Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК): координація та уніфікація нафтової політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК): координація

та уніфікація нафтової політики

План

Вступ

1. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) основні дані, склад

2. Цілі, завдання, механізм регулювання, ОПЕК

3. Організаційна структура ОПЕК

4. Політика ОПЕК: від історії до сучасності

Висновок

Використана література

Додаток

Вступ

Міждержавні організації країн - виробників і експортерів сировини складаються тільки з виробників та експортерів і не включають нетто-споживачів сировини. Вони представлені об'єднаннями країн, що розвиваються (за незначними винятками). Утворення організацій цього типу стало спробою протистояти диктату споживачів, якими є переважно високорозвинені країни. В значній мірі цієї мети вдалося досягти. Сьогодні частка товарних асоціацій в поставках на світовий ринок сировини й продовольства сягає 55%, а по деяких товарах - навіть 80-90%. Так, організація ОПЕК постачає 80% нафти від всього обсягу відповідного ринку. Міжнародні організації експортерів сировини нараховують майже три десятки. Найбільш відомою й впливовою є Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК),саме її, та її політику ми й розглянемо цій роботі докладніше.

1. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) основні дані, склад.

Організація країн-експортерів нафти - ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries - OPEC) утворена в I960 p. на конференції в Багдаді. Як міжнародна економічна організація зареєстрований в ООН 6 вересня 1962р Її Статут, затверджений в 1961р, потім неодноразово переглядався. Згідно Статті 7 Статуту, повноправними членами можуть бути тільки члени-засновники й ті країни, чиї заявки на прийняття були схваленні Конференцією. Будь-яка країна, експортуючи сиру нафту в значній кількості та маюча інтереси, що співпадають з інтересами країн-членів, може стати повноправним членом при умові, що її прийняття буде схвалено більшістю в ѕ голосів, включаючи голоси всіх засновників. Статус асоціативного члена не може бути наданим жодній країні, що не має інтересів і цілей, схожих в своїй основі з інтересами держав-членів. В складі ОПЕК - 11 членів. Членами-засновниками ОПЕК є 6 країн Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія. Згодом до організації приєдналися Катар(1961р), Лівія(1962р), Алжир(1969р), Габон(1975р вийшов зі складу ОПЕК у 1996р), Індонезія(1962р), Нігерія(1971р), Об'єднані Арабські Емірати(1967р), Еквадор(1973 вийшов зі складу ОПЕК в 1992р). Таким чином, сьогодні ОПЕК складається з 11 країн-членів. Штаб-квартира ОПЕК спочатку знаходилась в Женеві, потім була перенесена у Відень. Двічі на рік (не враховуючи позачергових подій). Проходять конференції ОПЕК, на яких кожну країну представляє міністр, що відповідає за видобуток нафти. Поза офіційні конференції, міністри проводять також неофіційні зустрічі. Головним об`єктом переговорів - регулювання об`ємів видобутку нафти. Основні рішення приймаються по правилу єдино гласної згоди ( діє право вето, відсутнє право утримання). Роль президента ОПЕК, очолюю чого організаційну роботу по проведенню конференцій та представляючого ОПЕК на різноманітних міжнародних форумах, виконує один з міністрів країн-учасниць. У 2000х доля 11ти країн ОПЕК в світовому видобутку нафти склала приблизно 40% , в експорті - 55%. Ця домінуюча позиція дозволяє їм сильно впливати на розвиток не лише світового ринка нафти, а на світову економіку в цілому.

ОПЕК була заснована для координації відносин країн-засновниць з західними нафтопереробними компаніями.

2. Цілі, завдання, механізм регулювання ОПЕК

Головна мета ОПЕК - стабілізація світових цін на нафту на рівні, який забезпечує інтереси країн-членів.

Цілі ОПЕК:

Координація Размещено на http://www.allbest.ru/

та уніфікація нафтової політики країн-членів;

Визначення найбільш ефективних колективних та індивідуальних засобів захисту інтересів країн-членів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

забезпечення стійких прибутків;

Размещено на http://www.allbest.ru/

забезпечення ефективного, регулярнРазмещено на http://www.allbest.ru/

ого та рентабельного постачання нафти країнам-споживачам;

забезпечення отримання справедливих доходів інвесторами від капіталовкладень в нафтову промисловість;

Размещено на http://www.allbest.ru/

забезпечення охоронРазмещено на http://www.allbest.ru/

и довкілля;

співробітництво з країнами - не членами ОПЕК з метою реалізації ініціатив з стабілізації світового ринку нафти;

Размещено на http://www.allbest.ru/

З 1991 року ОПЕК приймає участь в координаційних зустрічах з іншими організаціями - Організацією незалежних експортерів нафти (ИПЕК), Європейським Союзом(ЄС), Міжнародним енергетичним агентством, - що проводяться за для обміну інформацією в галузі енергетики, промислового співробітництва, екологічних проблем, використання ринкових механізмів та розвитку світового ринку нафти.

