Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

зовнішньоекономічний ринок сталь

Вступ

Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі

1.1 Аналіз світового виробництва та торгівлі даним товаром

1.2 Аналіз українського ринку сталі

1.3 Сегментація ринку сталі

Розділ 2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди зі сталі

2.1 Нормативно-правові умови здійснення зовнішньоторговельних операцій у міжнародній торгівлі

2.2 Особливості та умови транспортування сталі

2.3 Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування

Розділ 3. Розробка зовнішньоекономічного контракту на експорт сталі

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Чорна металургія є важливою галуззю світового господарства, оскільки це одна з основних частин фундаменту всього господарства країн: Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей світового господарства як найголовніший споживач палива й електроенергії та води. Практично, немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали - це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.

Актуальність даної теми не залишає сумнівів. Найбільший обсяг від експортних надходжень в Україні забезпечує чорна металургія, адже показники виробництва сталі і її споживання залишаються важливими індикаторами економічного розвитку країни.

Наявність у країні цілої низки великих металургійних підприємств дозволяє їй займати серйозні позиції серед світових виробників чорних металів. Україна входить у першу десятку країн-виробників за виплавкою сталі і з виробництва чавуну і займає друге місце серед країн СНД.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи виступають процеси забезпечення ефективності експортної операції.

Предметом дослідження є обґрунтування доцільності здійснення експортної операції з поставки сталі.

Метою курсової роботи є проектування зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі на основі теоретичного та аналітичного дослідження.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

маркетинговий аналіз світового та українського ринку сталі;

дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;

розробка зовнішньоекономічного контракту;

оцінка ефективності зовнішньоекономічної угоди.

Інформаційною базою дослідження були матеріали періодичної преси, маркетингові дослідження фахових сайтів, статистична інформація, офіційні сайти міжнародних організацій, нормативно-правова і законодавча база України та Європейського Союзу.



Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі

1.1 Аналіз світового виробництва і торгівлі даним товаром

Історія виробництва сталі є двигуном, що забезпечує розвиток світової промисловості, а показники галузі відображають глобальну економічну ситуацію.

Відомо, що жоден інший матеріал не має такого поєднання міцності, пластичності та гнучкості як сталь. Індустрія сталі друга в світі за споживанням енергії та перша за видами вуглекислого газу. Мартенівський спосіб плавлення сталі був вперше застосований у 1865 році, а киснево-конвертований через 85 років - у 1950 р. [9]. Уся вироблена сталь стає ресурсом із необмеженим циклом використання та може бути повторно перероблена. Найбільш відповідним замінником сталі є алюміній. Також відомо, що сталь є основним матеріалом, що використовується при виробництві обладнання відновних джерел енергії. У світовому виробництві сталі зайнято більше ніж 4 млн. працівників, іще 4 млн. людей зайняті у допоміжних галузях.

Заснована у 1901 році US Steel Corporation стала першою у світі компанією, ринкова капіталізація якої перевищила 1 млрд. дол. Перша висотна будівля зі сталевим каркасом була споруджена у 1884 році в Чикаго - Chikago Home Insurance Building. В середньому кожен автомобіль містить 960 кг сталі та заліза[9].

Основна сировина, що використовується в процесі виробництва сталі - це залізна руда, вугілля, вапняк та вторинна металева сировина.

Існує два базових способи виробництва сталі і пов'язані з ними потреби в сировині та матеріалах:

плавлення сталі за допомогою кисневого конвертеру (КК);

виробництво сталі за допомогою електродугової печі (ЕДП).



Рис. 1. Основна сировина, необхідна для виготовлення 1 т сталі в залежності від способу виробництва [9]

Починаючи із 1996 року Китай лідирує у виробництві сталі. В 2012 р. частка країни становила 46,3% (716,5 млн. т.) світового обсягу (рис. 2). Друге місце посіла Японія, третє - США.

Рис. 2. Частка країн у світовому виробництві сталі [14]

Із топ-виробників сталі (табл. 1) лише Китай та Індія змогли у 2009 р. збільшити обсяг виробництва завдяки динамічно зростаючій економіці країн.



Таблиця 1. Виробництво сталі у світі, млн. т [16]

№	Країна	Роки
		2002	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
1	Китай	182,2	421	489,7	512,3	577,1	638,7	694,8	716,5
2	Японія	107,7	116,2	120,2	118,7	87,5	109,6	107,6	107,2
3	США	91,6	98,6	98,1	91,4	58,2	80,5	86,4	88,6
4	Індія	28,8	49,5	53,5	57,8	63,5	69	73,6	76,7
5	Росія	59,8	70,8	72,4	68,5	60	66,9	68,9	70,6
6	Південна Корея	45,4	48,5	51,5	53,6	48,6	58,9	68,5	69,3
7	Німеччина	45	47,2	48,6	45,8	32,7	43,8	44,3	42,7
8	Туреччина	16,5	23,3	25,8	26,8	25,3	29,1	34,1	35,9
9	Бразилія	29,6	30,9	33,8	33,7	26,5	32,9	35,2	34,7
10	Україна	34,1	40,9	42,8	37,3	29,9	33,4	35,3	32,9
-	Інші	263,4	302,1	310,7	295,2	226,6	268,6	280,5	273,6
-	Всього в світі	904,1	1249	1347	1341,2	1235,1	1431,7	1529,2	1547,8

