Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

УДК:339.5:339.9

Спеціальність 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

кандидата економічних наук

Розвиток регулювання зовнішньоекономічної

діяльності в регіоні

Осоченко Ірина Вадимівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник:- доктор економічних наук, професор Панченко Євген Григорович, Київський національний економічний університет, професор кафедри міжнародного менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Кредісов Анатолій Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри управління зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук Швиданенко Олег Анатолійович, Київський національний економічний університет, доцент кафедри міжнародної економіки

Провідна установа: - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, відділ зовнішньоекономічних відносин, м. Київ

Захист відбудеться "14" листопада 2003 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий "13" жовтня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Фукс А.Е.

Анотації

Осоченко І.В. Розвиток регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних та практичних питань розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні на сучасному етапі глобалізації світогосподарських процесів.

На базі дослідження теоретичних основ регулювання зовнішньоекономічної діяльності, визначено нову парадигму та основні складові системи управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням різних регіонів України.

Визначено основні напрямки розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Ключові слова: регулювання зовнішньоекономічної діяльності, лібералізація, протекціонізм, Європейський Союз, кластери, нова парадигма регулювання.

Осоченко И.В. Развитие регулирования внешнеэкономической деятельности в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. Киевский национальный экономический университет, Киев, 2003.

Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных теоретических и практических вопросов развития регулирования внешнеэкономической деятельности в регионе в условиях глобализации мирохозяйственных процессов.

На базе исследования теоретических основ регулирования внешнеэкономической деятельности определена новая парадигма, которая базируется на инновационных концепциях, региональной компетентности, мировых связях, региональных международных кластерах.

В результате исследования предложено объединение инструментов делового менеджмента в моделях регионального управления с региональными стратегиями в сфере внешнеэкономической деятельности, что позволит получить эффект синергии в системе управления регионом.

Определены основные направления развития регулирования внешнеэкономической деятельности на региональном уровне.

На основе сравнительного анализа систем регулирования внешнеэкономической деятельности в Украине и развитых странах, определены пути усовершенствования внешнеэкономической деятельности в Украине.

В работе акцентируется внимание на том, что экономическими рычагами регулирования внешнеэкономической деятельности в регионе должны стать региональные кластеры международного значения, которые будут основаны на развитии мышления глобального уровня, то есть как центры формирования знаний, умений, навычек и опыта, которые необходимы глобальным компаниям.

Ключевые слова: регулирование внешнеэкономической деятельности, либерализация, протекционизм, Европейский Союз, кластеры, новая парадигма регулирования.

Osochenko I.V. Development of regulation of foreign trade activities in region. - Manuscript.

Dissertation submitted for Ph.D. degree in economics by specialty 08.05.01 - World Economy and International Economic Relations. Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2003.

The thesis is devoted to research of urgent theoretical and practical questions of development regulation of foreign trade activities in region at the present stage globalization of global economics processes.

On the basis of research of theoretical bases of regulation of foreign trade activities, is determined new paradigms and basic compound control system of foreign trade activities are in view of features of different regions of Ukraine.

The basic directions of development of regulation of foreign trade activities at a regional level are determined.

Key words: regulation of foreign trade activities, liberalization, protectionism, European Union cluster, new paradigms of regulation.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності набуває все більшого значення в процесі інтернаціоналізації господарського життя і зростання економічної взаємозалежності країн. У розвитку світової економіки останніх десятиліть посилюється роль регіональних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю, відбувається перехід багатьох функцій управління від держави до регіонів.

Удосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності відіграє важливу роль у розвитку економіки і поступової інтеграції України в світове господарство. Все більшого значення набуває використання регіональних можливостей в розширенні зовнішньоекономічної діяльності на основі використання синергічного ефекту регіональної інтеграції. Таким чином підвищення ролі регіонів у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності забезпечить успішний розвиток країни в цілому.

На сучасному етапі економічного розвитку України, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, як і в інших країнах, все в більшій мірі залежить від делегування центральними органами державної влади значної кількості функцій щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональний рівень. Це стосується, насамперед, процедур укладання і реалізації зовнішньо торговельних контрактів, які мають враховувати специфіку регіонів, зокрема прикордонного розташування, наявності в регіонах вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, приналежності підприємств до певних регіональних митниць і т. ін. Регіональна політика відіграє все більше значення в залученні прямих іноземних інвестицій.

