Теоретико-методичні підходи стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності

Найбільшим ботлером «Coca-cola» є компанія «Coca-cola Інтерпрайзес», яка виробляє 57% кока-коли, продаваємої, що складає 20% світового фінансового ринку цього нопою. Нзважаючи на формальну незалежність менеджменту в адміністративній раді фірми, головою є Дуглас Айвестер, генеральний директор «Coca-Cola».

Що ж до динаміки розвитку «Coca-Cola», відповідно до проміжного звіту Ради директорів компанії ціна акцій протягом останніх 2-х років подвоїлись.

«Coca-Cola Almati», є головним міжнародним ботлером у системі «Coca-Cola», що охоплює увесь світ. «Coca-Cola Almati» здійснює свою діяльність у 17 країнах в Австралії, Південно- Східної Азії та Центральної та Східної Європи із загальною чисельністю персоналу 26900 людина. Компанія обслуговує 380 млн. споживачів, представляючи їм різні безалкогольні напої, мінеральну воду, просто воду в пляшках, так і і інші безалкогольні напої .

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна» - один з лідерів на українському ринку безалкогольних напоїв, єдине підприємство в Україні, яке уповноважене виготовляти напої під товарними знаками, що належать The Coca-Cola Company. Підприємство забезпечує 46 мільйонів жителів України якісними напоями, демонструючи відданість найвищим світовим стандартам як у виробничій, так і в галузі корпоративної соціальної відповідальності.

Офіційне представництво компанії Coca-Cola в Україні було відкрито 1992 року. Перший завод Компанії в Україні відкрився у Львові 1994 року. У 1998 році запрацював завод компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна» біля міста Броварів, на Київщині.

Головний офіс компанії розташований у Києві. Продукція корпорації розповсюджується через 21 дитстрибуторський центр.

У компанії працюють більше 2300 працівників, кожне робоче місце створює від 6-ти додаткових у суміжних сферах української економіки.

Підприємство намагається бути найкращими постачальниками продукції та послуг для клієнтів. Клієнтська база нараховує 90 000 клієнтів.

Компанія входить до складу Coca-Cola Hellenic Group, що є одним із найбільших виробників продукції під торговими марками The Coca-Cola Company у світі та найбільшим ботлером у Європі. Coca-Cola Hellenic провадить свій бізнес у 28 країнах світу, обслуговуючи 581 мільйон людей. Головний офіс компанії розташований у Афінах. Акції Coca-Cola Hellenic котуються на фондових біржах Афін, Нью-Йорка, Лондона.

Асортимент продукції

ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» виробляє і реалізує широкий асортимент безалкогольних напоїв під різноманітними товарними знаками, більшість з яких належить The Coca-Cola Company.

Продукція включає:

* напої під всесвітньо відомими товарними знаками The Coca-Cola Company - такими, як Coca-Cola, Coca-Cola Light, Fanta і Sprite;

* бренди, створені для українського ринку, як Botaniq і «Добрий»;

* напої, право на виробництво яких придбано в інших компаній, такі як Nestea.

Компанія безперервно вивчає можливості розширення асортименту, прагнучи надати українсьому споживачу широкий вибір напоїв. Підприємство вживає усіх заходів, що дозволяють гарантувати найвищу якість продукції.

ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» володіє одним заводом, він працює з 1999 року. Він розташований поблизу селища Велика Димерка у Броварському районі Київської області.

Будівництво заводу було завершене влітку 1998 року. На момент відкриття він став найбільшим, найпотужнішим та найсучаснішим підприємством серед усіх виробників безалкогольних напоїі у Європі. Окрім того, на заводі виробляється вуглекислий газ, що застосовується для виготовлення газованних напоїв. Завод був сертифікований згідно українських державних стандартів якості.

У 1999 році почала роботу перша виробнича лінія. І вже у цьому ж році авторитетне видання “International Food Engineering” визнав Київський завод найпрестижнішим та найсучаснішим серед усіх заводів Coca-Cola у Європі.

Завдання заводу -- виготовлення та дистрибуція Coca-Cola, Coca-Cola light, Coca-Cola Vanilla, Fanta, Sprite, соків та нектарів Rich та «Добрий», BotaniQ, холодних чаїв Nestea, енергетичних напоїв Burn та Gladiator, природної води Bonaqua.

Сьогодні на заводі «Кока-Кола Беверіджиз Україна» працює 12 ліній з розливу напоїв:

- 5 РЕТ-лінії з розливу солодких газованих напоїв у пластикові пляшки об`ємом 0,5, 1, 2 та 2,5 літрів;

- 1 лінія з розливу в банку об'ємом 0,237; 0,25; 0,33 та 0,5л;

- 1 лінія з розливу у скляні пляшки;

- 4 лінії з розливу соків, що випускаються під торговельними марками Rich,«Добрий» та BotaniQ;

- 1 лінія здійснює розлив сиропів для апаратів ресторанів швидкого харчування (РОМ-лінія);

- 1 асептична лінія (АРЕТ-лінія) здійснює розлив холодних напоїв під торговельними марками Nestea об`ємом 0,5 та 1,5 літрів.

Завод видобуває воду зі свердловин Сеноманського (220 м) та Юрського (390 м) горизонтів, що забезпечує відсутність забруднень антропогенного походження. На поверхні свердловини закриті окремими невеликими цегляними спорудами. Вони і є головним елементом заводу, тож ретельно охороняються, перебувають під постійним відеоспостереженням та огороджені спеціальним парканом. Якість видобутої води залежить насамперед від якості самої свердловини, зокрема, труб та обслуговування. У наших свердловинах потрапляння сторонніх домішок з труб, земної товщі та з поверхні землі практично виключена. Вода, що добувається, вже є питною за всіма параметрами та стандартами.

ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» має 21 дистрибуторський центр, вони розташовані у Києві, Рівному, Мукачеві, Чернівцях, Хмельницькому, Житомирі, Вінниці, Одесі, Полтаві, Кировограді, Кривому Розі, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні, Симферополі, Запоріжжі, Луганську та Донецьку.

Слідуючи принципам корпоративної соціальної відповідальності у всіх сферах своєї діяльності, ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» гарантує споживачам незмінно високу якість напоїв, мінімізує вплив виробничої діяльності на довкілля, робить внесок у зміцнення добробуту країни, у якій працює.

