Трансформація зовнішнього сектора економіки україни в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.91/.94(477)

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство і

міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КОЧЕРГІНА НАТАЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

КИЇВ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ міжнародний господарський інтеграція світогосподарський

Науковий керівник:Кандидат економічних наук Дідківський Микола Івановичдоцент кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:Доктор економічних наук Новицький Валерій Євгенович професор, завідувач відділу зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Доктор економічних наук, доцент Гребельник Олександр Петрович професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Київського національного торговельно-економічного університету

Провідна установа:Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту

Захист відбудеться " 8 " грудня 2003 р. о "14 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ - 119, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 10.

Автореферат розісланий " 7 " листопада 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з суттєвих умов реалізації державності України в умовах глобалізації є її інтеграція у світове господарство на засадах проведення незалежної зовнішньоекономічної діяльності в інтересах національної безпеки. Здійснювані в Україні радикальні економічні реформи характеризують переломний момент в її суспільно-економічному житті, орієнтуючи розвиток на створення ринкової економіки відкритого типу. Формування зовнішньої економіки країни можна розглядати як реакцію народного господарства на потреби розвитку національних факторів виробництва в умовах міжнародної конкуренції. Особливого значення набувають проблеми ефективного функціонування національної економіки України, її місце у міжнародному поділі праці, масштаби, напрями і глибина взаємодії з економіками інших країн та регіональних інтеграційних об'єднань.

Враховуючи важливість визначення Україною належного місця в міжнародній економіці, можна відзначити актуальність питань інтеграції України за такими стратегічними напрямками як: перебудова на ринковій основі виробничих зв'язків з країнами СНД; входження до європейського економічного простору через посилення співробітництва з країнами Центральної і Східної Європи, країнами ЄС; розвиток економічних зв'язків з країнами, що розвиваються. Особливої уваги заслуговує участь України в міжнародних організаціях для забезпечення рівноправного співробітництва у світовій економіці.

Перехід України до ринкової економіки зумовлює потребу формування відкритої для зовнішнього сектора вітчизняної господарської системи, кардинальних змін у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Оптимальний розвиток зовнішньоекономічних зв'язків ґрунтується, передусім, на принципових змінах у структурі національної економіки України. Тому важливим стає питання реформування зовнішньоекономічного сектора України, інтеграції її господарської системи у міжнародну економіку, створення розгалуженої інфраструктури, яка б забезпечувала швидку реалізацію ринкових перетворень, перш за все у зовнішньому секторі економіки. Від трансформації зовнішнього сектора економіки України залежать подальший економічний розвиток країни, ефективність і результативність підприємницької діяльності, місце України в системі світового господарства. Всі ці фактори зумовлюють актуальність теми та необхідність її більш детальної розробки.

Розгляду проблем сучасного світового господарства, процесів утворення нових держав та їх входження як повноправних членів до світової системи, формування зовнішнього сектора економіки країн, особливостей розвитку інтеграційних процесів у міжнародній економіці та їх впливу на формування глобального конкурентного середовища присвячені науково-теоретичні дослідження вітчизняних вчених-економістів: В.О.Ананьїна, Р.Л.Балакіна, О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, І.В.Бураковського, З.С.Варналія, В.А.Вергуна, О.В.Гаврилюка, А.С.Гальчинського, В.М.Геєця, О.П.Гребельника, Б.В.Губського, М.І.Дідківського, М.А.Дудченка, П.С.Єщенка, Л.Л.Кістерського, Г.Н.Климка, В.П.Клочка, В.Я.Красильчука, А.І.Кредісова, І.І.Лукінова, Д.Г.Лук'яненка, З.О.Луцишин, І.О.Лютого, Ю.В.Макогона, А.І.Мокія, В.Є.Новицького, М.А.Павловського, В.І.Павлюка, Ю.М.Пахомова, О.В.Плотнікова, А.М.Поручника, І.І.Пузанова, О.І.Рогача, А.П.Румянцева, В.С.Савчука, В.Р.Сіденка, С.І.Соколенка, В.М.Федосова, А.С.Філіпенка, О.І.Шниркова та інших.

Серед представників економічної наукової школи республік колишнього СРСР найпомітнішими в галузі, що досліджується, є праці таких російських науковців: Г.Л.Азоєва, І.Н.Герчикової, Л.І.Глухарєва, П.С.Зав'ялова, А.П.Кірєєва, В.М.Коллонтая, В.М.Кудрова, Г.В.Лавровської, В.К.Ломакіна, В.І.Марцинкевича, О.В.Михайлова, Ю.Б.Рубіна, В.Є.Рибалкіна, І.О.Спиридонова, Ю.В.Шишкова В.В.Шустова, О.Ю.Юданова, Є.В.Ярової.

Вченими зарубіжних країн (Дж.Вайнером, Дж.Даннінгом, М.Познером, А.Ругманом, Дж. Мідом) проведені дослідження процесів мікро- і макроінтеграції, які останнім часом набули великого значення і ґрунтуються на аналізі взаємодії національних економік на основі традицій, сформованих в умовах відносної свободи міжнародної підприємницької діяльності, але при регулюючій ролі держави. У контексті проблематики, що досліджується, окремого методологічного та емпіричного значення набувають праці таких зарубіжних науковців, як Д.Денієлс, П.Кругман, М.Пебро, М.Портер, Х.Радеба, Т.Ф. Рут та ін.. Світова економічна наука здебільшого використовує макроекономічний аналіз стосовно проблем створення, реформування зовнішньоекономічного сектора країни, міжнародної економічної інтеграції, дослідження на мікроекономічному рівні, як правило, орієнтовані на аналіз діяльності підприємств, тісно не пов'язаний з макроекономічними складовими.

