технологій, визначено місце України у сучасному світовому науковому просторі в контексті глобалізації світового ринку технологій, здійснено оцінку стану економіки України з точки зору рівня її інноваційного розвитку, проведено економіко-математичний аналіз передумов побудови інноваційної економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій.

Сучасні процеси глобалізації в науково-технічній сфері відбилися на структурі світового ринку технологій і визначили ряд особливостей, властивих йому в даний час. Аналіз форм і методів міжнародного технологічного обміну дозволяє виокремити три складові світового ринку технологій: ринок ліцензій та патентів, ринок науково-технічних послуг, ринок обладнання та устаткування (рис. 2).

Світовий ринок технологій у 2003 р. оцінювався в 2660 млрд. дол. США. Найбільший його сегмент - ринок обладнання та устаткування - склав майже 2300 млрд. дол. США, ринок ліцензій, патентів та ринок науково-технічних послуг склали відповідно 77 і 205 млрд. дол. США.

Найбільш динамічним сегментом ринку технологій, як показують дослідження, є ринок ліцензій та патентів зі щорічним зростанням понад 10%. Провідними експортерами та імпортерами ринку ліцензій та патентів є промислово розвинуті країни, безумовним лідером серед яких виступають США, експорт яких за 2003 р. склав 44,1 млрд. дол. США, або майже 60%, на другому і третьому місцях - Японія й Англія, відповідно: експорт - 10,4 млрд. дол. США (14%) і 7,7 млрд. дол. США (10,55%).

Ринок науково-технічних послуг також має тенденції до зростання (майже 7% щорічне збільшення). Провідними експортерами цього ринку в 2003 р. були: США - 55,3 млрд. дол. (33%), Англія - 35,3 млрд. дол. США (21%), Німеччина - 31,7 млрд. дол. США (19%), Франція - 21,0 млрд. дол. США (12,35%), Японія 19,7 млрд. дол. США (11,6%), та Італія - 15,7 млрд. дол. США (9%).

Структура ринку обладнання і устаткування за досліджуваний період майже не змінилася. Перше місце належить Німеччині, її експорт складав в 2003 р. 13,74%, або 314,23 млрд. дол. США, на другому місці США - 13,44%, або 307,44 млрд. дол. США, на третьому Японія - 12,17%, або 278,46 млрд. дол. США. На них припадає майже 40% всього світового експорту.

Спостерігається унікально висока концентрація науково-технічних ресурсів у невеликому числі розвинених країн: 40% належать США, 30% - Японії, 13% - Німеччині. Частка України у світовому обсязі торгівлі наукомісткою продукцією - близько 0,1%.

Таким чином, узагальнюючи проведений аналіз рівня науково-технологічного розвитку країн, структури та динаміки міжнародного ринку технологій, світове співтовариство можна розділити на такі групи країн:

1. Технологічне ядро: США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція.

2. Країни 1-го технологічного кола (ТК): Італія, Канада, Швеція, Голландія, Австрія, Південна Корея.

3. Країни 2-го ТК: країни, що найбільш просунулися у розвитку: країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

4. Постсоціалістичні країни Східної Європи.

5. Країни СНД і близького зарубіжжя.

6. Найменш розвинені з числа країн, що розвиваються: країни Африки та Латинської Америки.

Наведений вище розподіл країн світу за рівнем технологічного розвитку дає змогу визначити місце України у сучасному світовому науковому просторі (рис. 3).

В умовах ринкової економіки однією з основних складових економічного забезпечення інноваційної діяльності є достатність фінансових ресурсів, що сприяє збереженню наукової бази, кадрового потенціалу, розробленню й освоєнню наукомісткої конкурентоспроможної продукції.

Основним джерелом інновацій у промисловості залишаються власні кошти підприємств, питома вага яких у 2003 р. складала понад 70% у загальному обсязі фінансування. У ситуації недостатності джерел фінансування інновація зводиться найчастіше до удосконалення прототипу. Дійсно нова продукція становить лише близько 4,1% всіх інновацій, продовжує зростати кількість нових технологічних процесів та нових видів продукції (рис. 4).

Так, в Україні у 2003 р. витрати на наукові дослідження і розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки становили 304,3 млн. грн., або 11,4% загального обсягу асигнувань науково-технічних робіт. Фінансування наукової діяльності за рахунок замовників у 2003 р. перевищило 60% загального обсягу фінансування науково-технічних робіт, а частка бюджетних асигнувань у загальному обсязі фінансування наукових досліджень і розробок збільшилася проти 2002 р. на 1,06 відсоткового пункту і складає 29,8%.