В регіонах різних рівнів складаються можливості формування сучасних форм співпраці між учасниками бізнесу у сфері зовнішньоекономічної діяльності, насамперед, утворення локалізованих інвестиційно-інноваційних комплексів, які здобули назву кластери. Доцільно зазначити, що у розвинутих країнах зараз в процесі регулювання зовнішньоекономічної діяльності все частіше використовуються, поряд з методами державного управління, сучасні інструменти бізнсс-менеджменту, зокрема, розробка і реалізація регіональних зовнішньоекономічних стратегій, запровадження матричних організаційних структур управління, створення новітніх систем інформаційного забезпечення.

Природно, що Україна не може залишатись осторонь суттєвих змін у процесах розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які пов'язані з процесами глобалізації світогосподарських процесів. З одного боку, підвищення міжрегіональних зв'язків України з іншими країнами має враховувати зазначені сучасні інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності. З іншого боку, важливо своєчасно узагальнювати і використовувати в Україні зарубіжний досвід організації зовнішньоекономічної діяльності в регіонах.

Додаткової актуалізації досліджуваній проблемі надає той факт, що вже упродовж 2004-2007 років західні регіони України матимуть безпосередній кордон з регіонами країн, що входять до Європейського Союзу. Це створює додаткові можливості для використання регіональних систем управління у розширенні прикордонного співробітництва, зокрема, залучення у ці регіони прямих іноземних інвестицій із сусідніх регіонів країн - членів Європейського Союзу, формування спільних територіально-виробничих комплексів і міжнародних регіональних кластерів, розвитку міжнародних транспортних коридорів, тощо. Звичайно, зазначені можливості принесуть належні результати лише за умов формування адекватних стратегій регіонального розвитку на основі європейської локальної моделі і виваженого удосконалення системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах.

Проблема регулювання зовнішньоекономічної діяльності знайшла належне відображення в численних дослідженнях. У світовій економічній літературі найбільш суттєвий внесок в їх розробку зробили М. Абрамс, Л. Барбоне, Л. Вальрас, Р. Верном, Т. Габлер, В. Грін, Дж. Даннінг, Г. Крісс, Д. Лонг, Ф. Лютенс, М. Портер, Ф. Рут, А. Тюббен, Р. Ходгетс, Л. Хоффман та інші.

Серед вітчизняних дослідників проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема на регіональному рівні, слід відзначити В. Андрійчука, О. Білоруса, В. Будкіна, І. Бураковського, О. Власюка, А.Гальчинського, Б.Губського, М.Долішного, М.Дудченка, О.Кириченка, Л. Кістерського, А. Кредісова, Г. Климка, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, В. Новицького, Д. Олесневич, Є. Панченка, Ю. Пахомова, С. Пирожкова, А. Поручника, О. Рогача, В.Рокочої, А. Румянцева, Є.Савельєва, В.Савчука, В.Сіденка, С.Соколенка, А.Філіпенка, В.Чужикова, О. Шниркова. і ін.

Різні теоретичні та практичні аспекти регіональної зовнішньоекономічної політики та регулювання міжнародного бізнесу в регіонах різного рівня досліджені у багатьох працях російських економістів, в тому числі Є. Алаєва, О. Гранберга, Б. Данилишина, А. Киреєва, О. Кузнецової, В. Лебедєва, В. Серьогіна, В. Шеремета, Ю. Юданова, Є. Яковлевої.

Незважаючи на значну кількість як українських, так і зарубіжних вчених в науковій літературі не знайшли достатнього обґрунтування і належного аналізу питання розподілу повноважень між центральними та регіональними органами державної влади і управління в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Не визначені шляхи виходу регіонів на глобальні ринки. Малодослідженими залишається критерії ефективності регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах в умовах глобалізації. Все більшої актуальності набуває подолання існуючої бюрократичної парадигми регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. Важливою проблемою, як на науковому, так і на прикладному рівні залишається запровадження інструментів ділового менеджменту в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. Слабо розробленим в літературі є порівняльний аналіз систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні і в інших країнах. Недостатньо систематизовані особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах України.