Однак слід зазначити, що у вітчизняній економічній літературі бракує ґрунтовних науково-практичних розробок щодо специфіки реінтеграційних процесів, що відбуваються в світовому господарстві і створюють передумови трансформації зовнішнього сектору країни з транзитивною економікою. Практично відсутні наукові розробки, що характеризують механізм дії зовнішнього сектора економіки, його функціональні межі та можливості, суперечності та стримуючі чинники розвитку зовнішньоекономічного сектора України в умовах глобалізації. Вагомість зазначеної проблематики, її актуальність і необхідність розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та окреслили коло питань, які в ньому вивчаються.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Сучасні тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії світової економіки і України” (№01БФ040-01) в частині підрозділу “Тенденції розвитку міжнародної економіки в умовах глобалізації”. Висновки, рекомендації та результати відображено у звіті про виконання теми.

Мета та завдання дослідження. Враховуючи наукову та практичну актуальність теми і спираючись на результати вивчення окремих її аспектів у зарубіжній та вітчизняній економічній літературі, можна визначити мету даної дисертаційної роботи, яка полягає в обґрунтуванні нових теоретичних положень, практичних напрямів сучасного розвитку міжнародної економіки, встановлення особливостей включення господарського комплексу України в глобальний економічний простір та розробка на цій основі конкретних пропозицій щодо інтеграції національної економіки у світогосподарську систему.

Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі передбачено розв'язання наступних завдань, а саме:

* проаналізувати основні теорії міжнародної торгівлі, теорії співвідношення факторів виробництва, міжнародної конкуренції і регіональної економічної інтеграції, особливості їх застосування в міжнародній сфері та в перехідних економіках;

* охарактеризувати і дослідити сучасні тенденції розвитку національної економіки, її перехідний стан, міжнародне конкурентне середовище;

* визначити тенденції, які створюють передумови та особливості входження України в міжнародну економіку, специфіку інтеграційних, реінтеграційних процесів, що відбуваються в світовому господарстві, необхідність трансформації зовнішнього сектору економіки;

* розробити питання формування зовнішньоекономічного сектора і механізму інтеграції, що складається з системи нормативно-правових, організаційно-економічних та фінансових інструментів, які забезпечать ефективну взаємодію національних народногосподарських структур України зі світовими як на мікро - так і на макрорівнях;

* обґрунтувати пропозицій щодо вдосконалення промислової та зовнішньоекономічної політики України, експортної стратегії країни як основних складових ефективного функціонування зовнішньоекономічного сектора та входження її у світову економіку;

* визначити пріоритетні напрями інтеграції перехідної економіки України у світове господарство, шляхи вирішення проблем, які заважають входженню нашої держави у світову економічну систему;

* дослідити вплив глобалізації на економіку України, у першу чергу на розвиток її зовнішньоекономічного сектора.

Об'єктом дослідження виступає трансформація зовнішнього сектора національних господарських комплексів країн з транзитивною економікою в умовах глобалізації та пріоритетні напрями їх інтеграції в систему міжнародної економіки.

Предметом дослідження є зовнішньоекономічний сектор України і механізм його реформування у процесі ринкової трансформації національної економіки, включення її у глобальний економічний простір.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети автором було використано систему методів наукового аналізу. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, що висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних учених провідних наукових шкіл минулого та сьогодення у галузі міжнародних економічних відносин, перш за все зовнішньої торгівлі, іноземного інвестування та економічної інтеграції. У першому розділі - “Теоретичні основи аналізу зовнішньоекономічного сектора України” - використовувались діалектичні методи наукового пізнання, а саме загальнотеоретичне осмислення умов та особливостей економічної політики, які передбачають об'єктивне логічне висвітлення, явищ, подій на основі історичного, порівняльного аналізу різноманітних джерел. У другому розділі дисертації - “Механізм включення господарського комплексу України в глобальний економічний простір” - застосовувався метод системного аналізу, інформаційну базу якого складають законодавчі акти України та міжнародні угоди щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності, офіційні матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, дані й висновки, які опубліковані у періодичних виданнях.

Обґрунтованість та достовірність отриманих наукових результатів при роботі над третім розділом дисертації - “Оптимізація та перспективи функціонування зовнішнього сектора економіки України” - забезпечуються тим, що у процесі дослідження використовувались методи економіко-статистичного аналізу (офіційної статистичної звітності Державного комітету статистики України), а також прогнозування, експертних оцінок та економічного моделювання при обґрунтуванні рекомендацій щодо оптимізації зовнішнього сектора з метою підвищення ефективності функціонування економіки України.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у комплексному дослідженні основних заходів національної зовнішньоекономічної політики, спрямованої на поступове перетворення економіки України у структурний елемент світового господарства; розробці теоретичних та практичних підходів до проблеми трансформації зовнішньоекономічного сектора України в умовах глобалізації. В процесі дослідження було сформульовано та обґрунтовано положення, які конкретизують наукову новизну роботи та особистий внесок автора:

узагальнено концептуальні підходи міжнародного впливу на формування і розвиток зовнішньоекономічного сектора країн з транзитивною економікою в умовах глобалізації. Зокрема, обґрунтовано стратегію трансформації зовнішньоторговельних зв'язків, іноземного інвестування, використання інтеграційних форм і методів зовнішньоекономічних відносин. Показано, що світогосподарський економічний простір суттєво впливає на розвиток національного зовнішньоекономічного сектора шляхом: а) посилення впливу наднаціональних інституцій зовнішньоекономічної діяльності; б) розширення та збільшення місткості світових товарних ринків; в) підвищення рівня світових конкурентних вимог до національних товарів відповідно до світових стандартів; г) посилення впливу внутрішніх політичних та економічних чинників господарського розвитку;

розкрито економічну сутність, специфічні риси та запропоновано класифікацію структури зовнішнього сектора економіки України, складовими якої є: організаційний, регіональний, галузевий, науково-технічний та інфраструктурні блоки, які органічно пов'язані і виступають як системне утворення в межах національного господарського комплексу;

встановлено передумови формування механізму дії зовнішнього сектора економіки країни, визначені його функціональні межі та можливості; виявлені суперечності та стримуючі чинники трансформації зовнішнього сектора економіки України в умовах глобалізації, в тому числі: а) регресивна структура експорту; б) недосконалість нормативно-правового забезпечення розвитку зовнішньоекономічного сектора в Україні; в) недостатній контроль за дотриманням митного законодавства; г) нестабільність системи валютного регулювання зовнішньоекономічних операцій; д) обмеженість функцій суб'єктів зовнішньоекономічного сектора за умов їх надмірної державної регламентації; е) наявність значної частини тіньової економіки в зовнішньому секторі України;

обґрунтовано шляхи оптимізації державного управління зовнішньоекономічним сектором України. Серед них виділені: по-перше, необхідність розвитку взаємовигідного співробітництва України зі світовими та регіональними інститутами. По-друге, розробка нормативно-правових актів, концепцій, програм, двосторонніх та багатосторонніх договорів про міжнародне економічне і науково-технічне співробітництво нашої держави. По-третє, формування системи дієвої координації та виваженого контролю за господарською діяльністю суб'єктів зовнішнього сектора економіки України. По-четверте, запровадження належного оперативного інформаційного та організаційного забезпечення функціонування зовнішньоекономічного сектора нашої держави відповідно до встановлених світових стандартів;

розроблено пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів трансформації зовнішнього сектора економіки України в умовах глобалізації, які передбачають впровадження наступних цільових програм: 1) реструктуризації експортно-імпортних зв'язків; 2) формування дійових механізмів іноземного інвестування зовнішньоекономічного сектора України; 3) системного використання інфраструктурних потужностей господарських об'єктів, міжнародних транзитних мереж; 4) забезпечення комплексного, всебічного розвитку високотехнологічних сфер та галузей суспільного виробництва у зовнішньому секторі економіки України, що виводять її на світовий рівень розвитку сучасної науки і техніки; 5) формування моделей багатовекторного включення зовнішньоекономічного сектору України в глобальний економічний простір.

обґрунтовано рекомендації щодо оцінки зовнішніх факторів, які гальмують процес інтеграції національної економіки в світогосподарські зв'язки.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки, пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані відповідними державними органами при розробці аналітичних документів щодо стану, механізму реалізації, функціональних особливостей, моделей та перспективних напрямів розвитку зовнішнього сектора економіки України. Теоретичний аналіз механізму інтеграції перехідної економіки України в міжнародну економіку, проведений у даній науковій роботі та його результати були використані при викладанні окремих тем таких учбових дисциплін як “Основи економічної теорії”, “Міжнародна економіка”, “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств”, “Міжнародні економічні відносини”, “Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство” та деяких інших.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно, всі публікації у фахових виданнях здійснені без співавторів.

Результати дослідження впроваджено у практичну роботу Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства аграрної політики України при розробці Програми економічного та соціального розвитку України на 2004 рік у частині, що стосується зовнішньоекономічної діяльності у аграрному секторі економіки (довідка від 16.04.03р. № 28-19к).

Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження обговорювалось на засіданні кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні положення та наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: Першій Національній міжвузівській науково-практичній конференції “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку”, 29 листопада 1999р., м. Київ; Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Україна в 2000 році: трансформація в ринкову економіку”, 29 жовтня 2000р., м. Сімферополь; Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Сучасні тенденції і пріоритети розвитку перехідної економіки”, 20 травня 2000р., м. Сімферополь; Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Регіональна економіка і механізми управління її розвитком” 6-7 квітня 2001р., м. Сімферополь, Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Управління соціально-економічним розвитком регіонів України та Автономної Республіки Крим” 17 травня 2002р., м. Сімферополь. Доповіді та тези виступів на конференціях опубліковані.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 5 статтях, що опубліковані в наукових журналах, розділі підручника “Міжнародна економіка” та 4 тезах доповідей у збірниках матеріалів всеукраїнських наукових конференцій, загальна кількість публікацій - 10, загальний обсяг - 5,6 д.а., особистий внесок автора становить 5,6 д.а.

Структура та обсяг роботи. Відповідно до логіки дослідження, а також характеру розроблення теми, обсягу та особливостей емпіричного матеріалу, дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (329 найменувань на 26 сторінках) і 10 додатків на 8 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 178 сторінках, що містять 6 аналітичних таблиць, 4 схеми та 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета й завдання, предмет і об'єкт дослідження, її наукова новизна та практичне значення.