Світове виробництво сталі у 2012 році досягло 1548 млн. т, що на 1,9% більше ніж у 2011 році (рис. 3). Це рекорд у глобальному виробництві даного товару. Головним чином, росту сприяло збільшення обсягів виробництва у країнах Азії та Північної Америки, в той час як країни Європейського Союзу та Південної Америки продемонстрували падіння у виробництві даної продукції.

Рис. 3. Порівняльна динаміка світового виробництва сталі за 2005-2012 рр. [11]



У 2012 році країнами Азії було вироблено 1012,7 млн. т сталі, що на 2,6% більше в порівнянні з 2011 роком. Але частка регіону у світовому виробництві даної продукції не значно зросла (від 64,5% у 2011 р. до 65,4% у 2012 р.). Як уже було зазначено Китай займає лідируючу позицію у виробництві товару, про що свідчить збільшення обсягів у 2012 р. на 3,1% в порівнянні з 2011 р. (рис. 4). Японія виробила 107,2 млн. т сталі у 2012 р., що на 0,4% менше ніж у 2011 р. Щодо Південної Кореї, то тут прослідковується збільшення на 1,2 % у 2012 р. [16].

Країни Європейського Союзу виробили на 4,7% менше даної продукції у 2012 р. Німеччина виробила 42,7 млн. т (на 3,7% менше ніж у 2011р.). В Італіїї теж прослідковується зменшення обсягів на 5,2%. Франція та Іспанія у 2012 р. також показали негативні показники - зменшення на 1,1% та 12,1% відповідно.

У 2012 році виробництво сталі у Північній Америці становило 121,9 млн. т ( на 2,5% більше ніж у 2011 р.). США виробили у 2012 р. на 2,5% більше ніж у 2011 р.

Під час аналізу виробництва сталі у країнах СНД було виявлено зниження даного показника на 1,2% у 2012 р. В той час як Росія в цей період виробила на 2,5% більше ніж за 2011 р. (68,9 млн. т).

На протязі 2012 р. обсяги виробництва сталі у Південній Америці становили 46,9 млн. т , що на 3% менше ніж за попередній рік. Бразилія виробила 34,7 млн. т сталі за 2012 рік, що на 1,5 % менше ніж за 2011 рік.

Рис. 4. Темп росту виробництва сталі за період 2005 - 2012 рр. [6]

Обсяги виробництва сталі в серпні 2013 р. за оцінками Світової Асоціації виробників сталі до якої входять 64 країни, становили 130 млн. т., що на 5,2% більше ніж за відповідний період 2012 р.

За підсумками 2012 року найбільшим експортером сталі був Китай - 54,8 млн. т, друге місце посіла Японія - 41,5 млн. т, Південна Корея стала третьою - 26,7 млн. т. Щодо імпортерів, то перше місце належить США - 31,5 млн. т, друге місце посіла Німеччина - 22,9 млн. т, і третє місце належить Південній Кореї - 20,4 млн. т (табл. 2).

Таблиця 2. Головні країни експортери та імпортери сталі світу в 2012 році, [13]

Місце	Країна	Обсяг експорту, млн.т	Країна	Обсяг імпорту, млн.т	Країна	Чистий експорт, млн.т	Країна	Чистий імпорт, млн.т
1	Китай	54,8	США	31,5	Китай	40,6	США	17,9
2	Японія	41,5	Німеччина	22,9	Японія	35,7	Тайланд	13,6
3	Південна Корея	30,2	Південна Корея	20,4	Україна	22,3	Індонезія	11,3
4	Росія	26,7	Тайланд	15,2	Росія	19,8	Саудівська Аравія	7,8
5	Німеччина	26	Китай	14,2	Південна Корея	9,8	В'єтнам	6,5
6	Україна	24,1	Італія	13,9	Турція	7,2	ОАЕ	6
7	Турція	18,7	Франція	13,2	Бразилія	5,9	Іран	5,3
8	Італія	18,3	Індонезія	12,2	Італія	4,3	Алжир	5
9	Франція	14,6	Турція	11,5	Бельгія	3,9	Мексика	4,3
10	Бельгія	14,5	Бельгія	10,6	Австрія	3,1	Філіпіни	4,3

Як відомо, споживання сталі характеризує технологічний розвиток економіки. Аналіз динаміки ВВП на душу населення та споживання сталевого прокату таких країн як США та Японії дозволяє виділити три етапи розвитку економік [15]:

споживання сталі стрімко зростало випереджаючи зростання ВВП і досягло максимуму на рівні 700-800 кг/чол. в рік. Такий показник відповідає економічному розвитку з опорою на промисловість;

при переході від індустріального до постіндустріального устрою економіки споживання металу знижувалося, проте супроводжувалось подальшим зростанням ВВП;

в умовах постіндустріальної економіки споживання прокату стабілізувалося на рівні 400 - 600 кг/чол. із подальшим поступовим зменшенням при помірному зростанні ВВП.

