Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Менеджменту»

Курсова робота

з дисципліни: «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

на тему: «Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди»

Виконала:

Дейкун Юлія

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика товару

• 2. Програма підготовки угоди
• 3. Аналіз ринку товарів в країні (імпортна операція)
• 4. Характеристика умов імпорту товару
• 5. Визначення країни-імпортера товару
• 6. Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару
• 7. Вимоги до упаковки та маркування товару
• 8. Фінансові умови розрахунків по угоді
• 9. Економічна ефективність угоди
• 10. Ризики при виконанні угоди та захист від них
• 11. Зовнішньоекономічний контракт
• Висновок
• Література
• Додаток

Вступ

На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин відбувається лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків у міжнародному співтоваристві, розширюється міжнародний торгівельний обіг.

Оскільки Україна є повноправним учасником міжнародного співтовариства, прагне до нормального функціонування на зовнішньому ринку, вивчення закономірностей процесу підготовки зовнішньоторговельних договорів та їх укладання постають необхідними та бажаними. Тільки так незалежна держава може забезпечити рівноправне та безпечне існування для національних суб'єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках та привернути іноземних суб'єктів до співпраці.

Актуальність теми курсової роботи пояснюється передусім необхідністю грамотного використання конструкцій, що розроблюються у ході підготовки зовнішньоторговельного договору, та порівняння їх із потребами та інтересами вітчизняного підприємця - суб'єкта зовнішньоекономічних відносин.

Особливе значення саме для українського законодавця мають проблеми встановлення національності юридичних осіб та форми укладення зовнішньоекономічних контрактів, тому що саме на ці факторі, як правило, вказують як на основні характерні ознаки зовнішньоекономічних контрактів. Враховуючи вищевикладене, уявляється особливо бажаним та корисним вивчення закономірностей та ходу процесу підготовки зовнішньоторговельного договору.

Переліченими вище обставинами і зумовлені вибір теми курсової роботи, її актуальність та науково-практичне значення.

Об'єктом курсової роботи виступає процес підготовки зовнішньоекономічних контрактів імпорту на ринку апельсинів з Туреччини.

Предметом дослідження є законодавство України, що регулює відносини з укладення зовнішньоекономічних договорів, існуючі уніфіковані міжнародні акти щодо цього питання.

Метою курсової роботи є маркетингова оцінка ринку апельсинів і процес підготовки зовнішньоторговельного договору імпорту апельсинів з Туреччини, тенденцій та закономірностей процесу уніфікації регулювання міжнародних торгових відносин та сприяння втіленню оптимальних рішень у сфері міжнародних відносин України.

Методологічну основу дослідження складають методи наукового дослідження, а також окремі методи наукового пізнання: порівняльний, системний, історико-правовий та інші.

Структура курсової роботи визначена метою та завданням дослідження. Робота складається із вступу, десятьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатку.

1. Загальна характеристика товару

Апельсин -- плід апельсинного дерева (Citrus chinensis), родом з Китаю. Гібрид, отриманий ще в давні часи, скоріш за все гібрид мандарину (Citrus reticulata). Дерево було привезене португальцями у Європу і росте тепер добре по всьому узбережжю Середземного моря, а також у Центральній Америці.

Досить високе дерево, відноситься до сімейства рутових (Rutaceae) і до його підродини помаранчевих (Aurantiaceae). Цільні багаторічні листи апельсина з'єднуються зі своїми крилатими черешками за допомогою проміжного широкого зчленування. Суцвіттям є білі квіти, кистями і складаються з 5-роздільного суцвіття з товстими частками, безлічі тичинок і одиночною вільною, або «верхньою», зав'яззю (відомі «fleurs d'orange»).

Плід -- багатосім'янний, з товстою і м'якою шкіркою і насіннями, зануреними в м'якоть гнізд; такого пристрою плід називається науково «гесперидий», сюди ж відносяться і лимон, і помаранча. У шкірі плоду утримується ефірна олія у великих просвітчастих залозках. Форма, величина, властивості соку і смак різних порід апельсина досить різні; так, крім власне апельсина із солодким соком, помаранча з гіркуватим і лимонів з кислим, відомі ще бодрянки, або цедрати, з дуже товстошкірими і великими плодами, що нагадують за формою лимон, але не настільки кислими; ще крупніше і товстошкіре плід пампель-мусев. -- С. decumana. Усього більш цінуються тонкошкірі, соковиті і повновагі апельсини мальтійські, генуезькі, малагські і сицілійські, або месінські.

Всі помологічні сорти можна об'єднати у 2 групи : корольки і напівкорольки (червоні та напівчервоні), всі інші (оранжеві). Корольки (червоні апельсини) являють собою плоди, у яких шкірка (майже до середини поверхні), м'якоть і сік сильно пігментовані каротином. У напівкарольків (напівчервоні апельсини) пігментація виражена слабіше і проявляється лише у м'якоті і соці. Відомі наступні помологічні сорти корольків та напівкорольків Sanguinelli (Сангінелли), Washington sanguines (Вашингтон сангінс), Мого(Моро).Серед апельсинів зі звичайним (оранжевим) забарвленням найбільш відомі сорти : Navel (Навел), Valencia (Валенсія), Salustiana (Салюстіана), Shamouti (Шамуті), Navelin (Кавелін), Navelat (Навелат). Найпитоміша вага у експорті припадає на сорти Навел и Валенсия. Відмінною ознакою помологічних сортів являється забарвлення шкірки (жовта, оранжева,красно-оранжева), забарвлення м'якоті (світло-жовта, оранжева, темно-червона), форма (кулеподібна,овальна), структура шкіри (гладка, шероховата) і її товщина, смак м'якоті (кисло-солодкий, кислий), вміст сока у м'якоті. Різновидом апельсинів являються гіркі апельсини (Seville orange) -- це плоди виду Citrus aurantium. Їх використовують загалом при консервації.

