Ядерний статус України

Размещено на http://www.allbest.ru/

22 березня Україна позбулася усіх запасів високозбагаченого урану.

Рішення стосовно вивезення урану було оголошене ще 2010 року під час Вашингтонського саміту з ядерної безпеки. Тоді Україна взяла зобов'язання позбутися урану до початку проведення 26-27 березня в Сеулі наступного саміту з тематики ядерної безпеки, повідомили в МЗС, повідомляєУкраїнська правда.

"22 березня 2012 року Україна у повному обсязі виконала взяті на себе зобов'язання, забезпечивши вивезення до РФ за сприяння США та МАГАТЕ останньої партії високозбагачених ядерних матеріалів з Харківського фізико-технічного інституту", Водночас у рамках реалізації двосторонніх домовленостей зі США Україна отримала еквівалентну кількість низькозбагаченого урану та відповідне обладнання.

Крім цього, за фінансування США розпочались роботи з будівництва на базі Харківського фізико-технічного інституту новітнього джерела нейтронів. термоядерний уран паливний

Влада легко знищує навіть можливість відновлення ядерного статусу України, хоча останній міг би стати запорукою безпеки України. Для цього, зважаючи на те, що Україна за запасами урану займає шосте місце у світі, а за запасами цирконію - третє, наша держава повинна створити свій замкнутий ядерний цикл.

Треба створити власний ядерно-паливний цикл та не залежати у цьому питанні від Російської Федерації. Штучно створені умови, коли Україна не може забезпечити свої АЕС ні ураном, ні цирконієвими трубками для ТВЕЛів - при наявності величезних розвіданих запасів урану і цирконію, ні технологією конверсії та реконверсії урану, ні виготовленням паливних пігулок, ні виділенням тепловиділяючих збірок.

Тепер, передаючи останні запаси високозбагаченого урану, влада знищує навіть теоретичні можливості відновлення ядерного циклу. Зараз уран зберігається у Харківському фізико-технічному інституті та в Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості (за неофіційною інформацією це мінімум 50 кілограмів високозбагаченого урану, що дорівнює 1000 кілограмам збагаченого урану). Ще одним наслідком передачі урану США стане втрата українськими вищими навчальними і дослідницькими закладами необхідної для їхнього функціонування сировини. Тобто Україна не зможе готувати спеціалістів з ядерної фізики, а вчені не зможуть займатися дослідницькою діяльністю, що поставить хрест на українській науці в цьому напрямку.

Рішення РНБО України "співпало" у часі з підписанням нової угоди між США і РФ про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних озброєнь. У ній не прописані гарантії безпеки для України, не зважаючи на те, що Росія, як один із гарантів безпеки України, неодноразово порушувала Будапештський меморандум (конфлікти довкола о. Тузла та Керченської протоки, прямі погрози, брутальний політичний та економічний тиск, регулярні спроби піддати сумніву територіальну цілісність України з боку посадових осіб Росії).

З огляду на загрози, які стоять перед Україною, рішення РНБО про передачу всіх запасів високозбагаченого урану США - це диверсія проти безпеки держави, капітуляція перед дядьком Семом без жодних гарантій на випадок агресії Росії. Влада має пам'ятати, що державна зрада - це найтяжчий злочин проти нації і рано чи пізно винні у зраді будуть покарані.

Оскільки Українська держава зобов'язана забезпечувати реальний суверенітет Української нації, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що це можна зробити через відновлення ядерного статусу України, розробку власної ядерної програми і створення тактичного ракетно-ядерного арсеналу держави.

В Україні видобування власного природного урану становить 500 - 800 т. на рік, що забезпечує потреби вітчизняної атомної енергетики лише на 30 %. Решту Україна купує в Росії, але до 2015 року має намір на 100% забезпечити себе власним ураном.

Відомості про розвідані запаси урану, а також їх поповнення та вичерпання, надані WNA, свідчать, що світовий річний видобуток урану становить приблизно 35 - 37 тис. т (близько 55% поточних потреб). Решта цієї сировини поповнюється за рахунок складських запасів (конверсійний уран), проте вже до 2015 року ці додаткові джерела будуть вичерпані. За прогнозами МАГАТЕ, річна потреба АЕС в урановій сировині до 2050 року зросте до 177 тис. т. (середній варіант), або навіть до 283 тис. т. (високий варіант). Навіть при середньому варіанті сумарна потреба ядерної енергетики за 50 років складе 5,35 млн. т. урану.

