Торгово-промисловіпалати у системі зовнішньоекономічних зв’язків України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

ГУРНЯК ІГОР ЛЮБОМИРОВИЧ

УДК 331.105.42

ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВІ ПАЛАТИ У СИСТЕМІ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.05.01 -

Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ім. Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Біленко Юрій Іванович,

Львівський національний університет ім. Івана Франка,

завідувач кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Новицький Валерій Євгенович,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин

НАН України, завідувач відділом зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, доцент

Гордєєва Тамара Федорівна,

Київський національний економічний університет,

доцент кафедри міжнародного менеджменту

Провідна установа: Інститут міжнародних відносин Київського

національного університету імені Тараса Шевченка,

кафедра “Світове господарство і міжнародні економічні відносини”

Захист відбудеться “10“ червня 2004 року о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.847.01 в Українській академії зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Чигоріна, 57-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української академії зовнішньої торгівлі, 01601, м. Київ, вул. Чигоріна, 57.

Автореферат розісланий “7” травня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М.Стукач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Неефективні економічні інститути та інституції стали основною причиною реформування вітчизняної економічної системи. Водночас, аналіз здійснених перетворень в Україні не показує суттєвих якісних змін у нових вітчизняних інституційних структурах. Можливість функціонування виробництва за рахунок опортуністичної поведінки в умовах уникнення податкових платежів, значна частка бартеру, ріст економіки за рахунок кількох галузей, що випускають ліквідну продукцію, свідчать про неефективність таких змін.

Сучасний ринок як форма господарювання утверджується не тільки в організації процесів, але й шляхом становлення та вдосконалення інститутів та інституцій. Прихильники інституційної теорії намагаються розширити можливості неокласичного економічного аналізу шляхом вивчення проблем ринкових інститутів та інституцій.

Інститути розглядаються як правила взаємодії господарчих суб'єктів. Роль інституцій полягає у формуванні напрямків інституційних змін. У більшості пострадянських держав не було зроблено оцінки втрат інституційної трансформації, оскільки вважалося, що створення ринкових правових рамок достатньо для формування ефективних інститутів та інституцій.

Великий обсяг тіньової економіки вказує на неспроможність держави вирішити питання зменшення трансакційних витрат при виконанні контрактів між суб'єктами підприємництва. За таких умов є необхідним реформування та підвищення ролі інституцій самоорганізації суспільства і, насамперед, бізнесу як його найбільш дієвої та креативної частини. Діючі в Україні організації такого типу виникають та функціонують, як правило, з метою лобіювання інтересів групи засновників або здійснюють закладені статутні завдання виключно формально.

Наявний світовий досвід стверджує, що інституцією найбільшого потенціалу та ефективності за таких умов може стати торгово-промислова палата (ТПП). В Україні сьогодні немає науково-узагальнюючих досліджень щодо ефективності функціонування та розвитку таких інституцій, особливо їх регіональних відділень.

Не є дослідженим і сучасний стан взаємовпливу регіональних палат та основних економічних показників регіону їх діяльності, зокрема обсягу послуг палати, рівня їх диверсифікації, з одного боку, та експорту, імпорту, рівня розвитку малого бізнесу, дебіторської заборгованості, внутрішніх та зовнішніх інвестицій регіональної економіки з іншого. Недослідженим є і вплив різноманітних аспектів трансформації наявних у світі основних моделей ТПП на економічні процеси загалом, можливості палат у сфері фінансування експорту. Специфіка України - у великих перепадах розвитку окремих регіонів. Це вимагає дослідження та особливого наголосу на роботі регіональних торгово-промислових палат, діяльність яких суттєво залежить від стану регіональної економіки а також має реальний вплив на неї.

Найбільш відомими представниками інституційної течії в економіці можна вважати Вільямсона О., Норта Д., Уолліса І., Коуза Р., Полтеровича В., серед вітчизняних науковців, що внесли відчутний внесок в апробацію теоретичних основ інституціоналізму в Україні слід особливо виділити Гейця В., Долішнього М., Новицького В., Філіпенка А., Чумаченка М., Бєлєнького П., Голікова В., Мальського М., Амоші О.

Робота виконана у відповідності із науково-дослідною роботою кафедри міжнародних економічних відносин ЛНУ ім. Івана Франка ДЕ-419Б “Вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності України в контексті входження до системи європейської інтеграції” (державний реєстраційний номер 0199V003618, тривала з січня 1999 року по грудень 2001 року).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методичних засад підвищення ефективності діяльності інституції регіональних торгово-промислових палат на базі аналізу досвіду вітчизняної моделі та моделей палат економічно розвинутих країн світу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

дослідити особливості функціонування інститутів та інституцій у ринковій економіці;

детермінувати взаємовплив інститутів та інституцій та їх вплив на обсяг трансакційних витрат підприємств при здійсненні контрактних відносин;

виявити пріоритетні напрямки розвитку та реформування основних моделей торгово-промислових палат у світі;

підтвердити теоретично доцільність виконання великих інфраструктурних проектів палатами континентальної моделі;

визначити тип функціонуючої в Україні моделі ТПП та дослідити її особливості;

здійснити аналіз впливу регіональних торгово-промислових палат на розвиток підприємництва, експортно-імпортну діяльність, кредитно-інвестиційні операції на рівні регіональної економіки.