Актуальність проблеми, її наукове значення та можливе подальше практичне застосування, зумовили вибір теми дисертації, визначили її структуру, мету та зміст дослідження.

Зв'язок роботи з планами науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота є складовою наукової держбюджетної теми Полтавського університету споживчої кооперації України "Економіко-організаційні проблеми дослідження експортного потенціалу ринку сільськогосподарської продукції України" (номер державної реєстрації 094/96). Особисто автором підготовлено розділ "Методичні основи реалізації експортного потенціалу організацій і підприємств системи споживчої кооперації". Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету за темою "Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку" (номер державної реєстрації 0101U002948). Особисто автором в рамках дисертаційної теми досліджено особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні, а також запропоновані нові механізми посилення ролі регіонів різного рівня у виході конкурентоспроможних підприємств на глобальні ринки, формуванні кластерів міжнародного значення, інтенсифікації ділового прикордонного співробітництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження на базі підприємницької парадигми системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах в умовах глобалізації світового господарства, розкриття зростаючої ролі регіонів у цій діяльності, а також розробка науково обґрунтованої стратегії розвитку системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності регіонів України в контексті наближення до практики країн Європейського Союзу.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні задачі:

визначити особливості участі регіонів в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі глобалізації;

дослідити процес делегування центральними органами управління на регіональний рівень повноважень щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

розробити нові критерії ефективності регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах в умовах зміни існуючої бюрократичної парадигми на підприємницьку управлінську парадигму;

визначити сфери використання інструментів ділового менеджменту в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах;

провести порівняльний аналіз системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні і в інших країнах та запропонувати відповідні рекомендації;

систематизувати особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах України;

розробити сучасну модель взаємодії регіональних і місцевих органів в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Предметом дисертаційного дослідження є закономірності та особливості підвищення ролі регіонів в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є сфера управлінської взаємодії державних органів управління, органів місцевого самоврядування та підприємств у процесі регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні, зокрема, адміністративно-територіальних регіонах, митних зонах, прикордонних територіях, вільних економічних зонах, територіях пріоритетного розвитку, євро-регіонах.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного, економічного, порівняльного і статистичного аналізу, метод логічного узагальнення та синтезу, синтетичних та експертних оцінок.

Джерельною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Статистичну і фактологічну базу дослідження становлять дані ООН, ЮНКТАД, Світового банку, ГАТТ/СОТ, ЄБРР, Міністерства фінансів, Національного агентства розвитку та європейської інтеграції, Полтавської держадміністрації, інших органів державного управління та місцевого самоврядування, звіти підприємств і організацій - учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає у тому, що в роботі на основі конструктивного узагальнення існуючих концепцій, підходів та методологічного апарату, присвячених питанням регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації визначено об'єктивну основу і шляхи підвищення ролі регіонів в цьому процесі, а також їх особливості в Україні. Нові наукові положення, які отримані особисто автором і виносяться на захист полягають у наступному:

визначено нову диспозицію регіонів в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в наслідок локалізації глобальної економіки, яка полягає у зміщенні можливостей факторів інтенсифікації міжнародної діяльності підприємств з національного рівня на регіональний рівень і прискореного зростання синергічного ефекту внутрішньо регіональної інтеграції на основі поєднання місцевих та зарубіжних ресурсів і культур. Встановлено, що в сучасній глобальній економіці відбувається процес висування найбільш успішних внутрішніх регіонів у світові лідери шляхом посилення міжнародної відкритості регіонів, формування у регіонах сучасних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

розкрито об'єктивну необхідність і шляхи делегування функцій повноважень і відповідальності центральних органів державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональний рівень, зокрема повноважень формування стабільних взаємовигідних зв'язків місцевих общин та іноземних компаній на основі моделі створення локальних кластерів світового класу, розробки і реалізації сучасних регіональних регуляторних політик у цій сфері;

