Інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.05.01- світове господарство і міжнародні економічні відносини

Інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку

Виконала Кравченко Вікторія Олександрівна

Донецьк - 2004

АНОТАЦІЯ

Кравченко В.О. Інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів зовнішньоекономічної діяльності України. Проаналізовано інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку, уточнено поняття спеціальної економічної зони, запропоновано нову концепцію оцінки впливу спеціального режиму інвестиційної діяльності на соціально-економічну складову регіону. Обґрунтовано доцільність багатовекторного розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України та доведено необхідність визначення пріоритетів участі України у інтеграційних процесах як шлях до економічного зростання та удосконалено організаційно-економічний механізм розвитку інституціональних засад зовнішньоекономічних засад України.

Обґрунтовано позитивний вплив інституту спеціального режиму інвестиційної діяльності на соціально - економічний розвиток Донецької області.

зовнішньоекономічний інтеграція інвестиційний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток господарського співробітництва на міжнародному рівні базується на об'єктивній необхідності існування міжнародних економічних зв'язків, на базі організаційних і правових механізмів, що дозволяють здійснювати відповідні дії, та взаємній зацікавленості учасників у розвитку міжнародних зв'язків. Повноцінне міжнародне співробітництво неможливе без одночасної наявності всіх названих вище елементів. В той час, коли в різних регіонах світу поглиблюються інтеграційні процеси, а перед Україною, яка майже не має самостійного досвіду щодо участі в інтеграційних процесах, гостро постає питання щодо форм її участі у світовому господарстві, надзвичайно важливо зрозуміти, як розвивається інтеграція національних економік у цілому і як співвідноситься з цим входження України в процеси, що відбуваються у світовій економіці.

Складовою частиною загальної системи світового господарства є зовнішньоекономічний сектор сучасної держави. Системи і підсистеми світового господарства перебувають в складній діалектичній взаємодії, взаємодоповнюючи одна одну. Одним з напрямів розв'язання кардинальних проблем внутрішнього розвитку, необхідною складовою зовнішньоекономічної стратегії України стало вирішення питань щодо її ставлення до міжнародних економічних об'єднань та інтеграційних процесів. Особливої уваги потребує дослідження процесу інтеграції та сучасного розвитку міжнародних та внутрішніх інституцій, що здійснюють значний вплив на розвиток сучасних зовнішньоекономічних зв'язків як на світовому, так і на регіональному рівні.

Дослідження механізму інституціонального забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України в умовах перехідної економіки набувають все більшої актуальності. Вагомий внесок в дослідження проблем розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та формування інституціональних засад в контексті світового та регіонального розвитку.

Формування організаційно-економічного механізму розвитку зовнішньоекономічної діяльності України, визначення пріоритетних векторів розвитку інтеграційних процесів України, а також функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності як інституціональної складової потребують додаткових досліджень. Невідпрацьованість схем управління і контролю, механізмів функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон, а також вплив їх на економіку України та активізацію зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності вимагають додаткових наукових досліджень окресленого кола питань. Розв'язання окреслених питань є об'єктивною необхідністю щодо активізації механізму економічного зростання, основою якого повинна стати активізація інвестиційної діяльності, яка вимагає концентрації інвестиційних ресурсів для розвитку конкурентоспроможних виробництв та інтеграції економіки України до світових та регіональних ринків при вирішенні наявних економічних та соціальних проблем.

Все вищевказане обумовлює актуальність, вибір теми, визначення мети і постановку задач дослідження.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування й розробка методологічних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено наступні задачі:

- дослідити теоретичні основи забезпечення інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності в контексті розвитку інтеграційних процесів;

- проаналізувати розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України;

- визначити пріоритетні для України вектори розвитку інтеграційних процесів та розробити рекомендації щодо удосконалення інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України;

- дослідити соціально-економічний вплив спеціального режиму інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон як інституціональної складової на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і активізацію інвестиційного процесу та вирішення соціальних питань в регіоні;

- проаналізувати можливості використання в Україні та Донецькій області світового досвіду створення і функціонування вільних економічних зон як інституту ринкової економіки;

- розробити модель оцінки впливу обсягу залучених інвестицій у спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку на соціально-економічний розвиток регіону.