Предметом наукового дослідження є функції та завдання торгово-промислових палат у зовнішньоекономічній діяльності, об'єктом - інституційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність аналітичних, економіко-статистичних, економіко-математичних та логічних методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- здійснено адаптацію основних принципів інституційної теорії до вітчизняних умов функціонування економіки, зокрема нездатності ринку самостійно справлятися із зовнішніми ефектами, визначальності ринкових інститутів та інституцій у трансформаційній економіці, відсутності природного відбору ефективних інститутів;

доведена ефективність функціонування у Західній Україні континентальної моделі ТПП у період 1850-1912 рр., яка полягає у реальному впливі на перебіг економічних процесів, зокрема на структурне реформування економіки, розбудову транспортної інфраструктури, поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків, створення горизонтальних інтеграційних об'єднань з метою захисту регіонального ринку, товарно-грошової біржі, торгового суду, інших ринкових інституцій;

доведено визначальний вплив інвестиційно-кредитної діяльності у регіоні на обсяг послуг палати, що виявляється у близькій до лінійної залежності, яка існує між обсягом послуг палати, прямими іноземними інвестиціями, внесеними у регіональну економіку, обсягом кредитування комерційними банками регіональної економіки;

визначено взаємовплив обсягу дебіторської заборгованості підприємств регіону та послуг регіональної ТПП, що відслідковується в рамках інвестиційно-кредитної діяльності підприємств;

визначено рівень впливу виставкової діяльності палат на обсяги експорту;

побудовано симуляційну модель функціонування палати в умовах втрати монопольних послуг з метою синхронізації розвитку окремих послуг палат;

запропоновано систему рейтингової оцінки регіональних ТПП України на основі мікро- та макроекономічних факторів;

доведена можливість використання обсягу послуг регіональної ТПП в якості інвестиційного рейтингу відповідного регіону, оскільки вищий рейтинг палати еквівалентний наявності у регіоні інституції, що ефективно впливає на обсяги трансакційних витрат у зовнішньоекономічній діяльності підприємств;

визначено одним з профільних напрямків діяльності регіональних ТПП розвиток співпраці з малим бізнесом, оскільки потенціал зростання обсягу послуг палат виключно за рахунок підприємств-суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на сьогоднішній день практично вичерпано.

Практичне значення одержаних результатів:

зроблено оцінку типових функцій та завдань торгово-промислових палат;

побудовано схему пріоритетності функціонуючих послуг вітчизняних ТПП;

побудовані регресійні моделі можуть служити основою прогнозних розрахунків щодо зміни експортно-імпортних потоків, обсягів інвестиційно-кредитної діяльності, інвестиційного клімату, рівня розвитку малого підприємництва в умовах подальшого функціонування існуючої в Україні моделі палати, її часткової або повної трансформації;

дослідження використовується на рівні регіональної палати і може використовуватися на загальнодержавному рівні у процесі реформування вітчизняної моделі палати в напрямку більшої дивесифікації послуг, зміни пріоритетності послуг, моделі загалом;

доведено першочерговість консалтингових послуг в інвестиційно-кредитній сфері як для палати, так і для регіону в цілому;

рейтингова оцінка торгово-промислових палат України може використовуватися при прийнятті рішення іноземним або вітчизняним суб'єктом підприємництва щодо регіону інвестування а також вибору торгового партнера, оскільки зазначає, яка з палат найбільш ефективно зможе допомогти мінімізувати трансакційні витрати у зовнішньоекономічній діяльності. Це особливо актуально щодо підприємств-представників держав, в яких функціонує інститут обов'язкового членства у торгово-промислових палатах.

Усі наукові результати, які викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, надрукованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація роботи відбулася

на науковому семінарі кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. І.Франка, де дисертант виступив з доповіддю “Зовнішньоекономічна діяльність торгово-промислових палат України” (м. Львів, 2003 р.);

на науково-практичній конференції “Міжнародна економіка: облік, фінанси, кредит” (м. Львів, 1999 р.);

на міжнародній науковій конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, 2003 р.);

на науково-практичній інтернет-конференції “Нова глобальна економіка: тенденції та перспективи” (м. Львів, 2002 р.);

на звітній наукові й конференції ЛНУ ім. Івана Франка (2004 р.) - підсекція міжнародного економічного аналізу і фінансів;

на семінарі “Польський досвід підтримки експортної діяльності підприємств”, що проводився спільно торгово-промисловими палатами Львова та м. Катовіци;

на семінарі “Поширення досвіду залучення інвестицій у районах Львівської області”, де дисертант виступив з доповіддю “Можливості Львівської ТПП у розробці та впровадженні інвестиційних проектів” (2003 р.);

матеріали дослідження вітчизняної моделі палати у період з 1848 по 1939 рік дисертантом були опубліковані у спецвипуску журналу Львівської торгово-промислової палати, присвяченого 150-річчю з дати її заснування. Матеріали дослідження використано торгово-промисловими палатами Тернопільської, Івано-Франківської та Закарпатської областей;

матеріали дослідження використані у посібнику незалежного аналітичного центру “Інститут Реформ” “Практичні аспекти інвестиційної політики на місцевому рівні”, одним з авторів якого є дисертант а також опубліковані у збірнику “Економічні Есе” НАЦ “Інститут реформ”.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи автором викладені у 9 наукових працях загальним обсягом 3,29 д. а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 141 найменування та 4 додатків. Основний зміст: 157 сторінок машинописного тексту, в тому числі 19 таблиць, 6 рисунків та 1 діаграма.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано основні роботи вітчизняних авторів з обраної для дисертації тематики, сформульовано мету, предмет та об'єкт дослідження, новизну та практичну значимість наукових результатів.

Перший розділ “Теоретичні основи формування та функціонування інститутів та інституцій ринку” присвячено аналізу основних робіт у галузі інституційної теорії. Проаналізовано підхід, згідно з яким інститути формують організації та групи інтересів. Щодо фірми як найпростішої форми організації такий підхід до формування інституційної структури суспільства визначено достатнім навіть в умовах переходу до практики опортуністичної поведінки.

Водночас, він є недостатнім для економічних систем, в яких організації самоуправління бізнесу, зокрема торгово-промислові палати, здійснюють постійний моніторинг та експертизу законодавчих актів у сфері економіки, а сама економічна система базується на договорі про взаємодію роботодавців та робітників. Тому у дослідженні використовується методика аналізу, що враховує взаємовплив інституцій та інститутів. Згідно з ним, функція інститутів полягає у тому, щоб, враховуючи початкові особливості сторін обміну, його максимально полегшити, тобто мінімізувати трансакційні витрати. Роль інституцій полягає у формуванні напрямків інституційних змін.