Перемоги в престижних професійних конкурсах України - доказ успіхів підприємства на шляху постійного удосконалення:

- «Найкращий роботодавець України» -- 2009

За рейтингом агентства Hewitt та HR Center ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» визнано кращий роботодавецем України серед великих компаній.

- «Кращий інвестор» -- 2009

Відзнака від Київської обласної адміністрації за вклад у розвиток Київської області.

- «Патріот Київщини» -- 2008

Відзнака від Київської обласної державної адміністрації за відповідальне ведення бізнесу та підтримку місцевих громад.

- «Благодійник Року» -- 2007

Київська Державна адміністрація визнала в Київської області визнала ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» «Благодійником року» за активну соціальну діяльність у регіоні.

- Сік «Добрий» -- накращий продукт України 2006-2007

На Всеукраїнського конкурсу якості «100 найкращих товарів України» сік «Добрий» ставав переможцем в номінації «Продовольчі товари» у 2006-2007 роках.

- «Якість третього тисячоліття» -- 2002

ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна» стала лауреатом VIII міжнародного відкритого рейтингу популярності та якості товарів та послуг «Золота Фортуна» у номінації «Якість третього тисячоліття».

- «Вибір року» -- 2002, 2004

На конкурсі «Вибір року» торгова марка BonAqua завоювала перемогу у категорії «Вода» у 2002 та 2004 роках, напій Coca-Cola отримав це звання у 2004 році у категоріх «Прохолоджувальні напої».

В 2006 році Кока-Кола в Україні долучилася до Глобального Договору ООН, який відстоює принципи соціальної відповідальності бізнесу та особливу увагу приділяє досягненню цілей Організації Об`єднаних Націй у 4-х основних сферах. Це -- права людини, трудові відносини, турбота про довкілля та боротьба з корупцією. Члени-учасники Глобального Договору мають впроваджувати 10 універсальних принципів, які є найкращими заходами по досягненню цих цілей.

2.3 Фінансовий аналіз стану ТНК

Згідно звіту основні фінансові показники «The Coca-Cola Company» характеризується значним приростом з 1996 року. Среди них особливо треба відмітити зростання чистого прибутку відповідно до прибутку на одну акцію, які становлять 31%. Неможна не відзначити також приріст, виплачуваємих дивідендів і високої віддачі капітала.

Компанія є однією з найбільших в США, її акції допущені до торгівлі на майданчику NYSE і входять в індекси DJIA і S & P 500.

Згідно з даними Yahoo! Finance 67% акцій належить 1302 інституціональним і взаємним фондам. Найбільшими з них є фонди:

- Berkshire Hathaway, Inc - 8,61%,

- Suntrust Banks, Inc. - 3,68%,

- Capital World Investors - 3,29%,

- Barclays Global Investors UK Holdings Ltd - 3,19%,

- State Street Corporation - 3,02%.

- ншим фондам окремо належить менше 3% акцій.

Таблиця 2.2 «Чистий прибуток компанії Coca-Cola за 2009-2012 рр.»

Рік	Чистий прибуток в млрд..дол.
2009	1,54 млрд дол.
2010	5,77 млрд дол.
2011	8,58 млрд дол.
2012	9,02 млрд дол.

У 2010 році чистий прибуток американської компанії Coca-Cola Company, найбільшого в світі виробника безалкогольних напоїв, зросла на 73% - до 11,81 млрд дол. в порівнянні з аналогічним показником річної давності у розмірі 6,82 млрд дол.

Як повідомляється в фінансовому звіті компанії, виручка Coca-Cola за підсумками року збільшилася на 13% - до 35,12 млрд дол. проти 30,99 млрд дол. роком раніше.

У свою чергу, операційний прибуток за минулий рік склав 8,45 млрд дол., що на 3% більше від порівняльного показника за 2009 року в розмірі 8,23 млрд дол.

За підсумками четвертого кварталу 2010 року Coca-Cola отримала чистий прибуток на суму $5,77 млрд, що більш ніж в 3,5 рази перевищує прибуток за підсумками 2009 року (1,54 млрд дол.). Так, виручка корпорації в жовтні-грудні минулого року збільшилася в річному численні на 40% - до 10,49 млрд дол. з 7,51 млрд дол. в жовтні-грудні 2009 року. Проте операційний прибуток скоротився на 35% і склав 1,16 млрд дол. в порівнянні з 1,78 млрд дол. роком раніше.

При цьому, продажі компанії на ринку Північної Америки в останньому кварталі 2010 року збільшилися на 8% в порівнянні з тим же періодом 2009 року, а за весь рік зросли на 2%. Загальносвітові продажі компанії зросли на 6% в четвертому кварталі 2010 року і на 5% - за підсумками всього року. В 2009 році Coca-Cola витратила 276 млн дол. на купівлю четвертого за величиною в Росії виробника соків Нідан.

Компанія Coca-Cola - найбільший в світі виробник безалкогольної продукції, виробляє 500 брендів газованих і негазованих напоїв.

Чистий прибуток найбільшого в світі виробника безалкогольних напоїв - американської компанії Coca-Cola Company (відноситься до акціонерів материнської компанії) в 2012 р. виріс на 5% - до 9,02 млрд дол. порівняно з аналогічним показником річної давності у розмірі 8,58 млрд дол.

Виручка Coca-Cola за підсумками року збільшилася на 3% - до 48,02 млрд дол. проти 46,54 млрд дол. роком раніше. Операційний прибуток за 2012 р. склав 10,78 млрд дол., що на 6% більше порівняльного показника за 2011 р. у розмірі 10,17 млрд дол.

За підсумками IV кварталу 2012 р. Coca-Cola отримала чистий прибуток на суму 1,87 млрд дол., що на 13% вище прибутку за підсумками аналогічного періоду 2011 р. (1,66 млрд дол.). Виручка корпорації в жовтні-грудні 2012 р. збільшився в річному вирахуванні на 4% - до 11,46 млрд дол. з 11,04 млрд дол. в жовтні-грудні 2011 р. Операційний прибуток виріс на 12% і склав 2,18 млрд дол. порівняно з 1,96 млрд дол. роком раніше.

Компанія Coca-Cola, найбільший виробник безалкогольних напоїв у світі, збільшила в першому кварталі 2012 року прибуток на 8,4% - до $ 2,054 млрд у порівнянні з аналогічним показником попереднього року в обсязі $ 1,9 млрд.

У той же час виручка корпорації зросла до $ 11,1 млрд у порівнянні з $ 10,5 млрд роком раніше. Операційний прибуток виробника газованої води в звітний період склала $ 2,5 млрд, збільшившись на 9,8% у порівнянні з вказаним періодом 2011 року.