запропоновано зміну існуючої бюрократичної парадигми регулювання зовнішньоекономічної діяльності на підприємницьку економічну модель, яка включає запровадження нових критеріїв регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах (іноваційні концепції, регіональна компетентність, світові зв'язки), утворення різних типів регіональних міжнародних кластерів (виробничих, іноваційних, торгівельних);

обґрунтовано шляхи використання інструментів ділового менеджменту в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах (модель регіонального управління по результатах, регіональні стратегії, гнучкі організаційні структури, культурна міжрегіональна інтеграція і ін.);

на підставі порівняльного аналізу систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні і в розвинутих країнах, запропоновані шляхи удосконалення управлінської діяльності в регіонах України, які включають розробку комплексних зовнішньоекономічних регіональних стратегій, запровадження матричних організаційних структур, утворення регіональних кластерів міжнародного значення, регіональні консультативні ради;

виявлено особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах України і запропоновано класифікацію регіонів на активні, пасивні і проблемні, яка дозволяє адаптувати зарубіжний досвід формування локальних структур світового рівня до особливостей кожної зазначеної групи регіонів;

поглиблено сутнісну характеристику та визначено основні напрями взаємодії регіональних та місцевих органів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка ґрунтується на розвитку мислення глобального рівня, яке означає, що міста і регіони розглядаються як центри формування знань, умінь, навичок і досвіду, потрібних глобальним компаніям. Зазначена взаємодія, з одного боку, повинна створювати привабливість регіонам (гарантії надійності, податкова прозорість, використання ключових можливостей регіону, забезпеченість ресурсами і ін.). З іншого боку, ця взаємодія має забезпечувати внутрішньорегіональну співпрацю між місцевими та зарубіжними учасниками зовнішньоекономічної діяльності (спільні стратегії і плани, виробнича і соціальна інфраструктура, локальне лідерство світового рівня).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертаційного дослідження сприятимуть підвищенню ролі регіонів України в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності і створенню більш сприятливих умов для виходу вітчизняних підприємств на зарубіжні ринки, з одного боку, та залучення іноземних партнерів і інвестицій в регіоні України з іншого боку. Узагальнення та окремі пропозиції автора сприятимуть посиленню обґрунтованості рішень підприємствами щодо розвитку співпраці з іноземними партнерами на регіональному рівні на основі взаємодії зарубіжних та вітчизняних національних і корпоративних культур.

Пропозиції автора щодо формування нового економічного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні використані Управлінням зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Полтавської облдержадміністрації (довідка про впровадження № 01-15/80 від 18.04.2003 р.),

Окремі положення дисертаційної роботи щодо більш ефективної реалізації зовнішньоекономічного потенціалу крупних промислових підприємств використано при розробці програм розвитку Кременчуцького відкритого акціонерного товариства "Колісний завод" (довідка впровадження № 31/13-7 від 28.04.2003 р.), та відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (довідка впровадження № 1/1792 від 23.04.2003 р.). Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації при викладанні курсу "Зовнішньоекономічна діяльність підприємства" при підготовці спеціалістів з міжнародної економіки, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, маркетингу (довідка про впровадження від 16.04.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження і його результати доповідались на науково-практичних конференціях: за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту (зараз Полтавський університет споживчої кооперації м. Полтава, 14-16 квітня 1999 р.), "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (м. Донецьк 21-22 березня 2001 р.), "Мотивація ефективної праці в ринковій економіці" (м. Полтава 6-7 червня 2002 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано вісім статей і тези наукових доповідей загальним обсягом 4,1 друкованих аркушів, із яких шість робіт загальним обсягом 3,5 д.а. - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи 176 сторінок другованого тексту, у тому числі: 23 таблиці на 12 сторінках, 8 рисунків на 4 сторінках, 16 додатків на 16 сторінках. Список використаних джерел містить 281 назву.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено аналіз стану наукової розробки проблеми, що досліджується, сформульовано мету і основні завдання дисертації, викладено методологічну основу і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення і їх апробація.

У розділі 1. "Теоретичні основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності." здійснено дослідження теоретичних основ регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які включають виявлення закономірностей у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтування особливостей регулювання зовнішньоекономічної діяльності на етапі глобалізації світогосподарських процесів, а також узагальнення і порівняння досвіду регулювання зовнішньоекономічної діяльності у високо-розвинутих державах та країнах з перехідними економіками.