Об'єктом дослідження є міжнародні, регіональні та національні інститути, що забезпечують здійснення зовнішньоекономічної діяльності України.

Предметом дослідження є організаційні та економічні механізми зовнішньоекономічної діяльності України в умовах розвитку інтеграційних процесів.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять діалектичний метод наукового пізнання закономірностей розвитку економічних процесів та явищ, загальнонаукові методи пізнання (узагальнення, порівняльного аналізу, статистичного аналізу, метод узагальнення даних, порівняльний та економіко-математичний методи). У процесі дослідження використано методи узагальнення (при проведенні аналізу теоретичних досліджень щодо функціонування міжнародних та регіональних інститутів зовнішньоекономічної діяльності), метод порівняльного аналізу (для аналізу вітчизняного і світового досвіду щодо створення і функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності), методи статистичного аналізу (для оцінки впливу спеціального режиму інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон в Донецькій області на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і активізацію інвестиційного процесу у регіоні); систематизації (при розробці концептуальної схеми формування етапів розвитку світових інтеграційних процесів); метод кореляційно-регресивного аналізу (для встановлення кількості зв'язку між обсягом залучених інвестицій і кількістю створених робочих місць).

Інформаційною базою дослідження є офіційні статистичні матеріали: дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики. У ході дослідження використовувалися закони України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України щодо формування зовнішньоекономічної стратегії України та регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку наукових положень і розробці методологічних підходів щодо формування інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України в контексті включення України до міжнародних та регіональних інтеграційних процесів.

У процесі наукового дослідження автором було отримано такі найбільш суттєві наукові результати, які характеризують наукову новизну роботи та розкривають особистий внесок автора в дослідження зазначеної проблематики, зокрема:

- поглиблено існуючі теоретичні положення щодо розвитку процесів інтеграції, що мають місце на сучасному етапі, зокрема концептуальний підхід щодо етапів розвитку світових інтеграційних процесів, а саме, доведено обов'язкову послідовність формування інтеграційних об'єднань та визначено перспективи формування інтеграційних об'єднань;

- уточнено визначення поняття “спеціальна економічна зона”, яка, на думку автора, становить частину національного економічного простору, де для підприємців (як резидентів, так і нерезидентів) створюється певний механізм управління і така система пільг і стимулів, яка на основі новітніх технологій дозволяє створювати і розвивати пріоритетні галузі економіки, здатні забезпечити виробництво високоякісної конкурентоспроможної товарної продукції (робіт, послуг, технологій), успішний соціально-економічний розвиток регіонів, а також подолання депресивності і відсталості регіону. При цьому ділове життя зони керується ринковими важелями в сполученні з частковою регулюючою роллю держави;

- обґрунтовано доцільність багатовекторного розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України та доведено необхідність визначення пріоритетів участі України у інтеграційних процесах як шлях до економічного зростання, та удосконалено організаційно-економічний механізм розвитку інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України, а саме, доведено, що пріоритети розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та інституціональні засади мають носити різнорівневий характер, що дозволить здійснити інтеграцію до світової економіки на засадах як державного, так і міжнародного та регіонального характеру;

- обґрунтовано доцільність участі України у транскордонному співробітництві на західних кордонах та розвиток принципово нових мезорегіональних відносин - на східних, що сприятиме більш ефективному розвитку відносин як з країнами Європейського Союзу, так і з країнами східного напрямку;

- доведено позитивний вплив спеціального режиму інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон на вирішення не тільки економічних, а й соціальних питань регіону через активізацію інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності підприємств і створення нових робочих місць, та запропоновано відповідну модель оцінки залежності фактично створених в СЕЗ і ТПР робочих місць від залучених зовнішніх та внутрішніх інвестицій;