За даними рейтингу, складеного експертами «Інвестгазети», Coca-Cola Beverages Ukraine у 2005 році посіла перше місце серед виробників безалкогольних напоїв в Україні. За період з 2002 по 2005 рік доходи Coca-Cola Beverages Ukraine збільшилися в 2 рази (з 335,94 млн. грн. До 700,50 млн. грн), а прибуток компанії зріс семикратно (з 2,81 млн. грн до 20, 21 млн. грн). У цей період діяльність Coca-Cola Beverages Ukraine була визнана найуспішнішою серед регіональних підрозділів CCHBC (Coca-Cola Hellenik Beverages Company). Сьогодні досвід просування продукції в Україні використовують представництва компанії в інших країнах.

В результаті застосування ефективних маркетингових рішень Coca-Cola Beverages Ukraine посилила свої позиції на ринку і отримала повну фінансову незалежність в питаннях реінвестицій своїх прибутків з боку CCHBC. У своєму інтерв'ю журналу «Контракти», колишній генеральний директор Сільвіу Попович відзначив високий рівень професіоналізму управлінської команди і внесок менеджерів Coca-Cola Beverages Ukraine в результати успішної діяльності компанії.

У 2005 році Coca-Cola передала на аутсорсинг 15% поставок, а в 2006 році збільшила цей показник до 25%. Зараз роздрібні постачання забезпечують 16 дистриб'юторських центрів у великих містах (на них припадає близько 50% перевезень), власний автопарк (понад 1 тис. одиниць) і 50 логістичних партнерів Coca-Cola Beverages Ukraine.

Стандартно поставки в роздріб власним автотранспортом компанії здійснюються на відстань до 50 км. На частку клієнтів, які отримують продукцію, минаючи дистриб'юторські центри, припадає 25% поставок. Решта 25% перевезень із заводу в торгові точки забезпечуються партнерами-логістами.

Сучасна збутова політика Coca-Cola в Україні є дітищем її багаторічного досвіду роботи на світових ринках з різними регіональними особливостями. Однак, динамічно розвивається ринок і вимагає свіжих маркетингових рішень. Значний вплив на діяльність структурних підрозділів здійснюють кадрові призначення, які часто виконують роль інструменту з дотримання інтересів головної компанії. У 2004 році на посаду генерального директора в Coca-Cola Beverages Ukraine з російського підрозділу CCHBC перейшов Сільвіу Попович, до цього пропрацював у CCHBC 13 років (у тому числі шість - у Росії).

Продажі солодких газованих напоїв CCBU (Coca-Cola Beverages Ukraine), за даними компанії, в 2003 році збільшилися з 13,48 до 16,29 млн. дол (на 20,85%). У 2005 році, за даними компанії, на ринку України обсяг продажів солодких газованих напоїв CCBU склав 23,64 млн. дол (на 26,78% більше ніж у 2004 році), загальне зростання ринку, за нашими даними, склав 20,8% .

Найбільшого зростання продажів Coca-Cola домоглася в сегменті енергетичних напоїв. Так, за даними компанії, в 20010 році продажі напоїв Burn, в порівнянні з минулим роком, були збільшені у 10 разів. Burn займає не менше 50% сегмента енергетичних напоїв, співвідношенні його продажів з найближчим конкурентом Red Bull можна оцінити як 2/1.

Таблиця 2.3 «Доля Coca-Cola Beverages Ukraine на ринку безалкогольних напоїв в Україні за 2007-2010 роки»

Рік	Частка на ринку в процентах
2006	11,9%
2007	13,1%
2008	13,5%
2009	14,1%
2010	14,7%

Зростання ринкової частки солодких газованих напоїв Coca-Cola Beverages Ukraine, за оцінками, проходив в умовах рекламно-маркетингової пасивності PepsiCo і відповідав зменшення частки PepsiCo на ринку. За інформацією Медіа Ікспенс, витрати PepsiCo на телевізійну рекламу у 2009 році склали $ 9,214 млн., а за 9 місяців 2006 року - $ 0,004 млн. Спільна частка напоїв Coca-Cola і Pepsi Cola з 2002 по 2006 роки не змінилася і її можна оцінити в 17 %.

Таблиця 2.4 «Об”єми продаж Coca-Cola Beverages Ukraine в Україні за 2006-2010 роки в млн.дол.»

Рік	Об”єми продаж в млн..дол.
2006	13,5
2007	16,3
2008	18,7
2009	23,6
2010	26,1

Coca-Cola Beverages Ukraine залишається провідним виробником безалкогольних напоїв в Україні. У короткостроковій перспективі помітного посилення консолідації ринку не очікується.

На динаміку зростання ринкової частки Coca-Cola може вплинути діяльність Baltic Beverages Holding (BBH). Компанії належить сучасний пивобезалкогольний комбінат «Славутич», який зараз випускає продукцію PepsiCo в Україні. У 2007 році BBH планує збільшити виробництво безалкогольних напоїв Pepsi Cola. Враховуючи ослаблення позицій BBH на ринку пива, можна очікувати, що питома частка безалкогольних напоїв у загальному обсязі виробництва компанії буде зростати.

На українському ринку Coca-Cola прагне сформувати широкий портфель брендів верхніх сегментів на ринках мінеральної води, безалкогольних напоїв і соків. Таке завдання для Coca-Cola Beverages Ukraine цілком здійсненна, оскільки на нових ринках перспективи зростання ринкової частки продукції Coca-Cola поки нічим не обмежені (на відміну від ринку безалкогольних напоїв). Потенційні потужності Coca-Cola Beverages Ukraine дозволяють подвоїти існуючі обсяги виробництва.

На тлі прогнозованого зростання ринків мінеральної води, безалкогольних напоїв і соків з великою часткою ймовірності можна говорити про зміцнення лідируючих позицій компанії

3. Підвищення ефективності діяльності транснаціональної корпорації

3.1 Можливості підвищення ефективності діяльності за рахунок вдосконалення стратегії транснаціональної корпорації

За оцінками ЮНКТАД, у 2008 р. у світі налічувалось близько 79 тис. ТНК і приблизно 790 тис. їхніх іноземних філій, при цьому сумарний обсяг ПЗІ (прямі іноземні інвестиції), здійснених ними, перевищував 15 трлн дол., а сукупний обсяг продажів становив 31 трлн дол. Валова продукція іноземних філій цих корпорацій оцінюється в 6029 млн дол. і зросла за останні 30 років у 10 разів, частка доданої вартості, створеної іноземними філіями в усіх країнах світу в 2008 р., становила 11% від світового ВВП, а кількість працівників зросла до 82 млн, порівняно з 25 млн в 1990 р.