Головним механізмом регулювання нафтового ринку ОПЕК вважає визначення загального граничного обсягу видобутку нафти й розподіл квот в його межах між країнами-членами. Якщо ціни стоять занадто високо, обсяг видобутку й продажу розширюється; коли ціни падають, приймаються колективні заходи до скорочення видобутку. Ця процедура непроста, вона ускладнюється економічними й політичними моментами. Кожна країна хоче мати більшу квоту (зараз найбільша квота у Саудівської Аравії); до того ж, визначення компромісного рішення ускладнюється політичними суперечками (між Іраком і Іраном, Іраком і ОАЕ).

3. Організаційна структура ОПЕК

Організаційна структура:

Конференція.

Рада керуючих.

Секретаріат.

Економічна комісія ОПЕК.

Конференція - вищий орган ОПЕК. Вона складається з делегацій, що представляють країни-члени, очолені міністрами нафтової, видобувної промисловості чи енергетики. Засідання Конференції зазвичай відбуваються двічі на рік в штаб-квартирі ОПЕК. Конференція визначає основні напрямки політики організації, шляхи і рішення їх практичного застосування, приймає рішення по рапортам та рекомендаціям, що представляє Рада керуючих, а також по бюджету, затверджує обсяги видобутку нафти, переглядає квоти, обирає президента Конференції. Рішення приймаються одностайним голосуванням. Допоміжними органами, на які спирається конференція, є ряд комітетів.

Рада керуючих є виконавчим органом. Вона відповідає за втілення в життя резолюцій, прийнятих Конференцією, розробляє бюджет організації, готує доповіді й рекомендації для розгляду на Конференції, керує роботою Секретаріату.

Секретаріат підпорядкований Раді керуючих. На чолі його стоїть генеральний секретар, який є вищою посадовою особою ОПЕК. До структури Секретаріату входить дослідний відділ, що складається з трьох департаментів - енергетичних досліджень, економіки й фінансів, банку даних, крім того в його структурі є департамент інформації, Агентство новин ОПЕК(ОПЕКНА); економічна комісія ОПЕК, що займається питаннями стабілізації світового ринку нафти та спостереженням за вимірюваннями в світовій енергетиці та представляючи інформацію безпосередньо Конференції.

Економічна комісія є спеціалізованим органом в системі ОПЕК. Вона розробляє заходи по стабілізації міжнародних ринків нафти, слідкує за рівнем цін.

Для підтримки країн, що розвиваються, ОПЕК утворила Фонд міжнародного розвитку ОПЕК (1976 p.) - багатосторонній фінансовий інститут, закликаний сприяти співробітництву між країнами-членами ОПЕК та іншими країнами, що розвиваються. Фонд надає цим країнам пільгові позики для здійснення проектів розвитку, програм і регулювання платіжного балансу. Ресурси Фонду складаються з добровільних внесків держав-членів ОПЕК, а також з прибутків, одержаних від інвестиційних і кредитних операцій. Допомогою Фонду можуть користуватися міжнародні інститути, чия діяльність приносить користь країнам, що розвиваються.

Членами Фонду є ті ж самі держави, що й в ОПЕК, але управління Фондом й ОПЕК роздільне, оскільки їх основні функції неоднакові: ОПЕК займається регулюванням нафтових ринків, а Фонд надає допомогу країнам, що розвиваються. Допомогу Фонду може отримати будь-яка країна цієї групи, за виключенням самих членів ОПЕК. Позики можуть надаватись також міжнародним інститутам, які сприяють країнам, що розвиваються. Цілями Фонду є проведення фінансового співробітництва між країнами-членами ОПЕК та іншими країнами, що розвиваються шляхом надання льготних позичок для фінансування платіжних балансів, для здійснення програм та проектів розвитку, фінансування діяльності по наданню технічної допомоги. Фонд ОПЕК є донором та кредитором ряду інших міжнародних організацій, наприклад агентств розвитку країн - учасниць ОПЕК (Кувейтського фонду, Арабського фонду економічного та соціального зростання).

ОПЕК намагається встановити ділові стосунки з іншими організаціями - з системою ООН, з Європейським Союзом. Проте між ОПЕК і розвинутими країнами, що є найбільшими імпортерами нафти, напруга не зникає: їх інтереси діаметрально протилежні.