Проаналізовано наявні дослідження, що містять кількісну оцінку трансакційних витрат шляхом порівняння альтернативних механізмів координації економічної діяльності і пояснення нетрадиційних видів ділової практики варіаціями в трансакційних витратах. Наголос на порівняльному аналізі пов'язаний з тим, що трансакційні витрати не піддаються безпосередньому обчисленню.

Дослідження ролі держави у процесах мінімізації трансакційних витрат продемонстрували її фундаментальну роль у забезпеченні суспільного добробуту. Її ефективність означає розвиток та підтримку механізмів виявлення та інтеграції суспільних уподобань, орієнтацію на цілі, що поділяються суспільством і здатність їх досягнення.

У другому розділі “Основні моделі торгово-промислових палат та їх ефективність” зроблено аналіз історичного аспекту трансформації моделей торгово-промислових палат у світі, особливо, періоду функціонування західноукраїнських ТПП, коли вони належали до континентальної моделі. Цей період функціонування вітчизняних ТПП у проведених дослідженнях до цього часу не розглядався.

Виокремлено основні риси континентальної, англосаксонської моделей а також змішаних систем. Зокрема, континентальна модель передбачає: наявність спеціального законодавства, що регулює діяльність палат, обов'язковість членства, закріплення за палатами офіційного статусу консультанта уряду, наявність лише однієї палати у конкретному визначеному законом регіоні, серйозний контроль діяльності палат зі сторони держави. З іншого боку, для англосаксонської моделі характерно: відсутність спеціального законодавства, добровільний характер членства, відсутність обмежень для створення палати, відсутність вимог до палат щодо виконання функцій, делегованих державою. Змішана модель, яка використовується в Україні, вимагає поєднання ряду характеристик обох моделей.

На основі проекту співпраці ТПП “Райн-Неккар” та вітчизняних ТПП було протестовано шляхи трансформації вітчизняної змішаної моделі у континентальну. Такий процес трансформації практично відбувався протягом часу реалізації проекту і продовжується сьогодні. Ряд функцій німецьких ТПП перейнято вітчизняними палатами, а певна частина, особливо в освітній сфері, опрацьовується експертами.

Основними джерелами доходів палат є членські внески, послуги та державні субсидії. Визначальною є роль членських внесків (зокрема, у формі цільових податків) для континентальної моделі та широкого спектру власних послуг - для англосаксонської.

Враховуючи подані у звітах Гарвардської Бізнес-Школи індекси конкурентоздатності а також дані дослідження Світового Економічного Форуму за 2001-2002 рр., побудовано однофакторні моделі логістичної регресії, що відображають залежності індексів конкурентоздатності від моделі торгово-промислової палати (табл.1). Введено показник стабільності моделі палати: якщо держава є представником континентальної або англосаксонської моделі і не входитиме у найближчий час у міждержавні утворення із суттєво іншою моделлю палат, то показник приймемо рівним 1, в іншому випадку - рівним 0.

Аналіз стратегії взаємодії підприємств регіону, держави та регіональних ТПП показав, що

зростання індексу розвитку суспільних інститутів сприяє зростанню ВВП держави, що, в свою чергу, адекватно твердженню, що стабільність моделі торгово-промислової палати сприяє мікро- та макроконкурентоздатності економіки;

існує взаємозалежність між моделями ТПП та типами корпорацій, які функціонують у державі. На прикладі корпорацій Німеччини, США та Японії можна стверджувати, що модель корпорацій є базою для моделі ТПП у державі. Водночас, модель корпорацій в Україні визначено найбільш дотичною до континентальної моделі.

Таблиця 1

Стабільність моделі палати і макро- та мікроконкурентоздатність економіки держави

Індекс (залежна змінна в однофакторній моделі лінійної регресії)	Рік	В	Критерій Уайльда	Значимість	Відсоток коректності моделі (%)
ІМК	1998	-0,2012	3,1938	0,0739	89,47
ІМК	1999	-0,1350	4,0271	0,0448	78,95
ІМК	2001	-0,1331	6,2391	0,0125	91,3
ІМК	2002	-0,1110	6,5809	0,0103	86,96
ІК	1998	-0,1244	4,8031	0,0284	84,2
ІК	1999	-0,1634	4,098	0,0429	78,95
ІК	2001	-0,1771	4,9795	0,0256	91,3
ІК	2002	-0,1118	5,9513	0,0147	91,3

Примітки: у всіх випадках виконується критерій Уайльда, IMK - індекс мікроконкурентоздатності, IK- індекс конкурентоздатності. Кожен рядок таблиці є підсумком однофакторної моделі логістичної регресії, в якій незалежною змінною виступає індекс стабільності моделі палати, а залежною - один з індексів конкурентоздатності. У зазначених дослідженнях, чим менший індекс конкурентноздатності, тим він кращий.

У дослідженні використано стратегію вибору поведінки фірми шляхом обчислення Q-рівня. Нехай i - номер фірми, j - обраний ринок, t - ітерація, r - прибуток. На кожній ітерації такої стратегії обчислюється функція

(1)

Ринок з максимальним Q-рівнем обирається на кожній ітерації процесу.

Розглянуті у дослідженні стратегії поведінки фірми на ринку не можуть бути повною мірою використані такою організацією як торгово-промислова палата внаслідок її особливого статусу та статутних завдань. Хоч “підтримка бізнесу” є надто широким та неконкретизованим поняттям, його використання змушує до певної специфіки поведінки. Особливо це стосується випадку, коли палаті державою делеговано певні функції, виконання яких забезпечує їй стабільний монопольний прибуток, у відповідь на що суспільство розраховує на певну компенсацію (континентальна та змішана моделі).

У запропонованій у дослідженні економіко-математичній моделі обирається спектр пріоритетних видів діяльності або пріоритетних галузей для конкретного регіону. В якості компенсації за монопольні послуги відділи палати як окремі інституції щодо цього спектру ринків мали б працювати за принципом “гасіння пожежі”: приходити на ринок, де очікується падіння прибутковості та покидати зростаючі щодо прибутковості ринки.

Така діяльність можлива лише за умови суттєвої державної підтримки, наприклад, французька або німецька моделі створюють умови для роботи палати згідно з таким принципом щодо окремих інфраструктурних проектів (випуск облігацій під проект з наступним управлінням підприємствами).