Загальний обсяг продажів, здійснених закордонними філіями ТНК зріс за цей період в 11 разів і становив 31197 млн дол. Більше половини американського експорту - це результат діяльності національних та іноземних ТНК. У Великобританії ця частка досягає 80%, у Сінгапурі - 90%.

Найбільші ТНК здійснюють агресивну стратегію міжнародної економічної експансії. Серед усіх ТНК виділяється відносно нечисленна група корпорацій (іноді їх об'єднують в 100, 500 або 1000 надвеликих фірм). Так, на 100 надвеликих ТНК припадає більше половини загального обсягу продажів і кількості працівників в їхніх закордонних філіях та дочірніх компаніях.

Сьогодні ТНК контролюють більше половини світового промислового виробництва, близько 2/3 світової торгівлі, 4/5 кількості патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау.

Під контролем ТНК перебуває 90% світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, джуту, залізної руди, 85% ринку міді, бокситів, 80% чаю, олова, 75% бананів, натурального каучуку та сирої нафти.

У їхніх руках зосереджено близько 95% кількості виданих у всьому світі патентів і ліцензій. Саме ці компанії сприяють поширенню досягнень НТР (науково-технічного прогресу) у країни, що розвиваються. Якщо спочатку туди переміщували тільки трудомісткі складальні виробництва, то в останні десятиліття у своїх філіях ТНК стали широко використовувати кваліфіковані науково-технічні кадри цих країн. Частка ТНК у платежах, які пов'язані з передачею технологій, становить більше 80% у США та Великобританії і 90% - у Німеччині.

Саме ТНК відіграють провідну роль у подальшій інтернаціоналізації економіки шляхом проведення глобальних стратегій, які об'єднують національні економіки й національні ринки. Саме вони визначають нові тенденції у вивезенні капіталу.

У більшості випадків ТНК являє собою головну компанію, навколо якої зосереджені різні господарсько-самостійні, виробничо-фінансові, торгово-транспортні та інші підрозділи. Ця структура безперервно вдосконалюється з метою підвищення її ефективності на базі широкого використання досягнень НТР і диверсифікованості. [7,стр.112 ]

ТНК повною мірою забезпечують інтегроване використання диверсифікованих ресурсів, володіють механізмом гнучкої адаптації до зовнішніх мінливих умов, відзначаються мобільністю організаційно-управлінської структури.

Динамічний розвиток ТНК та їхнє перетворення в один з найважливіших інститутів сучасної ринкової економіки зумовлюються багатьма факторами, які можна сформулювати таким чином:

- Можливість підвищення ефективності й посилення конкурентоспроможності, загальні для всіх великих фірм, що інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільні й збутові підприємства і пов'язуються з ефектом масштабу й економією на витратах, властивих ринковим трансакціям.

- Недосконалість ринкового механізму в реалізації власності на технології, виробничий досвід та інші «невловимі активи» (управлінський і маркетинговий досвід у першу чергу) шляхом виконання операцій купівлі-продажу, що змушує фірму зберігати контроль над використанням цих активів. У рамках ТНК зазначені активи стають мобільними, здатними до перенесення в інші країни, і зовнішні ефекти від їх використання не виходять за межі корпорацій.

- Фірма, операції якої набувають транснаціонального характеру, одержує додаткові можливості для підвищення ефективності й посилення своєї конкурентоспроможності шляхом доступу до ресурсів іноземних держав. Наприклад, фірма може використовувати у своїх іноземних філіях більш дешеву або більш кваліфіковану робочу силу, сировинні ресурси, науково-дослідний потенціал, виробничі можливості й фінансові ресурси країни-реципієнта інвестицій.

- Близькість до споживачів продукції іноземної філії та можливість одержання інформації, що дозволяє судити про перспективи ринків країни, у якій розміщена філія, та про конкурентний потенціал фірм цієї країни. При цьому філії транснаціональної компанії в конкуренції з фірмами країни-реципієнта одержують важливі переваги внаслідок використання науково-технічного та управлінського потенціалу своєї фірми і всіх її філій.

Переваги діяльності ТНК:

- ТНК має можливість використовувати у своїх інтересах особливості державної (наприклад, податкової) політики в різних країнах, різницю в курсах валют та інші фактори.

- Наявність закордонних виробничих філій відкриває перед ТНК ще одну можливість використання відмінностей у господарській ситуації різних країн, зокрема, вона зміцнює свої позиції за рахунок валютних операцій. Валютні й біржові спекуляції - помітне джерело доходу сучасної фінансової олігархії. Вирішальне значення має те, що багатонаціональний концерн має у своєму розпорядженні великі виробничі підрозділи в різних країнах, кожний з яких володіє значними фінансовими ресурсами, а значить проводить великі за обсягами міжнародні фінансові операції. Будь-яка зміна курсу валюти в цих умовах приносить вигоду частині підприємств, що входять у систему ТНК, не завдаючи реального збитку іншим її філіям. Завищений курс національної валюти сприяє закордонному інвестуванню.

- ТНК мають можливість здійснювати особливий рід операцій, які можна умовно назвати "безпрограшними валютними операціями". У принципі, тим самим способом, що й у випадку з валютними коливаннями, ТНК можуть використовувати різницю в ставках відсотка й навіть у рівнях інфляції країн, де розташовані їхні материнські підприємства та дочірні фірми. Так, філія, що перебуває в державі з високим рівнем інфляції, постійно збільшує свої номінальні доходи. Реальний дохід унаслідок паралельного підвищення цін може при цьому не зростати. Однак, коли дочірнє підприємство перераховує виторг на рахунки материнської компанії, ТНК ніби перетворює номінальне підвищення доходу в реальне. Справа в тому, що внутрішнє знецінення грошей не завжди (і не обов'язково в тих самих розмірах) викликає зниження курсу валюти адже, на цей показник, крім інфляції, впливає стан платіжного балансу й ряд інших факторів. Тому роздутий інфляцією дохід філії (часто без особливих втрат при обміні) може бути конвертований у відносно стабільну валюту країни базування материнської компанії.