У першому розділі - “Теоретичні основи аналізу зовнішньоекономічного сектора України” - досліджено наукова економічна література за темою дисертації, а саме основні концепції, які складають теоретичне підґрунтя міжнародних торговельних відносин. Узагальнення теоретичних здобутків, що стали основою теорій міжнародної торгівлі, іноземних інвестицій, міжнародної економічної інтеграції на різних етапах розвитку міжнародних економічних відносин, дозволяє розкрити їх суттєві риси, раціональні положення, а також провести їх аналіз із позиції поглядів сучасності.

Представлені концепції міжнародних торговельних відносин - меркантилізм, класичний та неокласичний напрямок, що відображають певні етапи еволюції світогосподарських зв'язків, пояснюють умови розвитку сучасних зовнішньоторговельних відносин. Визначено, що вони, об'єктивно, в силу історичної обмеженості, не враховують багато факторів, що набувають першочергового значення у сучасних тенденціях розвитку міжнародної торгівлі. Найбільш актуальною теорією сьогодення залишається концепція конкурентних переваг Майкла Портера, основною ідеєю якої є те, що володіння країни конкурентними перевагами є запорукою належного стабільного економічного розвитку та формування ефективної системи зовнішньоекономічних відносин з іншими країнами та світовими організаціями. Автором визначено вагомість застосування теоретичних засад, запропонованих М.Портером, до трансформаційних економік, зокрема, України, при умові врахування особливостей її розвитку в економічному, історичному, політичному та соціально-культурному аспекті.

Розглядаючи особливості формування торговельних політик, фритредерства та протекціонізму, зроблено висновок, що дискусії між їх представниками, мають значний вплив на формування економічної політики країни у цілому. Аргументовано, що в умовах кризи навіть у країнах із ринковою економікою реалізується протекціоністська політика. Виходячи з цих положень в умовах перехідної економіки має переважати протекціонізм. У дисертаційному дослідженні доведено, що фритредерська й протекціоністська політика користуються однаковим інструментарієм регулювання зовнішньої торгівлі. Відрізняється лише ступінь їх використання. А саме, якщо більш активно (наприклад, високі ставки мита за позиціями товарної номенклатури), йдеться про політику уряду, яка носить протекціоністський характер, менш - ліберальна політика. Але кожний інструмент, будь-то тарифний чи нетарифний, має свій власний механізм впливу на обсяги товарообігу, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках.

Виходячи з цього, в роботі зазначено, що застосування, за умов досягнення економічного піднесення країни будь якого інструменту зовнішньоторговельної політики, створення сприятливих умов для іноземного інвестування вимагає від уряду нашої країни швидкого реагування на внутрішні та зовнішні зміни у тенденціях функціонування світового ринку.

Автором встановлено, що зовнішній сектор здатний по-різному впливати на економічне зростання завдяки тому, що фактори зростання знаходяться під впливом зовнішньоекономічних операцій. Зв'язки, що виникають тут, можуть покривати нестачу національної економіки у будь-яких факторах виробництва і ресурсах та дають змогу знаходити ринки збуту для національних виробників. До позитивних зовнішніх факторів інтеграції України у глобальний економічний простір, віднесені майбутні переваги від вступу до СОТ, перспективи співробітництва з ЄС, використання переваг прикордонного співробітництва, тощо.

У роботі автором запропонована схема, яка наочно показує основні складові елементи зовнішньоекономічного сектора України (Рис.1). Зазначені структурні складові мають певні органічні взаємозв'язки та субординацію. Головною структурною ланкою зовнішнього сектора економіки виступає організаційна структура, інститути якої визначають напрями та координують розвиток інших складових.

У другому розділі - “Механізм включення господарського комплексу України у глобальний економічний простір ” - розкрито економічний зміст механізму включення господарського комплексу України у глобальний економічний простір шляхом виявлення його системних ознак та складових - нормативно-правового забезпечення, функціональної структури органів законодавчої та центральної виконавчої влади, організаційно-економічних інструментів, вартісних важелів тощо.

Формування механізму державного регулювання зовнішнього сектора економіки в Україні відбувається в умовах становлення та утвердження ринкових методів господарювання. Проведений аналіз нормативно-правового регламентування зовнішньоекономічної діяльності дає змогу автору зробити висновок, що основні засади цієї складової механізму вже сформовано. Це свідчить про певну стабілізацію та послідовність політики у зазначеній сфері. Одночасно відмічено, що зміни, які мають останнім часом місце у певних нормативних актах, є ні чим іншим, як реакцією Уряду на тенденції розвитку економіки країни та зовнішні макроекономічні й політичні фактори.

У дисертаційному дослідженні приділена увага одному з перспективних напрямів, що сприяє розвитку зовнішньоторговельних відносин нашої країни з основними торговельними партнерами та міжнародними світовими організаціями - роботі торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном як структурного підрозділу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України. Одним із головних завдань роботи місій є забезпечення зовнішньоекономічних інтересів держави та суб'єктів підприємницької діяльності, розвиток торговельно-економічних зв'язків між Україною та іноземними країнами.

Аналізуючи розвиток і становлення інструментарію регулювання зовнішньоекономічних операцій в Україні, автором зазначено, що цей процес відбувається у напрямі уніфікації законодавчої бази із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами. Позитивним моментом є підтвердження зусиль нашої країни інтегруватись до світового економічного простору. Досліджуючи перелік інструментів регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні, відмічено, що він має широкий та багатосторонній спектр застосування, і відповідає тому, яким користуються країни з ринковою економікою. При цьому ефективність дії зазначеного інструментарію потребує значного вдосконалення. Тому, у роботі відмічено необхідність зниження тарифних ставок та навіть повне скасування за окремими товарними позиціями (наприклад, експортне мито); зниження податків та зборів (прийняття та ратифікація нового Податкового Кодексу); спрощення процедур оформлення, пов'язаних з експортно-імпортними операціями.