Сік апельсина -- гарний протицинговий засіб. Шкірка, крім загальновідомого господарського застосування на цедру, настої, і т.п., йде ще на готування різного роду лікерів у Болоні і Флоренції.

2. Програма підготовки угоди

Підготовка до укладання контракту складається з 5 етапів:

1. Дослідження внутрішнього та закордонного ринків

Вибір ринку проводиться за програмою маркетинга.

Щороку з'являються сотні нових, раніше невідомих товарів, сотні тисяч модифікацій однієї й тієї ж продукції. Зміни в розмірах виробництва, запасах, митних тарифах, курсах валют, кредитоспроможності, торговій політиці прямо впливають на рентабельність тієї чи іншої зовнішньоторговельної операції. Ці фактори повинні систематично й комплексно вивчатися. Промислові й торгові фірми вивчають іноземні ринки шляхом обробки великої інформації, одержаної як від приватних агентів, так і від державних органів. Кожен відділ фірми займається вивченням визначеної функціональної ділянки ринку. Об'єкти вивчення залежать від роду діяльності фірми. Методи вивчення можуть бути різними. Існує ряд найбільш важливих факторів, що ретельно вивчаються під час підготовки зовнішньоторговельного контракту: політичні відносини з країною-контрагентом, ємність товарного ринку, кон'юнктура товарних ринків, торгово-політичні умови, транспортні умови, умови платежу й кредиту., правові питання.

Джерела вивчення ринку. Використовує кабінетний метод (deskstudy). Він полягає в обробці великої кількості матеріалу, аналізуються бюлетні бірж, торговельних палат, матеріали власних агентів. Ретельно обробляються дані, при цьому складаються досьє по ринках і за темами; наведення спецдовідок шляхом замовлення у спеціальних інформаційних агентствах; безпосереднє вивчення ринку. Спеціальні експерти за допомогою торгпредств, бірж одержують необхідну інформацію на передбачуваних ринках; метод пробного продажу. На незнайомий ринок вивозиться невелика партія товару й у процесі його реалізації одержують необхідну інформацію про сформовану кон'юнктуру.

2. Визначення можливих потенційних партнерів

З метою пошуку можливих потенційних закордонних партнерів будемо використовувати довідники про суб'єктів діяльності та аналітичні матеріали за результатами обстеження відповідних ринків.

Закордонні фірми в обов'язковому порядку реєструються в торговому реєстрі. Особливо важливий юридичний статус фірми. При укладанні угоди необхідно ознайомитися із правовим положенням фірми, щоб знати хто буде платити борги, кому надається право укладання угоди, межа повноважень.

Коли фірма обрана, складається довідка, у яку заносяться наступні дані: адреса фірми, телефон, телекс; рід діяльності; список керівних осіб: коротка історія; список дочірніх компаній, філій; баланс фірми - прибутки, збитки; останні угоди; висновок-оцінка комерційної репутації.

3. Налагодження ділового контакту з закордонними партнерами

Після вибору фірми починаються переговори.

Основними способами ведення переговорів є: переписування; особисті зустрічі; використання технічних засобів (телефон, телетайп, факс). Технічні засоби використовуються рідко, та в наступних випадках: коли країни-місцеперебування контрагентів знаходяться далеко один від одного; коли фірми добре знають один одного й підтримують довгострокові контракти; коли необхідно повторити замовлення за заздалегідь укладеному контракту.

Переговори шляхом переписування. Письмова заява продавця про бажання укласти договір купівлі-продажу, яка містить його істотні умови прийнято називати офертою, особу -- оферентом.

4. Аналіз конкурентних пропозицій.

Отримавши по запиту інформацію про товар (комплектацію, ціни та умови поставки), аналізуємо отримані дані та вибираємо найбільш вигідних партнерів. Проте крім власної вигоди слід враховувати попит споживачів на даний товар (модель, розміри тощо).

5. Узгодження основних умов угоди та її оформлення.

Відповідно до чинного законодавства України суб'єктами ЗЕД можуть укладатися зовнішньоекономічні угоди тільки в письмовій формі з використанням контракту. Узгодження головних умов угоди та складання контракту - складний і важливий процес. Тому безпосередню участь на даному етапі повинні приймати не тільки перші керівники фірми, але й фахівці з міжнародного торгового права та національного податкового законодавства (бухгалтер, аудитор). Оформлення та підписання контракту може здійснюватись як на зустрічі партнерів у процесі переговорів, так і без неї.

3. Аналіз ринку товару в країні

Центральне місце у формуванні апельсинового ринку України належить оптовій і роздрібній торгівлі. Існують такі негативні фактори, як недостатній попит, диспаритет цін, проблеми із кредитуванням, реалізація продукції на стихійних та міських ринках, натуралізація обмінних процесів тощо. Зберігається тенденція до зменшення реалізації продукції переробним підприємствам та розширення обсягів її продажу на ринках і комерційним структурам.

