16. Коефіцієнт фінансової залежності КФЗ:

КФЗ = ,

де Ск - середня вартість власного капіталу за звітний період;

В - середня вартість усіх господарських коштів.

Даний коефіцієнт показує, яка кількість усіх загальних коштів припадає на одну грошову одиницю власного капіталу. Чим більше коефіцієнт, тим більше залежність готелю від запозичених фінансових коштів. Коли його значення починає перевищувати 1,8-2, це означає, що обсяг запозичених додаткових фінансових коштів може досягти критичної величини.

17. Коефіцієнт структури довгострокових капіталовкладень:

Ксд.вк.=,

де ДП - середня вартість довгострокових пасивів;

Вн.ак. - середня вартість необоротних активів.

Даний коефіцієнт показує частку учасників (акціонери, інвестори) у створенні бізнесу. Він розраховується як відношення довгострокових пасивів до середньої вартості позаоборотних активів готелю. За певних умов цей коефіцієнт показує частку основних коштів, яка сформована за допомогою запозичених кредитних коштів. У залежності від конкретних умов даний коефіцієнт може інтерпретуватися по-різному. У новому готелі на початковому етапі розвитку він може відображати пропорцію участі засновників, акціонерів, банкірів, і інших позичальників у створенні бізнесу. При участі в створенні бізнесу банківського капіталу може свідчити про його перспективність і надійність засновників. Для готелів, що функціонують вже тривалий час, цей коефіцієнт може показувати масштаби здійснюваних заходів щодо розширення або технічного розвитку. У цьому плані досить змістовну інформацію може дати аналіз спільної динаміки довгострокових зобов'язань і обсягів незавершеного будівництва.

18. Коефіцієнт структури запозиченого капіталу:

КСЗк = ,

де ДП - середня вартість довгострокових пасивів;

Пк - середня вартість позикового капіталу.

Даний коефіцієнт відображає частку позикового капіталу, що припадає на довгострокові зобов'язання. Він показує частку зобов'язань, погашення яких має бути здійснене не в даний період, а в перспективі, тобто від якої частини своїх зобов'язань готель вільний в поточному періоді.

19. Доход (прибуток на акцію):

Д1ак= ,

де Пч - чистий прибуток за звітний період;

Дпр.акц - сума дивідендів за привілейовані акції;

ЗК.зв.ак - загальна кількість звичайних акцій.

Даний коефіцієнт показує кількість чистого прибутку що приносить одна акція інвестованого капіталу. Розглядається як індикатор для фінансової стабільності і привабливості інвестицій.

20. Коефіцієнт оборотності запасів (у днях):

Коб.з. = ,

де Тр.ан.п. - тривалість аналізованого періоду (у готельному бізнесі - 365 днів);

К'об.з. - коефіцієнт оборотності запасів в оборотах.

Даний коефіцієнт визначає середню кількість днів, протягом яких запаси зберігаються в готелі. Свідчить про нагромадження (скорочення) запасів.

21. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

К'об.кр.з = ,

де, КЗ- кредиторська заборгованість;

Тр.ан.п. - тривалість аналізованого періоду (у готельному бізнесі - 365 днів);

Ср - собівартість реалізації послуг.

Даний коефіцієнт показує тривалість кредиторської заборгованість у днях, а також її динаміку в днях.

22. Коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості:

Кпд.з. =

де ДЗ - дебіторська заборгованість;

Вр - виторг від реалізації.

Даний коефіцієнт показує яку частку має дебіторська заборгованість у доходах від реалізації послуг.

23. Частка запасів в оборотних активах:

ЧЗоб.ак. = ,

де З - запаси;

ОК - оборотні кошти.

Даний коефіцієнт показує долю запасів в оборотних коштах. Має велике значення при проведенні аналізу фінансово-господарського стану готелю для внутрішнього користування і насамперед для розробки напрямку підвищення ефективності його поточної діяльності. При оцінці рівня платоспроможності і ліквідності має допоміжне значення. Можна сказати, що показник обсягу запасів готелю має суперечливий характер. З одного боку незначний їх обсяг може свідчити про дефіцит оборотних коштів, труднощі з отриманням товарних кредитів тощо, а з іншого боку - наявність значного обсягу запасів може бути наслідком надмірних разових закупівель, нераціонального управління матеріально-технічним постачанням і складською діяльністю.

24. Продуктивність праці:

ПП= ,

де ВР - виторг від реалізації послуг;

ЧП - середня чисельність персоналу.

Даний показник відображає кількість проданих послуг, що припадає на одного працівника.

25. Трудомісткість виробництва:

Твир. = ,

де ЧП - середня чисельність персоналу;

Вр - виторг від реалізації.

Даний показник відображає процентне співвідношення на продуктивності праці в отримана реалізації.

26. Коефіцієнт ефективності обслуговування:

Кеоб. = ,

де Об - кількість обслугованих клієнтів перед звітним періодом;

ЧП - середня чисельність персоналу.

Даний коефіцієнт показує ефективність обслуговування і кількість обслугованих клієнтів, які припадають на одного працівника.

Запропонована система показників на наш погляд дає можливість повною мірою оцінити ефективність функціонування готелю і його послуг, здійснити аналіз його рентабельності, а також дослідити фактори, що впливають на неї і знайти шляхи і резерви її підвищення. Застосування цих показників вимагає перебудови звітності готелю. Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожний з вихідних показників розкладається у фактурну систему з різним ступенем деталізації, яка задає межі виявлення та оцінки резервів надання послуг. При аналізі рентабельності і шляхів її підвищення важливо розділити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Дані показники дають уявлення про ступінь здатності готелю забезпечити акціонерів, кредиторів, позичальників наявними коштами у зв'язку з використанням наявного потенціалу.