- Здатність продовжувати життєвий цикл своїх технологій і продукції, «скидаючи» їх у міру старіння у свої закордонні філії та зосереджуючи зусилля й ресурси підрозділів, розташованих у країні перебування материнської фірми, на розробці нових технологій і виробів. При цьому складається своєрідна конфігурація ТНК, науково-інноваційне ядро якої створюється з підрозділів, розташованих у країні перебування материнської фірми, а периферія включає численні виробничі, розподільні й збутові закордонні філії.

- За допомогою прямих інвестицій фірма одержує можливість перебороти різного роду бар'єри на шляху впровадження товарів на ринок тієї або іншої країни шляхом експорту.

Не випадково ефективність зовнішньоекономічної експансії як засобу пом'якшення кон'юнктурних коливань оцінюється досить високо й уважається вищою, ніж та, котру забезпечують чисто національні прийоми зниження економічного ризику, які великою мірою залежать від регіону, в який інвестує фірма. Наприклад, провідний мотив прямих інвестицій японських компаній у закордонні країни - забезпечення доступу до ринків цих країн, причому нерідко такі інвестиції в ту чи іншу країну служать трампліном для проникнення в інші країни регіону. Локальні економічні переваги в різних регіонах, які використовують фірми, неоднакові. Так, фактори, пов'язані із пропозицією порівняно дешевої робочої сили, мають набагато більш важливе значення в залученні інвестицій японських фірм у країни Азії та Південної Америки, ніж у країни Північної Америки. Одночасно при інвестуванні в останні, так само як і в країни Західної Європи, дуже важливим виявляється інформаційний аспект (це без сумніву, пояснюється високим рівнем науково-технічного розвитку цих країн), а також прагнення обійти різного роду бар'єри на шляху японського експорту товарів у ці країни. Нарешті, не можна не звернути увагу на створювані країнами-реципієнтами стимули для залучення іноземних інвестицій, які відіграють дуже важливу роль при інвестуванні японських компаній у країни Азії та Латинської Америки.

- Завдяки створенню міжнародної мережі філій формується широка база стабільності та пов'язана з нею висока ефективність кредитно-фінансової стабілізації. Корисним для ТНК виявляються найрізноманітніші явища: елементи асинхронності світового циклу й закордонна диверсифікованість виробництва, зміни валютних курсів й різна інтенсивність інфляційних процесів, відмінності в процентних ставках та ін. Подібне різноманіття факторів, що впливають на розвиток ТНК, дає гарантію, що майже в будь-якій ситуації вони можуть уникнути багатьох труднощів у проникненні на міжнародний ринок. Реалізуючи зазначені вище фактори, ТНК може отримати більш високі прибутки від інвестицій порівняно з фірмами, операції яких обмежуються кордонами однієї країни.

Транснаціоналізація виробництва й капіталу на основі розвитку продуктивних сил, що переростають національно-державні кордони, є найважливішим елементом розвитку світової економіки, основною рушійною силою чого виступають транснаціональні корпорації (ТНК).

3.2 Шляхи підвищення ефективності діяльності

Транснаціональні корпорації розвивають свою діяльність, головним чином, у розвинених країнах світу. Це пояснюється історичними зв'язками, наявністю сприятливого інвестиційного режиму, великою місткістю ринків, розвинутою інфраструктурою, активною інноваційною діяльністю та ін. Однак у загальному обсязі нагромаджених активів ТНК спостерігається зростання відносної частки країн, що розвиваються, яка вже становить близько 30%.

Ці процеси значною мірою пов'язані з тим, що багато країн, які розвиваються, вживали заходів для лібералізації інвестиційної діяльності, стабілізації валютно-фінансового середовища, оподатковування, політики валютного курсу.

Країни з перехідною економікою - це відносно нова сфера вкладення капіталу ТНК, початок інвестування в яку припадає в основному на першу половину 1990 років. На сьогодні країни Центральної та Східної Європи, включаючи Україну, посідають досить скромне місце в міжнародній діяльності ТНК. Слабка активність ТНК у країнах з перехідною економікою пояснюється, зокрема, відсутністю сприятливого інвестиційного клімату, у тому числі нестабільністю політичної й економічної ситуації, наявністю застарілого виробничого апарату, браком стабільної законодавчої бази.

ТНК роблять ставку на високий рівень соціально-економічного розвитку, на велику місткість національних ринків, на зростаючий споживчий попит. Дві третини загального обсягу продажів товарів і 40% загальних продажів послуг, здійснюваних філіями ТНК, припадає на місцеві ринки іноземних держав. Обсяги продажів закордонних філій зростають швидше, ніж прямий експорт материнських компаній.

У країнах Азії, де відбувається швидке підвищення життєвого рівня населення й збільшується його купівельна спроможність, філії ТНК переорієнтовуються на обслуговування місцевих ринків. Так, підвищенню обсягу закупівель комплектуючих частин закордонними філіями ТНК сприяє й політика ряду держав, що розвиваються, спрямована на збільшення частки національних компонентів і матеріалів у вартості готової продукції, яка випускається філіями. В орбіту діяльності ТНК за кордоном залучається велика кількість середніх і дрібних іноземних компаній: постачальників, агентів, дилерів. Ці підприємства значною мірою залежать від закордонних філій ТНК. Тим самим філії ТНК впливають на розвиток експорту й імпорту приймаючих країн, ще тісніше об'єднуючи економіки різних держав.

На тлі тенденції витіснення зі світового ринку середніх і дрібних експортерів та імпортерів, що посилюється останнім часом, зовнішньоторговельні зв'язки концентруються в рамках ТНК і сприяють зміні їхньої структури. Під впливом науково-технічного прогресу, що підсилюється інтернаціоналізацією капіталу й виробництва, капітал ТНК сконцентрувався у сфері послуг і наукомістких галузей обробної промисловості. Особливо це характерно для окремих країн, що розвиваються, у Південно-Східній Азії та Латинській Америці, де мають місце значні розміри вкладеного міжнародними корпораціями капіталу. Наприклад, більше 2/3 експорту електронної та електротехнічної продукції, виробленої в Малайзії, Сінгапурі, на Філіппінах і в Мексиці здійснюється філіями ТНК. Унаслідок розширення поставок продукції наукомістких галузей змінюється структура експорту цих країн, що сприяє їхньому просуванню на більш гідне місце в міжнародному поділі праці.

