Вплив Азіатської фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу
Аналіз сутності кризових явищ в країнах Азії та їх вплив як на сам регіон, так і на валютну систему країн Європейського Союзу. Соціально-економічні та фінансові наслідки розвитку кризових процесів для країн даного регіону, принципи фінансової політики.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.01.2014 |
| Размер файла | 44,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив Азіатської фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження і ступінь розробки тематики дисертації. В дев'яностих роках двадцятого сторіччя світові фінансові ринки зазнали таких криз, які завдали великих збитків не тільки валютно-фінансовому секторові, але й сектору реальної економіки. До цих наслідків можна додати і соціальні проблеми та часткове призупинення політичних та ринкових перетворень в країнах, де мали місце епіцентри фінансових криз. Відповідні інституційні органи всіх країн, які зазнали кризи, намагались спочатку самі, а потім і за допомогою світової спільноти та спеціалізованих закладів, як Міжнародний валютний фонд, усунути негативні наслідки, які починали виводити світовий фінансовий баланс із стану рівноваги. Знецінення валют в Мексиці, в Південно-східній Азії, в Росії та в Бразилії спричинило великої шкоди валютно-кредитній системі, внаслідок чого навіть потужні ринки Європи та Америки відчули на собі негативний вплив згаданих явищ.
В даній роботі автор зосередився на вивченні фінансової кризи в Південно-східній Азії та на її впливі на формування Європейського валютного союзу. Якщо брати до уваги сьогоденну взаємозалежність країн та глобалізацію економічних процесів, то наслідки фінансової кризи в Південно-східній Азії мали місце і в країнах ЄС, де самі були певними різновидами регіональних криз. Тому дуже важливим є вивчення Азіатської моделі фінансової кризи та проведення аналізу її причин для того, щоб знайти шляхи усунення передумов їх виникнення у майбутньому та пом'якшення можливого негативного впливу на світове господарство.
Вивчення проблеми фінансових криз набуло в останній час особливого значення, що стимулювало посилення співробітництва міжнародних урядових організацій та країн, які постраждали від швидкої девальвації власної валюти та стали неспроможними виплатити борги. Співробітники Міжнародного валютного фонду, інших спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй, професори провідних вищих навчальних закладів та урядовці, які на державному рівні зацікавлені попередити фінансові кризи, вивчають ці проблеми та аналізують чинники, яки призвели до непередбачуваних наслідків. В списку літератури, яка була використана для підготовки даної роботи, можна знайти підтвердження цим фактам. Все це дає підстави стверджувати про актуальність визначеної проблеми як для світового господарства, так і міжнародних економічних відносин.
Що стосується Європейського Союзу, то кризові явища дали можливість зрозуміти, що на сучасному етапі економічного розвитку країни - члени ЄС досить сильно інтегровані з країнами-торгівельними партнерами, і нехтування подібних проблем може значно погіршити стан прогнозування співробітництва між ними. Вплив Азіатської кризи на Європейський Союз не можна перебільшити, оскільки час розвитку подій у Азії точно співпав з процесами формування Європейського валютного союзу та створення Європейського Центрального банку. Отже, майже кожен крок, зроблений в рамках ЄС так чи інакше робився з огляду на Азіатські події.
Таким чином, тема вивчення економічної та фінансової сутності Азіатської кризи та її впливу на Європейський валютний союз є дуже актуальною. Важливим є досвід регулювання кризових процесів та узгодження регіональної фінансової політики з ситуацією на світовому ринку. Незважаючи на те, що найважливіші аспекти цього питання знайшли своє відображення у сучасних дослідженнях вчених, проблеми впливу локальних фінансових криз на формування регіональних валютних систем залишаються недостатньо висвітленими.
Методологічним інструментарієм цієї роботи є як використання емпіричних даних, так і теоретичні розробки. Автор працював з матеріалами таких організацій, як ОЕСР, ЄС, АСЕАН, МВФ та інших спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй, в яких викладені статистичні висновки та узагальнення.
Серед монографій слід виділити розробки Гольдштейна Морріса «Азіатська фінансова криза: причини, наслідки та висновки» та «Глобальні економічні наслідки девальвації валют країн Азії» та Джорджа Сороса «Криза світового капіталізму». Моделі вищезазначених дослідників вивчають виникнення криз систематично та з врахуванням численних параметрів.
Вагомий внесок у вивчення згаданих кризових явищ також зробили такі вчені-економісти як Р. Мандел, Барбара Дрейс Лампен, Майкл Грехем, Джон Наісбіт, М.Ф. Монтес, С. Гріфіт-Джоунс, Брюс Гейл, Річард Кіркленд, Лім Ма Хуі, Крістофер Лінгл, Лао Зонг та Махуцкі Рілдігер.
Серйозні дослідження кризових явищ у міжнародних економічних відносинах, в тому числі і країн Азії були зроблені такими вченими України, як А.С. Гальчинський, Л Л. Кістерський, Г.Н. Климко, О.В. Плотников, О.І. Рогач, П. Степаненко, В.М. Федосов, А.С Філіпенко та інші.
Необхідно підкреслити, що проблема вивчення наслідків Азіатської фінансової кризи посідає зараз одне з центральних місць у науково-суспільній думці як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Розроблені вченими-спеціалістами ідеї, концепції, практичні напрацювання і рекомендації сприяли розумінню цієї проблеми і окреслили певні шляхи її вирішення. Аналізуючи ступінь розробки проблеми, необхідно більш докладно зупинитися на роботах Бернда Реддіеса, Джона Росса, Джона Вонга, Хандри Муцафар, В.В Попова, та Н. Шмельова, спрямованих на вивчення причин виникнення кризи та винесення уроків з цієї кризи для країн Європи.