Найбільшу питому вагу в структурі свіжої імпортної продукції у 2007 році займали плоди цитрусових культур - 41,3 %. Серед цитрусових частка апельсинів становила 51,9%. Основним постачальником свіжих апельсинів на внутрішній ринок України були Єгипет (57,5% усього імпорту) і Туреччина (17,5%).На міських ринках, де реалізують основну масу продукту, у другій половині 2007 зменшився обсяг продажу апельсинів на 1,6%. Рівень і структура споживання апельсинів залежать не тільки від обсягів виробництва, а насамперед від купівельної спроможності населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання апельсинів з підвищенням доходів за одночасного зменшення в структурі споживання консервованих продуктів і збільшення питомої ваги апельсинів.

З початку осені в Україні імпорт апельсинів зменшився удвічі. Фахівці б'ють на сполох: впродовж останніх років так низько ці показники ще не опускалися. Усю "фруктову" галузь охопило затишшя.

Падіння попиту стало головною причиною зменшення продажів апельсинів і відповідно їх імпорту в Україну. Адже люди почали економити на всьому: ціни неабияк "кусаються". Як наслідок, вітчизняний ринок виявився перенасиченим привезеними плодами, які вже не продаються так успішно, як досі. Наприклад, за останні два місяці імпорт апельсинів скоротився на 40%, а в порівнянні з минулим роком - на 50%.

Вплив цієї кризи значно гостріше, ніж в інших країнах. До того ж українці тепер почали купувати значно менше фруктів. Це зрозуміло, бо в умовах економічної нестабільності й різкого коливання курсів валют люди відмовляються від багатьох речей, зокрема, і від деяких продуктів

Що ж стосується ціни на фрукти, то на неї неабияк вплинуло зниження курсу гривні, через що подорожчали найбільш "ходові" взимку апельсини і мандарини. Коли компанії купують фрукти в доларах, а продають у гривнях, то хочеш чи ні, а доводиться прив'язуватися до наявного курсу, щоб не працювати в збиток.

Наразі найкраще апельсини продаються у центральних областях України, зокрема, у Київській. Адже там вищий рівень зарплат і більша густота населення. А от чим далі на захід чи на схід, тим купівельна здатність людей є меншою.

Низька купівельна спроможність - не єдина причина скорочення обсягів на ринку апельсинів. Нещодавно чи не всі провідні світові постачальники апельсинів, зібравши непоганий урожай, знизили закупівельні ціни від 5 до 20%. Від цього найбільше постраждали ті імпортери, які, не розрахувавши потреб українського ринку, завезли на 40% плодів більше, аніж тепер можуть розпродати Тож деякі компанії тепер ламають голову над тим, що робити з цим товаром, адже фрукти довго не чекатимуть. За прогнозами фахівців, найбільш від цього постраждають нові й невеликі фірми - вони на собі найгостріше відчують збитки.

І якщо у цій ситуації стрибок курсу долара мав би призвести до підвищення цін на апельсини і компенсувати витрати, то все відбувається навпаки - деякі компанії тепер змушені її знижувати, аби встигнути продати товар, який швидко псується. Найпарадоксальнішим є те, що такий обвал цін відбувся якраз у розпал сезону, коли на імпортовані апельсини зазвичай найбільший попит. В Україні взимку продажі інколи сягають до 40% (!) ринку всіх апельсинів. Наприклад, влітку цей показник тримається на рівні 25%.

4. Характеристика умов імпорту товару

імпорт апельсин економічний фінансовий

Згідно Українському класифікатору товарів ЗЕД апельсини (корольки та напівкорольки) мають такий код 0805 10 10 00.

Будь-яка держава обов'язково визначає певні правила та вимоги до здійснення зовнішньоекономічних операцій певного виду. При цьому використовуються різноманітні методи регулювання.

До тарифного регулювання належить розмір ставок мита, їх диференціація, порядок сплати, пільги. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито, пільгова ставка на апельсини 0%. Пільгова ставка, оскільки апельсини походять з Туреччини, з якою укладено торговельно-економічну угоду про встановлення режиму найбільшого сприяння.

Податок на додану вартість. Об'єктом оподаткування ПДВ є операцiї з увезення товарiв у митному режимi iмпорту. Ставка ПДВ 20 %.Для товарiв, якi імпортуються на митну територiю України платниками податку, базою оподаткування є договiрна (контрактна) вартiсть таких товарiв, але не менша митної вартостi, зазначеної у ВМД з урахуванням супутніх витрат.

Єдиний збір в пункті пропуску. Єдиний збiр справляється з транспортних засобiв, якi перетинають державний кордон, за здiйснення у пунктах пропуску митного, санiтарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологiчного контролю вантажу i транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобiльними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та [або] габаритних параметрiв. Не справляється у разi: перетинання державного кордону водними транспортними засобами.

Сертифікація в місцях доставки. Ввезення апельсинів в Україну можливе без подання митниці на кордоні сертифіката відповідності [свідоцтва про визнання]. Умовами пропуску на митну територію України є ввезення товару у якості сировини для здійснення подальшої переробки, перебування його пiд митним контролем для здiйснення обов'язкової сертифiкацiї та представлення письмового зобов'язання про вивезення цього товару за межi України у разi вiдмови у видачi сертифiката-вiдповiдностi. Вказані вимоги стосуються сировини, яка ввозиться безпосередньо переробним пiдприємством або поставляється до нього прямими посередниками на пiдставi вiдповiдних договорiв (контрактiв).

Фітоконтроль. Ввезення в Україну апельсинів здійснюється після проведення обов'язкового фiтосанiтарного контролю службою Головної державної iнспекцiї з карантину рослин в пунктi пропуску через державний кордон України. Підставою для переміщення через митний кордон України об'єктів регулювання є: - фітосанітарний сертифікат, що видається органами з карантину і захисту рослин країни-експортера, - карантинний дозвіл на імпорт, що видається Головдержінспекцією з карантину рослин України.