- обґрунтовано необхідність проведення моніторингу щодо оцінки впливу інституту спеціальних економічних зон на розвиток регіону та активізацію зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності регіонів, що передбачає удосконалення обміну статистичною інформацією між регіонами України.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційної роботи знайшли відображення при реалізації програми функціонування спеціальної економічної зони “Азов” (довідка № 21/04 від 28.01.2004 р.). Результати дисертаційної роботи використано при підготовці науково - практичних та навчально-методичних посібників, а також в діяльності Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 248/01-03 від 11.09.2003р. ), Донецької торгово-промислової палати України (довідка № 383/01 від 22.10.2003р.). Результати дисертаційної роботи було використано при підготовці рекомендацій VIII, IX та X Міжнародних науково-практичних семінарів “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк - Слов'яногірськ, 2002-2004 рр.), та Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми та перспективи співробітництва між країнами південно-східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ” (м. Донецьк-Свіштов-Албена, 2003р.), які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, Торгово-промисловим палатам країн - учасниць організації ЧЕС та ГУУАМ, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково - технічного розвитку регіонів, зокрема до програм “Донецька область - 2010”, “Донецька область - 2020”.

Результати дослідження було використано в навчальному процесі Донецького національного університету МОН України при розробці курсів “Міжнародна економічна діяльність України” “Регіональні економічні зв'язки і вільні економічні зони”, та Маріупольського гуманітарного інституту Донецького національного університету МОН України при розробці курсів “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та “Управління зовнішньоекономічною діяльністю”, про що є відповідні довідки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародних науково-практичних семінарах “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк - Слов'яногірськ, 1998-2004 р); на Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми та перспективи співробітництва між країнами південно-східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ”(м. Донецьк - Свіштов - Албена, 2003 р.), Міжнародній конференції “Економічна безпека бізнесу” (м. Київ, 1998 р.), науково - практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (м. Донецьк, 1999 р.).

2. ОСНОВНИЙ зміст ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, предмет, об'єкт і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

В першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності” досліджено теоретичні та методологічні аспекти розвитку інтеграційних процесів в світовій економіці, сутність, види та інституціональні засади зовнішньоекономічної діяльності, а також теоретичні аспекти спеціального режиму господарювання та спеціальних економічних зон як інституту ринкової економіки.

На рубежі двох тисячоліть зростає роль темпу розвитку інтеграційних процесів, спостерігається збільшення впливу і ролі міжнародних інститутів зовнішньоекономічної діяльності. Це означає необхідність врахування ролі міжнародних організацій та інститутів щодо здійснення міжнародної діяльності з одного боку, а з іншого боку - внутрішньодержавних інтересів. Міжнародні організації та інститути все активніше втручаються в економічні процеси, а внутрішньодержавні регіони прагнуть до здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Участь країн в інтеграційних процесах обумовлена необхідністю вирішення актуальних економічних проблем, що не можуть бути вирішені країнами ні поодинці, ні на основі старої системи міжнародного розподілу праці. Можна виділити різні рівні економічної інтеграції - від простої зони вільної торгівлі до повного політичного союзу з низкою альтернатив між ними. Автором доведено обов'язкову послідовність формування інтеграційних обєднань та визначено перспективи формування інтеграційних об'єднань.

Сьогодні у світі превалює регіональна торгова інтеграція - зони вільної торгівлі і митні союзи. У свою чергу, зони вільної торгівлі за кількістю значно перевищують митні союзи. В зонах вільної торгівлі укладається майже 90% усіх регіональних торгових угод. Митні союзи, як правило, забезпечують встановлення загального зовнішнього тарифу в кілька етапів. У системі ринкових міжнародних економічних відносин виникає ряд об'єктивних передумов переходу до більш високого етапу - міжнародної інтеграції. В теорії доведено, що вони формуються як на мікрорівні, так і на макрорівні. Розвиток рівнів регіоналізації дозволяє виділити: макрорегіональний рівень (інтеграційні об'єднання), мезорегіональный рівень (транскордонне співробітництво, єврорегіони), мікрорегіональний рівень - спеціальні економічні зони (СЕЗ).