Актуальність теми дослідження визначила наукову проблему дисертаційної роботи: комплексний аналіз Азіатської фінансової кризи, вивчення її впливу на становлення Європейського валютного союзу та розробка відповідних рекомендацій та методів мінімізації негативних наслідків локальних фінансових криз.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:
Тематика дисертації пов'язана з науково-дослідницькою роботою кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Механізм комплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України», номер державної реєстрації 97134.
Мета дисертаційного дослідження полягає в проведенні комплексного аналізу фінансової кризи в країнах Східної та Південно-східної Азії для виявлення механізму її впливу на валютно-грошову систему країн Європейського Союзу. Реалізація головної мети дисертаційного дослідження визначає основні завдання дослідження:
провести теоретичний аналіз сутності кризових явищ в країнах Азії та встановити їх вплив як на сам регіон, так і на валютну систему країн Європейського Союзу;
простежити і проаналізувати етапи розвитку фінансової кризи у країнах регіону;
виявити соціально-економічні та фінансові наслідки розвитку кризових процесів для країн Азіатського та Західноєвропейського регіонів.
проаналізувати фінансову політику азіатських та західноєвропейських країн в умовах кризи, виявити її причини та розробити рекомендації щодо усунення її наслідків;
дослідити механізми впливу Азіатської фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу.
Предметом дослідження є Азіатська фінансова криза та її наслідки, об'єктом дослідження являється вивчення механізмів впливу Азіатської фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу.
Хронологічні рамки роботи охоплюють досить значний період часу. У дослідженні має місце вивчення процесів економічного розвитку країн Азії, починаючи з 60 років двадцятого століття, приводиться аналіз всього періоду кризи (1997-1998 рік), а також розглядається період реабілітації, що захоплює і 1999 рік.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в роботі на підставі нових джерел дисертант сформулював коло нових положень та висновків, які виносяться на захист. В роботі:
здійснено причинно-наслідковий аналіз виникнення Азіатської фінансової кризи та її переростання з валютної через фінансову до загальноекономічної;
розкрито економічні механізми впливу регіональної фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу;
доведено, що становлення Європейського валютного союзу є важливим засобом протидії негативним наслідкам регіональних фінансових криз;
обгрунтовано висновок, що одним з наслідків Азіатської валютної кризи є лібералізація експорту капіталу з Європейського Союзу;
встановлено, що Азіатська фінансова криза сприяла становленню та розвитку координаційних функцій Європейського Центрального банку щодо формування спільної регіональної валютно-фінансової політики в умовах локальних фінансових криз;
стверджується, що в умовах формування Європейського валютного союзу відсоткова політика центральних банків країн ЄС є найбільш ефективним засобом попередження негативного впливу регіональних фінансових криз;
показано, що фондові ринки країн ЄС в умовах лібералізації світового руху капіталу виявилися найбільш чутливими до негативного впливу локальних фінансових криз;
проаналізовано як негативний, так і позитивний вплив Азіатської фінансової кризи на фінансово-економічний розвиток провідних галузей країн ЄС на прикладі морської торгівлі та авіаіндустрії.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Висновки та отримані результати можуть бути використані при подальшому вивченні питань, пов'язаних з дослідженням причин та наслідків Азіатської фінансової кризи, підготовці рекомендацій для організацій, що займаються фінансовими проблемами, а також при розробці та читанні курсів і спецкурсів зі світової економіки, економічної теорії, міжнародних економічних відносин, міжнародних валютно-кредитних відносин та історії країн Східної та Південно-східної Азії, Західної Європи.
Можна визначити такі аспекти використання результатів роботи:
науково-дослідний - з точки зору аналізу взаємодії розвитку локальних фінансових криз та формування регіональних валютних союзів;
навчальний - у процесі викладення курсів з ряду економічних, фінансових та історичних навчальних дисциплін;
практичний - у практиці запобігання виникнення кризонебезпечних ситуацій, усуненні наслідків фінансових криз, а також при розробці політики регулювання міжнародних економічних відносин та валютної сфери європейських країн.
Методологічною та теоретичною основою дисертаційного дослідження є використання та керування загальновизнаними методами наукового пізнання, принципами системного аналізу, економічних законів, моделями і положеннями Організації об'єднаних націй, АСЕМ, AСЕАН, ЄС. Принципово важливими для даної роботи були й ідеї, висловлені провідними вченими України, країн Азії, Західної Європи та США у галузі міжнародних економічних та валютно-кредитних відносин.
Джерельна база дисертаційного дослідження охоплює широке коло документів і матеріалів, багато з яких вперше вводяться в науковий обіг. Джерельну базу умовно можна розділити на декілька груп:
Монографічні дослідження провідних європейських, американських та азіатських вчених;
Огляди і дослідження науково-дослідницьких центрів, насамперед Сінгапурського інституту досліджень Південно-східної Азії;
Статистичні збірники, звіти та матеріали таких організацій і утворень, як ООН, Міжнародний валютний фонд, АСЕАН, ЄС та інші.
Європейські, азіатські та американські періодичні видання.
Впровадження та апробація теоретичних результатів дослідження. Головні положення і висновки, що містять наукову новизну, доповідалися на методологічних семінарах, що відбувались на засіданні кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин та на наукових конференціях Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема на міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених та аспірантів, присвячена 55 річниці створення Інституту міжнародних відносин та 165 - річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що мала місце у квітні 1999 року.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертаційного дослідження обумовлена метою і завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків, рисунків та таблиць і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 167 сторінок. Список використаних джерел - 135 позицій на 6 сторінках.