Україна належить до провідних урановидобувних країн світу.

Уранові родовища розташовані в основному в межах Кіровоградської області. За досить низького вмісту урану в рудах, родовища України мають низку особливостей, які забезпечують конкурентну здатність виробленого уранового концентрату:

великі розміри уранових покладів, що дозволяє застосовувати високопродуктивні системи видобутку;

висока міцність вміщуючих порід, що дозволяє проходити гірничі виробки без кріплення та проходити очисні блоки великих обсягів;

невеликі водні притоки до гірничих виробок;

досить прості заходи радіаційного захисту завдяки невеликому вмісту урану у рудах.

Основні запаси урану зосереджені в Кіровоградському урановорудному районі (КУРР), оцінювані запаси становлять понад 100 тис. т., з яких більше половини рентабельні; а також у Центральноукраїнському урановорудному районі (ЦУРР). Родовища Побузького УРР відпрацьовані в 1990-х роках. В експлуатації перебувають Ватутінське і Мічурінське родовища (КУРР, ЦУРР відповідно), Северинське - в резерві. Деякі родовища перебувають на стадії розвідки.

Схема розташування діючих та перспективних уранових родовищ

Промислові родовища урану України представлені ендогенними родовищами в альбітитах і екзогенними родовищами у відкладеннях платформного чохла Українського щита. Україна має 12 детально розвіданих уранових ендогенних родовищ із сумарними запасами, які в змозі забезпечити потреби діючих АЕС України ще на 100 років.

Найбільші з них розташовані в Кіровоградському рудному районі.

В Україні є, окрім традиційних ендогенних, і екзогенні - епігенетичні уранові родовища в осадовому чохлі Українського щита. Рентабельність їх видобування зростає через значний вміст в них ряду хімічних елементів: Мо (молібден), Re (реній), Se (селен), V (ванадій), Sc (скандій), що дає можливість комплексного використання мінеральної сировини. Собівартість видобування урану в них в 2,5 рази нижча традиційного, завдяки можливості розробки методами підземного вилуговування.

Метод підземного вилуговування, який застосовують в Україні, визнаний МАГАТЕ як самий екологічно чистий та безпечний спосіб розробки родовищ. Розроблення родовищ урану способом підземного вилуговування (ПВ) включає подавання в рудоносний пласт або блок хімічного реагенту, що переводить уран з мінералів у розчин, фільтрацію вилуговувального розчину через рудоносну товщу, повернення урановмісних розчинів на поверхню й наступне сорбційне вилучення урану з розчинів. Переведення урану в розчин у процесі ПВ здійснюється безпосередньо в надрах за допомогою робочого реагенту - водного розчину сірчаної кислоти (кислотний спосіб ПВ) або бікарбонату лугів (карбонатний спосіб ПВ).

Цей метод відрізняється від традиційних способів високим рівнем ресурсозберігання і економічністю, дозволяє знизити забруднення навколишнього середовища і екологічні наслідки. Після видобування таким способом не залишається відвалів та покинутих шахт. За даними численних моніторингів, зокрема по родовищу Ірколь (Казахстан), протягом 15 років відбувається повне відновлення підземного горизонту.

Видобуток і переробка уранової руди на території України почали здійснювати наприкінці 1940-х років. Ці роботи здійснювалися в умовах секретності без дотримання вимог екологічної безпеки.

Перша термоядерна реакція була здійснена в 1932 році на швидких протонах.

Ядерну реакцію поділу атомних ядер уперше спостерігали у 1939 р. німецькі вчені О. Ган і Ф. Штрасман. Вони встановили, що під час бомбардування ядер атомів Урану нейтронами вони діляться на дві приблизно однакові частинки.

Внаслідок кожного такого поділу вивільняється 2--3 нейтрони і близько 200 МеВ енергії. Ф. Жоліо-Кюрі висловив думку, що під впливом потоку вивільнених нейтронів ядерна реакція поділу ядер атомів Урану може розвиватися як ланцюгова.

Щоб ланцюгова реакція розвивалася, потрібно підтримувати незмінним потік нейтронів і створити умови для їх проникнення в ядра атомів Урану. З цією метою треба достатню масу Урану вміщувати в обмеженому просторі, створювати так звані критичні умови. Тоді нейтрони потраплятимуть в ядра, викликаючи подальший їх поділ. Мінімальну масу, за якої ланцюгова реакція відбувається самочинно, називають критичною.