Всі країни світу розвиваються за загальними економічними законами, що обумовлює пріоритет економічного характеру міжнародних відносин. Постійно ускладнюється структура потреб, рідкість і віддаленість ресурсів вимагають все більш ефективних засобів обміну не тільки між регіонами всередині окремої держави, але і між самими державами і світовими регіонами. Економічний розвиток і приріст населення в різних регіонах світу відбуваються нерівномірно, що також викликає необхідність розширення міжнародних обмінів, які сприяють розвитку нових ринків (товарів, послуг, праці, інформаційних, фінансових та ін.), імпорту сировини, технологічному й інформаційному обміну, науковим, науково-технічним, виробничим, культурним і іншим зовнішньоекономічним зв'язкам (ЗЕЗ). ЗЕЗ - це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав і їх суб'єктів у всіх галузях економіки. Торгівля є традиційною і найдавнішою формою міжнародних економічних відносин.

Вона продовжує зберігати важливі позиції в загальному комплексі світогосподарських зв'язків. Після другої світової війни міжнародна торгівля розвивалася дуже високими темпами, що набагато перевищують темпи зростання світового виробництва. Подолання політичних і, насамперед, економічних труднощів вимагає прийняття рішень щодо створення нових інституціональних засад, здатних вплинути на економічні процеси в державі. До числа таких рішень, що вже найближчим часом можуть дати істотний позитивний ефект, варто віднести створення вільних економічних зон (ВЕЗ) - екстериторіальних формувань, що характеризуються особливим режимом діяльності (спеціальний режим господарювання). Спеціальний режим господарювання може встановлюватися з різних причин, в тому числі і при необхідності забезпечення більш сприятливих умов для створення нових робочих місць, залучення інвестицій.

В результаті дослідження автором було виявлено, що риси і цілі створення інституту спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку збігаються і перетинаються більше ніж на 50%, а це надає право розглядати вплив спеціального режиму інвестиційної діяльності (в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності функціонують як спеціальні економічні зони, так і території пріоритетного розвитку) на соціально-економічний розвиток регіону.

В результаті вивчення розробок та висновків провідних вчених щодо визначення СЕЗ, автором стверджується, що спеціальні економічні зони - це частина національного економічного простору, де для підприємців (як резидентів, так і нерезидентів) створюється механізм управління і така система пільг і стимулів, яка на основі новітніх технологій дозволяє створювати і розвивати пріоритетні галузі економіки, здатні забезпечити виробництво високоякісної конкурентоспроможної товарної продукції (робіт, послуг, технологій), позитивний соціально-економічний розвиток регіонів, а також подолання депресивності і відсталості регіонів України.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що, сприяючи формуванню основних елементів ринкового механізму, лібералізація зовнішньої торгівлі стає найважливішим складовим елементом програми структурної перебудови економіки України та її участі у міжнародних інтеграційних процесах.

У другому розділі “Аналіз розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та інституціональної складової в контексті міжнародної та регіональної інтеграції” проведено детальний аналіз розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій України, узагальнено світовий і вітчизняний досвід функціонування вільних економічних зон як одного з інститутів ЗЕД, досліджено вплив спеціального режиму інвестиційної діяльності на активізацію зовнішньоекономічної й інвестиційної діяльності.

Весь період становлення незалежної держави пов'язаний з визначенням її місця у світовій системі господарювання й у різних міжнародних інтеграційних об'єднаннях. Інститутами регулювання ЗЕД України є суб'єкти управління зовнішньоекономічною діяльністю (Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада та інші), об'єкти управління (підприємства - суб'єкти ЗЕД), а також контролюючі та обслуговуючі організації. На розвиток зовнішньоекономічної діяльності мають також вплив міжнародні організації, інтеграційні об'єднання та міжнародні і державні нормативно - правові акти. Зовнішньоторгівельний оборот товарів і послуг України за 2003 рік склав 51,7 млрд. дол. США. У тому числі експорт - 27,3 млрд. дол. США, імпорт 24,4 млрд. дол. США. У порівнянні з 2002 р. зовнішньоторгівельний оборот збільшився на 12 млрд. дол. США (39,7 млрд. дол. США в 2002 р.). Зовнішньоторгівельні операції проводилися з партнерами з 201 країни світу. Розглядаючи географічну структуру як експорту, так і імпорту, слід виділити зростання частки країн СНД і Європейського Союзу (рис 1).