1.3 Законодавче регулювання процесу надання готельних послуг

Основними нормативно-правовими актами, що визначають порядок надання готельних послуг є:

1. Про туризм: Закон України від 15.09.95 р. № 324/95-ВР (зі змінами та доповненнями) ;

2. Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг : Наказ Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року N 19;

3.Про затвердження Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання): Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року N 803

4. Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування: наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.01.1999 року №37.

5. ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги»;

6. ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»

7. ДСТУ 4527:2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення».

Значне місце серед комплексу послуг, що надаються туристам, займають готельні послуги.

В Україні до 1996 р. діяли Правила користування та внутрішнього розпорядку в готельних підприємствах системи Держкомтуризма СРСР які були затверджені наказом Держкомітетом СРСР по іноземному туризму від 11.06.1987 року № 146. І тільки 10.09.1996 р. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству та Державного комітету України по туризму від № 77/ 44 були затверджені Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні [4].

На-сьогодні в Україні змінилися правові підходи до регулювання надання готельних послуг та була створена система нормативних актів, які регулюють цивільно-правові відносини, що виникають при здійснення цього виду господарської діяльності.

До них відносяться: Закон «Про туризм» [7], Закон «Про захист прав споживачів» [3], Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені Наказом Державної туристичної адміністрації, України від 16.03.2004 № 19 (надалі Правила) [1]; Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення, (проживання), затверджені Наказом Державного комітету Україну з питань, технічного регулювання та споживчої політики в редакції № 207 від 03.09.2007 [6]; Типове положення про соціальний готель, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 03.04.2006 №.98 [2]; Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.1 - 95 «Туристсько-екскурсійне обслуговування. Проектування туристичних послуг»; Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.2 - 95 «Туристсько-екскурсійне обслуговування. Туристські послуги. Загальні вимоги»; Міждержавний стандарт ГОСТ 28681.2 - 95 «Туристсько-екскурсійне обслуговування. Вимоги по забезпеченню безпеки туристів і екскурсантів»; Державний стандарт України ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги», Державний стандарт України ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів. Загальні вимоги», Державний стандарт України ДСТУ 4527:2006 «Засоби розміщування. Терміни та визначення», ДСТУ ISO 9004-2-96 «Управління якістю та елементи системи якості» та ін.

Закон «Про туризм» визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристичних ресурсів та регулює відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України.

Правила виділяють такі поняття, як готель та аналогічні засоби розміщення. Відповідно до п. 2 Правил під готелем та налогічнім засоби розміщення розуміються майнові комплекси, що складаються із 7 і більше номерів, підлягають єдиному, керівництву та згруповані за категоріями відповідно до переліку надаваних послуг та наявного обладнання. Із такого визначення можна зробити висновок, що у готелях повинно бути не менш як 7 номерів. При цьому аналогічні засоби розміщення надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів, а готелі не обмежуються такими послугами. Як готель. так і аналогічні засоби розміщення можуть бути підприємствами будь-якої форми власності. Із таких ознак готелів досить важко визначити зміст готельних послуг. Крім цього, із визначення поняття готелю можна зробити висновок, що готельні послуги можуть надавати тільки юридичні особи. Що стосується фізичних осіб-підприємців, то вони не мають на це права. Підзаконний нормативний акт обмежив права цих суб'єктів підприємницької діяльності надавати готельні послуги.

Під готельною послугою Правила розуміють дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхові надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Основними готельними послугами є послуги із проживання та харчування, що включаються в ціну номеру. Як бачимо, Правила виділяють такі два види послуг: розміщення, та тимчасове проживання, не розкриваючи основний зміст такої послуги, як розміщення.

Трохи інше визначення поняття готельних послуг дає Закон «Про туризм». Стаття 22 Закону визначає, що за договором на готельне обслуговування одна Сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі), у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобовязується сплатити за ці послуги встановлену плату. До послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням належать послуги з обслуговування жилого приміщення (номера), харчування (ресторанного обслуговування), із збереження майна і багажу проживаючого, а також інші послуги, надані залежно від категорії готелю. Отже, як бачимо Закон не виділяє послугу, як розміщення.

Готель зобов'язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги.

Інформація доводиться до відома споживача у доступній наочній формі і розміщується у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживача, у зручному для огляду місці та повинна включати таке:

- зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати готельні послуги;

- Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг;

- свідоцтво про присвоєння готелю відповідної категорії (якщо вона присвоєна);

- копію сертифіката на послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації;

- копію ліцензії, якщо даний вид діяльності підлягає ліцензуванню;

- ціну номера (місця в номері);

- перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері);

- перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату;

- відомості про форму та порядок оплати послуг;

- перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, а також перелік пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства;

- відомості про роботу закладів (підприємств) громадського харчування, торгівлі, зв'язку, побутового обслуговування та інших, що розташовані в готелі. У разі їх відсутності - дані про місцезнаходження та режим роботи найближчих до готелю підприємств харчування, зв'язку та побутового обслуговування;

- відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів.

Збитки, завдані споживачу послугами, що надані готелем і були придбані в результаті недобросовісної інформації (реклами), підлягають відшкодуванню готелем у повному обсязі.

Готель має право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов.

Договір про надання основних готельних послуг може бути укладеним замовником на користь споживача за дорученням останнього.

Готель має право застосовувати вільні ціни і тарифи, та систему знижок на всі послуги, що надаються, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів.