Санітарний контроль на кордоні. Під час ввезення в Україну апельсинів товарумитними органами здійснються його санітарно-епідеміологічний контроль в пункті пропуску через митний кордон України у формі попереднього документального контролю [перевіряється наявністьсанітарно-епідеміологічного висновку на товар]. Санiтарно-епідеміологічний висновок. Ввезення в Україну апельсинів можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару. Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску.

Наявність сертифіката походження. Митне оформлення апельсинів може бути здійснено за умови надання сертифiката походження. Додатковою підставою для митного оформлення, є наявність на тарi [коробах, упаковках, розфасовках] або безпосередньо на продуктi, вiдомостей про назву продукту, масу [об'єм]. Окремо наводяться вiдомостi про дату граничного строку використання, побiчнi ефекти споживання або про їх вiдсутнiсть, мiсце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктiв та посилання на власника торгової марки за його наявностi.

Заборони. Забороняється реалізація і використання ввезенних в Україну апелсинів без маркування державною мовою України.

Обмеження. Вартiсть давальницької сировини. Вартiсть давальницької сировини, при вивезенні з України для переробки у готову продукцiю, що класифiкується за цим кодом, повинна становити не менш як 80 % вартостi готової продукцiї, що ввозиться в Україну. Ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України або здійснення операцій, пов'язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обмежуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни.

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню -- держава зацікавлена, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю.

Митний контроль -- це сукупність заходів, здійснюваний митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Митне оформлення -- процедура розміщення товарів і транспортних засобів у визначений митний режим і завершення дії цього режиму.

Відповідно до Типової технології в Україні передбачено чотири етапи митного оформлення: Перший етап митного оформлення -- попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб'єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа «Перевірено».

До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.

Другий етап митного оформлення -- перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД «Сплачено».

Третій етап митного оформлення -- перевірка вантажним відділом митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп «Під митним контролем» і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок -- з цього моменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ.

Четвертий етап митного оформлення -- проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими.

5. Визначення країни-імпортера товару

Апельсини в Україні не вирощують. Вони закуповуються за кордоном. Основними виробниками апельсинів є США, Іспанія, Мексика, Італія, Єгипет, Марокко, Ізраїль, Туреччина.

Розглянемо світовий ринок апельсинів, його запаси, обсяги, динаміку географічну та товарну структуру, провідні країни виробники, та основні фактори, що впливають на вирощування апельсинів. Дані офіційної статистики виражені в таблицях 5.1 - 5.2.

Таблиця 5.1. Географічне розміщення центрів вирощування апельсинів за світовими регіонами

Регіон	Запаси (млн. тон)	У відсотках до загальної кількості
Азія	125487	28,67
Південна Америка	74631	17,05
Північна Америка	87564	20,01
Європа	101258	23,13
Африка	48752	11,14
Разом	437692	100

Таким чином, як показано в таблиці 5.1 найбільший регіон по запасам апельсинів Азія. Це не випадково, адже саме Азійський регіон є найбільшим експортером апельсинів в інші регіони.

Розглянемо структуру поділу запасів апельсинів за країнами, головним експортерам. Це країни Азіатського регіону (табл. 5.2).

Таблиця 5.2. Структура розміщення запасів апельсинів по найбільшим країнам-експортерам

Країна	Запаси (тис. тон)	У відсотках від загальної кількості	Вартість в дол. США (млрд.)
Бразилія	39586	31,55	356,28
Туреччина	24589	19,59	221,3
Шрі-Ланка	14368	11,45	129,31
Індонезія	9587	7,64	86,28
Інші країни	37357	29,77	336,21
Разом	125487	100	1129,38

Існує ряд факторів, що сприяють великому розміщенню запасів апельсинів саме на Азіатському регіоні. По-перше - це сприятливий клімат та земля для вирощування апельсинів (сонце, тепло, вологість); по-друге - в Азіатському регіоні розміщена найдешевша по всьому світі робоча сила, яка й має найбільшу кількість.

Туреччина -- південний морський сусід України. Відстань між Одесою і Стамбулом становить 690 км, від Криму до турецьких берегів -- 250 км.

Азіатська частина Туреччини становить 97 % площі і тільки 3 % припадає на європейську частину -- Фракію. Гірський рельєф Анатолії та Вірменського нагір'я з напіваридними ландшафтами разюче контрастує з прибережними смугами, що оточують півострів Мала Азія. Найбільш населеною і найбільш економічно розвиненою частиною країни є узбережжя Егейського та Мармурового морів з їх широкими річковими долинами.

Туреччина належить до середньорозвинутих країн з багатогалузевим господарством. Це - індустріально-аграрна країна, в якій поступово першість починає вести промисловість. Успішно розвивається нематеріальна сфера - торгівля, фінансова діяльність, міжнародний туризм, освіта і наука. В структурі ВВП частка промисловості (разом з будівництвом і транспортом) перевищує 40 %, сільського господарства - 20 %, хоча в ньому зайнято все ще половина економічно активного населення. Промисловість Туреччини добуває вугілля, нафту, залізні і хромові руди. Розвинуті легка і харчова промисловість доповнюються металургією, нафтопереробкою і хімією, підприємствами, що виробляють автомобілі та військову техніку, устаткування і транспортні засоби. Основа сільського господарства країни - рослинництво, яке дає 2/3 продукції. Обробляється 28,5 млн. гектарів, з них 3,8 млн. - зрошувані землі. Також використовується 24 млн. гектарів пасовищ. Головні культури - зернові, зокрема пшениця, збір якої досягає 20 млн. тонн. Вирощують ячмінь і кукурудзу. Важливе місце займають технічні культури - цукрові буряки, тютюн, бавовник, соняшник, а також виноград, інжир (фіги), цитрусові, маслини. Тваринництво - переважно екстенсивне, використовує пасовища Центральної та Східної Анатолії. Розводять корів, овець, кіз, які дають цінну ангорську вовну (мохер).