Узагальнюючим показником результатів інноваційної діяльності є обсяг відвантаженої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції (рис. 5).

У 2003 р. цей показник становив 12882,1 млн. грн., що в абсолютному вираженні вище, ніж у попередньому періоді, на 276,4 млн. грн., а у відносному вираженні він зменшився на 1,2%. Із загального обсягу відвантаженої інноваційної продукції у 2003 р. поставлено на експорт 4776,2 млн. грн., що більше, ніж у попередньому році, на 354,7 млн. грн. та на 0,4% менше у порівнянні з 2002 р. відносно загального обсягу промислової продукції.

Таким чином, на основі аналізу розвитку інноваційної сфери України можна зробити висновок, що на сьогодні Україні потрібно використовувати інтенсивний шлях розвитку цього сектора економіки на засадах визначення ступеня впливу факторів інноваційної сфери на макроекономічний показник ВВП.

З цією метою автором було здійснено економіко-математичний аналіз побудови інноваційної економіки України на засадах кореляційного аналізу для визначення факторів, що впливають на ВВП як результуючий показник, який позначено змінною . У цьому випадку лінійне рівняння множинної залежності, отримане на основі статистичних даних, буде мати наступний вигляд:

, (1)

де - ВВП; х₁ - прямі іноземні інвестиції, млн. грн.; х₂ - інвестиції в основний капітал, млн. грн.; х₃ - кількість нової техніки, од.; х₄ - кількість нових технологій, од.; х₅ - фінансування інноваційної діяльності, млн. грн.; х₆ - кількість підприємств, що впроваджували інновації, од.; х₇ - кількість патентів, од.; х₈ - наукові кадри, тис. осіб; х₉ - обсяг науково-технологічних робіт, млн. грн.

За параметрами отриманого рівняння автором було здійснено аналіз впливу факторів шляхом прямої оцінки величини коефіцієнтів регресії кожного з факторів, а також за коефіцієнтами еластичності , стандартизованими окремими коефіцієнтами регресії: - коефіцієнтом і - коефіцієнтом. Автором було зіставлено значення коефіцієнтів еластичності та визначено, що головним фактором зміни результативного показника є фактор х₈ (наукові кадри, тис. осіб): при його зміні на 1% у знижується на 0,629%. Другим за силою впливу на результативний показник є фактор х₅ (фінансування інноваційної діяльності, млн. грн.): при його зміні на 1% у зростає на 0,537%. Порівняння значень - коефіцієнтів дозволяє зробити аналогічні висновки: з урахуванням рівня зміни факторів найбільші резерви в зміні результативного показника закладені в збільшенні факторів х₅ (фінансування інноваційної діяльності, млн. грн.), х₃ (кількість нової техніки, од.). Зіставлення значень - коефіцієнтів дозволило зробити висновок про те, що найбільша частка впливу припадає на фактор х₅ (фінансування інноваційної діяльності, млн. грн.), роль цього фактора у варіації результативного показника складає 0,567% загального впливу дев'яти факторів на результативний показник.

Таким чином, аналіз динаміки розвитку світового ринку технологій та національної інноваційної сфери, економіко-математичний аналіз побудови інноваційної економіки України свідчать про необхідність удосконалення державної політики в інноваційній сфері на засадах прогнозування її розвитку.

У розділі 3 “Забезпечення інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації” визначено чинники побудови неоекономіки України, на засадах розробленої та впровадженої економіко-математичної моделі інноваційного розвитку національної економіки запропоновано підходи щодо розробки загальнодержавної інноваційної стратегії розвитку економіки в умовах глобалізації світового ринку технологій.