Автором визначено шляхи щодо подальшого удосконалення та забезпечення інтегрування економіки України до світового господарства, участі країни у міжнародному поділі праці, прискореної адаптації економічних, правових та інституціональних структур України до міжнародних стандартів СОТ та ЄС. Приєднання України до СОТ є однією з необхідних передумов подальшої економічної інтеграції України в Європу. Автором доведено, що виграш від цього буде полягати, насамперед, у зменшенні тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів на всіх світових ринках, відкритті доступу української продукції до нових ринків збуту та, як результат - збільшенні валютних надходжень, зростанні обсягів експорту та зміни його структури, забезпеченні справедливого вирішення торгівельних спорів, систематизації українського економічного законодавства у відповідності з принципами, нормами й стандартами системи СОТ, які апробовані протягом десятиліть у різних країнах світу.

В роботі встановлено, що вагомою складовою зовнішнього сектора економіки є іноземне інвестування. Автором обґрунтовано перелік статистичних показників, необхідних для аналізу рентабельності інвестицій (ROI) або середньої норми прибутку на інвестиції (ARR). Величину інвестицій, по відношенню до якої розраховують рентабельність, можна визначати як середню між вартістю активів на початок та на кінець розрахункового періоду. Отже, формула розрахунку норми прибутку на інвестиції (НП) буде мати такий вигляд:

НП - норма прибутку;

такс - ставка оподаткування, коефіцієнт;

Вап - вартість активів на початок періоду;

Вак - вартість активів на кінець періоду.

Автором розраховано приклад визначення рентабельності прямих іноземних інвестицій за цією формулою у телекомунікаційній компанії, яка працює на українському ринку.

Норма прибутку підприємства з іноземним капіталом може визначатися також відношенням (у відсотках) валового прибутку або чистого прибутку плюс амортизація до загальних інвестиційних витрат або до сплаченого акціонерного капіталу. Цей метод розрахунку рентабельності інвестицій можна застосовувати як для окремого підприємства, так і для аналізу інвестиційної привабливості країни.

Таким чином, розробка концепції організаційно-економічної складової механізму функціонування зовнішньоекономічного сектора України є нагальною практичною потребою. У дисертації робиться наголос на необхідність виходити при цьому із концептуальних засад Основних напрямів зовнішньої політики та військової доктрини України.

Третій розділ - “Оптимізація та перспективи функціонування зовнішнього сектора економіки України” - містить аналіз стану зовнішньої торгівлі України та шляхи оптимізації її розвитку, які передбачають реалізацію конкретних проектів програм, спрямованих на вирішення завдань щодо стабілізації та раціонального функціонування зовнішньоекономічного сектора нашої держави.

Аналізуючи статистичні дані, автором встановлено, що у 2004 р. основними ринками, як і раніше, залишаться країни СНД та Східної Європи. Перспективними напрямом буде освоєння ринків Близького Сходу та країн Південно-Східної Азії. Будуть збільшуватися і в подальшому поставки українського прокату до країн ЄС та США.

В дисертації визначено пріоритетність розширення взаємовигідних відносин з країнами СНД, як на багатосторонній, так і на двосторонній основі. Така співпраця базується на економічних, науково-технічних та культурних зв'язках, а також на спільних, взаємопов'язаних проблемах реформування національних економік. Важливого значення у рамках СНД набуває розвиток коопераційних зв'язків, що відбувається згідно з Ашгабатською угодою. В рамках цієї Угоди створені сприятливі умови для підтримання та взаємовигідного розвитку виробничої кооперації та прямих зв'язків між підприємствами держав-учасниць СНД шляхом взаємного незастосування ввізного і вивізного мита, податків, акцизів та кількісних обмежень до товарів, що постачаються за виробничою кооперацією.

Автором обґрунтовано проблеми і перспективи економічного співробітництва України з Російською Федерацією. Стан справ у цій сфері діяльності є одним з факторів розвитку економіки нашої країни. Частка товарообігу України з Російською Федерацією досягає третини його загального обсягу. Значний вплив, як і раніше, на економіку України має запровадження Росією цілої низки протекціоністських заходів: сезонне ввізне мито на цукор білий, патоку крохмальну, експортне мито на нафту та сирі нафтопродукти та обмеження на експорт дизельного пального і мазуту.

У роботі підраховано і доведено, що у більшості країн Співдружності наслідки серпневої 1998 р. фінансової кризи подолано, тому існує необхідність збільшення експортних поставок до країн СНД. Про це свідчить поліпшення показників розвитку їх економік та зусилля виконавчої влади по відновленню традиційних торговельних зв'язків між вказаними країнами. Тому автором зроблено висновок, що перспективним напрямом співробітництва України з країнами СНД є збільшення експортних поставок на їх ємний ринок, участь у концесійних проектах, якісна зміна структури імпорту. Таким чином, структура зовнішньої торгівлі, як експорту так і імпорту, буде об'єктивно відображати трансформацію зовнішнього сектора економіки України.