Господарство Туреччини поступово переходить до моделі експортне орієнтованої економіки, яка активно виходить на світовий ринок. Основу становить експорт продукції легкої (особливо текстильної та швейної), харчової промисловості та сільського господарства. Туреччина є асоційованим членом ЄС, що в свою чергу відбивається на напрямку її торгівлі, так країни в основному торгує з країнами Західної Європи Туреччина вивозить тканини, одяг, вироби із шкіри, пшеницю, ізюм, інжир, сухофрукти, горіхи, тютюн, бавовну, мохер, хромову руду. Довозить рідке паливо, машини і обладнання. Негативний торговий баланс компенсується грошовими переказами емігрантів (кілька мільйонів турків працює за Кордоном), доходами від туризму, іноземними позиками.

Запит турецькому виробникові наведено у додатках (додаток 1).

6. Обґрунтування доцільної схеми транспортування та базисних умов поставки товару

Транспортування апельсинів здійснюється 2 шляхами:

1. автомобільний транспорт

2. водний транспорт

Основна сфера діяльності автотранспорту - перевезення вантажів будь-якої вартості на невеликі та середні. Застосування сучасних технологій типу контейнерної розширює сферу застосування автомобільного транспорту по перевезенню вантажів. Ефективні і перевезення на значні відстані в міжнародному сполученні, які приносять валютний прибуток і прискорюють доставку експортно-імпортних вантажів.

Переваги автомобільного транспорту:

- маневреність та велика рухливість, мобільність;

- доставка вантажів (пасажирів) «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень чи пересадок на шляху прямування;

- автономність руху транспортного засобу;

- висока швидкість доставки;

- широка сфера застосування по територіальній ознаці, видам вантажу і системам сполучення;

- більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту.

При автомобільному сполученні вантаж перетинає 4 кордони: болгарський, румунський, молдовський і український. Митний кордон з Україною перетинає зі сторони Молдови. Строки на доставку вантажу з Анталії (Туреччина) до Києва (Україна) будуть становити приблизно 5 діб. Для цього будуть використовуватися автомобілі-фургони. Такий спосіб доставки вантажу має перевагу перед іншими у забезпеченні найбільшої схоронності товару. Вартість перевезень 20 т апельсин становить 3650 доларів.

Водний транспорт використовується, в основному, як міжконтинентальний для міжнародних перевезень масових накидних (насипних) і наливних вантажів і контейнерів. У пасажирських перевезеннях він має обмежене значення і використовується, насамперед, як круїзний.

Переваги водного транспорту:

можливість забезпечення масових міжконтинентальних перевезень зовнішньо-торгівельного обороту;

незначні початкові вкладення в транспортні шляхи;

незначні витрати енергії (палива) завдяки гладкості шляху;

висока продуктивність;

практично необмежена пропускна здатність;

високий рівень механізації перевантажувальних робіт;

у великому каботажі вигідніше залізничних перевезень у кілька разів.

При змішаному водно-автомобільному сполученні апельсини перевозять в контейнерах-рефрижираторах. Вартість перевезення на судні 20 тонн апельсин, з Туреччини(Ізмір) до України (Одеса) становитиме 4000 доларів. Так як апельсини транспортують спочатку з Анталії до Ізміру у фургонах, і вже після цього на судні до Одеси. Вартість супутнього переміщення вантажу до морського порту та після перевезення до покупця з врахуванням перевантажень становитиме 300 доларів.

Загальна вартість перевезення 20 тонн апельсинів при змішаному водно-автомобільному сполученні становитиме 4300 доларів, що є вижчою від вартості автомобільних перевезень. Проте при такій схемі тривалість доставки становить приблизно 9 днів, а імовірність псування вантажу як при транспортуванні, так і при перевантаженні є високою.

Отже, з міркувань швидкості та схоронності доставки вантажів слід обрати пряме автомобільне сполучення.

Базисною умовою поставки є умова CIP Інкотермс 2000.

CIP київ (CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO київ)

Термін Фрахт/перевезення і страхування сплачені до означає, що продавець доставить товар названому ним перевізникові. Окрім цього, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати до доставки таким чином товару. Проте, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати і пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування і оплачує страхові внески. Покупець повинен приймати до уваги, що згідно умовам терміну CIP від продавця потрібне забезпечення страхування з мінімальним покриттям.

У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з великим покриттям, він винен або спеціально домовитися про це з продавцем, або сам прийняти заходи по висновку додаткового страхування.

Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У разі здійснення перевезення в пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться у момент передачі товару в піклування першого перевізника.

За умовами терміну СIР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Даний термін може застосовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи перевезення, що змішали.

А. ОБОВЯЗКИ ПРОДАВЦЯ Б. ОБОВЯЗКИ ПОКУПЦЯ

А.1. Надання товару відповідно до договору

Продавець зобов'язаний відповідно до договору купівлі-продажу надати покупцеві товар(апельсини), комерційний рахунок-фактура або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитися за умовами договору купівлі-продажу.

