Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Київський національний економічних університет

імені Вадима Гетьмана

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра європейської інтеграції

Реферат на тему:

«Передумови та наслідки боргової кризи в Греції»

Виконала:студентка 18 гр

Подвальна Марія

Перевірила: Вінська О.Й.

Вступ

В наш час безсумнівним є факт, що виникнення державного боргу є звичайним наслідком економічної активності. В певний час одні економічні одиниці отримують додаткові доходи, в той час як інші відчувають їх нестачу. Нарощування боргу надає можливість обом збільшувати споживання і стимулювати економічне зростання. Проте запозичення здійснюються з умовою, що боржник зможе розрахуватися за своїми зобов'язаннями в майбутньому. Якщо доходи боржника будуть нестабільними або існуватиме нестача ліквідних ресурсів для обслуговування державної заборгованості, можуть виникнути проблеми обслуговування боргу, і поступове нарощення державної заборгованості призводить до ситуації, коли країна-боржник не здатна розрахуватися за своїми зобов'язаннями. За даних умов надходження від міжнародних фінансових операцій не можуть бути повністю ефективно використані. Боргова криза, що охопила країни Європейського Союзу, негативно позначається на їхніх національних економіках, в тому числі і на функціонуванні банківського сектору. Першою країною, яка опинилась в кризовому стані виявилася Греція, згодом кризові прояви набирають обертів в Іспанії, Португалії, а останнім часом і в Італії. Фінансова криза 2008-2009 років спричинила зростання обсягів державної заборгованості, оскільки країни відчували нестачу фінансових ресурсів для підтримання економічної стабільності. Як наслідок, уряди держав вдалися до запозичень на міжнародних ринках капіталів. Проте нарощення обсягів державної заборгованості поряд із нестабільною економічною ситуацією та значними обсягами державних дефіцитів зумовило виникнення боргових криз. Яскравим прикладом негативного впливу державної заборгованості на економічну ситуацію є боргова криза в Греції.

Передумови боргової кризи Греції

Першою асоціацією із словосполученням "криза єврозони", очевидно, є Греція. Фінансова криза саме у Греції почалася в жовтні 2009-го відразу після поразки консерваторів і приходу до влади соціалістичного уряду на чолі з Георгіосом Папандреу. Ситуація була важка: дефіцит державного бюджету виявився не 3,7%, а 12,7%. Це більш ніж у 4 рази перевищує максимально допустимий рівень за прийнятими в єврозоні правилам - 3%. Кредитне агентство Standart and Poor's знизило кредитний рейтинг Греції на один пункт з негативним прогнозом, так само вчинили Moody's і Fitch. До січня 2010 року борг Греції становив вже 125% ВВП або 300 мільярдів євро.

На графіку видно відношення державного боргу Греції до ВВП. Починаючи з 2009 року державний борг Греції був вище ніж ВВП. А в 2012 році від досяг 160% рівня ВВП.

Боргова криза в країнах єврозони була спричинена низкою факторів, зокрема таких як:

1. Неефективність системи збору та контролю статистичної інформації. Як відомо, уряд Греції подавав неправдиву інформацію про стан державних фінансів.

2. Прийняття до Європейського союзу країн, що мали високі розміри державної заборгованості.

3. Диспропорція економічного розвитку країн-членів Європейського союзу.

Греція ж, щоб врятуватися, почалає масштабну приватизацію, з якої планувалося виручити близько 2 мільярдів євро, що є лише малою частиною, нездатною покрити грецький борг. Зокрема виставлені були на продаж контрольні пакети акцій різних вантажних портів, авіакомпанії Olympic Airlines і контрольні пакети в електричній і телефонної монополії. Були сильно урізані всі видатки на соціальні потреби, пенсії, допомоги з безробіття, витрати на охорону здоров'я, освіту, скорочені заробітні плати в державному секторі, різко збільшені прибуткові і непрямі податки. Країни єврозони такі заходи підтримали, а от грецький народ - ні. По країні пройшли масові страйки: закриті державні установи та компанії, університети і банки. Повністю припинилося повітряне, залізничне і поромне сполучення. У великих містах перебої з міським транспортом. І все ж такі «кити» єврозони як Франція і Німеччина дали Греції рятувальний круг у вигляді кредиту, але оснований він був на величезному списку жорстких умов.