Палати, як правило, присутні на ринках (послуги оцінки, перекладу, навчання тощо), для яких характерна висока еластичність попиту. З іншого боку, палата мала б мати можливість впливати саме на ринки товарів низької еластичності. Прецеденти подібної діяльності є досить відомими: будівництво для французьких та німецьких палат, посередництво у придбанні газу - для палат США.

Цей механізм міг би функціонувати через участь у капіталі конкретних підприємств, тобто шляхом передачі палаті частини державної власності (передачі в управління пакетів акцій) або придбання частки капіталу окремих підприємств на загальних підставах в залежності від кон'юнктури ринку.

Згідно із розробленою стратегією серед n підприємств - суб'єктів ринку виділяється k підприємств, що перебувають в корпоративному управлінні ТПП (або відділів ТПП) з відповідною стратегією “гасіння пожежі” і n-k підприємств - вільних операторів ринку. Під час перших S ітерацій палата не втручається у роботу підприємств, що перебувають у її корпоративному управлінні. Оскільки вона володіє практично всією інформацією про події на ринку, її вибір стратегії після кількох перших ітерацій мав би бути найкращим серед інших операторів ринку. Після перших S ітерацій отримаємо матрицю Q вихідних результатів згідно із стратегією обрахунку Q-рівня кожного ринку:

(2)

Проводиться апроксимація даних, наведених у стовпчиках матриці Q. Отримаємо вектор

(3)

що характеризує динаміку поведінки кожного з k підприємств палати. Робиться оцінка ефективності стратегії кожного підприємства, після чого виконуємо наступні перетворення:

(4)

Якщо ринок, на якому перебуває підприємство, погано функціонує, воно продовжує працювати згідно із загальною Q-стратегією. Якщо ринок функціонує успішно, підприємство обирає для себе найгірший ринок з обраного спектру. В умовах наявності додаткових коштів державного походження чи акумулювання значних коштів бізнес-структур, спрямованих на загальний розвиток економіки, які дозволяють застосовувати строгий інноваційний підхід, така стратегія себе виправдовує щодо окремих інфраструктурних проектів а також щодо конкретного спектру ринків. В умовах економіки, яка розвивається, акумуляція коштів для відтворення необхідних для суспільства виробництв є надзвичайно важливим завданням.

Реформування моделей ТПП в рамках міжнародних інтеграційних об'єднань відбувається в напрямку їх уніфікації з метою створення однорідного інституційного середовища.

Серед інших факторів маргінального впливу на розвиток інституту ТПП у світі виділено конфліктність процесів локалізації та глобалізації у діяльності інституції торгово-промислових палат.

У третьому розділі “Особливості функціонування та ефективність торгово-промислових палат регіонів України” обґрунтовано приналежність вітчизняної моделі ТПП до “змішаних систем”. Перевагами інституції торгово-промислових палат над іншими формами об'єднань підприємницьких структур в Україні визначено, зокрема: активну співпрацю при реалізації спільних проектів з органами державної влади, наявність у світі розгалуженої сітки організацій з такою ж назвою, структурою, функціями тощо. Розроблено класифікацію основних чинників впливу на сукупний обсяг послуг регіональних ТПП (табл. 2).

Загальні обсяги послуг палати розглядаються як лінійна функція прямих іноземних інвестицій, внесених у регіональну економіку, та обсягів кредитування регіональної економіки комерційними банками (табл. 3, модель 4). Це стверджує визначальну роль для палати послуг консалтингу. Правильність такого теоретичного висновку підтверджена на основі практики усіх моделей торгово-промислових палат.

На основі регресійного аналізу показано, що статистично значимими для сукупного обсягу послуг регіональних палат є наступні послуги: сертифікація походження, експертиза, декларантсько-брокерські та виставкові послуги (табл. 4, модель 1). У змодельованій ситуації втрати монопольних послуг статистично значимими послугами палат стають зовнішньоекономічна діяльність (за виключенням окремо виділених послуг) та послуги перекладу.

Таблиця 2

Класифікація основних чинників впливу на сукупний обсяг послуг регіональних ТПП

Макроекономічні чинники	Мікроекономічні чинники	Інституційні чинники
обсяг експорту підприємств регіону, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку регіону, обсяг кредитів комерційних банків у регіональну економіку, обсяг імпорту підприємств регіону, інвестиційний рейтинг регіону на основі забезпеченості ресурсами, кількість малих підприємств у регіоні, частка кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств регіону щодо загальнодержавного показника, обсяг витрат та заощаджень населення регіону.	вартість послуг із сертифікації походження, експертизи, декларантсько-брокерських послуг, виставкових послуг, у сфері зовнішньоекономічної діяльності за виключенням вище зазначених послуг, з оцінки майна, майнових прав та бізнесу, перекладацької діяльності, частка послуг третейського суду при регіональній ТПП у загальному обсязі послуг.	механізм взаємодії з органами державної влади на регіональному та загальнодержавному рівні, механізм взаємодії інституції ТПП з малим бізнесом, механізм взаємодії інституції ТПП з підприємствами, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, система перерозподілу капіталу, що функціонує у державі, законодавчі акти щодо регулювання роботи торгово-промислових палат в Україні загалом та щодо окремих послуг; механізм співпраці підприємств у неформальному секторі економіки.

Як допоміжний індикатор при визначенні регіону інвестування чи місця ведення основної торгової діяльності внаслідок суттєвого впливу палати на обсяги трансакційних витрат у зовнішньоекономічній діяльності введено рейтингові оцінки регіональних ТПП України на основі мікроекономічних та макроекономічних чинників (табл. 5,6).