Сьогодні країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) є найбільшими економіками, що знаходяться на етапі індустріального росту і саме вони найближчим часом будуть відігравати провідну роль у збереженні рівня споживання сталі у світі.

Як відомо, вже багато років серед найбільших виробників сталі лідирує компанія Arcelor Mittal, що була утворена в 2006 році, шляхом злиття двох найбільших на той момент виробників сталі: люксембурзької Arcelor та індійської Mittal Steel. Виробничі потужності Arcelor Mittal становлять близько 150 млн.т на рік [10].

У 2012 році об'єм виробництва Arcelor Mittal склав 93,6 млн.т (більше 6% світового виробництва сталі), другою стала японська корпорація Nippon Steel & Sumitomo Metal Corporation - 47,9 млн.т, китайські виробники Hebei Group та Baosteel Group посіли третє та четверте місця відповідно. Загалом, у першій двадцятці фігурують дев'ять китайських компаній. Відзначимо, що серед найбільших світових виробників за підсумками 2012 року є дві українські компанії: Metinvest - 28 місце, ISD - 33 місце [12].

Таким чином, світовий ринок сталі - це певною мірою ринок продавця, що ганяється за замовником. Метал виробляють сотні компаній у світі, і ринок зовсім не організований. Тому головне питання полягає в тому, яким чином можна стабілізувати ринок сталі і позбутися від циклічних коливань кон'юнктури та цін.

Довгострокові прогнози світового виробництва і споживання сталі також оптимістичні. Перехід світової цивілізації в постіндустріальну, інформаційно-технологічну фазу розвитку не означає різкого повсюдного згортання виробництва і споживання чорного металу і його сплавів, як конструкційних металів. Можливості чорних металів конкурувати з кольоровими металами далеко не вичерпані. Однак, два фактори - екологічні і транспортні витрати на перевезення залізорудної сировини і готової продукції роблять проблематичним тривале нарощування виробництва кінцевої стале продукції і її споживання і зменшують конкурентоспроможність чорної металургії на світових і внутрішніх ринках. Шкідливі викиди металургійних переділів у силу високої конкуренції виробництва в окремих регіонах стале виробляючих країн приводять до підвищеного екологічного навантаження на одиницю території. За абсолютним значенням металургійних викидів перші місця займають: Китай (6,29 млн. т/рік), Західна Європа (6,44 млн. т/рік), США (3,91 млн. т/рік), Японія (3,74 млн. т/рік), Росія (2,34 млн. т/рік). Основний внесок світової металургії в глобальні зміни клімату пов'язаний, головним чином, з ростом «парникового ефекту» за рахунок використання вугілля в металургійних переділах. Світовий ринок рудо металургійної сировини формується континентальними і міжконтинентальними транспортними вантажопотоками. Транспортний фактор містить у собі як витрати власне на транспортування металургійної сировини, так і екологічні наслідки спалювання палива при його транспортуванні. Але ці ж обставини містять у собі і потенційні можливості росту конкурентоспроможності світової чорної металургії у їхньому числі наступні:

зниження витрат енергії на переділи при скороченні повного металургійного циклу за рахунок виключення морально-застарілого доменного і мартенівського виробництва;

підвищення якості металургійної сировини сучасними технологіями на ГЗК, невикористання високоякісної вторинної сировини в системі рециклінгу чорних металів, підвищення якості і розмаїтості кінцевої продукції;

раціоналізація транспортних потоків сировини, енергії і кінцевої металопродукції;

зниження усіх видів шкідливих викидів і впливів на навколишнє середовище в глобальних і локальних масштабах;

глобальна операціоналізація виробничо-технологічних, енергетичних, транспортних, ринково-економічних зв'язків між транснаціональними металургійними корпораціями в забезпеченні багатонаціональних споживачів.

1.2 Аналіз українського ринку сталі

Аналізуючи даний ринок, варто зазначити, що технологічно процес виробництва сталі в Україні відстає від світових стандартів. 26% сталі в Україні виплавляється у мартенівській печі, в той час як у світі даний показник становить близько 1%. У структурі товарної продукції значну частину становлять сталеві злитки, які є сировиною для подальших виробничих переділів сталі. Таким чином, через відсутність технологій подальшої переробки сталі, Україна втрачає суттєву частину доданої вартості продукту.

Цікаво, що Україна є найбільш експортно-орієнтованою країною в світі серед виробників сталі. Майже 70% виготовленої сталі продається за кордон. Для порівняння, даний показник Японії, яка є другою після України становить лише 30%.