Згодом дійшла справа і до реструктуризація боргу. 27 жовтня 2011 Ніколя Саркозі та Ангела Меркель домовилися про списання 50% грецького боргу.

Після завершення процесу реструктуризації за певних умов в економіку країни можуть повернутися десятки мільярдів, заявив глава грецького ЦБ в інтерв'ю афінській газеті "Віма".

Греція успішно реструктурувала борг перед приватними інвесторами на 177 млрд євро, списавши його за номіналом на 53,5%, а з урахуванням більш тривалого терміну погашення і зниженого відсотка за новими облігаціями - до 75%.

Наслідки боргової кризи Греції

Ян наслідок, протягом 2009 року надходження до держбюджету від туризму зменшилися на 17,9%. Це найгірший показник серед таких туристичних країн, як Туреччина, Кіпр, Іспанія, Португалія. До кризи туристична галузь в Греції створювала 15% ВВП та забезпечувала 16,5% робочих місць.

Ділова активність в будівництві, в якій до кризи створювалось 10% ВВП, знизилась на 25,7%. Надходження від послуг транспорту, в першу чергу морських перевезень, знизились на 23,9%. Індекс роздрібного товарообігу впав на 7,6%%. Падіння промисловості (без будівництва) становило 9,2%%. Безробіття збільшилось з 7,9% до 9,2%.

Як наслідок, уряди країн Європейського союзу разом із Міжнародним валютним фондом в березні 2012 року прийняли рішення про надання нової фінансової допомоги Греції у розмірі додаткових 130 млрд. євро. Приватні позичальники погодилися обміняти із втратами для себе майже 86% грецьких облігацій, що дозволило знизити держборг країни на 100 мільярдів євро. Окрім того, згідно міжнародного права, за умови згоди більшості кредиторів, тих, що не погодилися, можуть зобов`язати зробити це примусово. Отже, під реструктуризацію підпадатиме майже 96% всього грецького боргу. Нова програма фінансування, реструктуризація боргів і реформи можуть знизити борг Греції до прийнятного рівня, але для цього уряду Греції доведеться дотримуватися вимог кредиторів до 2030 року. Експерти в цілому погодилися, що Греція є лише помірно важливою для німецької та європейської економіки. Греція має валовий внутрішній продукт, який приблизно дорівнює німецькій землі Гессен, отож, більшість експертів турбують саме політичні наслідки Grexit, а не економічні. Макроекономіст Сакс згідний із таким висновком. "Вихід Греції буде супроводжуватися значним зростанням невизначеності на фінансових ринках", - сказав він.

Шляхи подолання боргової кризи

борговий криза європейський союз

Науковці та політики розглядали декілька варіантів виходу Греції з боргової кризи: реструктуризація державної заборгованості, дефолт уряду Греції за суверенними зобов'язаннями, вихід країни із зони євро.

За оцінками Інституту міжнародних фінансів стихійний дефолт Греції коштуватиме Єврозоні понад 1 трлн євро. Потенційні втрати Європейського центрального банку Інститут міжнародних фінансів оцінює у 177 млрд євро. Окрім того, важливим є той факт, що значна кількість облігацій державної позики грецького уряду знаходяться у власності фінансово-кредитних установ європейських країн. Так, найбільші французькі банки володіють чималим портфелем грецьких державних боргів. Найбільший BNP Paribas - 5 млрд євро, у власності Societe Generale знаходиться понад 2,5 млрд, Credit Agricole - більше півмільярда євро. Значною є частка державних облігацій власності німецьких банків. У зв'язку з цим у випадку реструктуризації, політики країн ЄС припускають ймовірність поширення кризових явищ на банківські системи країн, що зумовить необхідність додаткової офіційної допомоги, а також ймовірний розвиток боргової кризи в Ірландії, Португалії і навіть Іспанії.