 Таблиця 3

Фінансові показники діяльності регіонів та послуги ТПП

Незалежні змінні	Залежні змінні
	Послуги палат, модель 1	Послуги палат, модель 2	Інвестиції в основний капітал, модель 3	Послуги палат, модель 4
Константа	0,385 (2,621)1	0,212 (1,566*)	105,103 (3,649)	0,33 (2,603)
Експорт	0,33 (2,927)	-	-	-
Інвестиції в основний капітал	0,373 (3,385)	0,260 (2,125*)	-	-
Прямі іноземні інвестиції	-	0,370 (3,477)	0,594 (7,630)	0,525 (6,592)
Кредити банків	0,26 (2,561)	0,345 (3,830)	0,375 (4,811)	0,443 (5,563)
R2	83%	84%	83%	83%
F-тест	108,615	114,845	170,07	161,417

Примітки: 1-в дужках подаються t-значення, на основі яких робиться висновок про виконання чи невиконання критерія Стьюдента, * - не виконується критерій Стьюдента.

З використанням нестандартизованих коефіцієнтів запишемо:

Cham_s = 0,33 + Inv_in·2,01E-03 + Kred_b·1,25E-03, (5)

де Cham_s - обсяг послуг регіональної ТПП, Inv_in - прямі іноземні інвестиції у регіональну економіку, Kred_b - обсяги кредитування комерційними банками регіональної економіки.

Фактор “кредити комерційних банків” розглядається не лише як джерело додаткових вкладень в оновлення основних засобів підприємств чи поповнення обігових коштів, але й як вдосконалення організаційних форм господарювання, аналогічно до зовнішніх інвестицій - вплив на вироблення нової культури обліку та аналізу фінансової звітності, якої в Україні практично не було. Підприємства отримують навички отримання кредитів, залучення інвестицій, аналізу звітності, пошуку вирішення проблем кредиторської та дебіторської заборгованості та ін. Вони здатні у нових для себе умовах мінімізувати трансакційні витрати і робити свою діяльність більш ефективною. Виходячи з цього, інвестиційний рейтинг регіонів України, що з 1998 року розраховує НАЦ “Інститут Реформ”, розглядається у його взаємозалежностях з величиною послуг регіональних ТПП (табл. 7).

Таблиця 4

Основні послуги регіональних торгово-промислових палат

Незалежні змінні	Залежна змінна - валовий обсяг послуг регіональної палати
	1 1(93%)	2 (83%)	3 (92%)
Константа	4,74E-0,2 (0,513)2	0,296 (2,247)	8,64E-02 (0,984)
Інформаційні послуги	0,049 (0,909)	0,206 (3,311)	-
Виставкові послуги	0,135 (3,301)	0,306 (5,468)	0,121 (3,206)
Переклад	-0,015 (-0,223)	0,336 (4,939)	-
Зовнішньоекономічна діяльність	0,068 (1,222)	0,390 (5,902)	-
Товарна нумерація	0,061 (1,383)	0,000 (0,006)	-
Декларантсько-брокерські послуги	0,169 (4,093)	0,274 (4,509)	0,153 (4,406)
Сертифікація походження	0,487 (6,529)	-	0,485 (10,561)
Оцінка вартості	0,041 (0,719)	0,044 (0,510)	-
Сертифікація відповідності	-0,072 (-1,544)	-0,112 (-1,615)	-
Експертиза	0,338 (4,472)	-	0,456 (10,693)

Примітки: 1-біля номера моделі у дужках подається величина R2, 2-в дужках подаються t-значення, на основі яких робиться висновок про виконання чи невиконання критерію Стьюдента.

Використовуючи нестандартизовані коефіцієнти, можемо записати вище розглянуті залежності у вигляді:

Cham_s = 4,74E-02 + Inform·2,1E-03 + Vyst·1,52E-03 - Perekl·3,23E-04 +

Zed·1,7E-03 + Tov_num·2,36E-03 + Dekl_br·1,29E-03 +

Sert_poh·1,04E-03 - Oc_vart·7,24E-04 + Sert_vid·1,79E-02+

Expertyza·9,64E-04, (6)

Cham_s = 0,296 + Inform·9,01E-03 + Vyst·3,45E-03 + Perekl·7,03E-03 +

+ Zed·9,7E-03 + Nov_num·1,4E-05 + Dekl_br·2,1E-03 +

+ Oc_vart·7,8E-04 - Sert_vid·2,7E-02, (7)

Cham_s = 8,51E-02 + Expertyza·1,27E-03 + Sert_poh·1,03E-03 +

+ Dekl_br·1,17E-03 + Vyst·1,37E-03, (8)

де Inform - інформаційні послуги палат, Vyst - виставкові послуги палат, Perekl - послуги з перекладу, Zed - зовнішньоекономічна діяльність, Tov_num - послуги товарної нумерації, Dekl_br - декларантсько-брокерські послуги, Sert_poh - послуги сертифікації походження, Oc_vart - послуги з оцінки вартості майна, майнових прав та бізнесу, Sert_vid - послуги сертифікації відповідності, Expertyza - послуги експертизи.

Зазначимо, що інвестиційний рейтинг є найважливішим чинником для залучення інвестицій загалом, послуги палати - для створення підприємств з метою експорту конкурентоздатної продукції, найчастіше за рахунок дешевої робочої сили і у деяких випадках - дешевої сировини, податкових пільг, значно рідше - нових технологій а також сприяння імпорту та суміжному з ним процесу незначного інвестування.

При великих обсягах послуг ТПП (відповідно обсяги зовнішньоекономічної діяльності регіональних підприємств є значними), взаємозалежність інвестиційного рейтингу та обсягу послуг регіональних торгово-промислових палат є монотонно спадною функцією. У цьому випадку оцінка регіону стає персоніфікованою в особі групи регіональних підприємств.

Інституція торгово-промислових палат не має прямо вираженого впливу на обсяги малого бізнесу у регіоні. Водночас, послуги ТПП майже настільки ж сприяють росту доходів населення, як і інвестиційний рейтинг.

Інвестиційний рейтинг розглядається як можливість збільшення доходів населення із зовнішніх джерел (внаслідок залучення інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх), а послуги палати - насамперед, від торгової діяльності.

На основі регресійного аналізу показано, що доходи населення зосереджено, в основному, у малому бізнесі і значно переважають такі щодо експорту та інших секторів зовнішньоекономічної діяльності.

