Обґрунтування напрямів розширення і підвищення ефективності туристичних послуг

Розрахуємо точку беззбитковості. Розрахунок точки беззбитковості дозволяє побачити до якого рівня може впасти виручка, коли прибуток стане нульовий. Для розрахунків потрібні такі дані:

- виручку від продажів - 78 000 грн.;

- постійні витрати - = SUM (ABOVE) 31541 грн.;

- змінні витрати - = SUM (ABOVE) 4407грн.;

прибуток - 42052 грн.

1) Знайдемо суму покриття: 78 000 - SUM (ABOVE) 4407 = 73593 грн.

2) Обчислимо коефіцієнт покриття:

73593/ 78 000 = 0,94

3) Порогова виручка:

SUM (ABOVE) 31541 \ 0,94 = 33554,3 грн.

Фактичний прибуток вище порогової. Щоб оцінити наскільки фактична виручка від продажу перевищує виручку, що забезпечує беззбитковість, розраховується запас міцності - процентне відхилення фактичної виручки від порогової. Чим більше запас міцності, тим краще для фірми

S t = (78 000 - 33554,3) \ 78000 * 100% = 57 %

Значення запасу міцності 57 % показує, що якщо виручка фірми скоротиться менш, ніж на 57 %, то Інформаційний центр буде отримувати прибуток, якщо більше, ніж на 57 % - виявиться в збитку.

Отже, відкриття Інформаційного центру в готелі «Озерний край» помітно змінить відносини між споживачем і постачальником послуг у бік поліпшення якості послуг і забезпечить максимальне використання Інтернет-технологій для готелю.

В умовах переходу до ринкових відносин інформаційний центр набуває першочергового значення, будучи невід'ємним елементом ефективної системи управління наданням послуг гостям.

4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Організація та охорона праці на підприємстві

Охорона праці та безпеку життєдіяльності у ТЗОВ «Озерний край» здійснюються з урахуванням постанови "Про затвердження порядку навчання з охорони праці та знань, вимог охорони праці працівників організацій" від 13 січня 2003 р. Також охорона праці та безпека життєдіяльності у ТЗОВ «Озерний край» здійснюються з урахуванням ГОСТ Р 50644 - 94. "Вимоги із гарантування безпеки туристів, і екскурсантів".

Відповідно до цією постановою в ТЗОВ «Озерний край» проводяться такі види інструктажу: вступний і первинний (для знову прийнятих працювати співробітників); повторний (всім працівників не менше десь у шість місяців); позаплановий (за зміни умов праці, або зміні законодавчих актів); цільової (і під час разових робіт).

Основними нормативно-правовими актами з охорони праці є Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України.

Відповідно до установчих документів та посадових інструкцій директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу готелю і перевірку знань з охорони праці.

В їхні обов'язки входить: забезпечити охорону і безпеку гостей та їхнього особистого майна під час перебування в готелі; підтримувати громадський порядок і забезпечувати належні рамки поводження в усіх місцях готелю; забезпечити гостям спокій і конфіденційність під час їхнього перебування в готелі.

Директор готелю наказом призначає з числа спеціально підготовленого електромеханічного персоналу особу, відповідальну за загальний стан електрогосподарства готелю. Відповідна увага приділяється також пожежній безпеці. Директор готелю, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпечення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному робочому місці. Створюються пожежні розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою.

Інструктаж проводиться шляхом вивчення співробітниками спеціально розроблених інструкцій з охорони праці, включає у собі ознайомлення працівників зі своїми небезпечними чи шкідливими виробничими чинниками, вивчення вимог охорони праці, які у локальних нормативні акти організації, інструкціях з охорони праці, технічної, експлуатаційної документації, і навіть застосування безпечних методів і прийомів виконання. Інструктаж завершується усною перевіркою знань і навиків безпечних прийомів роботи працівником, який проводив інструктаж. Проведення всіх видів інструктажів реєструється у журналах проведення інструктажів.

Працівники готелю дотримуються норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміють правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляють своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров'ю людей.

4.2 Розробка заходів з охорони праці, гігієни та виробничої санітар ії на підприємстві

У готелі повинні дотримуватися санітарно-гігієнічні норми і правила, встановлені органами епідеміологічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану сантехнічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експлуатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації готелів та їхнього обладнання».

У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна, двері. По закінченні роботи приміщення потрібно ретельно прибрати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, проводити генеральні прибирання, дезінфекції й дезинсекції (заходи боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.

У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі, зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними шафами, обідніми столами, стільцями тощо.

Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чистота. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Після прийому брудної білизни необхідно вимити руки і змінити халат. Прання білизни проживаючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях.

Інструкція з санітарного утримання включає також вимоги до стану території, що прилягає до готелю. Територія повинна бути прибрана, озеленена, облагороджена. Для збору побутових відходів на території двору встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має збиратися і складатися окремо.

Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю має викликати лікаря. У випадку інфекційного захворювання працівники СЕС проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у яких знаходяться хворі, має проводитися із застосуванням розчину хлорного вапна.

На кожному поверсі готелю повинні бути пам'ятки про надання першої допомоги й аптечки з набором необхідних медикаментів.

Мікроклімат ТЗОВ «Озерний край». У офісі, де використовуються персональні комп'ютери, відбувається порушення повітряного балансу. Тому, в офісі ТЗОВ «Озерний край» дотримуються певних параметрів мікроклімату відповідно до норм, встановлених у ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітрю робочої зони" та аналогічних норм СанПіН 2.2.4.548-96 "Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень". Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу характеру приміщення.

ТЗОВ «Озерний край» має приміщення I категорії (виконуються легкі фізичні роботи), тому дотримуються вимоги, представлені у таблицях 4.1, 4.2, 4.3.

Таблиця 4.1 Оптимальні норми мікроклімату для приміщень із ЕОМ

Таблиця 4.2 Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де є персональні комп'ютери

Таблиця 4.3 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ (відповідно до СН 2152-80, ДСанПіН 3.3.2.007-98)

Задля підтримки нормальної температури і відносної вологості, приміщення регулярно провітрюється, передбачена також вентиляція, кондиціювання і опалення в холодну пору року. Наявність хорошої вентиляції важливо задля охолодження різних частин комп'ютера, які виділяють тепло своєю роботою, ще, приплив свіжого повітря на достатній мірі постачає організм киснем.

Система вентиляції офісу має важливого значення для фірми. Офіс - те місце, де співробітники перебувають протягом робочого дня. Продуктивність праці, здоров'я та настрій працівників залежить від клімату в середині приміщень. Для нормального теплового самопочуття людина має зберігати постійну температуру тіла. Теплообмін і теплове самопочуття людини зумовлюються спільним впливом температури повітря і оточуючих предметів, вологості повітря і швидкості його руху близько тіла.

У основі вентиляції лежить повітрообмін, тобто обсяг повітря приміщення, замінимий в одиницю часу L (м/особу). Необхідний повітрообмін визначається у відповідності до СНиП2.04.05-91, розрахунковим методом, видалення з повітря приміщення надлишкових шкідливих речовини, тепла й вологи.

Основне завдання вентиляції є підтримання стану повітряного середовища, сприятливою для перебування у приміщенні людини й виконання технологічних процесів. Вентиляція можлива природна і механічна залежно від способу переміщення повітря. Залежно від обсягу вентильованого приміщення розрізняють загально-обмінну і місцеву вентиляцію. Загально-обмінна вентиляція забезпечує видалення повітря з усього приміщення. Місцева вентиляція забезпечує заміну повітря на місці його забруднення. За способом дії розрізняють вентиляцію прихідну, точну, витяжну і прихідно-витяжну, і навіть аварійну. Аварійна для усунення загазованості приміщення в аварійних ситуаціях. У фірмі використовується прихідно-витяжна природна вентиляція.

Прихідно-витяжна вентиляція забезпечує ефективний повітрообмін, фільтрацію, регулювання температури і вологості повітря в приміщенні у будь-яку пору року.

У офісі фірми дотримуються норм СНиП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція і кондиціювання".

Усі приміщення готелю, де працює персонал, є просторими, досить високі стелі, оснащеними природною і примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проникнення сторонніх запахів.

Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мають сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою системи опалення. Температура повітря в приміщеннях не нижче 18°С, вологість повітря в теплий період року 30-60%, у холодний - не більш 70%, швидкість руху повітря в холодний період - до 0,3 м/с, у теплий - до 0,5 м/с.

Освітлення. Відповідно до будівельних норм і правил СНиП 23-05-95 "Природне і штучне освітлення" офіс ТЗОВ «Озерний край» має природне і штучне освітлення. Позаяк у офісі ТЗОВ «Озерний край» робота пов'язана з сприйняттям інформації з екрану, зорова робота належить до 3-го виду. У офісі використовується комбіноване освітлення, застосовується люмінесцентні лампи і компактні люмінесцентні лампи.

У таблицях 4.4 і 4.5 розглянуті норми СНиП 23-05-95 "Природне і штучне освітлення", які використовуються на робочому місці в ТЗОВ «Озерний край».

Таблиця 4.4 Разряди зорових робіт

Таблиця 4.5 Норми освітлення

Виконаємо розрахунок штучного освітлення для офісного приміщення ТЗОВ «Озерний край».

Характеристика приміщення: висота приміщення - М= 3 м; довжина - а = 6 м; ширина - b = 5 м.