Технологія стала однією з найважливіших переваг ТНК, оскільки на сучасному етапі вона є визначальним чинником економічного зростання. Основний обсяг виробництва й поширення технологій припадає на ТНК. Передача технологій, розроблених цими корпораціями, здійснюється по двох основних каналах: внутрішньо-фірмовому (закордонним філіям цих корпорацій) і між фірмовому (на комерційній основі).

Внутрішньо-фірмова передача технологій, незважаючи на контроль з боку ТНК, сприяє підвищенню технологічного рівня закордонних філій. Іноземна держава безкоштовно одержує нову технологію, що сприяє розвитку тієї або іншої галузі господарства, підвищенню її конкурентоспроможності, що в решті-решт приводить до поліпшення якості й розширення асортименту продукції, яка випускається в країні, у тому числі й на експорт. Крім того, ТНК навчають місцеві кадри, особливо в країнах, що розвиваються.

Зарубіжна діяльність ТНК сприяє також вирішенню актуальної проблеми сучасності - безробіття. У багатьох країнах ТНК створюють нові робочі місця швидше, ніж місцеві компанії, забезпечують свій персонал більш високою заробітної платою, порівняно з середньостатистичною в країні, гарантуючи кращі соціальні умови праці. [14,стр.214 ]

Розширюючи свою експансію, ТНК використовують також інші, не пов'язані з участю в акціонерному капіталі форми діяльності. До числа таких неакціонерних форм ТНК можна віднести: ліцензування, франчайзинг, управлінські контракти, надання технічних і маркетингових послуг, будівництво підприємств «під ключ», угоди на виконання окремих операцій.

Винятково важливу роль у механізмі функціонування ТНК відіграють банківські й фінансові інститути. Маючи величезні капітали, міжнародні корпорації активно діють на світових фінансових ринках. Гостра конкурентна боротьба у фінансовій сфері сприяла формуванню транснаціональних банків (ТНБ).

У цілому транснаціональні корпорації - це досить складний феномен світової економіки, який безперервно розвивається, вимагає постійної уваги, вивчення й міжнародного контролю. Слід зауважити, що в Україні починають виникати й розвиватися великі українські корпорації - фінансово-промислові групи, які бачать свої перспективи в активній економічній експансії на зовнішні ринки. Серед таких компаній, насамперед, слід назвати «Індустріальний союз Донбасу», «Інтерпайп», «Металургія», «Укрнафта» та ін.

Разом з тим, багато закордонних корпорацій успішно здійснюють економічну експансію на український ринок, поглинають місцеві підприємства та посилюють конкуренцію на внутрішньому ринках. На вітчизняному ринку активно працюють такі відомі ТНК як Coca-Cola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett-Packard, British American Tobacco та деякі інші компанії.

Перераховано такі основні джерела ефективної діяльності ТНК (проти національними компаніями):

- використання переваг володіння на природні ресурси (чи доступу до них), капіталом і знаннями, особливо результатами НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи), перед фірмами, здійснюють свою підприємницьку діяльність у одній країні і задовольняючими свої потреби у закордонних ресурсах лише шляхом експортно-імпортних угод;

- можливість оптимального розташування своїх підприємств у різних країнах із урахуванням розмірів їхньої внутрішньої ринку, темпів економічного зростання, ціни, і кваліфікації робочої сили в, цін, і доступності інших економічних ресурсів, розвиненості інфраструктури, і навіть політико-правових чинників, серед яких найважливішим є політична стабільність;

- можливість акумулювання капіталу рамках всієї системи ТНК, включаючи позикові кошти на країнах розташування зарубіжних філій і додаток їх у найвигідніших для компанії обставин і місцях; використання у своїх цілях фінансових ресурсів усього світу;

- стала інформованість про кон'юнктурі товарних, валютних та фінансових ринків за кордоном, що дозволяє оперативно переводити потоки капіталів у ті держави, де складаються умови щоб одержати максимального прибутку, і водночас розподіляти фінансові ресурси з мінімальними ризиками (включаючи ризики від коливання курсів національних валют);

- раціональна організаційну структуру, яка під пильної уваги керівництва ТНК, постійно вдосконалюється;

- досвід міжнародного менеджменту, включаючи оптимальну організацію виробництва та збуту, підтримку високої репутації фірми. Джерела ефективної діяльності цього динамічні: звичайно збільшуються зі зростанням активів компанії та диверсифікації її діяльність. У цьому необхідними умовами цих джерел виступають надійна і недорога зв'язок головний компанії із зарубіжними філіями, широка мережу ділових контактів закордонного філії із місцевими фірмами приймаючої країни, вміле використання ним можливостей, наданих законодавством цієї країни;

- диверсифікація виробництва. Диверсифікація полегшує використання невідповідності економічних ситуацій за кордоном у сфері антикризової стратегії міжнародних монополій.

На початку ХХІ сторіччя відбувається істотна трансформація ролі й місця окремих суб'єктів світового господарства за сучасної системі міжнародних економічних відносин. Транснаціональні корпорації, як й раніше, залишаються ключовими гравцями на основних світових товарних ринках у сфері послуг, як і контролюють більшу частину міжнародної торгівлі.

3.3 Пропозиції щодо удосконалення стратегії ТНК « Coca-Cola»

Стратегічне планування займає центральне місце в системі стратегічного менеджменту. Планування зовнішньоекономічної діяльності та удосконалення стратегічного менеджменту являються об'єктивно необхідними для ТНК «Coca-Cola». Це визначається насамперед:

1) прагненням підприємства, функціонуючих в умовах глобалізації ринку, одержати додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції; передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні непередбачені обставини, котрі можуть відбуватися на світовому ринку;

2) необхідність прогнозування свого майбутнього. Для цього важливо визначити яким буде ринок в майбутньому, в якому буде розвиватися дане підприємство, чого чекають споживачі від нього, які його можливості у збільшенні експортного потенціалу, об'єму продажу і т.д.

Для удосконалення стратегічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності ТНК «Coca-Cola» потрібно також вдосконалити стратегію управління зовнішньоекономічною діяльністю. Вона розробляється на тривалу перспективу, яка дає можливість своєчасно реагувати на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища. В цьому випадку стратегія управління виступає як інструмент досягнення цілей підприємства. Для того, щоб удосконалити стратегію управління необхідно, насамперед, проаналізувати такі чинники підприємства як:

1) галузева приналежність;

2) розміри організації;

3) типу виробництва, рівня спеціалізації;

4) характеристика рис виробничого потенціалу;

5) рівня управління;

6) рівня кваліфікації персоналу тощо.