Зміст роботи
фінансовий криза європейський економічний
В даній роботі проведено дослідження сутності, причин та основних наслідків фінансово-економічної кризи в країнах Південно-східної Азії. Особлива увага в роботі приділяється впливу Азіатської кризи на формування Європейського валютного союзу.
У вступі міститься загальна характеристика проблеми, її актуальності та ступеня розробки. Визначено предмет, об'єкт, мету та завдання дослідження. Запропоновано основні результати роботи та їх наукову новизну. Розкрито теоретичне та практичне значення результатів дисертації, а також шляхи її апробації.
У першому розділі «Фінансові ринки Азії як частина світової економіки» здійснено теоретичний аналіз принципів та моделей розвитку країн Східної та Південно-східної Азії, простежено розвиток національних фінансових ринків країн регіону, а також наведено етапи та причини виникнення фінансово-економічної кризи.
Постійні зміни та реформи в соціально-економічній сфері країн Східної та Південно-східної Азії дозволили їм зайняти одне з провідних місць серед інших промислово розвинутих країн світу. Досягнення країн регіону набули міжнародного значення і через те, що протягом двох десятиріч динаміка розвитку світової економічної системи змінила «Атлантичний» вектор на «Тихоокеанський» та стала властивою рисою розвитку країн азіатсько-тихоокеанського регіону.
Економічному розвитку в країнах Східної та Південно-східної Азії властиві деякі характерні особливості, серед яких варто визначити високі темпи економічного зростання і постійні структурні реформи. Всі країни регіону, за виключенням лише декількох країн (як то Північна Корея, Бірма та Філіппіни), розвивалися темпами, які значно випереджали відповідні середньо зважені економічні показники. Тому ці країни займають місце «лідерів світової економіки». Це стосується не тільки Японії, як промислово-розвинутої країни, але й нових промислових країн світу (таких як Південна Корея, Тайвань, Гонконг та Сінгапур), а також нових країн-членів AСЕАН.
Внаслідок численних економічних успіхів, безпомилкова самовпевненість стала властивою рисою розвитку країн азіатсько-тихоокеанську регіону, що відрізняє їх від решти національних економік світу, що не увійшли до кола західних індустріально-розвинутих країн. Успіх азіатських країн можна пояснити тим, що вони не стали покірно копіювати та застосовувати західні моделі економічного розвитку, а також тим, що елементи традиційної економічної культури країн регіону збереглися та знайшли можливість інтеграції в систему нового економічного порядку.
Країни Східної та Південно-східної Азії залишаються єдиними країнами світу, які застосували «стадійний підхід порівняльних переваг», розроблений Світовим Банком та іншими міжнародними організаціями. На прикладі країн азіатсько-тихоокеанського регіону чітко простежуються всі стадії економічного розвитку, що суттєво прискорює та значно полегшує міжрегіональне економічне співробітництво. Досягнення у сфері навчання та мобілізація внутрішнього капіталу також відіграють суттєву роль в економічному розвитку регіону. Інша важлива риса економічного розвитку регіону має політичний характер. Вона являє собою важливий фактор національної індивідуальності окремих країн та має значний вплив на процеси економічного розвитку. Вважається, що успіх країн Східної та Південно-східної Азії можна пояснити також вдалою комбінацією позитивних політико-економічних та економічно-культурних складових за умови, що економічна політика залишається динамічним елементом всередині цієї системи.
Вивчення становлення та розвитку фінансових ринків країн Східної і Південно-східної Азії досить важливе, оскільки внаслідок кризи з економічно-успішних економік вони одразу перетворились до невдалих, занурились у валютно-фінансову кризу та були вимушені звертатись за підтримкою до МВФ.
Азіатська економічна криза розпочалась в Таїланді, коли у лютому 1997 року таїландські підприємства вперше не змогли розрахуватись по боргах з іноземними кредиторами. У травні 1997 року, внаслідок повідомленням про підвищення у Японії банківських процентних ставок, стала помітною зміна настрою інвесторів щодо країн Східної та Південно-східної Азії, результатом якої став продаж акцій та грошових одиниць східно-азіатських країн на валютних ринках.
У червні 1997 року почали поширюватись інформація про можливе падіння таїландського бату. Після офіційного спростування таких даних 2-го липня 1997 року Центральний Банк Таїланду відпустив бат у вільне валютне плавання, результатом якого стало падіння курсу бату на 20% по відношенню до долару США. 28 липня 1997 року уряд Таїланду звернувся до МВФ з проханням про допомогу. У 14-денний термін було розроблено та запропоновано Таїланду пакет стабілізаційних та структурних економічних реформ на суму понад 16 мільярдів доларів США. Але криза не вгамовувалась і незабаром охопила більшість країн регіону. Деякі з країн (Гонконг, Китай, Тайвань та, в деякій мірі, Малайзія) знайшли сили протистояти хвилі спекуляцій, в той час як Таїланд, Індонезію та Південну Корею все глибше затягувало у вир кризи. 14 серпня 1997 року Центральний Банк Індонезії був змушений дозволити вільне ціноутворення рупії. Валютний курс, який до початку кризи утримувався на рівні 2,400 рупій за 1 долар США, продовжував падати, і до 22 січня 1998 року досяг позначки 17,000 рупій за 1 долар США.
Проте, падіння курсів національних грошових означало лише початок затяжної фінансової кризи. Економіка Південної Кореї також почала заглиблюватись у кризовий вир, і 20 листопада 1997 року корейський вон, чий валютний курс був досить міцним під час валютних коливань, впав до найменшої позначки.