За січень - листопад 2012 р. виручка від експорту української сталі становила 12,5 млрд. дол. Найкрупнішими покупцями були Європейський Союз - 2,66 млрд. дол. (21% виручки), Росія - 1,99 млрд. дол., Ліван та Сирія - 1,41 млрд. дол., Туреччина - 1,25 млрд. дол. Відзначимо, що за 12 місяців 2011 року виручка від експорту української сталі склала 16,3 млрд. дол. [9].

У товарній номенклатурі українського експорту найбільшу питому вагу займають напівфабрикати з вуглецевої сталі - приблизно 40%, прокат плоский - 30%, прутки та бруски - 15%, спеціальні профілі - 5%.

Варто зазначити, що ціни на сталь значною мірою залежать від попиту з боку будівельного сектору, який споживає більше 50% продукції індустрії сталі, а також від темпів росту економіки Китаю.

Основними компонентами сировини, вартість яких прямо впливає на ціну сталі є залізна руда та кокс. Однак, буває й так, що ціни на сталь падають через падіння попиту, а ціни на сировину зростають. У цьому випадку у металургійних компаніях падає рентабельність.

70% виготовленої в Україні сталі експортується за кордон, тому українські металургійні комбінати мають рахуватися зі світовими цінами на сталь. У січні - листопаді 2012 р. середня ціна експортованої української сталі становила 604 дол. За одну тонну (у 2011 р. ціна становила 675 дол.).

Відзначаємо, що найбільшу частку виробленої в Україні сталі становлять напівфабрикати, які є продукцією нижчих рівнів виробничого переділу, в результаті чого українські підприємства втрачають значну частину доданої вартості. Наприклад, вартість тонни гарячеоцинкованої сталі приблизно в 1,6 разів перевищує вартість тонни сталі у формі слябу.

Таблиця 3. Підприємства ГМК України. Виробництво сталі у 2011 - 2012 рр., тис. т [9]

Напрям	Підприємство	Сталь
		2 011р.	2 012р.
Металургійні комбінати	ArcelorMittal Кривий Ріг	5703	6426
	ММКім. Ілліча	6135	5151
	Азовсталь	5585	4593
	Алчевський МК	3774	3870
	Запоріжсталь	3812	3785
	ДМК ім. Дзерджинського	3202	3139
	Єнакіївський МЗ	2669	2732
	ДМЗ ім. Петрівського	861	821
	Донецький ЕМЗ	1039	505
	Дніпроспецсталь	425	329
	Донецький МЗ	394	90
	Інші	1074	953

Як відомо, металургія є однією з галузей спеціалізації України на міжнародному ринку. За обсягами виробництва сталі країна входить у топ 10 країн світу та посідає 4 місце у світовій торгівлі. У 2012 році українські підприємства скоротили виробництво сталі в порівнянні з 2011 роком на 6,6% (до 32,4 млн. т) (табл. 3).

Таким чином, конкурентні переваги металургійної галузі в Україні, що проявляються у забезпеченості залізною рудою, та наявність вільних потужностей дозволили Україні закріпитися у ролі постачальника напівфабрикатів на світовий ринок. У той же час відставання галузі України від світових показників енергоефективності через морально-застаріле та зношене обладнання негативно відображається на собівартості виробництва, а низький рівень рентабельності не дозволяє акумулювати достатній обсяг фінансових ресурсів для проведення повномасштабної модернізації.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки та світові тенденції спеціалізації в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгострокову перспективу на загальнонаціональному рівні з метою підвищення конкурентоспроможності галузі.

1.3 Сегментація ринку сталі

Основними споживачами сталі, згідно її марок є:

Будівельні організації (для виготовлення паль, для зварних конструкцій).

Авіа будівельні підприємства (для зварних виробів, що працюють в повітряному середовищі, у концентрованій азотній кислоті і т. ін.).

Машинобудівні підприємства (для виготовлення різноманітних деталей).

Суднобудівельні підприємства (немагнітна сталь для виготовлення деталей, що працюють у морській воді і т. ін.).

Підприємства хімічної промисловості (для деталей, що працюють в сірчаній або фосфорній кислоті при підвищеній температурі).

Таким чином, в майбутньому сталь залишатиметься одним з найбільш важливих матеріалів для сучасного суспільства, однак, індустрія виробництва сталі стикатиметься з великою кількістю перешкод, таких як надлишкові потужності, волатильність (зміна цін) сировинних і енергетичних ринків, ризики протекціоністської політики.



Розділ 2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди

2.1 Нормативно-правові умови здійснення зовнішньоторговельних операцій у міжнародній торгівлі

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі ґрунтуються на використанні митних тарифів.

Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:

1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).

2. Фіскальну (поповнення державного бюджету).

Митні тарифи можуть бути:

- простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;

- складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.

Основним елементом митного тарифу являється мито.

Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону.

В Україні застосовують такі види мит:

ввізні ( вони є найпоширенішим методом обмеження імпорту, ними обкладають усі товари, які ввозять в Україну;

транзитні.