Розміщення світильників такими розмірами:

М= 3 м - висота приміщення;

Hз = 0,25 м - відстань світильників від стелі;

hп = H -hc = 3 - 0,25 = 2,75 м - висота світильників над підлогою;

h>рм = 0,7 м - висота розрахункової поверхні (для приміщень, пов'язаних із роботою ПЕОМ);

hр = hп - h>рм = 2,75 - 0,7 = 2,05 м - розрахункова висота.

Вибираємо світильники типу ЛДР (2х80 Вт). Довжина 1,24 м; ширина 0,27

L - відстань між сусідніми світильниками (рядами люмінесцентних світильників); La = 1,76 м ( за довжиною приміщення); Lb = 3 м (по ширині приміщення).

l - оптимальне відстань від крайнього низки світильників до стіни:

l = (0,24 -0,3)L

За відсутності робочих поверхонь біля стіни l = ( 0,4 -0,5)L;

la =0,5La = 0,5 x 1,76 = 0,88 м;lb =0,24Lb = 0,24 x 3 = 0,73 м

Щоб не допустити сліпучої дії світильників загального освітлення має бути М -hc (2,5 - 4) м при потужності ламп Рл 200 Вт.

Світильники з люмінесцентними лампами у приміщенні до роботи рекомендують встановлювати рядами.

Метод коефіцієнта використання світлового потоку призначений до розрахунку загального рівномірного висвітлення горизонтальних поверхонь за відсутності великих затемняющих предметів.

Потрібний потік ламп у кожному світильнику:

Ф = Єзв* До * P.S * Z / N (4.1)

де Єзв - мінімальна норма освітленості,Лк;

До - коефіцієнт запасу (для люмінесцентних ламп офісного приміщення До = 1.5);

P.S - площа освітлюваного приміщення, м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, рівний відношенню середньої освітленості до мінімальної ( Z = 1,1 для люмінесцентних ламп);

N - число світильників. Спочатку намічаємо число рядів n, яке підставляється замість N. Тоді Ф - потік ламп одної низки світильників.

N = Ф/Ф1, деФ1 - потік ламп у кожному світильнику; - коефіцієнт використання світлового потоку, рівний відношенню потоку, падаючого на робочу поверхню, до спільного потоку ламп.

Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від ККД світильника, коефіцієнта відображення стелі (>піт.), стін (>ст.), величини показника приміщення враховує геометричні параметри приміщення, висоту підвісу світильника (h>p).

Відповідно доСНиП офісні роботи ставляться до 3 розряду зорових робіт з освітленістю Єзв = 300Лк. Вибираємо як джерело світла люмінесцентні лампи ЛХБ 80 зі світловим потоком лампи Фл = 4440Лм. Як світильник вибираємо тип ЛДР з цими двома лампами.

Виконуючи вимоги СНиП 181 - 70 колірним оформленню приміщення, стіни і обсипання стелі офісу забарвлюють в світлі тони з коефіцієнтом відображення відповідност. = 50 % іпіт.= 70 %.

Визначимо величину показника приміщення:

і =ab/ h>p ( a + b ) = 6*5/2,05 * (6+5) = 1,33 (4.2)

де h>p - висота підвісу світильника;

a,b - довжина і ширина приміщення.

Звідси за таблицями СНиП = 0,44

Отже, світловий потік однїо низки світильників становитиме:

Ф = 300 * 1,5 * 30 *1,1 / 2 * 0,44 = 16875Лм

Бо у нашому ряду два світильника з цими двома лампами кожен, і світловий потік кожної лампа становить 4440Лм, то загальний світловий потік одної низки світильників становитиме 4440 * 4 = 17760Лм.

Отже, реальний світловий потік перевищує розрахунковий п'ять %, що є припустимим (допускається відхилення Фл від табличного значення - 10, +20%).

При поганій освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобово при лампах розжарювання - 100 лк (у люменах), при люмінесцентних лампах - 200 лк, у коридорах - природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повинне бути досить освітлене, але освітлення при цьому не повинне справляти сліпучої дії.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

Вплив шуму на організм працівників ТЗОВ «Озерний край». У готелях повинні дотримуватися протишумні правила, до яких належать такі. Підлоги в коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють. Телевізори мають встановлюватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а телефон загального користування - віддалік від житлових кімнат у спеціальних кабінах або під акустичним ковпаком. Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.

Робота комп'ютера супроводжується акустичними шумами. Основними джерелами шуму є принтери, розмножувальна техніка та настанови для кондиціонування повітря, а в персональних комп'ютерах - вентилятори систем охолодження, трансформатори жорстких дисків і приводи CD/DVD. Збільшення шуму сучасних комп'ютерів пов'язують із збільшенням їх потужності. Більше потужність, більше виділяється тепла, більше вентиляторів їхнього охолодження використовується. Якщо приміщенні встановлено кілька комп'ютерів, то шум стає значним. Рівень шуму на робочому місці не перевищує 50дБ. Проте зазначений рівень може бути п'ять дБ нижче і під час напруженої багатоденної роботи протягом 8 годин. Допустимий рівень шуму в офісі турфірми відповідають ГОСТ 12.1.003 - 83. "Шум. Загальні вимоги безпеки" і СП 2.2.4/2.1.8.562 - 96. "Шум на робочих місць, помешкань житлових, громадських будинків та біля житловий забудови".