Ціна номера (місця), вартість додаткових послуг, у т. ч. бронювання, встановлюються готелем самостійно, форма оплати визначається договором між споживачем/замовником та готелем.

Готель може застосовувати добову або погодинну оплату готельних послуг.

Готель визначає перелік основних послуг, які входять у ціну номера (місця в номері).

Договір про надання основних готельних послуг споживачу вважається укладеним після оформлення документів на проживання (заповнення анкети, реєстрації) та засвідчується розрахунковою квитанцією або іншим розрахунковим документом, що підтверджує укладення договору і містить у собі:

- найменування готелю, його реквізити (для приватного підприємця - прізвище, ім'я по батькові, інформацію про державну реєстрацію);

- прізвище, ім'я та по батькові споживача;

- інформацію про номер (місце в номері), що надається;

- ціну номера (місця в номері);

- інші необхідні дані на розсуд готелю.

Плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12-ї години поточної доби за місцевим часом.

Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину.

Без згоди споживача/замовника готель не має права надавати додаткові послуги, які не включені у договір. Споживач/замовник вправі відмовитись від оплати таких послуг, а в разі їх сплати готель зобов'язаний повернути сплачену суму.

Забороняється обумовлювати виконання одних послуг за умови надання інших послуг.

Готель зобов'язаний надати споживачу без додаткової оплати такі види послуг:

- виклик швидкої допомоги;

- доставка в номер кореспонденції;

- побудка у визначений час;

- надання необхідного інвентарю в залежності від категорії готелю.

Отже, правові проблеми надання готельних послуг є досить складними та багатоаспектними.

• 2. Характеристика та Аналіз сучасного стану діяльності ТЗОВ «Озерний край»
• 2.1 Організаційно-економічна і фінансова характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Озерний край» є юридичною особою, має самостійний баланс, круглу печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів та послуг, відкриває розрахункові, валютні та інші рахунки в банківських установах.

Товариство для досягнення мети своєї діяльносгі має право від свого імені укладати правочини (договори, контракти), набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарському та третейському судах.

Товариство може створювати спільно з іншими українськими та іноземними юридичними і фізичними особами на території України та за кордоном акціонерні та інші господарські товариства, брати участь в асоціаціях, концернах, консорціумах та інших об'єднаннях.

Товариство може створювати дочірні підприємства, філії, представництва та інші відособлені підрозділи на території України та за її межами. Дочірні підприємства діють на підставі статутів та користуються правами юридичної особи. Філії та представництва функціонують на підставі положень про них і діють від імені Товариства. Керівники філій та представництв діють на підставі довіреності, що видається Товариством.

Товариство має право у відповідності з чинним законодавством України набувати цінні папери інших юридичних осіб.

Товариство користується правом на охорону комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації про свою діяльність. Обсяг інформації, що складає комерційну таємницю та носить конфіденційний характер і не підлягає розголошенню, встановлюється органами управління Товариства відповідно до вимог чинного законодавства України та Статуту.

Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед кредиторами всім своїм майном та активами, а учасники несуть відповідальність за борги Товариства тільки у межах їх вкладів у майні Товариства.

Товариство створене для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

· розведення, вирощування, вилов риби та її переробка;

· гуртова, роздрібна та комісійна торгівля товарами народного споживання та товарами промислового призначення;

· будівельна діяльність;

· надання транспортних послуг, включаючи внутрішні та міжнародні вантажні перевезення, надання у користування;

· надання послуг по обслуговуванню та утриманню житлового та нежитлового фондів;

· надання послуг у сфері громадського харчування, організація барів, кафе, ресторанів тощо;

· вироиництво продуктів харчування;

· здійснення роздрібної, гуртової та дрібногуртової торгівлі, в тому числі продуктами харчування;

· туристична діяльність, у т. ч. організація іноземного та зарубіжного туризму.

Одним з основних напрямків діяльності ТЗОВ «Озерний край» туристична діяльність.

Готель-резорт «Озерний Край» розташований прямо на березі мальовничих озер недалеко від міста Пустомити в 20 хвилинах їзди від Львова.

В розпорядженні гостей - напіввідкрита літня тераса, альтанки з мангалами, декілька критих залів ресторану на різні смаки і кількість гостей. Як для відпочинку, так і для проведення ділових зустрічей передбачені також «VIP» зал і «Тет-а-Тет» кабінет. Для постійних гостей діє дисконтна програма.

Також готель-резорт «Озерний Край» є ідеальним місцем для проведення весіль та інших урочистих подій та корпоративних заходів. Для цього призначені просторі зали з вишуканим оформленням і працює команда професіоналів, які зроблять все, щоб відсвяткована вами подія була проведена на найвищому рівні і стала незабутньою!

Поруч з рестораном розташовано готель, в якому можна зупинитися на ніч, щоб продовжити своє перебування на повітрі за містом. За бажанням, гості можуть відвідати сауну, розташовану на березі става, пограти в більярд чи настільний теніс. Для сімейного відпочинку і дитячих свят працює ресторанчик «Буратіно» з аніматорами і дитячий майданчик. Також як дітям, так і дорослим буде цікаво відвідати власний звіринець і здійснити прогулянку по території комплексу в кареті!

Готельно-відпочинковий комплекс «Озерний Край» - ідеальне місце для відпочинку за містом. Це місце було створено для людей, які знають ціну своєму часу, цінують якісний сервіс і першокласну кухню!