Як наслідок, уряди країн Європейського союзу разом із Міжнародним валютним фондом в березні 2012 року прийняли рішення про надання нової фінансової допомоги Греції у розмірі додаткових 130 млрд. євро. Приватні позичальники погодилися обміняти із втратами для себе майже 86% грецьких облігацій, що дозволило знизити держборг країни на 100 мільярдів євро. Окрім того, згідно міжнародного права, за умови згоди більшості кредиторів, тих, що не погодилися, можуть зобов`язати зробити це примусово. Отже, під реструктуризацію підпадатиме майже 96% всього грецького боргу. Нова програма фінансування, реструктуризація боргів і реформи можуть знизити борг Греції до прийнятного рівня, але для цього уряду Греції доведеться дотримуватися вимог кредиторів до 2030 року. Водночас із наростанням боргової кризи в Греції існує прЯк наслідок, в травні 2011 року було укладено угоди щодо отримання 26 млрд. євро кредиту від Міжнародного валютного фонду та 78 млрд. євро від країн-членів

Країна, що стикається з борговою кризою може перекласти частину своїх витрат на уряди країн-членів монетарного союзу. Проте це може спричинити виникнення стану загальної фінансової нестабільності в монетарній унії, водночас інші країни-члени будуть змушені приймати узгоджені рішення щодо стримування зростання обсягів своєї державної заборгованості, адже це може поширювати паніку на ринках капіталів. Спільна валюта може тільки підсилити очікування ризику з боку інвесторів і поширення нестабільності на інші країни члени монетарного союзу. Для стабілізації ситуації у країнах Європейського союзу розглядається можливість подальшого об'єднання у фіскальну унію з метою кращого контролю державними витратами та надходженнями, узгодження бюджетних політик країн. Зрозуміло, що цей процес є складним, і для здійснення реформ необхідною є підтримка усіх урядів країн та їх громадян. Варіанти вдосконалення Європейського союзу як економічного об'єднання країн є різними, однак, безсумним є факт необхідності реформування існуючої системи об'єднання.

З метою виправлення становища уряд Греції разом із спеціалістами Єврокомісії розробили т.зв. „Програму стабілізації та розвитку” і 3 лютого 2010 року Єврокомісія затвердила цей план для Греції. В ньому Греція зобов'язалася протягом трьох років скоротити дефіцит державного бюджету в чотири рази. Зокрема, передбачається поетапне скорочення бюджетного дефіциту в 2010 р. - до 8,7% ВВП., у 2011 р. - до 5,6%, в 2012 р. - до 2,8% і, нарешті, в 2013 р. - до 2%.

З цією метою розроблено радикальні заходи жорсткої економії державних коштів та отримання додаткових прибутків, а саме: введення прогресивного податку на велике нерухоме майно, оподаткування до 90% бонусів банківських працівників, посилення контролю за видачею фіскальних чеків у роздрібній торгівлі та при наданні послуг, що сприятиме боротьбі з ухиленнями від сплати податків, введення електронного контролю ринку палива з метою подолання контрабанди та управління незаконним ринком продажу пального, корупції в державних органах, скорочення загальних витрат для грошової допомоги в державному секторі на 10%, припинення діяльності одної третини офісів Грецької організації туризму за кордоном, закриття всіх прес-центрів за кордоном і передача їх функцій до посольств Греції в іноземних країнах, обмеження понад ніж на одну третину контрактних працівників у більшості сферах державного сектору, зменшення до 50% як платні співробітникам державних підприємств та організацій, так і самої кількості працівників, зняття надбавок до заробітної плати керівного складу державних підприємств та організацій, а також зменшення на понад ніж 10% платні, яку сьогодні отримують керівники державних установ, зменшення заробітної плати міністрів, генеральних і спеціальних секретарів та парламентарів.

Крім того, скорочення державних видатків планується досягти за рахунок: 2,3 млрд. євро або 0,9% ВВП - зменшення першочергових витрат бюджету; 0,5 млрд. євро або 0,2% ВВП - скорочення державних видатків на реалізацію оборонних програм; 1,4 млрд. євро або 0,6% ВВП - зменшення витрат на всебічне забезпечення державних лікарень.

За підрахунками грецького міністерства фінансів, для забезпечення стабільного функціонування держави до вступу в дію запропонованих заходів зі скорочення дефіциту державного бюджету уряду Греції необхідно залучити 40% зовнішніх надходжень, або 22 млрд. євро, вже в першому кварталі 2010 р.25 січня 2010 року Греція завершила розміщення державних боргових облігацій з терміном звернення п'ять років на суму 8 млрд. євро, отримавши при цьому заявки на 25 млрд. євро.