Можна вважати, що передумовою кризи став важкий тягар зовнішньої заборгованості, про що може свідчити стан фінансового ринку країн регіону. Вивчаючи частку приватного позичання в структурі зовнішнього боргу декількох країн, очевидним стає високий рівень участі приватного капіталу Японії в економіках регіону. Обсяг японського позичкового приватного капіталу співпадає з розміром кредитного попиту решти великих країн регіону. Отже, експорт капіталу з Японії відіграв визначальну роль у розвитку азіатської кризи.
На думку пана Алана Грінспена, президента Центрального Банку Сполучених Штатів Америки, причина кризи в тому, що протягом дев'яностих років інвестори з країн Заходу отримали надприбутки, інвестуючи свої кошти в країни Східної Азії. Поєднання лібералізованих фінансових ринків з процвітаючим станом національних економік призвели до небезпечної ситуації в країнах Азіатського континенту, в яких і розігралась криза. Короткострокові зовнішні борги, надані іноземними кредиторами, і стали основною причиною суттєвого підвищення нестабільності на фінансових ринках регіону.
У другому розділі «Механізм впливу Азіатської фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу» були проаналізовані зміни в економічній взаємозалежності країн Азії та ЄС, визначено механізми впливу Азіатської фінансової кризи на основні компоненти Європейського валютного союзу, а також досліджено тенденції, що були притаманні фондовим ринкам країн Західної Європи в умовах валютно-фінансової кризи на Далекому Сході.
В зв'язку з подіями, що відбувалися внаслідок Азіатської кризи, Міжнародний валютний фонд був вимушений переглянути свої прогнози щодо економічного зростання. Виявилося, що Азіатська криза мала набагато більш значний негативний вплив на світову економіку, ніж очікувалося.
В результаті знецінення південнокорейського вона, рівень конкурентоспроможності японської промисловості починає знижуватись. У випадку, якщо Південна Корея завдяки низькій вартості робочої сили розпочне активні дії в експортній сфері, постраждають саме позиції Японії на зовнішніх ринках. До того ж, Таїланд, Малайзія, Індонезія та Філіппіни, на які разом припадає більш ніж 12% японського експорту, знаходяться в кризовому стані. Всі ці фактори зробили перспективу розвитку другої найбільшої економічної системи досить сумнівною.
Що стосується впливу Азіатської кризи на Європейський валютний союз, то суджень з цього приводу багато. Оскільки процес розвитку кризи співпав з формуванням Європейського валютного союзу, необхідним було проведення глибоких досліджень багатьма експертами на предмет можливого впливу Азіатської кризи на Європейський валютний союз. З одного боку, передбачувалось, що коливання азіатських ринків навряд чи будіть мати значний вплив на майбутню валюту Європи, вартість цінних паперів має залишатись стабільною, а перспективи розвитку держав-членів Європейського Союзу були задовільними. Саме такою була оцінка, висловлена на першому зібранні Європейської Комісії у січні 1998 року. Комісія розглянула комплексний аналіз, наданий Валютним Комітетом ЄС, в якому проблеми Азіатської кризи розглядались досить глибоко. Член Валютного Комітету ЄС Йвес-Тібаульт де Сілгай запевнив, що процес формування економічного та валютного союзів не буде змінено. Головний орган ЄС також вбачав потреби в редагуванні прогнозів щодо темпів зростання держав-членів ЄС, які зараз знаходяться на рівні приблизно 3%. Всі економічні показники вказують на той факт, що не тільки значно збільшаться загальні обсяги експорту, але й зросте рівень внутрішнього споживання.
Насправді ж, становлення Європейського валютного союзу стало одним з засобів протидії, до яких вдавалися країни ЄС, з метою попередження негативних наслідків, що загрожували всім секторам європейської економіки внаслідок розвитку Азіатської фінансової кризи. Азіатська фінансова криза сприяла становленню та розвитку координаційних функцій Європейського Центрального банку. Необхідно також зауважити, що в умовах кризи відсоткова політика центральних банків країн ЄС проявила себе як найбільш ефективний засіб попередження негативного впливу регіональних фінансових криз.
Поточні аналізи сьогодні вказують на існування багатьох причин для розвитку кризи в азіатському регіоні та негативному впливі на валютно-фінансову систему країн ЄС. Основними з них є такі, як недостатня прозорість та рівень довіри між банками, промисловими підприємствами та державними органами, а також очевидна слабкість сфери банківського нагляду. Багато з азіатських валют переоцінені, і зростання більшою частиною базується на кредитах та стійкій залежності від експорту. Існує ймовірність, що події 1997-1998 років це лише верхівка айсбергу. Тому, можна сказати, що європейські банки все ж таки несуть певні ризики, здійснивши інвестиції на суму більшу за 360 млрд. US$, головним чином до Гонконгу та Сінгапуру. Вцілому, обсяг торгівлі між двома регіонами зменшився, а відтік європейського капіталу з азіатських ринків збільшився
Що ж стосується методів усунення непевностей у стосунках між двома регіонами, то все залежить від зацікавлених в цьому країн. Поки фінансові системи не будуть приведені до рівноваги, а затягнуті прострочені реформи залишатимуться нереалізованими, рівень недовіри не буде зменшуватись. В цих умовах найбільше, що можуть зробити ЄС та МВФ, це надати підтримку у здійсненні цих заходів. Зокрема, японська фінансова система повинна бути реформована, та роль держави повинна бути послаблена.
Європейська валютно-фінансова система найбільш швидко та глибоко відчула негативний вплив Азіатської кризи саме через фондові ринки.