У ТЗОВ «Озерний край» використовується малошумне устаткування, застосовуються звуковбирні матеріали, призначені для обличкування приміщень, і навіть звуковбирні устрї, ущільнені за периметром притвори вікон та дверей.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Електромагнітні поля способи захисту від нього. Електромагнітне випромінювання виходить головним чином від монітора, з урахуванням електронно-променевої трубки, буде в діапазоні частот 20Гц-300 МГц. Електромагнітне випромінювання поширюється за всіма напрямами і впливає як на користувача, та й у оточуючих (до 5 м від монітора).

Дослідження функціонального стану користувачів ПК показали, що під впливом електромагнітного випромінювання відбуваються значні зміни гормонального стану, специфічні зміни біострумів мозку, зміна обміну речовин.

Для зниження впливу цього виду випромінення у центральному офісі ТЗОВ «Озерний край» застосовуються монітори зі зниженим рівнем випромінювання, і навіть дотримуються регламентовані режими праці та відпочинку у відповідність до ГОСТ Р 50948-96 "Кошти відображення інформації індивідуального користування. Загальні ергономичні вимоги, і вимоги безпеки" і СанПіН 2.2.2.542-96 "Гігієнічні вимоги довідеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машинам та організації праці із нею", також здійснюється провітрювання і вентиляція приміщення турфірми. Эргономіка робочого місця спрямована на збереження здоров'я співробітників, для підвищення їх працездатності й на скорочення шкідливого випромінювання.

Забезпечення електробезпеки. Відповідно до правилами електробезпеки у ТЗОВ «Озерний край» здійснюється постійний контроль стану електропроводки, запобіжних щитів, шнурів, з допомогою яких входять у електромережу комп'ютери, принтери, сканери, безперебійні джерела харчування, освітлювальні прилади й інші електроприлади. Электробезпека приміщення забезпечується відповідно до Правил встановлення електроустаткування ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 12.2.013.0, ГОСТ 12.1.030 -81.

Задля більшого захисту співробітників ТЗОВ «Озерний край» і відвідувачів від поразки електричним струмом при дотику до металевих нетоковедущих частин застосовується захисне заземлення. Заземление корпусу комп'ютера забезпечується підбиттям заземляющої жилки до розеткам. Опір заземлення становить 4Ом, відповідно доПУЭ для електроустановок з напругою до 1000 У. Також за захистом застосовують зануленя; вирівнювання потенціалу; систему захисних дротів; захисне відключення; ізоляцію нетоковедущих частин; електричний поділ мережі; мала напруга; контроль ізоляції; компенсацію струмів замикання на землю; кошти індивідуальної захисту.

Основним організаційним заходом є інструктаж і навчання співробітників безпечним методам праці, і навіть перевірка знань правил безпеки і інструкцій відповідно до займаних посад і виконуваної роботи.

У ТЗОВ «Озерний край» відповідальним за електробезпечність є інженер. Відповідальний за електробезпечність забезпечує: справність електричного і технологічного устаткування, електричних мереж в працездатному стані; вчасно й якісно проводить профілактичні роботи, ремонт, модернізацію існуючих і реконструкцію устаткування; навчання персоналу та перевірку знань правил експлуатації, охорони праці, посадових наукових і виробничих інструкцій; надійність роботи електроустановок та безпеку їх обслуговування; облік і аналіз порушень у роботі електроустановок, нещасних випадків і вживання заходів з усунення причин їх виникнення; розробку посадових наукових і виробничих інструкцій для електротехнічного персоналу.

Із кожним котрі вступили працювати проводиться первинний інструктаж електробезпеки. Повторний інструктаж проводиться щорічно з усіма працівниками ТЗОВ «Озерний край». Факт проведення інструктажу фіксується у спеціальному журналі, де розписуються інструктор і персонал фірми.

Пожежна безпека. Пожежна безпека регламентується ГОСТ 12.1.004 - 91. "Пожежна безпеку. Загальні вимоги". Пожежну безпеку забезпечує система запобігання пожежі та оборонною системою пожежного захисту. У ТЗОВ «Озерний край» є "План евакуації у пожежі", який регламентує дії персоналу та відвідувачів у разі пожежі і розташування пожежної техніки. Також у ТЗОВ «Озерний край» у разі пожежі є запасний вихід.