Автором запропоновано економіко-математичну модель інноваційного розвитку національної економіки в умовах глобалізації світового ринку технологій. Показовим є те, що наведена модель дає можливість не тільки здійснювати економіко-математичний аналіз статистичних даних, але й прогнозувати зміни головних макроекономічних показників залежно від факторів, що впливають на них. На основі проведеного в другому розділі економіко-математичного аналізу було визначено параметри, що визначають ступінь впливу інноваційних факторів на ВВП. Одним з таких показників є -коефіцієнт, що оцінює частку ступеня впливу кожного інноваційного фактора у сумарному впливі на результуючий показник. Отримані значення -коефіцієнта можна представити у вигляді радіусів-векторів () інноваційного векторного поля (ІВП), що представляє собою полярну систему координат, у якій радіусом-вектором є значення -коефіцієнта, які розташовані у порядку зростання стосовно попереднього на величину при повороті на кут () за годинниковою стрілкою (рис. 6), з математичною інтерпретацією за формулою

, (2)

де - нове значення кожного з радіусів-векторів, - середнє значення радіусів-векторів, що визначено за формулою простого середнього, - кут повороту кожного з радіусів-векторів. Отримане рівняння (2) повністю відповідає рівнянню аксіоматичній спіралі Архімеда в полярній системі координат (рис. 7), радіусом () якої є найбільший радіус-вектор ступеня впливу фактора - крок спіралі.

Рівняння (2) може бути використане в якості моделі інноваційного розвитку економіки, на основі якої можна здійснити прогнозування ступеня впливу кожного з факторів на загальний коефіцієнт кореляції R², що враховує ступінь впливу всіх факторів даної економіко-математичної моделі на результат на основі визначення еластичності кожного з факторів з наступним обчисленням результуючого показника ВВП. Для розв'язання поставленого завдання з прогнозування результуючого показника ВВП достатнім є збільшення кроку спіралі моделі () на необхідну величину , тобто . Розділивши величину на кількість факторів впливу (j), одержуємо прогнозоване значення постійного збільшення радіусів-векторів факторів впливу:

(3)

Результати розрахунку показують, що при збереженні постійним загального коефіцієнта кореляції R² зміна кожного з інноваційних факторів на 1% приведе до зміни результуючого показника ВВП на відсотків. Середнє значення , яке розраховано за формулою простого середнього, показує, що при зміні всіх значень інноваційних факторів на 1% зміна середнього значення може досягти прогнозованої величини :

. (4)

Слід зазначити, що фактор х₁ (прямі іноземні інвестиції, млн. грн.) доцільно не використовувати у подальшому аналізі через низький ступінь впливу на результуючий показник ВВП, тоді, відповідно, х₂ (інвестиції в основний капітал, млн. грн.) стануть х₁ (див. таблицю 1).

Таблиця 1.

Визначення параметрів моделі інноваційного розвитку на основі коефіцієнтів і - коефіцієнтів

Фактори	Значення коефіцієнтів	Ранг факторів в економіко-математичній моделі	Фактори	Значення коефіцієнтів	Ранг факторів в економіко-математичній моделі
х1	0,008	0,01	2(Х2)	х5	-0,503	0,11	5(Х5)
х2	0,274	0,096	3(Х3)	х6	-0,004	0,005	1(Х1)
х3	0,354	0,107	4(Х4)	х7	-0,629	0,196	7(Х7)
х4	0,537	0,567	8(Х8)	х8	0,131	0,123	6(Х6)

Використовуючи отриманий економіко-математичний апарат аналізу та програмне забезпечення, автором отримано модель інноваційного розвитку економіки України та здійснено прогноз розвитку останньої. Результати розрахунків показують, що для України має бути використана стратегія нарощування, при якій досягається інтеграція фундаментальної та прикладної науки, використовується власний науково-технічний потенціал з одночасним залученням іноземних вчених й конструкторів.

На засадах проведеного аналізу автором запропоновано підходи щодо формування стратегії створення інноваційної економіки України для збільшення важливості інноваційних факторів розвитку (рис. 8). Основними елементами стратегії інноваційного розвитку мають стати визначення інноваційно-інвестиційного клімату, інноваційного потенціалу держави, збільшення ступеня впливу інноваційних факторів з метою розробки і реалізації інноваційних проектів.

Стратегія становлення інноваційної економіки є невід'ємною частиною загальної стратегії розвитку держави, вона орієнтована на визначення і досягнення перспективних цілей в умовах глобалізаційних процесів, що відбуваються в світовій економіці, які корегуються зовнішньоекономічним середовищем та визначають економічну незалежність України. Перехід до інноваційної моделі розвитку економіки України пропонується здійснити в три етапи.

Перший етап (2005-2007 рр.) має основним завданням створення економічних, інфраструктурних та інституційних передумов переходу. Інструментом реалізації завдань цього етапу має стати розбудова сучасної інфраструктури інноваційної діяльності на державному та регіональному рівнях, яка здійснювала б фінансову, інформаційну, правову, маркетингову підтримку інноваційних проектів на засадах розвитку мережі інноваційних структур.