Вивізні мита в Україні сьогодні не застосовуються.

Ставки митного тарифу поділяють на такі:

преференційні - застосовують до товарів, імпортованих з держав, що утворюють з Україною економічні інтеграційні угрупування - зони вільної торгівлі, митний союз та ін.;

пільгові - застосовують до товарів країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;

повні - застосовують до товарів із решти країн.

Згідно Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13.12.2006 № 441-V, у 2013 році ставки експортного мита, встановлені на товари, які підпадають під дію цього Закону, зменшуються і подані у табл. 4.

Таблиця 4. Ставки вивізного (експортного) мита на сталь, [5]

Код товару згідно з УКТ ЗЕД	Найменування товару	Ставка вивізного (експортного) мита у % до митної вартості
		2012 рік	2013 рік
7204 21	Відходи та брухт легованої сталі, корозійностійкої (нержавіючої) сталі	21%	18%
7204 29 00 00	Відходи та брухт легованої сталі інші	21%	18%
7204 50 00 00	Відходи у зливках (шихтові зливки) для переплавлення, з легованої сталі	21%	18%
7218 10 00 00	Сталь корозійностійка (нержавіюча) у зливках та в інших первинних формах	21%	18%

До нетарифних заходів регулювання відносяться:

Заборони експорту та імпорту.

Кількісні обмеження експорту та імпорту (до них відносяться квотування і ліцензування).

В Україні використовують такі види квот:

- глобальні - встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- групові - для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- індивідуальні - для товарів з визначенням конкретної країни, куди вони можуть експортуватися чи з якої вони можуть імпортуватися.

В Україні використовуються такі види ліцензій:

- генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по окремому товару чи окремій країні (групі країн) на протязі періоду дії режиму ліцензування по даному товару;

- разова (індивідуальна) - одноразовий дозвіл, який має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом ЗЕД на період, необхідний для її здійснення;

- відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару на протязі конкретного періоду (але не менше одного місяця) з визначенням його загального об'єму.

У 2012 році експорт сталі корозійностійкої (нержавіючої) у зливках та в інших первинних формах підлягав ліцензуванню.

2.2 Особливості та умови транспортування сталі

Транспортування сталі здійснюється за допомогою залізничного транспорту. Митні процедури в пунктах пропуску залізничного рухомого складу через державний кордон України регулюються Митним Кодексо України [7].

У зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні процедури передбачені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 218 Митного Кодексу України, розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Проведення митного контролю на залізничному транспорті регулюється ст. 218 Митного Кодексу України.

Строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником митного органу за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

Перелік документів для митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом описано у ст. 335 Митного Кодексу України.

Під час переміщення товарів залізничним транспортом через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

транспортні (перевізні) документи;

передатну відомість на залізничний рухомий склад;

інші документи, передбачені цим Кодексом, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку та іншими законами України.

Згідно ст. 219 Митного Кодексу України, відповідальність за втрату чи неналежну доставку товару, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення несе залізниця.

Місце здійснення митних формальностей у міжнародному залізничному сполученні розглянуто у ст. 220 Митного Кодексу України.

Митний контроль товарів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю. Пасажири поїздів міжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в інших місцях, визначених уздовж маршруту руху поїзда за погодженням між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

З метою запобігання порушенню розкладу руху поїздів митний контроль може здійснюватися поза пунктами пропуску через державний кордон або в місцях, визначених керівником митного органу за погодженням з керівниками залізничної станції та органу охорони державного кордону України.

У виняткових випадках, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, на вимогу митного органу окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу для здійснення митного контролю можуть бути виключені зі складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складі поїзда неможливе.

Відправлення залізничних транспортних засобів з місць стоянки здійснюється з дозволу митного органу та органу охорони державного кордону України.

2.3 Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування

Відповідно до ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. на території України запроваджується обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб'єктів цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами місцевих Рад народних депутатів України [3].

Валютні операції знаходяться під значним контролем законодавства та нормативно-правових актів Національного Банку України. Основними документами в сфері валютного контролю є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994 р. (зі змінами і доповненнями до 31.05.2007 № 1108 - IV). Для зовнішньоекономічних операцій українських підприємств як засіб платежу може використовуватись іноземна валюта, в т.ч. долар [3].

Доходи, отримані (нараховані) платником податку в доларах у зв'язку з продажем сталі протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного Банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Балансова вартість в доларах, отриманих платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в доларах), визначається за курсом, зазначеним у вантажно-митній декларації.

Одержана українським постачальником валюта митом не обкладається.

Для проведення передоплати українському постачальнику, покупцю потрібно підготувати наступні документи: договір (двомовний або з нотаріально завіреним перекладом), рахунок (якщо передбачено).

Для платежів по зобов'язаннях перед українським постачальником при експорті сталі є необхідною вантажно-митна декларація.