Для забезпечення діяльності ТЗОВ «Озерний край» за рахунок внесків Засновників створений Статутний капітал у розмірі 100 міеімальних заробітних плат, що становить 20500 гривень. Частки засновників у статутному капіталі складають:

· Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатський водограй"-16400грн. (шістнадцять тисяч чотириста гривень), що складає 80% статутного капіталу;

· Козловська Тетяна Юріївна - 4100 грн. (чотири тисячі сто гривень), що складає 20% статутного капіталу.

Вищим органом управління Товариством є загальні збори Учасників. Загальні збори Учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні Учасники, які у сукупності володіють більше як 60 відсотками голосів.

Загальні збори Учасників обирають Голову зборів. Голова зборів керує роботою загальних зборів Учасників, забезпечує повідомлення Учасників про місце, дату проведення і порядок денний загальних зборів Учасників, організовує ведення протоколу зборів. Учасники мають кількість голосів пропорційно розмірам їх часток у статутному фонді Товариства. Загальні збори Учасників скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові загальні збори Учасників скликаються Головою зборів, якщо цього вимагають інтереси Товариства. Позачергові збори також скликаються на вимогу директора, ревізійної комісії і будь-кого з Учасників.

Якщо протягом 30 днів Голова зборів не виконує вказаної вимоги, відповідний орган управління Товариством або Учасник вправі самі скликати загальні збори Учасників. Учасники Товариства повідомляються про проведення зборів письмово не менш як за тридцять днів до скликання загальних зборів Учасників.

Загальні збори Учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. Загальні збори Учасників скликаються двічі на рік.

До виключної компетенції загальних зборів Учасників належать:

- встановлення розміру, форми і порядку внесення Учасниками додаткових вкладів;

- вирішення питання про придбання Товариством частки Учасника;

- виключення Учасника із Товариства, прийняття в склад Учасників Товариства;

- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

- визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання;

- внесення змін до Статуту Товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

- утворення і відкликання виконавчого та інших органів Товариства;

- затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

- створення, реорганізація та ліквідація філій, представництв, дочірніх підприємств, затвердження їх положень і статутів;

- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;

- визначення умов оплати праці посадових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує розмір статутного капіталу Товариства, фактично сформованого на момент підписання такого договору (угоди);

- прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

- прийняття рішення про обрання уповноваженої особи учасників для представництва інтересів Учасників у випадках, передбачених законом.

Загальні збори Учасників можуть прийняти рішення про передачу частини належних їм повноважень до компетенції Директора.

Директор є виконавчим органом Товариства, що здійснює керівництво його діяльністю. В період відсутності директора керівництво діяльністю Товариства здійснює заступник директора.

Директор Товариства вправі приймати рішення з усіх питань, діяльності Товариства, крім тих, що згідно з Статутом віднесені до компетенції загальних зборів Учасників. Директор Товариства не вправі бути Головою загальних зборів Учасників Товариства.

Компетенція Директора:

- забезпечує виконання планів і завдань діяльності Товариства відповідно до рішень вищого органу управління Товариства;

- представляє Товариство без довіреності у відносинах з державними органами, установами, організаціями, підприємствами;

- наймає і звільняє працівників Товариства відповідно до діючого законодавства;

- призначає заступників і делегує їм повноваження;

- укладає без довіреності від імені Товариства угоди (договори, контракти), забезпечує їх виконання, розпоряджається коштами та Майном Товариства;

- видає накази, довіреності, підписує звіти Товариства;

- затверджує документи, що стосуються діяльності Товариства, його структурних підрозділів;

- вирішує питання добору, розстановки і підготовки кадрів, їх перепідготовки та підвищення кваліфікації, призначає заступників директора, керівників структурних підрозділів;

- вчиняє інші дії для забезпечення діяльності Товариства.

Контроль за діяльністю директора Товариства здійснює Ревізійна комісія в складі трьох осіб, яка обирається з числа учасників або працівників Товариства. Перевірка фінансово-господарської діяльності виконавчого органу Товариства проводиться Ревізійною комісією за дорученням загальних зборів Учасників, по власній ініціативі або на вимогу Учасників Товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах і балансах. Вона вправі вимагати від посадових осіб Товариства подання необхідних матеріалів, бухгалтерських документів і особистих пояснень. Пізніше доповідає результати проведених нею перевірок загальними зборам учасників Товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів Учасників у разі виникнення загрози суттєвим інтересам Товариства або виявлення зловживання посадовими особами Товариства.

Основними структурними підрозділами ТЗОВ «Озерний край» є: адміністративно-управлінський апарат; служба управління номерним фондом; об'єкти громадського харчування; комерційна служба; інженерно-технічна служба.(рис.2.1)

Основними структурними підрозділами підприємств є: адміністративно-управлінський апарат; служба управління номерним фондом; об'єкти громадського харчування; комерційна служба; інженерно-технічна служба.

Адміністративно-управлінський апарат ТЗОВ «Озерний край» відповідає за організацію управління всіма службами підприємства, вирішує питання кадрового забезпечення, займається створенням і підтриманням необхідних умов праці для персоналу, контролює виконання встановлених норм та правил охорони праці, техніки безпеки, протипожежної та екологічної безпеки. До складу адміністративно-управлінського апарату входять: менеджери всіх рівнів; секретаріат; медпункт; відділ кадрів та ін.

Рис. 2.1 Організаційно - управлінська структура ТЗОВ «Озерний край»

Служба управління номерним фондом займається вирішенням питань, пов'язаних з бронюванням номерів, прийманням туристів, що прибувають до готелю, їх реєстрацією та розміщенням, забезпечує обслуговування проживаючих у номерах, підтримує необхідний санітарно-гігієнічний стан номерів та рівень комфорту в інших житлових приміщеннях, займається наданням побутових послуг гостям. Склад служби: служба прийому та розміщення; служба покоївок; служба портьє; служба безпеки та ін.