Вплив торгово-промислових палат на обсяги кредиторської заборгованості підприємств регіону відбувається шляхом збільшення впливу на обсяги експорту, прямі іноземні інвестиції, обсяги кредитування банками суб'єктів господарювання регіону.

Основною причиною недостатнього розвитку третейського судочинства в рамках інституції ТПП є несприйняття державними судовими органами цього інституту в Україні. Паралельно із зазначеним загальнодержавним вдосконаленням інституту третейського судочинства, зазначимо не менш важливу сферу реформування цього інституту, що полягає у розвитку третейських судів палат на регіональному рівні.

Надмірна централізація цієї послуги робить цей тип діяльності палат неефективною. Особливо, це стосується польсько-українських торгових відносин, оскільки постійне зростання взаємного товарообігу призводить до автоматичного збільшення справ, поданих на розгляд третейських судів.

Послуги палат поділяються на два блоки: такі, що надаються з метою отримання прибутку та компенсація суспільству за делеговані повноваження.

Таблиця 5

Рейтинг регіональних торгово-промислових палат України на основі мікроекономічних факторів

Рейтинг	Регіональна ТПП	Real_s1	Change_s	Model_s
1	Київська	5,6153	254,48	1,58438
2	Донецька	8,7490	83,00	4,77477
3	Харківська	2,7500	67,37	1,64335
4	Одеська	6,1480	62,69	3,78075
5	Запорізька	6,2758	53,00	4,10224
6	Дніпропетровська	6,9820	50,00	4,64326
7	Полтавська	2,8174	27,89	2,20514
8	Львівська	2,6290	20,3	2,18593
9	Житомирська	2,4091	16,59	2,06734
10	Вінницька	2,2377	9,00	2,04803
11	Луганська	1,9632	2,60	1,91274
12	Херсонська	1,3828	-3,82	1,43795
13	Кримська	1,7210	-8,3	1,8641
14	Івано-Франківська	1,4330	-9,00	1,58155
15	Закарпатська	1,2470	-13,00	1,46423
16	Миколаївська	1,8218	-18,60	2,23828
17	Чернігівська	3,2344	-21,94	4,14305
18	Черкаська	1,2657	-30,95	1,83295
19	Волинська	0,9558	-31,00	1,39297
20	Рівненська	0,9523	-32,79	1,41655
21	Кіровоградська	1,1434	-33,00	1,46492
22	Хмельницька	0,9209	-33,42	1,3825
23	Сумська	0,8840	-47,34	1,67933
24	Київська обласна	0,5177	-60,00	1,10975
25	Тернопільська	0,4624	-60,24	1,16276
26	Чернівецька	0,7346	-72,61	2,68087

Примітки: 1 Real_s - обсяг послуг регіональних торгово-промислових палат за 2002 р., млн. грн., Change_s відмінність між модельним та реальним значенням у відсотках, model_s - екстрапольоване модельне значення для 2002 р., млн. грн.

Таблиця 6

Рейтинг регіональних ТПП на основі макроекономічних чинників

Рейтинг (2001 р.)	Регіональні ТПП - лідери рейтингу	Різниця між реальним та модельним показником послуг регіональної ТПП згідно з моделлю 4 (табл. 3), 1999-2001 рр.
1	Донецька ТПП	-0,23; 1,29; 2,88
2	Одеська ТПП	0,25; 1,28; 1,89
3	Житомирська ТПП	0,7; 1,33; 1,6
4	Запорізька ТПП	-0,21; 0,88; 1,5
5	Чернігівська ТПП	1,04; 1,44; 1,88
6	Луганська ТПП	0,17; 0,54; 1,38
7	Вінницька ТПП	1,00; 0,96; 1,21

Примітка: у моделі не враховано показників м. Київ. Для оцінки динаміки подаються стандартизовані різниці для трьох років. У таблиці подаються лише палати-лідери згідно з моделлю. В інших регіонах вплив палати на інвестиційно-кредитні процеси є мінімальним.

Таблиця 7

Інвестиційний рейтинг та обсяг послуг ТПП

Незалежні змінні	Залежні змінні
	Інвестиційний рейтинг (66%)1	Обсяг послуг палати (83%)
Константа	0,214 (32,297)2	0,330 (2,603)
Прямі іноземні інвестиції	0,545 (4,879)	0,525 (6,592)
Кредити банків	0,317 (2,839)	0,443 (5,563)
F-тест	65,6093	161,417

Примітки: 1-біля номера моделі у дужках подається величина R2, 2-в дужках подаються t-значення, на основі яких робиться висновок про виконання чи невиконання критерія Стьюдента, 3- значимість F-критерія у моделях менша 0,1%.

До першого блоку можна віднести сертифікацію, експертизу, митно-брокерські послуги, виставкову діяльність (частково, оскільки розвиток певних галузей потребує занижених тарифів на придбання виставкової площі, що є основною причиною невдачі більшості регіональних виставок), оцінку майна, майнових прав та бізнесу, переклад, візове забезпечення, туристичний бізнес, штрихкодування (хоч ця послуга для ряду вітчизняних ТПП вимагає періоду адаптації до умов функціонування поряд зі значно потужнішим конкурентом).

До другого блоку віднесемо презентаційну щодо регіону та окремих підприємств діяльність, зокрема, проведення міжнародних форумів, аналітичні дослідження, видавничу діяльність, частково консалтинг, послуги третейського суду. Саме палати могли б у вітчизняних умовах взяти на себе функцію фінансування робіт із побудови незалежних рейтингових оцінок окремих чинників розвитку регіонів України, наприклад, інвестиційного рейтингу, ефективності використання залучених інвестицій, досліджень товарних ринків та ринків послуг. Така градація дозволила б палатам зберегти наявні джерела доходів, урізноманітнити послуги, створити стабільну та ефективну модель торгово-промислової палати в Україні.

ВИСНОВКИ

Роль інститутів та інституцій є визначальною у процесах зменшення трансакційних витрат підприємств. Основною проблемою вітчизняної економіки є недосконалість інституційної реформи.