Б.1. Сплата ціни

Покупець зобов'язаний сплатити передбачену договором купівлі-продажу ціну товару.

А.2. Ліцензії, свідоцтва і інші формальності

Продавець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик отримати будь-яку експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, всі митні формальності для експорту товару.

Б.2. Ліцензії, свідоцтва і інші формальності

Покупець зобов'язаний за свій рахунок і на свій ризик отримати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, всі митні формальності для імпорту товару і для його транзитного перевезення через треті країни.

А.3. Договори перевезення і страхування

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару з Анталії до Києва автомобільним транспортом.

б) Договір страхування.

Продавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок - як це узгоджено в договорі купівлі-продажу - страхування вантажу на умовах тих, що дозволяють покупцеві або іншій особі, що володіє страховим інтересом, звернутися безпосередньо до страховика, а також надати покупцеві страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Страхування повинне бути проведене у страховика або в страховій компанії, хорошою репутацією, що користується, і, якщо немає спеціальних угод про протилежне, то страхування повинно бути проведене відповідно до мінімального покриття згідно Умовам Інституту по розробці вантажних термінів /Institut Cargo Clauses/ (Об'єднання лондонських страховиків /Institute of London Underwriters/) або будь-якої подібної збірки договірних статей. Тривалість страхового покриття повинна відповідати статтям Б.4. і Б.5. На вимогу покупця і за його рахунок продавець зобов'язаний провести страхування від військових ризиків, страйків, заколотів і інших громадянських заворушень, якщо це можливо. Страхування повинне покривати, як мінімум, передбачену в договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (т.е. 110%) і повинно бути поміщено у валюті договору купівлі-продажу(USD).

Б.3. Договори перевезення і страхування

а) Договір перевезення.

Немає зобов'язань.

б) Договір страхування.

Немає зобов'язань.

А.4. Постачання

Продавець зобов'язаний надати товар перевізникові у м.Анталія.

Б.4. Ухвалення постачання

Покупець зобов'язаний прийняти постачання товару відразу після його доставки відповідно до статті А.4. і отримати товар від перевізника в Києві.

А.5. Перехід ризиків

Продавець зобов'язаний з урахуванням обмовок статті Б.5. нести всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту, коли він буде поставлений відповідно до статті А.4.

Б.5. Перехід ризиків

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту його постачання відповідно до статті А.4.

Покупець зобов'язаний - при невиконанні їм обов'язку дати сповіщення відповідно до статті Б.7. - нести всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту закінчення узгодженої дати або дати закінчення зафіксованого терміну постачання. Умовою, проте, є належна відповідність товару договору. Це означає, що товар повинен бути належним чином ідентифікований, тобто безумовно відособлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору.

А.6. Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний з урахуванням обмовок статті Б.6.:

- нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його постачання відповідно до статті А.4., а також сплатити фрахт і всі витікаючі із статті А.3а), і

- сплатити, якщо це буде потрібно, витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки і інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару, і витрати, пов'язані з його транзитним перевезенням через треті країни (Болгарія, Румунія, Молдова), у випадках, коли вони згідно з угодою перевезення покладаються на продавця.

Б.6. Розподіл витрат

Покупець зобов'язаний з урахуванням обмовок статті А.3а):

- нести всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту його доставки відповідно до статті А.4., і

- нести всі витрати і збори, пов'язані з товаром під час його транзитного перевезення в Київ, за винятком випадків, коли вони згідно з угодою перевезення покладаються на продавця, і

- сплатити витрати по вивантаженню товару, за винятком випадків, коли вони згідно з угодою перевезення покладаються на продавця, і

- нести всі додаткові витрати унаслідок невиконання їм обов'язку дати належне сповіщення відповідно до статті Б.7. з моменту числення узгодженої дати або із закінчення узгодженого терміну для відвантаження. Умовою, проте, є належна відповідність товару договору. Це означає, що товар повинен бути належним чином ідентифікований, тобто безумовно відособлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору, і

- сплатити, якщо це буде потрібно, всі мита, податки і інші збори, а також витрати на виконання митних формальностей, що підлягають оплаті при імпорті товару, і, у разі потреби, для його транзитного перевезення через треті країни - якщо вони не включені у витрати договору перевезення.

А.7. Сповіщення покупцеві

Продавець зобов'язаний сповістити покупця достатнім чином про те, що товар поставлений відповідно до статті А.4., а також направити покупцеві будь-яке інше сповіщення потрібне йому для здійснення зазвичай необхідних заходів для отримання товару.

Б.7. Сповіщення продавцеві

У випадку, якщо покупець має право визначити термін відправки товару і/або пункт призначення, він повинен належним чином сповістити про це продавця.

А.8. Докази постачання, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Продавець зобов'язаний надати покупцеві за свій рахунок звичайний транспортний документ або транспортні документи (накладну автомобільного перевезення) або відповідно до статті А.3

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного зв'язку, згадані вище документи можуть бути замінені еквівалентними електронними повідомленнями (EDI).

А.8. Докази постачання, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення

Покупець зобов'язаний прийняти передбачений статтею А.8. транспортний документ, якщо він відповідає умовам контракту купівлі-продажу.

А.9. Перевірка - упаковка - маркіровка

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідною для постачання товару відповідно до статті А.4.

Продавець зобов'язаний за свій рахунок забезпечити упаковку (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято зазвичай відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки), необхідну для організовуваного ним перевезення товару. Упаковка повинна бути маркірована належним чином.