Громадське харчування є невід'ємною складовою в забезпеченні повноцінного обслуговування проживаючих. Усі об'єкти, які входять до його складу (ресторани, кафе, бари, буфети) повинні у повному обсязі надавати послуги щодо харчування протягом доби, вирішувати питання щодо організації та обслуговування банкетів, прийомів, презентацій та ін.

До складу трудових ресурсів об'єктів громадського харчування входять: працівники виробництва кулінарної продукції (кухарі, завідуючі виробництвом, завідуючі цехами та їх заступники); працівники обслуговуючої групи (адміністратори, офіціанти, прибиральниці); працівники допоміжних служб (електрики, механіки, сантехніки).

Комерційна служба підприємств займається питаннями господарської та фінансової діяльності. Склад служби: головний бухгалтер та його заступники; бухгалтери, касири.

Інженерно-технічна служба здійснює нагляд за функціонуванням систем кондиціонування, теплозабезпечення, санітарно-технічного обслуговування; організовує роботу по ремонту електротехнічних приладів, обладнання, автотранспорту, систем телебачення, зв'язку тощо.

Склад служби: головний інженер; служба поточного ремонту; служба зв'язку; механіки.

Товариство самостійно веде планування господарської діяльності та здійснює її, виходячи з попиту на продукцію (роботи, послуги), з метою покриття витрат, забезпечення науково-технічного, виробничого і соціального розвитку та отримання прибутку. Воно самостійно організовує матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності, шляхом придбання ресурсів на ринку товарів і послуг, і самостійно визначає ціни на власну продукцію (товари, послуги).

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та інших витрат, включаючи витрати на оплату праці, сплати процентів по банківських кредитах та дивідендів по облігаціях Товариства, а також сплати податків, інших обов'язкових платежів в бюджет, передбачених чинним законодавством України. Прибуток Товариства підлягає розподілу за рішенням зборів учасників.

Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність, встановлену чинним законодавством України, відповідно до напрямків та цілей, визначених Статутом, а саме:

· встановленому порядку бере участь у зовнішньоекономічній діяльності і здійснює -експортно-імпортні операції як в Україні, так і за її межами;

· самостійно укладає всі види зовнішньоекономічних угод, створює спільні підприємства за участю іноземних юридичних та фізичних осіб на території України та за її межами.

Товариство здійснює облік результатів фінансово-господарської діяльності, відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на Головного бухгалтера. Для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності, Товариство, згідно із вимогами законодавства та Статуту, замовляє проведення аудиторської перевірки.

Приступивши до ознайомлення із складом та елементами фінансової звітності, вивчення фінансових показників діяльності ТЗОВ «Озерний край», було мною проведено аналіз виробничої та фінансово-економічної діяльності підприємства.

Наявність необоротних активів на підприємстві є необхідною умовою його ефективного функціонування. Необоротні активи - матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує календарний рік (або операційний цикл). Джерелом інформації про стан необоротних активів підприємства є: Форма №1 «Баланс» (І розділ активу балансу)" (див. дод. Б).

Однією з основних складових необоротних активів підприємства є основні засоби. Основні засоби - матеріальні цінності, які використовуються в господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати їх введення в експлуатацію у незмінній натуральній формі і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції (послуг) частинами в міру свого зношування протягом декількох кругооборотів.

Основні засоби підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки - за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних засобів - за повною або залишковою вартістю. Первісна вартість основних засобів - це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Відновлена вартість основних засобів - це вартість їхнього відтворення за сучасних умов функціонування. Повна (первісна і відновлена) вартість основних засобів - це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні засоби рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування. Залишкова вартість основних засобів характеризує реальну їхню вартість, ще не перенесену на вартість виготовленої продукції (наданої послуги).

Важливим аспектом оцінки основних засобів є аналіз показників їх стану та ефективності використання. До основних показників, що відображають стан основних засобів підприємства належать: коефіцієнт зносу - визначається відношенням суми фізичного зносу до первісної вартості основних засобів; коефіцієнт придатності - визначається відношенням залишкової вартості основних засобів до їх первісної вартості. Динаміку показників стану основних засобів підприємства представимо у таблиці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Показники стану основних засобів за 2011-2013 роки

Показники	Роки	Відхилення 2013 р. від
		2011 р.	2012 р.
	2011	2012	2013	абсолютне	відносне, %	абсолютне	відносне, %
Первісна вартість, тис. грн.	38,2	38,2	38,2	-	100	-	100
Знос, тис. грн.	-	-	-	-	-	-	-
Залишкова вартість, тис. грн.	38,2	38,2	38,2	-	100	-	100
Коефіцієнт зносу	-	-	-	-	-	-	-
Коефіцієнт придатності,	100	100	100	-	100	-	100
Коефіцієнт оновлення	1	1	1	-	100	-	100
Коефіцієнт вибуття	1	1	1	-	100	-	100

З даних таблиці 2.1. видно, що коефіцієнт придатності за аналізований період не змінився і він показує можливість подальшого використання основних фондів.

До основних показників, що відображають ефективність використання основних засобів підприємства належать: фондомісткість (по реалізованій продукції (послугах)) - відношення середньорічної вартості основних засобів до обсягу реалізованої продукції (послуг); фондовіддача (по реалізованій продукції (послугах)) - відношення обсягу реалізованої продукції (послуг) до середньорічної вартості основних засобів; фондоозброєність - відношення середньорічної вартості основних засобів до середньооблікової чисельності працівників підприємства. При цьому, середньорічна вартість основних засобів визначається за їх первісною вартістю, за формулою:

,

де ВОЗпоч - вартість основних засобів на початок року, гр.од.;

ВОЗкін - вартість основних засобів на кінець року, гр.од.