Для ТЗОВ «Озерний край» встановили категорію пожежної небезпеки У. Однією з найважливіших завдань пожежної захисту є захист будівельних приміщень від руйнацій й забезпечення їхніх достатньої міцності за умов впливу високих температур під час пожежі.

Найчастішими причинами виникнення пожеж у готелях є необережне поводження з вогнем, несправність електромереж і електрообладнання, порушення технологічного процесу і правил експлуатації, недотримання заходів пожежної безпеки при ремонтних й інших видах робіт.

Процес створення системи протипожежної безпеки в готелі складається з таких етапів:

1) проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі;

2) проведення протипожежної підготовки працівників;

3) проведення протипожежної профілактики.

Проведення організаційних заходів щодо створення пожежної охорони в готелі передбачає таку послідовність дій. Директор готелю, який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність за забезпечення пожежної безпеки, наказом призначає відповідального за організацію заходів із забезпечення протипожежної безпеки готелю. Призначаються також відповідальні за пожежну безпеку в кожнім підрозділі готелю. Таблички із зазначенням осіб, відповідальних за пожежну безпеку, вивішуються на видних місцях. Розробляються правила, положення пожежної безпеки для кожного підрозділу й інструкції із заходів протипожежної безпеки на кожному робочому місці. Створюються пожежні бойові розрахунки з числа чергових адміністраторів, чергових менеджерів, працівників служби безпеки готелю й іншого чергового персоналу, що здійснюють цілодобовий контроль за пожежною безпекою. Розробляється система оповіщення у випадку виникнення пожежі. Розписуються основні обов'язки кожного члена пожежного бойового розрахунку під час пожежі. Після сигналу по-жежної тривоги по системі оповіщення всі особи, призначені наказом директора відповідальними за пожежну безпеку, повинні прибути до готелю, з'ясувати причину тривоги, почати евакуацію людей, а також вжити всіх необхідних заходів для гасіння і запобігання поширення вогню до прибуття пожежних.

У ТЗОВ «Озерний край» встановлена автоматична пожежна сигналізація, що призначається для виявлення вогнища загоряння і подача сигналу про місце її виникнення. Автоматична пожежна сигналізація складається з датчика, шлейфу іприемно-контрольного приладу. Також у ТЗОВ «Озерний край» є: у наявності вогнегасники порошкові і повітряно-пінні.

Порошкові вогнегасники призначені для гасіння загоряння твердих, рідких і газоподібних речовин (класу А, У, З чи У, З залежно від типу застосовуваного порошку), і навіть можливо, їхні застосування гасіння електроустановок, які перебувають під напругою до 1000 У.

Вогнегасники повітряно-пінні призначені для гасіння загорянь тліючих матеріалів, горючих рідин на промислових підприємствах, складах зберігання палива.

Повітряно-пінні вогнегасники не призначені для гасіння загорянь речовин, горіння яких може статися без доступу повітря (алюміній, магній та його сплави, натрій, калій) і електроустановок, які перебувають під напругою.

4.4 Економічна ефективність заходів з поліпшення охорони праці

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони прані здійснюється в такому порядку:

- визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників;

- визначаються витрати на реалізацію заходів;

- розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

- розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Після проведення аналізу робочого місця було з'ясовано, що воно не відповідає встановленим вимогам. У зв'язку з цим пропонується організувати робоче місце наступним чином:

- висота над рівнем підлоги робочої поверхні, на якій працюєменеджер, повинна складати 720 мм;

- оптимальний розмір поверхні столу 1600 х 1000 мм.

Під столом повинен бути простір для ніг з розмірами за глибиною 650 мм. Робочий стіл повинен також мати підставку для ніг, розташовану під кутом 15о до поверхні столу. Довжина підставки - 400 мм, ширина - 350 мм. Відстань клавіатури від краю столу повинна бути не більш 300 мм, що забезпечить працівнику зручну опору для передпліч. Відстань між очима й екраном монітору має складати 40-80 см; - робочий стілець повинен бути оснащений підйомно-поворотним механізмом. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400-500 мм. Глибина сидіння повинна складати не менш 380 мм, а ширина - не менш 400 мм. Висота опорної поверхні спинки не менш 300 мм, ширина - не менш 380 мм. Кут нахилу спинки стільця до площини сидіння повинен змінюватися в межах 90 - 110о.

Виходячи з результатів аналізу робочого місця, враховуючи напруженість праці пропоную скоротити час роботи за комп'ютером, робити перерви 10-15 хв. через кожних дві години.

Персонал ТЗОВ «Озерний край» навчений діям при надзвичайні ситуації.

Але навіть за таких нормальних умов роботи необхідне вдосконалення роботи за комп'ютером, збільшення працездатності й збереження здоров'я персоналу. У зв'язку з цим, пропонується установка іонізатора повітря, яка виробляє заряджені іони, позитивно які впливають на стан людини. Також планується використання захисних екранів телевізорів і спеціальних коригувальних комп'ютерних очок.