Підприємство повинне визначити собі певну стратегію, як конкретний довгостроковий план досягнення цілей. Процес вибору стратегії включає такі основні кроки:

1) з'ясування поточної стратегії;

2) аналіз портфеля продукції;

3) вибір стратегії підприємства та її оцінка.

За допомогою аналізу портфеля продукції можуть бути збалансовані такі найважливіші чинники бізнесу, як ризик, надходження грошей, відновлення і відмирання. Вибір стратегії організації здійснюється керівництвом на основі аналізу ключових чинників, що характеризують стан фірми, з врахуванням результатів аналізу портфеля продукції, а також характеру і сутності реалізованих стратегій.

Досягнення вищезгаданих результатів вимагає від організації застосування структурованої схеми розробки та впровадження стратегії, і дає змогу реалізувати наступне:

1. ставити цілі;

2. обговорювати цілі;

3. поширювати та застосовувати знання як всередині організації, так і за її межами;

4. брати обов'язки шляхом передачі відповідальності за розробку стратегії;

5. формулювати стратегії в найбільш оптимальному для компанії розрізі, де існують стратегічні знання;

6. мати показники оцінки діяльності, індикатори ведення бізнесу, які постійно оновлюються у відповідності до системи цінностей організації та її цілей;

7. виправляти стратегії з метою

- усунення або зменшення конфлікту цілей між структурними підрозділами;

- мінімізація збігу стратегій та марних зусиль;

- координація напрямків діяльності, що охоплюють декілька підприємств та областей;

- утримання однакового для всіх напрямку та мети.

Вимог стосовно швидкості, гнучкості та підтримання загального напрямку й структури можна дотриматись, якщо виробити систему, яка б визначає загальні цілі та границі, а не тільки забезпечувала б керівництво та контроль. Більше того, динамічний підхід до формулювання та впровадження стратегії вимагає структури та культури, яка б:

· була сприятливою та надавала підтримку;

· забезпечувала високій ступінь свободи для працівників та підрозділів підприємства в процесі прийняття рішень;

· делегувала обов'язки та вимагала відповідальності за кожний зроблений крок;

· створювала систему зобов'язань та лідерства;

· динамічно пристосовувала організаційну структуру до вимог, що змінюються;

· ставилась до людей та команд відповідно до їх завдань і ролі в діловому процесі, а не як до членів ієрархічної структури;

· давала б командам та працівникам право вибору нових можливостей діяльності та реалізації їх ідей у співпраці з потенційними клієнтами.

У динамічному середовищі зростаюча складність комерційних задач також вимагає тісної співпраці працівників різних сфер компанії для оптимізації використання методичної бази, що сприятиме вирішенню проблем та підвищенню рівня творчості у розробці пошуку відповідей.

Особливо важливою є роль приватного бізнесу, який володіє інноваційними підходами, інвестиційним потенціалом та практичним досвідом. Поєднавши зусилля з державою та суспільними організаціями, комерційні підприємства можуть допомогти у вирішенні багатьох проблем, які постали перед усіма .

Соціальна відповідальність є невід'ємною частиною ведення бізнесу ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна». Компанія активно працює над зниженням впливу на навколишнє середовище та інвестує в добробут держави, в якій працює.

Компанія робить свій внесок у розвиток системи роздільного збору сміття та вторинного використання відходів, пропагандує спорт та активний спосіб життя, підтримує образотворчі проекти та програми, націлені на збереження водних ресурсів рідної країни. Чудовими прикладами є організація Дня Дунаю, співпраця з Національним Олімпійським Комітетом України та Благодіним фондом Братів Кличків.

Це не просто альтруїзм, всі ці дії також допомагають бізнесу. Через зменшення впливу на навколишнє середовище виробничою діяльністю, приміром, зниження використання води, енергії, пакувальних матеріалів, компанія робить бізнес більш ефективним. Це знижує витрати у короткостроковій перспективі, а також ризики при довгостроковому розвитку.

Реалізуючи проекти у сфері соціальної відповідальності, розширюється можливості для інновацій. Соціальні програми компанії закріплюють репутацію підприємства, а працівники пишаються тим, що працюють у ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна».

Компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» відкрила перший в Україні інноваційного когенераційного енергозберігаючий завод. Технології, що застосовані на ньому, більше ніж на 40% зменшують викиди СО₂ та на 32% підвищують енергоефективність у порівнянні з традиційними енергетичними установками.

Квадрогенераційний завод споруджено у партнерстві з компанією «Contour Global», міжнародним провайдером у сфері енергозберігаючих рішень, на території підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна» у Київській області. Загальний обсяг інвестицій у проект складає близько 18 мільйонів євро.

Цей завод виробляє СО₂, електроенергію, гарячу та холодну воду та забезпечує ними виробничі потреби « Coca-Cola». Це єдиний в Україні завод, що працює за квадрогенераційною технологією. Природний газ є основним джерелом палива для двох газопоршневих двигунів виробництва GE Jenbacher (Австрія), які генерують електроенергію. Двигуни під час обертання утворюють пару, яка нагріває воду для виробничих потреб; теплообмінники, у свою чергу, охолоджують воду, яка теж йде для виробництва. Комбіноване використання генераторів електроенергії, тепла та охолодження гарантує високу економічну, технічну та екологічну ефективність проекту.

Партнерство «Coca-Cola Hellenic» та «Contour Global» передбачає будівництво 20 заводів у різних країнах до 2015 року. Це є найбільшою програмою з квадрогенерації у галузі виробництва безалкогольних напоїв. Очікується, що за результатами її впровадження глобальна емісія СО₂ знизиться на 250 000 тонн щорічно.

На мою думку, введення інновацій на підприємстві, покращення технології виробництва, запровадження «ноу-хау» дасть можливість ТНК ще довго залишатись на лідируючих позиціях світового ринку.

Висновки

Стратегія виробничого підприємства - це сукупність головної мети і основних способів досягнення накресленої мети. Інакше кажучи, розробка стратегії підприємства означає визначення загальних напрямків його розвитку. Розробка стратегії ЗЕД означає визначення основних напрямків діяльності фірми в міжнародній сфері, на світовому ринку. Важливо ще раз підкреслити. що стратегічні плани розвитку ЗЕД повинні бути інтегровані в загальну стратегію розвитку підприємства в цілому.