В залежності від ступеню розвитку економіки країни існують різні підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В розвинутих економіках просліджуються тенденції зменшення обсягів регулювання, а у перехідних відбувається поєднання суперечливих процесів лібералізації і протекціонізму. В цьому зв'язку в дисертації запропоновано індекс асиметричності зовнішньоекономічної діяльності, який показує співвідношення між лібералізацією та протекціонізмом в процесі регулювання зовнішньоекономічною діяльністю. Для визначення цього індексу були використані такі показники як: обсяги експорту, імпорту, прямих іноземних інвестицій, інфляція, курси національних валют, відношення чистої заборгованості до експорту, відношення державних валютних резервів до імпорту. Згідно проведених розрахунків в Україні індекс асиметричності складає 34,296, що вище від показників індексу таких країн як Словенія (9,667), Угорщини (11,548), Польща (12,065), Словакія (14,142), Чехія (15,199) і Росія (23,357) та нижчий від показників таких країн як Румунія та Болгарія (66,165, 125,336 відповідно).

У зв'язку з прагненням багатьох країн світу до розширення своєї участі в світових інтеграційних процесах, у розділі доведено закономірний характер регіоналізації регулювання зовнішньоекономічної діяльності у розвинутих країнах, яка полягає у зростанні ролі регіонів різних рівнів та органів місцевого самоврядування у нарощуванні і реалізації зовнішньоекономічного потенціалу підприємств різних галузей. Ця тенденція грунтується на використанні локальних синергічних ефектів, завдяки безпосередньому співробітництву у регіонах, взаємодоповнюючих бізнесових вітчизняних і зарубіжних організацій світового рівня, а також прродуктивній взаємодії національних і зарубіжних культур.

В дисертації показано, що кластери, поряд із відомою моделлю ромба міжнародної конкуренції М. Портера являють собою важливий інструмент нарощування і реалізації зовнішньоекономічного потенціалу регіонів локального рівня. Пануючою тенденцією в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є лібералізація та посилення ролі регіонів різного рівня в її регулюванні, а саме адміністративного типу та локальних кластерів світового рівня.

Проаналізувавши стан регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні на етапі глобалізації світогосподарських процесів, можна зробити висновок про недостатню обґрунтованість політики країни в цьому питанні, Яка пов'язана із прагненням дотримуватись одночасно двох протилежних векторів зовнішньоекономічної діяльності: східного і західного. Окрім того, зберігається історичне тяжіння до країн СНД, яке підтверджується спрямуванням експортно-імпортних потоків саме в цьому напрямку. В зв'язку з вищенаведеним в роботі пропонується більш лібералізувати управління зовнішньоекономічною діяльністю саме для цієї групи країн.

Однією з актуальних проблем налагодження ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні є більш чітке розмежування повноважень органів державного управління та місцевого самоврядування у цій сфері на користь регіонів. Як видно з проведеного аналізу законодавча база по цьому питанню ще недостатньо розроблена. Ця тема є предметом дискусій в економічній літературі, що надає підстави сподіватися на раціональне і своєчасне вирішення існуючих проблем. Проведені дослідження вказують на об'єктивну необхідність делегування повноважень центральних органів державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональний рівень. Це стосується, насамперед, формування стабільних взаємовигідних зв'язків регіонів та іноземних компаній на основі моделі створення локальних кластерів світового класу.

В першому розділі аналізується досвід розвинутих країн світу, який свідчить про те, що одним із ключових чинників їх успіху у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, є посилення регіоналізації управління, зокрема шляхом введення концепції управління по результатах.

Розділ 2. "Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні" присвячено, насамперед, визначенню нової парадигми та основних складових системи управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням особливостей різних регіонів України.