Динаміку показників ефективності використання основних засобів ТЗОВ «Озерний край» представимо у таблиці (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Показники ефективності використання основних засобів за 2011-2013 роки

Показники	Роки	Відхилення 2013 р. від
		2011 р.	2012 р.
	2011	2012	2013	абсолютне	відносне %	абсолютне	відносне %
Обсяг реалізації товарів (послуг), тис. грн.	604,2	690,7	775,8	171,6	128,4	85,1	112,3
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	38,2	38,2	38,2	-	100	-	100
Прибуток,(збиток),тис. грн.	(217,1)	(19,5)	(70,3)	+146,8	132,4	-50,8	60,5
Середньоспискова чисельність, осіб	25	23	19	-6	76	-4	82,6
Фондовіддача, грн.	15,8	18,1	20,3	4,5	128,5	2,2	112,2
Фондомісткість, грн.	0,1	0,1	0,1	-	100	-	100
Фондоозброєність, тис. грн.	1,5	1,7	2	0,5	133,3	0,3	117,6
Фондорентабельність, %	(568)	(51,1)	(184)	+384	32,4	-132,9	360

За нормальних умов функціонування підприємства фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення. У досліджуваному підприємстві спостерігається саме така тенденція.

Забезпеченість підприємства основними засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. За аналізований період на ТЗОВ «Озерний край» даний показник зростає. У 2013 році порівняно з 2011 роком фондоозброєність зросла на 35,7 %.

Необхідною умовою ефективного функціонування підприємства є наявність оптимальної структури оборотних активів (засобів). Оборотні активи (засоби) - грошові кошти підприємства, що авансуються в об'єкти, які використовуються в межах одного відтворювального циклу або в короткотерміновому періоді (до одного року). Такими об'єктами є: запаси сировини, матеріалів, палива, інструменти, виробничий і побутовий інвентар, запаси готової продукції, в т.ч. кошти у незавершених платежах підприємств-постачальників, заділи незавершеного виробництва, тара, а також грошові ресурси (дебіторська заборгованість, короткотермінові фінансові вкладення, готівка тощо).

Джерелом інформації про стан оборотних активів підприємства є: Форма №1 «Баланс» (інформація ІІ розділу активу балансу), Форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності». Ефективність використання оборотних активів підприємства характеризують такі показники, як: коефіцієнт оборотності - відношення обсягу реалізованої за певний період продукції (послуг) до середньорічної вартості оборотних активів; коефіцієнт завантаження - відношення середньорічної вартості оборотних активів до обсягу реалізованої за певний період продукції (послуг); тривалість одного обороту:

, , ,

де Тр, Ткв, Тм - тривалість обертання оборотних активів (протягом року, кварталу, місяця); Кр, Ккв, Км - коефіцієнт оборотності оборотних активів (за рік, квартал, місяць).

При цьому, середньорічна вартість оборотних активів визначається за формулою:

,

де ОАпоч - сума оборотних активів на початок періоду (підсумок ІІ розділу активу балансу), гр.од.;

ОАкін - сума оборотних активів на кінець періоду (підсумок ІІ розділу активу балансу), гр.од.

Динаміку показників ефективності використання оборотних активів підприємства доцільно представити у формі таблиці (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Показники ефективності використання оборотних засобів за 2011-2013 роки

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. від 2013 р.	Відхилення 2013 р. від 2011 р.
	2011	2012	2013	абсолютне	відносне, %	абсолютне	відносне, %
Обсяг реалізованих товарів (послуг), тис. грн.	604,2	690,7	775,8	-85,1	89,3	171,6	128,4
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	33,5	30,9	57,8	-26,9	53,5	24,3	172,5
Коефіцієнт оборотності	18	22,4	13,4	9	167,2	-4,6	74,4
Коефіцієнт завантаження	0,06	0,04	0,07	-0,03	57,1	0,01	116,7
Число днів в аналізованому періоді (році), дні	360	360	360	--	-	-	-
Тривалість обороту, дні	20	16	27	-11	59	7	135

З даних таблиці 2.3. видно, що за досліджуваний період відбулося певне погіршення показників використання оборотних активів підприємства: коефіцієнт оборотності знизився на 25,6 %, тривалість обороту збільшилась на 7 днів, що свідчить про певне погіршення структури та ефективності їх використання.

Одним з основних чинників ефективного функціонування та розвитку підприємства є його персонал. Розрізняють явочну, облікову та середньооблікову чисельність працівників підприємства.

Явочна чисельність включає всіх працівників, що з'явилися на роботу. Облікова чисельність включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу терміном на один і більше днів незалежно від того, перебувають вони на роботі, знаходяться у відпустках, відрядженнях, на лікарняному листку тощо.

Середньооблікова чисельність працівників за певний період визначається як сума середньомісячної чисельності, поділена на кількість місяців у розрахунковому періоді.