З використанням захисних екранів знижується рівень ультрафіолетового проміння - на 100%; електромагнітного поля - на 99,4%; електростатичного поля - на 99,1%; залишкових відблисків - на 99%. Антибликові властивості захисного екрана дозволять комфортніше розмістити монітор на робочому місці й відповідно знизити навантаження очей. З використанням екрана значно поліпшується якість зображення, підвищується контрастність, знижується кількість відблисків. Також можливо використання комп'ютерних очок, які мають такі властивості: поглинають шкідливе для сітківки і кришталика ока УФ-промені, оптимізують спектральний склад видимого світла, підвищуючи розрізнювальну здатність очей; сприяють активному відновленню функціонального стану тканин ока; знімають застійні явища у судинах ока; підвищують працездатність і знімають почуття втоми і сонливості; знижують до необхідного ступеня сприйняту яскравість екрана; забезпечують поліпшення контрастності сприйманого зображення. Тривалість роботи із застосуванням даних очків контролюється індивідуально і тільки від стану комфортності.

Заходи з покращення охорони праці та витрати коштів відображено в таблиці 4.6.

Соціально-економічна ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов праці потягне позитивні результати у досягненні мети всієї організації. А саме:

Таблиця 4.6 Заходи з покращення охорони праці та витрати коштів

1. Зростання продуктивності праці завдяки підвищенню працездатності, внаслідок зниження втомлюваності, викликаної несприятливими виробничими умовами.

2. Збільшення ефективного фонду робочого часу завдяки скороченню втрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю через хвороби і травми, викликані несприятливими умовами праці.

3. Річний економічний ефект через економію витрат на виплати у зв'язку з профзахворюваннями, зменшення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці і т. ін.

Висновки і пропозиції

Із вищенаведеного можна зробити наступні висновки. Основною метою проведення дослідження було розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності готельних послуг.

В результаті проведеного дослідження основні висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності готельних послуг зводяться до такого:

1. Щоб бути успішним з плином часу, вижити і досягти своїх цілей, готель повинний бути як результативним, так і ефективним. (Результативність є свідченням того, що готель надає потрібні послуги, на які є попит, а ефективність є наслідком того, що ці послуги правильно продаються. Ефективність можна виміряти і виразити кількісно. Результативністю є різниця між доходами і витратами, вона може бути позитивною, тобто діяльність готелю приносить прибуток, у зворотному випадку - збиток. Результативність означає, що послуги продаються правильно, і є чимось, невловимим, що важко визначити, особливо, якщо готель внутрішньо неефективний. Економічна ефективність - це відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.).

2. Основними нормативно-правовими актами, що визначають порядок надання готельних послуг є: Закон України «Про туризм»; Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19 «Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг: Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19»; ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги»; ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»; ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».

3. Одним з основних напрямків діяльності ТЗОВ «Озерний край» туристична діяльність. Готель «Озерний Край» розташований за адресою: ЛЬВІВСЬКА ОБЛ., ПУСТОМИТІВСЬКИЙ Р-Н, М. ПУСТОМИТИ ВУЛ. СТАВКОВА БУД. 60. Основними структурними підрозділами ТзОВ «Озерний край» є: адміністративно-управлінський апарат; служба управління номерним фондом; об'єкти громадського харчування; комерційна служба; інженерно-технічна служба.

4. Проаналізувавши фінансово-економічний стан ТЗОВ «Озерний край» можна побачити негативні тенденції розвитку підприємства, але потрібно зазначити і те, що керівництво підприємства активно шукає можливості покращення ситуації за рахунок зменшення операційних витрат і при цьому вирішуються питання по збільшенню обсягів реалізації продукції.

5. Готель конкурентоздатний. Основним конкурентом готелю «Озерний край» є готель «Наварія Нова готель біля Озера» та Готель «Бюргер Клуб».

Варто зазначити, що порівнюючи рівень облаштованості та комфортності номерів готелю зазначених категорій з іншими готельними підприємства, співвідношення “ціна - якість наданих послуг” у зазначеному готелі є більш рівноцінним, ніж у інших готелях. Можна припустити, що потенційний клієнт при виборі одного із перелічених готельних закладів надасть перевагу все ж таки готелю ТЗОВ «Озерний край».

6. Готель займає стійкі ринкові позиції, стабільний розвиток і має на меті подальше зростання обсягів збуту, прибутку та масштабів діяльності, доцільно буде обрати стратегію інтенсивного росту. Дана стратегія обрана виходячи з того, що готель має можливість підвищити ринкову частку та обсягу збуту послуг на існуючому ринку. Отже, стратегія ТЗОВ «Озерний край» повинна бути націлена на зростання і перспективне рішення існуючих проблем шляхом удосконалення, використовуючи власні сильні сторони і можливості зовнішнього середовища.