Основним завданням другого етапу (2007-2009 рр.) має стати створення виробництв, що реалізують новітні технологічні уклади, забезпечення реалізації наявних в українській економіці конкурентних переваг в інноваційній сфері та вихід на внутрішній і зовнішній ринки з наукомісткою продукцією світового рівня. Йдеться, насамперед, про технології, що мають високий комерційний потенціал.

Пріоритетним завданням третього етапу (2010-2015 рр.) має стати закріплення позитивних тенденцій в інноваційному розвитку, створення науково-технічних та інституційних передумов для кардинального технологічного переозброєння економіки та збільшення частки сучасної високотехнологічної, конкурентоспроможної на світовому рівні продукції.

В умовах зростаючої конкуренції та глобалізації світового ринку технологій мають бути прийняті до реалізації запропоновані автором заходи щодо захисту внутрішньої інноваційної сфери, а також нарощування вітчизняного інноваційного потенціалу.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження автором було вирішено важливу наукову задачу удосконалення сучасних теоретичних та методологічних положень щодо особливостей процесу інноваційного розвитку економіки в умовах глобалізації світового господарства, розроблено науково-практичні заходи для побудови моделі інноваційного розвитку економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій і зроблено такі висновки:

1. Глобалізація дає комплексний ефект у сучасних умовах розвитку світового господарства, комбінуючи такі фактори, як іноземний капітал, нові технології, інтеграційні можливості і вихід на світові ринки з метою прискорення економічного зростання суб'єктів міжнародних відносин та підвищення їх конкурентоспроможності на всіх рівнях.

2. Головним джерелом економічного зростання є науково-технічний прогрес, виходячи з того, що автором запропоновано розглядати інновацію як кінцевий результат інноваційного процесу, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, який виведено на ринок, нового або удосконаленого технологічного процесу, що використовується у практичній діяльності, або у новому підході до соціальних послуг та має економічний, соціальний, науково-технічний, екологічний або інші види ефекту.

3. Найбільш ефективною є інноваційна діяльність в умовах функціонування сучасних інноваційних структур: технопарків, технополісів, інкубаторів бізнесу, наукоградів тощо. Автором було запропоновано структуру інноваційного кластеру, який є об'єднанням різних суб'єктів економічної діяльності (промислових компаній, дослідницьких центрів, органів державного управління, громадських організацій), що дозволяє використати переваги двох способів координації економічної системи - внутрішньофірмової ієрархії та ринкового механізму і дає можливість більш швидко та ефективно використовувати нові знання, наукові відкриття і винаходи.

4. Економічне зростання країн великою мірою залежить від інноваційної активності підприємницьких структур, зокрема її інформаційної складової. Автором було удосконалено поняття “неоекономіка” та визначено його специфічні риси, підходи щодо визначення і реалізації державної політики, а також головні елементи, серед яких система генерації наукових знань та інновацій, система комерціалізації наукових знань та інновацій, а також система управління і регулювання інноваційного розвитку економіки.

5. Виявлено чинники забезпечення розбудови інноваційної економіки України, а саме через забезпечення макроекономічної стабільності, створення сприятливого для суб'єктів інноваційної діяльності податкового режиму, інфраструктури фінансового ринку, а також впровадження стимулів для безперешкодного руху знань і технологій з метою забезпечення економічної незалежності України в умовах глобалізації світового технологічного обміну.

6. Розроблено економіко-математичну модель інноваційного розвитку, на основі якої здійснено прогнозування ступеня впливу кожного з факторів на загальний макроекономічний показник - обсяг валового внутрішнього продукту. З урахуванням факторів інноваційного розвитку економіки на основі використання моделі можна стверджувати, що через період часу, який буде потрібний на збільшення ступеня впливу низки інноваційних факторів на інноваційну сферу за рахунок державного регулювання, можна збільшити обсяг ВВП.

7. Запропоновано підходи щодо формування активної державної інноваційної політики, яка полягає у визначенні інноваційного потенціалу України і необхідності використання державного управління, ресурсного менеджменту та адміністративних важелів в умовах впливу зовнішнього економічного середовища для забезпечення економічної незалежності держави.