На основі проведених досліджень регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, запропоновано зміну існуючої бюрократичної парадигми на підприємницько-економічну модель, яка включає такі інструменти як розробка і реалізація комплексних регіональних зовнішньоекономічних стратегій, управління по результатах, горизонтальні внутрірегіональні і міжрегіональні зв'язки, пряме міжнародне співробітництво регіонів різного рівня, формування локальних кластерів світового рівня. Відповідно до підприємницько-економічної моделі у розділі запропоновані наступні нові критерії ефективності регіонального регулювання зовнішньоекономічної діяльності: наявність міжнародних іноваційних концепцій, регіональна компетентність, світові зв'язки.

Система управління зовнішньоекономічною діяльністю адміністративних регіонів України була розглянута на прикладі Полтавської області. В роботі виділені наступні основні складові цієї системи: Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Полтавської облдержадміністрації, митниця, торгово-промислова палата. Аналіз діяльності розглянутих складових виявив можливості удосконалення їхньої діяльності. В результаті дослідження було запропоновано поєднання інструментів ділового менеджменту в моделях регіонального управління з регіональними стратегіями в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що дозволить отримати синергічний ефект в системі управління регіоном.

В процесі дослідження особливостей регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах України було визначено, що:

транскордонне співробітництво вносить значну диференціацію у розвиток зовнішньоекономічної діяльності;

наявність в регіоні вільної економічної зони посилює ступінь регулювання зовнішньоекономічної діяльності різних територій. З огляду на загально визначену ефективність вільних економічних зон, а також на їх здатність сприяти залученню іноземних і стимулювання національних інвестицій, позитивно впливати на розвиток підприємницької активності, забезпечувати зайнятість, збільшувати відповідно до цього бюджетні надходження, поліпшувати торгівельний і платіжний баланс треба визнати за доцільне ініціювати створення в Україні незалежної Асоціації вільних економічних зон.

В роботі виявлено особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в різних регіонах України, на основі яких проведено групування цих регіонів. До першої групи віднесено регіони з розміром надходжень прямих іноземних інвестицій до 50 млн. дол. Їх кількість у 1997 році складала 18 областей, а у 2001 році - 13. В роботі ці регіони класифіковано, як проблемні. До другої групи ввійшли 8 регіонів з розміром надходжень прямих іноземних інвестицій від 50 - 200 млн. дол. Ці регіони в дослідженні класифіковано, як пасивні. Третю групу складали регіони з розміром надходжень прямих іноземних інвестицій більше 200 млн. дол. - вони в дисертаційному дослідженні визнані як активні. Дана класифікація продемонструвала, що кількість регіонів із значними обсягами надходжень прямих іноземних інвестицій (більше 200 млн. дол.), неухильно зростає - з 7% у 1997 році до 23% у 2003 році.

Ця класифікація регіонів вказує на особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в залежності від групи, до якої віднесена та чи інша область. По результатам дослідження, для кожної з груп запропоновано пріоритетний підхід регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який дозволяє підвищити ефективність діяльності управлінських регулюючих структур на регіональному рівні.

В розділі 3. "Основні напрямки розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні" обґрунтовано основні напрямки розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

На підставі порівняльного аналізу систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні і в розвинутих країнах, насамперед, Федеративної Республіки Німеччини, запропоновані шляхи удосконалення системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, які включають: розробку виваженої зовнішньоекономічної стратегії; регулювання витрат і доходів регіону, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, зокрема проведення гнучкої політики на регіональному рівні, спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності; досягнення повноти та прозорості інформації за рахунок створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення, як частини державної аналітичної системи; запровадження гнучких організаційних структур; спрощенні процедур митного оформлення за умови виконання більшої частини митних формальностей. зовнішньоекономічний світогосподарський глобалізація

У розділі обґрунтовано розвиток економічних важелів регулювання ЗЕД в регіонах шляхом утворення регіональних кластерів міжнародного значення які мають ґрунтуватись на розвитку мислення глобального рівня, яке означає, що міста і регіони розглядаються як центри формування знань, умінь, навичок і досвіду, потрібних глобальним компаніям.