Важливим аспектом аналізу параметрів, що характеризують систему стимулювання праці персоналу підприємства є інформація про фонд оплати праці та продуктивність праці (зокрема, обсяг реалізованої продукції (послуг), що припадає на одного працівника). Елементи зазначеного аналізу представимо у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Показники ефективності використання трудових ресурсів за 2011-2013 роки

Показники	Роки	Відхилення, +, -	Темп зміни, %
	2011	2012	2013	2012 р. від 2011 р.	2013 р. від 2012 р.	2012 р. до 2011 р.	2013 р. до 2012 р.
Обсяг реалізованих товарів (послуг), тис. грн.	604,2	690,7	775,8	86,5	85,1	114,32	112,32
Прибуток (збиток) тис. грн.	(217,1)	(19,5)	(70,3)	+197,6	-50,8	108,98	60,5
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	25	23	19	-2	-4	92	82,6
Продуктивність праці, тис. грн.	24,2	30	40,8	5,8	10,8	124	136
Фонд оплати праці працівників, тис. грн. всього, в.т.ч.	20,6	12,1	9,5	-8,5	-2,6	58,7	78,5
Середньомісячна заробітна плата працівника,, грн.	68,7	43,8	41,7	-24,9	-2,1	63,8	95,2
Затратомісткість, тис. грн.	0,03	0,02	0,01	-0,01	-0,01	66,7	50
Затратовіддача, тис. грн.	29,3	57,1	81,7	27,8	24,6	194,4	143,1

З даних таблиці 2.4 можна зробити висновок, що середньооблікова чисельність працівників ТЗОВ «Озерний край» за досліджуваний період знизилась на 6 чоловік і в 2013 році становила 19 працівників.

Спостерігається збільшення продуктивності праці у 2013 р. відносно 2012 р. на незначний відсоток 36%, звичайно, це відбивається на показниках реалізації. Відбувається поступове зниження фонду оплати праці працівників, в період з 2011 р. по 2013 р. Позитивним вважається те, що затратомісткість знизилась на 50 %.

Ефективність функціонування підприємства характеризується рівнем оптимальності структури його витрат, що формують собівартість продукції (послуг), яка, в свою чергу, є базисом ціноутворення. Джерелом інформації про стан витрат підприємства є: Форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Аналіз структури операційних витрат ТЗОВ «Озерний край» доцільно проводити із використанням відповідної таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Показники структури операційних витрат за 2011-2013 роки

Елементи операційних витрат	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення, 2013 р. від	Відносне відхилення 2013р. до
	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	2011р	2012р	2011р	2012р
Операційні витрати підприємства,в т.ч.:	821,3	100	606,4	100	752,5	100	-68,8	146,1	91,6	124,1
- матеріальні витрати	664,6	80,9	524,7	86,5	373,1	49,6	-291,5	-151,6	56,1	71,1
- витрати на оплату праці	20,6	2,5	12,1	2	9,5	1,3	-11,1	46,1	-2,6	78,5
- відрахування на соціальні заходи	44,5	5,4	9,4	1,6	1	0,13	-43,5	-8,4	2,3	10,6
- інші операційні витрати	91,6	11,2	60,2	9,9	368,9	49,02	277,3	308,7	402,7	612,8

З даних таблиці 2.5 видно, що ТЗОВ «Озерний край» загальна сума витрат підприємства на протязі 2011-2013 років коливалась. На підприємстві при наданні послуг питома вага матеріальних витрат у 2013 році становить 49,6 %, витрат на оплату праці -1,3%. Структура витрат на виробництво свідчить, що підприємство відноситься до не трудомістких, оскільки питома вага витрат на оплату праці становить найменшу питому вагу.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.

Ефективність використання чинників виробництва виражається в кінцевому підсумку в фінансових результатах діяльності даного об'єкта дослідження. Таким чином, фінансові результати - це економічний підсумок виробничої діяльності підприємства, виражений у вартісній формі.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються такими економічними показниками як виручка від реалізації, собівартість реалізованої продукції, валовий прибуток (збиток), чистий прибуток (збиток).

Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і від інших видів діяльності являє собою суму грошових коштів отриманих від продажу. Вона є основним джерелом відшкодування затрат на виробничу діяльність підприємства. Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво і збут. Валовий прибуток (збиток) - це прибуток (збиток) розрахований у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ) від реалізації продукції, робіт, послуг і собівартістю реалізованої продукції, робіт, послуг. Чистий прибуток (збиток) - це частика загального прибутку (збитку) після сплати з нього відповідних податків і платежів до бюджету.

Таблиця 2.6 Динаміка формування чистого прибутку за 2011-2013 рік тис. грн.

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення 2013р.від	Відносне відхилення 2013р в % до
				2011р	2012р	2011р	2012р
Обсяг реалізованих товарів (послуг)	604,2	690,7	775,8	171,6	85,1	128,4	112,3
ПДВ	-	-109,3	-129,3	-	+20	-	118,3
Чистий дохід	604,2	518,4	646,5	42,3	128,1	107	124,7
Собівартість реалізованих товарів	729,7	546,2	383,6	-346,1	-162,6	52,6	70,2
Чистий прибуток (збиток)	(217,1)	(19,5)	(70,3)	+146,8	-50,8	132,4	60,5

В таблиці 2.6, провівши аналіз прибутків, ми можемо побачити у таблиці, що доходами даного підприємства є лише виручка від реалізації продукції, що збільшилась в порівнянні із 2011 р. на 28 %, але із 2012 р. на 2,3%. Собівартість реалізації зменшилась на 47,43 % відносно 2011 р., і на 29,7% відносно 2012 р.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Коефіцієнти рентабельності - система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Рентабельність реалізації розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до виручки від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства.

Рентабельність загального капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості загального капіталу і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність основного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості основного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до основного капіталу даного підприємства.

В таблиці 2.7 наведені показники рентабельності ТЗОВ «Озерний край» за 2011-2013рр.