4. Політика ОПЕК: від історії до сучасності

ОПЕК з'явилась як відповідь на необмежене панування транснаціональних нафтових компаній (“British Petroleum”, “Галф ойл”, “Стандарт ойл оф Каліфорнія” та ін.) на світовому ринку нафти. Вони диктували ціни, обсяги видобутку й продаж нафти. Створення ОПЕК було викликано прагненням країн експортерів-нафти скоординувати зусилля по запобіганню зниження світових цін на нафту. Мотивом для об`єднання ОПЕК послужили дії «Семи сестер» - світового картеля, об`єднуючого компанії “British Petroleum”,”Chevron”, “Mobil”, “Royal Dutch / Shell”, «Texaco», «Exxon Mobil», «Gulf». Ці компанії, контролювавши переробку сирої нафти та продажу нафтопродуктів у всьому світі, в односторонньому порядку знижували закупівельні ціни на нафту, виходячи з котрих вони виплачували подохідні податки та роялті за право розробки природних ресурсів нафтовидобувним країнам. В 1960х на світових ринках існувала сильно велика пропозиція нафти, тому першометою створення ОПЕК було узгодженне зменшення нафтовидобутку лише для стабілізації цін. Узгоджені дії країн ОПЕК лишили ці компанії їх монополістичного положення й самі почали встановлювати розміри видобутку нафти та її експорту, що істотно впливає на ціни. Фактично сьогодні ОПЕК виступає колективним монополістом, що контролює значну частину нафтового ринку. Найсильнішою акцією ОПЕК було різке підняття цін на початку 70-х років, що викликало енергетичну кризу в світі. В цей період під впливом стрімкого розвитку транспорту та будівництва ТЕЦ світовий попит на нафту різко зріс. Тепер нафтовидобувні країни могли узгоджено підвищувати рентні платежі нафтовидобувників , значно збільшуючи при цьому свої доходи від експорту нафти. При цьому штучне стримання об`ємів видобутку нафти прямувало до зростання світових цін.(див. Додаток Табл.№1). В 1973-1974 ОПЕК досягли різкого зростання світових цін на нафту в 4 рази, в 1979р - ще в 2 рази. Формальною причиною для підвищення цін стала Арабо-ізраїльська війна 1973р: демонструючи солідарність в боротьбі з Ізраїлем та його союзниками, країни ОПЕК на деякій час взагалі зупинили їм відвантажувати нафту.

Із-зі «нафтового шоку» криза 1973-1975рр стала найтяжчою світовою кризою за весь період після Другої Світової Війни. Особливо постраждали країни, що не мають енергетичних ресурсів; відчули "нафтовий шок" також великі імпортери нафти серед розвинених країн (Японія, США, Італія, Франція). Високі ціни на нафту стимулювали розвиток енергозберігаючих технологій. Згодом ціни впали, але все ж таки вони значно вищі, ніж до початку 70-х років.

Сформувавшись та закріпившись в боротьбі з нафтовим картелем «Сім сестер», ОПЕК сам став найсильнішим картелем на світовому ринку нафти. Ще до початку 70х на долю його членів приходилось приблизно 80% достовірних запасів, 60% видобутку та 90% експорту нафти в несоціалістичні країни.

Друга половина 70х стала вершиною економічного піднесення ОПЕК: попит на нафту залишався високим, підлетівши ціни приносили колоссальні прибутки країнам-експортерам нафти. Складалось враження, наче це процвітання буде продовжуватися багато десятиліть.

Економічний успіх країн ОПЕК мав сильне ідеологічне значення: здавалось країнам, що розвиваються на «бідному Півдні» вдалося досягти перелому в боротьбі з розвинутими країнами « багатої Півночі». Успіх ОПЕК наклався на піднесення ісламського фундаменталізму в багатьох арабських країнах, що ще більше підвищувало статус цих країн як нової сили світової геополітики. Усвідомлюючи себе представником «третього світу», в 1976р ОПЕК організував Фонд міжнародного розвитку ОПЕК - фінансовий інститут, що допомагає країнам ,які розвиваються, ті, які не входять в ОПЕК.

Успіх цього об`єднання спровокував інші країни «третього світу», експортуючи сировинні товари, використати їх досвід, теж координуючи свої дії для підвищення доходів. Проте ці намагання виявились, у своїй більшості, мало вдалими, оскільки на інші сировинні матеріали не було такого великого попиту я на нафту.

«У міжнародних нафтових ринків достатньо нафти, проте брак потужностей для переробки призводить до зростання цін на «чорне золото» Поточні постачання на нафтовий ринок достатні.», - так вважав президент Організації країн експортерів нафти. Його слова наводить агентство “Reuters”. Кілька міністрів ОПЕК говорили напередодні засідання, що групі не потрібно міняти об`єми нафтовидобутку, незважаючи на заклики країн-споживачів до картелю збільшити постачання, щоб знизити ціни на нафту.