Здійснення ланцюгової реакції поділу ядер атомів Урану -- досить складний процес. Адже повільні нейтрони, що вивільняються в процесі ядерної реакції, можуть викликати поділ лише ядер ²³⁵₉₂U; для поділу ядер ²³⁸₉₂U потрібні швидкі нейтрони з енергією понад 1 МеВ. Оскільки природний Уран складається з двох нуклонів -- 99,3 % Урану-238 і лише 0,7 % Урану-235, то для підтримання ланцюгової ядерної реакції необхідно задовольнити принаймні дві умови: досягти критичної маси і забезпечити достатнє число вивільнених нейтронів для підтримання реакції, яке б не зменшувалося з часом.

Трансуранові елементи -- це хімічні елементи, розміщені в таблиці Менделєєва за Ураном (Z > 92)

Повільні нейтрони не викликають поділу ядра ²³⁸₉₂U. Проте їх захоплення цим нуклідом веде до цікавих наслідків -- утворення трансуранових елементів. Спочатку виникає короткоживучий радіоактивний нуклід ²³⁹₉₂U, період піврозпаду якого Т = 23 хв , який внаслідок бета-розпаду перетворюється на новий елемент -- Нептуній:

У свою чергу, нестійкий нуклід нептунію перетворюється на відносно стабільний Плутоній Т = 24 000 років:

Ядерну реакцію одержання Плутонію нині широко використовують у сучасних ядерних реакторах-розмножувачах.

Людство зробило істотний крок уперед, освоївши ядерну енергію. У 1942 р. під керівництвом Е. Фермі в США було збудовано перший ядерний реактор, в якому ланцюгова реакція поділу ядер атомів Урану стала керованою. Це дало поштовх бурхливому розвитку атомної (ядерної) енергетики.

Перший в Європі ядерний реактор було збудовано в 1946 році під керівництвом І. В. Курчатова в Обнінську (Росія)

Ядерний реактор складається з: активної зони, де відбувається ядерна реакція, поглиначів нейтронів, захисного кожуха, парогенератора, турбіни та електричного генератора.

Принцип його дії полягає у використанні вивільненої внаслідок ядерної реакції енергії для здобуття електричної напруги.

В активну зону завантажують ядерне паливо -- збагачений Уран у вигляді тепловидільних елементів (ТВЕЛів), які утворюють правильну ґратку, і речовину, що гальмує нейтрони (графіт або так звану важку воду), оскільки ядра нукліда урану-235 краще захоплюють повільні нейтрони.

Щоб ланцюгова реакція була керованою, необхідно регулювати число нейтронів в активній зоні. З цією метою до неї вводять регулювальні стрижні з матеріалу, який добре вбирає нейтрони (Кадмій, Бор). Зміною глибини їх введення регулюють потік нейтронів, а отже, керують перебігом ланцюгової реакції.

Енергія, що виділяється в результаті поділу ядер атомів Урану, за допомогою теплоносія передається парогенератору.

Вироблена ним водяна пара спрямовується на лопатки парової турбіни, сполученої з генератором, який виробляє електроенергію. Так після кількох перетворень енергія, що вивільняється внаслідок поділу атомних ядер, стає електричною. Електромережами вона потрапляє до споживачів.

Потужність ядерного реактора в 1 МВт відповідає ланцюговій реакції, за якої відбувається 3-Ю16 актів поділу ядер Урану за 1 с

Ядерні реактори є основою атомних електростанцій (АЕС). Нині у світі налічується понад 1000 ядерних енергетичних установок. Атомна енергетика вважається економічно найвигіднішою і високотехнологічною. Вона використовує останні досягнення науки, сучасні автоматизовані системи керування технологічним процесом на основі ЕОМ, потребує високої кваліфікації працівників.

Експлуатація АЕС потребує запровадження широкого спектра засобів контролю і радіаційної безпеки, оскільки в разі нехтування ними наслідки можуть бути катастрофічними. 26 квітня 1986 р. внаслідок грубого порушення технологічного циклу роботи ядерного реактора на Чорнобильській АЕС сталася аварія. Загинули люди, наслідки цієї трагедії відчуваються досі.

Размещено на Allbest.ru