Існують деякі обмеження щодо надходжень платежів у іноземній валюті. Валютна виручка українськими резидентами має бути одержана протягом 90 днів після здійснення поставки. Продовження вказаного строку можливо через одержання дозволу від Національного Банку України у вигляді ліцензії. При перевищені вказаного строку сплачується пеня у розмірі 0,3% від суми нездійсненної оплати.



Розділ 3. Розробка зовнішньоекономічного контракту на експорт сталі

При складанні зовнішньоекономічного контракту необхідно дотримуватися не тільки загальних приписів українського права, що застосовні до майнового обороту, але й спеціальних норм валютного, митного, банківського права та інших внутрішньодержавних правових актів. При цьому слід брати до уваги той факт, що зовнішньоекономічний контракт регулюється ще й нормами міжнародного права.

Складаючи зовнішньоекономічний контракт, насамперед, варто враховувати вимоги національного законодавства. Так, згідно ст. 6 Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами й доповненнями (далі - Закон про ЗЕД), зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом[2].

Складання контракту починається з назви (наприклад, контракт купівлі-продажу), привласнюється номер, а також вказується дата й місце його укладення. В даному випадку КОНТРАКТ № 52-2013, Україна, 30.090.2013 р.

У преамбулі (вступної частини) контракту приводяться повні найменування сторін без яких-небудь скорочень і країни, де вони зареєстровані, вказуються особи, що представляють кожну зі сторін і їхнього повноваження на підписання контракту, а також визначаються скорочені назви сторін (наприклад, «Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник»). В моєму контракті ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», в особі директора Шурми Ростислава Ігоровича, назва у подальшому «Продавець» з однієї сторони, ЗАТ «Жилбуд-1», Росія в особі директора Андреєва Євгена Ілліча, назва у подальшому «Покупець».

У розділі «Предмет контракту» вказується точне найменування товару, що переходить від продавця до покупця. Якщо асортименти продаваних і товарів, що купуються, досить великий, то просто робиться посилання на документ, у якому перераховані ці товари і який є невід'ємною частиною контракту. Продавець продає, а Покупець купує сталевий нелегований прокат.

В розділі «Кількість і якість товару» вказують точну кількість і якісні характеристики товару. Тут важливо точно вказати одиницю виміру, у якій визначається кількість товару. Що стосується якісних характеристик товару, то тут, як правило, використовують посилання на державний або міжнародний стандарт, якому повинен відповідати товар, що поставляється.

В контракті обов'язково повинен бути присутнім розділ «Базисні умови поставки» у якому сторони вказують вид транспорту й базисні умови поставки. Продавець поставляє Покупцю товар на умовах «Основне перевезення, оплачене продавцем» (СРТ) - будь-які види транспорту (м. Смоленськ).

Розділ «Ціна й загальна вартість контракту». У цьому розділі необхідно чітко визначити валюту ціни й валюту платежу. Якщо ці валюти не збігаються, неодмінно вказується спосіб перерахунку валюти ціни у валюту платежу, тобто приводиться формула розрахунку суми контракту, що підлягає до платежу. Як правило, ціну товару сторони встановлюють самі, однак у деяких випадках на ціну товару можуть впливати нормативні акти, прийняті в державі експортера або імпортера. Загальна сума Контракту - 3550000 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч доларів) доларів США.

Після того як у контракті погоджені умови поставки, зазначена ціна товару, що поставляється, і загальна вартість контракту, найкраще розмістити розділ «Умови платежів». У цьому розділі визначається спосіб, порядок і строки фінансових розрахунків і гарантій виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Оплата за продаж сталевого нелегованого прокату проводиться на умовах передоплати в розмірі 1775000 (один мільйон сімсот сімдесят п'ять тисяч) доларів США.

У контракті сторони в розділі «Умови приймання-здачі товару» регламентують порядок здачі товару продавцем і приймання його покупцем. Перше, що необхідно вказати в цьому розділі, це строк і місце фактичної передачі товару. Передача товару супроводжується врученням покупцеві товаросупроводжувальних документів, які варто перелічити й указати, у якій кількості екземплярів вони надаються покупцеві.

Складаючи розділ контракту про «Форс-мажорні обставини», необхідно враховувати, що надзвичайні ситуації, які можна передбачати, не можна віднести до обставин непереборної чинності. Тому ті дії уряду, які можна вгадати, не можна до них віднести. Але в сучасних умовах зміни й появи нових законодавчих актів виникають обставини, дія яких не можна не вгадати, не запобігти. Але ці ситуації краще відносити до перешкод «поза контролем». Їх теж необхідно вказати в контракті як звільняючі від відповідальності, за умови, що сторона, що не виконала зобов'язання за контрактом, прийняла всі розумні міри, яких можна було вимагати й очікувати від її в ситуації, що створилася.