Рис. 1. Географічна структура експорту та імпорту України за період з 1996 по 2003 рр., млн. дол. США

Спираючись на результати проведеного аналізу, можна визначити зазначені географічні напрями як пріоритетні вектори розвитку інтеграційних процесів. Проведене автором дослідження розвитку інвестиційного процесу вказує на його активізацію. Одним з чинників активізації інвестиційного процесу автор виділяє функціонування спеціальних економічних зон та територій зі спеціальним режимом інвестування.

Як показує аналіз світового досвіду створення і функціонування ВЕЗ, вільні економічні зони створюються з певними цілями, спрямованими на підвищення та активізацію розвитку старопромислових регіонів і інших проблемних територій держави. До таких цілей, як правило, відносяться: активізація зовнішньоторгівельної діяльності, збільшення обсягів експорту, створення додаткових робочих місць, стимулювання промислового виробництва, залучення в країну іноземних інвестицій, підйом депресивних територій, вирівнювання міжрегіональних розходжень. Засоби досягнення цих цілей найчастіше виражаються в податкових і митних пільгах і т. і.

На 1 січня 2004 р. Радою з питань спеціальних економічних зон (СЕЗ) і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області схвалено 209 проектів на загальну суму 3027 млн. доларів США. За підсумками 2003 р. в Донецькій області реалізується 148 інвестиційних проектів з 554, що реалізуються в Україні. Питома вага області в загальному обсязі передбачених до залучення в українські СЕЗ і ТПР коштів на 1 січня 2004 р. становила 47%, а в обсягах фактично залучених і освоєних інвестицій частка регіону перевищує 57%. Проаналізувавши рівень освоєння інвестицій в регіоні, можна відзначити, що він є одним з найвищих в Україні. Динаміку залучення інвестицій в СЕЗ і ТПР Донецької області представлено на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка залучення іноземних та українських інвестицій в СЕЗ і ТПР Донецької області за період з 1999 по 2003 рр. (на кінець року, млн. дол. США)

Проектами передбачається створити 21,9 тисячі робочих місць і 33,4 тисячі місць зберегти. За період функціонування спеціального режиму інвестування створено 16,5 тисячі та 31,2 тисячі місць збережено (з них у 2003 р. - 5,9 тисячі та 7,3 тисячі робочих місць відповідно). Середньоспискова чисельність штатних працівників, що працюють над реалізацією проектів, з початку року склала 47,1 тисячі чоловік. Їх середньомісячна заробітна плата в 2003 р. дорівнювала 796 гривень, що на 45% перевищує середній рівень оплати праці в економіці області.

У зовнішньоекономічній діяльності Донецької області визначилися такі позитивні моменти: зростання в експорті частки продукції машинобудування, подальше зниження обсягу бартерних операцій, збільшення обсягів іноземних інвестицій, у тому числі і за рахунок існування спеціального режиму інвестування. Для України важливо зараз створити такі умови, щоб спеціальні режими інвестиційної діяльності застосовувалися для стимулювання розвитку нових форм господарювання, промислового виробництва, розвитку зовнішньоекономічних відносин. При введенні спеціального режиму інвестиційної діяльності з'являється можливість реалізації переваг транспортно-географічного розташування України і потенціалу її припортових територій, а також створюються умови, за яких досить швидко формується виробнича інфраструктура, адекватна сучасній світогосподарській сфері. Розвиток міжнародного економічного співробітництва в різних формах дає можливість розвивати внутрішню інфраструктуру ВЕЗ, їх інтеграцію як у національну, так і у світову економіку. Майбутнє України буде визначатися реалізацією її транзитних і функцій, що пов'язують прикордонні регіони України і Європи, а також розвитком відносин між країнами - членами організацій ЧЕС та ГУУАМ.

У третьому розділі “Удосконалення інституціональних засад та векторів розвитку зовнішньоекономічної діяльності України” на підставі проведеного аналізу запропоновано удосконалення включення України в інтеграційні процеси, підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області, розроблено модель оцінки впливу обсягу залучених інвестицій на соціально-економічний розвиток регіону.