Аналіз рентабельності показує, що загалом ситуація на підприємстві за досліджуваний період про позитивну ситуацію ніщо не свідчить, проаналізовані показники свідчать про те, що ТЗОВ «Озерний край» не рентабельне. Можна припустити, що підприємство загалом буде рентабельним, якщо ж тільки воно зуміє покращити своє становище у 2014р., щоб рентабельність набула позитивних значень.

Таблиця 2.7 Показники рентабельності за 2011-2013 рр.

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. від 2011 р.	Відхилення 2013 р. від 2012 р.
	2011	2012	2013	абсолютне	відносне %	абсолютне	відносне %
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	(217,1)	(19,5)	(70,3)	+197,6	109	+146,8	132
Середня сума загального капіталу тис. грн.	71,7	69,1	96	-2,6	96,4	26,9	138,9
Середня сума оборотного капіталу, тис. грн.	33,5	30,9	57,8	-2,6	92,9	26,9	187,1
Середня сума основного капіталу, тис. грн.	38,2	38,2	38,2	-	100	-	100
Виручка від реалізації, тис. грн.	604,2	690,7	775,8	86,5	114,3	85,1	112,3
Рентабельність, в % до: - загального капіталу	(302)	(28,2)	(73,2)	+273,8	Х	-45	Х
- оборотного капіталу	(648,1)	(63,1)	(121,6)	+585	Х	-58,5	Х
- основного капіталу	(568,3)	(51)	(184)	+517,3	Х	-133	Х
- реалізації	(35,9)	(2,8)	(9,1)	+33,1	Х	-6,3	Х

Завершальним етапом аналізу є підсумкова оцінка узагальнюючих показників фінансово-господарської діяльності підприємства (табл. 2.8).

Отже, із наведеної таблиці по основних показниках фінансово-господарської діяльності ТЗОВ «Озерний край» можна побачити негативні тенденції розвитку підприємства, але потрібно зазначити і те, що керівництво підприємства активно шукає можливості покращення ситуації за рахунок зменшення операційних витрат і при цьому вирішуються питання по збільшенню обсягів реалізації продукції.

Таблиця 2.8 Основні економічні показники фінансово-господарської діяльності за 2011-2013 рр.

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Абсолютне відхилення, 2013 р. від	Темп зміни %, 2013 р. до
				2011	2012	2011	2012
Обсяг реалізованих товарів (послуг), тис. грн.	604,2	690,7	775,8	171,6	85,1	128,4	112,3
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	(217,1)	(19,5)	(70,3)	+146,8	-50,8	32,4	360,5
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.*	38,2	38,2	38,2	-	-	100	100
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	25	23	19	-6	-4	76	82,6
Фонд оплати праці, тис. грн.	20,6	12,1	9,5	-11,1	-2,6	46,1	78,5
Середньомісячна заробітна плата, грн.	68,7	43,8	41,7	-27	-2,1	60,7	95,2
Фондовіддача, грн.	15,8	18,1	20,3	4,5	2,2	128,5	112,2
Фондомісткість, грн.	0,1	0,1	0,1	-	-	100	100
Фондоозброєність, тис. грн./особу	1,5	1,7	2	0,5	0,3	133,3	117,6
Продуктивність праці тис. грн.	24,2	30	40,8	16,6	10,8	168,6	136

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку держави, недивлячись на різноманітні зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни.

Роль зовнішньоекономічної діяльності посилюється з часів набуття Україною незалежності. Українська держава намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах.

Бажання максимізації прибутку спонукає підприємства виходити на міжнародний ринок. Незважаючи на присутність чинника непевності в новому середовищі (нові конкуренти, мінлива ринкова кон'юнктура, коливання валютних курсів, політична нестабільність та ін.), підприємство прагне нарощувати свою присутність на міжнародному ринку.

ТЗОВ «Озерний край» здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», інших чинних нормативно-правових актів України та відповідно до мети та предмету своєї діяльності, визначених у Статуті.

Зовнішньоекономічна діяльність готельних підприємств передбачає надання різного роду туристичних послуг і продаж товарів туристичного попиту іноземним туристам у країні базування та вітчизняним туристам за рубежем з метою задоволення їх культурних, ділових та інших потреб й отримання прибутків. Зовнішньоекономічна діяльність ТЗОВ «Озерний край» передбачає в основному здійснення міжнародного туризму, точніше обслуговування в'їзного туризму. За кордоном готель немає філії чи інших структурних підрозділів.

Прогресу зовнішньоекономічної діяльності ТЗОВ «Озерний край» сприяють значні туристичні ресурси, активізація участі України в міжнародному поділі праці, поступове залучення іноземних інвестицій в туристичне господарство, розвиток внутрішнього споживчого ринку та насичення його високоякісними товарами й послугами, участь держави у проведенні чемпіонату Євро-2012, підписання «УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ МІЖ УКРАЇНОЮ, З ОДНІЄЇ СТОРОНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ І ЙОГО ДЕРЖАВАМИ -ЧЛЕНАМИ, З ІНШОЇ СТОРОН» тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств готельного господарства базується на міжнародному туризмі. Інвестовані один раз кошти в будівництво готелів, транспортних вузлів і артерій, місць проведення дозвілля тощо швидко окупляться і при наявності належних передумов принесуть стабільний і високий прибуток. Мова йде як про прийом іноземних туристів, так і про відправлення за кордон власних громадян. Міжнародний туризм веде до різкого збільшення зайнятості не тільки в сферах, безпосередньо з ним пов'язаних, але і в транспорті, виробництві туристичного спорядження, сувенірів і т.д.