Рівень розвитку інституційного середовища є визначальним для обсягу ВВП держави, мікро- та макроконкурентоздатності її економіки. Якщо у суспільстві руйнуються усі попередні формальні та неформальні обмеження, зокрема індивідуальні зв'язки та циклічні персоніфіковані обміни, їм на зміну мають прийти більш ефективно працюючі інститути та інституції. Якщо цього не відбувається, має місце часткове повернення до правил та норм попередньої економічної системи. Вітчизняна економіка в значному своєму обсязі функціонує на основі неформальних інститутів, що сформувались у радянський період.

Торгово-промислова палата є інституцією, що має найбільші потенційні можливості впливу на процес мінімізації трансакційних витрат. Сучасна модель ТПП в Україні має суттєвий вплив на обсяг таких витрат у зовнішньоекономічній діяльності підприємств.

Оптимальним вибором організації-підрядника для виконання інфраструктурних проектів на регіональному рівні є торгово-промислова палата.

На прикладі інституції “торгово-промислова палата” можна стверджувати, що найбільш ефективною методикою порівняльної оцінки трансакційних витрат підприємств є методика на основі визначення рівня взаємозалежності інститутів та інституцій.

Оптимальним шляхом розвитку вітчизняної моделі ТПП є еволюційний перехід від змішаних систем до континентальної моделі. Проект співпраці вітчизняних ТПП та ТПП “Райн-Неккар” (Німеччина) довів реальність та необхідність трансформаційних процесів у даному напрямку. За умов слабкого розвитку вертикальної інтеграції, кредитних можливостей банківської системи, несформованості фондового ринку втручання держави у процес перерозподілу капіталу в напрямку структурної перебудови економіки, промоції найперспективніших галузей, процеси навчання персоналу є необхідністю, тобто найбільш перспективною для економічного зростання стає континентальна модель торгово-промислових палат.

Модель торгово-промислової палати узгоджується із найбільш поширеною моделлю корпорацій, що функціонує у державі, що підтверджується, зокрема, на основі досвіду США, Японії та Німеччини. Для України діюча модель корпорації найбільш стикується з континентальною моделлю ТПП.

Рейтинг регіональних ТПП України на основі макроекономічних факторів є ефективним індикатором при визначенні регіону інвестування чи ведення основної торгової діяльності внаслідок суттєвого впливу палати на обсяги трансакційних витрат у зовнішньоекономічній діяльності.

Рейтинг регіональних ТПП України на основі мікроекономічних факторів є ефективним індикатором доцільності розвитку наявного спектру послуг, введення нових послуг, зміни їх пріоритетності, можливості перебудови структури послуг в умовах втрати монопольних ринків.

Побудована функціональна залежність послуг торгово-промислової палати, прямих іноземних інвестицій та обсягів кредитування регіональної економіки комерційними банками доводить визначальну роль для палати послуг консалтингу у сфері проблематики залучення підприємствами зовнішнього фінансування.

Реформування вітчизняної моделі ТПП рекомендується вести у напрямку розширення та отримання повноважень палат у сфері: реєстрації та перереєстрації підприємств, реєстрації іноземних інвестицій, аналізу та експертної оцінки проектів законодавчих актів, видачі сертифікатів тимчасового ввезення товарів, створення реальних фінансових можливостей у палат для підтримки експортної діяльності малих та середніх підприємств, професійної перепідготовки кадрів для новостворюваних підприємств, суттєвого збільшення обсягу консалтингових послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, електронної комерції.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Гурняк І.Л. Вплив торгово-промислових палат на формування стратегій підприємств регіону // Регіональна економіка. - Львів, 2001.-№3.-C. 245-251.

Гурняк І.Л. Торгово-промислові палати України: проблема вибору моделі // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000.-№2.-С. 477-482.

Гурняк І.Л. Проблематика реформування вітчизняного інституту торгово-промислових палат // Формування ринкової економіки в Україні (Науковий збірник). - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003.- Випуск 12.-С. 73-78.

Гурняк І.Л., Григоренко Ю.В. Взаємозалежність інвестиційного рейтингу регіонів України з основними статистичними показниками // Сучасні проблеми економіки. - К., 2003.-№7.-С.8-13.

Гурняк І.Л. Регіональні торгово-промислові палати в системі зовнішньоекономічних зв'язків України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми ринкової трансформації України (Збірник наукових праць)/НАН України. Інститут регіональних досліджень: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2003. - Вип. 1 (XXXIX). - С. 585-593.

6. Гурняк І.Л., Максимів Н.Б. Оцінка інвестиційного клімату регіонів України на основі комплексного підходу // Економіка: проблеми теорії та практики.-Дніпропетровськ, 2003.-Випуск 184.-Т.3.-С.594-607.

В інших виданнях:

Гурняк І.Л. Позиціювання регіональних торгово-промислових палат України // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи.” - Львів, 2003.-С.64-65.

Гурняк І.Л. Рейтингова оцінка торгово-промислових палат регіонів України // Економічні ЕСЕ. - К.: Інститут реформ, 2003.-Вип. 16.-C.57-60.

Гурняк І.Л. Про деякі умови виникнення та функціонування перших ТПП Галичини на основі австрійського законодавства (1848-1872 рр.) // Зовнішньоекономічний Кур'єр (спецвипуск, присвячений 150-річчю ТПП України). - Львів, 2000.-С.4-9.

палата торговий промисловий

АНОТАЦІЯ

Гурняк І.Л. Торгово-промислові палати у системі зовнішньоекономічних зв'язків України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини.-Українська академія зовнішньої торгівлі, Київ, 2004.

В основі дисертаційного дослідження лежить аналіз функціонування інституту та інституції торгово-промислових палат на базі інституційної теорії. Виявлено основні макро-, мікроекономічні та інституційні фактори впливу на сукупний обсяг послуг регіональних торгово-промислових палат. Проаналізовано перспективи розвитку сучасних моделей ТПП, можливості зближення та уніфікації вітчизняної моделі з континентальною моделлю ТПП.