У розділі досліджено і проаналізовано загальні показники розвитку економіки України, зокрема, зовнішнього сектора, які проілюстровані на схемі (Рис.2). Вони свідчать про: по-перше безумовне зростання рівня зовнішньоекономічного сектора України, насамперед, у вартісному виразі відносно ВВП; по-друге, зростання зовнішньоторгового обороту країни в цілому доцільно сприймати, як позитивну тенденцію, що сприяє динамізму трансформації зовнішнього сектора економіки країни, яка має свій прояв у збільшенні обсягів експорту та імпорту на засадах еквівалентного обміну, збільшення позитивного сальдо торгового балансу товарів і послуг. Зараз в Україні за попередними підрахунками (ІІ квартал 2003 року) питома вага експорту у ВВП складає 66,2%, імпорту - 61,4%.

Важливим напрямком державного впливу на поліпшення інвестиційного клімату в Україні, на думку автора, є легалізація вітчизняних капіталів та їх перехід від тіньової економіки до ринку інвестиційних ресурсів. Ця проблема в сучасних умовах не вирішується однозначно, в суспільстві є різні думки і настрої з цього питання. Автором запропоновано комплекс заходів щодо залучення іноземних інвестицій і ефективності їх використання. Як показує практика, сподівання на надходження інвестицій в Україну не виправдовуються, тому що існує негайна потреба створити спочатку розвинений ринок внутрішніх інвестицій, довести його ефективність зарубіжним партнерам, а потім задіяти впливові механізми заохочення іноземних інвестицій.

В роботі зазначено, що державне регулювання ринку інвестиційних ресурсів недостатньо орієнтоване на пожвавлення інвестиційного процесу і вимагає суттєвого поліпшення, воно повинно базуватися на використанні методів так званої позитивної і негативної мотивації. До першої слід віднести стимулювання надходження інвестицій в економіку країни за допомогою системи заохочень. Негативна мотивація для інвестування полягає у захисті внутрішнього та іноземного інвестора і в розробці системи каральних санкцій за порушення їх прав.

Таким чином, практика інвестування в розвинутих країнах показує, що активна інвестиційна політика є успішною при потужному механізмі залучення грошових вкладів населення (в тому числі і вивезених за кордон) та обігових коштів підприємств, розвинутому ринку цінних паперів, використанні можливостей лізингових, страхових компаній, інвестиційних фондів та іпотечного кредитування.

ВИСНОВКИ

В дисертації подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у вивченні та порівнянні світового досвіду функціонування, трансформації і розвитку зовнішнього сектора економіки країни.

1. З набуттям Україною незалежності процес формування зовнішньоекономічних відносин знаходиться сьогодні на етапі становлення. Враховуючи існування низки проблем внутрішнього та зовнішнього характеру, що суттєво впливають на зовнішньоекономічний сектор, існує потреба побудови принципово нової концепції формування і реалізації ефективної моделі розвитку зовнішнього сектора економіки, яка поєднає та врахує потенціал України з вимогами світової господарської системи.

2. Теоретичні концепції міжнародної торгівлі, іноземного інвестування та економічної інтеграції набувають виключного значення як методологічна основа для розробки стратегії, механізмів та політики в умовах системної трансформації економіки. На основі проведеного аналізу визначено, що теорії меркантилізму, класичного та неокласичного напрямку не в повній мірі відповідають сучасним тенденціям економічного розвитку суспільства. У роботі відмічено, що саме зменшення розбіжностей між країнами, технологічні нововведення, зменшення торгівельних бар'єрів, динамізм руху капіталів, вплив інтеграційних об'єднань, поява нових глобальних конкурентів визначають сучасний стрімкий розвиток міжнародної економіки.

3. На основі порівняльного аналізу, враховуючи стан економіки України визначено, що українській економіці необхідна зважена економічна політика, яка одночасно поєднає такі два напрями: перший - здійснення структурної перебудови економіки країни з метою формування експортного потенціалу країни, що в першу чергу потребує всебічного сприяння та підтримки вітчизняних підприємств, які здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію, другий - поступова лібералізація зовнішньої торгівлі. Зменшення торговельних бар'єрів вимагає, насамперед, тривалого періоду, оскільки різка лібералізація зовнішньої торгівлі України на фоні падіння національного виробництва може спричинити погіршення структури експорту, зростання залежності від імпорту, а також до подальшого відтоку капіталу.

4. Проведене дослідження свідчить, що вирішення питання про повне відкриття українського ринку для зовнішньої торгівлі та інвестицій буде ефективним, коли супроводжуватиметься випереджаючими структурними перетвореннями галузей народного господарства, комерціалізацією підприємств, розвитком фінансового сектора та стабільного зростання виробництва. Вибір урядом концепції торговельної та інвестиційної політики, інструментів впливу на рух і обсяги зовнішньоторговельних операцій країни, залучення іноземних інвестицій виступає одним із факторів економічного зростання країни.

5. Сучасні тенденції розвитку міжнародної економіки відбуваються під впливом процесів глобалізації, які у свою чергу відображаються на формуванні зовнішньоекономічної політики країн. Механізмом цього процесу виступають міжнародні організації та угруповання (СОТ, ЄС, тощо). Особливого значення набуває їх вплив на країни з перехідною економікою, що претендують на вступ до зазначених установ. У дослідженні вказано, що основною вимогою СОТ та ЄС є значне реформування урядом країни законодавчої системи до відповідних міжнародних угод з одночасною лібералізацією торговельної політики. Необхідно послідовно, з урахуванням змін у глобальному просторі, використовуючи можливості синхронізованого з Російською Федерацією вступу до СОТ, реалізувати власну політику ефективного економічного розвитку.