За словами Хамлі, комерційні запаси нафти в промислово розвинених країнах перевищують рівні останніх 5 років. ОПЕК зобов`язується поставляти споживачам нафту в достатніх об`ємах і має в своему розпорядженні резервні потужності здобичі на рівні близько 3,5 млн.барелів на добу, повідомив Хамлі. Об`єм здобичі картелю складає трохи більше 30млн. барелів на добу сказав він. Згідно з дослідженням агентства, об`єм здобичі нафти ОПЕК в серпні знаходився на рівні 30,37 млн.барелів за добу, що складає понад третину від об`єму світової пропозиції «чорного золота» (85 млн.барелів на добу). Члени ОПЕК візьмуть участь в більш ніж 100 проектах інвестиційною вартістю понад 120 млрд.$ з метою збільшення добувних потужностей, не враховуючи ряду проектів, направлених на розширення нафтової інфраструктури і нафтопереробних потужностей, сказав Хамлі. «Це підтверджує наміри ОПЕК забезпечувати достатні постачання нафти на світові ринки», - відзначив він. Глобальна економіка демонструвала сильне зростання цього року, не зважаючи на збитки від кредитної кризи в США, вважає Хамлі, який очікує збереження впевнених темпів економічного зростання і наступного року. Темпи зростання попиту на нафту залежать від підйому економіки. Хамлі закликав до продовження тісної співпраці між ОПЕК і країнами-споживачами з метою забезпечити відповідність пропозицій і попиту в майбутньому. «Надійність пропозиції і надійність попиту - дві сторони однієї медалі»- сказав він.

За даними минулого ціни на нафту невпинно ростуть, незважаючи на завіряння ОПЕК щодо збільшення об`ємів видобутку нафти, та виконала свої обіцянки та схвалила рішення на збільшення видобутку на 500 тис.баррелів в день з 1 листопада 2007, але це рішення майже не вплинуло на динаміку цін на ринку . В листопаді 2007р ціни сягнули рекордних рівнів. Протягом торгів на NYMEX був зафіксований рекорд ціни за баррель нафти марки Light Sweet с поставкою в грудні, которий склав 98,62 долл.США. За данними на 12.03.2008 року ситуація стала ще приголомшливішою - ціна нафтової корзини ОПЕК, складена на основі нафти з 12 різних країн-членів організації, вперше в історії перевищила 100 долларів США за барель, за данними AFP з посиланням на заяву картеля. В заяві відмічено, що ціна корзини досягла 100,57 доллара за баррель порівняно з 99,48 доллара за день. Відзначимо, що нафта марки WTI на торгах в Нью-Йорку 11 березня встановила черговий рекорд, зупинившись на помітці 108,25 доллара США. В ходе торгів вартість барреля піднялась до 109,72 доллара США. В той же час марка Brent подорожчала до 105,25 доллара за баррель. В числі головних причин такого стрімкого підвищення цін за останні тижні вважають падіння курса доллара, а також збільшення інвестицій в нафтові активи на фоні нестабільності на фондових ринках США и Європи.

Висновок

Отже, з всього вищезазначеного можна зробити висновок, що члени ОПЕК зі всіх товарних асоціацій досягли найбільшого успіху у захисті своїх торгових інтересів та зупиненні різкого падіння нафти в ціні. Їм це вдалося завдяки скоординованій політиці, а також з огляду на те, що нафта є базисним сировинним матеріалом, концентрація видобування якого знаходиться в невеликій кількості країн, що розвиваються, а розвинуті країни мали високий ступінь залежності від імпорту нафти. В результаті зусиль країн ОПЕК рівень цін на нафту був значно підвищений, введена нова система орендних платежів (роялті), переглянуті, на користь країн, що розвиваються умови угод про експлуатацію їх природних ресурсів західними компаніями. В сучасних умовах ОПЕК дуже значно впливає на регулювання світового ринку нафти шляхом встановлення цін на ньому, та кількості призначеної на експорт, фактично саме ОПЕК мають досить сильний вплив на світову економіку в цілому, адже нафта - є основним сировинним матеріалом, на якому майже вся промисловість працює, альтернативні джерела енергії ще не набули такої загальновживаності, хоча це не в далекому майбутньому, а отже, стабільна цінова політика країн ОПЕК відіграє дуже важливе значення для стабільності світової економіки в цілому та кожної галузі зокрема.

міждержавна країни експортери нафта

Використана література

1. http://www.liga.kiev.ua

2. Герчикова И.Н. «Международные Экономические Организации: Регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности» - М.2001г,«Консалтбанкир»

3. Шреплер Х.А. «Международные економические организации»,М.

4. Яблокова С. А. Мировая экономика: Конспект лекций. - Приор-издат, 2005. - 160 с.

5. Летунов С. И. Мировая экономика. Учебное пособие. - М, 2004

6. Інджикян Р.О. ОПЕК в світовому капіталістичному господарстві, М, 1983р.

7. www.lenta.ru

8. www.dni.ru

9. www.polpred.com

10. www.podrobnosti.ru

Додаток

Таблиця №1

Таблиця №2

Размещено на Allbest.ru