7. З метою підвищення якості та культури обслуговування клієнтів, а також конкурентоздатності готелю, він повинен мати не тільки високий рівень комфорту, але й широкий набір додаткових послуг.

8. З метою підвищення ефективності готельних послуг ми пропонуємо в готелі створити Інформаційний центр, який буде включати такі напрямки:

- сприяння управлінню кадрами (дозволить скоротити витрати на робочу силу приблизно на 30%, знижуючи потребу в ній, а, отже, й підвищити продуктивність праці);

- організація і впровадження інформаційних систем у різних службах і підрозділах готелю (інформаційна система готелю дозволить у найкоротший термін виключити з асортименту послуги, що реалізуються погано, і замінити їх новими, отримати ефект за рахунок більш точного визначення того, які категорії гостей отримують конкретні послуги, у який час і як змінюються їхні смаки тощо.);

- робота маркетингового відділу шляхом збору та обробки важливої інформації для вироблення оперативних і стратегічних рішень (дозволить у найкоротший термін виключити з асортименту послуги, що реалізуються погано, і замінити їх новими, отримати ефект за рахунок більш точного визначення того, які категорії гостей отримують конкретні послуги, у який час і як змінюються їхні смаки тощо.);

- надання інтернет-послуг (додатковий дохід готелю від надання інтернет-послуг).

9. Для відкриттям Інформаційного центру готель планує взяти кредит у розмірі 99 596 грн. у банку під 10 % річних на період в один рік.

10. Економічні розрахунки показали, що від створення Інформаційного центру ТЗОВ «Озерний край» отримає додатковий дохід у сумі 36 052 грн. на місяць.

Отже, відкриття Інформаційного центру в ТЗОВ «Озерний край» помітно змінить відносини між споживачем і постачальником послуг у бік поліпшення якості послуг і забезпечить підвищення ефективності послуг готелю.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг: Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19.

2. Про затвердження Типового Положення про соціальний готель: наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 3 квітня 2006 р. за № 98; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.04.2006 р. за № 450/12324 // Офіційний Вісник України. - 2006, - №16. Ст.1213.

3. Про захист прав споживачів: Закон України від 01 грудня 2005 р. за № 316.1 -IV станом на 01.12.2005 р. [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. Режим доступу: http:/zakon.rada.gov.ua/cgibi/laws/ main.cgi?page= 1&nreg=3161%2D15.

4. Про затвердження Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання): Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року N 803

5. Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування: наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.01.1999 року №37.

6. Про внесення змін до наказу Держстандарту України від 27.01.99 № 37: наказ Державного комітету України з питань Технологічного регулювання та споживчої політики від 3 вересня 2007 р. за № 207; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2007 р. за № 1418/14685 Офіційний Вісник України. - 2008. - № 1. - Ст. 23.).

7. Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 18.11.2003 // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 32.

8. ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги».

9. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV; станом на 12.04.2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zako№1. rada.gov.ua/cgibi№/laws/mai№cgi?page=20&№reg=435-15).

10. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 p. № 436:-IV; станом на 16.05.2008 p. [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. Режим доступу: http:/zakon.rada.gov.ua/cgibi/laws/ main.cgi?page- 436-15.

11. Агафонова Л.Г., Агафонова О. Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2002. - 370 с.

12. Александрова А.Ю. Международный туризм. - М.: Аспект Пресс, 2006. - 464 с.

13. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. - К.: Альтерпрес, 2005. - 208 с.

14. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. - М.: Аспект Пресс, 1995. - 382 с.

15. Бровченко І.О.Участь третіх лиц у цивільно-правових зобов'язаннях: Авгореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд.юр.наук: спеп. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес. Сімейне право. Міжнародне приватне право»/ І. О. Бровченко. - 2009. - 20с. - С.6.

16. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения: Учеб. пособие. Минск: Университетское, 1999. - 160 с.

17. Грибанова С.В. До питання про підготовку екскурсійних кадрів в Україні на початку XX ст. / Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип.1., 4.2 К., 1998. - С.165-170.

18. Державна програма розвитку туризму на 2002 - 2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583 // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф.В.К. Федорченка. - К.: Юрінком-Інтер, 2002. - С.32 - 40.

19. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. Учебник. - 4-е изд. - М.: Советский спорт, 2003. - 216с.

20. Жмулина Д.А. Правовое регулирование деятельности по ока занию гостиничных услуг: Автореф.дисс.на соискание уч.степени канд.юр.наук:спец.12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Д.А. Жмулина. - СПб., 2009. - 26 с. - С.8.

21. Зінченко В.А. Молодіжний міжнародний туризм в Україні (70-80-ті роки ХХст.) - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - 58 с.

22. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. - Минск: Новое знание, 2004. - 215 с.

23. Квартальнов В.А., Сенин В.С. Организация туристско-экскурсионного обслуживания. Уч. пособ. - М.: ЦРИБ "Турист", 1999. - 220 с.

24. Логинов Л.М., Рухлов Ю.В. История развития туристско-экскурсионного дела М.: ЦРИБ "Турист", 1989. - 77 с.

25. Лукьянова Л., Дорошенко Т. Европейский ремонт или интернациональный стиль? // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2000. № 1. - С.50-51.

26. Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. - 2003. - С.29-30.

27. Мунін Г., Змійов А., Зінов'єв Г та кол. авт. Управління сучасним готельним комплексом: Навч. Посібник. - К.: Ліра-К, 2005. - 520 с.

28. Науменко Г.П. Проблеми розвитку внутрішнього туризму в Україні / Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти. - К., 2002. - 160с.

29. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича"/Г.П. Науменко, С.В. Грибанова, О.П. Дорошкотаін. - К., 1998 - 401с.

30. Основні напрями розвитку екскурсійної діяльності в Україні // Діловий Вісник. - № 07 (122), 2005. - С.24 - 31.

31. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. Отели и рестораны. - М.: Экономика, 2003. - 207 с. Современные тенденции в гостиничном бизнесе.

32. Пересічний О.В. Готельно-ресторанний бізнес, стан та перспективи розвитку. - К.: Знання. - 2007. - 430 с.

33. http://karpaty. nezabarom.com.ua

34. http://www.hoteluzhgorod.com

35. http://www.intur-zak.com

36. http://www.smida.gov.ua

37. http://www.tour.com.ua

38. http://www.world-tourism.org

Анотація

До дипломної роботи на тему: «Обґрунтування напрямів розширення і підвищення ефективності туристичних послуг» (за матеріалами ТЗОВ «Озерний край») спеціаліста спеціальності 7.03050301 «Міжнародна економіка» Львівського інституту економіки і туризму. Магоцька Христина Михайлівна. Керівник: к.е.н.,доц. Погребняк Л.В.

Готельна індустрія як вид економічної діяльності включає надання послуг і організацію короткострокового мешкання в готелях, мотелях, кемпінгах і в інших засобах розміщення за винагороду. При зростанні об'єму продажів з одного боку і конкуренції, що посилюється, з іншого, підвищується значення ефективності готельних послуг.

Значимість, актуальність і масштабність цих проблем послужили підставою для багатьох наукових робіт і публікацій останнього часу. Тим не менш, цілий ряд завдань функціонування готельної сфери вирішити ще тільки належить. До їх числа відносяться підвищення ефективності готельних послуг.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних аспектів підвищення ефективності готельних послуг.

Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені наступні завдання:

- вивчити особливості туристичних послуг;

- здійснити узагальнення та критичний аналіз базових теоретичних положень і методичних підходів визначення ефективності готельних послуг;

- здійснити оцінку діяльності готелю під впливом внутрішнього та зовнішнього середовища;

- обгрунтовано напрями удосконалення надання послуг у ТзОВ «Озерний край».

Об'єктом дослідження виступала проблема підвищення ефективності готельних послуг.

Предметом дослідження були теоретичні, методологічні та практичні питання визначення ефективності готельних послуг на ринку туристичних послуг.

Ключові слова: ефективність послуг, готель, основні послуги, додаткові послуги.

Annotation

To diploma work on " Rationale areas expand and improve hotel services (based on PE "Ozernui krai")" specialist specialty 7.03050301 "International Economics" Lviv Institute of Economy and Tourism. Magocka Chrustuna. Head: Pogrebnyak L.V.

Hotel industry as a kind of economic activity includes the provision of services and organization of short-term accommodation in hotels, motels, campgrounds and other accommodation facilities for a fee. With the growth of sales volume on the one hand and competition, exacerbated by the other, increases the magnitudes of hotel services.

Importance, urgency and magnitude of these problems gave rise to many scientific papers and publications recently. However, a number of problems functioning hotel areas yet to be solved. These include improving the efficiency of hotel services.

The study is the study of theoretical and methodological aspects of increasing the efficiency of hotel services.

To achieve this goal in the work are the following objectives:

- Explore the features of tourist services;

- Make a synthesis and critical analysis of the basic theoretical positions and methodological approaches to determine the effectiveness of hotel services;

- To evaluate the property under the influence of internal and external environment;

- The matter of service to LLC " Ozernui krai "

The object of research performed efficiency problem of hotel services.

The subject of the study were theoretical, methodological and practical issues in determining the effectiveness of hotel services for the tourist market.

Keywords: efficiency of services, hotel, basic services, additional services.

Размещено на Allbest.ru