6. Темпи регіональної економічної інтеграції, що відбувається загалом на об'єктивній основі, дають підстави визначити її як основну тенденцію сучасного світового економічного розвитку. Отже, Україна повинна активно діяти в цих умовах, створюючи відповідний механізм інтеграції її господарського комплексу, який включає систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, що забезпечують ефективну взаємодію національних світогосподарських структур зі світовими. Основними цілями України у цьому контексті є: по-перше, формування повноцінної ринкової системи господарювання, яка б базувалась на загально - прийнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах; по-друге, використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства; по-третє, перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного та високоефективного економічного росту.

7. Нормативно-правове забезпечення зовнішньоекономічного сектора України, яке повинно сприяти включенню її до міжнародної економіки відбувається на двох рівнях: національному і міжнародному. Перший передбачає гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами та правилами, зокрема в сферах: тарифного регулювання імпорту, з метою поступового зниження рівня ставок митних тарифів, з урахуванням можливості приєднання до секторальних угод і ініціатив СОТ, спрощення структури імпортних тарифів, митної оцінки; податкової системи України, а саме прийняття Податкового кодексу України, який повинен передбачати проведення ряду системних перетворень, що спрямовані на оптимізацію податкового режиму, впорядкуванню і уніфікацію податків і зборів, зниження податкового тиску на платників податків тощо.

8. Доведено, що держава може впливати на зовнішньоекономічний сектор через монетарну політику, шляхом реалізації валютного регулювання, яке розкривається як комплекс економічних, правових, організаційних заходів. В Україні застосування зазначеного інструменту набуває особливого значення, адже дозволяє маніпулювати макроекономічними показниками, які характеризують стан зовнішнього сектора України.

9. Аналізуючи сучасний стан зовнішньої торгівлі України встановлено, що у економічному механізмі регулювання зовнішньоторговельних відносин, основними засадами виступають нормативно-правове регламентування, досконалість інституціонального устрою органів державної влади та їх функціональних повноважень, а також економічні важелі регулювання експортно-імпортних потоків товарів і капіталів. Визначено необхідність створення в Україні структур, які б забезпечували і координували дієвість зовнішньоекономічного сектора, а також усієї інфраструктури зовнішньоекономічних зв'язків. На шляху інтеграції України до глобального економічного простору існують деякі протиріччя регіонального характеру, усунення яких можливо тільки на довгострокових засадах, шляхом активного включення її в інтеграційні процеси, із визначенням глобальних національних пріоритетів.

Отже, можна визначити такі основні напрями ефективної інтеграції господарського комплексу України у глобальний економічний простір: інтеграцію через участь у загальноєвропейському економічному просторі, що починає активно і швидко формуватися, через визначення сфер співробітництва з країнами інших континентів, які становитимуть взаємний інтерес, через підключення до загальносвітового співробітництва на галузевій основі, перш за все у енергетичній, науково-технічній, екологічній, продовольчій сферах. Пріоритетними визначено наступні напрями взаємодії з національними економіками інших країн: подальший розвиток економічних зв'язків України з країнами Центральної - і Східної Європи, що спрямовують до ЄС, Єдиного економічного простору (ЄЕП); подальший розвиток причорноморського співробітництва через формування інфраструктури бізнесу та розвиток спільних фінансових та інформаційних мереж, співробітництво в розвитку паливно-енергетичної бази регіону, реалізації спільних проектів щодо переобладнання металургійних підприємств країн-учасниць, тощо. Визначено стратегію економічного співробітництва з країнами Центральної Азії та Закавказзя, що спрямована на забезпеченні безпосередньої участі України в реалізації проекту транспортування енергоносіїв з Каспійського регіону до Центральної та Західної Європи, використанні потенційних можливостей України для підвищення експорту товарів і послуг до цього регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення, теоретичні й практичні висновки дисертації опубліковано автором у 10 публікаціях, загальним обсягом 5,6 д.а.

У наукових фахових виданнях (1,8 д.а.):

Кочергіна Н.Л. Теоретичні аспекти економічної інтеграції України у світове господарство: шлях до Європи // Вісник Київського університету. Економіка. - 2000. - Вип. 42. - С. 46-49.(0,3 д.а.)

Кочергіна Н.Л. Формування зовнішньоекономічних відносин - складова механізму інтеграції України у світове господарство // Вісник Київського університету. Економіка. - 2001. - Вип. 50. - С. 49-52.(0,4 д.а.)

Кочергіна Н. Україна у світовому господарстві: проблеми економічної інтеграції // Наукові записки Тернопільського держ. педагог. університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія: економіка - №8, 2001, с.46 -51. (0,4 д.а.)

Кочергіна Н.Л. Національні моделі економічного розвитку: пріоритети та перспективи для України // Вісник Київського університету. Економіка. - 2002. - Вип.56. - с.104-106.(0,3 д.а.)

Кочергіна Н. Проблеми розвитку зовнішньоекономічного сектору України в умовах глобалізації // Наукові записки Тернопільського держ. педагог. університету ім. Володимира Гнатюка. - Серія: економіка - №12, 2002, с.85-89.(0,4 д.а.)

В інших виданнях (3,8 д.а.):

Міжнародна економіка: Підручник / А.П.Румянцев, Г.Н.Климко, В.В.Рокоча та ін.; За ред. А.П.Румянцева. - К.: Знання-Прес, 2003.- 447с. (0,д.а.) - Н.Л.Кочергіна.- Розділ 9. Міжнародна економічна інтеграція, с.359-409.(3,3 д.а.)