У розділі «відповідальність сторін» в випадку виникнення спорів про якість, арбітражні аналізи по зворотніх пробах Покупця проводяться в компетентній незалежній лабораторії України. Всі претензії щодо якості сталі мають бути пред'явлені на протязі 15 днів з дати отримання.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24.02.94 р. № 4002-XII (далі - Закон № 4002) домовленість сторін про порядок вирішення спорів повинна бути відображена в арбітражній угоді. У свою чергу, арбітражну угоду може бути укладено у вигляді арбітражного застереження в самому контракті або у вигляді окремої угоди. Як показує практика більше зручним і надійним є арбітражне застереження, включене в умови контракту. Цей розділ контракту може іменуватися як «Порядок врегулювання спорів», «Арбітраж», «Арбітражне застереження» [4].

Вирішення спорів за зовнішньоекономічними контрактами може здійснюватися і Господарськими судами України, але слід мати на увазі, що для виконання такого рішення між країнами конрагентів має бути укладена відповідна Міжнародна угода про правову допомогу.

Всі спори і розбіжності сторони будуть врегульовувати шляхом переговорів. В випадку неможливості врегулювання спори розв'язуються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

У заключній частині зовнішньоекономічного контракту звичайно розміщають розділ про юридичні адреси й банківські реквізити сторін.

За домовленістю сторін у контракт можуть бути включені додаткові розділи, що містять умови страхування товару, гарантії якості, порядок сплати податків, митних зборів і т.д. [8].

Зразок зовнішньоекономічного контракту наведено нижче.

КОНТРАКТ № 52-2013

Україна «30» вересня 2013 р.

Фірма ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», назва у подальшому «Продавець», в особі Директора Шурми Ростислава Ігоровича з однієї сторони, і фірма ВАТ «Жилбуд -1», названа у подальшому «Покупець», в особі Директора Андреєва Євгена Ілліча з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує сталевий нелегований прокат названий в подальшому «Товар», призначений для зварювання конструкцій.

ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Якість Товару, поставленого за даним Контрактом, повинна відповідати діючим стандартам. Продавець несе повну відповідальність за якість Товару.

При пред'явленні претензій по якості Товару, що поставляється, додаються наступні документ - Акт рекламації, складений за участь Продавця, або компетентної незацікавленої організації.

Продавець разом із товаром передає Покупцеві наступні документи:

товарно-транспортна накладна (оригінал)

рахунок-фактура

сертифікат походження (форма СТ-1 оригінал)

паспот

БАЗИСНІ УМОВИ Й СТРОКИ ПОСТАВКИ

Продавець зобов'язується поставити Товар Покупцеві на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту оплати.

Поставка проводиться самовивозом.

Продавець поставляє Покупцю Товар на умовах «Основне перевезення, оплачено Продавцем» (СРТ), митний склад місто Смоленськ.

ЦІНА Й ЗАГАЛЬНА СУМА ДОГОВОРУ

Валюта контракту й платежу - долари США.

Вартість зазначеного в цьому Контракті Товару становить 3550000 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч) доларів США.

Загальна сума Контракту становить 3550000 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч) доларів США.

Оплата за даним Контрактом проводиться на умовах передоплати в розмірі 1775000 (один мільйон сімсот сімдесят п'ять тисяч) доларів США.

ПРИЙМАННЯ ПРОДУКЦІЇ

Приймання Товару по кількості і якості здійснюється відповідно до товаросупроводжувальних документів, зазначених у п. 2.3 даного Контракту.

ПАКУВАННЯ Й МАРКУВАННЯ

Пакування та маркування повинні відповідати вимогам діючих стандартів технічних умов, а також вимогам Контракту.

САНКЦІЇ Й РЕКЛАМАЦІЇ

При необґрунтованій відмові Покупця від одержання передбаченого Контрактом товару, він відшкодовує Продавцеві збитки, пов'язані з поставкою.

При несвоєчасному відвантаженні товару Продавець виплачує Покупцеві штраф у розмірі 0,5% від вартості Товару за кожен день прострочення.

У випадку невиконання зобов'язань за Контрактом, Продавець повертає Покупцеві перераховану суму, а також оплачує відсотки за користування коштами в розмірі 0,2% від суми Контракту за кожен день затримки.

ФОРС-МАЖОР

При настанні обставин неможливості повного або часткового виконання кожної зі сторін зобов'язань за цим Контрактом, а саме пожеж, стихійних лих, воєнних операцій будь-якого характеру або інших не залежних від сторін обставин, строк виконання зобов'язань відсувається відповідно до часу, у плині якого будуть діяти такі обставини.

АРБІТРАЖ

Усі суперечності й розбіжності, що виникли при виконанні цього Контракту вирішуються шляхом узгодження.

Якщо сторони не дійшли згоди в суперечці, то вирішенням спору за даним Контрактом буде рішення економічного суду за місцем перебування Позивача.

ІНШІ УМОВИ

Всі зміни й доповнення до даного Контракту вважаються дійсними в тому випадку, якщо вони зроблені в писемній формі й підписані особами, уповноваженими на те договірними сторонами.

ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

Даний Контракт набуває сили з моменту його підписання обома сторонами й до повного виконання по ньому всіх зобов'язань

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:

69008, м. Запоріжжя

Заводський район

Південне шосе, 72

Код 34218894

р/р 28265894321505

Запорізьке обласне відділення

«Укрсоцбанку»

МФО 232293

Код банку 05723294

Директор________Шурма Р.І.

Покупець:

Росія ВАТ «Жилбуд - 1»

214000, м. Смоленськ вул. Куйбишева, 8

Код 53734312

Р/р 56900463101025

Смоленський обласний відділ

«Промінвестбанку»

МФО 926014

Код банку 29308072

Директор___________Андреєв Є.І.



Висновки

У курсовій роботі здійснено теоретичне та аналітичне дослідження світового та українського ринку сталі, нормативно-правової бази регулювання зовнішньоекономічної угоди, було розроблено зовнішньоекономічну угоду та оцінено її ефективність. На основі отриманих даних було сформульовано ряд висновків:

Беззаперечним лідером з виробництва і експорту сталі у в світі є Китай. На його долю припадає більше 40% його споживання.

Останнім часом запорукою стабільності на світовому ринку сталі є динамічне зростання економіки Китаю, який не тільки багато виробляє, а й активно купує метал і залізорудну сировину для свого внутрішнього ринку. У випадках зменшення попиту у металі китайської промисловості, надлишок виробленої в країні металопродукції надходить на світовий ринок за низькими цінами, що змушує інших виробників також зменшити ціну своєї сталі.

На сьогодні, внаслідок надлишку світових сталеплавильних потужностей, значно посилилася конкуренція між метало виробниками. З'явилось багато нових сучасних заводів із низькою собівартістю виробництва і високою якістю продукції.

В умовах загострення конкуренції, українські підприємства можуть гостро відчути основні проблеми, що накопичилися в галузі:

суттєве відставання від розвинених країн за темпами модернізації;

високі витрати енергетичних та матеріальних ресурсів порівняно з передовими закордонними підприємствами;

недостатньо широкий асортимент металопродукції;

незадовільні економічні показники.

Але, незважаючи на ряд проблем в металургійній галузі, Україна посіла 10 місце у світі серед виробників сталі, 6 місце серед головних країн-експортерів даної продукції.

Дана експортно-імпортна операція регулюється за допомогою ліцензування, стягнення митних зборів, перевірки якості товару, встановлення санітарного і радіологічного контролю, митних процедур на основі Законів України та інших чинних нормативно-правових актах. Кількісні обмеження (квота) на виробництво сталі встановлюються урядом держави. Квота на імпорт товару встановлюється країною-імпортером. На експорт сталі стягується вивізне мито.

Зовнішньоекономічний контракт укладено згідно чинного законодавства. Він передбачає усі моменти, що виникають у процесі експортно-імпортної операції. Контракт охоплює такі головні елементи, як кількість та якість товару, умови поставки, платежу, здачі-приймання товару, пакування і маркування, враховує форс-мажорні обставини та порядок врегулювання спорів.

Найближчими роками в світі очікується подальше зростання сталеплавильних потужностей, що збільшує ризики найбільших виробників сталі:

надлишок пропозицій;

торгові суперечки;

низькі ціни та низька прибутковість.



Список використаних джерел

зовнішньоекономічний ринок сталь

1. Закон України «Про митний тариф України» від 1.01.2012 року № 2371-14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ /laws/show/ 2371-14.

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/ 959-12.

3. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 11.08.2013 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/185/94-vr.

4. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року № 4002-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/show/4002-12.

5. Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 01.06.2012 р. № 441-16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/441-16.

6. Металургійна галузь України: тенденції і перспективи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum%20/APE/2011_4/APE-2011-04/92-102.pdf.

7. Митний кодекс України від 23.10.2013 року, документ № 4495-17 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ /laws/show/ 4495-17.

8. Мієнко В.О. Консультації щодо умов та порядку складання зовнішньоекономічного контракту, а саме контракту купівлі-продажу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.k-team.com.ua/ua/library/opinion/25.html.

9. Ринок сталі 2012 та оцінка перспектив розвитку галузі www.bakertilly.ua/media/UKR_Steel_2012.pdf.

10. ArcelorMittal: High-strength steel for low-carbon construction [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldsteel.org/steel-by-topic/sustainable-steel/company-case-studies/high-strength-construction-ArcelorMittal.html.

11. Steel Industry Maps Plant locations in 2013 year [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.steelonthenet.com/maps.html.

12. Steel Plant Information [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.steelonthenet.com/plant.html.

13. Top steel-producing companies 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.worldsteel.org/statistics/top-producers.html.

14. World crude steel output increases by 1.2% in 2012 year [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldsteel.org/media-centre/press-releases/2012/12-2012-crude-steel.html.

15. World Steel Consumption 2012 year [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.steelonthenet.com/consumption.html.

16. World Steel Production Report. WORLD STEEL REVIEW, November 2013 year [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.steelonthenet.com/production.html.

Размещено на Allbest.ru