Розглядаються можливості надання вітчизняним палатам значно ширших повноважень у сфері реєстрації та перереєстрації підприємств; реєстрації іноземних інвестицій; аналізу та експертної оцінки проектів законодавчих актів; акумулювання значно більших коштів в умовах обов'язкового членства і їх використання для розбудови інфраструктури регіону в умовах поточної системи контролю; отримання палатою повноважень по видачі сертифікатів тимчасового ввезення товарів; створення реальних фінансових можливостей у палат для підтримки експортної діяльності малих та середніх підприємств, зокрема участі у найбільш престижних виставкових заходах, організації “торгових домів” за кордоном; організації професійної перепідготовки кадрів для новостворюваних підприємств, суттєве збільшення обсягу консалтингових послуг.

Зроблено позиціювання торгово-промислових палат у зовнішньоекономічній діяльності підприємств України. Використано широкий спектр економетричних моделей.

Ключові слова: інституційна теорія, торгово-промислова палата, регіональна економіка, експорт, імпорт, трансакційні витрати.

АННОТАЦИЯ

Гурняк И.Л. Торгово-промышленные палаты в системе внешнеэкономических связей Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Украинская академия внешней торговли, Киев, 2004.

В основе диссертационного исследования лежит анализ функционирования института и институции торгово-промышленных палат на базе институционной теории. Указано на основные макро-, микроэкономические и институционные факторы влияния на общий объем услуг региональных торгово-промышленных палат. Проанализированы перспективы развития современных моделей ТПП, возможности сближения и унификации отечественной модели с континентальной моделью ТПП.

Рассматриваются возможности передачи отечественным палатам больших полномочий в сфере регистрации и перерегистрации предприятий; регистрации иностранных инвестиций; анализа и экспертной оценки проектов законодательных актов; аккумулирование больших ресурсов в условиях обязательного членства и их использования для развития инфраструктуры региона в условиях текущей системы контроля; получения палатой полномочий по выдаче сертификатов временного ввоза товаров; создания реальных финансовых возможностей у палат для поддержки экспортной деятельности малых и средних предприятий, в частности участия в наиболее престижных выставочных мероприятиях, организации “торговых домов” за рубежом; организации профессиональной переподготовки кадров для новых предприятий, существенное увеличение объема консалтинговых услуг.

Сделано позиционирование торгово-промышленных палат во внешнеэкономической деятельности предприятий Украины. Использовано широкий спектр эконометрических моделей.

Ключевые слова: институционная теория, торгово-промышленная палата, региональная экономика, экспорт, импорт, трансакционные затраты.

ANNOTATION

Hurnjak I.L. Chambers of Commerce and Industry in the foreign economic relations system of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for applying for the degree of the candidate of economic sciences by speciality 08.05.01 - world economy and international economic relations. - Ukrainian Academy of Foreign Trade, Kyiv, 2004.

Many transition economies can be characterized by the fundamental inconsistency between formal and informal institutions. When formal and informal rules clash, noncompliant behaviors proliferate. Tax evasion, corruption, and bribery are among the latter. These wealth redistributing protective and predatory activities absorb resources that could otherwise be used for wealth production resulting in huge transition costs.

The necessity of the high level of institutes and institutions development for the stable economic growth is a central idea of the research. The key works in the sphere of institutional theory are described. The adaptation of institutional theory principles for the national economic model is analyzed.

Functioning of the informal economic institutes of the USSR in the modern business circumstances is defined to be the main problem of the national economy. The prominent role of the chambers of commerce and industry in the national institutional environment development in compliance with the best world practices, their desire to cooperate, and their huge domestic potential are emphasized.

The modern institutional economics focus on the consequences of institutions - the rules that structure and constrain economic activity - for economic outcomes. Noncompliance with “bad” rules may actually foster development, whereas non-compliance with “good” rules will hinder it. Since rules differ, both the nature and consequences of rule violations will depend on the particular rules violated. Institutional economics and underground economics are therefore highly complementary. The former examines the rules of the game, the latter dwells upon the strategic responses of individuals and organizations to those rules. Economic performance depends on both the nature of the rules and the extent of compliance with them. Institutions therefore affect economic performance, but it is not always obvious which institutional rules dominate. Where formal and informal institutions are coherent and consistent, the incentives produced by the formal rules will influence economic outcomes.

The research is based upon the analysis of the functioning of the chamber of commerce and industry institute and institution according to the institutional theory.

The most popular models of the world chambers are analysed. The research deals with the period of the continental model chamber functioning in Western Ukraine considering the wished transition of the domestic model.

Nonwithstanding extremely hard prerequisites for its operations, in 1850-1872, the chamber made extremely great contribution to the development of transport infrastructure, improvement of business practice conditions both within the region and cooperating with foreign partners, establishment of new educational institutions, improvement of trade links with Central and Eastern Ukraine, Hungary and Moldavia.

The chamber model functioning in Ukraine now is determined. The perspectives of the modern CCI models development and the possibilities of the domestic model's convergence and unification with the continental CCI model are estimated.

The research studies the possibilities concerning provision of the national chambers with considerably broader authorities in the sphere of:

registration and rewrite of enterprises,

registration of foreign investments,

analysis and expert evaluation of the legal drafts,

accumulation of considerably larger funds under the condition of obligatory membership and their use for the regional infrastructure development under the system of current control,

receiving of authorities concerning issuing the Carnet ATA by the chamber,

creation of real financial possibilities for the chambers to support export activities conducted by small and medium enterprises, in particular,

participation in the most prestigious exhibitions,

organization of “trade houses” abroad,

organization of professional stuff training for the newly established enterprises,

considerable expansion of the consulting services range.

The study points out the main macro-, microeconomic and institutional factors influencing the total amount of services provided by regional chambers of commerce and industry. It positions chambers of commerce and industry in the foreign economic activity of the Ukrainian enterprises.

The dependence of the chamber model from the corporation model functioning in the state is shown. A wide variety of econometric models were used in the course of the analysis. The total amount of regional CCI services is considered to be a linear function of the direct foreign investment and commercial banks credits on the level of the region. The connection between transactional costs and chamber services is being built according to this model. The econometric model of the possibility of big infrastructure projects being realized by the chambers of the continental model has an important practical use.