Б.9. Огляд товару

Покупець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з будь-яким передвантажним оглядом товару, за винятком випадків, коли такий огляд потрібний властями країни експорту.

А.10. Інші обов'язки

Продавець зобов'язаний на прохання покупця надати останньому за його рахунок і на його ризик повне сприяння в отриманні будь-яких документів або еквівалентних їм електронних повідомлень (крім названих в статті А.8.), що видаються або використовуваних в країні відправки і/або в країні походження товару, які можуть потрібно покупцеві для імпорту товару, або, у разі потреби, для його транзитного перевезення через треті країни.

Продавець зобов'язаний забезпечити покупця всією інформацією, необхідною для здійснення будь-якого додаткового страхування.

Б.10. Інші обов'язки

Покупець зобов'язаний нести всі витрати і оплачувати збори, пов'язані з отриманням документів або еквівалентних їм електронних повідомлень, як це передбачено в статті А.10., а також відшкодувати витрати продавця, понесені останнім унаслідок надання їм допомозі покупцеві.

Покупець зобов'язаний забезпечити продавця всією інформацією, необхідною для здійснення додаткового страхування.

7. Вимоги до упаковки та маркування товару

Апельсини упаковують в закриті або відкриті картонні або дерев'яні ящики таким чином:

а) рівномірно укладеними шарами в упаковках закритого або відкритого типу відповідно до шкали калібрування.

б) інший спосіб в упаковках закритого або відкритого типа (навалом);

в) з обгортанням поштучно в упаковках з максимальною вагою 5 кг

Для обгортання плодів використовується тонкий сухий новий папір, що не має запаху.

Вживання яких-небудь речовин для зміни природних властивостей апельсинів, особливо їх запаху або смаку, забороняється.

Можна застосовувати лише такі консерванти (або засоби покриття для обробки поверхні), які дозволені відповідно до розпоряджень про добавки.

Апельсини мають бути упаковані так, щоб було забезпечено їх належне збереження.

Вживаний усередині упаковки матеріал (і особливо папір) має бути новим, чистим і такої якості, щоб не викликати в товару жодних зовнішніх або внутрішніх пошкоджень. Допускається вживання паперу або наклейок з торгівельними специфікаціями, якщо для нанесення тексту або етикетування застосовуються нетоксичні фарби або клей.

В упаковках не повинно бути жодних сторонніх речовин проте допускається укладання фруктів з короткими гілочками, з окремими зеленими листочками, що не відокремилися від плоду.

Це положення відноситься до чистоти упаковки в цілому. Його мета -- забезпечити, щоб сторонні речовини не затрудняли укладання товару.

При укладанні плодів з короткими гілочками (з листочками) слід звертати увагу на те, щоб фрукти не були пошкоджені цими гілочками. Не допускається щоб при укладанні апельсинів навалом в упаковці містилися уламки гілок.

Перевозимо апельсини у закритих картонних ящиках.

Маркування апельсинів:

При постачанні апельсинів в упакованому вигляді на кожну упаковку повинні наноситися наступні вказівки, написані чіткими і легкочитаємими зовні буквами і згруповані на одній стороні.

Ідентифікація (пізнавальні позначення). Вказується: найменування, адреса або офіційно встановлене або загальноприйняте кодове позначення пакувальника і (або) відправника. Цього не вимагається, якщо пакувальник вказаний як відправник. Пакувальник -- це фізична або юридична особа, котра несе відповідальність за укладання, маркування і упаковку товару (в цьому випадку фізична особа, що проводила упаковку, особисто не нестиме відповідальність за свого працедавця). Відправник -- це фізична або юридична особа яке несе відповідальність за первинне «приведення товару в рух» і за видачу «контрольної справки» (або «підтвердження прийняття товару»).

Вказується повне ім'я і адреса пакувальника і відправника. Вид товару. Позначається: найменування виду.

Походження товару. Вказується: країна походження і (за вибором) район зростання або національне, регіональне або місцеве найменування.

В кожному випадку маркування повинно включати:

країну походження і по вибору як доповнення: район зростання або національне, регіональне або місцеве найменування.

Торгівельні характеристики включають позначення:

а) класу;

б) розміру -- при будь-якому способі укладання -- відповідно до шкали калібрування через довідковий номер таблиці, а при укладанні рівними шарами вказується кількість плодів.

Якщо фрукти за розміром відповідають трьом послідовним калібрам, то потрібно вказати або ці три калібри (наприклад «3», «4», «5») або діапазон калібрів (наприклад «3 -- 5»);

в) у необхідних випадках -- зведення про використання консервантів, вживаних згідно відповідним розпорядженням.

Зведення про вживання консервантів приводяться згідно розпорядженням про добавки таким чином: «с консервантами... (Diphenyl Orthophenylphenol, Thiabendazol)» або «применены консерванти... (Diphenyl, Orthophenylphenol, Thiabendazol)»;

г) дозрівання.

Якщо встановлено, що при використанні методу «дозрівання» буде перевищений допустимий відсоток фруктів без зав'язі, в товаросупровідних документах необхідно вказати: «дозрівання» (або «фрукти що дозрівають»).

При збереженні апельсинів на складах норми вибуття встановлюють у залежності від наявності охолодження для теплого і холодного періоду року окремо по видах апельсинів. Норми природного збитку в роздрібній торгівлі встановлені для всіх магазинів у холодний період року й у теплий період для магазинів, що мають охолодження, а в теплий період для магазинів, що не має охолодження, відповідно, %: 1; 1,1; 1,2; 0,8; 0,4; 0,65, незалежно від термінів збереження.