Наприкінці жовтня 1997 року на франкфуртській фондовій біржі на протязі часу компанії BMW, Thyssen та Allianz зазнали дуже значних збитків. По всьому світі була продана велика кількість акцій, головним чином великими інвесторами, які бажали зменшити обсяг своїх акціонерних вкладів. Причиною став новий «чорний понеділок» - криза фондового ринку, яка вже декілька тижнів негативно впливала на фінансово-економічні системи країн Азії і, нарешті досягла Європи та Нью-Йорку. Незважаючи на два переривання процесу торгівлі, індекс Dow Jones знизився на 7%.
Різке падіння рівня цін на акції нагадувало ситуацію великого краху фондового ринку 19 жовтня 1987 року. Але катастрофічна ситуація того чорного понеділка була більш суттєвою: тоді індекс Dow Jones впав на 23% - у три рази більше ніж цього разу. І на відміну від становища у 1987 році, на цей раз Wall Street не несла відповідальності за спад у всьому світі. Тепер це було результатом головним чином першої панічної реакції на ситуацію, що складалась на інших ринках. Все почалось з того, що невеличкі азіатські фондові біржі опинились у скрутному становищі у зв'язку з існуючою валютною кризою. Наступним етапом у наступі кризи став Гонконг, падіння котировок фондових бірж якого спричинило швидку передачу інформації про розвиток кризи спочатку до Латинської Америки, а потім і до Європи та США.
Глобалізація та створення світової інформаційної мережі фінансових ринків, фактори, які відігравали основну роль у пожвавленні ринкової діяльності в останні роки, тепер мали зворотній негативний вплив. Скорочення кредитів, наданих банками, могло призвести до завдання певної шкоди фінансовим ринкам країн ЄС, а зниження темпів зростання у всьому світі могло спричинити глобальний спад.
Необхідно зауважити, що навіть після всіх цих подій Південно-східна Азія все ще залишається активним економічним регіоном, який, разом з США, був джерелом економічного буму у всьому світі. Проте не можна забувати, що цей регіон охопила криза. Оскільки економіка країн ЄС тісно пов'язана з економічними системами Азії західноєвропейські країни побоюються можливого зниження темпів зростання, що і відбулося у 1998-1999 роках. На думку автора, однією з причин значного падіння курсу Євро до долара США у 1999 році стала уповільнена адаптація європейської економіки до наслідків Азіатської фінансової кризи, принаймні, у порівняні з американською економікою.
Криза фондового ринку в країнах Азії спровокувала кризові явища на фондових ринках усього світу. Паніка була викликана стрімким зростанням відсоткових ставок, а також побоюваннями, що державні органи скасують зв'язок між гонконгським доларом та американською валютою.
Після цінового шоку 23-го жовтня 1997 року фондові ринки більшості регіонів світу поступово відновились і навіть повернули собі втрачені за цей час прибутки. Але ситуація на фондових біржах азіатсько-тихоокеанського регіону і надалі залишалась незадовільною, однак, було декілька бірж, які отримували прибутки навіть у Гонконзі і в Токіо. 24-го жовтня індекс DAX відновився на 1,85% до рівня 4050, 87 після того, як перед цим впав на 4,66%. Відновлення продовжилось, коли почалася торгівля в Нью-Йорку. Подібні тенденції спостерігались в той же час в інших торгівельних центрах Європи: в Лондоні - 2,08%, у Відні - 1,11%, Цюріху - 0,92%, Мадриді - 0,87%, Мілані - 0,91% та в Парижі - 0,77%.
Падіння курсу японської єни в першій половині 1998 року поставило під загрозу діяльність саме європейських фондових ринків. Ціни на акції в Європі під впливом послаблення єни теж впали. Але темпи падіння курсу єни навіть прискорилися починаючи з 16-го червня 1998 року.
В результаті розвитку цих тенденцій ціни на Лондонському, Паризькому, Міланському, Голландському, Мадридському, Брюссельському та Віденському фондових ринках теж помітно знизилися (значення індексів впало приблизно на 2.0%), хоча вже на протязі наступних днів повернулись до колишніх показників. (див. табл. 1)
Дилери кожного з ринків пояснювали ці явища по своєму, але основною причиною всі вважали саме послаблення японської єни та заходів з боку європейських та американських країн, спрямованих на її відновлення. Таким чином, основною причиною знову ж таки була Азіатська валютна криза та загальносвітові масштаби її наслідків.
Середнє падіння показників індексів Європейських країн в першій половині 1998 року
|
Індекс |
Країна |
Середнє падіння показника |
|
|
МІВ-30 |
Італія |
1.9% |
|
|
САС-40 |
Франція |
2.0% |
|
|
АТХ |
Австрія |
2.15% |
|
|
SMI |
Швейцарія |
1.0% |
Найбільш вразливими до коливань цін на ринку виявились такі європейські компанії як HSBC, Guardian Royal Exchange, British Steel; Lagardiere, Lafrage Safilo та Bols Wessanen. І навпаки, такі компанії, як B.A.T, Bulgari та Benetton взагалі не відчули на собі вплив раптового послаблення японської єни.
В цей час на фондових ринках Далекого Сходу здійснювалась масивна скупівля акцій, що було на користь японської єни. Після японо-американської зустрічі відбулася зустріч заступників Міністрів фінансів країн Великої сімки. В результаті чого показники цін на акції на Токійській фондовій біржі зросли на 4,4%, Отже, вцілому ситуація стабілізувалася, але потребувала від інвесторів в цілому світі максимальної обачливості надалі.
Відтік європейських капіталів з азіатських фінансових ринків привів до повернення значної його частини. Це призвело до певного перенасичення капіталом європейських фінансових ринків та до збільшення його пропозиції. З метою встановлення рівноваги основних складових Європейського валютного союзу країни Європейського Союзу лібералізували систему експорту капіталу за його межі, що означало зняття залишившихся в цій сфері обмежень.