Кочергіна Н. Україна і Чорноморське економічне співробітництво - крок до поглиблення інтеграції України в Європейське співтовариство // Матеріали першої Київської національної міжвузівської наук.-практ. конф. “Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку”. - Сімферополь: Таврида - 2000. - С. 299-301.(0,1 д.а.)

Кочергіна Н.Л. Участь України в інтеграційних процесах: перспективи і напрями дії //Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук.-практ. конференції “Сучасні тенденції і пріоритети розвитку перехідної економіки” (20 травня 2000р., м.Сімферополь). - Сімферополь: наук.-вид. центр КАПКС, 2000. - с.61-62.(0,1 д.а.)

Кочергіна Н.Л. Удосконалення інвестиційної політики, як складова механізму входження України у світове господарство //Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук.- практ. конференції “Регіональна економіка і механізми управління її розвитком”(6-7 квітня 2001р., м.Сімферополь) - Сімферополь: Таврида - 2001, с.154-157.(0,2 д.а.)

Кочергіна Н.Л. Правові основи інтеграції економіки України в міжнародну економіку // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук.- практ. конференції “Управління соціально-економічним розвитком регіонів України і АР Крим”(17 травня 2002р., м. Сімферополь)- Сімферополь: Таврида - 2002, с.116-118.(0,1 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Кочергіна Н.Л. Трансформація зовнішнього сектора економіки України в умовах глобалізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ - 2003.

Дисертація, присвячена важливим, недостатньо розробленим питанням трансформації зовнішньоекономічного сектора економіки України в умовах глобалізації. В роботі проаналізовано стан зовнішньої торгівлі, іноземного інвестування України, визначено чинники, які впливають на них та запропоновано програми оптимізації розвитку зовнішнього сектора.

Особливу увагу в роботі приділено вивченню механізму реалізації зовнішньоторговельних відносин та іноземного інвестування в Україні. Виділено основні характерні риси, особливості інституціонально-функціональної структури органів центральної виконавчої та законодавчої влади, що регламентують зовнішньоекономічні зв'язки, нормативно-організаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та інструментарію впливу на зовнішньоекономічні операції.

Визначено суттєві риси розвитку зовнішньої торгівлі України в умовах глобалізації. Встановлено пріоритетні напрями трансформації зовнішньоекономічного сектора. Розроблено програму оптимізації розвитку зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування України. Вона передбачає здійснення заходів щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва й нарощування експортного потенціалу країни; посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння нових конкурентноспроможних товарів народного споживання; участі у регіональних інтеграційних процесах та закріплення позицій на світових товарних ринках; сприяння та інвестиційної підтримки розвитку експортного потенціалу держави; формування експортної стратегії України в умовах глобалізації, участі країни у міжнародних економічних організаціях. Дані заходи зорієнтовані на формування ефективної системи зовнішньоекономічних відносин, що у свою чергу сприятиме інтеграції економіки України у світову господарську систему.

Ключові слова: глобалізація, зовнішньоекономічний сектор, зовнішня торгівля, іноземні інвестиції, інтеграція, протекціонізм, лібералізація, експортно - імпортні операції, трансформація, Україна.

АННОТАЦИЯ

Кочергина Н.Л. Трансформация внешнего сектора экономики Украины в условиях глобализации. Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертационное исследование посвящено актуальным недостаточно разработанным теоретическим и практическим вопросам дальнейшего усовершенствования внешнеэкономического сектора экономики Украины в условиях глобализации, обеспечения интегрирования украинской экономики в структуры мирового экономического пространства, закрепление долгосрочных стратегических позиций страны в международном разделении труда.

В диссертации исследуются теоретические основы, эволюционные этапы и предпосылки развития теории международной торговли и иностранного инвестирования, в которых отражена их сущность, а также влияние на систему современных международных экономических отношений. В проведенном анализе различных направлений и школ особое внимание уделено концепции Майкла Портера, которая отвечает современным тенденциям развития внешней торговли различных стран и может рассматриваться как теоретическая основа для практического формирования внешнеэкономического сектора в условиях трансформации экономики Украины.

В ходе диссертационного исследования определены и охарактеризованы основные противоречия и недостатки внешнеэкономической политики, а также последствия их использования. Сформулирован и обоснован вывод о том, что переходной экономике Украины необходима двухвекторная политика, которая предусматривает либерализацию внешнеторговых отношений в условиях значительных структурных преобразований экономики страны с элементами государственной поддержки, направленной на развитие экспортного потенциала.

В работе раскрыт механизм регулирования внешнеэкономических отношений в трансформационной экономике Украины, особенности его институционально-функциональной структуры, принципы, эффективность и проблемы функционирования, а также представлен критический анализ нормативно-правового регламентирования внешнеэкономической деятельности. Определены отличительные особенности использования инструментов тарифного и нетарифного, а также валютного регулирования внешней торговли Украины. Выделены наиболее перспективные направления развития внешнеторговых отношений для Украины - участие в международной выставочно-ярмарочной деятельности, а также многостороннее торгово-экономическое и инвестиционное сотрудничество.

В диссертационном исследовании комплексно проведен анализ внешней торговли и иностранных инвестиций Украины с начала переходного периода, систематизированы и проанализированы ее приоритетные направления развития в условиях глобализации. В работе нашел отражение анализ макроэкономических показателей, позволяющих охарактеризовать внешнюю торговлю как неравномерно развивающуюся с элементами нерациональной экспортно-импортной структуры, иностранное инвестирование как необходимый для страны, но рискованный для участников процесс.