Узагальнюючи досвід діяльності кластерів країн Північної Америки та Західної Європи з одного боку, а також використання цього досвіду на Хмельниччині автором запропонована наступна структура зовнішньоекономічних кластерів:

· локальне виробництво світового рівня (вітчизняні і зарубіжні виробники конкурентоспроможної продукції, постачальники сировини і комплектуючих, виробники допоміжних продуктів);

· виробнича регіональна інфраструктура (транспортне сполучення, зв'язок, енергопостачання, складське господарство);

· сервісна сфера (міжнародні банки, фінансові і страхові компанії, маркетингові фірми і рекламні агентства, інформаційні компанії, дослідницькі і освітні організації, туристичні фірми, торгові та інші асоціації);

· державні агентства по наданню зовнішньоекономічних послуг (підтримка зовнішньоекономічної діяльності в регіоні і за кордоном, митне обслуговування, ліцензування, квотування і ін.).

В регіонах має здійснюватись ретельне розмежування компетенцій законодавчих та виконавчих органів влади та налагодження плідної взаємодії між ними в сфері зовнішньоекономічної діяльності. З одного боку ця взаємодія має створювати привабливість регіонам, гарантії надійності іноземним партнерам, податкову прозорість, використовувати ключові можливості регіону тощо. З іншого боку ця взаємодія має забезпечувати внутрішньо регіональну співпрацю між місцевими та зарубіжними учасниками зовнішньоекономічної діяльності (спільні стратегії і плани, виробнича і соціальна інфраструктура, локальне лідерство світового рівня).

Виходячи з аналізу досвіду високо розвинутих країн, в роботі запропоновано розробити та покласти в основу управління окремими регіонами Програму економічного розвитку, яка б мала сприяти створенню та реалізації планів і програм соціально-економічного розвитку території, що дає змогу підтримувати розвиток економіки в пріоритетних напрямках.

Що стосується інструментів підтримки зовнішньоекономічної діяльності з боку регіональних органів влади то з метою сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва і формування ринкової інфраструктури необхідно враховувати наявність економічних важелів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. До них ми віднесли заходи по створенню сприятливого інвестиційного клімату з метою сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Стосовно дослідження по Полтавському регіону в роботі пропонується впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності та надання м. Кременчук статусу території пріоритетного розвитку.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукової проблеми розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні. Дослідження дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного спрямування:

1. Сучасна теорія регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах різних рівнів характеризується розумінням використання локальних можливостей в розширенні зовнішньоекономічної діяльності на основі використання синергічного ефекту регіональної інтеграції та прискорення розвитку регіонів. Пануючою тенденцією в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є лібералізація та посилення ролі регіонів різного рівня в її регулюванні, а саме адміністративного типу та локальних кластерів світового рівня.

2. Важливою особливістю міжнародної діяльності в умовах глобалізації є нова диспозиція регіонів в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності внаслідок локалізації глобальної економіки, яка полягає у зміщенні можливостей факторів інтенсифікації міжнародної діяльності підприємств з національного на регіональний рівень і прискореного зростання синергічного ефекту внутрішньо регіональної інтеграції на основі поєднання місцевих та зарубіжних ресурсів і культур. В сучасній глобальній економіці відбувається процес висування найбільш успішних внутрішніх регіонів у світові лідери шляхом посилення міжнародної відкритості регіонів, формування у регіонах сучасних систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3. У зв'язку із регіоналізацією світового економічного розвитку виникає об'єктивна необхідність і потреба делегування повноважень центральних органів державної влади в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональний рівень. Це стосується формування стабільних взаємовигідних зв'язків місцевих общин та іноземних компаній на основі моделі створення локальних кластерів світового класу, зміщення на регіональний рівень адміністративних процедур.

4. Якщо на попередніх етапах розвитку міжнародної діяльності у всіх країнах пануючою була адміністративно-бюрократична парадигма регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то в сучасних умовах все частіше, як на національному, так і на регіональному рівні використовується підприємницько-економічна модель. Ця модель пов'язана з реалізацією зовнішньоекономічних інтересів територіальних общин в цілому та колективів, що входять до її складу. Відповідно до зміни парадигми запроваджуються нові критерії регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах (іноваційні концепції, регіональна компетентність, світові зв'язки), утворення різних типів регіональних міжнародних кластерів (виробничих, іноваційних, торгівельних).