В третьому розділі «Азіатська фінансова криза та структурні зміни економіки країн ЄС» наводиться аналіз впливу Азіатської кризи на фінансову ситуацію у таких галузях європейської економіки, як морська торгівля та авіаіндустрія.
Азіатська валютно-фінансова криза значно відобразилася на транспортній промисловості країн ЄС. Девальвація призвела до скорочення імпорту, хоча високий рівень конкурентоспроможності деяких азіатських країн став причиною сильного стрибку показників експорту. Все це позначилося на об'ємах та структурі транспортної промисловості в інших частинах світу.
Події в Азії мають велике значення для розвитку морського транспорту країн ЄС саме тому, що країни східного та південно-східного регіонів Азії постали найважливіші позиції в Світі у розвитку цієї галузі. Тенденції лідерства почали розвиватися вже в 1960 році, коли Японія посіла місце третього центру світової економіки після Європи та США.
Зовнішня ресурсна стратегія стала основною причиною стрімкого розвитку країн регіону, дало початок прогресивній індустріалізації. Отже, потреби східної Азії у сировині та її частка у попиті для транспортних потужностей значно виросли, оскільки морський транспорт для цих країн відігравав найважливішу роль. Залежність від імпорту в економічному регіоні Далекого Сходу, пов'язана з його морською орієнтацією, вплинула і на розвиток сильної залежності європейської морської транспортної системи від країн Азії, особливо відносно торгівлі та виробництва танкерів, великих балкерів та контейнеровозів. Отже, розвиток Азіатської кризи має дуже велике значення для майбутнього попиту на морський транспорт, а звідси і на економічну ситуацію в морській промисловості країн ЄС. Різке падіння показників імпорту Східної Азії значно вплинуло на західноєвропейську торгівлю судами.
За всіма показниками європейські корабельні компанії у 1998 році не були задоволені. Ціни за транспортування сухих вантажів за цей період дуже впали. Сильної шкоди зазнала рефрижераторна торгівля. В танкерному бізнесі мали місце сезонні коливання. Навесні, завдяки м'якій зимі та великим об'ємам запасів, попит на транспорт був нижчим за звичайний. Хоча в цей час все ж таки здійснювались значні перевезення. Ціни фрахту були у сильній залежності від сезонних коливань, але не дуже відрізнялись від цін минулого року. Не дивлячись на те, що кількість перевезень не змінилася, рейсові перевезення та чартерна контейнерна торгівля європейських компаній, яка частково залежить від них, почали відчувати на собі дуже значний негативний вплив подій у Азії.
Перспективи на майбутнє відносно морської торгівлі у європейських країнах, як і в цілому світі, невтішні. Причин для цього дві: з одного боку, це вплив Азіатської кризи на попит на транспорт, а з іншого - постійне поповнення новими кораблями. За останні роки відбулося значне падіння попиту на морський транспорт, і ці тенденції протримаються на протязі декількох років. Навіть, якщо Азія подолає наслідки кризи швидше, ніж очікується, і попит падатиме не такими швидкими темпами, небажаний вплив на темпи суднобудівництва в Європі все одно буде мати місце.
Що ж стосується європейської авіаіндустрії, то на неї Азіатська криза мала досить опосередкований вплив, хоча більшість європейських авіакомпаній все ж таки відчула вплив послаблення економічної могутності країн Азії.
Економічний злет у 1997 році компанії Lufthansa, наприклад, був наступного року дещо затьмарений кризою на Далекому Сході. 18% доходу Lufthansa становили операції з Азією, а відсоток цих операцій у сумі прибутку був ще більшим. Особливо вразливим до подій на Далекому Сході став фрахтовий бізнес, хоча досить значним був вплив і на пасажирські перевезення. В результаті чого розмір прибутку було скорочено на одну десяту, хоча тенденція до зростання залишається очевидною. Отже, не дивлячись ні на що, гарна стратегічна позиція Lufthansa робить її дуже привабливою для інвестицій у довгостроковій перспективі.
Не дивлячись на сьогоднішні проблеми в регіоні, компанія Swissair намагається налагодити бізнес у країнах Азії. Вірогідними партнерами можуть стати досить нестабільний Cathay Pacific з Гонконгу або одна з крупних японський авіаліній.
На сьогоднішньому етапі співробітництво та партнерство між європейськими авіакомпаніями дозволяє їм завойовувати нові перемоги та закріплювати свої сильні позиції на європейських та тихоокеанських шляхах. Не дивлячись на те, що майже всі компанії визнають негативність впливу Азіатської кризи, створення альянсів, над якими вони працюють, у довгостроковій перспективі надасть їм тільки переваги.
Про фінансову стабільність європейської авіаційної індустрії свідчать і показники замовлень на будівництво літаків за 1998 рік. У 1998 році лідер ринку Boeing отримав замовлення на будівництво 568 літаків, загальна вартість яких становила 42.8 млрд. доларів. Європейський консорціум Airbus, що включає в себе компанія - Atrospatiale (Франція), Daimler-Benz Aerospace (Німеччина), British Aerospace (Великобританія) та Casa (Іспанія), теж завершили рік з дуже успішним показниками. В Європі було розміщено 460 замовлень, вартість яких складала 29.6 млрд. доларів, що значно перевищує дані за минулі роки.
Таким чином, Азіатська фінансова криза мала асиметричний вплив на фінансове положення європейського морського транспорту та авіаіндустрії. В першому випадку локальна економічна криза призвела до погіршення фінансово-економічного становища галузі європейського морського транспорту, у другому - практично не вплинула. Це пояснюється порівняно невисоким рівнем взаємної інтеграції європейської та азіатської авіаіндустрії та швидкою адаптацією європейських авіакомпаній до наслідків кризових явищ.