За результатами проведеного аналізу можна відзначити, що Україні, обираючи будь-які з векторів інтеграції, слід обирати ті, які відповідають двом вимогам: розвиток інтеграційних процесів повинен сприяти економічному зростанню України; інтеграція економіки України до будь-якого угрупування повинна сприяти вирішенню соціальних проблем та підвищенню рівня життя і добробуту громадян України. Згідно з проведеним аналізом інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку, слід відзначити, що доцільно розвивати та поглиблювати стосунки на макрорегіональному рівні - з країнами ЄС та СНД, з країнами організацій ЧЕС та ГУУАМ, на мезорегіональному рівні - доцільно розвивати транскордонне співробітництво, на мікрорегіональному рівні - впроваджувати спеціальні режими господарювання. Автором запропоновано багаторівневу модель інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності країни.

Формування і відпрацьовування сталого господарського механізму міжнародно-орієнтованого виробництва торкнуться, в першу чергу, підприємств, галузей і регіонів з інтенсивною зовнішньоекономічною діяльністю. Причому для регіонів визначальними факторами стануть вже існуючий профіль і рівень експортної спеціалізації, а також досвід в області міжнародного співробітництва. У окремих підприємств і регіонів можливості для ефективного прямого науково-виробничого спілкування з підприємствами інших країн значно вище, ніж в Україні в цілому. Тому в регіонах доцільно впроваджувати спеціальні режими господарювання. Для підвищення ефективності функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності доцільно розробляти програми їх функціонування з урахуванням запропонованої автором схеми. З метою комплексного вивчення впливу інститутів спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності на економіку окремих регіонів держави, а також на соціально-економічний розвиток України в цілому, пропонується проведення комплексного моніторингу. З цього приводу доцільно проводити обмін інформацією на рівні регіонів щодо розвитку СЕЗ і ТПР щоквартально та доводити її до всіх інститутів, які приймають участь у проведенні моніторингу щодо оцінки впливу інституту спеціальних економічних зон на розвиток регіону та активізацію зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності регіонів, що передбачає удосконалення обміну статистичною інформацією між регіонами України.

Однією з найгостріших проблем у старопромисловому депресивному регіоні є проблема працевлаштування і зайнятості населення. З іншого боку, серед вимог до інвестиційних проектів, які реалізуються в СЕЗ і ТПР, є збереження старих і створення нових робочих місць. На підставі статистичних даних по 23 об'єктах спостереження в дисертаційній роботі запропоновано модель, що враховує залежність соціального показника “кількість створених робочих місць” від обсягу іноземних і внутрішніх інвестицій, залучених у СЕЗ і ТПР Донецької області. При виборі виду функціональної залежності y = f (x_1,x₂) розглядалися лінійна і статечна залежності. Статечна модель за всіма показниками адекватності виявилися гіршою за лінійну.

Залежність має вигляд:

y = 116,25 + 0,0277x₁ + 0,0094x₂;

y - вектор спостереження за показником “кількість робочих місць”;

x₁ - вектор спостереження за показником “обсяг залучених іноземних інвестицій”

x₂ - вектор спостереження за показником “обсяг залучених внутрішніх інвестицій”.

Параметри моделі a₁=0,0277 и а₂=0,0094 статистично достовірні з рівнем значимості 0,05. Коефіцієнт множинної кореляції склав R= 0,933; отже, R² = 0,87. Детермінація R² вказує на те, що 87% коливань показника y пов'язано з коливанням врахованих у моделі факторів, тобто пояснені моделлю, а 13% коливань показника y не враховуються моделлю і пов'язані з коливанням інших, не включених у модель факторів. Перевірка статистичної вірогідності за критерієм Фишера відбулася з дуже високим довірчим рівнем (майже 100%).

Рис. 3. Схема розробки програм функціонування спеціального режиму інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон

У цілому щодо запропонованої моделі можна зробити такий висновок: створення спеціального режиму інвестиційної діяльності впливає на економіку старопромислових депресивних територій Донецького регіону, однак варто також звернути особливу увагу на те, що для інвесторів цілеспрямоване створення робочих місць не є пріоритетним. Це твердження можна підтвердити значною “дорожнечею” робочого місця (за результатами розрахунків за наведеною моделлю). У зв'язку з цим пропонується введення в межах СЕЗ і ТПР додаткових заходів, які б стимулювали створення нових робочих місць. Ними можуть стати додаткові податкові пільги за кожне створене і збережене робоче місце.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено важливу наукову задачу теоретичного обґрунтування і розробки практичних пропозицій щодо удосконалення інституціональних засад зовнішньоекономічної діяльності України в контексті світового та регіонального розвитку. На основі проведеного дослідження сформульовано наступні висновки:

На основі дослідження теоретичних аспектів розвитку інтеграційних процесів в світовій економіці автором запропоновано уточнений концептуальний підхід щодо етапів розвитку світових інтеграційних процесів, а саме, доведено обов'язкову послідовність формування інтеграційних об'єднань та визначено перспективи формування інтеграційних об'єднань.

Сучасна спеціальна економічна зона, на думку автора, становить частину національного економічного простору, де для підприємців (як резидентів, так і нерезидентів) створюється певний механізм управління і така система пільг і стимулів, яка на основі новітніх технологій дозволяє створювати і розвивати пріоритетні галузі економіки, здатні забезпечити виробництво високоякісної конкурентоспроможної товарної продукції (робіт, послуг, технологій), успішний соціально-економічний розвиток регіонів, а також подолання депресивності і відсталості регіону. При цьому ділове життя зони керується ринковими важелями в сполученні з частковою регулюючою роллю держави.

Світова практика показує, що створення вільних економічних зон є дуже дієвим засобом розвитку економіки окремих територій і регіонів. Створення і розвиток вільних економічних зон орієнтовано на вирішення конкретних пріоритетних економічних і соціальних задач, реалізацію стратегічних програм і проектів, розвиток депресивних регіонів.

Проаналізувавши стан зовнішньоторгівельного обороту України, можна відзначити його зростання з країнами ЄС та СНД. За результатами дослідження виявлено доцільність багатовекторного розвитку зовнішньоекономічного співробітництва України та доведено необхідність визначення пріоритетів участі України у інтеграційних процесах як шлях до економічного зростання.

Пріоритети розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та інституціональні засади мають носити різнорівневий характер, що дозволить здійснити інтеграцію до світової економіки на засадах як державного, так і міжнародного та регіонального характеру.

Згідно з результатами аналізу, доцільно надалі розвивати транскордонне співробітництво на західних кордонах та формувати принципово нові мезорегіональні відносини на східних кордонах, що сприятиме більш ефективному розвитку відносин як з країнами Європейського Союзу, так і з Росією та Білорусією;

Подальший розвиток територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності веде до формування нових пропорцій і встановлення певних тенденцій, у тому числі в сфері активізації зовнішньоекономічних зв'язків. Для відстеження їх динаміки і структури необхідно уточнити схеми моніторингу і контролю функціонування СЕЗ, а також систему вимог до статистичної звітності, яка забезпечувала б доступність статистичної інформації з метою найбільш детального аналізу процесів, що відбуваються.

Стимулювання розвитку економіки України за допомогою спеціального режиму інвестиційної діяльності вимагає більш зваженого підходу до використання податкових пільг, серйозного відпрацювання організаційних, виробничих і фінансових механізмів, митного регулювання, надійних методів прогнозування результатів їх функціонування. Тому доцільно при розробці планів і програм функціонування СЕЗ і ТПР у регіоні використовувати запропоновану в дисертації схему розробки програм функціонування територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності та спеціальних економічних зон.

Однією з найбільш гострих проблем у старопромисловому депресивному регіоні є проблема працевлаштування і зайнятості населення. Залучення як внутрішніх, так і іноземних інвестицій позитивно впливає на створення робочих місць у досліджуваних СЕЗ і ТПР, а це, у свою чергу, позначається на досягненні соціальних цілей, що були поставлені при створенні СЕЗ і ТПР у Донецькій області. У цілому щодо запропонованої у дисертації моделі можна відзначити, що створення СЕЗ і ТПР позитивно впливає на економіку старопромислового Донецького регіону, але також є доцільним стимулювання створення нових робочих місць за допомогою різних важелів і механізмів регулювання з боку держави - податкових пільг тощо.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кравченко В.А. Использование зарубежного опыта для устранения недостатков в функционировании и управлении СЭЗ в Украине // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект. Збірник наукових праць. Донецьк: ДонНУ, 2003. - С.608-611 (0,3 д.а.).