5. Домінуючою тенденцією розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності у розвинутих у країнах є використання інструментів ділового менеджменту в системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах. Це стосується управління по результатах, розробки і реалізації спільних регіональних стратегій, запровадження гнучких організаційних структур, опанування сучасного стилю керівництва на основі глобального мислення і взаємодії культур.

6. Важливим інструментом нарощування обсягів і поліпшення структури зовнішньоекономічної діяльності регіонів у розвинутих країнах є утворення і розвиток локальних кластерів світового рівня. Узагальнення досвіду в цій сфері дозволяє запропонувати наступну структуру таких кластерів: локальне виробництво світового рівня, виробнича регіональна сервісна сфера міжнародного характеру, державні агентства по наданню учасникам міжнародного бізнесу зовнішньоекономічних послуг.

7. Особливості регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіонах України пов'язані з, одного боку, з обсягами та структурою цієї діяльності, а з іншого, з використанням таких спеціальних систем організації такої діяльності, як транскордонне співробітництво, спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку. З урахуванням зазначених аспектів регіони України можна поділити на три групи:

- активні, що мають значний та всезростаючий обсяг зовнішньоекономічної діяльності (м. Київ, Київська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька і Одеська області);

- пасивні, які мають значний невикористаний потенціал зовнішньоекономічної діяльності (Львівська, Харківська, Полтавська, Закарпатська, Черкаська, Миколаївська, Чернігівська області і АР Крим);

- проблемні, в яких потрібно формувати зовнішньоекономічний потенціал, шляхом створення локальних кластерів світового рівня (Сумська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Херсонська, Луганська, Житомирська, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області та м. Севастополь).

8. В новій геополітичній ситуації євро інтеграційна спрямованість України потребує запровадження Європейської моделі взаємодії регіональних та місцевих органів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка ґрунтується на розвитку мислення глобального рівня, яке означає, що міста і регіони розглядаються як центри формування знань, умінь, навичок і досвіду, потрібних глобальним компаніям. Зазначена взаємодія, з одного боку, повинна створювати привабливість регіонам (гарантії надійності, податкова прозорість, використання ключових можливостей регіону, забезпеченість ресурсами і ін.). З іншого боку, ця взаємодія має забезпечувати внутрішньо регіональну співпрацю між місцевими та зарубіжними учасниками зовнішньоекономічної діяльності (спільні стратегії і плани, виробнича і соціальна інфраструктура, локальне лідерство світового рівня).

Публікації автора за темою дисертації у наукових фахових виданнях

1. Осоченко І.В. Державна регіональна політика Європейського Союзу.// Регіональні перспективи.-2003.-№1(26).-С.16-19.- 0,6 д.а.

2. Осоченко І.В. Методи регулювання ЗЕД в регіоні.// Регіональні перспективи. - 2001. - №1(14). - С.82-85.- 0,7 д.а.

3. Осоченко І.В. Особливості регулювання ЗЕД держав з перехідними економіками.// Регіональні перспективи.-1999.-№4(7).-С.99-102.-0,6 д.а.

4. Осоченко І.В. Регулювання ЗЕД в Україні на етапі глобалізації світогосподарських процесів.// Економіка: проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць.-Дніпропетровськ. - 2000.-№34.-С.93-99.- 0,4 д.а.

5. Осоченко І.В. Розмежування повноважень та взаємодія органів державного управління в сфері ЗЕД.// Регіональні перспективи.-2002.-№2(21).-С.50-53.- 0,7 д.а.

6. Осоченко І.В. Транскордонне співробітництво як ефективний засіб регулювання ЗЕД в регіоні.//Регіональні перспективи.-2000.-№(8).-С.64-66.- 0,5 д.а.

7. Осоченко І.В. Вільні економічні зони як економічні важелі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні./ Матеріали міжнародної конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?". Донецький Державний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, - Донецьк, 2001.-т.ІІ.-С.21-27. - 0.4.д.а.

8. Осоченко І.В. Вільні економічні зони як один з напрямків розвитку регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні./ Матеріали наукової конференції за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів за 1996-1998 роки. - Полтава: ПКІ, 1999., с. 65-69. - 0,2 д.а.

Размещено на Allbest.ru