Висновки
Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити ряд важливих висновків. В першу чергу необхідно пам'ятати, що список потенційних країн, на які впливає чи може вплинути криза, збільшується, тому що географічний розмах кризи був дуже широкий, а також криза охопила економічно пов'язані між собою країни. Усунення локальних фінансових колапсів для світової системи вцілому та Європи, зокрема, є надзвичайно серйозним і важливим явищем з точки зору збереження встановлених параметрів функціонування європейської економіки та добробуту світової спільноти, яка може довіряти свої кошти фінансовій системі.
1. В сучасному світі необхідним є створення інформаційно-аналітичного постійного центру, який би слідкував за дотриманням країнами певних норм та меж фінансової діяльності. Мається на увазі контролювання в країнах та регіонах валютних курсів, динаміки імпорту та експорту, резервів центральних банків, кредитну структуру урядів та великих приватних інвесторів тощо. Створення такої функціональної структури в межах Європейського валютного союзу значно зменшує як можливість виникнення локальних фінансових криз, так і вплив їх негативних наслідків на інші фінансові сектори.
2. Важливим кроком на шляху до фінансової стабілізації має стати створення світового центрального банку з повноваженнями, які нададуть уряди розвинутих країн. Взагалі сама ідея глобалізації світової економіки повинна базуватись на врівноваженості економічних зв'язків, які можуть виникнути із спільної світової валюти з усіма функціями грошей. Утворення світового центрального банку сприятиме єдиній кредитній, фінансовій та інвестиційній політиці світового ринку. Прикладом ефективного регулювання валютної політики може служити створення та діяльність Європейського Центрального банку, становленню координаційних функцій якого сприяла Азіатська криза.
3. Призупинення проведення реформування фінансового сектору в процесі економічного розвитку виявляє себе одним із негативних явищ, які викликають кризи. Коли фінансові ринки дізнаються про реальний жахливий стан балансової сторони фінансового сектору, наслідки можуть бути непередбачуваними. Проведення заходів, які сприяють прозорості та уніфікації фінансових секторів, є однією із передумов запобігання колапсів регіональної та світових валютно-фінансових систем.
4. Склад іноземних позик потребує стільки ж уваги, як і загальний борговий тягар. Зокрема, високий та швидко зростаючий коефіцієнт відношення короткострокового боргу до загальних міжнародних зобов'язань став сигналом перестороги для операторів фінансового ринку. Ліквідність короткострокового капіталу і його спекулятивні риси призводять до тяжких наслідків для фіскальної системи країн. При намаганні утворити стійкий фінансовий сектор країни мають стимулювати співробітництво з іноземним капіталом у вигляді не короткострокових кредитів, а прямих іноземних інвестицій. Для цього необхідно створювати умови в країні, які викликають довіру іноземних інвесторів. Серед заходів підвищення інвестиційного рейтингу є процеси лібералізації економіки, приватизації державних монополій та спрощення законодавчих обмежень для іноземних інвестицій.
5. В сучасній світовій фінансовій системі, де відсутня єдина валюта, існування фіксованих валютних курсів є явищем, яке необхідно піддавати критиці. Наявність фіксованого валютного паритету між країнами, які мають різний економічний розвиток, в будь-якій мірі або завершиться з ініціативи центрального банку, в якого закінчаться іноземні валютні резерви, або призведуть до кризового явища з довготривалим ефектом. З іншого боку, створення Європейської валютного союзу та наявність фіксованих валютних курсів у перехідний період до єдиної європейської валюти за умови практично гомогенного економічного середовища створює антикризовий фінансовий ефект у країнах ЄС, стабілізуючи діє на всю світову фінансову систему.
6. При визначенні курсів акції на регіональних фондових ринках в світі існує тенденція збільшувати їх реальні показники, тому необхідно мати декілька еталонів при визначені еквіваленту цін на валюту та акції. Безпідставне зростання цін на акції у великих масштабах призводить до рішучих і шкідливих наслідків для світової та європейської фондових систем, на які впливають економічні суб'єкти із спекулятивними цілями. При цьому не можна не зважати на той факт, що в умовах Азіатської фінансової кризи саме фондові ринки проявили найбільшу чутливість до її негативних наслідків.
7. При виході з кризи необхідно прикладати максимум зусиль для ефективної роботи з розвинутими країнами, у яких є надлишок вільних коштів. Вкрай важливим є перегляд співробітництва з цими країнами в напрямку довгострокового інвестиційного механізму. Фондові ринки європейських країн є могутнім механізмом поглинання та вивільнення фінансових ресурсів для регіональних фінансових ринків.
8. Різниця, яка з'явилась після Мексиканської кризи між державним та приватним боргами, виявилась не така чітка, як передбачалось. Коли більшість банківської системи стає неплатоспроможною, борги, які з'являються в приватному секторі, залишаються невиплаченими надовго. Якщо світова та європейська фінансові системи прагнуть того, щоб ринкова дисципліна добре діяла, потрібно вживати заходів на рівні урядів країн, щоб зменшити моральну небезпеку, пов'язану з запровадженням гарантій та інших форм фінансової підтримки великих приватних кредиторів, в тому числі з країн ЄС.
Становлення регіональних валютних союзів є фактором попередження та мінімізації негативних наслідків локальних фінансових криз та стабілізуючи діє на світову фінансову систему.
Азіатська фінансова криза також підняла багато питань щодо подальшої ролі МВФ. Незважаючи на глибину та широту розмаху азіатської кризи, успішне подолання кризи не потребує нового МВФ. Існує механізм, який допоможе в майбутньому покращити дисципліну на ринку. Але поряд з цим в світі існує необхідність створення не тільки посередника в напрямках руху вільних коштів, але і координатора фінансового сектору з великими повноваженнями.