Кравченко В.А. Исследование тенденций региональной экономической безопасности Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ, 2002. - Ч ІІ. - С.473-475 (0,2 д.а.).

Кравченко В.А. Анализ внешнеэкономической деятельности промышленного района Восточной Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект.- Донецк: ДонНУ, 2001. - Ч. ІІ. - С. 378-380 (0,2 д.а.).

Макогон Ю.В. Кравченко В.А. Влияние функционирования свободных экономических зон на экономическую безопасность государства // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин. - 2001. - Вип. 26. - С. 28-31 (0,2/0,1 д.а.).

(Особистий внесок здобувача: виявлено чинники, які негативно впливають на економічну безпеку держави).

Кравченко В.А. Специальные экономические зоны в Донецкой области и задачи управления // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонГУ. - 2000. - С. 220-222 (0,2 д.а.).

Кравченко В.А. Зарубежный опыт функционирования свободных экономических зон // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонГУ. - 1999. - С.397-400 (0,2 д.а.).

Хахулин В.В., Малыга В.А., Кравченко В.А. Проблемы правового обеспечения безопасности Украины во внешнеэкономической деятельности // Підприємництво, господарство та право.- 1998. - №8. - С.31-37 (0,3/0,1 д.а.) (Особистий внесок здобувача: означено економічні чинники впливу на економічну безпеку України).

Кравченко В.А. Эффективность ВЭД и экономическая безопасность // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ.- 1998. - С.172-177 (0,3 д.а)

Макогон Ю.В. Кравченко В.А. Донбасс лидирует в бизнесе с Америкой // Діловий вісник. -- № 6. - 1997. - С.16-17 (0,2/0,1) д.а. (Особистий внесок здобувача: досліджено зовнішньоекономічні зв'язки Донецької області з країнами Американського континенту та вплив їх розвитку на економіку регіону).

Макогон Ю.В. Кравченко В.А. Как это делается в Америке // Діловий вісник. - № 11. - 1997. - С.28-29 (0,2/0,1 д.а.) (Особистий внесок здобувача: проаналізовано довід США щодо антідемпінгових розслідувань проти українських товаровиробників)

Кравченко В.А. Некоторые аспекты развития международных экономических отношений Украины // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. - Донецк: ДонНУ, 2003. - С.398-402 (0,3 д.а.).

Особенности управления СЭЗ в Украине // Юбилейна международна конференция “XXI-ви век: очаквани реалности в бизнеса и мениджмънта”, Том III “Глобализация и интернационализация на бизнеса” (26 и 27 октомбри 2001 г., Свищов, Болгария). - Свищов: Академично издателство “Ценов”. - 2001. - С.78-84 (0,3 д.а.)

Кравченко В.А. Зарубежный опыт создания и функционирования свободных экономических зон // Збірник наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. “Україна - Греція: історична спадщина і перспективи співробітництва”. - Маріуполь: Маріупольський гуманітарний інститут ДонДУ. - 1999. - Т.1 (ч.ІІ). - С. 479-484 (0,3 д.а.)

Кравченко В.А. Анализ эффективности иностранной экономической помощи, предоставляемой Украине // Совершенствование правового регулирования внешнеэкономической хозяйственной деятельности. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1998. - С.6-8. (0,2 д.а.)

Макогон Ю.В. Кравченко В.А. Коммерческая тайна во внешнеэкономической хозяйственной деятельности как элемент системы экономической безопасности Украины. Препринт доповіді. - Донецк. - ИЭПИ НАН Украины, 1998. - 51 с. (2/0,5 д.а.) (Особистий внесок здобувача: проаналізовано вплив підприємств з зовнішньоекономічною діяльністю на економічну безпеку України).

Макогон Ю.В., Скобцова Г.В. Кравченко В.А. Внешнеэкономические связи Украины со странами Американского континента. Препринт доповіді. - Донецк: ДонГУ. - 1996. - 29 с. (1,3/0,2 д.а.) (Особистий внесок здобувача: проаналізовано зовнішньоекономічні зв'язки України з США та Канадою.

Размещено на Allbest.ru