Затверджуючи план, Єврокомісія вирішила встановити фінансовий моніторинг над економічною ситуацією в Греції. Грецька влада звітуватиме про всі кроки, які вона робитиме. У першому звіті, який має бути представлений в середині березня, Греція має детально викласти заходи щодо скорочення дефіциту бюджету. А починаючи з середини квітня Греція публікуватиме щоквартальні звіти про реалізацію запланованих програм. Рекомендовано направляти 10% коштів з доходної частини бюджету до резервного фонду на випадок непередбачуваних ситуацій у майбутньому. Крім того, стосовно Греції почато штрафну процедуру за порушення пакту стабільності євро і надання помилкових статистичних даних про стан економіки.

Зокрема, для покращення фінансової ситуації міністри фінансів країн Єврозони запропонували грецькому уряду розглянути можливість здійснення наступних кроків:

- скорочення обсягу державних позик;

- збільшення ПДВ;

- підвищення податку на засоби розкоші;

- збільшення оподаткування в галузі енергетики.

Одночасно жорсткі антикризові заходи уряду Греції збільшили соціальну напругу в країні і вже викликали різке засудження з боку профспілок Греції. Страйки проводили працівники грецької митниці та податкових інспекцій, інших державних установ. В столиці країни м. Афіни та в інших містах збільшились прояви терористичної активності - озброєні напади на поліцейські відділки та вибухи бомб, переважно в фінансових установах.

Висновок

Державні запозичення є додатковим ресурсом для забезпечення економічного зростання кожної країни. Однак, для забезпечення позитивного впливу державних запозичень на економіку країни необхідним є належне їх використання, контроль за залученням з метою недопущення досягнення критичного рівня. Варто зазначити, що допустимий розмір залучення державних запозичень залежить від економічного розвитку країни, від обсягу її валового національного проекту, експортного потенціалу та конкурентних позицій на світових ринках товарів і послуг. Залучення значних розмірів державних запозичень у поєднанні з нестабільною економічною ситуацією може призвести до виникнення боргових криз. На прикладі Греції ми побачили негативні наслідки нарощення державної заборгованості для економіки та суверенітету країни і в цілому. Окрім того, р боргові кризи у країнах Європейського союзу привернули увагу до необхідності реформування існуючої фінансової системи, визначили напрямки її вдосконалення. Фінансовий та економічний стан Греції тривалий час продовжує залишатися актуальною проблемою як серед країн ЄС, так й у світовому співтоваристві. Стурбованість ЄС викликана величезним державним боргом країни, що становить близько 300 мільярдів євро або 113 % її ВВП.

За відсутності єдиної стратегії економічного розвитку Євросоюзу під час кризи країни-учасниці опинилися у панічному стані. Якщо криза ЄС ще більше поглибиться і країни-члени не зможуть з неї вийти, то на єврозону очікує погіршення макроекономічних показників, зниження кредитних рейтингів у регіоні, різким падінням рівня життя і масштабним скороченням ВВП зниження вартості євро, а то й втрата декількох держав-членів ЄС, через великі борги перед ЄС і МВФ і депресивним станом (стагнацією суспільства) у суспільстві. На мою думку, необхідними заходами для виходу країн ЄС з кризи, а особливо для Греції є виконання приблизного плану виходу ЄС з кризи, розробленого МВФ і провідними країнами світу, як для Греції так і для інших потребуючих держав єврозони. Отже, світова економічна криза вимагає перебудови фінансової системи Євросоюзу, прискорення її реформування.

Джерела

1. General government data general government revenue, expenditure, balances and gross debt. Part 1: tables by country.- European Comission. - 2011. - p.35.

2. Гаркуша К. Ю, « Боргова криза ЕС: основні гравці і строкизакінчення», http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2012/198-186-22.pdf,

3. «ЦБ Греції: Успішна реструктуризація боргу допоможе ліквідності «http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2012/03/19/273163

4. МАРИНА ДЕЛІНІ, ОЛЬГА КРИЦИНА; «Дефолт Греції: причини кризи та її наслідки для Квропейського співтовариства»; http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/skhid/2012_3/8.pdf

5. «Безробіття загрожує Європі навіть після виходу Греції з єврозони», http://ipress.ua/articles/bezrobittya_zagrozhuie_yevropi_navit_pislya_vyhodu_gretsii_z_ievrozony_7285.html

Размещено на Allbest.ru