Очікуваний поворот в азіатській фінансовій кризі настане тоді, коли кризові країни почнуть активно проводити структурні реформи, особливо в своїх фінансових секторах, щоб впевнитись, що фактори, котрі дали поштовх кризі, змінились. Тоді, коли буде існувати достатня інформація про розподіл приватних та офіційних боргів, будуть відомі перспективи по виведенню торгівельного балансу на позитивний рівень, будуть продовжуватися реформи, азіатський регіон буде поступово входити знову до розвинутого фінансового сектору світової валютно-фінансової системи.
Отже, найголовнішими завданнями утворення нової архітектури світових фінансових ринків має стати безпека стратегічного розвитку фінансових відносин, кредитної діяльності та співробітництво урядів розвинутих країн, та країн, що розвиваються. Серед головних учасників вищезазначених подій Україна має стати країною, яка вивчить недоліки попередніх ситуацій, що призвели до криз, та почне застосовувати систему параметрів за контролем надходження кредитів, інвестицій, їх якості та структури, можливості по виплаті в майбутньому. Звичайно необхідно враховувати і таки чинники як ВВП країни, бюджетні параметри, курси валют, і такий важко передбачуваний як політика всередині країни, в її законодавчій та виконавчий ланках.
Безпека людства базується на впевненості індивідів у забезпечених вкладах, які будуть давати зиск і підтримувати інвестиційну діяльність, яка в свою чергу переміщує кошти в інші кутки планети для утворення там розвинутого суспільства. І поки така схема існує, людство може розвиватися до більш збалансованого зразку, коли почнуть діяти механізми рівності країн у розвитку національних економік, що призведе до збільшення валового світового продукту, а отже і до матеріального стану людства, до вивільнення певних ресурсів на наукову діяльність і до прискорення входження цілого світу до постіндустріальної цивілізації.
Для запобігання криз необхідно емпіричними методами вивчати досвід попередніх колапсів і працювати над контролем руху капіталів, але не усувати конкуренті ознаки фінансового ринку. Азіатська криза підтверджує необхідність утворення системи колективної світової фінансової безпеки, важливим та стабілізуючим елементом якої є Європейський валютний союз.
Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації
Bank Mergers the Great Gobble-Up // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.7. - Ч.І. - 1998. стр. 233-247.
Step by Step Fit for Funds // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.7. - Ч.ІІ. - 1998. стр. 225-236.
Success on the Stock Exchange with Money Management // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.7. - Ч.ІІІ. - 1998. стр. 153-163.
4. Вплив Азіатської фінансової кризи на розвиток світової морської торгівлі та авіації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип.13. - Ч.ІІ. - 1999. стр. 171-180.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження ролі агропромислового комплексу Європейського Союзу у світовій торгівлі агропродукцією. Вивчення основних цілей, складових та принципів спільної сільськогосподарської політики. Аналіз сучасного етапу формування спільної аграрної політики.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 31.03.2015Розширення Європейського Союзу (ЄС) як результат міжнародної інтеграції, його історичні причини і передумови, основні етапи. Наслідки розширення кордонів ЄС для України. Політичні та економічні наслідки розширення ЄС для Російської Федерації та Румунії.
курсовая работа [129,8 K], добавлен 22.11.2013Аналіз сучасного стану сфери переробки відходів у країнах Європейського Союзу, провідні методи та принципи управління ними. Позитивні економічні, соціальні, екологічні ефекти ресайклінгу побутових відходів, оцінка його впливу на сталий розвиток країн.
статья [350,3 K], добавлен 21.09.2017Аспекти політики Європейського Союзу (ЄС) щодо африканських країн, які включають політичний діалог, сприяння розвитку, контроль міграцій, переговори щодо укладення економічних угод нового типу. Цілі та принципи партнерства між ЄС та Африканським Союзом.
статья [41,5 K], добавлен 11.09.2017Состав інституцій Європейського Союзу та органи, що з ними співпрацюють. Історія створення євро як європейської валютної одиниці, переваги її введення. Верховенство права як фундаментальний принцип Європейського Союзу. Список країн, що користуються євро.
презентация [3,6 M], добавлен 15.01.2012Обґрунтування необхідності використання основних засад спільної аграрної політики країн Європейського Союзу щодо сталого розвитку аграрної сфери України. Характеристика факторів зміцнення економіки в контексті реалізації стратегії "Європа-2020".
статья [147,4 K], добавлен 05.10.2017Заснування у 1957 р. ЄЕС і Європейського співтовариства по атомній енергії з метою поглиблення економічної інтеграції у світі. Етапи розширення Європейського Союзу, його економічні наслідки та проблеми у політичному, правовому та процедурному аспектах.
курсовая работа [27,8 K], добавлен 02.04.2011Поняття та фактори продовольчої безпеки, що її забезпечують. Критерії продовольчої безпеки. Основні засади політики продовольчої безпеки країн Європейського Союзу. Перспективи розвитку та стратегічні напрямки забезпечення продовольчої безпеки країн ЄС.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 20.06.2012Регулярні зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу. Генеральні політичні напрямки для розвитку Європейського Союзу. Імперативні вказівки, яких повинні дотримуватися і якими повинні керуватися в своїй діяльності держави-учасниці.
презентация [304,6 K], добавлен 04.04.2012Основа міжнародної економічної інтеграції. Географія, основні принципи, система і структура Європейського Союзу (ЄС). Права людини і громадянина в ЄС. Економічний і валютний союз, екологічна політика країн Європи. Інститути Європейського Союзу.
реферат [33,0 K], добавлен 21.03.2014