Таким чином, на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що у системі заходів щодо реалізації інноваційної моделі розвитку економіки необхідним є створення реального ринку інтелектуальної продукції, розробка механізмів передачі технологій, готових до застосування, законодавчого захисту прав інтелектуальної власності, які є ключовим компонентом економічного зростання національної економіки в умовах міжнародного науково-технічного обміну.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Медведкін Т.С. Становлення та оцінка ефективності інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання України // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праць. - Донецьк: ДонНУ. - 2005. - С.513-520 (0,5 д.а.).

2. Медведкін Т.С. Методи прогнозування інноваційного розвитку // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка и право. - 2004. - №1. - С.124-132 (0,9 д.а.).

3. Медведкин Т.С. Коммерческий аспект инновационной деятельности предприятий // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2004. - С. 328-331 (0,4 д.а.).

4. Медведкин Т.С. Инвестиционная деятельность предприятий горного машиностроения в льготных режимах налогообложения // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ. - 2003. -С.756-758 (0,4 д.а.).

5. Медведкін Т.С., Миронов В.С. Вплив територій з особливим статусом на розвиток регіону // Сіверянський літопис. - 2002. - №6. - С.151-154 (0,4 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано функціонування інноваційних територій розвитку.

6. Макогон Ю.В., Медведкин Т.С., Миронов В.С. Технопарк: инновационные и инвестиционные принципы функционирования // Вестник Донецкого университета. Серия В. Экономика и право. - 2002. - №1. - С.7-14 (0,8 д.а./0,5 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано коефіцієнт економічної придатності виробництва продукції.

Публікації в інших виданнях:

1. Макогон Ю.В., Медведкін Т.С. та ін. Про результати структурних змін у промисловості України та основні напрями подальшої структурної перебудови / НАН України Ін-т економіки пром-сті. Аналітична довідка. - Донецьк, 2004. - 91с. (8,4 д.а./1,5 д.а.)

Особистий внесок здобувача: проаналізовано напрями розвитку інноваційної сфери економіки України.

2. Makogon Yu., Medvedkin T. Development of Ukraine and Donetsk Export Potential: International Economics Integration Aspect / International Conference of Business, Economics and Management Disciplines. Abstract of Papers. - University of New Brunswick, Fredericton, Canada, 2004. - Р. 26-40 (1,5 д.а./0,8 д.а.)

Особистий внесок здобувача: проаналізовано напрями розвитку інноваційної сфери Донецького регіону.

3. Медведкін Т.С. Інноваційний мультиплікатор в економіці країн Південно-Східної Європи // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2004. - С. 378-385 (0,8 д.а.).

4. Медведкін Т.С., Білоброва И.Ю. Финансовая оценка научно-технических проектов в странах Юго-Восточной Европы // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. - Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ. - 2003. - С. 450-455 (0,6 д.а./0,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано іноземний досвід оцінки проектів.

5. Макогон Ю.В., Медведкин Т.С. Подходы к формированию инновационных преимуществ экономики Украины // Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна та світовий досвід: Матеріали 2-ї Міжнародної наук.-практ. конф. - Львів: ЛвЦНТЕІ, 2003. - С. 18-23 (0,6 д.а./0,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано іноземний досвід інноваційної діяльності.

6. Медведкин Т.С. Разработка концепции инновационного проекта старопромышленных регионов // Старопромислові регіони Західної та Східної Європи в умовах інтеграції. Збірник наукових праць. Донецьк: ДонНУ. - 2003. - С. 503-507 (0,5 д.а.).

7. Medvedkin T., Chernichenko G. Overview of selected legal and regulatory issues in electronic commerce // Ekonomske Teme. Ekonomske Fakultet u Nisu. - 2003. - №2.- S. 467-471 (0,5 д.а./0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: розглянуто аспекти становлення електронної комерції як інноваційної діяльності в Україні.

АНОТАЦІЯ

Медведкін Тарас Сергійович. Інноваційний розвиток економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів інноваційного розвитку економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій. В роботі визначено теоретичні засади інноваційної діяльності, еволюцію теорій, моделей і концепцій розвитку інноваційних процесів, запропоновано структуру інноваційного кластеру, а також удосконалено поняття інноваційно-інформаційної економіки, або неоекономіки. Проаналізовано особливості розвитку світового ринку технологій та головних його сегментів, а також надано оцінку сучасного стану розвитку національної економіки з точки зору рівня її інновативності. Було проведено економіко-математичний аналіз передумов побудови інноваційної економіки України в контексті глобалізації світового ринку технологій.