Стратегічне планування зазвичай розраховане на довгий період, хоч на багатьох підприємствах стратегія базується на середньотривалому плануванні (другий спосіб більш прийнятний для підприємств України, що працюють в умовах великої невизначеності). В галузі ЗЕД стратегічне планування може охоплювати період від 4 до 7 років.

Як уже відзначалося, не варто ототожнювати стратегічне і довготривале планування.

Стратегічне планування - це не функція часу, а насамперед функція направленості. Вона не просто зосереджена на даному періоді часу, а нараховує в собі сукупність глобальних ідей розвитку підприємства, в тому числі в сфері ЗЕД.

Результатом процесу планування являється система планів, яку можна поділити на такі елементи:

1. Стратегічний план (чи генеральний план), який частіше всього складається на 5 років.

2. Загальнофірмовий план, основу якого складає "план розвитку", що містить в собі і розвиток ЗЕД.

3. Оперативні плани підприємства. Вони можуть містити в собі загальнофірмові плани поточної діяльності підприємства, а також поточні плани підрозділів.Крім планів на підприємстві можуть розроблятися програми і проекти.

Стійкий розвиток передбачає задоволення потреб сьогодення с урахуванням потреб майбутніх поколінь.

На сьогодні ми все ще дуже далекі від досягнення цієї мети. З кожним днем все більш актуальнішими стають проблеми зміни клімату та дефіциту водних ресурсів. Кожен з нас повинен зробити свій внесок у вирішення цих глобальних,проблем.

Особливо важливою є роль приватного бізнесу, який володіє інноваційними підходами, інвестиційним потенціалом та практичним досвідом. Поєднавши зусилля з державою та суспільними організаціями, комерційні підприємства можуть допомогти у вирішенні багатьох проблем, які постали перед усіма нами.

Соціальна відповідальність є невід'ємною частиною ведення бізнесу ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна». Компанія активно працює над зниженням впливу на навколишнє середовище та інвестує в добробут держави, в якій працює.

Компанія робить свій внесок у розвиток системи роздільного збору сміття та вторинного використання відходів, пропагандує спорт та активний спосіб життя, підтримує образотворчі проекти та програми, націлені на збереження водних ресурсів рідної країни. Чудовими прикладами є організація Дня Дунаю, співпраця з Національним Олімпійським Комітетом України та Благодіним фондом Братів Кличків.

Реалізуючи проекти у сфері соціальної відповідальності, ми розширюємо власні можливості для інновацій. Наші соціальні програми закріплюють репутацію підприємства, а наші працівники пишаються тим, що працюють у ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна».

В результаті проведеного аналізу можна сформувати наступні висновки:

1. В наш час прохолоджувальні напої користуються широким попитом у споживачів. Насьогодні лідером на рику прохолоджувальних напоїв в Україні є газований напій „Coca-cola” компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна». По якості і споживчим властивостям товарів компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна»випереджає своїх основних конкурентів - «Pepsi Cо».

2. В цілому «Кока-Кола Беверіджиз Україна» виділяє 3 напрями дії на своїх споживачів:

* на роботі;

* вдома;

* на відпочинку.

3. Будучи лідером на ринку прохолоджувальних напоїв компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» використовує маркетингову стратегію ринкового лідера. Вигідність даної стратегії полягає в тому, що вона має тверді ринкові позиції, високий імідж та визначає інтенсивність реклами та збутової діяльності.

4. Прагнучи повністю охопити ринки країн, де представлена діяльність компанії дана корпорація проводить мінімізацію всіх існуючих на ринку ризиків і виходить на новий ринок лише повністю застрахувавши свої ризики, або займає вичікувальну позицію. Це підтверджує і факт більш пізнього виходу на ринок СССР в порівнянні з «Pepsi Co».

5. Основними чинниками виробництва для «Кока-Кола Беверіджиз Україна» є:

а) висококваліфікований персонал керівної ланки компанії, представлений іноземцями в частині вищого менеджменту і українцями в середній ланці управління.

б) фінансовий капітал ТНК на чолі з головною компанією «The Coca-Cola Company», дозволяючий ботлерівській компанії одержувати: необхідні кредитні ресурси для створення своїх виробничих потужностей в країні; проводити: активну політику по завоюванню ринку, виготовляючи конкурентоздатну продукцію; покривати: збитки, пов'язані з діяльністю на початкових етапах.

в) права на використання торгових марок компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна», які мають достатню популярність і позитивний імідж в середовищі кінцевих споживачів напоїв компанія завойовує, завдяки широкій рекламній, спонсорській PR і іншим видам діяльності, направлених на формування прихильності до її напоїв. Така діяльність проводиться як у світовому масштабі (спонсорство Олімпійських ігор), так і в масштабах України (генеральний спонсор ФК «Динамо», національної збірної України на Олімпійських іграх). Зрештою це призводить до формування попиту, що стійко поширюється на продукцію компанії.

6. Вміло використовуючи агресивну систему реклами (ролики, щити, написи) і забезпечуючи близькість до покупців, «Кока-Кола Беверіджиз Україна» може дозволити собі встановлювати ціни, які будуть вище, ніж у звичайних національних виробників, роблячи акцент на якість, популярність і зручність цього напою.

7. Компанія «Кока-Кола Беверіджиз Україна» використовує франшизні системи розподілу, які на відміну від традиційних каналів повністю або частково координують функції учасників каналу розподілу з метою економії на операції і посилання впливу на ринок.

8. Що стосується підтримуючих галузей, то такими для компанії є перш за все постачальник концентратів для напоїв, виробники ліній по розливу, а також виробники тари.

Проте компанія жодною мірою не випробовує особливого тиску із сторони підтримуючих галузей через наступні обставини.

По-перше, будучи ботлером в системі Кока-кола, компанія забезпечує просування товару до кінцевого споживача, розливаючи напої в країнах, де представлена діяльність компанії. Тому будучи повністю залежною від поставок сировини навіть від одного постачальника компанія не ризикує втратити його так як він є єдиним концентратом Кока-кола в країні, що обумовлене організаційними особливостями ТНК.

По-друге, що торкається ліній по розливу напоїв, то тут варто відзначити стандартність даного устаткування, що використовується в Львові. Це говорить про те, що «Кока-Кола Беверіджиз Україна» завжди може вибирати між різними постачальниками аналогічного по своїх функціях устаткування, не вдаючись до розробки власних типів виробничих ліній для своїх заводів, економлячи на цьому.