Щоб якість апельсинів під час збереження не погіршувалася, необхідно створювати такі умови, що запобігали би розвитку мікроорганізмів.

Якість товару, його пакування та маркірування повинні відповідати вимогам цього Контракту.

Відповідність якості товару, його пакування та маркірування вимогам повинно бути підтверджено наступними документами:

1. Сертифікатом про якість, який видається державною компетентною організацією країни виробництва товару на кожну партію товару, в якому як мінімум зазначається повне найменування товару (відповідно з п. 1 цього Контракту), фактичні показники якості товару, його пакування та маркірування, фактична дата виробництва товару.

2. Сертифікат якості, який видається нейтральною компетентною організацією на кожну партію товару, яка повинна бути визначена Продавцем за його рахунок за вимогою Покупця із зазначенням всіх відомостей про товар.

3. Ветеринарним сертифікатом (при необхідності), який видається ветеринарною державною службою країни походження товару на кожну партію товару і який підтверджує фактичну відповідність якості товару по кожному пункту ветеринарних вимог.

4. Санітарним сертифікатом, який видається державною компетентною організацією країни походження товару на кожну партію товару.

В сертифікатах якості, ветеринарному та санітарному сертифікатах повинні також зазначатися: назва транспорту, пункт відвантаження, дата і номер відвантажувального документу; кількість місць, маса нетто та маса брутто товару по кожному відвантажувальному документу; дата та місце видачі сертифікатів.

Сертифікати повинні містити пряме зазначення того, що товар відповідає технічним, санітарним та іншим вимогам Контракту та додатків до Контракту.

Сертифікати повинні бути оформлені як мовою країни походження товару, так і українською мовою.

8. Фінансові умови розрахунків за угодою

При визначенні фінансових умов розрахунків необхідно:

- вибрати валюту ціни

- визначити загальну контрактну вартість

- узгодити форму розрахунків

- встановити порядок проведення розрахунків.

Валюта ціни - це валюта, в якій визначається ціна товару в контракті. Валюта платежу - це валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом. В нашому випадку це долар.

Формування контрактної ціни:

- одиниця виміру товару(апельсини) - кілограм(кг).

- вид ціни - тверда (fixed price) встановлюється остаточно при підписанні угоди. Використовують коли угода здійснюється протягом короткого періоду часу, або ціна на товар не буде змінюватися протягом здійснення угоди;

- обрана базисна умова поставки товару впливає на розподіл витрат між експортером та імпортером щодо поставки товару,а тому вона безпосередньо впливає на структуру та рівень контрактної ціни.

- контрактна ціна товару за i-тої базисної умови Інкотермс;

- витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару;

- витрати експортера у зв'язку із здійсненням k-того виду зобов'язання відповідно до i-тої базисної умови Інкотермс;

- запланований прибуток у ціні товару, %.

Згідно умови поставки CIP(Київ) експортер має такі зобов'язання:

- пакування апельсинів

- доставка апельсинів до основного перевізника Transocean Shipping Int'l Transport & Foreign Trade Co Ltd.

- експортні формальності

- навантаження апельсинів на основного перевізника Transocean Shipping Int'l Transport & Foreign Trade Co Ltd.

- оплата основного перевезення з Анталії до Києва

- страхування апельсинів з Анталії до Києва

Отже, СР_і =0,5 (доларів);

Контрактна ціна товару за базисною умовою поставки СIP(Київ) 0,5 доларів/кг.

Контрактна вартість товару становить

В_к = Ц_в * n;

де Ц_в - ціна виробника за одиницю товару;

n - кількість товару.

Оскільки Ц_в = 0,5 доларів/кг., то

В_к = 0,5 * 20 000 = 10 000 (доларів)

В_к =10 000*7,7=77 000 (гривень) - за курсом НБУ на 22.04.09.

Далі необхідно визначитись з формою проведення розрахунків за даною угодою.

Основними формами проведення розрахунків у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

1. авансова

2. акредитивна

3. інкасова

4. за відкритим рахунком.

Авансові перерахунки як спосіб платежу передбачають виплату покупцем погоджених у контракті сум до передання товаророзпорядчих документів і самого товару в розпорядження покупця. Здебільшого такі перерахунки здійснюються під час і навіть до початку виконання замовлення. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, а з іншого - забезпечує виконання зобов'язань, узятих імпортером за контрактом. Якщо після виконання замовлення покупець відмовляється від прийняття цього товару, експортер може використати аванс для відшкодування своїх збитків.

Інкасо - це доручення експортера своєму банку одержати від імпортера певну суму коштів або підтвердження того, що ця сума буде сплачена в обумовлені терміни.

Залежно від наданих документів, за якими здійснюються розрахунки, розрізняють чисте та документарне інкасо. Чисте інкасо здійснюється на основі фінансових документів: чеків, векселів, платіжних розписок. Документарне інкасо - це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Платіж на відкритий рахунок - найбільш ризикована для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає жодних гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в погоджений термін. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаросупровідними документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця. Таким чином, ризик несплати імпортером товару при односторонньому використанні відкритого рахунка аналогічний ризику непоставки або недопоставки товару експортером при авансових платежах. Розрахунки за допомогою відкритого рахунка частіше використовуються, якщо: між покупцем і продавцем існують надійні, тривкі і тривалі ділові відношення; торгівля між країнами відносно вільна від урядових обмежень і міжнародного регламентування.