На основі проведеного дослідження та аналізу статистичних даних було визначено критерії, що характеризують рівень інноваційного розвитку національної економіки за різних умов фінансування інноваційної діяльності, запропоновано економіко-математичну модель інноваційного розвитку національної економіки в умовах глобалізації світового ринку технологій та на основі отриманої моделі окреслено інноваційну траєкторію розвитку економіки України і здійснено її прогноз. Запропоновано підходи щодо формування стратегії створення інноваційної економіки (неоекономіки) України.

Ключові слова: глобалізація, інновація, інноваційний кластер, неоекономіка, світовий ринок технологій, інноваційний потенціал, інноваційна траєкторія розвитку економіки, науково-технічна сфера.

АННОТАЦИЯ

Медведкин Тарас Сергеевич. Инновационное развитие экономики Украины в контексте глобализации мирового рынка технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. Донецкий национальный университет, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов инновационного развития экономики Украины в контексте глобализации мирового рынка технологий.

Определены теоретические основы глобализации международной научно-технической сферы, рассмотрены сущность и принципы инновационной деятельности, структура и виды инноваций, инновационного кластера, а также сделан анализ эволюции теорий, моделей и концепций развития инновационных процессов.

Автором было усовершенствовано понятие инновационно-информационной экономики или неоэкономики, под которой понимается сфера общественной жизни, в которой на основе использования инновационных ресурсов осуществляется производство, обмен, распределение и потребление технологического продукта человеческой деятельности, постоянно развивается система продуктивных сил на основе инновационных компонентов под влиянием различных типов экономических законов.

Дана оценка динамики и тенденций развития мирового рынка технологий и основных его сегментов - рынка лицензий и патентов, рынка научно-технических услуг и рынка оборудования и оснащения. На основе проведенного анализа было определено место Украины в современном мировом научном пространстве. Также была проведена оценка динамики развития экономики Украины с точки зрения уровня ее инновативности. Автором был проведен экономико-математический анализ построения инновационной экономики Украины на основе корреляционного анализа с целью выявления факторов, влияющих на валовой внутренний продукт.

Теоретические выводы первого и аналитические исследования второго раздела нашли логическое завершение в виде определения критериев построения инновационно-информационной экономики Украины (неоэкономики) на основе разработанной экономико-математической модели инновационного развития национальной экономики в условиях глобализации мирового рынка технологий, которая дает возможность не только проводить экономико-математический анализ статистических данных, но и осуществлять прогноз изменения основных макроэкономических показателей в зависимости от выявленных факторов. Автором были также предложены подходы к формированию стратегии построения инновационной экономики Украины.

Ключевые слова: глобализация, инновация, инновационный кластер, неоэкономика, мировой рынок технологий, инновационный потенциал, инновационное развитие экономики, научно-техническая сфера.

ANNOTATION

Taras S. Medvedkin. The Innovative Development of Economy of Ukraine in a Context of Globalization of the World Market of Technologies. - Manuscript.

Dissertation to obtain the degree of the Candidate of economic sciences on a speciality 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. Donetsk National University, Donetsk, 2005.

The dissertation is devoted to research of theoretical and practical aspects of innovative development of economy of Ukraine in a context of globalization of the world market of technologies. Theoretical bases of innovative activity, evolution of theories, models and concepts of development of innovative processes are determined, the structure of innovative cluster is offered, and also concepts of innovative-information economy or neoeconomics are improved in the work. It is analysed features of development of the world market of technologies and its main segments, and also the estimation of a modern condition of development of national economy is given from the point of view of its level of innovativeness. The economic-mathematical analysis of preconditions of innovative economy of Ukraine formation in a context of globalization of the world market of technologies has been carried out. On the basis of the carried out research and the analysis of the static data criteria which characterize a level of innovative development of national economy under different conditions of financing of innovative activity have been determined, the economic-mathematical model of innovative development of national economy in conditions of globalization of the world market of technologies is offered and on the basis of the received model the innovative trajectory of development of economy of Ukraine is outlined and its forecast is carried out. Approaches concerning formation of strategy of creation of innovative economy (neoeconomics) of Ukraine are offered.

Key words: globalization, innovation, innovative cluster, neoeconomics, world technology market, innovative potential, innovative trajectory of development of economics, scientific and technical sphere.

Размещено на Allbest.ru